Героїчний краєзнавець Уманщини — Ольга Діденко
Народилася 5 (18 за ст.ст.) липня 1916 р. в м. Умань. 1932 року закінчила педагогічні курси в м. Умані і працювала вчителем у селах Уманського та Христинівського районів. 1934 року вступила до Уманського інституту народної освіти на факультет української мови та літератури, згодом, у зв’язку з закриттям факультету, переведена до Миколаївського інституту. Після навчання вчителює на Донеччині.
З 1941 р. по 1944 р. бере активну участь у русі опору, була членом підпільної групи А. Романщака. У 1944–1960 рр. працює вчителем на Уманщині, Львівщині та Вінниччині.
З 1962 р. по 1973 р. — співробітник Уманського краєзнавчого музею, екскурсовод. За час роботи в музеї здійснила побудову експозиції, присвяченої Другій світовій війні та вела систематичний збір спогадів із цієї тематики, поповнювала фонди археологічними матеріалами. Разом з В.А. Стефановичем працювала над збірником «Археологічні пам’ятки Уманщини» (1968, 1975 рр.). Завдяки старанням О. Діденко у музеї діяла постійна виставка віконного різьблення та настінних розписів. Як співробітник музею проводила рятівні розкопки, зокрема, у 1963 р. — скіфського могильника, та у 1967 р. — Уманського городища. 1967 р. займалась перебудовою експозиції, присвяченої 50-річчю Радянської влади, а у 1968 р. — 200-річчю Коліївщини. У 1969 р. проводила роботу по створенню Жашківського районного краєзнавчого музею, розробила мережу музейних кімнат та кутків з урахуванням специфіки кожного села району, однак вона повною мірою не була реалізована.
З 1974 р. по 1988 р. на громадських засадах, а згодом (з 1989 р. по 1993 р. у штаті) працювала у Черкаському обласному краєзнавчому музеї, а у 1993 — 2001 рр. — науковим співробітником Черкаської обласної археологічної інспекції, готувала матеріали до «Зводу пам’яток історії та культури», здійснювала розвідки у західних районах Черкаської області, а також на новобудовах.
1992 р. Черкаським обласним управлінням Товариства охорони пам’яток історії та культури була нагороджена премією ім. В. Стефановича, а 23 грудня 1997 р. Українським товариством охорони пам’яток історії та культури — премією імені Вікентія Хвойки за охорону пам’яток археології.
У 2010 р. О. Діденко виповнилося 94 роки. Проживала у м. Умані. 21 травня 2010 р. пішла з життя.
Основні праці О.П. Діденко:
1. Діденко О. П. Городища Уманського полку // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. — Вип. 7. — К., 1998. — С. 144–148.
2. Діденко О. П. Орнаментація кахлів пізнього середньовіччя на матеріалах з Уманщини // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. — Вип. 8. — К., 1999.— С. 85–91.
3. Діденко О. П. Стела з Білогрудівського лісу // Археологічні дослідження на Черкащині. — Вип. 1. — Черкаси: „Сіяч», 1995. — С. 55–57.
4. Діденко О. П. Торгові ряди XVIII ст. в Умані // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. — Вип. 9. — К., 2000. — С. 35 — 37.
5. Діденко О. П. Хрещаті кахлі // Українське гончарство: Національний культурологічний щорічник. — Київ — Опішне: Молодь — Народознавство, 1993. — Кн. 1. — 520 с. — С. 237–249.
6. Діденко О. П., Заграничний П.О., Ріднева В.О. Уманський краєзнавчий музей / Путівник по експозиції. — Дніпропетровськ: Вид. «Промінь», 1967. — 50 с., фото.
7. Стефанович В. А., Діденко О. П. Археологічні пам’ятки Уманщини: У 2-х т. — Т. 1. — Умань, 1968. — 307 с.
8. Стефанович В. А., Діденко О. П. Археологічні пам’ятки Уманщини: У 2-х т. — Т. 2. — Умань, 1975. — 89 с.
9. Білецька О., Діденко О., Нерода В. Пам’ятки археології доби пізнього середньовіччя Жашківського, Монастирищенського та Христинівського районів Черкаської області // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. — Вип. 13 — К., 2004. — С. 29–37.
10. Горішній П., Діденко О. Середньовічна кераміка із розкопок у Чигирині // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. — Вип. 7 — К., 1998. — С. 151–157.
