Яків Яциневич
(1869–1945)
Український хоровий диригент, композитор, фольклорист. Творчість Яциневича довгий час була несправедливо забутою. Певний інтерес до композитора виник наприкінці XX ст. у зв’язку з відродженням української духовної музики. Тоді хоровики й музикознавці звернули увагу на неабиякі художні достоїнства релігійних творів Я. Яциневича, що дозволили поставити їх у ряд з найкращими композиціями корифеїв української музики.
Ще змалку, під час навчання у Київській Софійській духовній школі, Я. Яциневич співав у митрополичому хорі. Згодом, у Київській духовній семінарії, його було призначено помічником регента хору Михайлівського собору, що вважався тоді одним з кращих хорових колективів Києва. Після закінчення навчання у семінарії, в 1890 році, Я. Яциневич став регентом хору цього собору. У 20-ті роки композитор активно працює в УАПЦ, створюючи найважливіші церковні твори, які на сьогодні вдалося розшукати («Літургія», релігійні канти, колядки, щедрівки).
Духовно-музична творчість Я. Яциневича відома у формах як уставної творчості («Літургія», деякі піснеспіви «Всенічної»), так і неуставної (обробки релігійних кантів, колядок). Усі вони вражають надзвичайною пісенністю мелодій, що приваблюють м’якою плинністю, світлим, емоційно насиченим колоритом. Барвиста гармонічна колористика збагачує прозору фактуру красивими переплетеннями консонансних та терпких дисонансних сполучень. Піснеспіви Яциневича відзначаються певним драматизмом, що надає їм іноді не зовсім властивого церковному характеру активного імпульсу, раптового емоційного сплеску, який потребує особливих музичних форм. Так з’являються канон у піснеспіві «Святий Боже», токатні пружні ритми у «Святу Православну Вкраїнську Церкву», divizi у «Вірую» тощо.
На відміну від уставних творів у колядках, щедрівках і — ще яскравіше — у кантах Яциневич відходить від усталених форм церковної музики, створюючи вагомі й емоційно насичені композиції, у структурі яких своєрідно сполучаються риси куплетно-варіаційної форми та хорової поеми. Іноді структура кантових творів композитора переростає у великі наскрізні композиції, подібні до хорових концертів.
М. Юрченко,
«Духовна музика укр. композиторів 20-х років ХХ ст.»
Ред. М. Юрченко, 2004р.
