Микола Леонтович. Духовні твори, 2005 р.
диригент Микола Гобдич.
Запис здійснено в Успенському Соборі Києво-Печерської Лаври (лютий 2005)
©® «Dotcom Recordings inc.» (Канада) «Літургія»
©® «Kyiv Choir Productions» (Україна, ССК 34–1) «Молебен»
Голос за диякона (баритон) — Олександр Біда
Читець Апостола — Микола Гобдич (7)
Молитву до Господа читає Сергій Шевчук (25)
Солісти: Олександр Білошапка (4), Петро Греков (13)
Квартет: В. Заболоцька, Л. Мороз, О. Білошапка, С. Шевчук (31)
Консультант з питань мовно-музичної текстології — Андрій Кутасевич
Літературний редактор — Ліна Мокрицька
Звукорежисер — Андрій Мокрицький
Координатор проекту — Валерій Хомяков
Обкладинка — репродукція картини Юрія Химича «Бабине літо» (Київ, Поділ, Боричів Тік, 1984, гуаш)
Зміст
| Літургія св. Іоанна Златоустого | 61:36 |
|---|---|
| 1. Велика єктенія | 4:03 |
| 2. Благослови, душе моя; Мала єктенія | 2:42 |
| 3. Єдинородний Сину; Мала єктенія | 3:05 |
| 4. У Царстві Твоїм | 3:35 |
| 5. Прийдіть, поклонімось | 0:57 |
| 6. Святий Боже | 2:09 |
| 7. Читання Апостола; Алилуя | 3:17 |
| 8. Читання Євангелія | 2:16 |
| 9. Потрійна єктенія | 2:00 |
| 10. Херувимська пісня | 4:22 |
| 11. Благальна єктенія | 3:06 |
| 12. Отця і Сина | 0:37 |
| 13. Вірую | 3:35 |
| 14. Милість миру; Тобі співаємо | 5:50 |
| 15. Достойно є | 3:53 |
| 16. Отче наш | 4:04 |
| 17. Єдин Свят | 0:58 |
| 18. Хваліте Господа | 0:53 |
| 19. Благословен | 0:32 |
| 20. Ми бачили Світ істинний | 1:22 |
| 21. Нехай повні будуть | 1:34 |
| 22. Єктенія подяки | 3:35 |
| 23. Нехай буде благословенне | 1:14 |
| 24. Слава Отцю і Сину | 1:49 |
| Молебен благодарственний Господу Богу | 12:21 |
| 25. Молитва до Господа | 2:01 |
| 26. Царю Небесний | 1:27 |
| 27. Бог Господь, і явися нам | 1:30 |
| 28. Спаси, Господи (тропар) | 1:20 |
| 29. Воспою Господеві (прокімен) | 1:21 |
| 30. Всякоє диханіє | 0:40 |
| 31. Тебе Бога хвалим | 2:58 |
| 32. Многая літа | 1:04 |
Вступна стаття
Микола Леонтович прожив коротке, але яскраве життя. На його долю випало бути свідком трагічних подій першої світової війни та соціалістичної революції. Він бурхливо влився у національно-визвольний рух — встановлення Української Народної Республіки та Української Автокефальної Православної Церкви. Леонтович був убитий на 44-му році життя в розквіті таланту та зрілості, так і не зумівши повною мірою реалізувати своє найвище покликання — увіковічити свій народ у музичних фресках.
І все-таки Леонтович встиг залишити нам понад 150 обробок народних пісень, близько 50 церковних творів, оригінальні твори на слова сучасників і незавершену оперу «На русалчин Великдень».
Духовна творчість Миколи Леонтовича ще недостатньо відома. Якщо його народно-поетичні композиції постійно виконувались упродовж минулого століття і стали взірцем для наступних поколінь, то на духовну творчість Леонтовича та його попередників у радянській Україні було накладено табу. Та навіть безбожна епоха більшовицького режиму не змогла знищити церковний спадок композитора. Його музика продовжувала жити й виконуватись церковними хорами під час богослужінь.
Цей КД є першою спробою представити одного з найіменитіших синів України — Миколу Леонтовича — як послідовного продовжувача тисячолітньої традиції української церковної музики, яскравого реформатора доби романтизму.
