«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
Медіа-книгаФото, відео, аудіо-програми

Миколайчики

Випікати для дітей печиво на свято улюбленого святителя Миколи Чудотворця — давня традиція України. А втім традиційне печиво відрізнялося від сучасного. Воно було пісним (бо ж піст на дворі!) та розфарбоване замішаними на борошні й воді природними барвниками. І форми були інші: зірочки, півники, коники, панни.

На початку 1990-х років хтось заніс у нашу парафію «європейську» формочку (обрис дідуся в довгій свиті), також і рецепт пряника-медовика — з того й повелося в нас пригощати всіх дітей на свято свт. Миколи смачними «модернізованими» миколайчиками.

Дізнавшись про давні традиції, ми вагалися: і те, що пряники не пісні, і те, що вони у формі людини, бентежило нас. Та згодом ми помітили дивну річ. Напевно тому, що в це печиво вкладено стільки любові, воно дивовижно впливало на дітей і дорослих: нерідко діти навіть відмовлялися його їсти і, поставивши на найпочеснішому місці поруч з іконами, просто милувалися ним. Хворі, побачивши це маленьке їстівне диво, сприймали дарунок зі сльозами на очах… Ми бачили, що це печиво люди сприймають з благоговінням, як промінчик Божого світла, як Боже благословення, і неодноразово запевнялися в тому, що святий Микола сприяє нам у цій справі. Ми малювали до тисячі миколайчиків і заносили в інтернати та лікарні, і скрізь діти, взявши їх у руки, розквітали, світилися… А як чекали діти з неблагополучних сімей на таїнство творчості — коли вони зможуть прийти та годинами під спів колядок вимальовувати на миколайчиковій свиті квіти, церкви, зайчиків і папуасів (бо святий Миколай і в Африці святий Миколай)!

Так, це печиво не пісне, але ми, дорослі, не їмо його, а даємо дітям — як виняток у піст, як подарунок на особливо шановане свято (зрештою, можна дочекатися й Різдва, щоб з’їсти пряник, бо миколайчики чудово зберігаються). Так, це печиво у формі людини, але дитина має своє, казкове, добре сприйняття всього доброго, і вона не стане жорстокішою, з’ївши миколайчика. А може, стане трохи добрішою…

Нашій парафії притаманний певний неповторний стиль розмальовки миколайчиків. За понад десять років з’явилося багато майстрів і серед дітей, і серед дорослих. Хотілося б видати книжечку «Як розмалювати миколайчика» та всіх їх згадати, і, звісно, показати їхні прегарні мистецькі вироби, а також відкрити наші «секрети майстерності». Як дасть Бог, може, й реалізуємо такий задум.

Сподіваємося також доповнювати цю сторінку. Якщо ж у Вас виникнуть питання — звертайтся! Завжди раді Вас почути!

матеріал підготувала Ганна Куземська
Листопад, 2011 р.
Увага! Використовуючи ці фотографії, обов’язково посилайтеся на наш сайт. Дякуємо за розуміння :-)

Рецепт

На 60 миколайчиків (на одне дечко вміщається 12–15) візьміть 4–5 склянок борошна, 2 склянки цукру, 1 ч. л. соди, півсклянки води (краще кефіру), півсклянки олії, півпачки маргарину, 2 яйця, 2 ст. л. меду. Вимішати й поставити на холод (мінімум на годину). Розкачати шаром у півсантиметра, вирізати формочкою печиво, покласти на припорошене борошном дечко й випікати в гарячій духовці на середньому вогні (150–200 градусів) 5–7 хв. (доки не зарум’яниться).

Далі дивіться інструкцію. Оскільки в мережі вже траплявся плагіат — наші інструкції з виготовлення та розмальовування миколайчиків під невідомими нам прізвищами — подамо тут оригінальні матеріали (навіть із помилками).

Отже, інструкція з виготовлення миколайчиків: сторінка перша та друга.

1 відгук
to «Миколайчики»
  1. […]Майстри впевненою рукою роблять набагато складніший розпис[…]


Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору