«Наша Парафія»

Ведучий виголошує вступне слово, заохочуючи присутніх до розмови.

1. Чому ми тут зібралися і що святкуємо? (День пам’яті Св. Миколая Чудотворця).
2. Всі знають, що Св. Миколая називають Чудотворцем, а чому? (Тому, що він робить чудеса).
3. А що таке чудо? (Те, що звичайна людина зробити не може:
   • Св. Миколай дістав з дна річки втоплену дитинку і повернув її батькам живою;
   • приходить до людей ось вже більше, як півтори тисячі років після своєї смерті, щоб допомогти при потребі (випадок з підводним атомним човном); приходить у снах, щоб сказати щось важливе (як Св. Миколай врятував життя трьом воїнам, несправедливо засудженим до страти; можна прочитати вірш І. Франка).
4. А яким чином Св. Миколай робив такі чудеса? Може, він був чарівником чи мав якусь надприродну силу? (Ні, він був звичайною людиною, як ми з вами, але Сам всемогутній Господь дав Св. Миколаю велику благодатну силу і владу, і Бог виконував і виконує усяке прохання Св. Миколая, ось чому такі чудеса він може робити).
5. А чому Господь виконує усі прохання Св. Миколая? (Ось ми підійшли до надзвичайно важливого питання, слухайте уважно, дітки, бо зараз ми наведемо вам слова Самого Господа. В Євангелії від Іонна Господь говорить: «Якщо перебуватимете в мені і слова Мої у вас будуть, то чого б ви не захотіли, просіть, і буде вам. Ви — друзі Мої, якщо виконуєте те, що Я заповідаю вам. Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, діла, котрі творю Я, і він створить, і більше цих створить; тому що Я до Отця Мого іду. І коли чого попросите в Ім’я Моє, те зроблю, щоб Отець прославився в Сині» (Ін. 14:12, 14). З цього видно, дітки, що Св. Миколай став справжнім другом Божим, він полюбив Бога понад усе, і тому жив праведно і виконував заповіді Божі, тому і сам він став подібний до Бога: смиренним, лагідним, милосердним до людей, до усього Божого світу, відважним та непохитним у боротьбі з усяким гріхом та злом. Він ще за.життя наче світився божественним світлом і був як світле сонечко для людей. А бути святим зовсім нелегко! Іти за Богом серед спокус і зла цього світу — це справжній подвиг, але Св. Миколай ніколи не звертав з цього шляху і всім своїм життям служив тільки єдиному Господу Ісусу Христу. Тому і Бог дав йому велику силу як другові Своєму, тому і дав йому таку велику свободу і таку владу після смерті, — бо велику сміливість перед Богом мають святі).
6. Тепер питання дуже складне, слухайте уважно, дітки: чому у наших потребах ми молимося до Св. Миколая чи до інших святих? Чому б не молитися всемогутньому Богові? Навіщо ми молимося: «Св. Миколаю, моли Бога за нас!» чи «Пресвята Богородице, спаси нас!»? (Згадайте, хто читав Євангеліє, як багато довірив Бог тим, хто насправді зробилися Його учнями! Мало того, що Він назвав їх Своїми друзями і обіцяв виконати усяке їхнє прохання, Він дав їм владу над нечистими духами, дав їм дар зцілення, дав владу наступати на змій і скорпіонів і на всяку силу вражу, і якщо щось отруйне вип’ють — не зашкодить їм. Більше того, Господь дав їм владу прощати і розрішати гріхи, а таку владу мав тільки один Бог, ніхто до пришестя Христового не мав такої влади, а Господь Ісус Христос дав цю владу своїм учням і друзям, які виконували заповіді Божі. Бачите, яку велику владу дав Господь святим Своїм! Як возвеличив їх і вшанував їх! Тож ми маємо певно знати, що до всіх святих і до кожного можна звертатися у всіх своїх потребах. Якщо ми будемо шанувати друзів Божих, то і Господа таким чином вшануємо. Господь же сильно заступається за Своїх святих і не залишає безкарними тих, хто їх ображає.)
7. Тепер таке запитання: Св. Миколай помер більше, як півтори тисячі років тому, як помирають усі люди, і помер він саме в цей день, в який ми шануємо його пам’ять. Чому ж ми тоді радіємо і веселимося, а не плачемо і сумуємо? (Для нашої радості є кілька причин: по-перше, як сказано в Біблії, «у Бога всі живі». Людська душа безсмертна і житиме вічно. І всі, мабуть, знають, що після смерті на землі душа виходить з тіла і піднімається до Бога, щоб отримати праведний суд за всі свої діла, які вона зробила протягом усього свого життя; душам злих людей і грішників дуже тяжко після смерті. їх пече, як вогонь, сором за свої злі діла, і вони відкинуті від Бога. А якщо людина на землі жила праведно, то душа її буде вічно з Богом, буде бачити невимовну Божу красу і з усіма святими Божими жити у великій любові Божій і в Його добрі, бо у Бога все добре, як ми знаємо: Бог є світло і немає в Ньому ніякої темряви. А що ж відбувається з тілом? Буде день, коли всі тіла людські, коли б людина не жила і де б вона не жила, — всі тіла людські воскреснуть, як воскрес наш Господь Ісус Христос. Це треба завжди твердо пам’ятати, що буде день, коли всі мертві воскреснуть, і всі встануть на суд Божий, і будуть мати таке життя, яке вони заслужили по справедливості. Тому після воскресіння Христового смерть вже не має повної влади над нами, і ви чули, що у церкві ми молимося не за мертвих, а за спочилих, бо ми вже не вмираємо, але до часу засинаємо: до дня загального воскресіння. А поки тіла не воскресли, людська душа живе окремо від тіла. Отже, ми твердо знаємо, що коли б людина не померла: сто років, тисячу років чи десять тисяч років тому душа її жива так само, як живі ми з вами. Тому ми й радіємо, що знаємо напевно: Св. Миколай не мертвий, а живий, і в цей день він закінчив важкий і тернистий шлях на землі і світлі ангели взяли його чисту душу і підняли високо-високо, до Самого Бога, якого так любив Святий. А по-друге, чому ми радіємо, — то це тому, що тепер Св. Миколай, як друг Самого Господа, перед престолом Божим не перестає піклуватися і сміливо заступається за нас, щоб Господь простив нам наші гріхи і зглянувся на нашу молитву). Так, Св. Миколай допомагає усім, хто щиро і з вірою прикличе його на допомогу.

Дитя:	Ой! Ой! Поможіть, люди добрі.
Всі:	Що трапилось?
Дитя:	Ой, людоньки добрі, що мені робити? Допоможіть, зарадьте, хоч слово скажіте! Ой, біда велика серед моря сталась, І з тієї біди тільки я й врятувалась.
(Входить Св. Миколай у ризах та у вінці. Дитя вражене, аж присідає) Ой, хто це? Бог? Світлом так і сяє!
Св. Миколай:	Ні, дитинко, я не Бог!
Дитя:	Святий Миколаю!
(Кидається йому в обійми).
Св. Миколай:	Скажи мені, дитинонько, що там приключилось?
Дитя:	Буря велика на морі вчинилась. Хвилі високі, як крутії гори, знялися і ринули на човник маленький. А в човнику діти плачуть: ой горе нам, горе. Нащо було втікати від тата, від неньки?!
Св. Миколай:	Це ж треба — тікати від батьків рідненьких! Нічого не скажеш: згрішили ви, і праведна кара Божа… Піду, благатиму Бога, і Бог допоможе!
Дитя:	Ой, прости нам, дідусю, святий Миколаю!
Св. Миколай:	Чую, як бідні діти там плачуть і гукають!…
(Поспішає вийти; тільки-но виходить, забігають два зайчики).
1-й колядник:	Чули?! Чули, що сталося?!
Дитя:	А що?
2-й колядник:	Радість! Свято!
1-й колядник:	Ішов Святий Миколай, а назустріч звірята.
2-й колядник:	…холодні, голодні, босі…
1-й колядник:	…і їстоньки просять!
2-й колядник:	Віддав їм Святий увесь свій хліб до крихітки: «їжте, — каже, — на здоров’я, любі мої дітоньки».
1-й колядник:	А тоді узяв, зняв з себе сорочку, та зладнав нам довгі свити, та ще й чобіточки.
2-й колядник:	А ми кажемо йому: «Як же ж ви, дідусю?»
1-й колядник:	А він нам: «Я, дітоньки, Богу помолюся, Бог усе із неба бачить, де яка потреба, що лиш буде необхідно — Він пошле із неба».
2-й колядник:	І зник з очей! Де він дівся? — Ніхто те не знає…
1-й колядник:	Може, в Бога оселився і вінці приймає?…
Дитя:	Ні, він пішов із моря дітей рятувати. Хто лишень його покличе, — тих іде спасати.
(Крадькома входить Лисичка)
Лисичка:	А я знаю, я бачила, де Святий Микола. (Зайчики: Ой! Ой! — у різні боки, сіли і дрижать) Не на морі. А де — не скажу нікому.
Дитя:	Скажи, скажи, Лисиченько!
Лисичка:	Ішла я чистим полем… А кругом така багнюка… (бо була негода), аж глядь: віз стоїть посеред дороги, морочиться із ним дядько, та не може нічого зробити. Я сховалася, дивлюсь, що ж із того буде? Дядько стогне і кричить: «Поможіте, люди!» А тоді став навколішки, щось почав шептати… Я — і так, і сяк вслухатись, вуха вивертати (зайчики підходять зовсім близенько, слухають). Ледь почула! Каже він: «Милосердний Боже! Поможи! Перед Тобою согрішив я, може, — прости мені: я в біді, нікого навколо…» Аж бачимо: йде до нас сам Святий Микола! І мені суворо так пальцем погрожає, а дядькові уклонився й весело вітає; скинув ризу — і давай щосил помагати із багнюки того воза якось витягати. Ледве витяти його — чути дзвін на сполох: Чи пожежа сталась десь, чи ввірвався ворог, — тільки сів Святий у віз, вжарили щодуху, а мені в очах і досі наче завірюха.
(Входить Св. Микола з мішком подарунків)
Св. Миколай:	Добрий день! Добрий день! Бачу, що не дуже сумували і часу не марнували.
Дитя:	Святий Миколай?
Зайчики і Лисичка:	Святий Миколай!
Св. Миколай:	Так, це я. Дякувати Богові — всі живі, здорові!
Дитя:	Ви на морі були?
Св. Миколай:	А як же! А куди ж я йшов?
Дитя:	А я боялася, що ви не встигнете!
Св. Миколай:	Не бійся, не треба боятися; добрі діла з молитвою завжди встигають.
Зайчики:	А ми боялися, як ви дійдете голодні, без хліба!
Св. Миколай:	Бог дав мені все, що потрібно, і ось: знаючи, що я йду до дітей, дав мені цілий мішок подарунків для всіх діток.
Лисичка:	Тільки для діток?
Св. Миколай: Для хороших діток і хороших звіряток.
Зайчики й Лисичка:	Ми хороші. Ми вам пісеньку заспіваємо, ми Бога любимо.
Св. Миколай:	Ну, коли Бога любите, то і Бог вас ніколи не залишить. (Всі співають кант Св. Миколаю, а Миколай за допомогою звіряток і Дитини роздає подарунки).
Се. Миколай:	Дякую вам, дітки, за молитву. У будь-який час, якщо потрібна буде вам моя допомога, — я завжди прийду і помагатиму вам у всіх добрих ділах і в небезпеці! Ви не зможете мене бачити, бо я стану невидимий для вас, але знайте, що я буду з вами, коли ви покличете мене. А через рік, як Бог дасть, я знову прийду до вас, і, як сьогодні, постараюся знову принести вам подарунки. Але зараз треба мені вже поспішати… Заспівайте мені щось на прощання та розкажіть віршики, а я послухаю.

Дякую вам, дітки, потішили ви моє серце. Ростіть розумні і слухняні, найбільше ж старайтеся бути добрими і чесними, тоді Бог буде вас любити, тоді Ангели будуть вам друзями, тоді ніяке зло вас не переможе, бо добро завжди сильніше від зла.

В рядочок (по горизонталі):
2. Знак, за яким волхви знайшли щойно народженого Спасителя.
3. Правитель Іудеї, котрий наказав волхвам іти до Віфлеєму.
4. Один з дарів, принесений волхвами.
8. Значення слова «вертеп» (місце неподалік Віфлеєму, поблизу джерела царя Давида).
У стовпчик (по вертикалі):
1. Місто, у якому народився цар Давид і де було провіщено пророками народження Месії.
2. Дар волхвів, що згадується першим.
5. Народний театр маріонеток (двоповерхова « скриня », відкрита з одного боку для глядачів ), де розігрувалося дійство за мотивами Різдва Христового та рятування щойно народженого Сина Божого від царя Ірода.
6. Рідне місто святого Йосифа та Діви Марії, у якому зростав Спаситель.
7. Місце у печері, де клали сіно для коней та волів, яке слугувало за колиску для Сина Божого.

Опубліковано: 18.12.2010; востаннє змінено: 02.01.2019.

1. Тетяна :

   1 Січня, 2019 о 18:10

   Спасибі за ідею, сценка пішла дуже гарно.

   Відповіcти
   • Дмитро :

     2 Січня, 2019 о 15:58

     Дякуємо за відгук :)

     Відповіcти

     ---

   ---