«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаСвятоотцівські твориСвятитель Кирил Єрусалимський --- Повне зібрання творінь

Дев’яте оголошувальне повчання

До тих, що готуються в Єрусалимі до просвічення, сказане без приготування, на слова: «Творця неба і землі, всього видимого і невидимого». І також на слова Іова: «Хто цей, що приховує від Мене раду, тримає слова у серці, чи ж від Мене думає їх втаїти?» та ін. (Іов. 38: 2).

1. Неможливо Бога бачити тілесними очима, бо безтілесне не може бути предметом тілесного зору, і це засвідчив Сам Єдинородний Син Божий, Який говорить: «Бога ніхто ніколи не бачив» (Ін. 1: 18), бо хоча б хто на підставі написаного у Єзекиїля і зробив нам заперечення, однак що говорить Писання? Бачив Єзекиїль подобу слави Господньої, а не Самого Господа; подобу слави, а не саму славу, яка вона сама в собі є. І, побачивши тільки подобу слави, а не саму славу, упав він від страху на землю. Якщо ж бачення подоби слави приводило пророків у страх і трепет, то, звичайно, б і життя втратив той, хто наважився б бачити Самого Бога, бо сказано: «Ніхто, хто побачить лице Моє, не залишиться живим» (Вих. 33: 20). Саме тому Бог, щоб не погубити нас, через Своє невимовне чоловіколюбство для покриття Свого Божества розпростер небо. Це не мої слова, але пророк сказав: «Якби відкрилися небеса, то трепетом пройнялися б від Тебе гори, і розтанули б» (Іс. 64: 1). І чому дивуєшся, що Єзекиїль, побачивши подобу слави, упав, коли Даниїл, побачивши Гавриїла, служителя Господнього, раптом прийшов в жах і впав на обличчя, і, доки ангел не прийняв на себе подоби людської, пророк не смів відповідати? Отже, якщо Гавриїл, який явився, приводив пророків у трепет, то чи не загинули б всі, якби побачили Самого Бога в сутності Його?

2. Тому неможливо бачити Сутності Божої тілесними очима, але можливо від Божественних діл сходити до споглядання Всемогутності, як говорить Соломон: «Від величі краси творінь порівняльно пізнається Винуватець буття їх» (Прем. 13: 5). Не сказав він, що через творіння можна споглядати Творця, але додав, що порівняльно, бо Бог тим більше уявляється кожному, чим більше людина займається спогляданням творіння, і чим більше за допомогою розглядання підносить серце своє, тим більше вона споглядає Бога.

3. Чи хочеш знати, що осягнути Боже єство неможливо? Скажуть тобі про це три отроки, які у вогненній печі хвалили Бога: «Благословен єси, що бачиш безодні, що сидиш на херувимах» (Дан. 3: 54). Скажи мені, яке єство херувимів, і тоді вже розглядай Того, Хто сидить на них. Хоча пророк Єзекиїль і зробив їх можливий опис, сказавши, що кожен має чотири обличчя — людини, лева, орла і тельця — і кожен має шість крил, і очі у них звідусіль, і під кожним знаходиться четверочасне колесо (Єз. 1: 6,10; Іс. 6: 2; Єз. 10: 12; Єз. 1: 15-17), проте ж, читаючи цей зроблений пророком опис, ми не можемо осягнути його: якщо ж не можемо осягнути престолу, про який вже сказав пророк, то чи можемо осягнути Того, Хто сидить на ньому, і невидимого, і невимовного Бога? Неможливо дослідити єства Божого, але можна віддати Йому славослів’я за Його видимі творіння.

4. Це сказано вам тому, що йде вчення віри, оскільки ми і говоримо: «Віруємо в єдиного Бога Отця Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого», щоб нам утримувати в пам’яті, що Отець Господа нашого Ісуса Христа є разом Той Самий, Який створив небо і землю, і щоб захистити себе від заблудження безбожних єретиків, які осмілилися нечестиво проповідувати про Премудрого Художника всього світу цього і які хоч і бачать тілесними очима, але позбавлені душевного зору.

5. Що вони можуть зганьбити в цьому великому ділі Божому? Споглядаючи простір небес, вони повинні були б здивуватися дивом, вони мали б поклонитися Тому, Який поставив небо, «як шатро» (Іс. 40: 22), і з рідкої водної сутності створив твердий небесний склад, бо сказав Бог: «Нехай буде твердь посеред води» (Бут. 1: 6). Одного разу сказав Бог, і стала твердь, і не руйнується; небо складене з води, а сонце, місяць і зірки, що знаходяться в ньому, є вогненні єства, і як ці вогненні речовини у воді звершують свій рух? Якщо ж хтось щодо цього засумнівається через супротивну природу вогню і води, той нехай згадає про цей вогонь, який при Мойсеї в Єгипті запалав під час граду, і відразу нехай побачить премудре влаштування Боже. Бо оскільки згодом для оброблення землі потрібна була вода, то Бог влаштував на висоті водне небо з тією метою, щоб якщо земна країна буде мати потребу в напоєнні дощем, то небо для цього було б готове.

6. І чи не варто також дивуватися, дивлячись на влаштування сонця? Будучи, мабуть, настільки малим сосудом, вміщує в собі велику силу, бо, будучи на сході, до заходу поширює своє світло; описуючи його ранкове сходження, псалмоспівець сказав: «І воно, мов жених, виходить із чертога свого» (Пс. 18: 6). Він описував приємне і помірне світло його першої появи людині, бо як під час полуденного його проходження часто ховаємося через спеку, так, навпаки, під час сходження свого воно, як жених, приносить всім задоволення; і подивися на його мудрий порядок або краще не його, а Того, Який велінням Своїм визначив його шлях; як воно під час літнього часу проходить вище, роблячи дні довшими, і тим подає людям зручний час на виконання їхніх діл; а взимку скорочує шлях, щоб не був тривалим час холоду, а, між тим, ночі, будучи довшими, давали б людям час для відпочинку, а землі сприяли б для проростання її плодів. Подивися ж і на те, в якому правильному співвідношенні знаходяться між собою дні; влітку вони збільшуються, а взимку скорочуються, в час же весни та осені дотримуються однакової міри тривалості; і ночі також мають подібну до них протяжність, як і псалмоспівець говорить про них: «День дневі сповіщає про них, і одна ніч ночі дає звістку» (Пс. 18: 3). Бо вони єретикам, які не мають вух, майже взивають, а благовлаштуванням істинно проповідують, що немає іншого Бога, крім Творця, Який розпоряджається часами і влаштовує все.

7. Нехай ніхто не погоджується з тими, які говорять, що інший є творець світла, інший — темряви, але нехай згадає слова Ісаї: «Я є Бог, що влаштував світло і сотворив темряву» (Іс. 45: 7). Чому, людино, обурюєшся на це, навіщо з досадою проводиш час, даний тобі на спокій? Раб не отримував би у господарів відпочинку, якби темрява через необхідність не приносила з собою призначеного для цього часу. Як часто, стомившись вдень, вночі відновлюємо наші сили; і той, хто вчора був виснажений від трудів, вранці після нічного відпочинку встає з силами? А який час дорогоцінніший за ніч для мудрості? Бо в її час здебільшого ми розмірковуємо про Бога; в її час займаємося читанням і міркуванням про Божественні Писання. І коли наш розум буває краще налаштований для псалмоспіву і молитви? Чи не вночі? В який час частіше приводимо собі у пам’яті власні гріхи? Чи не під час ночі? Тому не приймемо нечестивого вчення, що є інший творець темряви, бо досвід показує, що і вона добра і вельми корисна.

8. Належало б їм здивуватися дивом, дивлячись не тільки на влаштування сонця і місяця, але і на правильне розташування зірок, на їхній безперешкодний рух, і на кожне їхнє своєчасне сходження; як одні з них показують літо, а інші — зиму, і як інші означають час сіяння, а інші знаменують час, який настає для плавання, і людина, сидячи на кораблі і плаваючи по невимірних хвилях за допомогою спостережень за зірками керує кораблем. Про ці дії добре говорить Писання: «І будуть в знамення і в часи, і літа» (Бут. 1: 14), а не для ворожіння по зірках і пустих спостережень над тими, що народжуються. Подивися, як благодійно для нас являє Він і денне світло в поступовому його збільшенні, бо ми бачимо, що не раптово сходить сонце, але йому передує мале світло, щоб зіниця ока, наперед звикнувши до нього, могла зносити великі промені, і як місячним сяйвом він зменшує нічний морок.

9. «Хто є Отець дощу! Хто ж є тим, хто народив краплі роси» (Іов. 38: 28)? Хто згустив повітря в хмари і наказав їм носити дощові води? Іноді Він веде від півночі золотосяйні хмари, іноді перетворює їх в однаковий колір і знову перемінює в різні, колоподібні та інші види. Чия мудрість може порахувати хмари? Як сказано в Іова: «Знає відмінність хмар» (Іов. 37: 16). Також: «Той, Хто рахує хмари премудрістю, небо ж до землі схилив» (Іов. 38: 37), і ще: «Не розкриється хмара під нею» (Іов. 24: 8). Велика важкість вод на хмарах, і вони не розкриваються, але води спадають на землю в повному порядку. «Хто виводить вітри від сховищ своїх» (Пс. 134: 7)? «Хто ж є, — як ми сказали раніше, — той, хто народив краплі роси? З чийого лона виходить лід?» (Іов. 38: 28-29). Сутність його є водною, а властивості кам’яні. І при тому вода іноді стає снігом, подібно до хвилі, іноді сиплеться в імлі, як попіл, іноді перетворюється на кам’яну речовину — оскільки Бог влаштовує з неї все, що хоче. Її єство однорідне, і різноманітна дія. Вода у виноградних лозах буває вином, яке звеселяє серце людини, в оливках — єлеєм, намащуючи обличчя людини, перетворюється також і в хліб, який підкріплює серце людини, і у всякі роди плодів.

10. Що ж? Чи за це належить хулити Творця, або найперше поклонятися Йому? І досі я ще не говорив про утаємничені діла Його премудрості. Подивися на весну і на квіти всякого роду, які при самій схожості різні; подивися, яка червона троянда, і біла лілія: вони від одного дощу і з однієї землі. Хто урізноманітнив їх? Хто створив їх? Розсуди, яка дотримується ощадливість: одна речовина дерева частиною обертається в кору, а частиною — в різні плоди, а Художник один. В одній виноградній лозі частина йде в гілку, частина — в пагони, частина — в листя, частина — в кісточки і частина — в ягоди. Подивися і на те, наскільки частими колінами підперезав Художник очерет. З однієї землі походять плазуни і звірі, і худоба, і дерева, і їжа, і золото, і срібло, і мідь, і залізо, і камінь. Одне єство води, але з нього народжуються риби і птахи, і як одні плавають у водах, так і інші літають в повітрі.

11. «Ось море велике і просторе: там безліч гадів, яким немає числа» (Пс. 103: 25). Хто може розповісти про красу риб, які в ньому плавають? Хто може розповісти про величину китів і властивість земноводних тварин, в якій вони живуть і на твердій землі, і в водах? Хто може розповісти про глибину і широту моря або про надмірне прямування хвиль? Але воно стоїть в межах своїх, бо сказав Бог: «До цього дійдеш і не перейдеш, але в тобі розіб’ються хвилі твої» (Іов. 38: 11). Воно і показує це повеління, яке лежить на ньому: коли спрямовується хвилями до берегів, то залишає на них явну деяку межу, ніби показуючи глядачам, що воно не переступить належних йому меж.

12. Хто може дослідити єство повітряних птахів? Одні з них мають мову, яка здатна до співу, інші прикрашені різними кольорами, інші, злетівши на висоту, стоять нерухомо серед повітря, наприклад, яструб. Бо, за Божественним повелінням, «яструб розпростер крила, стоїть нерухомо, дивлячись на південь» (Іов. 39: 26). Яка людина може побачити орла, який високо злетів? Якщо ж ти не можеш побачити самого безсловесного птаха, який високо злетів, то яким чином хочеш зрозуміти Творця всіх речей?

13. Хто з людей знає імена всіх звірів? Або хто може дослідити вчення про єство кожного з них? Якщо ж не знаємо навіть імен звірів, то як осягнемо їхнього Творця? Одного разу Бог повелів: «Нехай — родить земля звірів і худобу, і гадів за родом» (Бут. 1: 24-25), і від одного веління, з одного джерела вийшли тварини різних властивостей: лагідна вівця і м’ясоїдний лев; безсловесні з різними побудженнями, які зображають різне налаштування людей, наприклад: лисиця являє в людях підступність, змій являє тих, які випускають отруту на друзів, кінь, який ірже, являє похітливих юнаків, працьовита мураха заохочує лінивого і безтурботного. Бо той, хто проводить юні літа в лінивстві, напоумлюється безсловесними тваринами та викривається словами Божественного Писання: «Піди до мурахи, лінивцю, подивися на дії її, і будь мудрим» (Притч. 6: 6). Бо бачачи, як вона завчасно збирає для себе їжу, наслідуй її і збирай для себе плоди добрих діл для майбутнього життя. Будучи викритий і цими словами: «Піди до бджоли, і подивися, яка вона працьовита» (Притч. 6: 8). Як вона, облітаючи всякі квіти, складає для твоєї користі мед, щоб і ти, перечитуючи всі Божественні Писання, досягав свого спасіння і, насичуючись цим, сказав: «Які солодкі слова Твої в гортані моїй, наче мед і соти в устах моїх» (Пс. 118: 103).

14. Чи не достойний Художник прославлення? Якщо ти і не знаєш єства всього творіння, то невже через це і погані вони? Та й чи можеш знати дію всіх рослин? Або зрозуміти всю користь, яка походить від усякої тварини? Навіть і від отруйних змій запобіжні засоби дані людям для зцілення. Але ти скажеш мені: страшний змій — бійся Господа, і не зможе нашкодити тобі. Отруйний скорпіон — бійся Господа, і не уразить тебе. Лев кровожерливий — бійся Господа, і буде сидіти з тобою, як з Даниїлом. Істинно, діям тварин потрібно дивуватися: як одні з них мають гострі жала, наприклад скорпіон, в інших сила у зубах, інші ж кігтями діють в боротьбі, а у василиска сила у погляді. Тому з різних творінь розумій про силу Творця.

15. Але, можливо, ти цього не розумієш: немає в тебе нічого спільного з чужими для тебе тваринами. Подивися на себе самого і з власного єства пізнай Художника. Чи зроблено щось в твоєму тілі таке, що варте осуду? Керуй самим собою, не буде з усього жодного непридатного члена. На початку Адам був нагий у раю з Євою, але не за члени був вигнаний. Бо не члени є причиною гріха, але ті, які на зло вживають члени; Творець членів премудрий. Хто приготував для дітонародження розлогу утробу? Хто бездушний плід одушевляє в ній? Хто жилами і кістками зв’язує нас, наділяє шкірою і плоттю і, як тільки немовля народиться, з грудей виточує молоко? Як немовля зростає в отрока, потім в юнака, далі в чоловіка, нарешті змінюється в старця? І, між тим, ніхто не помічає цієї безперервної зміни. Яким чином їжа частиною переходить в кров, частиною відділяється на випорожнення та частиною перетворюється в тіло? Хто постійно рухає серце? Хто премудро огородив повіками ніжність очей? Різна і дивовижна будова очей, яву ледь пояснюють великі книги лікарів. Хто одноразове переведення духу передає всьому тілу? Бачиш, людино, Художника? Бачиш премудрого Творця?

16. Тому я це запропонував тобі у своєму слові, залишивши ще безліч іншого, особливо того, що стосується безтілесного і невидимого світу, як для того, щоб ти зненавидів тих, які хулять премудрого і благого Творця, так і для того, щоб зі сказаного і прочитанного і з того, що ти сам зможеш знайти або пізнати, і також «від величі та краси створінь в порівнянні пізнав Творця» (Прем. 13: 3), з благоговінням ти схиляв коліна перед Винуватцем всіх речей, чуттєвих і духовних, видимих і невидимих, і щоб з чистотим і благохвальним язиком, не вмовкаючими устами і серцем оспівував Бога, кажучи: «Які дивні діла Твої, Господи! Все премудрістю сотворив єси» (Пс. 103: 24). Бо Тобі належить честь, слава і величність, нині і на віки віків. Амінь.

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору