«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаСвяте ПисьмоНовий Завіт. Херсон, 1919 (переклад Пилипа Морачевського, Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя)

Посланнє святого Апостола Павла до Галат

Текст Нового Завіту перекладу Пилипа Морачевського розпізнано за виданням «Новий Завіт Господа нашого Іисуса Христа українською мовою. — Херсон. Видання кооперативного товариства «Українська Книгарня», — 1919».

Електронна форма тексту поширюється на умовах ліцензії «Attribution-ShareAlike 3.0 Unported». Посилання на електронне джерело (цю сторінку) обов’язкове.

© Наша Парафія

Глава:  1  2  3  4  5  6 

Глава 1

Павел Апостол (не від людей і не через чоловіка, а через Іисуса Христа і Бога Отця, що воскресив Його з мертвих).

2. І все браттє що зо мною, церквам Галацьким:

3. Благодать вам і мир од Бога Отця і від Господа нашого Іисуса Христа,

4. Що віддав себе за гріхи наші, щоб збавити нас від сього віку лукавого, по волі Бога і Отця нашого,

5. Котрому слава на віки вічні. Амінь.

6. Дивуюсь, що так скоро, одвернулись од покликавшого вас благодаттю Христовою на друге благовістє,

7. Воно то не друге, та є такі, що вами колотять, і хочуть перевернути благовістє Христове.

8. Та, колиб і ми або Ангел з неба проповідував вам більш того, що ми проповідували вам, нехай буде анаөема.

9. Як перше сказали ми, так і тепер ще кажу, коли хто благовіствує вам більш того, що ви прийняли, нехай буде анаөема.

10. Бо чи людей я тепер впевняю, чи Бога? чи людям шукаю вгодити? Бо колиб я ще людям угождав, то не був би рабом Христовим.

11. Звіщаю вам, браттє, що благовістє, благовіщене від мене, не є по чоловіку.

12. Ані бо від чоловіка не прийняв я його, ані не навчивсь, а через одкриттє Iисуса Христа.

13. Чували бо про життє моє колись у Іудействі без міри гонив я церкву Божу, та руйнував іі,

14. І передував я в Іудействі перед многими ровесниками народу мого, будучи аж надто ревнителем отцівських моіх переказів.

15. Як же зволив Бог, що вибрав мене від утроби матери моєі, і покликав мене благодаттю своєю,

16. Відкрити в мені Сина свого, щоб я благовіствував Його між невірними, то зараз не радивсь я з тілом і кровью,

17. Ані не вийшов у Ієрусалим до тих, що були Апостолами перш мене, а пішов у Аравію, та й знов вернувсь у Дамаск.

18. Потім, через три роки, пішов я в Ієрусалим, щоб побачитись із Петром, і пробув у нього пьятнадцять день.

19. Инших же Апостолів я не бачив, тільки Іакова, брата Господнього.

20. Що ж пишу до вас, ось вам перед Богом, що не обманюю.

21. Потім ходив я в сторони Сирські і Киликийські,

22. Був же незнаний лицем церквам Іудейським у Христі,

23. А тільки чували, що гонивший іх колись тепер благовіствує віру, що колись руйнував;

24. І прославляли за мене Бога.

Глава 2

Потім, по чотирнадцяти літах, пішов я знов у Ієрусалим із Варнавою, взявши з собою й Тита.

2. А пішов я по відкриттю, і предложив ім благовістє, котре проповідую між невірними, тільки на самоті, значніщим, щоб чи не марно я ходжу або ходив.

3. Та й Тит, що був зо мною, яко Грек, не був примушений обрізатись:

4. Тільки задля лжебратів, що крадькома ввійшли, щоб підгледіти волю нашу, що маємо в Христі Іисусі, щоб нас підневолити;

5. Котрим також ми ані на годину не поступились корючись, щоб истина благовістя пробувала в вас.

6. Від тих же, що здаються чим бути (які вони колись були, мені байдуже: Бог не дивиться на лице чоловіка); ті (кажу), що здаються (чим бути), на мене нічого не наложили.

7. Ні, противно, зрозумівши, що звірено мені благовістє необрізання, якож Петрові обрізання:

8. (Хто бо допоміг Петрові до Апостольства обрізання, допоміг і мені між невірними.

9. І пізнавши благодать, дану мені, Іаков, та Кифа, та Іонн, що здавалися стовпами, дали правиці мені та Варнаві на товаришуваннє, щоб ми для невірних, а вони для обрізання;

10. Тільки щоб ми вбогих памьятали, про що і я дбав, щоб се чинити.

11. Як же прийшов Петр в Антиохію, устав я проти нього в вічі: бо заслужив докору.

12. Перше бо нім прийшли деякі від Іакова, він йів з невірними; як же прийшли, таівсь і відлучавсь, боячись тих, що були з обрізання.

13. Лицемірили з ним також і инші Іудеі, так що й Варнава зведений був лицемірством іх.

14. Та, як побачив я, що вони неправо ходять по евангельській истині, то я сказав Петрові перед усіма: коли ти, бувши Іудеєм, живеш по невірному, а не по Іудейському, то на що примушуєш невірних жити по Іудейському?

15. Ми по природі Іудеі, а не грішники з невірних.

16. Знаючи, що не оправдується чоловік ділами закону, а тільки вірою в Христа Іисуса, і ми увірували в Іисуса Христа, щоб справдитись вірою в Христа, а не ділами закону: бо не справдиться ділами закону ніяке тіло.

17. Коли ж шукаючи оправдитись у Христі, і самі явились грішниками, то чи Христос не служитель гріху? Нехай не буде!

18. Бо коли я знов будую, що зруйнував, то переступником себе представляю.

19. Я бо через закон законові умер, щоб жити Богові.

20. Я розпятий з Христом; живу ж уже не я, а живе Христос у мені; а що живу тепер у тілі, то живу вірою в Сина Божого, що полюбив мене і видав себе за мене.

21. Не відкидаю благодати Божоі; коли бо через закон праведність, то Христос марно вмер.

Глава 3

О, ви безумні Галати! хто вас очарував, щоб ви не корились правді, (ви) котрим перед очима наперед був прописаний Христос, розпятий між вами?

2. Про одно се хочу довідатись од вас: Чи ділами закону прийняли ви Духа, чи слухаючи проповіддю віри?

3. Чи такі ви незмислі? почавши духом, звершуєте тепер тілом.

4. Марно стільки ви терпіли? Колиб тільки марно!

5. Хто подає вам Духа і робить чудеса між вами, чи ділами закону, чи проповіддю віри?

6. Якож Авраам вірував у Бога, і полічено йому за праведність (Бит. 15, 6).

7.Знайте ж, що хто од віри, ті сини Авраамові.

8. Знаючи ж наперед писаннє, що Бог вірою оправдує невірних, благовістило Авраамові; в тобі благословляться всі народи. (Бит. 12, 3).

9. Тимже хто од віри, ті благословенні з вірним Авраамом.

10. Котрі ж од діл закону, ті під клятьбою: писано бо: Проклят, хто не встоіть у всьому написаному в книзі закону, щоб робити те. (Втор. 27, 26).

11. А що ніхто законом не оправдується перед Богом, се явно: бо праведний вірою жив буде. (Аввак 2, 4).

12. Закон же не од віри, та котрий чоловік робитиме те, житиме в тому. (Лев. 18, 5).

13. Христос викупив нас од клятьби закону, ставшись за нас клятьбою: (писано бо: Проклят всяк хто висить на дереві). (Втор. 21, 23).

14. Щоб на невірних благословеннє Авраамове прийшло в Христі Іисусі, щоб обітуваннє Духа прийняли ми через віру.

15. Браттє, по чоловічи говорю; одначе чоловічого закону ствердженого ніхто не відкидає, ані додає до нього.

16. Авраамові ж виречені обітування і насінню його. Не сказано: І насінням, яко про многі, а яко про одно: І насінню твоєму; що є Христос. (Бит. 12, 7).

17. Оце ж кажу, що завіту перше ствердженого від Бога про Христа, закон, що постав чотириста і тридцять літ потім, не нехтує, так щоб обернути в ніщо обітуваннє.

18. Бо коли від закону насліддє, то вже не від обітування; Аврааму ж обітуваннєм дарував Бог.

19. Що ж тоді закон? Задля злочинств додано його, доки прийде насіннє, котрому обітувано: (і був він) уряджений через Ангелів рукою посередника.

20. Посередник же не є (посередник) одного, а Бог один.

21. То хіба закон проти обітувань Божих? Нехай не буде! Бо колиб дано закон, що міг би оживляти, то справді від закону була б праведність.

22. Ні, зачинило Писаннє все під гріхом, щоб обітуваннє від віри в Іисуса Христа, дане було віруючим.

23. Перше ж приходу віри, під законом стережено нас зачинених на віру, що мала відкритись.

24. Тим же закон був нам учителем, (щоб привести нас) до Христа, щоб вірою нам оправдитись.

25. Як же прийшла віра, то вже ми не під учителем.

26. Усі бо ви сини Божі вірою в Іисуса Христа.

27. Скільки бо вас у Христа хрестилось, у Христа одяглися.

28. Нема вже Іудея, ні Грека; нема невільника, ні вільного; нема мужеського полу, ні женського: усі бо ви одно, в Христі Іисусі.

29. Коли ж ви Христові, то ви насіннє Авраамове і по обітованню наслідники.

Глава 4

Кажу ж: доки наслідник малоліток, доти не відрізняється від слуги, хоч він і пан усього,

2. А є під опекунами та доморядниками аж до нароку отця.

3. Так же й ми, як були малолітками, були підневолені первотинами світу.

4. Як же прийшла повнота часу, послав Бог Сина Свого (Єдинородного), що родивсь від жони і був під законом,

5. Щоб викупив тих, що під законом, щоб ми прийняли всиновленнє.

6. А що ви сини, то послав Бог Духа Сина Свого в серця ваші, що покликує: Авва, Отче!

7. Тим же вже більш не раб єси, а син; коли ж син, то й наслідник Божий через Христа.

8. Тільки ж тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що не по природі були богами.

9. Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мизерних первотин, котрим знов наново служити хочете?

10. Ви вважаєте на дні, місяці, пори і літа.

11. Боюсь за вас, що може марно працював коло вас.

12. Будьте, як і я: бо й я [такий] як ви, браттє, благаю вас. Нічим ви мене не скривдили.

13. Ви ж знаєте, що я у немощі тіла благовістив вам перше.

14. І не погордували ви спокусою, що була в тілі моім, ані відопхнули, а як Ангела Божого прийняли мене, як Христа Іисуса.

15. Яке ж то було блаженство ваше! Свідкую бо вам, що, колиб можна, ви б тоді, вирвавши очі своі, оддали мені.

16. То чи вже став я ворогом вам, говорячи вам правду?

17. Ревнують про вас не добре; а хочуть відлучити вас, щоб ви про них ревнували.

18. Добре ж ревнувати всякого часу в доброму, тай тільки, як я приходжу до вас.

19. Діточки моі, (ви), котрими знов мучусь (перед родинами), доки Христос въобразиться у вас,

20. Хотів би я бути у вас сьогодні і змінити голос мій: бо я в непевности про вас,

21. Скажіть мені, ви, що хочете бути під законом, хіба ви закону слухаєте?

22. Писано бо, що Авраам мав два сини, одного від невольниці, а другого від вільноі. (Бит. 16, 15, 21, 3).

23. Та що був од невольниці, родивсь по тілу, а що од вільноі, по обітниці.

24. Се ж иносказаннє: се бо два завіти: один з гори Синая, що родить у неволю, котра єсть Агара.

25. Бо Агара, се Синай гора в Аравіі, прикладається ж до теперішнього Ієрусалиму, і служить з дітьми своіми.

26. А вишній Ієрусалим вільний; він мати всім нам.

27. Писано бо: Звеселись, неплідна, що не рожаєш; гукай та покликуй ти, що не мучилась: бо в одинокоі багато дітей, більш ніж у тієі, що має чоловіка. (Ісаіі 54, 1).

28. Ми ж, браттє, по Ісааку діти обітування.

29. Та, як тоді, хто родивсь по тілу, гонив того, хто по Духу, так і тепер.

30. Тільки ж бо що каже Писаннє? Вижени невільницю й сина іі: не має бо наслідувати син невільниці з сином вільноі. (Бит. 21, 10).

31. Оце ж, браттє, ми не діти невільниці, а вільноі.

Глава 5

У волі ж оце, котрою Христос визволив нас, стійте, і під ярмо неволі знов не піддавайтесь.

2. Ось я, Павел, кажу вам, що коли ви обрізуєтесь, Христос вам нічого не поможе.

3. Свідкую ж знов кожному чоловікові обрізаному, що винен увесь закон чинити.

4. Обернулись ви в ніщо, (одійшовши) від Христа, (ви), що оправдуєтесь законом, од благодати відпали.

5. Ми бо Духом од віри надіі праведности ждемо.

6. Бо в Христі Іисусі ні обрізаннє нічого не може, ні ненеобрізаннє, а віра любовью сильна.

7. Ви йшли добре. Хто заборонив вам коритись правді?

8. Сей перекір не від того (приходить), хто покликав вас.

9. Трошки квасу все місиво квасить.

10. Покладаюсь на вас у Господі, що не думатимете нічого иншого, а хто колотить вами, понесе свій осуд, хто б він ні був.

11. Я ж, браттє, коли ще проповідую обрізаннє, то чого ще гонять мене? Тоді обернеться в ніщо поблазнь хреста.

12. О, коли б відсічено тих, що колотять вами!

13. Ви бо, браттє, покликані на волю; тільки щоб воля ваша не була причиною (до гріха) тілу; а любовью служить один одному.

14. Увесь бо закон в одному слові сповняється: Люби ближнього твого, як себе самого. (Лев. 19, 18).

15. Коли ж ви гризете й заідаєте один одного, то гледіть, щоб не були пожерті один від одного.

16. Кажу ж: Духом ходіть, і хотіння тілесного не звершуйте.

17. Бо тіло бажає (того, що) проти Духа, а Дух, (що) проти тіла, се ж одно другому противиться, щоб не що хочете, те робили,

18. Коли ж водитесь Духом, то ви не під законом.

19. Явні ж діла тілесні; оце вони: перелюб, блуд, нечистота, роспуста.

20. Идолослуженнє, чаруваннє, ворогуваннє, свари, ненависть, гнів, суперечки, незгода, єресі,

21. Зависть, убийство, пьянство, бенкети і таке инше. Се наперед кажу вам, яко ж і наперед казав, що хто таке робить, ті царства Божого не наслідять.

22. А овощ духа: любов, радощі, мир, довготерпіннє, добрість, милосердє, віра,

23. Тихість, вдержливість. На таких нема закону.

24. А котрі Христові, ті розпяли тіло з страстьми і хотіннєм.

25. Коли Духом живемо, Духом і ходімо.

26. Не буваймо марнославні, один одного роздражнюючи і один одному завидуючи.

Глава 6

Браттє, хоч і впаде чоловік у яке прогрішеннє, ви, духовні, направляйте такого духом тихости, доглядаючи себе, щоб і тобі не бути спокушеним.

2. Один одного тягарі носіть, і так сповняйте закон Христів.

3. Коли бо хто думає, що він що є, бувши нічим, сам себе обманює.

4. Діло ж своє нехай випробовує кожен, тоді хвалу в собі матиме, а не в иншому.

5. Кожен бо свій тягар нестиме.

6. Нехай же ділиться той, хто учиться слова з тим хто навчає всього доброго.

7. Не обманюйте себе: З Бога насміятись не можна. Що бо чоловік сіє, те й жатиме.

8. Бо хто сіє тілу своєму, од тіла жатиме зотліннє; а хто сіє духу, од духа пожне життє вічне.

9. Добре ж роблячи, не вниваймо: свого бо часу своє жатимем не ослабіваючи.

10. Тим же оце, доки час маємо, робімо добро всім, а найбільш товаришам по вірі.

11. Бачите, як багато написав я вам своєю рукою.

12. Котрі хочуть хвалитись по тілу, ті примушують вас обрізуватись, тільки щоб за хрест Христів гонимим ім не бути.

13. Бо й ті, що обрізались і самі закону не додержують, а хочуть, щоб ви обрізувались, аби в вашому тілі хвалитись.

14. Мене ж не доведи (Боже) хвалитись (чим небудь), тільки хрестом Господа нашого Іисуса Христа, котрим мені світ роспято, а я світові.

15. У Христі бо Іисусі ні обрізаннє нічого не може, ні необрізаннє, а нове створіннє.

16. І котрі по правилу сьому живуть, мир на них і милость і на Ізраілі Божому.

17. На останок, нехай ніхто не завдає мені журби; бо я рани Господа Іисуса на тілі моім ношу.

18. Благодать Господа нашого Іисуса Христа з духом вашим, браттє. Амінь.

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору