«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаСвяте ПисьмоБіблія (переклад УПЦ КП)

Книга пророка Амоса

Бут. Вих. Лев. Чис. Втор.
Нав. Суд. Руф. 1 Цар. 2 Цар. 3 Цар. 4 Цар. 1 Пар. 2 Пар. 1 Езд. 2 Езд. 3 Езд. Неєм. Тов. Юдиф. Есф. 1 Мак. 2 Мак. 3 Мак.
Іов. Пс. Притч. Еккл. Пісн. Прем. Сир.
Іс. Єр. Плач. Посл. Єр. Вар. Єз. Дан.
Ос. Іоїл.Ам. Авд. Іона. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах.Мал.
Мф. Мк. Лк. Ін. Діян.
Як. 1 Пет. 2 Пет. 1 Ін. 2 Ін. 3 Ін. Іуд.
Рим. 1 Кор. 2 Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1 Сол. 2 Сол. 1 Тим. 2 Тим. Тит. Фил. Євр.
Одкр.

Глава:  1  2  3  4  5  6  7  8  9 

Глава 1

Слова Амоса, одного з пастухів фекойських, які він чув у видінні про Ізраїль у дні Озії, царя Юдейського, й у дні Ієровоама, сина Іоасового, царя Ізраїльського, за два роки перед землетрусом.

2 І сказав він: Господь прогримить із Сиону і дасть глас Свій з Єрусалима, і заплачуть хатини пастухів, і засохне вершина Кармила. 3 Так говорить Господь: за три злочини Дамаска і за чотири не пощаджу його, тому що вони молотили Галаад залізними молотилами. 4 І пошлю вогонь на дім Азаїла, і пожере він палаци Венадада. 5 І розіб’ю засуви Дамаска, і знищу жителів долини Авен і того, хто тримає скіпетр, — з дому Еденового, і піде народ арамейський у полон у Кир, — говорить Господь. 6 Так говорить Господь: за три злочини Гази і за чотири не пощаджу її, тому що вони вивели всіх у полон, щоб віддати їх Едому. 7 І пошлю вогонь на стіни Гази, — і пожере палаци її. 8 І знищу жителів Азота і того, хто тримає скіпетр, в Аскалоні, і поверну руку Мою на Екрон, і загине залишок филистимлян, — говорить Господь Бог. 9 Так говорить Господь: за три злочини Тира і за чотири не пощаджу його, тому що вони передали всіх полонених Едому і не згадали братерського союзу. 10 Пошлю вогонь на стіни Тира, і пожере палаци його. 11 Так говорить Господь: за три злочини Едома і за чотири не пощаджу його, тому що він переслідував брата свого мечем, придушив почуття родинне, лютував постійно у гніві своєму і завжди зберігав лють свою. 12 І пошлю вогонь на Феман, і пожере палаци Восора. 13 Так говорить Господь: за три злочини синів Аммонових і за чотири не пощаджу їх, тому що вони розсікали вагітних у Галааді, щоб розширити межі свої. 14 І запалю вогонь на стінах Равви, і пожере палаци її, серед крику в день брані, з вихором у день бурі. 15 І піде цар їхній у полон, він і князі його разом з ним, — говорить Господь.

Глава 1. [1] Іс. 1, 1. 4 Цар. 14, 23. Зах. 14, 5. [2] Єр. 25, 30. Іоїл. 3, 16. [3] 2 Цар. 12, 31. 4 Цар. 13, 7. Іс. 41, 15. [4] Єр. 49, 27. [5] Єр. 49, 24, 26. 4 Цар. 16, 9. [6] 2 Пар. 21, 17. [8] 2 Пар. 26, 6. [9] Єз. 27, 3. [10] Іс. 23, 1. Єр. 47, 4. Єз. 26, 3. [11] Авд. 1, 10. [13] Бут. 19, 38. Єр. 49, 1. [14] Єр. 49, 2. [15] Єр. 49, 3.




Глава 2

Так говорить Господь: за три злочини Моава і за чотири не пощаджу його, тому що він перепалив кістки царя Едомського на вапно. 2 І пошлю вогонь на Моава, і пожере палаци Кериофа, і загине Моав серед розгрому із шумом, при звуці труби. 3 Знищу суддю із середовища його й умертвлю всіх князів його разом з ним, — говорить Господь. 4 Так говорить Господь: за три злочини Іуди і за чотири не пощаджу його, тому що відкинули закон Господній і постанов Його не зберегли, й ідоли їхні, слідом яких ходили батьки їхні, звабили їх з путі. 5 І пошлю вогонь на Іуду, і пожере палаци Єрусалима. 6 Так говорить Господь: за три злочини Ізраїля і за чотири не пощаджу його, тому що продають правого за срібло і бідного — за пару сандаліїв. 7 Жадають, щоб порох земний був на голові бідних, і путь лагідних перекручують; навіть батько і син ходять до однієї жінки, щоб знеславити святе ім’я Моє. 8 На одежах, узятих у заставу, лежать біля всякого жертовника, і вино, стягнене зі звинувачених, п’ють у домі богів своїх. 9 А Я знищив перед лицем їх Аморрея, якого висота була як висота кедра і який був міцний як дуб; Я знищив плід його вгорі і корені його внизу. 10 Вас же Я вивів із землі Єгипетської і водив вас у пустелі сорок років, щоб вам успадкувати землю Аморрейську. 11 Із синів ваших Я обирав у пророки і з юнаків ваших — у назореї; чи не так це, сини Ізраїля? — говорить Господь. 12 А ви назореїв напували вином і пророкам наказували, говорячи: «не пророкуйте». 13 Ось, Я придавлю вас, як давить колісниця, навантажена снопами, — 14 і в моторного не стане сили бігти, і міцний не втримає міці своєї, і хоробрий не врятує свого життя, 15 ні стрілець з лука не встоїть, ні скороход не втече, ні той, що сидить на коні, не врятує свого життя. 16 І найвідважніший з хоробрих втече нагим у той день, — говорить Господь.

Глава 2. [1] Бут. 19, 37. Єр. 48, 1. 4 Цар. 3, 27. [6] Втор. 27, 19. Ам. 8, 6. [7] Іс. 3, 16. Рим. 2, 24. [9] Чис. 21, 24. Втор. 2, 31. Нав. 9, 10; 24, 8. Пс. 134, 11. [11] Вих. 12, 51. Ам. 3, 1. [12] Іс. 30, 10. Ам. 7, 12–13. [14] Еккл. 9, 11. Ам. 9, 1.



Глава 3

Слухайте слово це, яке Господь вирік на вас, сини Ізраїлеві, на все плем’я, яке вивів Я з землі Єгипетської, говорячи: 2 тільки вас визнав Я з усіх племен землі, тому і стягну з вас за всі беззаконня ваші. 3 Чи підуть двоє разом, не змовившись між собою? 4 Чи реве лев у лісі, коли немає перед ним здобичі? чи подає свій голос левеня з лігва свого, коли воно нічого не впіймало? 5 Чи потрапить птах у петлю на землі, коли сильця немає для нього? Чи підніметься з землі петля, коли нічого не потрапило у неї? 6 Чи сурмить у місті труба, — і народ не злякався б? Чи буває у місті біда, яку не Господь попустив би? 7 Бо Господь Бог нічого не робить, не відкривши Своєї таємниці рабам Своїм, пророкам. 8 Лев почав рикати, — хто не здригнеться? Господь Бог сказав, — хто не буде пророкувати? 9 Проголосіть на покрівлях у Азоті і на покрівлях у землі Єгипетській і скажіть: зберіться на горах Самарії і подивіться на велике нечестя у ній і на утиски серед неї. 10 Вони не вміють чинити справедливо, — говорить Господь: насильством і грабіжництвом збирають скарби у палаци свої. 11 Тому так говорить Господь Бог: ось ворог, і притім навколо всієї землі! він знищить могутність твою, і пограбовані будуть палаци твої. 12 Так говорить Господь: як іноді пастух вириває з пащі левиної дві гомілки або частину вуха, так врятовані будуть сини Ізраїлеві, які сидять у Самарії в кутку постелі й у Дамаску на ложі. 13 Слухайте і засвідчіть дому Якова, — говорить Господь Бог, Бог Саваоф. 14 Бо у той день, коли Я стягну з Ізраїля за злочини його, стягну і за жертовники у Вефилі, і відсічені будуть роги вівтаря, і впадуть на землю. 15 Й уражу дім зимовий разом з домом літнім, і зникнуть доми з прикрасами зі слонової кістки, і не стане багатьох домів, — говорить Господь.

Глава 3. [1] Ам. 2, 10. [2] Вих. 19, 5. Втор. 4, 33–34; 14, 2. [6] Плач. 3, 38. [7] Бут. 18, 17. Ос. 12, 10. Діян. 11, 28. [11] Лк. 19, 43. [14] 3 Цар. 12, 33. 4 Цар. 23, 15. [15] 3 Цар. 22, 39. Ам. 6, 4.




Глава 4

Слухайте слово це, телиці васанські, які на горі Самарійській, ви, що утискуєте бідних, гнобите убогих, говорите господарям своїм: «подавай, і ми будемо пити!» 2 Клявся Господь Бог святістю Своєю, що ось, прийдуть на вас дні, коли потягнуть вас гаками і решту ваших вудками. 3 І крізь пролами стін вийдете, кожна, як трапиться, і покинете все оздоблення палаців, — говорить Господь. 4 Ідіть у Вефиль — і грішіть, у Галгал — і примножуйте злочини; приносьте жертви ваші кожного ранку, десятини ваші хоч через кожні три дні. 5 Приносьте у жертву подяки квасне, проголошуйте про добровільні приношення ваші і розголошуйте про них, бо це ви любите, сини Ізраїлеві, — говорить Господь Бог. 6 За те і дав Я вам голі зуби в усіх містах ваших і нестачу хліба в усіх селищах ваших; але ви не навернулися до Мене, — говорить Господь. 7 І утримував від вас дощ за три місяці до жнив; проливав дощ на одне місто, а на інше місто не проливав дощу; одна ділянка напоєна була дощем, а інша, не окроплена дощем, засихала. 8 І сходилися два-три міста в одне місто, щоб напитися води, і не могли досхочу напитися; але і тоді ви не навернулися до Мене, — говорить Господь. 9 Я уражав вас іржею і бляклістю хліба; безліч садів ваших і виноградників ваших, і смоковниць ваших, і маслин ваших пожирала гусінь, — і, попри все те, ви не навернулися до Мене, — говорить Господь. 10 Посилав Я на вас моровицю, подібну до єгипетської, вбивав мечем юнаків ваших, відводячи коней у полон, так що сморід від станів ваших піднімався у ніздрі ваші; і, попри все те, ви не навернулися до Мене, — говорить Господь. 11 Робив Я серед вас руйнування, як зруйнував Бог Содом і Гоморру, і ви були вихоплені, як головешка з вогню, — і, попри все те, ви не навернулися до Мене, — говорить Господь. 12 Тому так учиню Я з тобою, Ізраїлю; і коли Я так учиню з тобою, то приготуйся до зустрічі Бога твого, Ізраїлю, 13 бо ось Він, Який утворює гори, і творить вітер, і оголошує людині наміри її, ранкове світло перетворює на морок, і йде вище землі; Господь Бог Саваоф — ім’я Йому.

Глава 4. [1] Пс. 21, 13. Іс. 5, 17. Єз. 6, 3. [3] Єз. 12, 12. [4] Ам. 5, 5. [5] Лев. 7, 12. [7] 3 Цар. 17, 1. Як. 1, 17. [9] Агг. 2, 17. [10] Вих. 9, 3; 12, 29. [11] Бут. 19, 24. Ос. 11, 8. [12] Лк. 15, 18.




Глава 5

Слухайте це слово, у якому я здійму плач за вами, доме Ізраїлів. 2 Упала, не встає більше діва Ізраїлева! повалена на землі своїй, і нема кому підняти її. 3 Бо так говорить Господь Бог: місто, яке виступало з тисячею, залишиться тільки з сотнею, і хто виступав із сотнею, залишиться з десятком у домі Ізраїля. 4 Бо так говорить Господь дому Ізраїлевому: знайдіть Мене, і будете живі. 5 Не шукайте Вефиля і не ходіть у Галгал, і у Вирсавію не подорожуйте, бо Галгал весь піде у полон і Вефиль перетвориться на ніщо. 6 Знайдіть Господа, і будете живі, щоб Він не ринув на дім Йосифів як вогонь, який пожере його, і нікому буде погасити його у Вефилі. 7 О, ви, що суд перетворюєте на отруту і правду кидаєте на землю! 8 Хто створив семизір’я й Оріон, і перетворює смертну тінь на ясний ранок, а день робить темним, як ніч, закликає води морські і розливає їх по лицю землі? — Господь ім’я Йому! 9 Він зміцнює спустошувача проти сильного, і спустошувач входить в укріплення. 10 А вони ненавидять того, хто викриває біля воріт, і гребують тим, хто говорить правду. 11 Отже, за те, що ви зневажаєте бідного і берете від нього подарунки хлібом, ви побудуєте доми із тесаного каменю, але жити не будете у них; розведете прекрасні виноградники, а вино з них не будете пити. 12 Бо Я знаю, які численні злочини ваші і які тяжкі гріхи ваші: ви вороги правого, берете хабарі й перекручуєте у суді справи бідних. 13 Тому розумний мовчить у цей час, бо цей час злий. 14 Шукайте добра, а не зла, щоб вам залишитися у живих, — і тоді Господь Бог Саваоф буде з вами, як ви говорите. 15 Зненавидьте зло і полюбіть добро, і відновіть біля воріт правосуддя; можливо, Господь Бог Саваоф помилує залишок Йосифів. 16 Тому так говорить Господь Бог Саваоф, Вседержитель: на всіх вулицях буде плач, і на всіх дорогах будуть викликувати: «горе, горе!», і покличуть хлібороба тужити і майстерних у жалібних піснях — плакати, 17 й у всіх виноградниках буде плач, бо Я пройду серед тебе, — говорить Господь. 18 Горе тим, що бажають дня Господнього! для чого вам цей день Господній? він темрява, а не світло, 19 те саме, що якби хто втік від лева, і трапився б йому назустріч ведмідь, або якби прийшов додому й обперся рукою об стіну, і змія вжалила б його. 20 Хіба день Господній не морок, а світло? він темрява, і немає у ньому сяйва. 21 Ненавиджу, відкидаю свята ваші і не сприймаю пахощів від жертв під час урочистих зібрань ваших. 22 Якщо піднесете Мені всепалення і хлібне приношення, Я не прийму їх і не спогляну на подячну жертву із повнотілих тельців ваших. 23 Віддали від Мене шум пісень твоїх, бо звуків гуслів твоїх Я не буду слухати. 24 Нехай, як вода, тече суд, і правда — як сильний потік! 25 Чи приносили ви Мені жертви і хлібні дари у пустелі протягом сорока років, доме Ізраїлів?26 Ви носили скинію Молохову і зірку бога вашого Ремфана, зображення, які ви зробили для себе. 27 За те Я переселю вас за Дамаск, — говорить Господь; Бог Саваоф — ім’я Йому!

Глава 5. [4] Пс. 33, 11. [5] Ам. 4, 4. [6] Іс. 55, 6. Єр. 17, 27. [8] Ам. 9, 6. [10] Іс. 29, 21. Соф. 1, 12. [11] Соф. 1, 13. [12] Іс. 59, 15. Ам. 8, 4. [13] Ам. 8, 3. [14] Пс. 33, 15. Іс. 1, 16–17. Рим. 12, 9. [15] Пс. 96, 10. [16] Єр. 9, 17. [18] Іс. 5, 19. Єр. 30, 7. Іоїл. 2, 11. Соф. 1, 15. [19] Іс. 24, 18. Єр. 48, 44. [20] Іоїл. 2, 2. [21] Іс. 1, 11. Єр. 6, 20. [22] Мал. 2, 13. [23] Мф. 15, 8. [24] Іс. 11, 9; 56, 1. [25] Діян. 7, 42. [26] Діян. 7, 43.




Глава 6

Горе безтурботним на Сионі й іменитим провідного народу, що надіються на гору Самарійську, до яких приходить дім Ізраїля! 2 Пройдіть у Калне і подивіться, звідти перейдіть в Емаф великий і спустіться у Геф филистимський: чи не кращі вони за ці царства? чи не ширші межі їхні за межі ваші?3 Ви, які день біди вважаєте далеким і наближаєте торжество насильства, — 4 ви, які лежите на ложах зі слонової кістки і ніжитеся на постелях ваших, їсте кращих баранів стада і тельців з рясного пасовища, 5 співаєте під звуки гуслів, думаючи, що володієте музичним інструментом, як Давид, 6 п’єте з чаш вино, намащуєтеся найкращими мастями, і не уболіваєте за біду Йосифа! 7 За те нині підуть вони у полон на чолі полонених, і скінчиться радість зніжених. 8 Клянеться Господь Бог Самим Собою, і так говорить Господь Бог Саваоф: гребую зарозумілістю Якова і ненавиджу чертоги його, і віддам місто і все, що наповнює його. 9 І буде: якщо в якому домі залишиться десять чоловік, то помруть і вони, 10 і візьме їх родич їхній або спалювач, щоб винести кістки їхні з дому, і скаже тому, хто знаходиться у домі: чи є ще у тебе хтось? Той відповість: немає нікого. І скаже цей: мовчи! бо не можна згадувати імені Господнього. 11 Бо ось, Господь дасть повеління й уразить великі доми розпадинами, а малі доми — тріщинами. 12 Чи бігають коні по скелі? чи можна розорювати її волами? Ви тим часом суд перетворюєте на отруту і плід правди на гіркоту; 13 ви, що захоплюєтеся нікчемними речами і говорите: «чи не своєю силою ми придбали собі могутність?» 14 Ось Я, — говорить Господь Бог Саваоф, — підніму народ проти вас, доме Ізраїлів, і будуть тіснити вас від входу в Емаф до потоку в пустелі.

Глава 6. [1] Єр. 5, 17. [2] Бут. 10, 10. [4] Ам. 3, 15. Гал. 6, 8. [6] Бут. 40, 23. [8] Єр. 51, 14. [12] Іс. 5, 20. Ам. 5, 7. [14] Чис. 34, 8.




Глава 7

Таке видіння відкрив мені Господь Бог: ось, Він створив сарану на початку виростання пізньої трави, і це була трава після царської косовиці. 2 І було, коли вона закінчила їсти траву на землі, я сказав: Господи Боже! пощади; як устоїть Яків? він дуже малий. 3 І пошкодував Господь про те; «не буде цього», — сказав Господь.

4 Таке відіння відкрив мені Господь Бог: ось, Господь Бог зробив для суду вогонь, — і він пожер велику безодню, пожер і частину землі. 5 І сказав я: Господи Боже! зупини; як устоїть Яків? він дуже малий. 6 І пошкодував Господь про те; «і цього не буде», — сказав Господь Бог.

7 Таке видіння відкрив Він мені: ось, Господь стояв на прямовисній стіні, і в руці у Нього свинцевий висок. 8 І сказав мені Господь: що ти бачиш, Амосе? Я відповів: висок. І Господь сказав: ось, покладу висок серед народу Мого, Ізраїля; не буду більше прощати йому. 9 І спустошені будуть жертовні висоти Ісаакові, і зруйновані будуть святилища Ізраїлеві, і постану з мечем проти дому Ієровоамового.

10 І послав Амасія, священик вефильський, до Ієровоама, царя Ізраїльського, сказати: Амос чинить збурення проти тебе серед дому Ізраїлевого; земля не може терпіти усіх слів його. 11 Бо так говорить Амос: «від меча помре Ієровоам, а Ізраїль неодмінно відведений буде в полон із землі своєї». 12 І сказав Амасія Амосу: провидцю! піди й відійди у землю Іудину; там їж хліб, і там пророкуй, 13 а у Вефилі більше не пророкуй, бо він святиня царя і дім царський. 14 І відповів Амос і сказав Амасії: я не пророк і не син пророка; я був пастухом і збирав сикомори. 15 Але Господь узяв мене від овець і сказав мені Господь: «іди, пророкуй до народу Мого, Ізраїля». 16 Тепер вислухай слово Господнє. Ти говориш: «не пророкуй на Ізраїля і не промовляй слів на дім Ісааків». 17 За це, ось що говорить Господь: дружина твоя буде збезчещена у місті, сини і дочки твої впадуть від меча, земля твоя буде розділена межевим шнуром, а ти помреш у землі нечистій, і Ізраїль неодмінно виведений буде із землі своєї.

Глава 7. [1] Іоїл. 1, 4. [5] Чис. 11, 2. [7] Єз. 40, 3. [8] Іс. 34, 11. [9] Ос. 8, 14. 4 Цар. 15, 10. [10] 3 Цар. 18, 17. Єр. 38, 4. Лк. 23, 5. [12] Ам. 2, 12. [14] Ам. 1, 1. [17] 4 Цар. 17, 24.




Глава 8

Таке відіння відкрив мені Господь Бог: ось кошик зі стиглими плодами. 2 І сказав Він: що ти бачиш, Амосе? Я відповів: кошик зі стиглими плодами. Тоді Господь сказав мені: прийшов кінець народу Моєму, Ізраїлю: не буду більше прощати йому. 3 Пісні чертога у той день обернуться на ридання, — говорить Господь Бог; багато буде трупів, на всякому місці будуть кидати їх мовчки.

4 Вислухайте це ви, що жадаєте поглинути бідних і погубити убогих, — 5 ви, які говорите: «колись мине місяць у повні, щоб нам продавати хліб, і субота, щоб відчинити житниці, зменшити міру, збільшити ціну сикля й обманювати неточними терезами, 6 щоб купувати незаможних за срібло і бідних за пару взуття, а висівки з хліба продавати». 7 Клявся Господь славою Якова: воістину повіки не забуду жодного з діл їхніх! 8 Чи не захитається від цього земля, і чи не заплаче кожен, хто живе на ній? Захвилюється вся вона, як ріка, і буде підніматися й опускатися, як ріка Єгипетська. 9 І буде у той день, — говорить Господь Бог: зроблю захід сонця опівдні і затьмарю землю серед світлого дня. 10 І оберну свята ваші на тужіння й усі пісні ваші на плач, і покладу на всі стегна веретище і плішину на всяку голову; і вчиню у країні плач, як за єдиним сином, і кінець її буде — як гіркий день. 11 Ось настають дні, — говорить Господь Бог, — коли Я пошлю на землю голод, — не голод хліба, не спрагу води, але спрагу слухання слів Господніх. 12 І будуть ходити від моря до моря і блукати від півночі до сходу, шукаючи слова Господнього, і не знайдуть його. 13 У той день будуть сохнути від спраги красиві діви і юнаки, 14 які клянуться гріхом самарійським і говорять: «живий бог твій, Дан! і жива путь у Вирсавію!» — Вони впадуть і вже не встануть.

Глава 8. [2] Єз. 7, 6. [3] Ам. 5, 13. [5] Чис. 10, 10. Неєм. 10, 31; 13, 15. [6] Ам. 2, 6. [8] Єр. 47, 2. [9] Єр. 15, 9. [10] Тов. 2, 6. 1 Мак. 1, 39. Зах. 12, 10. [11] Іс. 32, 6. 1 Цар. 3, 1. 1 Мак. 1, 45. [12] Іс. 17, 12. 2 Пар. 15, 3. [13] 2 Пар. 36, 17. Плач. 2, 21. [14] Ос. 4, 15.




Глава 9

Бачив я Господа, Який стояв над жертовником, і Він сказав: удар у притолоку над воротами, щоб затряслися косяки, і обруш їх на голови всіх їх, решту ж із них Я уражу мечем: не втече з них ніхто, хто біжить, і не спасеться з них ніхто, хто бажає спастися. 2 Хоч би вони зарилися у пекло, і звідти рука Моя візьме їх; хоч би зійшли на небо, і звідти скину їх. 3 І хоч би вони сховалися на вершині Кармила, і там відшукаю і візьму їх; хоч би сховалися від очей Моїх на дні моря, і там накажу морському змієві уразити їх. 4 І якщо підуть у полон попереду ворогів своїх, то повелю мечу і там убити їх. Зверну на них очі Мої на біду їм, а не на благо. 5 Бо Господь Бог Саваоф торкнеться землі, — і вона розтане, і заплачуть усі, що живуть на ній; і підніметься вся вона, як ріка, й опуститься як ріка Єгипетська. 6 Він улаштував горні чертоги Свої на небесах і склепіння Своє утвердив на землі, прикликає води морські, і виливає їх по лицю землі; Господь ім’я Йому. 7 Чи не такі, як сини ефіоплян, і ви для Мене, сини Ізраїлеві? — Говорить Господь. Чи не Я вивів Ізраїля з землі Єгипетської і филистимлян — з Кафтора, й арамлян — з Кира?8 Ось, очі Господа Бога — на грішне царство, і Я знищу його з лиця землі; але дім Якова не зовсім знищу, — говорить Господь. 9 Бо ось, Я накажу і розсиплю дім Ізраїлів по всіх народах, як розсипають зерна у решеті, і жодне не впаде на землю. 10 Від меча помруть усі грішники з народу Мого, які говорять: «не осягне нас і не прийде до нас ця біда!» 11 У той день Я відновлю скинію Давидову занепалу, закрию тріщини у ній і зруйноване відновлю, і влаштую її, як у дні давні, 12 щоб вони оволоділи залишком Едома й усіма народами, між якими сповіститься ім’я Моє, — говорить Господь, Який творить усе це. 13 Ось, настають дні, — говорить Господь, — коли орач застане ще женця, а той, хто топче виноград, — сівача; і гори будуть виточувати виноградний сік, і всі пагорби потечуть. 14 І поверну з полону народ Мій, Ізраїля, і забудують опустілі міста й оселяться у них, насадять виноградники і будуть пити вино з них, розведуть сади і будуть їсти плоди з них. 15 І оселю їх на землі їхній, і вони не будуть більше вигнанцями з землі своєї, яку Я дав їм, — говорить Господь Бог твій.

Глава 9. [2] Пс. 138, 8. Єр. 23, 24. Авд. 1, 4, [3] 3 Цар. 18, 19. 4 Цар. 19, 23. Єр. 46, 18. [4] Єр. 44, 11. [5] Пс. 96, 5. Наум. 1, 5. [6] Ам. 5, 8. [7] Єр. 13, 23; 47, 4. [8] Притч. 15, 3. Пс. 65, 7. Єр. 5, 18, 29. [9] Діян. 15, 16. [11] Мих. 4, 7. Діян. 15, 16. [12] Чис. 24, 18. Діян. 15, 17. [13] Іоїл. 3, 18. [14] Іс. 62, 4, 9. Єз. 28, 26. [15] Єр. 32, 41.

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору