«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаПубліцистика

Розстріляне українське кобзарство

«Нема нічого таємного, що не стало б явним,
і нічого не буває захованого, що не виявилося б»

/Мк. 4:22/.

Про знищення у 1930-х роках сотень кобзарів, яких примусово зігнали на «з’їзд» у Харків, знала вся Україна. Говорили про це пошепки, як і про голодомор та інші нечувані злочини антихристової влади. Зрештою, жодних документів цієї трагедії не збереглося. Збереглися свідчення людей, факт раптового зникнення десятків відомих кобзарів, лірників, бандуристів з усіх куточків нашої землі. Чим була для України страта її сліпих співців — живої історії, правди, мудрості, прозорливості — може зрозуміти лише той, хто знає, що таке душа для людини і які наслідки її втрати.

У пропонованих тут статтях є певні повтори, однак їх писали різні люди, пропускаючи крізь своє серце, додаючи дещо нове, тому подаємо всі три.

Із сайту Національна спілка кобзарів України:

Кобзарі та лірники з давніх-давен були носіями української самосвідомості. Кобзарство — виняткове явище не тільки української національної, а й світової культури, коріння якого губиться в історичних глибинах древньої Русі. Протягом століть кобзарство зазнавало змін і внутрішніх, і зовнішніх. З плином часу воно вдосконалювалося, осучаснювалося, породжувало нові жанри. Але завжди об’єднавчим фактором кобзарства був музичний символ України — кобза — а в наш час, сучасна бандура.

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору