«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаМолитвиАкафістник. Том ІІ

Акафіст святим страстотерпцям Борису і Глібу

Кондак 1

Вибрані і всехвальні страстотерпці Христові Борисе і Глібе, благословенні діти просвітителя нашого рівноапостольного Володимира, ви від ідольського нечестя до чудесного світла віри Христової прийшли і кров пролили за віру у Христа Бога нашого. Похвальні пісні вам приносячи, ми, недостойні, у гріхах і скорботах на­ших вдаємося до вашого заступництва, ви ж, маючи сміливість перед Господом, моліть Його, Всеблагого Царя Слави, дарувати милість тим, хто шанує святу вашу пам’ять і зі скрушеним серцем співає вам:

Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні стра­стотерпці.

Ікос 1

Як ангели, поживши на землі, вінець муче­ництва отримали ви, святі брати по плоті Бо­рисе і Глібе, все бо уповання своє ви поклали на Господа, від руки братської, як агнці невинні, будучи заколені, ви всіх себе, свої душі і юні тіла віддали Господу; ради цього, ублажаючи всечесну пам’ять вашу, від усієї душі нашої взи­ваємо до вас:

Радуйтеся, незлобиві агнці, бо ви Агнцю, не­винно веденому на заколення, уподібнилися; радуйтеся, лагідні голуби, ви заповідь Христову в лагідності зберегли.

Радуйтеся, від руки брата по плоті ви смерть без нарікання прийняли; радуйтеся, бо Авелю Старозавітному, невинно братом убитому, ви уподібнилися.

Радуйтеся, вінцем Небесної слави увінчані; радуйтеся, бо вінка Небесного ви через муки досягли.

Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.

Кондак 2

Звістку про смерть батька свого великого Володимира почувши, святий князь Борис ба­гато плакав, взиваючи: «Горе мені, отче мій, світло і зоря лиця мого, горе мені, що ти за­йшло, світло моє, і я не був при смерті твоїй, щоб самому похоронити чесне тіло твоє, не зміг востаннє поцілувати сивини твоєї, отче мій». З таким риданням тужив на березі ріки Альти, де стояв з військом; під час цього Святополк, до Каїна подібний, замислив наступне: погуб­лю братів моїх і єдиновладним буду. Зібрав же вбивць і повелів їм убити тебе, святий Борисе; ти ж цього лукавого брата шанував, віддаючи честь йому як старшому, і смерть від нього при­йняв, а Бога за все оспівував: алилуя.

Ікос 2

Розум Божественний випроси нам, святий Борисе, щоб уподібнюватись, як ти, Господу, Який сказав: «Не бійтеся тих, що вбивають тіло, а душі не можуть погубити» і в саду Гефсиманському волею в руки мучителів віддався, бо ти, всеблаженний страстотерпче, не повстав проти ворога, брата твого, а, почувши, що хоче тебе погубити, коли звернулися до тебе київські бояри, коли ти на річці Альті стояв: «Іди до Києва і сядь на престолі батьковому, воїни бать­ка твого з тобою будуть», ти відповів їм: «На старшого брата не піду, бо його за батька вважаю». Почувши це, розійшлися всі, і тільки найближчі слуги твої залишилися з тобою, з ними і пішов ти до брата свого Святополка, щоб поклонитися йому як старшому князеві; зустрів ти на своєму путі вісника, який попе­реджав тебе про лихий умисел Святополка, але і цьому ти не йняв віри, бо знав ти, що нічим не згрішив проти брата; бачачи ці добрі почут­тя твої і брата твого Гліба, взиваємо до вас:

Радуйтеся, смиренні агнці, що проти дикого звіра, брата, не протистояли; радуйтеся, чисті серцем праведники, бо нічого злого ви про нього не помишляли.

Радуйтеся, великі сповідники Імені Христо­вого навіть до крові вашої; радуйтеся, земні ангели, бо чистотою душ ваших ви Небесного чертогу досягли.

Радуйтеся, світу цього мученики і Небесних осель насельники; радуйтеся, земного світу по­дорожуючі і Небесного блаженства вічні спад­коємці.

Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.

Кондак 3

Силою Всевишнього укріплений, безбоязно прийняв ти смерть, блаженний Борисе, бо мо­литвою і вірою в Творця свого був укріплений, але, будучи людиною, тужив ти, як і сам Гос­подь Ісус Христос у ніч лютих страждань у Гефсиманії молився зі сльозами до поту криваво­го; своєму ж Владиці уподібнюючись, і ти пе­чаллю був одержимий, але, покладаючи все уповання на Господа, в день той, а була це су­бота, увійшовши до намету, молився з плачем до Христа Бога і Пречистої Богородиці, і зран­ку ж, коли співалася рання, почув ти, що вбив­ця твій близько і закінчення молитви чекає, ще усердніше молився, і коли завершилася служба Божественна, всього себе віддав волі Творця, Йому ж за все співав ти: алилуя.

Ікос 3

Маючи душу, що в очікуванні смерті зверну­лася до Небес, ти, святий Борисе, старанніше почав молитися, взиваючи: «Господи, як намно­жилися ті, хто ворогує проти мене, багато по­встають проти душі моєї», — і весь псалом цей і далі читав Псалтир з великим розчуленням, промовляючи наступний псалом, у якому такі слова: «До Тебе прагну від утроби матері своєї. Ти мій Бог, не відступи від мене, бо скорбота близько і нікому допомогти мені; Ти ж, Госпо­ди, не віддали допомоги Твоєї від мене, на за­ступництво моє зглянься», — та інші псалми Давидові, від яких ти втішення черпав і пока­зував взірець терпіння в злостражданнях та ще більше повчався у Законі Господньому день і ніч. Через це до тебе і святого брата твого Гліба в розчуленні сердець взиваємо:

Радуйтеся, бо, як лілеї польові, на світанку життя ви були зрізані; радуйтеся, бо красою чистих душ ви більше інших збагатилися.

Радуйтеся, грона винограду Божественного, бо кров вашу, як вино, ви в жертву Господеві виточили; радуйтеся, дерева світловиді, бо ви благали шумом листя свого ворота раю від­крити.

Радуйтеся, дерева, псалмоспівцем оспівані, бо ви плодами духовними любові і віри Церкву звеселили; радуйтеся, двоїце свята, бо ви на псалмах виховані і солодкими словами псалмів у смертний час укріплені.

Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.

Кондак 4

Бурею скорботних помислів одержимий був ти, святий Борисе, після закінчення ранішньої молитви і, дивлячись на ікону Христову, з пла­чем взивав: «Господи Ісусе Христе, Ти в цьому людському образі з’явився на землі і зволив бути розіп’ятим на хресті заради гріхів наших, Ти і мене сподоби за ім’я Твоє перетерпіти страждання ці, які не від ворогів, а від брата мого приймаю неповинно, і не постав йому, Господи, за гріх це». Такій молитві, великий страднику Борисе, дивуючись, бажаємо ми упо­дібнюватися тобі, як ти Господеві, розіп’ятому на хресті, взивав: «Отче, прости їм, бо не зна­ють, що творять», і першомученику архидияко­ну Стефану, камінням побитому, який взивав: «Господи, не постав їм цього за гріх», і, насліду­ючи тебе, завжди співаємо Господу за все пісню хвали: алилуя.

Ікос 4

Чуючи ці молитовні і лагідні про мучителів своїх слова святого Бориса, жорстокосердні вбивці нічим не пом’якшувалися, але ще більше переповнялися злобою і, як люті звірі, неспо­дівано напали на тебе, святий страстотерпче, зі зброєю, оголеними мечами і списами, і, вда­ривши тебе, прокололи і кинули на землю. Усе це згадуючи, здригаємося, тобі і блаженному Глібові співаємо похвалу цю:

Радуйтеся, бо великою любов’ю горіли ви навіть до крові; радуйтеся, бо віру аж до лютої смерті своєї ви непорочно зберегли.

Радуйтеся, бо словом і життям своїм Агнця Христа ви велемовно проповідували; радуйте­ся, бо і самі за Нього були вбиті як агнці.

Радуйтеся, бо від тимчасового життя ви преставилися до життя вічного; радуйтеся, бо від суєтної швидкоминучої слави ви переселилися до слави вічної.

Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.

Кондак 5

Воістину, чуже для вбивць милосердя, коли вбили тебе, святий Борисе, нечестиві, бачачи тебе лежачим на землі, обгорнули наметом, наче плащаницею, поклали на колісницю і повезли з собою і зустріли двох варягів, посланих від Святополка. Вони, нахилившись, побачили, що ти ще дихаєш, однак це спонукало їх ще на більшу лють, і вихопив один з них меч і проко­лов серце твоє. І так ти упокоївся, о великий мученику, звіроподібними людьми люто муче­ний, до Господа ж, праведного Судді, взиваючи невмовкно: алилуя.

Ікос 5

Побачивши смерть святого Бориса, вірний слуга його Георгій упав на тіло господаря сво­го і так взивав: «Не залишу тебе, господарю мій любий, але де зів’яне краса тіла твого, там і я закінчу життя своє». І ця любов слуги ніяк не вплинула на злі серця: взяли вони списи і прокололи Георгія, як і Бориса, до Іуди уподіб­нившись, бо спокусилися золотою гривною на шиї Георгієвій, даром Бориса вірному рабу своє­му, яку він ніколи не знімав. І багато отроків Борисових там побили, які співстраждали гос­подарю своєму. Це люте діло дітей сатанинських розумними очима нашими споглядаючи, благо­говійно співаємо мученикам:

Радуйтеся, Борисе і Глібе, святої Русі нові страстотерпці; радуйтеся, прославлені в соборі свя­тих мучеників.

Радуйтеся, бо з собою привели ви лик співстраждальців; радуйтеся, увінчані нетлінною славою мученицьких вінців у Небесних оселях.

Радуйтеся, бо земну плачевну долю ви знех­тували, бачачи розумними очима Небесний чер­тог; радуйтеся, бо цього чертогу ви досягли і вінець перемоги від Христа прийняли.

Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.

Кондак 6

Проповідує світ християнський велич страж­дань святих мучеників Бориса і Гліба, маючи їх як дороговкази свої до Небесних осель, каже бо святий Симеон Метафраст, письменник діянь святих Божих: «Життя і подвиги святих подібні до світла зірок, бо як зірки, розташовані на Небесах, просвічують усю піднебесну, їх і ін­діанці бачать, і від скіфів вони не ховаються, землю осяюють і морю світять, і тих, що пла­вають, кораблями управляють, їх імен хоч ми і не знаємо через їх безліч, але світлу їхньому ми дивуємося, так і світлість святих, хоч і по­кояться мощі їх у гробах, але сила їх у піднебессі земними краями не обмежена». Захоплює­мось їх життям і дивуємося славі, якою Бог угодників Своїх прославляє, спонукаючи і нас холодних до славословлення Імені Його звору­шеними співами: алилуя.

Ікос 6

Світлом Троїчним просвічені в горніх обите­лях душі мучеників, бо стоять вони перед пре­столом Того, за Кого люті страждання перетерпіли на землі, і нам від Небесних чертогів своїми молитвами посилають від Творця всьо­го мир і благоденство, якщо пам’ять їхню шануємо і старанно просимо їхньої помочі, не ус­тами тільки, а серцем шануючи пам’ять свя­тих страстотерпців Бориса і Гліба, у зворушенні сердець взиваємо:

Радуйтеся, мужнього собору мучеників світле сяяння; радуйтеся, всього роду християнського славо і окрасо.

Радуйтеся, чеснот євангельських преславні вмістилища; радуйтеся, шукачі Небесного віч­ного скарбу.

Радуйтеся, вінцями Небесної радості на Небесах увінчані; радуйтеся, бо і нас, що живемо на зем­лі, ви без допомоги своєї не залишаєте.

Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.

Кондак 7

Світу суєтного насолоди не утримали вас на землі, мученики святі Борисе і Глібе, від кня­жої слави до слави вічної ви прийшли, бо вічну святу красу Небес ви розумними очима бачили, її солодкості ви досягли шляхом лютих мук, і там, у храмі Небесної дивної Божої слави, біля престолу Вседержителя Бога співаєте Йому: алилуя.

Ікос 7

Коли проколено було святого Бориса і таєм­но без усякої шани поховано у Вишгороді, звіро­подібний Святополк подумав, як убити Гліба, бо цей Гліб був сином Володимира від одної матері з Борисом, юний, цнотливий, тихий і незлобний. Йому, що княжив у Муромі, Свято­полк послав улесливу звістку, кажучи: «Батько вельми хворий і кличе тебе до себе, бо хоче бачити, поспішай до нього з малою дружиною». Послухавшись цих слів, Гліб святий поспішив до Києва, не дослідивши звістки цієї, бо любив він вельми батька свого і горів бажанням поцілувати його сиві скроні. Думками згадуючи твій поспіх до смерті, тобі і братові твоєму Бо­рисові співаємо з розчуленістю:

Радуйтеся, бо улесливістю вловлені ви і до кінця смертного земного життя швидко набли­зилися; радуйтеся, бо лютими стражданнями Небесного спокою ви досягли.

Радуйтеся, бо про тіла свої ви не дбали; ра­дуйтеся, бо душі свої ви Господу віддали.

Радуйтеся, бо земну плачевну долю ви без жалю залишили; радуйтеся, бо Небесну славу ви отримати сподобилися.

Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.

Кондак 8

Незвичним є для христолюбивих людей ба­чити, як окаянний брат убив братів своїх зара­ди честі великого на Русі князя і заради багат­ства багатьох міст та областей, але такі думки людей гріховного віку цього, і такі підступи людей, які не Богові служать, не про Бога ду­мають, але для своєї похоті і згубного світу старанно працюють, своїм затьмареним розумом і серцем хулу вивергають на Бога і Творця всьо­го; ми ж, благоговійно шануючи пам’ять свя­тих мучеників, до Бога, благодійника нашого, взиваємо пісню хвали: алилуя.

Ікос 8

Вістку прийнявши від сестри своєї Предислави з Києва, брат святих мучеників Ярослав, князь Новгорода, звістив святого Гліба про лукавство Святополка. Він же, швидко наближа­ючись до Києва, був уже в гирлі ріки Волги, кінь його в рові спіткнувся і ногу пошкодив, тому він сів у човен і попрямував до Смоленська в урочище, що називається Смяден. Коли ж на­близився він до берега, то отримав вістку від Яро­слава: «Не йди в Київ до Святополка, бо батько наш уже помер, Святополк же вбив Бориса і тебе хоче вбити». Цю звістку почувши, святий Гліб багато плакав за батьком і вбитим братом. Ми ж, зважаючи на цей благосердний плач, із гли­бини душі взиваємо до святих страстотерпців:

Радуйтеся, бо ви земного отця слухались і любові Отця Небесного сподобилися; радуйте­ся, бо від отця земного ви до Отця Небесного приєдналися.

Радуйтеся, бо велику любов до свого земного отця навіть до смерті своєї ви берегли; радуй­теся, бо любов’ю Небесною, як вогнем, у чертог Отця Небесного приведені ви.

Радуйтеся, бо Небесної втіхи більше ніж зем­ної в псалмах Давидових ви шукали; радуйтеся, бо всяку земну насолоду ви зневажали.

Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.

Кондак 9

Звістка про вбивство брата Бориса прийшла, і самі вбивці від Святополка досягли тебе, Глібе святий, і напали на човен твій, ти ж, побачивши розбійників тих, підняв руки свої і зі сльозами молився псалмами, як і Борис, цими спасительними словами Давида Псалмоспівця, ім’ям якого ти був наречений у купелі святого хре­щення: «Суди, Господи, тих, хто кривдить мене, і побори тих, хто бореться зі мною, прийми зброю і щит і встань на допомогу мені; витягни меч і прийди на допомогу мені, скажи душі моїй: спасіння твоє є Я». Під час тієї молитви кухар твій, взявши тебе за голову, всадив ніж у гор­тань і, як агнця непорочного, заколов на смерть. Нехай же пом’якшить Господь жорстокі наші серця і навчить посеред тіні смертної співати, як і ті страстотерпці, пісню хвали: алилуя.

Ікос 9

Усяке красномовство суєтних мудреців віку цього окаянного не може осягнути і зрозуміти благочестивого страждання страстотерпців свя­тих Бориса і Гліба, бо вони в юнацькі роки пере­могли страх смертний, бо не належали до світу цього, а Бога возлюбили, Йому єдиному всіх себе віддали, смерть прийняли, хвалу воздаю­чи Господеві. Цього суєтні люди осягнути не можуть і, будучи ворогами хреста Христового, Христа Бога, зневажають і хулу говорять на святих Його, бо не знають Писання, що Бог посоромленим не буває. Ми ж, ублажаючи жит­тя і смерть страстотерпців святих Бориса і Гліба, щиро співаємо їм:

Радуйтеся, бо ви юродиву мудрість світу знех­тували і Небесної мудрості шукали; радуйтеся, бо ви скорботи земні зневажили і радість Небесну знайшли.

Радуйтеся, заради Агнця Христа ви самі подіб­но до агнців були заколені; радуйтеся, від моро­ку земного до Небесного світла ви направилися.

Радуйтеся, горнього світу святі спадкоємці; радуйтеся, земного світу, за словами апостола, мудрі подорожуючі.

Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.

Кондак 10

Спасінню душ наших послуживши, мучени­ки святі, ви показали нам, що хвороби тіла за­ради Христа душу спасають і очищають від гріхів. Тому молимо вас, мученики Христові Борисе і Глібе, моліться за нас до Господа, спа­сіть душі наші заступництвом своїм, правдиві страстотерпці та істинного Євангелія Христо­вого ревнителі, щоб, керовані молитвами ва­шими, ми досягнули Небесного Царства і так заспівали Господу, Переможцю смерті і пекла: алилуя.

Ікос 10

Світло чудес і зцілень засяяло від тіл ваших, святі страстотерпці, які були покладені у Вишгороді під спудом спочатку, а потім взяті з землі і внесені до храму, братом вашим Ярославом побудованого; через тривалий час князь Воло­димир Мономах будує кам’яний храм і вносить до нього ваші тіла, чудесами сяючі. Все це бла­гоговійно згадуючи, з розчуленням взиваємо до вас, святі:

Радуйтеся, вмістилища благодатних дарів Духа Божественного, його ж храмами нерукотвор­ними ваші тіла є; радуйтеся, скарби благодаті, яка в тілах ваших перебуває і немічних лікує.

Радуйтеся, бо даром цієї благодаті ви отроку, що мав ногу скорчену, зцілення подали своїм явленням; радуйтеся, бо сліпцеві прозріння дарували і кривому, який приніс відсічену ногу свою до раки з мощами вашими, ви на подив усіх, хто бачив, приростили її.

Радуйтеся, бо жінку одну, яка не шанувала дня святителя Миколая, ви усушенням руки напо­умили і через слізне покаяння біля мощей ва­ших зцілили; радуйтеся, бо тому ж святителю Миколаю уподібнившись, ви несправедливо засуджених до в’язниці князем Михаїлом мужів звільнили.

Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.

Кондак 11

Співи похвальні приносить вам, святі страстотерпці, земля ваша від днів вашого страж­дального преставлення і до сьогодні, будує храми імені вашого, шанує дні страждань ваших, величає ім’я ваше. Переяслав, древнє місто батька вашого Володимира, звершуючи щоро­ку в пам’ять про вас хресні ходи на березі річки Альти, на якій святий Борис був убитий, ра­дується. Радіє і місто Бориспіль, місто Бориса, назване на згадку про страсті ваші. Через це в радості духовній взиваємо: засяяла нині пре­славна пам’ять ваша, страстотерпці Христові Романе і Давиде, закликаючи нас до похвали Христа Бога нашого; тому, вдаючись до вас, зцілення дар приймаємо, ви ж, з чинами ангельськими стоячи перед Святою Тройцею, моліться, щоб спаслися і ми, що взиваємо з розчуленим серцем Богові: алилуя.

Ікос 11

Страшну страту прийняв від правосудного Господа новий Каїн — Святополк, прозваний нащадками окаянним. Після вбивства страстотерпців Бориса і Гліба і третього брата Свято­слава він умертвив. Тоді Ярослав зібрав військо і пішов на Святополка і переміг його на місці вбивства святого Бориса після тривалої молит­ви: «Кров братів моїх взиває від землі до тебе, Владико, Господи Боже мій, але молю Тебе, Всеблагий Творче, Судде Праведний, помстити за кров праведних цих, як за кров Авеля Ти на­слав на Каїна трясіння, так пошли трясіння і на цього окаянного Святополка, щоб не міг біль­ше проливати крові братньої і християнської». І сталося по молитві цій: стогнав і трясся, як Каїн, і утік Святополк через усю землю Ляську, взиваючи: «Ось доганяють нас, біжіть, біжіть», і в пустинях Ляхії і Чехії закінчив життя своє. Жахом одержимі, бачачи люту кончину окаян­ного, взиваємо до вас, мученики святі:

Радуйтеся, ви незлобливо прийняли смерть, навчіть і нас смирення, бо ми гордістю возносимося; радуйтеся, через владолюбство мучені, звільніть і нас від духа владолюбства.

Радуйтеся, бо на спротив братові ви не вста­ли, ворогові вашому, дайте і нам силу в несенні скорбот; радуйтеся, бо ви не противилися злій хитрості, пошліть і нам дивний дар терпіння.

Радуйтеся, кріпості Божественної сповнені, укріпіть і нас на путі спасіння; радуйтеся, від суєтних спокус світу цього ви віддалилися, мо­литвами вашими і нас від вічного плачу спасіть.

Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.

Кондак 13

Благодаттю, даною вам від Бога, щоб допо­магати скорботним і злобленим, допомогу ви дарували князеві Олександру на річці Неві про­ти свеїв. Побачив вас при заході сонця воєвода Филип, як ви стояли в човні і по річці пливли; гребці ж сиділи як імлою одягнені і чули слова такі: «Брате Глібе, підемо швидше і допоможе­мо родичу нашому». І зранку Олександр переміг ворогів і короля їх уразив у лице мечем. Також і Димитрію явившись, для перемоги над Мамаєм послали допомогу, спонукаючи співати Богові, що так благодіяв: алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи, святі страстотерпці Борисе і Глібе, ваші страждання, ублажаємо ваше дивне невимовне терпіння і, шануючи святу пам’ять вашу, молимося вам: збережіть у мирі країну нашу, великим батьком вашим, святим Воло­димиром, святим хрещенням просвіщену, укріпіть дух і руки православних, які борють­ся з мороком неправди, даруйте повну перемо­гу істини і світла над темрявою невірства і безбожності і прийміть похвальні співи оці:

Радуйтеся, істинного Євангелія ревнителі, даруйте і нам таке розуміння Євангелія; радуй­теся, Закону Христового богописані скрижалі, дайте і нам цього Закону розумне бачення.

Радуйтеся, цнотливості хранителі з молодості, навчіть і нас стриманості плоті у віці цьому перелюбному і грішному; радуйтеся, незлобли­вості вчителі, покажіть і нам путь незлобли­вості до Царства Небесного.

Радуйтеся, бо вбивством тіла ви не перейма­лися, дайте і нам мужність у протистоянні тим, хто вбиває тіло, але душі не може погубити; радуйтеся, ви правдиву віру до кінця зберегли, викрийте тих, хто від віри правдивої відпадає.

Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.

Кондак 13

О всехвальні страстотерпці Христові Борисе і Глібе, у святій купелі хрещення Романом і Давидом наречені, погляньте з висоти Небесної на нас грішних, скорботних і озлоблених, що милості Божої і допомоги потребуємо, почуйте голос моління нашого, що тепло до вас возноситься, і від усяких напастей, бід і хвороб визволіть нас. У час же кончини життя нашого укріпіть ослаблений дух, щоб при відході на­шого з тлінного цього тіла там, біля дивного престолу Царя Слави, з чинами ангельськими співали ми: алилуя.

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.

Молитва до страстотерпців Бориса і Гліба

О двоїце священна, братіє прекрасна, мужні страстотерпці Борисе і Глібе, ви від юності Христу вірою, чистотою і правдою послужили і кров’ю своєю, наче багряницею, прикрасились; і нині з Христом царюючи, не забудьте і нас, на землі сущих, але, як теплі заступники, вашим сильним заступництвом перед Христом Богом збережіть юних у святій вірі і чистоті неушкодженими від усякого навіювання невір’я і нечистоти, огородіть усіх нас від усякої скор­боти, озлоблень і несподіваної смерті, втихо­мирте всяку ворожнечу і лють, що виклика­ються діями близьких і чужих. Молимо вас, христолюбиві страстотерпці, виблагайте у великодаровитого Владики всім нам відпущення гріхів наших, однодумність і здоров’я, визво­лення від нашестя іноплемінників, міжусобної боротьби, язви і голоду. Обдаровуйте своїм заступництвом усіх, хто шанує святу пам’ять вашу навіки-віків. Амінь.


Акафіст усім святим, що відвіку Богу вгодили | Зміст | Акафіст усім преподобним Печерським

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору