«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаМолитвиАкафістник. Том ІІ

Акафіст святим першоверховним апостолам Петру і Павлу

Кондак 1

Обрані проповідники Агнця Непорочного, за нас заколеного, Христа Бога, преславні апосто­ли Петре і Павле! Ви Боговіданням краї осяя­ли і багато струмками благодаті напоїли, і нині з любов’ю спогляньте на тих, що шанують щиро пам’ять вашу. Сповніть нас духом премудрості, серця наші вірою утвердіть, щоб ми невпинно по­дячні пісні вам співали і зворушено взивали:

Радуйтеся, святі першоверховні апостоли Петре і Павле.

Ікос 1

Ангелами благовісниками явилися ви на землі, апостоли Петре і Павле блаженні, Са­мим бо Винуватцем нашого спасіння ви були покликані на ваші труди, ви обійшли широту всієї землі, юдеям і еллінам Христа Розіп’ятого, Божу Силу і Божу Премудрість проповідуючи. Тому і ми, світлом учення вашого осяяні, серцем і устами взиваємо до вас так:

Радуйтеся, зірки світлосяйні, що від сходу за­сяяли і всім людям путь Христа показали; ра­дуйтеся, Церкви Христової утвердження і стовпи непохитні.

Радуйтеся, бо ви прийняли від Христа владу в’язати і розрішати гріхи наші; радуйтеся, у Святих Писаннях ваших до віри й уповання на Бога всіх нас ви закликаєте.

Радуйтеся, бо в житті вашому ви приклад на­вернення грішників явили; радуйтеся, бо висоту істинної любові словом і ділом ви показали нам.

Радуйтеся, святі першоверховні апостоли Петре і Павле.

Кондак 2

Бачачи тебе, апостоле Петре, на морі Галілейському разом з Андрієм, братом твоїм, як вки­дали ви сіті, Господь сказав вам: ідіть за Мною, і зроблю вас ловцями людей. І, залишивши сіті, за Ним ви пішли. Тому, красо Церкви вселенсь­кої, сотвори і нас, схильних до гріха, заступ­ництвом твоїм швидкими бути у виконанні заповідей Божих і повільними до гріха, щоб, будучи у злобі немовлятами, усі ми досягли в міру віку мужа досконалого, взиваючи Богові: алилуя.

Ікос 2

Розум Божественний освітив тебе, Павле, обраний сосуде Божий, коли, ревнуючи про батьківські передання, ти йшов у Дамаск гна­ти Церкву Христову. Тоді-бо сяйво Слави Гос­подньої несподівано освітило тебе, і голос був з небес: Савле, Савле, навіщо ти гониш Мене? Ти ж, хоч і був затьмарений плотським зором, духом же побачив силу і славу Христа розіп’я­того, що темряву просвіщає і любов’ю Церкву Свою будує, і тому ти, будучи полонений ду­хом, покаяння і послух проявив, кажучи: «Гос­поди, що сотворю?» Потім, прийнявши жереб апостольства від руки Господньої і хрещення водою і Духом від Ананїї блаженного, явився ти предивно сосудом обраним благодаті і свід­ком невмовкним Спасителя нашого, від Нього ж і ми, просвіщені, співати тобі навчилися так:

Радуйся, світлосте церковна, від Світла Неви­мовного в дорозі чудесно на просвіщення на­родів запалена; радуйся, знамення сили Божої в житті твоєму дивно явив ти і тим вуста непо­кірливим навіки закрив.

Радуйся, сосуде обраний, що меншим серед апостолів і першим серед грішників себе скрушено називав; радуйся, бо як Херувим тайновидець навіть до третього неба вірою і любов’ю вознесений.

Радуйся, бо як Серафим полум’яний ревніс­тю по Бозі ти постійно напоювався і живився; радуйтеся, Павле і Петре, благовістя сурми громогласні, що основи старого світу, як Єрихон другий, зруйнували.

Радуйтеся, святі першоверховні апостоли Пет­ре і Павле.

Кондак 3

Сила Вишнього, що в немочах пізнається, ви­лилася на тебе, Павле, адаманте віри, благо­дать на благодать, яку сповідував ти: все можу в Ісусі, Який укріпляє мене. І воістину пропові­дував ти Євангеліє в явленні Духа і сили, тво­рив велике і невимовне, славне і жахливе, так що ті, що не знали Бога, Боговідання навчалися, серця огрубілі єлеєм милосердя напоювались, і всі вівці, що розбіглися, в огорожу Пастиря Єдиного звідусіль сходились, Йому ж і співати єдиносущно вчилися: алилуя.

Ікос 3

Маючи сміливу любов до Господа, йшов ти, Петре, по воді, як по сухому. Але хоч і потоп­ленням був ти наляканий і сумнівом охоплений, не потонув ти в безодні, бо простягнув ти руки і очі до Спасителя, взиваючи до Нього з глибини серця: Господи, спаси мене. І в ту ж мить руку помочі прийняв ти від Христа, Спасителя на­шого. Так і ми в цьому житті земному, бідами налякані і у хвилях пристрастей потопаючі, дивлячись на тебе, що до тихого пристановища добре нас настановлюєш, подячно співаємо тобі так:

Радуйся, каменю віри багатоцінний, від Каме­ня Наріжного обраний і утверджений; радуйся, храме Духа Святого, різноманітними даруваннями від Нього щедро прикрашений.

Радуйся, рибалко простий, премудрості Божої сповнений, якій ніхто з людей противитися не може; радуйся, самовидче величі Божої, більше за царів і славних землі від Господа на всі віки прославлений.

Радуйся, хартіє одухотворена, в яку вогнен­ними письменами Слово Боже вписане; радуйся, з Павлом апостолом світило рівночесне і незаходиме.

Радуйтеся, святі першоверховні апостоли Петре і Павле.

Кондак 4

Бурю лютих спокус підняв у давнині люди­новбивця, який постійно намагається нищити Церкву Божу і учеників Спасових розсіяти, як пшеницю; але Господь молився за тебе, Петре, щоб не ослабла віра твоя. І так, Спасителем просвіщений і Ним у немочі укріплений, скрушив ти щелепи ворожі і, навернувшись, утвер­див ти братію твою, співаючи Богу: алилуя.

Ікос 4

Почувши, Павле премудрий, про дивне об­рання твоє, щоб благовістити ім’я Господа Ісуса народам і царям і синам Ізраїльським, і бача­чи тебе в слові, в житті, в любові, в дусі, у вірі, в чистоті, як світло народам на їх спасіння по­ставлене, невірні вірою просвіщалися, вірні ж, радіючи, Господа прославляли. Тому і ми, при­йнявши заповідь співрадіти, приносимо тобі го­лосом радості таке:

Радуйся, вірний служителю Христів, що все славне світу наче сміття і порох приймав і всьо­го себе підкорив Христу і Євангелію; радуйся, добрий воїне Христів, у всю зброю Божу зо­дягнений і всі народи до послуху Христу по­корив.

Радуйся, жертво найприємніша, що Христу співрозіп’ята і ради Христа у всі дні на смерть готова; радуйся, бо ти сіяв сльозами многими, в’язню і сповіднику преславний, що рани Гос­пода Ісуса Христа на тілі твоєму з радістю но­сив.

Радуйся, славо і похвало Церкви Вселенсь­кої, що ганьбою для світу був, голод, спрагу, наготу, побиття і наругу за Христа багатора­зово терпів; радуйтеся, Павле і Петре, апосто­лів окрасо, світові благовісники, Церкви утвер­дження.

Радуйтеся, святі першоверховні апостоли Петре і Павле.

Кондак 5

Боготекучою зіркою явився ти, Павле, коли путь твою світло почав ти з Дамаска і навіть до Рима простягнув; і як раніше зірка зі сходу навчила волхвів кланятися Сонцю Правди, так і ти Йому ж і співати навчив нас єдиними уста­ми: алилуя.

Ікос 5

Бачачи на горі Фаворській Славу Єдинородного від Отця, одягненого Світлом, наче ризою, що бажав за нас зодягтися в ризу наруги, взивав ти, Петре, Ісусові, передбачаючи невимовну Славу тих, що викуплені кров’ю Агнця непорочного Христа: Господи, добре нам тут бути. Заради цьо­го і ми, народи дальні, позбавлені чистоти світлосяйної, хоч і недостойні, однак твоїм ангельсь­ким голосом покликані до спадку нетлінного, чистого, нев’янучого, що зберігається на Небе­сах, як спільники слави, що має відкритися, ос­півуємо тебе так:

Радуйся, блаженний, від Присносущної Істи­ни достойно «блаженним» наречений; радуйся, бісере предобрий, Господом біля озера зна­йдений і світлом від Світла осяяний.

Радуйся, від Самого Спасителя роду людсь­кого на проповідь Євангелія посланий; радуй­ся, воістину ловцем людей явився ти, бо благодаттю затягуєш затьмарені душі в дивне Світло Христа Бога.

Радуйся, джерело життєдайне, що від Дже­рела життя вічного витікаєш і від багатства дарів Духа Святого спраглі душі напуваєш; радуйтеся, Петре і Павле, бо як серафими ше­стикрилі ви біля престолу Царя Слави літаєте і у світло таємниць Божих проникаєте.

Радуйтеся, святі першоверховні апостоли Петре і Павле.

Кондак 6

Проповідником невмовкаючим і після твоєї смерті, Петре богоносний, явився ти, бо з неба духовного, як грім таємний, про звання хрис­тиянське багаторазово нагадуєш. Ми ж, бача­чи любов твою, що ніколи не проходить, і мо­литву про нас безперестанну біля престолу Бо­жого звершувану, співаємо серцем розчуленим: алилуя.

Ікос 6

Засяяв ти, Павле великоіменитий, знамення­ми і чудесами невдовзі після того, як Дух Свя­тий в Антіохії повелів тобі почати превелике служіння апостола язичників: коли ти досяг Кіпру, Еліми волхва зір ти затьмарив, а Сергія проконсула світлом істини осяяв. Сподоби і нас, що світла цього причащаємося, прославляти дивні діла твої в піснях і співах духовних і ве­личати тебе так:

Радуйся, світло сердець лагідних і розумних, які, як годувальниця, грієш і пестиш писання­ми твоїми Богонатхненними; радуйся, жезле покарання, що сосуди омани і лестощів до кінця руйнуєш, серця ж скрушені на нерухомий камінь віри перетворюєш.

Радуйся, бо Христове Євангеліє в собі ти втілив і ради цього вище видимого вознесений і прослав­лений; радуйся, вуста медоточиві, що радість ве­лику апостолам і вірним сповістили, як відкрив тобою Господь двері спасіння всім язичникам.

Радуйся, ревнителю по Бозі, новий Ілле, що на чужій основі не будував, ревністю твоєю країни далекі обходив; радуйтеся, Павле і Петре, що весь світ між вами розділили, щоб одному бути апос­толом язичників, іншому ж проповідувати наро­ду обраному.

Радуйтеся, святі першоверховні апостоли Петре і Павле.

Кондак 7

Бажаючи істину утвердити і мир Церкви ого­родити, прийшов ти, Павле, поборнику прав­ди, в святе місто, в якому на соборі святих апо­столів і вірних ти свідчив разом з Петром і Варнавою, як Дух Святий дихає, де хоче, дарує благодать Свою незалежно юдеям, еллінам об­різаним і вірою всіх спасає, а не мертвими діла­ми старого закону. І так воістину всі вірні, сво­боду і мир отримавши, союзом любові зв’язані, подячно співають Богові: алилуя.

Ікос 7

Нового архангела, провісника таємниці, що відвіку сокровенна, обрав тебе, апостоле Пет­ре, Господь, коли запитав учеників Своїх: ви ж за кого Мене вважаєте? Ти ж, Отцем Небесним просвіщений, сповістив безсумнівну основу нашої віри, кажучи до Спасителя: ти є Христос, Син Бога Живого. Ради того і ми, шаную­чи тебе як того, хто відкрито сповідає надію нашого спасіння, взиваємо до тебе так:

Радуйся, Синаю новий, що скрижаль спасін­ня людям ясно показав і свободу у Христі сповістив; радуйся, першопокладений від Архітектона Небесного каменю віри і сповідання, на якому Церква Христова нездоланно засно­вана.

Радуйся, першопоставлений воротарю входу райського, йому ж раніше обіцяв Господь дати ключі Царства Небесного; радуйся, судде пра­ведний, що маєш судити з іншими апостолами дванадцять колін Ізраїльських.

Радуйся, очі і вуха твої блаженні, бо бачили і слухали Христа Спаса нашого, Його ж про­роки полум’яно бачити бажали у плоті на землі; радуйтеся, Петре і Павле, маючи ноги благовісницькі прекрасні й серця просвіщені, ви Євангелію послужили і по-євангельськи по­жили.

Радуйтеся, святі першоверховні апостоли Петре і Павле.

Кондак 8

Дивним чудом незрозумілим явився ти, Пет­ре, для тих, що думають поземному. Як не зна­ного світом і убогого обрав тебе Господь, і ти осоромив мудрих, здолав царства, привів зібран­ня затьмарених до Світла Істини, і донині, як стовп вогненний, освітлюєш усіх земнородних, вказуючи несумнівну путь у блаженну вітчиз­ну. Заради цього, багатству благодаті, що в тобі, дивуючись, співаємо Богу: алилуя.

Ікос 8

Для всіх ти був усім, Павле, любов’ю всіх обіймав, словом спасіння дальніх і ближніх досягав, вірою все перемагав; так і у Филипах, мир благовістуючи, хоч і палицями побитий був ти люто і у в’язницю в кайданах вкинутий, але ти співав там разом з Силою пісню дивну хвали і подяки Богу, і загримів землетрус ве­ликий, так що основи в’язниці захиталися і двері відкрилися. Ми ж, бачачи, як ти, премуд­рий, морок в’язниці світлом Боговідання роз­віяв і свободу у Христі в’язням подав, співаємо тобі так:

Радуйся, в’язню Христів, що темницю на храм перетворив і кайданами твоїми ланцюг демонів для людей розірвав; радуйся, сильний, що неміч немічних носив, не собі, але ближнім догоджав.

Радуйся, пречудний, бо кайданами і скорбота­ми хвалився ти, і нас навчив радіти з тими, хто радіє, і плакати з тими, хто плаче; радуйся, бо помер ти для гріха, але завжди живий для Бога, бо для тебе життя Христос і смерть надбання.

Радуйся, образе невсипущої праці, що мину­ле забував, до майбутнього прагнув і всіма по­мислами до почесті вишнього звання пряму­вав; радуйтеся, Павле і Петре, бо навіть у му­ченицький час смерті ви Господеві послужили і нею, як вінком, подвиг ваш увінчали.

Радуйтеся, святі першоверховні апостоли Петре і Павле.

Кондак 9

Усіх до Христа бажаючи привести, сповістив ти, Павле, в Афінах вдаваним мудрецям про Премудрість, що зверху сходить, щоб, зрозумів­ши суєтне, побачили Бога, не видимого ними, і осягнули Його, бо Ним ми живемо і рухаємося. Тому і ми, невимовною благодаттю розум істи­ни сприйнявши, серцем правдиво пізнали, що благий Господь; співаємо Йому з вірою твер­дою, наче пальцями Фоми відчутому: алилуя.

Ікос 9

Красномовно говорити не може язик людсь­кий, коли Господь сил ноги рабам Своїм уми­вав і руїнником витирав. Ти ж, Петре, страхом сповнений, виголосив: не умиєш ноги моєї повік, але потім ти став слухняним, коли почув сло­ва, сказані Господом: якщо не умию тобі, не будеш мати частки зі мною. І тому всім серцем взивав ти: Господи, не тільки ноги, але і руки, і голову. Ми ж, бачачи тебе тут, як золото у вогні спокуси, очищеного і розуміючи від смирення до послуху Твоє сходження, таїнству Божого Промислу поклоняючись, співаємо тобі серцем смиренним так:

Радуйся, Петре, очі орлині, якими споглядав ти Сонце Правди — Христа Бога, Який Іуді ноги умив і ним через лукаве цілування зраджений; радуйся, навіки прив’язаний до Христа, ти бо за Агнцем Непорочним, як агнець, слідував, до заколення твого вірність Йому зберіг.

Радуйся, вугілля невгасиме, від жертовника небесного вогнем любові Божественної дивно запалене; радуйся, світильнику, що горить і світить і роди родів світлом правди освітлює.

Радуйся, гроно плодовите винограду Христо­вого, що на радість світові багатостраждаль­ному вирощено; радуйтеся, Петре і Павле, бо Христа Бога ви в собі вірно відобразили.

Радуйтеся, святі першоверховні апостоли Петре і Павле.

Кондак 10

Недослідиму безодню спасіння у Христі і по­каяння велику силу явив ти в собі, Петре, коли триразово за передреченням відрікся від Гос­пода: не знаю Чоловіка цього! Ти клявся і від­рікався у дворі архієрейському, але потім, зга­давши слова Ісусові, пішов, плачучи гірко. Ми ж, зворушено споглядаючи на світлий цей об­раз скрушення, дарований для навчання і вик­риття жорстоких сердець наших, співаємо Господеві, Який знову дивно тебе звеличив: алилуя.

Ікос 10

Стіною і зброєю непереможною був ти, Пав­ле, проти миродержців темряви віку цього, бо і царство їх у Коринфі, Ефесі та інших містах всесвіту скрушив ти, пітьму багатобожжя роз­ганяючи і розум істини утверджуючи. Ти бо воістину явився Божим слугою в терпінні великому, в скорботах, бідах, в утисках, у ранах, темницях, у нестатках, трудах, у неспанні, в постах, що і розум наш не може висловити багатство благості твоєї, деннонічні подвиги з великими сльозами. Того ради, бачачи море любові твоєї, насмілюємося благати: почуй нас, убогих, що грішними устами промовляємо так:

Радуйся, померлий для гріха благовіснику непереможний, бо раніше ти в собі стару люди­ну переміг і з Христом співрозіп’явся; радуйся, вчителю багатоплідний і вовків хижих викривателю, бо собою образ вірним показав, завж­ди подвизався і навчав подвійно всіх: словом і життям за словом.

Радуйся, бо ти всіх збагачував, раніше сам зубожівши і нічого не маючи, але ти всіх утри­мував; радуйся, за християн полум’яний ревнителю, бо ти обручив їх Христу, як діву чисту, непорочну невісту.

Радуйся, бо ти був утробою багатоболісною, народжуючи дітей твоїх у муках, щоб відобра­зився в них Христос; радуйтеся, Павле і Петре, бо ви в Дусі єдиниця єдинодушна, в одному граді вірність Христу кров’ю засвідчили.

Радуйтеся, святі першоверховні апостоли Петре і Павле.

Кондак 11

Оспівувати і ублажати твої кайдани страж­дання, Павле багатостраждальний, достойно є, бо не тільки в терпінні великому, але і передре­чені Агавом пророком кайдани ти з радістю прийняв, і Церкві Кесарійській свідчив так: не тільки зв’язаним готовий бути я за ім’я Госпо­да Ісуса. Йому ж і ми, дивному у святих Своїх, співаємо пісню: алилуя.

Ікос 11

Світлом радості невимовної і Божественної любові осяяний був ти, Петре, коли Господь після воскресіння раніше за інших апостолів явився тобі скорботному. Після цього ж знову явився Владика життя і запитав тебе триразо­во: Симоне Іонин, чи любиш ти Мене? Ти ж, вогнем Божественної любові розпалений, відповів тепло: Господи, Ти знаєш, що люблю Тебе. Того ради і ми, зубожівши духом, згадав­ши струмки, повні сліз і любові твоєї, через які покликав тебе Господь на попередній ступінь апостольства, благоговійно взиваємо тобі так:

Радуйся, учителю покаяння, ти сльозами гіркими висоту смирення придбав і Воскреслим із гробу до радості невимовної навіки залучений; радуйся, премудрості глибино, смиренномудрості висото, полум’я любові, що об­раз життя всім вірним у собі явив.

Радуйся, друже Господа Ісуса, що ярмо благовістя ревно поніс, над спадком Божим пану­вати не захотів, але слухняності владі навчав; радуйся, апостоле Христів, що мудрість зміїну і чистоту голубину в собі поєднав і образом смерті твоєї на хресті велике смирення пока­зав.

Радуйся, рабе Господа вірний, що примножив даний тобі талант і в радість Господа увійшов; радуйтеся, Петре і Павле, бо серця свої ви любо­в’ю переповнили і весь світ любов’ю просвіти­ли.

Радуйтеся, святі першоверховні апостоли Петре і Павле.

Кондак 12

Благодать Духа Утішителя, що вилилася на голови вірних в образі язиків вогненних, швид­ко виточилася з вуст твоїх, Петре, словом вог­ненним, щоб благовістити з силою великою Христа розіп’ятого не тільки загиблим вівцям дому Ізраїлевого, але і язичницькій неплідній церкві, щоб і вона виростила Богові нетлінні лілеї чистоти і покаяння. Випроси і нам, апос­толе достоблаженний, милість Господа, що творить тобою велике і дивне, рукою твоєю мерт­вих воскрешаючи і смертю твоєю на хресті мертву любов нашу запалюючи, тому невмовкно співаємо Йому: алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи світлу пам’ять твою, Павле, до­стойно ублажаємо невимовні подвиги, хвороби і труди, що у бдіннях, у голоді і спразі, в постах, у холоді і наготі виніс. Хто бо перелічить рани, скорботи і біди твої в містах, у пустелі, в морі, біди від розбійників, біди від родичів, біди від язичників і лжебратїї? Хто подібний до тебе?

Більше за всіх апостолів потрудився ти. Тому благаємо: не погордуй нами, грішними, що мо­лимося тобі, але як для всіх був ти всім, так і нині почуй, як немічним голосом приносимо тобі такі співи:

Радуйся, в’язню Христів, що з темниці світло розповсюдив; словом і посланням у кайданах багато потрудився, в тобі воістину Слово Боже не зв’язується; радуйся, недослідима безодне любові, за братію твою ти був готовий бути відлученим від Христа.

Радуйся, подвижнику предивний, що подви­гом добрим подвизався, життя завершив і кро­в’ю твоєю Церкву прикрасив; радуйся, бо вито­чуєш ти море чудес, бо одежі твої недуги зціля­ли і демонів проганяли.

Радуйся, любові Божої нерозлучний причаснику, бо про небесне помишляв ти, а не про земне, тому і від плоті звільнитися і з Христом бути бажав ти; радуйтеся, Павле і Петре, бо ви віру християнську насадили, благочестя вода­ми напоїли і до пристановища вічного людей привели.

Радуйтеся, святі першоверховні апостоли Петре і Павле.

Кондак 13

О всехвальні благовісники Петре і Павле! Почуйте зітхання сердець наших, моліться за нас, багато бо може молитва праведних перед Богом: поспішіть і нині нагадати нам про небесне звання і християнську кончину життя нашого, приведіть нас до насолодження євангельською істиною, зв’яжіть союзом любові Христової, щоб ми всі, відкинувши нечестя і мирські похоті, увійшли в радість Господа нашого, співаючи Йому з ангелами і соборами святих: алилуя.

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.

Молитва до святих першоверховних апостолів Петра і Павла

О преславні апостоли Петре і Павле, ви душі за Христа віддали і кров’ю вашою пасовище Його удобрили! Почуйте дітей ваших молитви і зітхання, що з серцем скрушеним нині вам приносяться. Ось бо ми беззаконнями затьма­рились і через це бідами, наче хмарами, по­крилися, на єлей доброго життя зубожіли силь­но і не можемо противитися вовкам хижим, які зухвало намагаються розкрадати спадок Божий. О сильні! Понесіть неміч нашу, не відлу­чайтеся духом від нас, щоб не відлучились ми від любові Божої, але твердим заступництвом вашим захистіть, щоб помилував Господь усіх нас, молитов ваших ради, щоб знищив рукопи­сання безмірних гріхів наших і сподобив зі всіма святими блаженного Царства і весілля Агнця Свого, Йому ж честь і слава, і подяка і поклоніння навіки-віків. Амінь.


Акафіст пророку Божому Іллі | Зміст | Акафіст святому апостолу Андрію Первозванному

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору