«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаМолитвиАкафістник. Том ІІ

Акафіст святим мученицям Вірі, Надії і Любові та матері їхній Софії

Кондак 1

Вам, обраним служителям Господа Вседержителя, Вірі, Надії, Любові та мудрій матері Софії, похвальні пісні у зворушенні приносимо. Ви ж, маю­чи сміливість перед Христом Богом, моліться за нас, щоб визволитися нам від гріхів і скор­бот і щоб ми подячно взивали до вас:

Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Ікос 1

Ангели на Небесах радувалися, бачачи доб­родійне ваше життя, яке ви проводили в чи­танні Божественних Писань, у трудах, у пості, у молитві та милостині, у базнастанному навчанні вашої матері, щоб ви були образом трьох богословських чеснот, іменами яких вас названо. Ми ж, дивуючись такій мудрості вашої матері та вашій розсудливості, благоговійно про­мовляємо до вас:

Радуйтеся, однодушні сестри, трьом чеснотам однойменні; радуйтеся, у покорі богомудрій мате­рі вашій ви на сходи довершеності піднялися.

Радуйтеся, ви, як райські три гілки, у зловірному Римі виросли; радуйся, Софіє, яка до­чок своїх іменами чеснот назвала і ділом виконувати їх навчила.

Радуйся, Віро, ти допомагаєш нам бачити вірою невидиме як видиме; радуйся, в нетління одяг­нення.

Радуйся, Надіє, ти надією полегшуєш наші страждання на землі страждань і на Небеса нам указуєш; радуйся, ти Царство Небесне успадкувала.

Радуйся, Любове, ти божественною любов’ю блаженство безсмертного життя нам відкрива­єш; радуйся, благодаттю Святого Духа осяяна.

Радуйся, Софіє, мудросте, ти премудро дочок своїх виховала; радуйся, у чеснотах віри, надії та любові ти нас утверджуєш.

Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Кондак 2

Побачила мудра Софія слуг, які прийшли кликати її з дочками до царя Адріана, і, дізнав­шись причину свого покликання, стала з дітьми своїми на молитву, благаючи Бога про допомогу; по молитві ж, узявшись за руки, як вінок сплетений, разом пішли, співаючи Христу Богу: алилуя.

Ікос 2

Розум нехиткий мали ви, святі, бо коли ввели вас у царські палати, стали ви перед ца­рем Адріаном з обличчями світлими, очима веселими і серцем мужнім. А цар, бачачи чесні ваші лиця незастрашеними і мудрість Софії пізнавши, відклав суд свій на інший час і віді­слав вас до заможної жінки, в якої ви пробули три дні; мати ваша премудра божест­венними словами вас повчала день і ніч. Тому, ублажаючи вас, взиваємо так:

Радуйтеся, три непорочні агниці Христові, бо ви з’єднали в собі вінець чеснот; радуйтеся, три доброчесні сестри, що віру тверду, надію певну та любов нелицемірну до Господа Бога виявили.

Радуйтеся, бо ви не пощадили краси та моло­дості своєї не пощадили краси та моло­дості своєї заради Найпрекраснішого з усіх синів людських; радуйся, Софіє, дітей твоїх улюблених на подвиг мучеництва ти на­ставляла.

Радуйся, Віро, стражданням за Христа ти віру твою сповідала; радуйся, сестер твоїх міцною вірою ти підносила.

Радуйся, Надіє, тверду надію ти на Христа покладала; радуйся, твоїх сестер неослабною надією ти зміцнювала.

Радуйся, Любове, стражданнями за Христа ти любов свою в дії виявила; радуйся, сес­тер своїх ти вогнем любові огороджувала.

Радуйся, Софіє, бо ти напоумлювала улюбле­них дітей твоїх нехтувати славою та багатством і всіма насолодами світу цього тлінного; радуй­ся, добрих дочок своїх ти старанно вчила сто­яти до крові за Господа і померти за Нього.

Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Кондак 3

Силою божественною осяяні були мучениці, які чесноти імен своїх явили ділом у мучениць­кому подвигу, співаючи Богу: алилуя.

Ікос 3

Святі мучениці, маючи в собі стовп віри, крила надії та вогонь любові, з насолодою слухаючи слова матері своєї, одна одну в довготерпінні утверджували і радісно йшли, бажаючи почесного мучеництва за Христа. Тому, поклоняючись Богові нашому, такими словами вшановуємо вас:

Радуйтеся, що зовсім не тужили, позбавляючись тимчасового цього життя заради жит­тя вічного; радуйтеся, що ради слави Христової ви плоть свою на муки віддали.

Радуйтеся, що три дорогоцінні посудини віри, надії та любові ви Богові в дар принесли; радуй­ся, Софіє, бо з великої любові до дітей своїх ти всім серцем бажала, щоб Цар­ство Боже успадкували вони.

Радуйся, Віро, ти ду́ші наші вірою осяюєш; радуйся, ти до тихого пристановища нас при­водиш.

Радуйся, Надіє, ти серця́ наші солодкістю надії відживляєш; радуйся, бо ти з безодні відчаю нас витягаєш.

Радуйся, Любове, ти страждання і скорботи наші на радість перетворюєш; радуйся, що закам’я­нілі серця наші зворушуєш.

Радуйся, Софіє, ти мудрістю нас на добро на­ставляєш; радуйся, затьмарені очі душ наших ти просвічуєш.

Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Кондак 4

Буря лютості мучителя напала на тебе, свята Віро, але не захитала тебе; бо хто може віру не­здоланну зрушити, міцнішу за адамант; ти бо на­вчила вірних співати з тобою Богові: алилуя.

Ікос 4

Мудра мати, чуючи дочок своїх, які перед царем безбоязно сповідали Христа і промовля­ли, що Його одного бажають, щоб страждати і терпіти гіркі муки заради найсолодшого Ісуса Христа, дуже раділа і благала Бога, щоб Він укріпив їх у стражданнях, що мають відбути­ся. Таке благозволення хвалячи, до першої доч­ки мудрої матері так взиваємо:

Радуйся, немилосердне побиття заради най­солодшого Ісуса ти прийняла; радуйся, відрізані груди твої, як два грона чистоти, ти в жертву Господеві принесла.

Радуйся, бо із рани твоєї замість крові витек­ло молоко; радуйся, бо тебе на розпечене залізо було покладено.

Радуйся, бо коли тебе вкинули у киплячий котел, ти ніскільки не обпалилася і не була пошкоджена; радуйся, бо ти страждання наші Небесною похвало утихомирюєш.

Радуйся, бо ти вогонь мук наших у хворобах погашаєш; радуйся, бо ти знаменням віри по­серед напастей нас назнаменуєш.

Радуйся, бо ти щитом віри у боротьбі з воро­гом покриваєш; радуйся, бо ти чесну главу твою за Главу Церкви Христа Бога під меч радісно схилила.

Радуйся, бо обагренням крові твоєї, як баг­ряницею, ти була одягнена і явилася перед очима безсмертного Жениха твого; радуйся, бо ти прийшла до бажаного кінця і улюбленого Спаса і Господа побачила.

Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Кондак 5

Богоданим зіркам уподібнилися ви, Віро, Надіє і Любове, бо ви всім серцем приліпилися до єдиного вічного життя і краси невимовної — Ісуса Христа, швидко йшли, щоб померти за Нього і насолоджуватися божественним Його баченням, співаючи Йому: алилуя.

Ікос 5

Доброподібні сестри, бачачи радісні страж­дання за Христа святої Віри, і самі бажали душі свої за Нього покласти; цар же святу Надію почав випробовувати і, побачивши її однодушною з сестрою, на муки віддав її, од­нак не мав успіху. Ми ж Надію святу за таке її мислення ублажаємо, оспівуємо і прослав­ляємо:

Радуйся, бо тебе було жорстоко бито, але пре­світлу надію на Господа ти не втратила; радуй­ся, бо ти муки твої не ремствуючи у мовчанні перетерпіла.

Радуйся, бо і нас у стражданнях Бога хвали­ти ти навчаєш; радуйся, бо залізними кігтями була ти стругана.

Радуйся, бо ти нас, сущих у скорботах, про­мінням надії осяюєш; радуйся, бо дивна дух­мяність від ран твоїх виходила.

Радуйся, бо ти непохитне уповання на Гос­пода Ісуса незмінно зберігала; радуйся, без­надійність і безсилля в серцях наших ти знищуєш.

Радуйся, бо ти усічення мечем за Христа ра­дісно прийняла; радуйся, ясна зоре, нам, печа­лями земними пригніченим, ти мир вічний роз­криваєш.

Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Кондак 6

Проповідникам і апостолам богоносним були подібні ви, богомудрі сестри, бо вашими чеснота­ми ви проповідували всім віру, надію і любов до Господа, Владики всіх, Йому співаючи: алилуя.

Ікос 6

Засяяла ти, як сонце, Любове свята, бо хто може стояти так за улюбленого Господа свого, як Любов, бо написано: кріпка як смерть любов, великі води не можуть погасити любов, і ріки не потоплять її. Молимося нині, свята Любове, що гориш серафимським полум’ям любові до Господа, онови закам’янілі і висохлі серця наші, запали в нас, ослаблих у любові, світло любові, щоб, полюбивши Господа і всіх наших ближніх, тебе як нашу молитвеницю величали так:

Радуйся, Любове, бо твою любов до Христа не погасили великі води принад світу; радуйся, бо ти відкинула всі лестощі і дари царські і поклала душу твою за Господа.

Радуйся, бо твоєї любові не потопили ріки бід і страждань; радуйся, бо за Господа тебе було витягнуто на колесі, палками бито, сверд­лами проколено і у вогняну піч вкинуто.

Радуйся, бо ти в лютих муках твоїх була ук­ріплена силою Божою; радуйся, бо ти кров’ю твоєю, пролитою заради любові до безсмертного Жениха твого Христа, пробуджуєш любов у наших холодних серцях.

Радуйся, бо ти ясно показала, що заради лю­бові всі страждання радісно перетерплюються; радуйся, бо ти показала нам, що любов боже­ственна приводить до життя вічного.

Радуйся, бо ти своїм прикладом запевняєш, що божественна любов є одкровенням безсмер­тя; радуйся, бо ніякі страждання не могли роз­лучити Любові від любові Христової.

Радуйся, бо ти в муках як апостол віщала, що не розлучать тебе від любові Божої ні скорбо­та, ні утиски, ні гоніння, ні голод, ні нагота, ні біди, ні меч; радуйся, бо тебе заради любові до Христа було усічено мечем.

Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Кондак 7

Бажаючи якнайшвидше з тілом розлучитися і з Христом бути, святі діви, коли йшли на усічення мечем, одна одну і матір свою Софію обнімаючи, цілували, навчаючи нас дружньої любові, щоб усі разом співали Богу: алилуя.

Ікос 7

Нове чудо показав Господь, коли послав поміч Свою юним дівам, які так страждали за спові­дання Його імені, бо, укріплені вірою, надією і любов’ю, були піднесені, мужньо закінчивши свої подвиги. Ми ж вас, що в однодумності і однодушності до кінця життя перебували, бла­гаємо, щоб ви послали однодумність у звершенні добрих діл і нам, хто величає вас:

Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, що єдиною дорогою страждань до врат Небесних ішли; ра­дуйтеся, бо ви у гласі радування ввійшли в чертог улюбленого Жениха вашого.

Радуйтеся, бо Ісус Христос просвітив, як зірки на Небесах, рани на тілах ваших; радуйся, Софіє, що мужньо на муки дітей своїх дивилася.

Радуйтеся, бо Небесною красою, якої око не бачило, прикрасив Господь красу вашу, мука­ми затьмарену; радуйтеся, бо ви прийняли вінці винагороди.

Радуйтеся, як три зірки, Сонцем правди ося­яні; радуйся, Софіє, бо ти знайшла велику втіху у мужньому сповіданні твоїми дочками імені Христового.

Радуйтеся, морок сумніву нашого ви розві­юєте; радуйтеся, що укріпляєте нас, пригніче­них душевними і тілесними стражданнями.

Радуйтеся, красою любові серця наші ви при­крашаєте; радуйся, Софіє, бо ти кріпкість і уті­ха тим, хто знемагає в бідах і скорботах.

Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Кондак 8

Дивно і незрозуміло нам, у мирських насоло­дах занурених, як свята Софія, бачачи люті і гіркі муки і смерть своїх улюблених дітей, ніскільки не тужила, але дуже зраділа духом, співаючи Богові: алилуя.

Ікос 8

Уся була на Небесах мудра Софія, коли дочок своїх солодкими словами і мудрими напоум­леннями на страждання підбадьорювала. Хоч за природою людською до сліз вдавалася, але зразу ж любов’ю до Христа скорбота переміни­лася на радість, бо сердечну печаль і болість материнську за дітей перемогла в ній любов Божа. Великою любов’ю люблячи своїх дочок, більше за все вона бажала їм Царства Небесного. Заради цього, дивуючись мудрості і ве­ликій любові твоїй до дітей і прославляючи тебе, взиваємо:

Радуйся, Софіє, бо зраділа душа твоя за бла­женну кончину дочок твоїх, які сміливо спові­дали святе ім’я Господа; радуйся, бо Ти в страдницькому увінчанні дітей твоїх шану і славу прийняла.

Радуйся, бо ти сподобилася мученицької учас­ті і співперебування з дочками у Небесній славі Христа Бога; радуйся, ти зі сльозами радості поховала чесні тіла дочок твоїх.

Радуйся, ти три дні біля гробу їх просиділа і сном смерті у Господі спочила; радуйся, бо ти хоч і не плоттю, а серцем за Христа постраж­дала.

Радуйся, бо ти трьома доброчесними дочка­ми, їхньою вірою, надією і любов’ю любов до Бога явила і в дар Пресвятій Тройці принесла; радуйся, бо ти спаслася заради чадородія.

Радуйся, дивна мати, благої пам’яті достой­на; радуйся, бо ти молилася, щоб твої дочки кров свою за Христа пролили.

Радуйся, бо ти умудряєш нас, щоб ми збері­гали незмінно чесноти віри, надії і любові; ра­дуйся, бо ти Животворчій Тройці за нас молишся.

Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Кондак 9

Усі ангели дивувалися стражданням вашим, святі мучениці, і перемогу вашу над дияволом торжествували, душі ж ваші на Небеса супро­воджували, співаючи Христу Богу: алилуя.

Ікос 9

Красномовці багатослівні всі страждання ваші за Христа не можуть висловити і, дивую­чись таким подвигам, у молодому віці підня­тим, замовкають. Ми ж, у чесній кончині вашій Бога прославляючи, величаємо вас так:

Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, що співаєте хвалу Богові, Який зійшов на Небеса Небес; радуйтеся, щите віри, броне надії і світильнику любові.

Радуйтеся, бо ви насолоджуєтесь баченням пресвітлого лиця Божого; радуйся, Софіє, що настановлюєш побожних матерів на мудре ви­ховання дітей своїх.

Радуйтеся, бо ви повчаєте нас, щоб ми шукали Господа, і живою буде душа наша; радуйтеся, бо ви є теплі молитвениці за тих, хто звертається до вас із вірою, надією і любов’ю.

Радуйтеся, бо ви напоумлюєте нас, що всі на­солоди і краса світу цього щезають як дим і як порох вітром розвіюються і в землю поверта­ються; радуйся, Софіє, бо ти всім серцем Бога полюбила.

Радуйтеся, бо ви як три струмочки до єдиного Джерела життя притекли; радуйтеся, бо ви як три запашні квітки на єдиній благоплідній гілці виросли.

Радуйтеся, бо ви, як три дзеркала, безмежну красу Божу в собі відбивали; радуйся, Софіє, як олива, три гілки, обтяжені дозрілими плодами дарів Божих, виростила.

Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Кондак 10

Святі мучениці, спасти бажаючи душі свої, заради любові Христової пестування цареве і багатства світу цього тлінного ви знехтували і радісно прийняли мученицьку кончину за Христа, співаючи Йому: алилуя.

Ікос 10

Стінами віри, надії та любові являються святі мучениці всім, хто вдається до них з теплою і щирою молитвою і так у печалях і напастях до них взиває:

Радуйтеся, ран гріховних добрі цілительки; радуйтеся, у темряві печалі нашої світлом надії ви нас осяюєте.

Радуйтеся, посеред напастей і скорбот давній спокій ви нам посилаєте; радуйся, Софіє, бо ти являєш мудре піклування за нас, що в злостражданнях перебуваємо.

Радуйся, Віро, хрест спасіння перед нами ти воздвигаєш; радуйся, немочі наші молитвами твоїми ти зціляєш.

Радуйся, Надіє, що якір визволення нам по­даєш; радуйся, зневіру в серцях наших благісно проганяєш.

Радуйся, Любове, ти твоїм перед Господом заступництвом у лихих напастях від несподі­ваної смерті нас оберігаєш; радуйся, знемагаючі сили наші на бадьорість відновлюєш.

Радуйся, Софіє, щира за нас до Бога молитвенице; радуйся, в добрих ділах наших мудра наставнице.

Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Кондак 11

Спів цей похвальний, хоч би і численний при­носили б вам, святі мучениці, був би недостатній для прославлення чеснот і подвигів ваших; од­нак, підносячи до Бога похвалу за все, що Він у святих Своїх нам являє, Йому співаємо: алилуя.

Ікос 11

Світильникам, що горять світлом Небесним перед Господом, подібні ви, Віро, Надіє і Любове, разом з матір’ю вашою Софією, до вас же припа­даючи, благаємо: просвітіть нас, затьмарених печалями, що з глибини сердець взивають:

Радуйтеся, бо ви ризи свої убілили на землі в крові агнчій; радуйтеся, життя вічного нам клопітниці.

Радуйтеся, бо ви є утвердження і охорона душ, що шукають спокою у милосерді Божому; ра­дуйся, Софіє, що від суєти світу нас огороджуєш.

Радуйся, Віро, коштовна кадильнице, що фі­міам хвали до Бога приносить; радуйся, бо ти вірою грішних просвіщаєш.

Радуйся, Надіє, бо ти наша утіха і пристано­вище в скорботах; радуйся, бо ти променесяйна вісниця визволення в наших печалях.

Радуйся, Любове, бо ти вселяєш у наші серця незлобливість і лагідність; радуйся, таємнича зір­ко, що від утисків земних нас до неба підносиш.

Радуйся, Софіє, мудра і всечесна дітоводителько; радуйся, бо ти влаштовуєш богомудре жит­тя тим, хто молиться до тебе.

Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Кондак 12

Благодать Божу прийняти сподобившись, свя­ті мучениці, моліть за нас пречистого Владику Христа, щоб Він був милостивим до нас, грішних, що з вірою, надією і любов’ю Йому єдиному, Господу і Спасу нашому, смиренно співаємо: алилуя.

Ікос 12

Оспівуємо ваші кріпкі подвиги, пройняті ві­рою, надією і любов’ю, шануємо ваші великі стра­ждання, хвалимо ваше дивне терпіння, ублажаємо кончину за Христа, вами радісно спри­йняту, величаємо незбориму мужність вашу, святі мучениці Віро, Надіє і Любове і мудра мати Софіє, і, прославляючи вас, взиваємо так:

Радуйтеся, бо ви, як три стріли блискавки, від сходу до заходу чеснотами своїми засяяли; радуйтеся, фіали віри, надії і любові, животворним питвом душі наші напоюєте.

Радуйтеся, три світлосяйні путі, що до престо­лу слави Господньої нас ведуть; радуйся, Софіє, ради дітей твоїх собором святих прославлена.

Радуйся, Віро, цвіт віри біліший за сніг; ра­дуйся, насолодо страждаючих.

Радуйся, Надіє, пригнічених сердець підне­сення; радуйся, як потік цільбоносний, що спрагу скорботних душ угамовує.

Радуйся, Любове, вінок із мира, радості і благості сплетений; радуйся, розумна зірнице вічності.

Радуйся, Софіє, жезле сили, що лагідно і муд­ро дітей напоумлює; радуйся, пресвітлий про­меню богопізнання, що душам нашим засяяв.

Радуйтеся, Віро, Надіє та Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Кондак 13

О святі і достохвальні мучениці Віро, Надіє та Любове і мудра мати Софіє, нині прийнявши це мале моління, позбавте нас вашими молит­вами від усяких бід, хвороб і скорбот, щоб, спо­добившись у Царстві Небесному бачити безсмер­тного Господа Ісуса, з вами разом оспівати Його: алилуя.

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.

Молитва до святих мучениць Віри, Надії і Любові та матері їхньої Софії

О святі і достохвальні мучениці Віро, Надіє та Любове і мужніх дочок мудра мати Софіє, до вас нині звертаємося зі щирою молитвою; бо хто може заступатися за нас перед Господом, якщо не віра, надія та любов, ці три наріжні чесноти, образ яких ви на собі показали! Ублагайте Господа, щоб Він покрив нас Своєю невимовною благодаттю у скорботах і напастях, спас і зберіг як Благий і Чоловіколюбець. Його славу, як незаходиме сонце, нині бачачи, допо­магайте й нам у наших смиренних молитвах, щоб простив Господь Бог наші гріхи та беззаконня і щоб помилував нас грішних і недостойних заради Своїх щедрот. Моліть же за нас, святі мучениці, Господа нашого Ісуса Христа, Якому славу возсилаємо, з безначальним Його От­цем, і Пресвятим, і Благим, і Животворчим Ду­хом нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.


Акафіст преподобному Феодосію Печерському | Зміст | Акафіст святим мученикам Гурію, Самону і Авіву

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору