«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаМолитвиАкафістник. Том ІІ

Акафіст Пресвятій Богородиці на честь Її чудотворної ікони Києво-Печерської

Кондак 1

Обраній від усіх родів Пресвятій Діві Марії Богородиці, Яка воістину народила плоттю Ісуса Христа, Спаса і Бога нашого, Владичиці всієї вселенної, що обрала другим земним жеребом гору Печерську і утворила на ній обитель для ченців, похвальний приносимо спів. Ти ж, о Пречесна наша Мати і Заступнице, охороняй і спасай обитель Твою і всіх нас від ворогів ви­димих і невидимих, щоб ми взивали до Тебе:

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Ікос 1

Ангел земний і людина Небесна преподобний Антоній прийшов у земний жереб Твій на гору Афонську, бажаючи спасти душу свою від сує­ти світу цього і закінчити там своє земне житіє. Ти ж, Пресвята Діво, обравши другим жеребом Своїм гору Печерську у новопросвіщеній землі Руській, послала його як апостола, щоб він утворив у ній обитель на славу Твою і зібрав ченців, щоб вони оспівували Тебе так:

Радуйся, Всечесна наша Мати; радуйся, Див­на наша Ігумене.

Радуйся, Надіє нашого спасіння; радуйся, гори Печерської Охоронителько.

Радуйся, ченців, що живуть на них, Керівни­це; радуйся, православних християн, що при­ходять до неї на поклоніння, Покровителько.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 2

Знаючи, що скорботною є путь спасіння для всіх, хто хоче стати ченцем, Господь наш Ісус Христос повелів Своїй Матері, щоб Вона покри­ла Своїм божественним покровом гору Печерсь­ку, щоб усі, хто спасається на ній, знаючи це, разом з преподобним Антонієм і Феодосієм взи­вали безперестанно до Спасителя Бога: алилуя.

Ікос 2

Розум маючи божественний, преподобний Феодосій від душі полюбив славу Небесну, світ з усіма його спокусами зненавидівши; прийшов у Київ до преподобного Антонія, який жив у печері; в ній оселившись, разом з усіма отця­ми, що там подвизалися, оспівував Тебе, чес­нішу від усіх ангелів, так:

Радуйся, нашого спасіння Осново; радуйся, Радосте наша у цьому і майбутньому житті.

Радуйся, Відрадо Божественна Христових по­движників; радуйся, бо Тобою всі святі спасаються.

Радуйся, бо Тобою вся вселенна прикраша­ється; радуйся, бо Твоє ім’я всіма Небесними силами прославляється.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 3

Сила Вишнього осінила подвижників Печерських, коли перший ігумен, преподобний Варлаам, побудував храм в ім’я Твого славного Успіння, на верху гори, і в ньому, прославляючи Тебе, чеснішу від херувимів і славнішу без порівнян­ня від серафимів, взивав: алилуя.

Ікос 3

Маючи полум’яне бажання спасіння, препо­добний Антоній, коли влаштувалась обитель на пагорбі, на якому Дальні печери, бажаючи без­мовності, переселився на пагорб, на якому ви­копав печери Ближні і там зібрав своїх послідов­ників, що хотіли повної безмовності, прослав­ляючи Тебе, свою Утішительку, так:

Радуйся, до осель райських Керівнице; радуй­ся, в подвигах печерних Укріпителько.

Радуйся, Благий Початку і Славний Кінець усіх святих житія; радуйся, святої радості Боже­ственний Струмку.

Радуйся, Квітко Божественного саду; радуй­ся, православного чернецтва Похвало.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 4

Ченці, бурю гріховних сумнівів залишивши, полюбили тернисту путь спасіння і зібрались у печеру до преподобного Феодосія. Він же, ба­чачи в ній тісноту, побудував на верху гори храм Печерський і келії спорудив і огорожею обго­родив, і так влаштувалась обитель в ім’я Твоє, Владичице, в якій ченці і вірні люди оспівува­ли через Тебе Бога: алилуя.

Ікос 4

Почули ченці Печерські, що розбійники хо­чуть пограбувати храм Твій, Пречиста, і блага­ли Тебе за Його спасіння. Ти ж, Всемилостива, сотворила чудо: показала храм Твій висячим у повітрі; розбійники, побачивши це, в жаху розбіглися, ченці ж оспівували Тебе так:

Радуйся, бо Ти на горі Київській насадила духовний сад; радуйся, бо Ти подала тим, хто там живе, все потрібне.

Радуйся, бо Ти забрала нас від світу гріхов­ного; радуйся, бо Ти привела нас в огорожу оби­телі Печерської.

Радуйся, бо Ти захищаєш нас від ворогів види­мих; радуйся, бо Ти охороняєш нас від супоста­тів невидимих.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 5

Боготічною зіркою для світу явилася Ти, Вла­дичице, коли захотіла влаштувати Собі на Русі обитель Печерську. Місце, де повинен був в ім’я Твоє храм побудуватися, вказала Ти вогняною дугою, простягнутою від старого монастиря, і ангелів в образі ченців, що йшли там по по­вітрю; побачивши це, ченці Печерські радісну пісню заспівали: алилуя.

Ікос 5

Побачили грецькі будівничі у Царграді юна­ків, які повелівали їм іти у Влахернський храм до Цариці; вони ж, прийшовши, побачили там Тебе, що сиділа у славі, і навколо Тебе чини ангелів і преподобних Антонія і Феодосія; і повелівала будівничим іти у землю Руську і місто Київ і побудувати там храм в ім’я Твоє, і вру­чила їм ікону Твого славного Успіння і мощі святих мучеників. Вони ж, почувши повеління, оспівували Тебе так:

Радуйся, Царице Неба і землі; радуйся, істинна Мати нашого Спасителя.

Радуйся, бо Ти спасла весь рід упалого Адама; радуйся, віри православної Воєводо непереможна.

Радуйся, Покровителько Царграда неосоромлена; радуйся, країни Руської Заступнице ста­ранна.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 6

Проповідники Твого чудесного явлення у Влахернській церкві, грецькі будівничі, прийшовши в Київ до преподобних Антонія і Феодосія, вру­чили їм ікону Твого Успіння і мощі святих му­чеників і відкрили їм Твою волю про будівництво храму в ім’я Твоє; вони ж, почувши Твої слова, поклонилися образу Твоєму, на іконі зображеному, Богу ж взивали: алилуя.

Ікос 6

Засяяла як сонце ікона Твого Успіння, Пре­свята Діво, яку принесли із Царграда грецькі будівничі в обитель Печерську, в якій вона і донині перебуває, подаючи зцілення тим, хто взиває до Тебе так:

Радуйся, бо Ти в Успінні Твоєму нас не зали­шаєш; радуйся, бо через ікону Твою нам допо­магаєш.

Радуйся, іконою Твоєю обитель Печерську Ти прославила; радуйся, іконою Твоєю гору Пе­черську Ти просвітила.

Радуйся, іконою Твоєю Ти місто Київ спаса­ла; радуйся, тією ж іконою Ти всю Українську землю охороняєш.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 7

Бажаючи утворити нову обитель і в ній храм в ім’я Твоє, Преблагословенна Діво, преподобні Антоній і Феодосій благали Сина Твого і Тебе, щоб дізнатися про місце, на якому повинен бути побудований храм. І вказав Господь те місце: щоб по всій землі була роса, а там сухо; і знову повсюди сухо, а на місці храму роса; і послав вогонь з неба, і спалив увесь хмиз, і росою покрив. Преподобні ж і всі вірні люди, які були там, упали на землю, зі страхом взи­ваючи: алилуя.

Ікос 7

Новий храм, Небу подібний, почали будувати богоносні отці Антоній і Феодосій. Після смерт­ної кончини їхньої преподобний Стефан закін­чив і переселив братію зі старого монастиря в новий. Блаженний же Никон прикрасив ікона­ми, золотом і сріблом; у ньому ж зібралися вірні, прославляли Тебе, Богородице, так:

Радуйся, Ти дивно покликала в обитель Твою варяга Симона; радуйся, принесеним ним по­ясом Ти вказала розмір храму.

Радуйся, Ти подала через греків золото на будівництво храму Твого; радуйся, у будівництві храму Твого Ти невидимо сприяла.

Радуйся, лаври Печерської будівнице; радуй­ся, храмів її Прикрасителько.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 8

Дивне показалося чудо, коли прикрашали храм Твій, Богородице, мозаїкою. У вівтарі на стіні сам зобразився образ Твій преподобному Антонію з іконописцями, які були з ним, і про­світився він краще за сонце. І ось із вуст Твоїх вилетів голуб білий, і летів до образа Спасителя, і влетів у вуста Його і там сховався. Грецькі іконописці, побачивши це, в обителі Твоїй і жит­тя своє закінчили, мощі ж їхні було покладено в печері, душами ж вони на Небеса пересели­лися, де прославляють Тебе з ангелами, сину ж Твоєму взивають: алилуя.

Ікос 8

Увесь храм, Небу подібний, сяє від Твоєї іко­ни Печерської, Богообрана Діво. І ось блажен­ний Захарія прийшов до Тебе, просячи захисту, коли боржник його Сергій не хотів віддати йому золото і срібло, успадковане від батька. Ти ж, Владичице, послала ангела покарати клятвопорушника; побачивши це, Захарія зали­шив світ, прийшов в обитель Печерську і про­жив у ній до кінця своїх днів, оспівуючи Тебе так:

Радуйся, Чесніша за все творіння вселенної; радуйся, Найсолодшого Ісуса Оселе.

Радуйся, Святий Покрове нашого життя; ра­дуйся, Благодатне Втішення в наших скорбо­тах.

Радуйся, вся наша Надіє і Спокою; радуйся, після Бога наше Уповання у земному житті.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 9

Усіляке мудрування відкинувши, ми дивуємо­ся чудесам Твоїм, Богородице, бо коли прийшов час освячення церкви Твоєї, кам’яна дошка на престіл невидимо була принесена ангелами, ними ж в образі юнаків були скликані святителі на її освячення, як апостоли Христові були зібрані на Твоє погребіння; святитель Іоанн, ченці печерські і всі люди, дивлячись на це, прослав­ляли Тебе, Пречиста, радісно святкуючи свято освячення, Богові співаючи пісню: алилуя.

Ікос 9

Красномовці багатослівні не можуть похвали­ти чудеса Твої, Богородице, сотворені в обителі Печерській, а найбільше при заснуванні, будів­ництві і освяченні храму на честь славного Успіння Твого; і нині не залишай нас, недостойних дітей Твоїх, зберігаючи обитель Твою, щоб ми взивали до Тебе так:

Радуйся, бо Сам Бог Отець назнаменував су­шею місце храму; радуйся, бо Син Твій зійшов у лоно Твоє, як роса на руно.

Радуйся, бо Дух Святий послав вогонь з неба на спалення місця для храму; радуйся, бо Бог Отець невидимо зобразив образ Твій у вівтарі.

Радуйся, бо Бог Син, Сонце правди, сяянням церкву Твою наповнив; радуйся, бо Дух Свя­тий у вигляді голуба, який вилетів із вуст образа, у храмі Твоєму показався.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 10

Спасти бажаючи душу свою, преподобний Аліпій прийшов у Твою обитель, Богородице, і був там майстерним іконописцем; через нього ж Ти, Богоневісто, чудесами прославилася: ікони, на­писані ним, ставши чудотворними, засяяли більше за сонце, деякі ікони ангели писали. Від них же і донині деякі збереглися, виточуючи чудеса тим, хто прославляє Тебе і до Бога взиває: алилуя.

Ікос 10

Стіною міцною і Заступництвом явилася Ти, Владичице, новій обителі Твоїй Свенській, коли князь Роман попросив ченців Печерських відпу­стити чудотворну ікону, написану преподобним Аліпієм, для зцілення від сліпоти. Коли ж плавці пристали з іконою Твоєю до берега, ікона твоя невидимо опинилася на дереві на горі; її ж знайшовши, князь Роман отримав зцілення очей своїх, утворив там обитель, зібрав ченців і разом з ними взивав до Тебе так:

Радуйся, бо Ти ікони Свої чудесами просла­вила; радуйся, ним же Ти прославила лавру Печерську.

Радуйся, і нову обитель Свенську Ти полюби­ла; радуйся, бо і в ній Ти показала Твою чудо­творну ікону.

Радуйся, дивні і великі чудеса Ти явила від неї; радуйся, всім, хто просить у Тебе, через Твою ікону зцілення Ти виточуєш.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 11

Співи зворушливі приносять перед іконою Твоєю Печерською не тільки в місті Києві, але і в Свенську, в Москві і Ярославлі та в інших містах і селах православні люди, закликаючи Тебе на допомогу разом з преподобними Антонієм і Феодосієм, і, одержавши від Тебе, Богородице, поміч і заступництво, взивають до Сина Твого і Бога: алилуя.

Ікос 11

Світлоносну свічку, що просвіщає всіх, хто Тебе закликає, світ християнський має Тебе, Діво Богородице, а найбільше прославляє Тебе, свою Покровительку, лавра Печерська, яку Ти зберігаєш довгі роки від нападу агарян і вся­ких ворогів, і від єретиків і міжусобної бороть­би, і від нападу іноплемінників. І хоч іноді попускала її руйнування заради наших гріхів, але знову ще красивішою піднімала Ти її, і дарами земними наповнювала її насельників, і благо­датними дарами збагачувала тих, що взивали до Тебе так:

Радуйся, іконою Успіння Твого Ти нас захи­щаєш; радуйся, нерукотворним образом Ти нас покриваєш.

Радуйся, Печерською іконою Твоєю зцілен­ня нам подаєш; радуйся, Свенським образом Твоїм нас покриваєш.

Радуйся, град Москву іконою Твоєю Печерсь­кою відвідала; радуйся, і місто Ярославль Твоєю іконою осяяла.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 12

Благодать Божественну, покров і заступниц­тво подай, Владичице наша і Мати, нам, що припадаємо перед іконою Твоєю Печерською. Підніми нас від гріховного сну, збережи лав­ру Твою і нас, недостойних дітей Твоїх, спо­доби нас жити в огорожі обителі Печерської до кінця наших днів і прославляти Тебе і Сина Твого, Христа Бога нашого, співаючи йому: алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи Твої милості і чудеса, явлені в обителі Печерській від літ давніх і донині, по­клоняємося перед образом Твоїм, Яким Ти спасаєш нас і всіх, хто закликає Тебе на допомогу і взиває до Тебе так:

Радуйся, торжество віри православної в лаврі Печерській Ти являєш; радуйся, серця людські Ти розпалюєш любов’ю до Бога.

Радуйся, гору Печерську, як другий Синай, Ти прославила; радуйся, ікони Твої як провідників спасіння Ти показала.

Радуйся, з Небесних висот Ти на нас спогля­даєш; радуйся, на благі діяння Ти нас настав­ляєш.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська похвало і наше утішення.

Кондак 13

О Всехвальна наша Мати, Преславна Влади­чице Богородице! Прийми ці похвали і молін­ня, що від скверних уст і нечистого серця Тобі приносяться; збережи Твою обитель, нашими гріхами осквернену; збери нас, розпорошених, і сподоби в чині ангельському досягти Небес­ного Царства разом з преподобними Антонієм і Феодосієм та всіма угодниками Печерськими, і вічно прославляти Тебе, нашу Матір, і Сина Твого і Бога, і співати пісню: алилуя.

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.

Молитва до Пресвятої Богородиці

О Пресвята і Пренепорочна Діво Богороди­це, наша Печерська похвало і окрасо, покрове і заступництво, істинна Владичице обраного же­реба Твого, прийми нас, недостойних рабів Твоїх, що приносимо Тобі убоге моління з вірою і любов’ю перед чудотворним образом Твоїм, щоб Ти відвідала наше гріховне житіє, просвіщаючи його світлом покаяння. Осіни нас, обтяжених великими скорботами, Твоєю Небес­ною радістю, і сподоби нас завжди славити Тебе в мирі і благоденстві в обителі Печерській; і тут пройшовши путь життя нашого без пороку, з Твоєю допомогою досягнемо вічної радості у світлості святих і божественних отців наших Антонія і Феодосія та всіх преподобних Печерських, і єдиними устами і серцем оспівуємо Тебе і Предвічного Сина Твого, з безначальним Його Отцем і пресвятим і Всеблагим і Животворчим і Єдиносущним Його Духом навіки-віків. Амінь.

Молитва друга до Пресвятої Богородиці

О Пресвята і Преблагословенна Мати Госпо­да і Спаса нашого Ісуса Христа, Пречиста Приснодіво Богородице Маріє! Припадаємо і поклоняємосяТобі перед святою і чудотворною іконою Твоєю, яку з давніх часів благозволила Ти прославити безліччю чудес і зцілень. Смиренно благаємо Тебе, благу і милосердну За­ступницю нашу: молитвами угодників Твоїх, преподобних Антонія і Феодосія Печерських, почуй голос моління нас, грішних, не зневаж зітхань від душі, подивись на скорботи і біди, що нас охопили, і як воістину любляча Мати поспіши на поміч нам, безпомічним, сумним, що впали у многі і тяжкі гріхи і завжди прогнівляємо Господа і Сотворителя нашого. Його ж ублагай, Заступнице наша, щоб Він не згубив нас з беззаконнями нашими, але щоб Він показав нам чоловіколюбну Свою милість. Виблагай, Владичице, у Його благості всім православним християнам здоров’я і душевне спасін­ня, благочестиве і мирне життя, землі родючість, добре поліття, своєчасні дощі і благосло­вення звище на всі добрі діла і починання; хво­рих зціли, скорботних утіш, бідуючим допоможи; сприяй усім нам носити ярмо Христове в терпінні і смиренні, і сподоби нас побожно закі­нчити земне житіє, християнську ж і неосоромлену кончину одержати і Небесне Цар­ство успадкувати. О Царице Всехвальна, Мати Божа всеблага! Простягни богоносні руки Твої до улюбленого Сина Твого і Бога нашого, убла­гай Його спасти і визволити від загибелі вічної усіх ченців обителі Твоєї Печерської. Як у дав­нину на горі Печерській Ти явила милість, Вла­дичице, так і нині покажи, Богородице, щедро­ти Твої над Твоєю обителлю і над нами, недостойними дітьми Твоїми; щоб і тут, у земному житті нашому, і після кончини життя нашого ми прославляли безначального Отця, Єдинородного Його Сина, і Єдиносущного і Святого Його Духа, і Твоє милостиве заступництво навіки-віків. Амінь.


Акафіст Всемогутньому Богові в нашесті печалі | Зміст | Акафіст Пресвятої Богородиці перед
Її чудотворною іконою «Всецариця»

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору