«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаМолитвиАкафістник. Том ІІ

Акафіст преподобному Антонію Печерському

Кондак 1

Обраний угоднику Христів, ченців руських першоначальнику і великий чудотворцю, пре­подобний отче наш Антонію, з любов’ю прино­симо тобі ці похвальні пісні, як Небесному за­ступнику нашому; ти ж, як той, що має смі­ливість перед Господом, молися за спасіння нас, грішних, щоб ми подячно взивали до тебе:

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першо­начальнику.

Ікос 1

Ангел у плоті був ти, преподобний отче Ан­тонію, хоч і на землі народився ти у місті Любечі, але Небесний град Єрусалим прекрасний придбав тебе громадянином; перебуваєш ти в ньому з ангелами і святими і промінням чудес завжди осяюєш вітчизну твою земну, від нас же, що шануємо тебе, почуй похвальний спів такий:

Радуйся, батьків побожних сину; радуйся, міста Любеча святий паростку.

Радуйся, раю Ісусового гілка багатоплідна; ра­дуйся, ділами благими ти Христу благовгодив.

Радуйся, від дитинства Богом обраний; радуй­ся, від юності ти Бога всією душею полюбив.

Радуйся, всі заповіді Господні ти вірно зберіг; радуйся, у виправданні Владичному ти непо­рочно ходив.

Радуйся, чисте вмістилище чеснот; радуйся, прекрасна оселе Святого Духа.

Радуйся, цнотливості ревнителю; радуйся, смирення любителю.

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першоначальнику.

Кондак 2

Бачив Господь душу твою, отче Антонію, обійняту полум’ям божественної любові, в мо­лодому віці навчив тебе істинного богодогоджання; Його ж провидінням настановлений, ти в Любечі печеру викопав і в ній у щирих мо­литвах перебував, подвизаючись скрушити го­лову пекельного змія і перемогти всі його спо­куси, щоб змогти достойно і праведно співати Триєдиному Богу ангельську пісню: алилуя.

Ікос 2

Розум Небесний звище тобі був дарований, преподобний отче Антонію, ти в юних літах старечою мудрістю зацвів, усе тління за сміття вважав, бажаючи догоджати єдиному Богу, свідком чого є печера, в юності тобою викопа­на в Любечі для подвигів духовних, яка як сур­ма сповіщає, яким подвижником був ти в юності твоїй. Цьому дивуючись, взиваємо до тебе:

Радуйся, пророку Божому Іллі, який жив у печері, ти уподібнився; радуйся, Хрестителя Христового Іоанна, який перебував у пустелі, ти ревний послідовнику.

Радуйся, печерне подвижницьке житіє ти щиро полюбив; радуйся, великі благодатні да­рування ти придбав.

Радуйся, закон Бога твого ти на скрижалях серця написав; радуйся, світло заповідей Єван­гелія Христового ти мав для стежок твоїх.

Радуйся, Христа ти щиро полюбив; радуйся, непорочно і свято ти на землі пожив.

Радуйся, світ і всі насолоди його ти знехту­вав; радуйся, бо ти про Небесні блага завжди думав.

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першоначальнику.

Кондак 3

Силою Божою укріплений, ти, Антонію богомудрий, земну вітчизну твою залишив, і в же­реб Богоматері — святу Афонську гору ти відда­лився, щоб там отримати тихе пристановище для спасіння і навчитися чернечого рівноангельського життя, якого ти прагнув, щоб спо­добитися благоприємно славословити Творця всього Бога і співати Йому: алилуя.

Ікос 3

Маючи чисту думку і непорочну душу, отче Антонію, ти, як ягня лагідне, прийшов на па­совище Богоматері, на святу Афонську гору, і звернувся до доброго пастиря чернечої обителі, благаючи його, щоб він зарахував тебе до ста­да своїх словесних овець; той же, передбачив­ши в тобі сосуд Святого Духа, з любов’ю при­йняв тебе і постриг тебе в чернечий чин. Ми ж ублажаємо тебе такими словами:

Радуйся, ченцю боголюбивий; радуйся, поснику нелицемірний.

Радуйся, воїне духовний, що не зв’язався з житейськими турботами; радуйся, бо справу Небесну звершив ти.

Радуйся, бо ти бісер Христа знайшов; радуйся, Його ради ти земну вітчизну залишив.

Радуйся, Його ради ти став подорожнім і при­бульцем на землі чужій; радуйся, любов’ю міцною ти з’єднався з Ним навіки.

Радуйся, Афонської гори добрий жителю; ра­дуйся, жереба Богоматері благодатний плоде.

Радуйся, преподобних отців афонських духов­ний ученику; радуйся, богоносних пустельників Святої Гори нелінивий сподвижнику.

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першоначальнику.

Кондак 4

Бурі пристрастей уникнувши, в пустині Афонській благодатного безстрастя ти досяг, преподобний отче Антонію, і духовно ти виріс до мужа досконалого у Христі; тому, зажадавши повної безмовності, з благословення твого ігумена, в горі у печері ти оселився і в ній у молитві і пості без­мовно подвизався, взиваючи невмовкно до Бога: алилуя.

Ікос 4

Почув твій ігумен голос Небесний, який пове­лівав йому, щоб послав тебе, отче Антонію, у країну Руську на подвиги духовні, покликав тебе і благословив, щоб ти йшов туди, де народився, і влаштував там чернечу обитель на місці, Бо­гом для того наперед вибраному. Заради цього взиваємо до тебе:

Радуйся, світильнику Божої благодаті, на Афоні запалений, що Русь духовно просвітив; радуйся, бо світло добрих діл твоїх завжди немеркнучи світиться.

Радуйся, зоре невечірня Сонця правди Христа; радуйся, послуху любителю, бо беззапереч­но волю ігумена твого ти виконав.

Радуйся, святе благословення Афонської гори у спадщину Руській землі ти приніс; радуйся, у волю Божу всього себе ти віддав.

Радуйся, мудрий подорожній, що шукає Небесної вітчизни; радуйся, прекрасні ноги твої ти направив на спасительну путь для багатьох.

Радуйся, ти все земне знехтував, а за Небесне завжди зітхав; радуйся, духовну убогість ти собі засвоїв.

Радуйся, святого смирення сповнений; радуй­ся, сльозами молитовними ти себе зрошував.

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першоначальнику.

Кондак 5

Боготічній зірці був ти подібний, отче Антонію, з Афону в Русь прийшов ти і в місті Києві, в пе­чері варязькій оселився, середовище розбійни­ків перетворивши на храм молитви, де день і ніч у молитві невтомно подвизався і у благості зворушливо оспівував Бога, взиваючи: алилуя.

Ікос 5

Побачивши тебе, Антонію богоносний, люди київські, як ангела Божого, всіма чеснотами прикрашеного, що рівноангельське житіє в пе­чері проводить, приходили до тебе щиро: одні шукаючи у тебе молитов і благословення, інші ж хотіли подвизатися з тобою; ти ж, за словом Христовим, тих, хто приходив, не відганяв, але спасінню людей ревно служив і основу славній лаврі Києво-Печерській поклав, яка красуєть­ся тобою, як своїм наріжним каменем, і оспі­вує тебе піснями такими:

Радуйся, подвижництво духовне в Руській землі ти насадив; радуйся, твоїми сльозами місце це у сто разів ти зробив плодоноснішим.

Радуйся, добрий працівнику Небесного вино­граднику; радуйся, душоспасительний управи­телю тих, хто довірився твоєму духовному керів­ництву.

Радуйся, у підземних оселях простір Царства Небесного ти одержав; радуйся, до нього твоїх учеників ти бадьоро і неухильно вів.

Радуйся, правило істинної віри; радуйся, об­разе лагідності духовної.

Радуйся, верховний отче ченців руських; ра­дуйся, дзеркало всіх чеснот чернечих.

Радуйся, бо за нього радуються ангели на Небесах; радуйся, бо за нього Бога прославляють люди на землі.

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першоначальнику.

Кондак 6

Проповідником святого смирення був ти для твоєї братії печерної, преподобний отче Анто­нію; бо заради смирення ти ухилився від ігу­менства і священства, даючи перевагу повчати братію не стільки владою і словом, скільки при­кладом святого подвижницького твого житія, за словом Господа, всім бути слугою. Тому нині прославляєшся з ангелами і солодко співаєш Пресвятій Тройці: алилуя.

Ікос 6

Засяяв ти на горах Київських, як стовп утвер­дження вірних, Антонію богомудрий, і, як світла денниця, від мороку печерного піднявся ти на гору Небесну, звідки осяюєш Церкву Православ­ну, в якій шануєшся достойно першоначальником чернечого життя і чуєш вірних дітей її спів такий:

Радуйся, бо ти прославив гори Печерські твої­ми духовними чеснотами; радуйся, бо ти пере­творив печерне житло розбійників на храм Гос­пода Слави.

Радуйся, в підземних оселях ти кріпко скру­тив голову глибинного змія; радуйся, безпере­станним богомислієм ще у плоті ти споглядав Небесні блага.

Радуйся, бо ти утішання божественного сподо­бився; радуйся, сповнений молитовної зворуш­ливості.

Радуйся, багатьох дітей у Христі ти придбав; радуйся, бо ти як батько любив тих, що уподіб­нювалися твоєму святому житію.

Радуйся, бо твоє духовне сім’я не ослабло в землі Українській; радуйся, бо ти веселишся з дітьми твоїми в оселях райських.

Радуйся, бо ти виростив як прекрасний плід предивного Феодосія; радуйся, бо, разом з ним перебуваючи у славі Небесній, Бога завжди за нас грішних благаєш.

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першо-начальнику.

Кондак 7

Ворог спасіння людського, бажаючи вчини­ти тобі скорботу, преподобний отче наш Анто­нію, підбурив проти тебе гнівом князя Київського Ізяслава; ти ж, уступаючи місце його гніву, в область Чернігівську віддалився, і в горі Болдиній викопав собі печеру, і в ній з любов’ю подвизався, і тим поклав початок Свято-Іллінської обителі, яка благоговійно шанує твою печеру, прославлену багатьма чудесами, за які вірні прославляють дивного у святих Своїх Бога, взиваючи: алилуя.

Ікос 7

Нового тебе Антонія Великого дарував Гос­подь країні Руській, преподобний отче; бо як той у давнині просвітив усю Вселенську Церк­ву світлом чеснот і своїх чудес, ставши першоначальником усіх ченців, так і ти нині всю Церкву Українську духовно осяюєш твоїми подвигами і чудесами і достойно називаєшся першоначальником ченців руських. Тому взи­ваємо до тебе:

Радуйся, твоїм смиренням великих божествен­них дарувань ти удостоєний; радуйся, духов­ною убогістю ти Небесне багатство придбав.

Радуйся, майбутнє як теперішнє ти спогля­дав; радуйся, таємні людські помисли ти про­зрівав.

Радуйся, давнім пророкам Божим ти рівночесний; радуйся, благодатної прозорливості ти сповнений.

Радуйся, всі спокушення духів темряви ти переможно відганяв; радуйся, велику владу над дияволом ти від Господа одержав.

Радуйся, від мук демонів багатьох людей мо­литвою твоєю ти визволив; радуйся, бо зцілен­ня благодатні від гробу твого вірним ти подаєш.

Радуйся, бо ти переміг ворогів невидимих глибоким твоїм смиренням; радуйся, бо ти по­соромив і подолав гординю злобного веліара.

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першоначальнику.

Кондак 8

Дивне і безмовне житіє ти провадив, богоносний отче, коли із Чернігова знову в Київ повернувся і з Дальньої твоєї печери у Ближ­ню переселився, яку ти з учениками твоїми викопав, як рай прекрасний прикрасив її под­вигами і чудесами, і, в ній безмовно перебува­ючи, зворушено оспівував Царя Слави Христа: алилуя.

Ікос 8

Весь ти був у Бозі безперестанним богомислієм, преподобний отче Антонію, у світлому ви­дінні у Царграді у Влахернській церкві, разом з Феодосієм, таємниче бачили тебе будівничі Великої Печерської церкви, коли Пресвята Вла­дичиця Богородиця посилала їх у Київ будувати ту церкву і вручила їм божественну ікону Свого Успіння. Чуючи про такі великі чудеса Божі, до тебе, преславного чудотворця, взиваємо:

Радуйся, прекрасний слуго Пресвятої Бого­родиці; радуйся, постійний прославителю Її чудес.

Радуйся, обитель славну в ім’я Її святе в Русі ти заснував; радуйся, ікону Її чудотворну, ру­ками Її даровану, з радістю ти прийняв.

Радуйся, цим Її образом божественним обитель твою ти духовно збагатив; радуйся, разом з Нею молитися за нас до Господа ти сміливість одержав.

Радуйся, вірний виконавцю заповідей Сина Її і Бога; радуйся, преславний звершителю ба­гатьох великих чудес.

Радуйся, печерний жителю, що всю Русь спов­нив славою твоїх подвигів; радуйся, від темних місць підземних ти світив світові рівноангельським твоїм житієм.

Радуйся, безмовнику дивний, бо ти поза сує­тою світу пожив; радуйся, затворнику благозворушливий, що мовчазні уста мав.

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першо-начальнику.

Кондак 9

Усім серцем Бога полюбивши, отче Антонію, Бога улюбленим став ти; Він благосердно слу­хав молитви твої і милостиво виконував усі твої прохання. Ти, преподобний, просив у Господа вказати тобі місце, де повинна бути побудова­на Велика Печерська церква: нехай буде по всій землі роса, а на тому місці суша. І знову: нехай буде по всій землі суша, а на тому місці роса; і стало так за твоїм проханням. Тому радісно заспівав ти Богу чудес: алилуя.

Ікос 9

Красномовство людської похвали перевершує твоє святе подвижницьке житіє, преподобний отче Антонію; бо хто достойно може похвалити тебе, преславного чудотворця, що молитвою своєю звів вогонь з неба, як у давнину пророк Ілля, і тим вогнем спалив увесь хмиз на місці, де мала будуватися Велика Печерська церква, як знамення того, що велика благодать Божа буде перебувати в ній. Цьому дивуючись, сми­ренно промовляємо:

Радуйся, бо ти був одухотвореною церквою Бога Живого; радуйся, в храмі Триіпостасного Господа ти душу твою освятив.

Радуйся, вогнедухновенні дари Духа Святого ти прийняв у серце твоє; радуйся, духоносним апостолам Христовим єдиноправний.

Радуйся, предивний низводителю вогню з Небес; радуйся, чудотворний свідку Божого благовоління до місця Великої Печерської церкви.

Радуйся, адаманте, сяючий дарами Божої бла­годаті і не зборимий підступами ворожими; ра­дуйся, стовпе непохитний святої православної віри.

Радуйся, чудотворцю преславний і богоприємний; радуйся, молитвенику сильний і скоропочутий.

Радуйся, преподобні твої руки сміливо підно­сив ти догори; радуйся, прохання твої до Гос­пода ти приносиш з теплими сльозами.

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першоначальнику.

Кондак 10

Спасителя душ наших Господа Ісуса Христа ти сподобився бачити у дивному видінні, пре­подобний отче Антонію, і благе обіцяння із вуст Його почув, як вірний Його раб і угодник. Мо­лися ж Йому, преподобний, щоб Він і нас убо­гих не відкинув від солодкого споглядання Лиця Його, але сподоби нас зі святими завжди бачити Лице Його пресвітле і співати Йому: алилуя.

Ікос 10

Царя Небесного вірний раб і послідовник був ти, отче преподобний, і заради цього ти збага­тився від Нього даром чудотворінь. Ми ж, зна­ючи тебе благодатним цілителем, старанно нині приходимо до святого твого гробу і від нього приймаємо безплатно зцілення душ і тілес на­ших, подячно тобі промовляючи:

Радуйся, величчю подвигів твоїх ти був подіб­ним до давніх богоносних отців; радуйся, гли­биною твого смирення ти перевершив твоїх сподвижників.

Радуйся, сіті ворожі ти, як павутину, розі­рвав; радуйся, в Царство Небесне, як орел, ти піднявся.

Радуйся, слідом за собою багатьох учеників ти привів до Христа; радуйся, дітей твоїх ду­ховних ти бадьоро охороняв від спокус диявольських.

Радуйся, лінивих ти спонукав до виправлен­ня христоподібним твоїм житієм; радуйся, грішних до покаяння ти привів богомудрими твоїми словами.

Радуйся, покарателю люблячий; радуйся, умовлятелю пресолодкий.

Радуйся, отче, отців красо; радуйся, пастирю добрий тобою зібраного словесного стада.

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першоначальнику.

Кондак 11

Спів всезворушливий приносив ти Господеві, преподобний отче Антонію, і, лежачи на ложі смертному, ти старанно молився за обитель твою і за учеників; також прощення і благо­словення братії твоїй подавши, у мирі спочив ти і приєднався до собору святих і преподоб­них отців; з ними ж нині радісно співаєш Христу Богу: алилуя.

Ікос 11

Світлодайним світильником являєшся ти після смерті, преподобний отче Антонію, по­ставлений з-під спуду печерного на верхах Небесних, і звідтіля світлістю чудес просвіщаєш Церкву Христову. Просвіти, угоднику Божий, і наші затьмарені душі світлом Христовим, і молитвами твоїми допоможи нам уникнути темряви гріховної і приймати проміння бла­годаті Божої в серця наші і неосудно співати тобі:

Радуйся, світильнику, сяючий благодатно; ра­дуйся, дзеркало пресвітле чернечого житія.

Радуйся, другий Мойсею, духовні скрижалі — твої чесноти нам від Святої Гори ти приніс; ра­дуйся, виноградник духовний ти насадив на го­рах Печерських.

Радуйся, бо лоза його від півдня до півночі поши­рилася; радуйся, бо листя його завжди зеленіє.

Радуйся, заледенілу в язичництві землю Русь­ку ти духовно запліднив; радуйся, ти був доб­рим працівником на ній.

Радуйся, нові богоугодні насадження ти ви­ростив на ній; радуйся, від печерних затворів у рай Ісусів багато квітів ти пересадив.

Радуйся, ангеле земний; радуйся, чоловіче Божий.

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першоначальнику.

Кондак 12

Благодать Божа охороняє священний гріб твій, Антонію, отче наш; тим, хто хотів відкри­ти твої мощі, ти заборонив сходженням вогню і вилиттям із нього води; ти, будучи смирен­ним, і після смерті не бажав явити мощей твоїх світові, цим навчаючи нас благодатного смирення, щоб ми у зворушеності смиренномудро співали Богові: алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи велике подвижницьке і рівноангельське твоє житіє, преподобний отче, хваль­но славимо і величаємо Господа, Який укріпив тебе і дарував нам тебе за святий приклад для достойного уподібнення назавжди. Прийми ж, угоднику Христів, від нас смиренних, які з любов’ю сердечною тебе шанують, ці неулесливі слова похвали:

Радуйся, Пресвятою Живоначальною Тройцею благоволінням увінчаний; радуйся, Пре­святої Владичиці Богородиці милостями ущедрений.

Радуйся, співдружності ангельських воїнств ти сподобився; радуйся, блаженства святих удо­стоєний.

Радуйся, спадкоємцю преподобних; радуйся, посників благодатне прикрашення.

Радуйся, жителів печер славо і похвало; ра­дуйся, всієї країни преславної Української кріпка огороже.

Радуйся, святої твоєї лаври неосоромлене упо­вання; радуйся, тим, хто подвизається в ній, заступнику вічного спасіння.

Радуйся, тіла наші безоплатно лікуєш ти че­рез доторкання до гробу твого; радуйся, душі наші ти підносиш до спадку райського блажен­ства святими твоїми молитвами.

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першоначальнику.

Кондак 13

О великий першоначальнику ченців руських і преславний чудотворцю, преподобний отче Антонію! Ми, діти твої духовні і вівці твого пасовища, приносячи тобі щиро ці малі по­хвальні пісні, благаємо тебе: яви нам батьків­ську любов твою і ублагай Господа Бога позба­вити нас геєни і удостоїти Царства Небесного, щоб ми співали Йому зі святими: алилуя.

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.

Молитва до преподобного Антонія Печерського

О добрий пастирю і наставнику, приснозгадуваний ченців руських першоначальнику, пре­подобний і богоносний отче наш Антонію! Ти вгорі на Небесах, а ми внизу на землі, віддалені від тебе не стільки місцем, скільки гріховною нашою нечистотою, однак, пам’ятаючи твою батьківську любов до людей, рідних тобі, при­падаємо і молимося зі зворушенням і вірою: допоможи нам, грішним, очиститися покаян­ням і бути достойними помилування і прощен­ня від Господа і Сотворителя нашого. Умоли Його благість дарувати нам великі і багаті ми­лості, добре поліття, міцний мир, нелицемірну братолюбність і благочестя, достаток плодів зем­них, і щоб ми не перетворювали на зло добро, що дарується нам від щедроподательної правиці Його, але на славу імені Його святого і для нашого спасіння. Збережи, угоднику Бо­жий, твоїм святим заступництвом усіх нас. Охо­рони, чудотворцю святий, благосильними твої­ми молитвами обитель твою, і всю Україну нашу неушкодженими від усякого зла, і всіх людей, що живуть в обителі твоїй, і тих, що на покло­ніння до неї приходять, осіни небесним твоїм благословенням і в скорботах, бідах і хворобах подай їм утіху, визволення і зцілення; щоб ми подячно славили, хвалили і величали Господа, Який прославив тебе, і через тебе дивно благодіє нам, безначального Отця, Єдинородного Його Сина, і Єдиносущного Його Духа, Тройцю живоначальну і нероздільну, і твоє святе за­ступлення навіки-віків. Амінь.


Акафіст усім преподобним Печерським | Зміст | Акафіст преподобному Феодосію Печерському

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору