Акафіст святій великомучениці Варварі
Кондак 1
Вибраній Богом від ідолослужительного роду і покликаній до народу святого, до людей оновлених, невісто Христова, визволяючись тобою від різних бід і печалей, подячні пісні й хваління приносимо тобі, молитовники твої, свята і всехвальна великомученице; ти ж, маючи відвагу до Господа, від усяких нас бід визволи, щоб ми з радістю взивали до тебе:
Радуйся, Варваро, невісто Христова прекрасна.
Ікос 1
Ангелів пречесну і вселюб’язну чистоту непорочно зберігши, чесна Варваро, ангелам співжителькою бути сподобилась ти; з ними ж, коли співаєш троїчну пісню на небі Богові, почуй і нас, що звертаємося до тебе на землі з похвальними моліннями такими:
Радуйся, отроковице, бо Богом Отцем наперед визначено тобі бути подібною у стражданнях до Сина Його; радуйся, бо Сином Божим, Світлом від Світла покликана ти з темряви до чудесного світла благодаті Його.
Радуйся, бо покликав тебе Дух Святий, і сама ти духом освятилася; радуйся, бо від скверни плоті й духу непорочною ти себе зберегла.
Радуйся, бо з народженим від Діви Женихом Христом ти, діво чиста, заручилася; радуйся, бо земного жениха ти не захотіла.
Радуйся, лілеє дівства, бо серед терня ідольського проросла ти на землі; радуйся, цвіте чистоти, бо у славі процвіла ти на небі.
Радуйся, бо в небесному вертограді Христовими пахощами насолоджуєшся ти; радуйся, бо Найкрасивішого серед синів людських ти бачити там сподобилася.
Радуйся, бо ризи свої відбілила ти у крові Агнчій на землі; радуйся, бо у дівстві послідувала ти за Божим Агнцем на Небесах.
Радуйся, Варваро, невісто Христова прекрасна.
Кондак 2
Бачила свята Варвара себе на високій башті батьком поставленою, помишляла себе рукою Божою до неба бути піднесеною. Розумне сходження у серці своєму заклавши, ним від темряви до світла і від бездушних ідолів до істинного Бога зійшла, співаючи Йому: алилуя.
Ікос 2
Розум неосяжний у єдиному всіх Творцеві знайти бажаючи, діва свята Варвара розмовляла зі своїм розумом, кажучи: «Як могли темні ідоли чудесні небесні світила сотворити, скажи мені». До неї ж він зі Псалмоспівцем говорить: «Всі боги народів є біси, один же є Бог і Господь, що небеса і всі світила їх сотворив». Такому твоєму, мудра діво, розуму дивуючись, взиваємо:
Радуйся, бо від старців-ідолослужителів ти мудрішою була; радуйся, бо від мудреців світу цього ти розумніша.
Радуйся, бо тобі надвічні й неосяжні тайни Свої Бог явив; радуйся, бо тебе істинного богослов’я Сам Бог Слово навчив.
Радуйся, бо тих, що на зірках ворожать, ти розумом Христовим перевершила; радуйся, бо ясніше за них ти небозвід роздивилася.
Радуйся, бо в творінні ти, як у дзеркалі, Самого Творця побачила; радуйся, бо через створені світила ти несотворене світло побачила.
Радуйся, бо сьогодні явно ти світло лиця Божого на небі бачиш; радуйся, бо в тому світлі ти безперестанно радієш.
Радуйся, розумна зірко, її ж осяянням іпостасі Божі, як сонця світле, нам являєш; радуйся, мислений місяцю, що ніч омани, як день, просвічуєш.
Радуйся, Варваро, невісто Христова прекрасна.
Кондак 3
Сила Вишнього дала тоді святій Варварі, як колись пророку Єзекіїлю, лице адамантове, що вразило всіх ідолослужителів, бо не побоялася вона звірячого обличчя їхнього і не злякалася лютих погроз. Тому мужемудра діва сміливо взивала: «Тройцю шаную, єдине Божество, і Їй з вірою поклоняюся, велемовно співаючи: алилуя».
Ікос 3
Свята Варвара, маючи Небом даровану мудрість, звернулася до будівничих бані і, їм розкриваючи тайну Пресвятої Тройці, попросила три вікна в бані зробити. «Якщо, — говорить, — ідолослужителі вуста мають і не оспівують слави істинного Бога, то каміння у цій бані з трьома вікнами, мов трьома вустами, хай свідчить, що один є Бог, у Тройці Святій всяким творінням славимий і глибоко шанований». За таку мудрість, свята Варваро, прийми похвалу цю:
Радуйся, бо у тривіконній бані ти купіль хрещення зобразила в ім’я Пресвятої Тройці; радуйся, бо у купелі води́ і Духа ти кров’ю своєю мученицькою омилася.
Радуйся, бо трьома вікнами ти темряву багатобожжя, противну Тройці Святій, прогнала; радуйся, бо через три вікна ти світло Троїчне побачила.
Радуйся, бо тими трьома вікнами осінило тебе Сонце правди, що триденно засяяло від гробу; радуйся, бо через них тобі засяяв день Троїчного спасіння.
Радуйся, бо серце своє єдиному у Тройці Богові ти завжди відкритим ма́ла; радуйся, бо почуття свої перед спокусами трьох ворогів: плоті, світу і диявола ти міцно закрила.
Радуйся, бо в душі твоїй ти троє мислених вікон: віру, надію і любов влаштувала; радуйся, бо тими трьома вікнами при Троїчному Божестві й трьома днями воздвижену Церкву Тіла Христового побачила ти.
Радуйся, бо тобі небеса три ієрархії ангельські відкрили; радуйся, бо тебе Небесні Троїчні оселі радо прийняли.
Радуйся, Варваро, невісто Христова прекрасна.
Кондак 4
Буря люті батька твого, що дихав злобою і вбивством, зашуміла над храмом душі твоєї, свята Варваро, але не змогла його зруйнувати, бо заснований він на твердому камені віри Христової, на ньому ж ти, мудра діво, нерухомо стояла і Ісусу Христу, що укріплював тебе, пісню співала: алилуя.
Ікос 4
Батько твій Діоскор, почувши від тебе, мудрої дочки, про Святу Тройцю слова, як аспид глухий, затулив вуха свої і на подобу зміїну з жалом отруйним спрямував вістря меча на твоє вбивство, але ти, невісто Христова Варваро, наслідуючи Жениха твого Ісуса, Який втік від меча Іродового, тікала від меча Діоскорового, бажаючи серце його від люті звіриної до любові батьківської навернути. Ми ж розумну твою втечу так шануємо:
Радуйся, блаженна, бо тебе вигнано з дому земного правди ради; радуйся, багата в Бога, позбавлена батьківських багатств Христа ради.
Радуйся, бо твоє зубожіння є Царством Небесним; радуйся, бо наготовано тобі вічні скарби.
Радуйся, словесна агнице, бо від злого вовка-мучителя ти до Доброго Пастиря Христа прибігла; радуйся, бо у двір праведних овець Його, що праворуч, увійшла ти.
Радуйся, незлобива голубко, що від земного во́рона під покров Небесного Орла прилетіла ти; радуйся, бо під покровом крил Його ти спокій свій знайшла.
Радуйся, Небесного Отця дочко чесна, бо земним батьком ти з безчестям на смерть гнана була; радуйся, бо від Безсмертного Господа Слави життя вічне зі славою прийняла ти.
Радуйся, бо і за наше життя вічне ти заступницею є; радуйся, щира за нас до Бога молитовнице.
Радуйся, Варваро, невісто Христова прекрасна.
Кондак 5
До Богом керованої зорі була ти подібна, свята великомученице Варваро: бігла бо перед батьком твоїм, наставляючи його таємниче на шлях правдивий, вела до Праведного Сонця, що від Діви засяяло, до Христа Бога. Але, будучи осліплений душевними очима, і тілесними він тебе не побачив, і пройшла ти крізь гору кам’яну, що за велінням Божим перед тобою розступилася, і заховалася від очей його в печері, щоб із каміння, як птах, подавала голос, співаючи Богові: алилуя.
Ікос 5
Бачили тебе пастухи, що на верхів’ях гори пасли стадо своє, як ти серед каміння ховалася, і взивали: хто ця словесна агниця і від якого вовка ховається? І ось Діоскор, від вовка лютіший, вибіг на гору і тебе, що там переховувалася, знайшов, за коси дівочі схопив і додому поволік по жорстокому шляху, на якому ми, вірні, взиваємо до тебе так:
Радуйся, бо молодому оленю на горах Ароматських уподібнилась ти; радуйся, бо сходження до небес більше земного полюбила ти.
Радуйся, бо ідолослужіння жахливого уникнула ти; радуйся, бо на гору Троїчного служіння піднялася ти.
Радуйся, бо крізь камінь пройшла ти, від кам’яносердого втікаючи гоніння; радуйся, бо серед каміння ти Камінь Христа знайшла, що утверджує всіх.
Радуйся, бо в печеру кам’яну ти увійшла, щоб побачити Христа, що до гробу кам’яного був покладений; радуйся, бо Його ти вже бачиш на Престолі Слави сидячого.
Радуйся, бо волосся голови твоєї за Христа, Який зберігає, щоб і волосина з голови людської не загинула, вирване було на землі; радуйся, бо воно Христом буде перелічене для увінчання твого на Небесах.
Радуйся, бо волосся своє ти кров’ю, наче квітами, вкрила; радуйся, бо заплетення волосся твого на вінок золотий перетворила ти.
Радуйся, Варваро, невісто Христова прекрасна.
Кондак 6
Проповідникам богоносним і апостолам Христовим уподібнившись, сміливо перед лицем мучителів проповідувала ти Христа, істинного Бога; ради Нього люті рани від волосяниць і черепків мужньо перетерпіла ти, свята Варваро. Була ти в темниці ув’язнена, в якій, як у чертозі, у Христі Ісусі раділа ти, співаючи Йому: алилуя.
Ікос 6
Христос Господь, що серце твоє просвітив істинним богорозумінням, запалив у очах твоїх світло божественного лиця Свого, Він бо, як улюблений твій Жених, опівночі до тебе, непорочної Своєї невісти, у в’язницю прийшовши, тебе відвідав, від ран зцілив і світлом лиця Свого душу твою звеселив, нас же, вірних, навчив співати так тобі:
Радуйся, бо тебе за Христа, що побиття терпів, нещадно бито було; радуйся, бо через терпіння побиття ти невидимого ворога вбила.
Радуйся, бо рани Господа твого ти на тілі своєму носила; радуйся, бо від усіх ран ти від Господа зцілення отримала.
Радуйся, бо Сам Господь, Світло для світу, Себе тобі у в’язниці явив; радуйся, бо сам Лікар душ і тіл тебе хвору відвідав.
Радуйся, бо через земну в’язницю ти в небесний чертог світло увійшла; радуйся, бо з крові твоєї ти собі весільну одежу виткала.
Радуйся, бо через тебе від багатьох ран грішники зціляються; радуйся, бо через тебе від усіх хвороб ті, хто з вірою до тебе звертається, уздоровлюються.
Радуйся, доріг гріховних скора руйнівнице; радуйся, ран численних добра цілителько.
Радуйся, Варваро, невісто Христова прекрасна.
Кондак 7
Хотів безумний мучитель бажання своє здійснити і облесливими словами тебе, свята Варваро, від істинного Бога відвернути і до ідолів привернути, ти ж, як мудра діва, відповідала йому: «Скоріше твердий адамант на м’який віск перетвориш, ніж мене від Христа Бога мого відвернеш: Його з Отцем і Святим Духом, Єдиного Істинного Бога сповідую, славлю, хвалю і співаю Йому: алилуя».
Ікос 7
Нову показав нелюдську лють звіроподібний мучитель, коли тебе, свята великомученице Варваро, повелів на дереві повісити і залізними кігтями тіло твоє стругати і свічками запаленими твої ребра обпалювати, а також молотом у голову тяжко бити. Це надзвичайне терпіння твоє благоговійно згадуючи, похвалами ублажаємо тебе такими:
Радуйся, бо повішена була ти на дереві ради Христа, на хресті розіп’ятого; радуйся, бо стругана була ти по ребрах ради Ісуса, списом у ребро проколеного.
Радуйся, бо вогонь любові до Бога в серці своєму запалила ти; радуйся, бо за Нього запаленими свічками обпалювали тебе.
Радуйся, твердіша за адамант у терпінні неушкодженому; радуйся, міцніша від кам’яного стовпа в мужності непохитній.
Радуйся, бо молотом, що бив тебе по голові, вінець Царства тобі сковано; радуйся, бо тим же молотом голова ворога твого скрушилася.
Радуйся, бо з Христом заради Нього на землі страждала ти; радуйся, бо з Ним і в Ньому на Небесах прославилася ти.
Радуйся, всіх ворогів наших переможнице; радуйся, в бідах наших скора помічнице.
Радуйся, Варваро, невісто Христова прекрасна.
Кондак 8
Дивне і страшне святої Варвари страждання бачачи, благовірна жона Юліанія здивувалась вельми, як молода отроковиця в юному тілі такі терпить за Христа страждання, і, слізного сповнившись розчулення, подячно і вона взивала до Христа Бога: алилуя.
Ікос 8
Весь Найсолодший Ісус, все бажання в тобі було, свята Варваро; ти бо заради Його насолоди гіркі терпіла муки, так взиваючи: «Чашу страждання, що її дав мені улюблений мій Жених, хіба не буду я пити?», і сама явилася чашею, що насолоду чудесних зцілень проливає для всіх, хто взиває до тебе:
Радуйся, бо ти відкинула в пекло ідольську оману; радуйся, бо полюбила ти небесну Ісусову насолоду.
Радуйся, мислена стамно, бо манну споживи виконання волі Божої в собі ти мала; радуйся, бо вірним у сповненні благих бажань ти допомагаєш.
Радуйся, річко, сповнена водами благодаті Божої; радуйся, джерело, що кипить чудес виливанням.
Радуйся, бо, як бджола, ти від сморідного диму ідолослужіння відлетіла; радуйся, бо до запашного мира Христового ти з насолодою приєдналася.
Радуйся, бо твоїми по всьому тілу ранами була ти подібна до сотів; радуйся, бо краплі крові твоєї були солодші за мед для Найсолодшого Ісуса.
Радуйся, бо для всіх вірних пам’ять про тебе пресолодка; радуйся, бо для всієї Церкви ім’я твоє пречесне.
Радуйся, Варваро, невісто Христова прекрасна.
Кондак 9
Все єство ангельське великою зраділо радістю, побачивши мужню кріпкість твою, свята і непереможна мученице Варваро; ангельські чини, бачачи, як давній ворог, прегордий князь темряви зі всім його бісівським та ідольським полчищем від тебе, однієї молодої діви, посоромлений втік і під ноги твої був кинутий, величним голосом заспівали Богові: алилуя.
Ікос 9
Проповідники велемовні риторськими своїми язиками не можуть оспівати велич твоїх жахливих страждань, о Варваро: хто бо опише біль твій, коли груди тобі відрізали? Хто опише сором лиця дівочого, коли нагою тебе по всьому місту беззаконні мучителі водили? Цих болістей і безчестя твого ми, тільки згадуючи, жахаємось і зі зворушеністю взиваємо так:
Радуйся, добра паросте саду Ісусового; радуйся, істинна лозо винограду Христового.
Радуйся, бо груди твої відрізані, як грона виноградні Господу твоєму в дар принесені; радуйся, бо кров твоя, як вино зворушення, з них витікала.
Радуйся, бо Христа ради оголеного і ти риз своїх позбавлена була; радуйся, бо заради Христа, Якого по Єрусалиму для наруги водили, і ти по місту для наруги була ведена.
Радуйся, бо ангелом у світлі одежі в наготі твоїй була ти одягнена; радуйся, бо нею від ворожих очей була ти прикрита.
Радуйся, бо страшний для ангелів і людей сором ти терпіла; радуйся, бо і самих мучителів ти терпінням своїм здивувала.
Радуйся, бо Сам Господь з Неба дивився на твої страждання; радуйся, бо Сам Подвигоположник похвалив подвиги твої.
Радуйся, Варваро, невісто Христова прекрасна.
Кондак 10
Спасти бажаючи душу свою, про тіло ти не дбала, свята Варваро, бо коли на смерть тебе засудили, ти під меч гострий, як під вінець красивий, з радістю пішла і Богові, що в мученицькому подвизі тебе укріпляв, співала ти пісню: алилуя.
Ікос 10
Твердішим за стіну кам’яну було скам’яніння серця Діоскора, перетворився він, свята Варваро, з батька твого на жорстокого мучителя: він бо, почувши твоє на смерть засудження, не тільки через смерть твою не тужив, але й сам на місці засудження відтяв твою святу голову, і так за предвіщенням Господнім окаянний батько віддав на смерть дитину свою. У такій блаженній твоїй кончині прийми від нас співи ці:
Радуйся, бо за главу Церкви — Христа ти під меч голову свою схилила; радуйся, бо за любов до небесного чоловіколюбного Отця Безсмертного на смерть земним батьком віддана.
Радуйся, бо в терпінні ти мученицький шлях достойно пройшла; радуйся, бо віру в безсмертного Нареченого Христа до смерті зберегла ти бадьоро.
Радуйся, бо силою з Неба на боротьбу проти сил піднебесних була ти опоясана; радуйся, бо в переможну славу на Небесах була ти Христом Богом одягнена.
Радуйся, бо зброєю благовоління Божого була ти на землі увінчана; радуйся, бо цвітом нетління прикрашена ти на небесах.
Радуйся, дівам доброто і похвало; радуйся, мученикам красо і радосте.
Радуйся, християнам міцне пристановище; радуйся, вірним тверде заступництво.
Радуйся, Варваро, невісто Христова прекрасна.
Кондак 11
Знаємо, що спів наш похвальний, скільки б його не було, не може достойно оспівати тебе, свята і всехвальна мученице Варваро, однак ми, дякуючи за Божі дарування, що нам тобою даровані, Богові, що в тобі прославився, подячними устами взиваємо: алилуя.
Ікос 11
Як світлосяйну свічку, на Небесному свічнику перед Пресвятою Тройцею поставлену, бачимо розумними очима тебе, свята діво Варваро; нею ж ти нічний морок гріхів наших освічуєш і нас на світлу дорогу спасіння наставляєш, тому достойна ти, щоб такими словами ми тебе прославляли:
Радуйся, світлорозумний променю, до світла немеркнучого приєднаний; радуйся, духовна зоре, яка зійшла день вечірній освітлювати.
Радуйся, запашна смирно, що у Церкві Христовій духмянить; радуйся, золота кадильнице, що фіміам молитви за нас до Бога приносить.
Радуйся, мироположнице зцілень невичерпна; радуйся, скарбнице Божих дарів вічних.
Радуйся, чаше, що від багатств дому Божого черпає радість; радуйся, сосуде, що від Христа сповнився всіма небесними насолодами.
Радуйся, адаманте, що перстень безсмертного з Христом заручення прикрасив; радуйся, вінку чеснот, у руках Господніх держимий.
Радуйся, бо тебе Цар Слави, Господь сил, у славу і красу Свою зодягнув; радуйся, бо тобі Цар царюючих і Господь усіх Царство Своє і владу дарував.
Радуйся, Варваро, невісто Христова прекрасна.
Кондак 12
Благодать від Бога дано тобі, щоб оберігати від несподіваних хвороб і наглої смерті всяку людину, хто з вірою, любов’ю і благоговінням чесні твої страждання згадує і шанує; тієї благодаті не позбав і нас, добра діво Варваро, щоб, здорові тілом і духом, у теперішньому і майбутньому житті з тобою співали Богові: алилуя.
Ікос 12
Оспівуємо твої великі подвиги, шануємо страждання, хвалимо довготерпіння, ублажаємо святу твою кончину, славимо тебе, бо в немічному своєму тілі явила ти нездоланну мужність, якою на землі й на небесах прославилася ти, свята і добропобідна великомученице Варваро, і на честь твоїх переможних подвигів і страждань похвалу приносимо тобі таку:
Радуйся, бо ангельських чинів співжителькою ти стала; радуйся, бо дівственними хорами в чертог небесний ти радісно введена.
Радуйся, бо мучеників полками ти під вінець слави у гласі радості була супроводжена; радуйся, бо від усіх жителів небесних прийняла ти цілування.
Радуйся, бо нагорода твоя велика на небесах; радуйся, бо радість твоя вічна у світлості святих.
Радуйся, від ворогів видимих і невидимих наша заступнице; радуйся, нам благодаті, торжества і слави клопотальнице.
Радуйся, душевних і тілесних недугів наших цілителько; радуйся, спасительних благ земних і небесних подателько.
Радуйся, бо тобою від несподіваної і вічної смерті збереженими бути ми надіємося; радуйся, бо через тебе вічне життя успадкувати сподіваємося.
Радуйся, Варваро, невісто Христова прекрасна.
Кондак 13
О багатостраждальна і всехвальна великомученице Варваро! Сьогоднішнє наше моління прийнявши, від усяких хвороб душевних і тілесних і ворогів видимих і невидимих нас позбав, і від вічних мук твоїм богоприємним заступництвом збережи, щоб з тобою, на землі живих, навіки співати Богові: алилуя.
Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.
Молитва до святої великомучениці Варвари
Свята славна і всехвальна великомученице Христова Варваро! Зібрані сьогодні в храмі твоєму Божественному люди, перед ракою мощей твоїх поклоняючись і з любов’ю їх цілуючи, страждання ж твої мученицькі й у них Самого страстоположника Христа, який дав тобі не тільки в Нього вірувати, але й за Нього страждати, похвалами ублажаючи, молять тебе, відому бажань наших просительку, моли з нами і за нас умоленого від Свого благоутробія Бога, щоб милостиво вислухав тих, хто просить Його благостиню, щоб не відвів від нас всі для спасіння і життя потрібні прохання, і дарував християнську кончину життя нашого безболісну, безгрішну і мирну, до Божественних Тайн причетну; і всім, що на всякому місці, в усякій скорботі й напастях потребують Його чоловіколюбства і допомоги, велику Свою подав милість, щоб благодаттю Божою і теплим заступництвом, душею і тілом завжди в здоров’ї перебуваючи, славили дивного у святих Своїх Бога Ізраїлевого, Який не віддаляє допомоги Своєї від нас, завжди, нині і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.
