«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаКниги, брошуриЖиття і діяльність святих нашої землі Руси-України прославлених

Преподобний Григорій, чудотворець Печерський

(1093)

Преподобний Григорій, чудотворець Печерський прийняв чернечий постриг від преподобного Феодосія Печерського. Відзначався безкорисливістю, душевною чистотою, смиренням та іншими добрими рисами. Дуже багато молився. За це одержав від Господа дар чудотворення й пророкування. Читаючи заклинальні молитви, він міг виганяти диявола.
Ворог-диявол не дрімав, хотів зробити преподобному якісь збитки. Він послав до нього злодіїв, щоб обікрасти. Злодії прийшли в його келію і, заховавшись, чекали, коли преподобний піде на службу, щоб потім украсти його книги. Але блаженний їх помітив, бо цілу ніч провів у молитві, і вирішив проучити. У молитві він просив у Господа, щоб Той дав їм сон. Господь почув його молитву, і злодії заснули, проспавши п’ять днів, поки блаженний не розбудив їх. Преподобний нагодував їх і відпустив. Коли управитель міста дізнався про це, то зловив злодіїв і віддав під суд. Григорій прийшов до управителя, дав йому декілька книг і попросив, щоб той відпустив злодіїв. Останні книги продав, а гроші роздав бідним, кажучи: «Продавайте майно ваше та давайте милостиню. І цим ви збільшуватимете своє багатство на небі, де ніхто його від вас не відбере, де злодій його не вкраде, ні міль його не знищить» (Лк. 12,33). Здивовані цим, злодії більше не крали, прийшли в Печерський монастир і там працювали з монахами.

Проте ворог-диявол не залишив свого злого наміру. Він направив інших злодіїв у невеличкий город, на якому завжди працював преподобний Григорій. Коли вони наповнили мішки овочами, то не змогли зійти з місця. Так із мішками простояли дві доби. Потім почали просити, щоб Григорій їх відпустив. Преподобний сказав: «Ви все життя крадете чуже, не хочете працювати, то стійте тут до кінця свого життя». Злодії із сльозами благали святого їх відпустити і пообіцяли, що більше не крастимуть, а будуть чесно працювати. Преподобний їх відпустив і направив працювати в Печерський монастир.

Спокусився диявол і на третій раз приступити до святого через злодіїв.

Одного разу прийшли до преподобного три чоловіки. Спокушуючи його, почали просити допомоги, кажучи, що одного з них засуджено до смертної кари і щоб преподобний дав йому що-небудь для відкупу від смерті. Блаженний, знаючи, що їхня брехня збудиться, сказав: «Горе цьому чоловікові: тому що настав час його загибелі». Він дав їм книги. Злодії раділи, що продадуть їх, а гроші розділять між собою. Преподобний сказав, що чоловік усе одно загине. Запитав їх, на яку смерть він засуджений. Чоловіки відповіли: «Він повинен бути повішений на дереві». «Добре розсудили, — сказав преподобний, — завтра збудеться». Сказавши це, він пішов молитися в печеру.

Злодії, проходячи біля саду, вирішили вночі натрусити яблук. Прийшли, закрили двері печери. Один із них виліз на дерево, гілляка обламалась і він повис на сучку й задушився. Злодії повтікали. Уранці ченці побачили, що на службі відсутній преподобний Григорій. Коли прийшли до його печери, то побачили повішеного чоловіка і закриту печеру. Вийшовши з печери, Григорій наказав зняти повішеного і, побачивши в гурті його друзів, сказав їм: «Дивіться, як ваша брехня стала дійсністю. Бог не може бути посміховищем (Гал. б, 7). Якби ви мене не закрили, то я його спас би». Вони побачили, що все справдилося, упали навколішки, просячи прощення. Григорій їх простив і послав працювати в Печерський монастир, щоб своєю працею заробляли собі на життя й допомагали іншим.

Про смерть Григорія розповідають таке. Одного разу, коли він ішов по воду, біля Дніпра зустрів вояків князя переяславського Ростислава Всеволодича, які почали глузувати з ченця. На це преподобний Григорій сказав їм, щоб вони краще покаялись у своїх гріхах, бо невдовзі втопляться разом із своїм князем. Ростислав Всеволодич наказав за це пророкування втопити преподобного в Дніпрі. Йому зв’язали руки й ноги прив’язали до шиї камінь і вкинули у воду. Так був утоплений преподобний чудотворець. Братія монастиря шукала преподобного два дні. На третій день вони прийшли в келію і там знайшли мертвого преподобного зі зв’язаними руками й ногами і каменем на шиї. Одяг його був мокрий, обличчя — світле, а тіло — наче живе. Усі здивувалися такому великому чуду, віддали хвалу Богові, Який творить чудеса із Своїми святими, винесли мощі чудотворця і поклали їх у Ближніх печерах, де вони лежать і донині.

Пророкування преподобного Григорія справдилося наступного року, коли князь Ростислав Всеволодич разом із багатьма своїми воїнами втопився в річці Стугні біля Трипілля під час битви з половцями.

В акафісті всім преподобним Печерським про нього сказано: «Радуйся, Григорію, бо через потоплення в річці ти кончину блаженну прийняв і тіло твоє в келії чудесно було знайдено».

Пам’ять преподобного Григорія вшановується 21 січня (8 січня за ст. ст.).

2 відгуки
to «Преподобний Григорій, чудотворець Печерський»
  1. Таисия сказав:

    Могу ли я узнать больше информации об Григории чудотворце??? Он лечил людей?

    • Олександр сказав:

      Так, ви можете ще ось тут у книзі «Святі землі української» прочитати про Григорія Чудотворця. А чи він лікував людей, такою, на жаль, інформацію я не володію, проте прп. Агапит Печерський лікував людей та й багато інших Печерських святих.



Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору