Мученики Феодор і його син Іоанн у Києві
Припускають, що святий мученик Феодор був варягом і прибув в Україну з Греції, де прийняв християнство. Існує також думка, що він був слов’янином, і під час одного з походів на Візантію попав до греків у полон. Потім повернувся в Україну й мешкав у Києві. У нього був син Іоанн.
У 983 р., коли князь Володимир переміг литовське плем’я ятвягів, яке своїми набігами часто руйнувало й грабувало нашу землю, кияни вирішили принести ідолам дві людські жертви в знак вдячності за перемогу над ятвягами. Один жереб випав на сина Феодора, вродливого юнака Іоанна. Федір відмовився давати в жертву свого сина ідольським божкам і почав проповідувати істинного єдиного Бога.
Розлючена юрба язичників зруйнувала дім, у якому вони жили, і під руїнами цього дому мученики загинули (983). На місці загибелі святих варягів-мучеників Феодора і його сина Іоанна святий Володимир побудував храм Успіння Пресвятої Богородиці (Десятинний). Прекрасний храм повинен був стати місцем служіння митрополита Київського і всієї Русі, першопрестольним храмом руської церкви, побудований за шість років (989-995). Храм був прикрашений фресками і різними іконами, хрестом, священним посудом, який був привезений із Корсуня. Мощі мучеників Феодора та сина Іоанна знаходяться в Ближніх печерах. Пам’ять про них вшановується 25 липня (12 липня за ст. ст.).
