Благовірний князь Всеволод, у хрещенні Гавриїл, Псковський
Святий благовірний князь Всеволод (у святому хрещенні Гавриїл) був онуком князя Володимира Мономаха (онук Ярослава Мудрого) і сином київського князя Мстислава Володимировича. Ще за життя Мономаха у 1117 р. він був поставлений своїм батьком князем новгородським. Блаженний князь Всеволод проводив богоугодне життя, справедливо керував довіреним йому князівством, як належить православним князям. Він робив багато добрих справ і був богобоязливим, правдивим, тихим і лагідним, до всіх проявляючи велику любов. Князь Всеволод будував Божі храми, допомагав церквам і монастирям, давав їм велику милостиню і поважав їхніх служителів. У Новгороді він побудував храм Св. Іоанна Предтечі з притвором. У ньому були дорогі ікони, Євангеліє, усі богослужбові книги. Частину грошей від торгівлі він жертвував на утримання Софійського собору. Благочестивий князь допомагав удовам, сиротам, давав милостиню бідним, організовував безкоштовні обіди.
Після смерті батька київський престол перейшов до його брата Ярополка (Ярополк княжив у Києві 1132-1138 рр.), а Всеволоду дістався Переяславль. Не дуже хотіли новгородці відпускати свого улюбленого князя. Молодші сини Володимира Мономаха були проти того, щоб Всеволод був князем у Переяславі. Вони думали, що князь Ярополк хоче пізніше зробити спадкоємцем київського престолу свого племінника князя Всеволода.
Один із них Юрій Довгорукий вирішив силою захопити Переяславль. Проте Всеволод добровільно відмовився від міста і повернувся в Новгород, залишивши Переяславль Юрію.
Вільні новгородці за цей час уже встигли забути добрі справи Всеволода й не хотіли його приймати, але потім одумались. Пізніше, за вимогою новгородців, блаженний князь Всеволод змушений був іти війною на Суздаль і Ростов.
Відбулася кровопролитна битва, у якій новгородці зазнали поразки. Після повернення в Новгород, князь разом з єпископом Нифонтом (пам’ять вшановується 8 квітня, помер 1156 р.) заклали храм Св. Климента. Але князю не судилося закінчити храм, бо розгнівані новгородці за поразку із суздальцями в 1136 р. вигнали його з Новгорода.
Тоді блаженний князь Всеволод повернувся в Київ до свого дядька Ярополка, який виділив йому для управління м. Вишгород біля Києва. Але там він довго не був, бо псковичі попросили його стати князем Псковським: у той час у Пскові князя не було. Святий Всеволод дав згоду і пішов княжити в Псков. На шляху до Пскова його зустрів князь полоцький, дав йому багато дарів і провів з великими урочистостями. Жителі Пскова зустріли блаженного князя на чолі з духовенством із хрестами й хоругвами. Князь почав княжити і справедливо управляти своїм князівством. Він побудував храм Святої Трійці. Проте недовго княжив Всеволод у Пскові. Він тяжко захворів, причастився святих тайн і 11 лютого 1138 р. відійшов до Господа. Тіло його поклали в церкві Св. великомученика Димитрія Солунського. Меч і щит блаженного князя Всеволода були покладені в Троїцькому соборі. Через 54 роки після смерті в 1192 р. були відкриті нетлінні мощі блаженного князя Всеволода (Гавриїла). Святий князь явився в сні одному богобоязному чоловікові й сказав: «Об’яви владі, щоб перенесли мощі мої в храм Святої Трійці, там я хочу спочивати. Ісус Христос передав мені город Псков, щоб я його оберігав».
Тоді його мощі були урочисто перенесені в Троїцький собор. З того часу при гробі блаженного князя Всеволода почали відбуватися зцілення людей, які з вірою приходили до його святих мощей, во славу Христа Ісуса, Господа нашого, йому ж подобає честь і слава завжди, нині і вовіки віків. Пам’ять благовірного князя Всеволода, у хрещенні Гавриїла, Псковського вшановується 24 лютого (11 лютого за ст. ст.).
