Хрещення. Розділ ІІІ. Як відбувається Хрещення
На аналой кладуть Євангеліє і хрест, перед ним ставлять купіль і запалюють свічки. Священик стає поблизу купелі, біля нього — ті, хто бажає хреститися: дорослі чи хрещені батьки з немовлям (коли дівчинка — на руках батька, коли хлопчик — на руках матері).
Якщо охрещуваному вже вибрали ім’я, священик нарікає його цим іменем, тричі осіняє хресним знаменням і просить Бога бути милостивим до цієї людини та залучити її до Своєї Церкви.
Панотець промовляє молитви за охрещуваного, в яких іменем Божим виганяє всякого лукавого і нечистого духа, що ховається і гніздиться в серці його.
Потім охрещуваний, повернувшись обличчям на захід, де панує зла сила, має сам відректися від диявола, усіх діл і всіх слуг його. Священик тричі запитує: «Чи зрікаєшся ти?» — й охрещуваний має за кожним разом відповісти: «Зрікаюсь!». За немовля відрікаються хрещені батьки. Й обертаються обличчям до священика.
Друге питання: «Чи з’єднуєшся ти з Христом?». Потрібно ствердити: «З’єднуюсь!».
Третє питання: «Чи віруєш ти в Христа як у Царя і Бога?» — потрібно свідомо
сповідати: «Вірую!».
Тоді охрещуваний або хтось із хрещених батьків (той, хто прийме дитя після хрещення на руки) читає виразно вголос Символ православної віри.
Далі розпочинається саме Таїнство.
Священик освячує воду, благаючи Бога вчинити її купіллю, яка народжує в нове благодатне життя; охрещуваного помазують святою оливою на знак того, що він прищеплюється до дерева Церкви Христової, — і відбувається головне: людину охрещують в ім’я Отця, і Сина, і Духа Святого, тричі занурюючи у воду або тричі поливаючи на голову водою. Після виходу з купелі людина стає очищеною від гріхів, святою. На знак цього новоохрещеного огортають крижмом (раніше зодягали в довге біле вбрання, яке охрещений не знімав тиждень, у молитві й пості зберігаючи святість, готуючи себе до нового життя й боротьби за Бога в собі). Надягають і хрестик на знак того, що людина отримала найдорожче ім’я: Християнин (святі мученики перших століть часто на допитах так і називали себе: «Я — Християнин!»).
Одразу ж після Хрещення відбувається таїнство Миропомазання, коли через видиме хрестоподібне помазання охрещеного святим миром1 йому таємним чином, невидимо подаються дари Святого Духа на зростання у благодаті Божій та зміцнення в житті духовному. За каноном святим миром помазують лоб (для освячення розуму), груди, повіки, ніздрі, уста й вуха (для освячення всіх почуттів), руки та стопи ніг (щоб освятити всі справи людини); при цьому священик промовляє: «Печать дару Духа Святого». Таїнство Миропомазання, як і Хрещення, не повторюють.
Після цього охрещеного (або хрещених батьків з дитиною) тричі обводять навколо купелі із запаленими свічками в руках. Полум’яні свічки символізують просвіту духовну, а самий шлях навколо купелі — нетлінну духовну радість життєвого шляху християнина. Наостанок охрещеному постригають волосся на голові — символічно, хрестоподібно: з чотирьох боків — на знак його посвяти Богові.
По завершенні священнодійства часто звершують уцерковлення: жінок і дівчаток — перед Царськими вратами (за народною традицією — біля Богородичної ікони), а чоловіків священик вводить (маленьких — вносить) у Святая Святих — Вівтар. Це священнодійство супроводжується словами священика: «воцерковлюється раб Божий …».
Охрещені й уцерковлені християни стають повноправними членами Церкви Христової, можуть брати активну участь у церковному житті. А головне, для хрéщеного стає можливою участь у всіх церковних таїнствах, призначення яких — лікування ураженої гріхом душі та зближення її з Богом.
Уривок з послання апостола Павла Рим. 6:3–11, який читають під час Хрещення
Усі ми, які хрестилися в Христа Ісуса, у смерть Його хрестилися. Отже, ми поховані з Ним хрещенням у смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, так і ми ходили в оновленому житті. Бо якщо ми з’єднані з Ним подобою смерти Його, то маємо бути з’єднані й подобою воскресіння, знаючи те, що давній наш чоловік був розп’ятий з Ним, щоб знищене було тіло гріховне, щоб нам уже не бути рабами гріха; бо померлий звільнився від гріха. Коли ж ми померли з Христом, то віруємо, що й жити будемо з Ним, знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже не вмирає: смерть уже не має влади над Ним. Бо як Він помер, то помер одного разу для гріха, а що живе, то живе для Бога. Так і ви вважайте себе мертвими для гріха, а живими для Бога у Христі Ісусі, Господеві нашому.
Євангельський уривок Мф. 28:16–20, який звучить під час Хрещення
Одного разу одинадцять учеників пішли в Галилею, на гору, куди звелів їм Ісус. І, побачивши Його, поклонилися Йому, а деякі засумнівались. І, наблизившись, Ісус сказав їм: дана Мені всяка влада на небі й на землі. Отже, йдіть, навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все, що Я заповідав вам. І ось Я з вами по всі дні, до кінця віку. Амінь.
- До складу мира входить оливкова олія з багатьма запашними речовинами. Готують миро дуже врочисто за певним чином, який звершують єпископи на чолі з патріархом. [↩]
