Молитовник за недужих
Видано з благословення
голови синодального відділу
соціального служіння УПЦ КП
архієпископа Донецького і Маріупольського
СЕРГІЯ
Зміст
- Про цей молитовник
- Як подолати хворобу
- Молитви на різну потребу
- Молитви за хворих
- Молитви хворого під час недуги
- Канон за недужого
- Акафіст Пресвятій Богородиці на честь Її чудотворної ікони «Цілителька»
- Акафіст Пресвятій Богородиці на честь Її чудотворної ікони «Всецариця»
- Акафіст Пресвятій Богородиці на честь Її чудотворної ікони «Годувальниця»
- Акафіст святому великомученику і цілителю Пантелеймону
- Акафіст подячний «Слава Богу за все»
- Навчання та поради святих
- Псалом 90
- Українські прислівʼя на поміч
Про цей молитовник
Тут зібрано основні молитви за уздоровлення. Крім окремих молитов і канону за недужого подано перлини богонатхненної творчості: акафісти до чудотворних ікон Богоматері «Цілителька» та «Всецариця», що особливо прославилися зціленням різноманітних недуг, чудотворної ікони «Годувальниця», до якої, крім іншого, моляться за здоровʼя дітей, а також акафіст до найвідомішого святого цілителя — вмч. Пантелеймона. Завершує молитовник один із найпрекрасніших акафістів — «Слава Богу за все», який корисно читати як у хворобі, так і на подяку Богові за одужання; також його корисно читати близьким хворого.
Передмова до молитовника відкриває головні духовні засади, потрібні недужому та його рідним у боротьбі з хворобою: те, без чого перенести й подолати хворобу буває дуже важко.
У всіх молитвах подано стандартну форму «раба Твого» (зціли раба Твого), але в цьому місці кожен має підставляти потрібне: «рабу Твою» чи «рабів Твоїх».
Хто молиться за поранених воїнів, може замість «хворий» чи «недужий» казати «поранений» («Зглянься на пораненого раба Твого»; «зціли його рани» тощо).
У багатьох словах, особливо в акафістах, проставлено наголоси, оскільки читці, особливо ті, що недостатньо знають літературну українську мову, нерідко помиляються в наголошуванні навіть простих слів. Для зручності наголоси подано й у багатьох довгих словах, в іноземних іменах і назвах. Також ставимо наголоси у словах, які священики й миряни звикли наголошувати по-московськи, помилково вважаючи таку вимову церковнословʼянською, але ці слова мають споконвічний наголос у богослужбовій практиці Руси-України: че́сний, всече́сний (а не чесни́й, всечесни́й); дару́й (а не да́руй); імʼя́ (а не íмʼя); Хри́сте (а не Христе́); Утіши́телю (а не Утíшителю); Агапíт (а не Ага́піт). Слова, що мають по два нормативних наголоси (ми́лости́вий; сподо́бити́ся; Го́споде́ві; лю́дськи́й тощо) залишено ненаголошеними.
Як подолати хворобу
Схиiгумен Сава (Остапенко)
Старець Паїсiй Святогорець
Усі ми потребуємо лікування — тілесного й духовного. Часто немочі нашої душі не легші за тілесну хворобу і також потребують оздоровлення. Господь не полишає нас напризволяще з нашими недугами, а посилає нам і ліки, і лікарів, здатних зцілити чи значно полегшити наші страждання. І перша допомога в усіх наших негараздах — це молитва.
Коли людина молиться, її душа освячується, наповнюється ніби свіжим повітрям і прозріває, ясно бачачи, для чого дано це життя, куди потрібно йти, як жити. Молитва дає людині духовні сили та передує подоланню будь-якої проблеми. Слова молитов відкривають двері нашої душі для світла Божого, яке лікує наше тіло і дух. Наші благання закликають на допомогу могутніх цілителів: ангелів і святих, нашу безвідмовну Матір — Пресвяту Богородицю і Само́го Всесильного Бога, для Якого немає нічого неможливого. Варто зазначити, що навіть форма акафістів і канонів сприяє заспокоєнню, просвітленню та одужанню людини. Побожний дух, позбавлений страху та пригнічення, сповнений непохитної довіри до Спасителя, — це головна рушійна сила здоровʼя, і душевного, і тілесного. Тому в молитві нерозривно зʼєднано прохання зцілити не лише тіло, але й дух.
Про зцілення духовних недуг ми докладно писали в нашій книжці «Визволення», тому зараз трохи глибше торкнемося тілесних немочей.
Святі отці називають недуги тіла відвідуванням Божим. Не тому, що Господь хоче нашої хвороби: навпаки, ніхто так не бажає нам зцілення, як Господь. Він не хоче нам жодної скорботи, але іноді допускає їх, якщо це потрібно для нашого спасіння, бо спасіння людини незрівнянно важливіше за будь-яке щасливе земне існування, за будь-які блага світу цього, що минають мов дим. Тому святі й повчають: «Не належить тобі радіти, живучи безжурно, у скорботі ж сумувати, вважаючи її невідповідною путі Божій. Бо путь Божа одвіку хрестом і смертю прокладається. А в тебе звідки така думка — легко йти шляхом Божим? … Шлях Божий — це кожноде́нний хрест. Ніхто не схо́див на Небо, живучи безжурно. Про широкий шлях знаємо, де він закінчується» (прп. Ісаак Сирін).
Отці свідчать, що всі біди та хвороби спіткають людину із трьох причин:
- як покарання за гріх;
- на очищення від провини;
- на примноження вінців (нагороди у вічному житті в Царстві Божому).
На примноження вінців хворіють діти та праведники — улюбленці Божі, яким уготовано найсвітліші оселі в Царстві Божому. Така велика жертва (безвинні страждання) споріднює їх із Життєдавцем Спасителем, Який приніс Себе в жертву за все людство, аби кожен із нас мав змогу, доклавши і своїх зусиль, свого бажання, увійти у вічну радість Його Царства, що до цього було недоступне людям. Отже, ці праведники, як найближчі до Христа, матимуть найбільшу радість у Царстві Божому.
Тим, хто зневажає заповіді Божі й не кається, Господь іноді допускає хворобу на покарання: така недуга може й не очистити людину від гріха, але, можливо, наверне її до покаяння чи хоча б полегшить її посмертну долю.
Та переважно люди хворіють на очищення від гріхів, на прощення і примирення з Богом, без чого наше спасіння було б неможливим.
Хворіючи, багато хто з недужих переймається думкою про свої недороблені справи, неможливість працювати на користь ближнім. Але це не конструктивні міркування, бо хвороба — теж праця: важка праця на влаштування свого вічного життя. Бо якщо Господь довірив нам хрест хвороби, значить ця хвороба важливіша за ті справи, навіть побожні, які ми могли б зробити, якби мали здоровʼя. Зрештою, це виконання заповіді Божої: «Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, і за Мною йде» (Мк. 8:34).
У хворобі Господь дає людині можливість зупинитися від біганини, нескінченного клопоту й навали пустих думок і знайти те, що має неминущу вартість. Бо коли ми рано чи пізно підійдемо до порогу вічності, тоді все, що здавалося нам важливим, раптом знеціниться, і матимуть вагу і значення тільки наші особисті взаємини з Богом, пізнання Його істин, Його правди, Його заповідей. Це і є, за словами старця Паїсія Святогорця, наша «небесна валюта», якої ніщо інше замінити не може. Крім того, хвороба дає змогу подбати не лише про себе, але й реально допомогти іншим людям: ніщо бо не має такої сили, як наша молитва, але ми часто забуваємо про це й гадаємо, що має значення тільки матеріальна допомога. Саме коли людина хворіє, у неї зʼявляється час потрудитись у найважливішій справі задля ближніх — у молитві. До того ж, Господь скоріше чує прохання стражденної людини, тому труд молитви (хоча б короткої, від серця, але, по можливості, рясної) — це справа, може, й важливіша за все, що ми робили досі.
«Але я не хочу обтяжувати ближніх!» — часто говорить хворий. Тож послухаймо, що свідчать святі:
«Той, хто хворіє, і той, хто доглядає за хворим, мають однакову нагороду».
Господь дає можливість твоїм ближнім спастися, а ти плачеш і вболіваєш за те, що Він позбавляє їх земного спокою! Але як можна порівняти земні скороминущі блага, які невдовзі перетворяться на порох, — з ВІЧНИМ життям, радість і скорбота якого залежить саме від того, чи здобула людина спасіння! Навіть геніальна творчість людини нічого не варта у порівнянні зі спасінням, оскільки знаємо, що «земля і всі діла на ній згорять» (2 Пет. 3:10), залишиться тільки те, що людина сотворила у своїй душі, — чи ця душа має в очах Божих таку саму красу, як мистецькі шедеври, що захоплюють нас, — і саме від цієї внутрішньої творчості залежить наша доля у вічності.
Отже, хворій людині важливо віддати і всю себе, і піклування про своїх ближніх у руки Божі, довіритися Спасителеві, тому що Господь ніколи не покидає нас у біді. «Господь дасть випробування, Господь дасть і допомогу у випробуванні», — кажуть старі люди. Господь кожному з нас довіряє ті чи інші випробування, залежно від міцності нашої душі, але й Сам допомагає їх подолати, допомагає нам нести наш хрест. Твердо знаймо, що Господь нікому не дає випробування понад силу. Тому у хворобі надзвичайно важливо зберігати цілковиту довіру Богові та знати, що Він ніколи не покидає нас, бачить кожен наш крок, чує кожне зітхання — і веде нас невідомими нам шляхами до спасіння. Як сказано в молитві: «Не втаїться від Тебе, Боже мій, Сотворителю мій, Визволителю мій, ні крапля сльози, ані частина краплі».
Проте це в жодному разі не означає, що людина може опустити руки й не лікуватися. Навпаки! Нехтувати лікуванням — це справжній гріх. Такий самий, як і доводити себе до хвороби: алкоголем, курінням, непосильною працею, лінощами, переїданням, зумисним недоїданням тощо. Здоровʼя, як і життя, — це дар Божий, і його потрібно берегти і плекати, як будь-який Божий дар. Тож випробовування хворобою й виявляє, наскільки ми вірні Богові, наскільки готові захищати Його дари, тому ми не маємо права пливти собі за водою, не докладаючи зусиль для порятунку. «Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його», — говорить Господь (Мф. 11:12).
Важливо також не впасти в іншу крайність і не перетворити уздоровлення на мету життя. Здоровʼя — це лише засіб для служіння Божій правді, Божим заповідям. А коли воно забирає всі наші думки, зусилля й час, то перетворюється на ідола, що відіймає в нас головне. Бо головне — це не здоровʼя, не довгі літа життя, а щаслива доля у вічності, яку людина здобуває за допомогою Божою, коли живе в Бозі, коли її серце, думки та діла належать передусім Богові.
У скрутних обставинах і хворий, і той, хто доглядає за хворим, мають докласти всіх зусиль, аби не дратуватися, нічого не вимагати від ближнього, не панікувати, не впадати в розпач і маловірство, а навпаки — виявити великодушність, терпеливість, лагідність, невимогливість, цілковиту довіру Богові, мудрість і любов. А це можливо тільки з молитвою до Всемогутнього!
Тому зберімо всю мужність, згадаймо, що всі ми — воїни Христові, воїни Його непереможного війська, воїни Того, Хто отримав перемогу над злом і смертю, — і зі світлом у серці молімося, лікуймося, благословляймо Бога, лікарів і своїх ближніх, яких Господь послав нам як ангелів-охоронителів, — і неодмінно переможемо!
Христос визволяє людей із пекла. Фреска Воскресіння Христового. 1261–1350 рр. Константинополь
Молитви на різну потребу
Початкові молитви
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Молитва до Святого Духа1
Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди є і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Милосердний, душі наші.
Трисвяте
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на вíки вíчні. Амінь.
Пресвятая Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, зглянься і зціли немочі наші імені Твого ради.
Господи, помилуй (тричі).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на вíки вíчні. Амінь.
Господня молитва
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Господи, помилуй (12 разів).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на вíки вíчні. Амінь.
Прийдіть, поклонімось Цареві нашому, Богу.
Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа, Царя нашого, Бога.
Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого.
Кінцеві молитви
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на вíки вíчні. Амінь.
Господи, помилуй (тричі).
Господи, благослови.
Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, молитвами Пречистої Твоєї Матері, преподобних і богоносних отців наших і всіх святих, помилуй нас. Амінь.
Важливі молитви протягом дня
1. Коли прокидаємося, перед уживанням ліків, їжі, перед виходом із дому та перед кожною справою промовляємо:
Господи, благослови.
2. Молитва на споживання свяченої води та проскурки
Господи Боже мiй! Нехай буде менi дар Твiй святий, проскура i свята вода, на вiдпущення грiхiв моїх, на просвiту розуму мого, на укрiплення душевних i тiлесних сил моїх, на здоров’я душi й тiла, на пiдкорення немочей i пристрастей моїх — неосяжним милосердям Твоїм, молитвами Пречистої Твоєї Матерi i всiх святих. Амiнь».
3. Надія моя — Отець, Пристановище моє — Син, захист мій — Дух Святий. Тройце свята, слава Тобі.
4. Архангельське привітання2
Богородице Діво, радуйся, Благодатна Маріє, Господь з Тобою. Благословенна Ти між жо́нами і благословен плід лона Твого, бо Ти породи́ла Спа́са душ наших.
5. Молитва до Ангела-Охоронителя
Ангеле Божий, Охоронителю мій святий, на збереження мені з неба від Бога даний, щиро благаю тебе: просвіти мене і від усього злого охорони, на добре діло настав і на путь спасіння направ.
6. Ісусова молитва, подячні молитви, молитви до Пресвятої Богородиці, ангелів і святих покровителів див. тут.
7. Перед сном
У руки Твої, Господи, віддаю дух мій. Ти мене поблагослови, Ти мене помилуй і вічне життя Ти мені дару́й. Амінь.
Молитва за медиків
Господи, Ісусе Хри́сте, Ти на землі перебував і всім чинив добро. Ти зцілював хворих, щоб зміцни́ти нашу віру. Вчини так, щоб кожен лікар своєю дбайли́вістю та щирістю давав хворим надію на одужання і кожен лікар пам’ятав, що його праця — це служіння Тобі. Обдару́й наших лікарів здоров’ям, терпели́вістю, безкори́сливістю та милосердям, щоб з їхньою допомогою хворі пізнавали Твою доброту. Господи, Ти похвалив милосердного самаря́нина за те, що він не обмину́в потерпілого. Вчини́ так, щоб усі медичні працівники з любовʼю турбувалися про хворих. Нехай у кожному недужому вони бачать Само́го стражде́нного Христа. Обдаруй їх Своєю милістю, щоб вони вкладали душу у працю свою́. Подай їм ла́гідне й добре слово, терпеливість і добрози́чливість у труднощах з важки́ми пацієнтами, щоб за їхнє милосердя до хворих вони дістали й Твого́ милосердя. Амінь.
Молитва про те, щоб доглядати за недужими з любов’ю
Господи Ісусе Хри́сте, Сину Бога Живо́го, а́гнче Божий, що береш гріхи світу, Па́стирю добрий, що поклав душу Свою за вівці Свої, Небесний Лікарю душ і тіл наших, що зціляєш усяку неду́гу та хворобу в людях Твоїх! Припада́ю до Тебе, допоможи мені, недостойному слузі Твоє́му. Споглянь, Многомилостивий, на обов’язок і служіння моє і дай мені бути вірним у мало́му: послужити хворим зара́ди Те́бе, носити тягарí не́мічних, і не собі, а Тобі Єдиному догоджа́ти в усі дні життя мого. Бо Ти сказав, Найсоло́дший Ісусе: що зробите одно́му з братів Моїх менших, те зробите Мені. Так, Господи, дай мені грішному за словом Твоїм, щоб я сподобився твори́ти волю Твою благу́ на втіху й розраду хворих слуг Твоїх, яких Ти ви́купив Своєю че́сною Кров’ю. Пошли мені благодать Твою, що спалює в мені те́рня при́страстей, бо Ти покликав мене, грішного, служити Тобі. Без Тебе ми не можемо твори́ти нічо́го: відвідай серце моє, щоб бути мені завжди коло хворих і покинутих; наповни мою душу любов’ю Твоєю, яка все терпить і ніколи не згасає. Тоді зможу, Тобою змíцнений, аж до останнього свого по́диху добрим подвигом подвиза́тися та віру зберегти. Бо Ти — Джерело́ зцілення душ і тіл наших, Хри́сте Боже наш, і Тобі славу, подяку та поклоніння возсила́ємо нині, і повсякча́с, і на вíки вíчні. Амінь.
Молитва у смутку
О дивний Сотворителю, людинолюбний Владико, многомилостивий Господи, почуй мене, як хананея́нку, яви́ на мені, грішнім, велику милість милосердя Твого, ризою Твоєю дорогоцінною захисти, помилуй і зміцни мене, щоб усі послані від Тебе випро́бування я перетерпів із подякою, сподіваючись вічних благ. Найбільше ж печаль мою на радість переміни́, щоб не впав я у відчай і не загинув душею, бо Ти — джерело милости й певна надія нашого спасіння, Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо з Безначальним Твоїм Отцем і Пресвятим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на вíки вíчні. Амінь.
Молитва в час скорботи та душевного збурення
Господи, спаси мене, що гину! Ось корабель мій потерпає від хвиль житейських, і близьке потоплення моє; але Ти, як Бог милосердний, що співчуваєш немочам нашим, всесильною владою Своєю втихомир бурю, що хоче зану́рити мене в безодню зла; і нехай запанує тиша, бо море й вітри слухають Тебе. Амінь.
Молитви за хворих
Читання Святого Письма — могутня зброя проти хвороби3
Євангеліє
1. Читаємо щодня один із розділів Євангелія. Пiд час операцiї чи важких обстежень — кілька розділів поспіль. Перед читанням промовляємо молитву:
Спаси, Господи, i помилуй раба Твого́ (iм’я) словами Божественного Євангелiя Твого, прочитаного за спасiння раба Твого. Попали́, Господи, те́рня всiх його грiхiв i нехай всели́ться в нього благодать Твоя, що обпа́лює, очища́є й освячує всю людину навiки. Амiнь.
2. Є давнє могутнє правило: читати за одужання хворого 40 разів «Отче наш».
Псалтир
1. За здоровʼя корисно читати увесь Псалтир, прочитуючи за день один псалом, одну «славу» чи одну кафи́зму, на які розділено Псалтир. Але можна читати й вибіркові псалми, які ближчі до серця. Особливо розраджують, зміцнюють і зціляють душу псалми 18, 22, 26, 27, 33, 41, 50 (покаянний), 61, 69, 83, 90 (див. тут), 102, 120, 123, 129, 145.
2. У важкий для хворого час читають 17-ту кафизму Псалтиря (118-й псалом).
Є довге правило, коли читають після кожного вірша першої «слави» 17-ої кафизми: «Спаси, Господи, раба Твого Твоєю благодаттю»; після кожного вірша другої «слави»: «Помилуй, Господи, раба Твого (iм’я) Твоєю благодаттю» і після третьої «слави»: «Охорони, Господи, раба Твого (iм’я) Твоєю благодаттю». Між «славами» моляться коротко: «Спаси, помилуй i охорони, Господи, раба Твого (рабу Твою; рабів Твоїх, iмена) Твоєю благодаттю».
Молитва за хвору дитину
Господи Ісусе Хри́сте, Ти приймав дітей і казав, що їм нале́жить Царство Небесне; Ти гнівався на апостолів, які не допускали до Тебе дітей, і сказав, що тайни Царства Божого відкриті не мудрим і розумним, а дітям; Ти, вхо́дячи в Єрусали́м на осля́ті, прийня́в провíщену проро́ками хвалу від дітей, які співали Тобі: «Оса́нна!». Тому благослови всіх, хто намагається вернути здоровʼя цій недужій дитині, і простягни́ ласка́во Свою руку над нею. Нехай Твоя Церква та батьки цієї дитини зрадіють поверненню до неї повноти сил і вдячним серцем прославляють Тебе на вíки вíчні. Амінь.
Окремі молитви за хворих
1. Владико Вседержителю i Святий Царю, що караєш, але не ни́щиш, змíцнюєш пiдупа́лих i пiдносиш повалених, печалi життя людського розвiюєш. Молимось Тобi, Боже наш, раба Твого хворого (iм’я) вiдвiдай милiстю Твоєю, прости йому всякий грiх вiльний чи невiльний. Так, Господи, Твою цiлющу силу з неба зiшли, торкнися тiла, погаси гарячку, вгамуй страждання i всяку таємну немiч. Будь лiкарем рабовi Твоєму, пiдійми його з постелi недуги i вiд ложа болю цiлим i здоровим, дай йому бути Церквi Твоїй послушним i волi Твоєї виконавцем. Бо Тобi належить милувати i спасати нас, Боже наш, i Тобi славу возсилаємо, Отцю, i Сину, i Святому Духовi, нинi, i повсякчас, i на вíки вíчні. Амiнь.
2. О премилосердний Боже, Отче, Сине i Святий Душе, що Тобi в Нероздiльнiй Тройцi поклоняємось i Тебе славимо! Зглянься милостиво на раба Твого (iм’я) недужого, вiдпусти йому всi провини його, подай йому зцiлення, поверни йому здоров’я i сили тiлеснi, подай йому довге й щасливе життя, земнi й духовнi Твої блага, щоб вiн разом з нами приносив подячнi молитви Тобi, всещедрому Богу i Творцевi нашому.
Пресвята Богородице, всесильним заступництвом Твоїм допоможи менi ублагати Сина Твого, Бога нашого, за зцiлення раба Божого (iм’я).
Усi святi й ангели Господнi, молiть Бога за недужого раба Його (iм’я). Амiнь.
3. Лiкарю душ i тiл наших, Джерело життя нашого, Христе Iсусе, Господи i Спасителю наш! Споглянь милосердним оком на раба Твого в тяжкiй недузi, прихились до наших слiзних благань, перстом милосердя Твого доторкнись до немiчного тiла хворого брата нашого, вгаси вогонь тiла його, зменши бiль недуги його, поверни здоров’я йому, пiднеси його з постелi немочi, продовж днi життя його, щоб на землi вiн послужив Тобi, ходив по стежках заповiдей Твоїх та удостоївся Твого Небесного Царства, i разом зi святими славив Тебе, Бога Милостивого, з Отцем i Святим Духом на вíки вíчні. Амiнь.
4. Ісусе Христе, Боже наш! Коли хвора жінка з великою вірою доторкнулася до краю одежі Твоєї, вона стала здоровою. По вірі її Ти дав їй те, що вона хотіла. З такою ж вірою і я вдаюся до Тебе, Лікарю всіх, допоможи хворому слузі Твоєму (ім’я) в його недузі. Дай йому спокій душевний і силу тілесну, благослови його сном спокійним, а з ним і здоров’ям, і силою, та підійми його з постелі недуги. Милість Твоя, Господи, хай буде над нами, бо ми надіємось на Тебе. Амінь.
5. Господи, Святий Отче, Усемогутній вічний Боже, Ти Своїм благословенням підтримуєш і зміцнюєш нашу спотворену людську природу. Споглянь милостиво на Свого хворого слугу (ім’я) і подай йому перемогу над недугою, щоб до нього вернулося здоров’я та щоб він, пам’ятаючи про Твоє милосердя, вдячно прославляв святе ім’я Твоє на вíки вíчні. Амінь.
Молитва за багатьох недужих
Господи, Боже наш, Ти послав у світ Свого Сина, щоб він обтя́жив Себе нашими стражданнями і поніс на Собі наші недуги, чинив добро та зціляв усіх. Смиренно молимо Тебе: поблагослови цих хворих людей, дай їм тілесну силу, зміцни дух і терпеливість у хворобі. Верни їм здоров’я, щоб вони, подолавши слабкість і підтримані Твоєю допомогою, втішилися здоров’ям і з радістю прославляли Тебе у громаді вірних в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, завжди, нині, і повсякчас, і на вíки вíчні. Амінь.
Молитва перед операцією
Господи Ісусе Христе, Боже наш, Ти перетерпів побиття, катування, страждання та біль від ран на пресвятому тілі Твоє́му лише для того, щоб спасти ду́ші й тіла́ людей Твоїх. Зглянься сьогодні милостиво на стражденне тіло слуги Твого (ім’я) і дай йому сили перенести операцію, що на нього чекає. Благослови, Господи, лікарів та їхніх помічників і всі їхні засоби, які вони ви́користають, аби вернути йому здоров’я. І зроби так, щоб він перетерпів тілесне страждання як необхідність задля спасіння своєї душі. Бо Ти, Христе Боже наш, Милосердний, і ми Тобі славу возсилаємо, з Предвічним Твоїм Отцем, і Пресвятим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на вíки вíчні. Амінь.
Молитва за тяжкохворого чи за лежачого
Владико, Господи Боже наш, лікарю неду́жих і цілителю хворих, Ти не хочеш, щоб жо́дна людина страждала від неду́ги, а бажаєш, щоб завжди була здорова та спо́внена сил. Сам, Владико, і нині розсла́бленого раба Твого зціли, як Милосердний, і помилуй. Благослови та підійми́ рукою Своєю, погаси вогне́нне по́лумʼя та віджени недугу. Так, Господи, Хри́сте Боже наш, як Петро́вій тещі гарячку словом Своїм погасив і служити Тобі повелів, так і нині зглянься на раба Твого, утаму́й його біль і віджени від нього тяжки́й сон. І як прокаже́них очистив, і верхо́вного апостола Павла́ від руки царя Аре́фи звільни́в, і улю́бленого Іоана Богослова від Рома́ни ви́зволив і від лютих ефеся́н зберіг; як праведного Но́я від всесвíтнього, страшно́го потопу врятував — так і нині, Господи, Божественною Твоєю прави́цею від недуги цієї підійми́ раба Твого (імʼя). Як подоро́жнього праведного Авраа́ма від усякої напа́сти захистив і преди́вного пророка Даниїла, в яму вкинутого, від левів неушко́дженим зберіг — так, Господи Боже наш, і нині раба Твого ви́зволи: погаси́ гарячку, віджени́ від нього всяку хворобу та бо́лість, підійми́ його з ліжка неду́ги. Як позба́вив Ти Якова від нена́висти Іса́ва рукою ангела Свого́; як сліпого Тови́та просвіти́в і дарува́в йому зір; як прекрасного Йо́сипа від гніву та за́здрости бра́тньої визволив — так і нині раба Твого недужого (імʼя) звільни від хвороби, милістю і щедро́тами відвідай його, підійми́, Господи, відживи раба Твого. Як колись трьох юнаків із пе́чі вогне́нної звільни́в і по́лумʼя на росу́ перетвори́в і як очистив десятьо́х прокаже́них — так, Господи, зціли раба Твого (імʼя), не віддай йому за його вчинками, а як розсла́бленого Ла́заря воскреси́в із гробу силою Божества Свого і сліпому від народження, що до ку́пелі Силоа́мської прийшов, прозріння дарува́в, і розслабленого, що тридцять вісім років лежав, миттє́во підняв, промовивши йому: «Ось ти здоровий, іди і більше не гріши, щоб не сталося з тобою чогось гіршого», — так, Чоловіколюбче Господи, Владико Многомилостивий і Довготерпели́вий, умилосе́рдися над рабом Твоїм (імʼя) і помилуй його та не вкинь у безодню, як безплíдну смоко́вницю, якщо зна́йдеш його без покаяння, але скоро воскреси́, Щедрий, раба Твого. Бо Ти, Боже наш, Лікар душ і тіл наших, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на вíки вíчні. Амінь.
Пресвята Влади́чице Богородице, прийми оце коротке моління наше і принеси його Си́нові Своє́му і Богу нашому, щоб Він спас цього раба Свого (імʼя) Божественною силою Че́сного і Животво́рчого Хреста́. Не відкинь моління рабів Твоїх.
Святі ангели й архангели, многоо́кі херувими та шестикри́лі серафими, престо́ли, госпо́дства, вла́сті, си́ли й нача́ла, моліться Богові за раба Його (імʼя).
Святий проро́че, Предте́че і Хрести́телю Господній Іоане, молися за зцілення раба Божого (імʼя).
Святі славні апостоли Петре і Павле та інші дванадцять і сімдеся́т апостолів, моліться Христу́ Богові за раба Його (імʼя).
Святі Божі пророки Мойсе́ю, Давиде, Іліє́, Єлисе́ю, Ааро́не і всі пророки, підіймíть раба свого́ (імʼя).
Святі славні мученики та мучениці Варваро, Катерино, Параске́во, Стефа́не, Георгію, Димитрію, Євста́фію, Федоре Ти́роне й Федоре Стратила́те, Євстра́тію, Євгенію, Марда́рію та Оре́сте, і всі святі мученики, моліться Творце́ві, Владиці Богові за раба Його (імʼя).
Святі вселе́нські вчителі Василію Великий, Григорію Богослове, Іоане Золотоу́стий, великі святі чудотворці Миколаю та Спиридо́не і всі святі, відвідайте раба свого (імʼя).
Святі славні безсрíбники й чудотворці Космо́ і Даміа́не, Ки́ре й Іоане, Пантелеймо́не, Єрмола́ю, Самсо́не й Діоми́де, Фо́тію та Аники́то, Фалале́ю, Три́фоне і всі святі лікарí, зміцнíть нині раба Божого (імʼя).
Преподобні й Богоно́сні отці наші Антонію, Євфи́мію, Са́во, Петре, Ону́фрію, Си́моне, Даниїле, Арсенію, Паїсію, Іоане і всі преподобні та праведні, моліться до Христа Бога за раба Його (імʼя).
Святі всієї Руси́-Украї́ни Ольго та Володимире, Борисе та Глібе, Антонію і Феодо́сію, Агапíте, Даміа́не, Миколо, Мойсе́ю, Пи́мене та Іоане Пече́рські, Іове та Амфіло́хію, святителі Мака́рію, Петре, Димитрію, Феодосію, Інокентію, Арсенію, Павле, Луко́ та всі великі святителі, преподобні, мученики і всі святі землі Украї́нської, допоможіть рабо́ві Божому (імʼя).
О пренебе́сний Ца́рю, Господи Неба і землі, спогля́нь благодатним оком на несте́рпну недугу смиренного цього́ брата нашого, раба Твого (імʼя) і подай йому здоровʼя. І нехай славиться імʼя́ Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на вíки вíчні. Амінь.
Молитви до прп. Агапíта, лікаря Києво-Печерського
Тропар, гл. 5
Придбавши смиренному́дрість богоно́сного Антонія, / наче ліками, зціляв ти зíллям їстівни́м, / преподобний Агапíте, / тому й невірного лікаря привів ти до віри, / наставля́ючи його на шлях до спасіння, / вилікуй і наші неду́ги / і молися до Господа / за тих, що пісня́ми прославляють Тебе.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякчас, і на вíки вíчні. Амінь.
Кондак, гл. 6
Цей лікар великий і досконалий / виявив свою непохитну віру, / ви́кривши невірство вірме́на / і привівши його до побожности; / бачачи наближення кончини своєї, / випросив ти у Бога продовження життя / і цим чудом змусив того увірувати і привів до Христа. / Молися ж Йому за нас, радіючи перед Ним, преподобний.
Молитва
О всеблаже́нний Агапíте, земний ангеле і небесна людино! Припада́ємо до тебе з вірою та любовʼю і ревно молимо тебе: яви нам, смиренним і грішним, святе твоє заступництво, бо через гріхи наші не можемо, як діти Божі, просити за свої потреби Господа і Владику нашого. А тебе, приємного Йому моли́твеника, просимо з великим усе́рдям: ви́благай нам у Його бла́гости кори́сні дари для душ і тіл наших, віру правдиву, любов до всіх нелицемірну, у стражданнях терпеливість; молитвами твоїми подай тяжкохворим зцілення, обтяженим і знесиленим нестерпними тягарями скорбот і напастей, що вже впадають у відчай, — скоре полегшення й визволення. Коли ж прийде час відійти нам од цього тимчасового життя та переселитися до вічного, не позбав нас небесної допомоги і твоїми молитвами всіх нас приведи до пристановища спасіння та яви нас спадкоємцями всесвітлого Царства Христового, щоб ми оспівували і славили невимо́вні щедроти премилосе́рдного Бога, Отця, і Сина, і Святого Духа, і твоє разом із преподобними Антонієм і Феодосієм ба́тьківське засту́пництво на вíки вíчні. Амінь.
Молитви до святого Іоана Руського4 за зцілення всякої недуги
Тропар, гл. 4
Той, Хто від землі поневолення призвав тебе в Небесні оселі, / і по смерті зберігає нетлінним і цілющим тіло твоє, праведнику, / бо в Україні схопили тебе та продали в асíйський полон; / посеред агарянського злочестя доброчесно жив ти, багато скорбот перетерпівши. / Посíявши сльозами, пожа́в ти невимовною радістю, / тож моли Христа Бога спастися душам нашим.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякчас, і на вíки вíчні. Амінь.
Кондак, гл. 4
До Іоана звернімось нині, / обтяжені бідами й напа́стями вірні, / і припадімо, доброче́сно взиваючи з глибини́ душі: / «Поможи нам, праведнику, твоїми молитва́ми; / зглянься й визволи нас від усякого лиха; / не відкинь скорботного моління, / тих, що вдаються до твого святого заступництва.
Молитва
О всеблаже́нний сповíднику Христовий і великий чудотворцю Іоане, ска́рбе острова Евíя, Греції похвало́ та українцям рідний! Ти в полоні агаря́нському люті муки за Христа перетерпíв і благоче́стям своїм, подвигами та чудесами постійно вірних зміцнював, а серця́ невірних помʼякшував і просвічував. По кончині ж незліче́нними чудесами та зціленнями прося́яв. Знаємо, уго́днику Божий, що велику відва́гу маєш перед Господом і нам у бідах так га́ряче співчуваєш, що не можеш бачити нас у тяжки́х неду́гах і скорботах, тому коли тебе й не приклика́ють, скоро приходиш, тіла́ й ду́ші наші зціляючи, бíсів виганяючи, заблу́каних наставля́ючи, а найбільше — від немовля́т усяку недугу та бо́лість відганяючи. Ось бо й нині багато гріхів обтя́жили нас, і важки́ми скорботами наші душі пригнíчені, сили ж наші ви́снажилися, і тяжко́му смутку проти́витися не в змо́зі, якщо ти сам, святий Божий, благода́тно не станеш з нами на битву проти ворогів наших. Тож ви́благай твоїми молитвами, угодними Богові, цілкови́те тілесне зцілення стражде́нним, усім нам спасе́нну терпели́вість і подяку; відверни́ скорботи, бісíвські пíдступи та спокуси. І все, що допускає Господь, навчи поне́сти розумно на очи́щення наших гріхів. Усіх нас, що в пітьмі невíдання та забуття́ за́повідей Божих перебува́ємо, просвіти́, наставля́ючи неухи́льно твори́ти волю Божу. Духовне безпліддя розріши́, очи́щення, освячення та просвíту дару́й ду́шам нашим, щоб разом з тобою прославили Всеблаго́го Бога і Пречисту Богородицю на вíки вíчні. Амінь.
Молитви хворого під час недуги
1. Господи Боже, Владико життя мого! Ти з милості Своєї сказав: «Не хо́чу Я смерти грішника, але щоб він наверну́вся і живи́м був». Я знаю, що ця хвороба, яку я терплю́, — споку́та за мої гріхи та беззаконня, знаю, що ділами своїми я заслужив значно більшої кари, але, Чоловіколю́бче, вчини́ зі мною не за моїми гріхами, а за безмежним Милосердям Своїм. Дай мені сили, щоб я терпля́че й мужньо перено́сив хворобу, а після одужання навернувся всім серцем, усією душею та всіма почуттями до Тебе, Господа Бога і Творця мого, та жив за святими Твоїми заповідями задля блага ближніх і задля свого спасіння. Амінь.
2. Господи Ісусе Хри́сте, Сину Божий, милосердний Лікарю душ і тіл наших, зглянься на мене, негідного, не́мічного та грішного раба Твого. Ти уздоро́влював калік і немічних за вірою їхньою в Божество́ Твоє, ка́жучи: «По вірі вашій нехай буде вам». Я знаю, Господи, що віра моя слабка́, але благаю Тебе, Джерело́ життя, і взиваю: «Вірую, Господи, допоможи́ моє́му невíрству!». Ти, Господи, приймав малу́ віру сліпих, калік і не́мічних і давав їм зцілення. Не відкинь, Милосердний, і мене немічного. Знаю, що я грішний і негíдний милости Твоєї, але Ти Сам сказав, що прийшов для грішників, і це дає мені надію звертатися до Тебе, Милосердний Господи. Піднеси́ мене, Спасителю мій, з посте́лі неду́ги моєї, продо́вж дні життя мого, щоб я міг у покаянні скінчи́ти його та сподобитися вічного Твого Царства, де в сяйві слави лиця́ Твого вже не буде ані недуги, ні журби, ні зітхання. Помилуй мене, Господи, з великої милости Твоєї, зглянься наді мною немічним, дай мені силу славити Тебе, Єдиного і Милосердного, з Отцем і Святим і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на вíки вíчні. Амінь.
3. До св. архангела Рафаїла Цілителя
Святий великий архангеле Божий Рафаї́ле, що прийняв від Бога дар зціляти різні хвороби. О великий архангеле Божий Рафаї́ле, ти провідник, розрадник і лікар — направляй мене на спасіння і зціли всі неду́ги мої душевні й тілесні та приведи мене до престолу Божого й ублагай Його милосердя за грішну душу мою, щоб простив мені та зберіг від усіх ворогів і від злих людей нині, і повсякчас, і на вíки вíчні. Амінь.
4. До св. архангела Рафаїла Цілителя
О святий великий архангеле Рафаїле, що стоїш перед престолом Божим, ти благодаттю, що дав тобі Всемогутній Лікар душ і тіл наших, праведного мужа Тови́та від сліпоти зцілив і сина його То́вію, супроводжуючи, від злого духа зберіг. Усердно молю тебе: будь моїм провідником у житті моєму. Збережи від усіх видимих і невидимих ворогів, зціли душевні й тілесні мої недуги, спрямуй життя моє до покаяння у гріхах і до звершення добрих діл. О святий великий Рафаїле архангеле, почуй мене грішного, що молюся тобі, і сподоби у цьому і в майбутньому житті дякувати і славити нашого Творця повік-вíки. Амінь.
5. До св. вмч. Пантелеймона Цілителя
О великий уго́днику Христо́вий, страстоте́рпче й цілителю многомилостивий Пантелеймо́не! Змилосе́рдься наді мною, грішним, почуй мій сто́гін і плач. Уми́лостиви небесного верхо́вного Лікаря, Творця і Цілителя душ і тіл наших, Христа Бога, як на те Його свята воля, хай дару́є мені, грішному, зцілення від неду́ги, що мучить мене. Прийми́ недостойне моління моє — немає бо більшого від мене грішника! Та не погиду́й моїми гріховними ранами, а змасти́ їх єле́єм милости твоєї і зціли мене благодаттю Господньою. Хай же, здоровий душею й тілом, зможу решту днів моїх прожити в покаянні, волю Божу бездоганно виконуючи, і сподоблюся прийняти благий кінець життя мого. Тож, Угодниче Божий, ублагай Христа Господа, щоб за твоє заступництво дарував здоров’я тілу моєму й душі моїй спасіння. Амінь.
Найкоротші молитви на допомогу
1. Ісусова молитва5
Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного. (Чи скорочено:) Господи Ісусе Христе, помилуй мене.
2. Подячні молитви6
Слава Тобі, Боже!
Дякую Тобі, Господи!
Слава Богу за все!
3. До Пресвятої Богородиці
Пресвятая Богородице, спаси нас.
Мати Божа, збережи мене під покровом Твоїм.
4. До ангелів, до святих, на честь яких нас названо, та до улюблених святих
Святий Архистрати́же Божий Михаїле, захисти мене від усякої неду́ги й напа́сти!
Святий мій Ангеле-Охоронителю, моли Бога за мене / допоможи мені!
Святи́телю отче Миколаю, моли Бога за мене / допоможи мені!
Святий (ім’я), моли Бога за мене грішного!
5. Дуже допомагають короткі рядки із Псалтиря:
• Боже, на поміч мені прийди, Господи, поспіши допомогти мені (Пс. 69:1).
• Помилуй мене, Господи, бо я немічний, і зціли мене, Господи, бо порушилися кості мої (Пс. 6:35).
• Чому сумуєш, душе моя, чому хвилюєшся в мені? Надійся на Бога, бо я ще буду хвалити Його, Спасителя мого і Бога мого (Пс. 41:12).
• Дуже знеможений я, Господи! Оживи мене за словом Твоїм (Пс. 118:107).
• Ти — моя поміч і захист мій. Нехай зійде на мене милосердя Твоє (Пс. 118:114,77).
• Зглянься на мене і помилуй мене, як милуєш тих, що люблять ім’я Твоє (Пс. 118:132).
• Господи! Щастя моє в тому, щоб сповняти слова Твої. Молю Тебе всім серцем моїм: помилуй мене за словом Твоїм (Пс. 118:57–58).
• Обступи́ли й оточи́ли мене́, але íменем Господнім я переміг їх (Пс. 117:10).
Та інші, які ми промовляємо від щирого серця.
Перед самою операцією, важким обстеженням тощо
1. «Царю Небесний» (див. тут).
2. Захисти мене, Господи, силою Че́сного і Животво́рчого Твого Хреста́ і ним охорони́ мене від усякого зла (уважно перехреститися).
3. Господи, спаси, помилуй і охорони́ мене Твоєю благодаттю. Амінь.
4. Господи, благослови!
Молитва до Спасителя за зцілення від недуги пияцтва
Господи, Спасителю наш, Ти перетерпíв великі спокуси в пустелі від диявола, не дай нам стати його покірними рабами. Благодаттю Своєю допоможи нам позбавитися гане́бної при́страсти. Врозуми́ нас, щоб віднині всі дні нашого земного життя ми перебували тверезими. Спрямуй ноги наші, щоб без блука́нь перейти́ нам шлях, який Ти, Всеблаги́й, заповіда́в. Господи, Боже наш, Щедрий і Всемилостивий, Ти не бажаєш смерти грішника, але його наве́рнення та успадкува́ння вічного життя. Зглянься милостивим оком Твоїм на рабів Твоїх, одержи́мих неду́гою пияцтва. Ти вíдаєш нашу скорботу від цієї недуги, знаєш не́мічність природи нашої, бачиш силу великого й лукавого споку́сника. Напоу́м затьма́рених розумом, вилікуй одержимих, утверди́ в помірко́ваності, зміцни́ у стриманості, щоб не впа́сти нам у безнадію. Нехай відро́диться в нас турбота про спасіння душí та про здоров’я тіла на славу Твою, про добродíйне життя на власну ко́ристь і на благо ближніх, щоб тверезим життям своїм прославити пресвяте́ ім’я́ Твоє навіки. Амінь.
Молитви до св. прав. Богоотців Йоакима та Анни
Тропар, гл. 4
Сьогодні неплідність розв’язується, / бо, почувши Йоаки́ма й Анну, / Бог, понад сподіва́ння, обіцяє їм народження Богоотрокови́ці, / що від Неї Він Сам, Неосяжний, родився, / тіло прийня́в, коли ангелу звелів привітати її: / «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою!»
Кондак, гл. 4
Святкує в цей день вселенна / зачаття Анни, що було від Бога: / бо народила вона Ту, що Слово невимовно породила.
Молитва
О святі богоотцí Йоаки́ме й Анно! За Ваше бездоганно праведне життя та за Ваші страждання від безплідности Господь нагородив вас Дитиною, Яка породила Джерело вічної радости, удостоївши вас бути рідними Неосяжному Богові, що через Неї від вашої крови зіткав Собі тіло. Ви знаєте душевну муку тих, хто довго не може мати дитини. Молимо вас, заступіться перед Богом за нас грішних. Вимоліть у Нього прощення наших гріхів і благочестиве зачаття та щасливе ви́ношення й народження дитини, яку ми обіцяємо виховати у православній вірі й побожності на славу вашому перед Богом дерзнове́нню та Його всемогутности, для якої немає нічого неможливого, щоб до кінця наших днів ми оспівували і прославляли ваше милосердне заступництво та милість Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Молитви до свт. Миколая Чудотворця
Тропар, гл. 4
Правилом віри й образом лагідности, / стриманости вчителем явив тебе стаду твоєму / Той, Хто є Істиною всіх речей. / Ради цього придбав ти смиренням — високе, убогістю — багатство; / отче святителю Миколаю, / моли Христа Бога, щоб спастися душам нашим.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякчас, і на вíки вíчні. Амінь.
Кондак, гл. 3
У Мирах, святителю, явився ти священнослужителем, / бо Христове Євангеліє виконавши, преподобний, / поклав єси душу свою за людей твоїх / і спас неповинних від смерти. / Ради цього освятився ти / як великий тайнознавець Божої благодати.
Молитва
О всеблагий отче Миколаю, великий і преди́вний Чудотворцю! Ти своїми молитвами лікував усяку неду́гу та бо́лість, ти своїм заступництвом визволяв від певної смерти, ти своєю опíкою відганяв біду. Щиро благаю тебе, скорого розра́дника тих, хто в неду́зі, біді та нуждí. Поспіши й до мене зі своєю допомогою, уздоров мене, захисти від тяжко́ї хвороби, від усякої напа́сти і на́глої смерти. Ти допомагав тим, хто до Тебе вдава́вся, допоможи й мені в усіх труднощах і потре́бах мого життя. Коли при́йде час, де сила моя заслаба́, і труднощі, що стають на дорозі життя мого, завеликі для мене, ти, угоднику Божий, подай мені помічну́ твою руку і стань мені на захист, як ставав завжди тим, що в труднощах і небезпеці пам’ятали про тебе. Поблагослови́ мене святи́тельською твоєю рукою, настав на добру путь, запали́ в мені віру непохитну і моли Христа Бога, спастися душі моїй. Амінь.
Молитва подяки після видужання
Милосердний Господи, Ти заради нас, задля нашого спасіння, як людина, переніс страшнí терпіння, наругу, смерть і похорон, а по воскресінні Твоєму Ти всім, хто з вірою до Тебе вдається, подаєш Своє безмежне милосердя, Свою допомогу в години смутку та немочі душевної й тілесної. Ти по всі дні життя нашого тримаєш над нами прави́цю Свою святу. Прийми ж, Милосердний Спасителю мій, Джерело життя мого, щиросе́рдну і безмежну подяку мою за Твоє милосердя до мене, негідного та грішного раба Твого, бо Ти вернув мені здоров’я, зміцнив мої сили, підняв мене з постелі неду́ги та благословив далі ходити по цій грішній землі. Прийми, Сину Божий, оцей не лукавий, а щирий мій дар молитви й подяки Тобі за Твою милість до мене, і благаю Тебе: не покидай мене без опіки Твоєї, а керуй мною і життям моїм, щоб я жив за Твоїми заповідями й чинив святу волю Твою, прославляв Тебе і сподобився досягти вічного і блаженного життя у Небеснім Царстві Твоїм. Благослови, щоб і там, і тут, на землі, я прино́сив поклоніння і сла́влення Тобі з Безпочатко́вим Твоїм Отцем і Пресвятим і Животво́рчим Твоїм Духом на вíки вíчні. Амінь.
Канон за недужого
Пiсня 1
Розсíчене жезло́м море Iзра́їль перейшов у давнину, як по пустелi, i, показавши образ хреста, пiдготував шлях. Тому спiваємо хвалу дивному Боговi нашому, Вiн бо прославився.
Милосердний Господи, почуй молитву рабiв Твоїх, що моляться Тобi.
У день смутку, що настав для нас, до Тебе, Христе Спасе, припада́ючи, Твоєї милости просимо. Полегши неду́гу раба Твого, скажи нам, як сотникові: йди, вже здоровий отрок твiй.
Милосердний Господи, почуй молитву рабiв Твоїх, що моляться Тобi.
У благаннях i молiннях скорботно до Тебе взиваємо: Сину Божий, помилуй нас. Пiдведи з лiжка хворого, як i розсла́бленого, промовивши: вiзьми по́стiль свою, вiдпускаються тобi грiхи твої.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові (далі: «Слава…»).
Твiй образ, Хри́сте, поклоняючись, цiлуємо з вiрою i для хворого здоров’я просимо, наслiдуючи кровоточи́ву, яка, торкнувшись краю риз Твоїх, зцiлення вiд недуги отримала.
I нинi і повсякчас, і на вíки вíчні. Амінь (далі: «І нині…»).
Пречиста Владичице Богородице, всiм вiдома Помiчнице! Не вiдкинь нас, що до Тебе припадаємо, моли, як Благого, Сина Свого i Бога нашого дати здоров’я хворому, щоб разом з нами Тебе прославляв.
Пiсня 3
Ти, що з небуття все привiв, Словом сотвори́вши i Духом доверши́вши, Вседержи́телю Вишнiй, у любовi Твоїй утверди́ мене.
Милосердний Господи, почуй молитву рабiв Твоїх, що моляться Тобi.
Той, хто в тяжкíй неду́зі знемагає, до Тебе, Хри́сте, разом з нами взиває; подай йому тiлесне здоров’я, як колись Єзе́кiї, що зi сльозами молився Тобi.
Милосердний Господи, почуй молитву рабiв Твоїх, що моляться Тобi.
Зглянься, Господи, на наше смирення i не згадуй беззаконь наших, але заради вiри хворого словом зцiли, як прокаженого, щоб славилось iм’я Твоє, Христе Боже.
Слава… Церква, яку Ти освятив, Христе, нехай не буде знева́женою; в нiй бо молимося Тобi: пiдведи невидимо того, хто на посте́лi недуги тяжко страждає, щоб не сказали невiрнi: де їхнiй Бог.
I нинi… До Твого́ пречистого образа, Богородице, руки пiдносимо, взива́ючи: почуй молитву рабiв Твоїх i спаси хворого, щоб, звiльни́вшись вiд недуги, виконав обíтницi, якi у скорботi промовляли вуста його.
Сiдальний, гл. 8
Як колись пiдвiв Ти Петро́ву тещу i спас розслабленого, якого на но́шах прине́сли, так i нинi мене, що лежу на посте́лi грiховнiй, зранений при́страстями, вiдвiдай у хворобi, Милостивий, що понiс неду́ги роду нашого. Тебе Єдиного знаємо, терпеливого i милосердного, милостивого Лiкаря душ i тiл, Христа Бога нашого, що посилаєш хвороби та надто зцiлюєш, подаєш прощення тим, хто кається у грiхах своїх, Єдиний Милосердний i Милостивий.
Слава… Я, грiшний, пла́чу на лiжкові своє́му: подай менi прощення, Христе Боже, i вiд хвороби цiєї пiдведи мене, i вiдпущення грiхiв, що вiд юности я вчинив, молитва́ми Богородицi дару́й.
I нинi… Змилосердься i спаси мене, пiдведи з лiжка недуги, бо сила моя згасає, i втрачаю надiю. Мати Божа Пречиста, зцiли мене, тяжко хворого, бо Ти — Помiчниця християн.
Пiсня 4
Велику любов до нас виявив Ти, Господи, бо Єдиноро́дного Сина Свого за нас на смерть вiддав, тому вдячно взиваємо до Тебе: слава силi Твоїй, Господи.
Милосердний Господи, почуй молитву рабiв Твоїх, що моляться Тобi.
Безпора́дного в лютiй недузi, що вже до смерти наближається, поверни́, Христе, до життя, i подай утiху тим, хто плаче, щоб усi прославляли святi чудеса Твої.
Милосердний Господи, почуй молитву рабiв Твоїх, що моляться Тобi.
Тобi, Творче, каємось у своїх грiхах, бо не хочеш Ти смерти грiшника; вiдживи́, зцiли недужого, щоб, пiдвiвшись, послужив Тобi, сповíдуючи з нами милосердя Твоє.
Слава… Сльози Мана́сiї, покаяння нiневитя́н, Дави́дову сповiдь прийняв Ти i скоро спас; i нашi молитви́ нинi прийми, подай здоров’я недужому, за якого молимо Тебе.
I нинi… Подай нам Твою милiсть, Владичице, бо завжди на Тебе надiємося, ви́благай здоров’я для хворого, Богородице, цiлющi руки Свої разом з Предте́чею до Господа Бога здiйма́ючи.
Пiсня 5
На землi, Невидимий, явився Ти i з людьми пожив з волi Своєї, Незбагненний, до Тебе зранку взиваючи, оспiвуємо Тебе, Чоловiколюбче.
Милосердний Господи, почуй молитву рабiв Твоїх, що моляться Тобi.
Дочку Яї́ра, що вже померла, оживив Ти, як Бог, i нинi, Христе Боже, вiд ворiт смерти вiдведи хворого, бо Ти — Дорога i Життя всiх.
Милосердний Господи, почуй молитву рабiв Твоїх, що моляться Тобi.
Сина вдови оживив Ти, Спасе, сльози її обернувши на радiсть; спаси раба Твого, недугою виснаженого, щоб i наша скорбота й бiль обернулись на радiсть.
Слава… Гарячку Петрової тещi до́торком зцiлив Ти, i нинi пiдiйми недужого раба Твого, щоб, пiдвiвшись, як вона, послужив Тобi.
I нинi… Скорботнi, смиреннi та грiшнi, вiдваги не маючи, до Тебе, Пречиста Богоматір, взиваємо: ублагай Сина Свого Христа дати хворому здоров’я тiлесне.
Пiсня 6
Найглибша безодня грiхiв поглина́є мене, знемагає дух мiй; але простягни́, Владико, могутню руку Твою i, як Петра, Керма́ничу, спаси мене.
Милосердний Господи, почуй молитву рабiв Твоїх, що моляться Тобi.
Безмежна милiсть Твоя, Христе Боже, почуй молiння рабiв Твоїх. Бо Ти воскресив Тави́фу молитвами Петра, Ти й нинi пiдведи скутого недугою, зглянувшись на молитви Церкви.
Милосердний Господи, почуй молитву рабiв Твоїх, що моляться Тобi.
Лiкарю душ i тiл наших, Христе, що немочi всього свiту на Се́бе взяв, Ене́я через Петра зцiлив i Євти́ха руками Павла́ воскресив, Ти й нинi хворого зцiли, молитва́ми святих апостолiв.
Слава… Оберни́ на радiсть, Хри́сте, ридання скорботних за хворого, нехай, прийня́вши милiсть Твою, увíйдуть у дiм Твiй з обíцяними дарами, прославляючи Тебе, у Тройцi Єдиного Бога.
I нинi… Прийдiть, о друзi, поклонiмося Божiй Матерi, благаючи за хворого. Бо Вона має владу зцiляти недужих, разом з безсрiбниками, невидимо пома́зуючи оливою духовною.
Кондак, гл. 3
Душу мою, Господи, тяжко розслаблену всiма грiхами й негiдними вчинками, пiдведи Божественною Твоєю любов’ю до людей, як i розслабленого пiдвiв Ти колись, щоб, спасенний, взивав я до Тебе: слава Тобi, Милостивий Христе, що подав менi зцiлення.
Iкос
Ти, що доло́нями рук Твоїх усi кiнцi обiймаєш, Iсусе Боже, з Отцем Спiвбезпочатковий i з Духом Святим Спiввлади́чний, явився у плотi, щоб зцiлити недуги й очистити пристрастi; слiпих просвiтив Ти й розслабленого пiдняв Божественним словом, повелiвши йому встати, взяти по́стiль свою та йти. Тож спiваємо i взиваємо разом iз ним: слава Тобi, Милостивий Христе, що подав менi зцiлення.
Пiсня 7
Колись iдолу золотому, кумиру персидському, юнаки не поклонилися, утрьох спiваючи посеред полум’я: Боже отцiв, благословенний Ти.
Милосердний Господи, почуй молитву рабiв Твоїх, що моляться Тобi.
О Пресвятий Хре́сте Христо́вий, Найдорожче Дерево Життя! Тобою смерть зни́щено i мертвi воскреса́ють; i нинi зцiли й вiдживи́ хворого, як при царицi Оленi померлу дíвчину.
Милосердний Господи, почуй молитву рабiв Твоїх, що моляться Тобi.
Довгу й люту хворобу Іова, що на гно́їщi у стру́пах молився, словом зцiлив Ти, Господи. I нинi в церквi молимо Тебе за недужого: як Милосердний, зцiли його невидимо молитвами святих Твоїх.
Слава… Усi знаємо, що мусимо вмерти, бо такий Твiй Божий присуд. Але на малий час, Милостивий, просимо здоров’я хворому, поверни́ його вiд смерти до життя, дай скорботним утiху.
I нинi… Пiдтримуй i допомагай нам у нашiм сирíтствi, Богородице, бо Ти знаєш час i годину, коли ублага́ти Сина Свого й Бога нашого, щоб подав недужому здоров’я та прощення всiх грiхiв його.
Пiсня 8
За служiння Живому Боговi юнаки постраждали у Вавилонi, зне́хтувавши грою музи́к, i посеред по́лум’я приємну Боговi пiсню спiвали, виголошуючи: всi творiння Господнi, благословляйте Господа.
Милосердний Господи, почуй молитву рабiв Твоїх, що моляться Тобi.
Вияви милiсть, Владико, в неду́зi раба Твого, i скоро зцiли, милостивий Хри́сте Боже, i не засуди до смерти, поки не принiс Тобi покаяння, бо сказав Ти: не хо́чу Я смерти грiшника.
Милосердний Господи, почуй молитву рабiв Твоїх, що моляться Тобi.
Господи Милостивий, нехай дíйдуть преславнi Твої чудеса й до нас: бíсiв вижени, немочi й рани зцiли, хвороби вилiкуй, вiд чаклунства, зна́дження та всякого лиха нас порятуй.
Слава… Ти заборони́в, Христе Боже, вiтрові морському, оберну́вши на радiсть страх у́чнiв, i нинi заборони тяжкíй недузi, що гнiти́ть раба Твого, нехай усi звеселимо́ся, прославляючи Тебе повiки.
I нинi… Визволи нас, Богородице, вiд скорбот, що обступили нас, від усiх бо́лiстей, отрути, чародiйства та бiсíвських прима́р, вiд пíдступiв злих людей i вiд наглої смерти, молимося Тобi.
Пiсня 9
На Сина́йськiй горí бачив Мойсей у купинí Тебе, що неопали́мо зачала́ вогонь Божества в утробi; Даниїл побачив Тебе як го́ру непору́шну; Iсая назвав Тебе жезло́м, що розквíтнув вiд кореня Давидового.
Милосердний Господи, почуй молитву рабiв Твоїх, що моляться Тобi.
Джерело життя, Подателю милости, Христе, не вiдверни́ лиця Твого́ вiд нас. Полегши недугу зму́ченому хворобою та пiдведи, як Авга́ря через Фаде́я, щоб завжди славив Тебе з Отцем i Святим Духом.
Милосердний Господи, почуй молитву рабiв Твоїх, що моляться Тобi.
Євангельському слову вiруючи, шукаємо Твоєї обiтницi, Христе, бо сказав Ти: просíть, i да́сться вам. Тому й нинi стоїмо́ перед Тобою i молимося: пiдведи ура́женого тяжко́ю хворобою з лiжка здоровим, щоб разом з нами Тебе велича́в.
Слава… Зму́чений недугою, невидимо з сере́дини зра́нений, разом з нами взиває до Тебе, Христе: не нам, Господи, не заради нас, бо всi ми у грiхах, але молитва́ми Матерi й Предте́чi до Тебе подай недужому зцiлення, щоб усi Тебе величали.
I нинi… Божа Мати Пречиста! Взиваємо до Тебе з усiма святими, з архангелами й ангелами, з пророками та патрiархами, з апостолами, святи́телями, преподо́бними i праведними: моли Христа Бога нашого, щоб подав здоров’я недужому, щоб усi Тебе величали.
Молитва
Боже сильний, що з милости Своєї все влаштував для спасiння роду людського! Вiдвiдай раба Свого (iм’я), що iмену́ється христия́нином, зцiли його вiд усякої хвороби тiлесної і душевної, вiдпусти грiхи та вiджени грiховнi спокуси й усi напа́сти ворожi. Пiдведи його з лiжка хвороби та поверни святiй Твоїй Церквi здоровим душею і тiлом, щоб добрими дiлами разом з усiма людьми славив iм’я́ Христа́ Твого, бо Тобi ми славу вiддаємо, з Безпочатко́вим Твоїм Сином i Святим Духом, нинi, i повсякчас, i на вíки вíчні. Амiнь.
Акафіст Пресвятій Богородиці на честь Її чудотворної ікони «Цілителька»
Кондак 1
Обраній від усіх родів Пресвятій Діві Богородиці, Яка явилася колись хворому клíрикові, щоб зціли́ти його́ від лютої хвороби, похва́льний прино́симо спів; Ти ж, усеми́лостива Влади́чице, що маєш державу непереможну, від усяких бід, і скорбот, і не́мочей ви́зволи нас, що взива́ємо до Те́бе:
Радуйся, Благода́тна, Ціли́телька душ і тіл наших.
Ікос 1
Арха́нгел Гавриїл, сповіщаючи Пресвятій Діві Марії про безсíменне зача́ття Сина Божого, промовив: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою, благословенна Ти в жо́нах». А ми, грішні, насмілюючись повторювати архангельські слова, з вірою, любов’ю та благоговінням співаємо такі пісні:
Радуйся, з початку віків напере́д о́брана бути основою нашого спасіння; радуйся, різноманітно пророками провíщена.
Радуйся, Невісто неневíсна, що зачала́ Сина від Духа Святого; радуйся, Мати, що, народжуючи й народивши, перебуваєш Дівою.
Радуйся, бо Того́, Хто вдягається світлом, як ри́зою, Ти пе́ленами повивала; радуйся, бо Того, Хто Своєю благодаттю годує небесних і земних, Ти молоком годувала.
Радуйся, бо на руках Своїх носила Вседержи́теля; радуйся, бо доглядала всьо́го творíння Промисли́теля.
Радуйся, бо понад усіх Він Тебе превознíс; радуйся, незрівня́нно чеснíша і славнíша за всі Небесні Сили.
Радуйся, Благодатна, Цілителька душ і тіл наших.
Кондак 2
Ба́чачи стара́ння і благоговіння клірика Віке́нтія, що кожного дня схиляв коліна перед че́сним о́бразом Твоїм і арха́нгельське привітання Тобі прино́сив, прийняла́ Ти, Пречиста Владичице, його щире прино́шення і дарува́ла хворому несподíване й дивне оду́жання. Тому й ми схиляємо коліна душ і тіл наших перед цілю́щим о́бразом Твоїм, Владичице наша Богородице, і, згадуючи дивне я́влення хворому клíрикові, взива́ємо до Сина Твого і Бога нашого: алилуя.
Ікос 2
Зрозумівши чудесне зцілення від тяжко́ї неду́ги, клірик Віке́нтій піднявся з убогого ліжка свого́, пішов у церкву і там похва́льними пісня́ми просла́вив Тебе́, Цілительку всіх неду́жих:
Радуйся, бо від смертних воріт Ти безнадійно хворих до життя верта́єш; радуйся, співчуттям до стражде́нних перепо́внена.
Радуйся, бо вра́жених усіля́кими неду́гами Ти дивно зціляєш; радуйся, бо в усіх скорботах і печалях небесну відраду в серця́ наші вливаєш.
Радуйся, бо любов’ю до Бога та ближніх Ти нас надиха́єш; радуйся, бо від спокус цього світу, що душу й тіло розтліва́ють, Ти охороняєш.
Радуйся, бо скоро чуєш тих, хто ста́ранно до Тебе молиться; радуйся, бо вито́чуєш великі милості й щедро́ти тим, хто любить Тебе.
Радуйся, бо тим, хто надіється на Тебе, усе потрібне в житті дару́єш; радуйся, бо тих, хто прославля́є Тебе, у грізний час смерти не залиша́єш.
Радуйся, Благодатна, Цілителька душ і тіл наших.
Кондак 3
Силою, да́ною Тобі, Царице і Владичице, свята ікона Твоя виточує невиче́рпні зцілення тим, хто страждає на різні неду́ги та з непохи́тною вірою до Неї вдає́ться, взиваючи Богові: алилуя.
Ікос 3
Ма́ючи велику любов до роду християнського і матери́нське піклува́ння про ньо́го, Ти всім, хто просить у Тебе допомоги й засту́пництва, усяке добре прохання скоро вико́нуєш. Тому Тобі, всемогутній заступниці та скорій помічни́ці, прино́симо такі похвали:
Радуйся, скорботних утíхо; радуйся, безнадійних надіє.
Радуйся, тим, хто трудиться, поміч і змíцнення; радуйся, убогих оде́жо.
Радуйся, голодних годува́льнице; радуйся, гнаних і скри́вджених засту́пнице.
Радуйся, кри́вдників о́страху; радуйся, у християнській вірі наста́внице.
Радуйся, зна́йдення загиблих; радуйся, помічнице спасіння грішних.
Радуйся, Благодатна, Цілителька душ і тіл наших.
Кондак 4
Бурі при́страстей і по́хотей та бісíвських спокус позба́ви нас, Премилостива Богородице, укріпи і збережи в нас до кінця життя нашого віру православну і вíдданість Церкві святій, щоб могли ми безперешкодно співати Господу Богові: алилуя.
Ікос 4
Чує Господь на небесах Твої за нас молитви́, Всеблага́ Владичице, і скоро виконує всяке прохання Твоє; зна́ючи про таку матери́нську сміливість до Сина Твого Ісуса Христа, усі до Тебе звертаємось і щиро благаємо Тебе: заступайся за нас, багатогрішних рабів Твоїх, перед Усемогутнім Сотворителем нашим, щоб Він не погубив нас із беззаконнями нашими, але щоб подав прощення гріхів тим, що взивають до Тебе із глибини́ душі:
Радуйся, заступнице перед Богом, що світ від напа́стей спасаєш; радуйся, бо Сина Свого на милість до нас, недостойних, схиляєш.
Радуйся, бо від пеке́льного вогню́ росою молито́в Твоїх позбавляєш; радуйся, бо удари громови́ці від голів наших відводиш.
Радуйся, бо грішним Ти дару́єш сміливість перед Богом; радуйся, бо знемо́женим у бідах, скорботах і спокусах Ти скоро допомагаєш.
Радуйся, бо безумну мудрість світу цього́ Ти осоро́млюєш; радуйся, бо путь спасіння заблу́каним пока́зуєш.
Радуйся, бо Ти завжди з тими, хто в постí, молитві та богоми́сленні; радуйся, бо су́єтні земні бла́га, що швидко мина́ють, Ти зневажати навчаєш.
Радуйся, бо до небесних і вічних скарбів розум і серце наше підно́сиш.
Радуйся, Благодатна, Цілителька душ і тіл наших.
Кондак 5
Світло небесне ося́яло дім хворого клірика, коли зʼявилась Ти, Преблага́, дарува́ти йому зцілення від тяжко́ї хвороби. О Пресвята Мати, Богородице, просвіти затьма́рені багатьма́ гріхами ду́ші наші й подай зцілення хворим тілам нашим, щоб ми, прославляючи Твою милість, радісно взивали до Бога: алилуя.
Ікос 5
Ба́чачи Тебе, Владичицю Богородицю, що стоїш перед вогнеподíбним престо́лом Пресвятої Тройці і благаєш за християн, небесні сили і всі святі, що од віку Богові догоди́ли, невмовкно славословлять Тебе. Ми ж, грішні, любов’ю до Тебе натхненні, насмілюємось оспівувати Тебе:
Радуйся, бо материнською любов’ю Ти весь християнський світ обіймаєш; радуйся, усіх вірних до́бра заступнице.
Радуйся, велика спобо́рнице тих, хто змага́ється проти свíтських душогу́бних спокус; радуйся, бо від усякої злоби та ворожнечі Ти миром і любов’ю заступа́єш.
Радуйся, бо всіх, хто припадає під Твій покров, Ти приймаєш; радуйся, наставнице цнотли́вости та стри́маности.
Радуйся, провідни́це подви́жників благочестя до небесного Єрусалима; радуйся, бо згу́бні єресі Ти викорінюєш.
Радуйся, спасе́нних знань подателько; радуйся, скора в бідах і печалях утіши́телько.
Радуйся, Благодатна, Цілителька душ і тіл наших.
Кондак 6
Проповідує свята Православна Церква безліч Твоїх чудес і великі милості Твої, Пречи́ста Діво, бо Ти міста́ й села обороняєш, оби́телі черне́чі й осе́лі благочести́вих миря́н захищаєш, покри́вджених заступа́єш і все добре та для душí кори́сне подає́ш усім, хто прославляє Тебе і Синові Твоє́му співає: алилуя.
Ікос 6
Світло красу́ється тут, Пресвята Богородице, чудотворна Твоя ікона, на́звана Ціли́телькою, проганя́ючи від усіх вірних темряву спокус і напа́стей і вито́чуючи безліч зцілень. Тому звору́шено взиваємо до Тебе:
Радуйся, бо невиліко́вні неду́ги Ти скоро зціляєш; радуйся, бо від усяких бід і скорбот визволяєш.
Радуйся, бо гріховні при́страсті Ти прибо́ркуєш; радуйся, бо тих, хто хитається у православній вірі, Ти зміцнюєш.
Радуйся, бо благодатною втіхою наповнюєш серця боголюбні; радуйся, бо надією небесних благ усолоджуєш душі вірних.
Радуйся, у добрих ділах допомого; радуйся, від видимих і невидимих ворогів за́хисте.
Радуйся, бо благодаттю Своєю упа́лих підійма́єш; радуйся, бо страх Божий у серця́ наші вселя́єш.
Радуйся, бо всі добрі прохання наші Ти скоро виконуєш.
Радуйся, Благодатна, Цілителька душ і тіл наших.
Кондак 7
Бажа́ючи ви́явити невимо́вне Своє милосердя, Ти дарува́ла нам, усеблага Богородице Діво, чудотворну ікону Твою, названу Цілителькою, щоб усі, хто приходить до неї з вірою, ви́зволилися від хвороб і сподо́билися всіля́кої втіхи; тому, дякуючи Тобі, співаємо Богові: алилуя.
Ікос 7
Дивні та преславні діла Твої, всенепоро́чна Владичице, бо всім багатим і вбогим, здоровим і хворим, які зі щирим благанням перед цілю́щим Твоїм образом моляться, усе добре кожному на потре́бу й по вірі та любові Ти подаєш; тому не приховуємо Твоїх благодія́нь, але, вдячно прославляючи Твої милості, оспівуємо Тебе:
Радуйся, слу́ху глухих; радуйся, прозрíння сліпих.
Радуйся, мо́влення німих; радуйся, ходіння кульга́вих.
Радуйся, прокаже́них очи́щення; радуйся, розсла́блених змíцнення.
Радуйся, від злих і лукавих духів визволення; радуйся, єдине після Бога наше пристановище й за́хисте.
Радуйся, від недолі, печалей і бід цілкови́те звíльнення; радуйся, при́страсти до тлíнного багатства зни́щення.
Радуйся, бо шукати нетлінне багатство на небесах Ти навчаєш.
Радуйся, Благодатна, Цілителька душ і тіл наших.
Кондак 8
Подоро́жні та гості ми у світі цьо́му скорбо́тному й неспокійному, вічної небесної вітчизни шукаємо і Тебе, Царицю Небесну, смиренно просимо: веди нас путями спасе́нних за́повідей Сина Твого́, Христа Бога нашого, щоб, позба́вившись тене́т неви́димого ворога, ми змогли безперешко́дно співати Вседержителю Богові: алилуя.
Ікос 8
Увесь світ християнський прославляє Тебе, всенепорочна Діво, похва́льними піснями; усі вірні, а надто хворі, з утіхою спогляда́ють на всече́сну ікону Твою, на́звану Цілителькою. О преди́вна Владичице Богородице, прийми́ й нашу звору́шену похвалу:
Радуйся, ра́досте наша; радуйся, добро́то невимо́вна.
Радуйся, висо́то чесно́т; радуйся, глиби́но смирення.
Радуйся, невиче́рпне джерело́ ми́лостей і щедро́т; радуйся, духмя́на квíтко діво́тства й чистоти́.
Радуйся, віри християнської утве́рдження; радуйся, нече́стя викриття́.
Радуйся, небесних сил похвало́; радуйся, усіх праведників сла́во.
Радуйся, благодатна, Цілителька душ і тіл наших.
Кондак 9
Усю надію на Тебе покладаємо, Мати Божа, і в скорботах та хворобах вдає́мося з вірою і благоговíнням до святої Твоєї ікони, чекаючи від неї скорої втіхи та зцілення. О Пресвята Царице Богородице, спогля́нь милостиво на нас, смиренних рабів Твоїх, і приско́р усе кори́сне для нас у цьо́му та майбутньому житті, щоб, прославляючи Твоє благочестя, співали Творцеві нашому: алилуя.
Ікос 9
Красномо́вці велемо́вні не можуть нале́жно просла́вити Тебе, Пречисту Діву, чеснíшу від херуви́мів і славнíшу від серафи́мів, що безсíменно народи́ла Спасителя душ наших. Ми ж, хоч і не́мічні, та любов’ю до Тебе переможені, відкриваємо негíдні вуста́ свої на таку похвалу:
Радуйся, поча́тку Христових чудес; радуйся, спо́внення всіх пророцтв.
Радуйся, бо чистотою Своєю Ти ангелів переве́ршила; радуйся, бо дівотство й народження в Собí дивно поєдна́ла.
Радуйся, бо в них непоро́чно і свято Себе́ зберегла́; радуйся, Мати Сина Божого і Бога Всеви́шнього.
Радуйся, бо грішному людству Ти відкрила вхід у Царство Небесне; радуйся, тихе пристано́вище від бурі тим, хто плаває по жите́йському морю.
Радуйся, Богом даро́вана відра́до стражде́нним; радуйся, бо Ти ся́єш благодаттю і славою предивних знань і чудес.
Радуйся, Благодатна, Цілителька душ і тіл наших.
Кондак 10
Спасти́ бажаючи увесь рід людський від беззаконь і вічної муки, Чоловіколюбець Господь дарува́в Тебе́, Матір Свою, на поміч, покров і захист тим, що вірують у Ньо́го. Прославляючи таке милосердя до нас грішних, вдя́чним серцем і вуста́ми співаємо Йому́: алилуя.
Ікос 10
Стіна́ незбори́ма і міцне́ засту́пництво Ти, Богородице Діво, всім, хто з молитвою до Тебе звертається. Тому й нас, негідних, охорони́ від лютих неду́г і всіляких напа́стей і вча́сну допомогу та змíцнення в усіх ділах подай нам, що взиваємо до Тебе:
Радуйся, засту́плення наше й похвало́; радуйся, охорони́телько наша й утве́рдження.
Радуйся, відра́до наша і дивне про нас піклування; радуйся, надійне наше пристано́вище в усіх скорботних обста́винах.
Радуйся, немовлят виховання; радуйся, юних у цнотли́вості наста́внице.
Радуйся, бо подружжя Ти любовʼю та зла́годою обдаро́вуєш; радуйся, бо ста́рців благоговíйних до мирної кончини приводиш.
Радуйся, бо вірних па́стирів святої Церкви Ти зміцнюєш і врозумля́єш; радуйся, піклування про вічну радість сумлінних ченців.
Радуйся, бо нікого з побожних Ти не лишаєш без Своєї опíки.
Радуйся, Благодатна, Цілителька душ і тіл наших.
Кондак 11
Співи та розчу́лені моління наші перед цілю́щим Твоїм образом прийми, Вседіво Богородице, і сподоби до кінця життя нашого єдиному Богові співати: алилуя.
Ікос 11
Сяє, мов сонце, чудотворна ікона Твоя, Мати Божа, випромíнюючи вірним пото́ки благодатних зцілень, наставля́ючи тих, що блукають у темряві гріхів, на світлу путь чеснот і спасіння. Тому співаємо Тобі такі похвальні пісні:
Радуйся, чудо чудес, Провідни́це Владичице, бо на путь спасіння Ти наставля́єш; радуйся, бо тим, хто в бурі напа́стей перебуває, мирне влаштува́ння дару́єш.
Радуйся, бо чистото́ю Своєю Ти чистоти́ життя нас навчаєш; радуйся, бо лукавих, гордих і гнівли́вих людей напоу́млюєш.
Радуйся, бо правдиву віру і страх Божий у нас вселя́єш; радуйся, бо світлом Христового вче́ння темряву невірʼя проганяєш.
Радуйся, бо сму́ток су́мнівів Ти віддаляєш; радуйся, всіх духовних дарíв щедра подателько.
Радуйся, Благодатна, Цілителька душ і тіл наших.
Кондак 12
Благодать і щедро́ти Твої, Всемилосе́рдна Мати, не припиня́єш подавати християнам, дару́ючи скорботним утіху, покри́вдженим засту́пництво, хворим і всім збідо́ваним ви́зволення; тому, прославляючи Тебе, подячно викли́куємо Богові: алилуя.
Ікос 12
Оспівуючи Твої невимо́вні милості й чудеса, явле́ні нам, недостойним, схиляємо коліна перед цілющим о́бразом Твоїм, Богородице Вседіво, і ре́вно блага́ємо Тебе́: подай нам мир, тишу і добру кончи́ну. Не позба́в допомоги Своєї й заступництва у дру́гому прише́сті Сина Твого́ і Бога нашого всіх, хто розчу́лено славосло́вить Тебе:
Радуйся, бо тих, хто впав у смуток і відчай, Ти надією на спасіння укріпля́єш; радуйся, бо пу́та гріховні Ти розрива́єш.
Радуйся, бо пра́ведний гнів Божий на нас Ти на милість оберта́єш; радуйся, бо земне́ життя наше добре влашто́вуєш.
Радуйся, бо від небезпеки Ти нас визволяєш; радуйся, бо в час кончини всім нам негайно допомагаєш.
Радуйся, бо тих, хто шанує Тебе, на піднебе́сних мита́рствах Ти заступа́єш; радуйся, бо тим, хто любить Тебе, райські двері відкриваєш.
Радуйся, бо тих, хто прославляє Тебе, вічного блаже́нства в Царстві Небесному Ти удосто́юєш; радуйся, бо тих, хто зневажа́є Тебе, Ти посоро́млюєш.
Радуйся, у час тяжки́х випро́бувань наша Держа́вна Скоропослу́шнице.
Радуйся, Благодатна, Цілителька душ і тіл наших.
Кондак 13
О Всехвальна Мати Найсоло́дшого Господа нашого Ісуса Христа, милостиво прийми́ це мале́ моління наше, позбав нас від усякої напа́сти, хвороби та на́глої смерти і сподоби нас бути спадкоє́мцями Небесного Царства та з усіма святими співати Си́нові Твоє́му і Бо́гові нашому: алилуя.
Молитва до Пресвятої Богородиці
О Пресвята Владичице, Царице Богородице, вища за всі Небесні сили і святіша за всіх святих! Припада́ємо і поклоняємося Тобі перед усече́сним ціли́тельним о́бразом Твоїм, згадуючи дивне я́влення Твоє боля́щому клірику Вікентію, і ре́вно благаємо Тебе́, всеси́льну Засту́пницю й Помічни́цю роду нашого: як у давнину́ Ти подала́ зцілення клірикові, так і нині зціли наші ду́ші й тіла, хворі на гріховні рани й усіля́кі при́страсті; позба́ви напа́стей, бід, скорбот і вічного о́суду. Збережи від згу́бних уче́нь і зневíри, від уле́сливих і несподіваних пíдступів неви́димих ворогів. Подай нам безбо́лісну, мирну, неосоро́мну християнську кончи́ну зі Святим Причастям і сподоби нас на непідку́пному Судí Христовому стати право́руч Всепра́ведного Суддí й почути Його́ блаженний голос: прийдіть, благословенні Отця Мого́, успадкуйте пригото́ване вам від ство́рення світу Царство. Амінь.
Іван Руткович. Богоматір Милування. Ікона XVII ст., Львівщина
Акафіст Пресвятій Богородиці на честь Її чудотворної ікони «Всецариця»
Кондак 1
Перед новоя́вленою Твоєю іконою розчу́лено співаємо Тобі, Всецари́це, вірні раби Твої: подай зцілення всім, хто до Тебе вдається, щоб радісно викликувати Тобі:
Радуйся, Всецарице, що неду́ги наші благодаттю виліковуєш.
Ікос 1
Архангел, зійшовши з небес, промовив до Всецариці: «Радуйся!». І, бачачи Тебе, Господи, що втілюєшся, як провíсник Божий до Неї взивав:
Радуйся, осново нашого спасіння; радуйся, Творцевого за́думу здíйснення.
Радуйся, бо через Тебе втíлився Бог; радуйся, бо в Тобі показався Неви́димий.
Радуйся, бо Милість миру Ти в Се́бе прийняла́; радуйся, бо ризи пло́ті для Слова ви́ткала.
Радуйся, незбагненна для розуму небесна славо; радуйся, життєдайна для серця небесна ма́нно.
Радуйся, зо́ре, благодаті сяйво; радуйся, джерело́, що живою водою струмени́ть.
Радуйся, Богородице, в жо́нах благословенна; радуйся, бо породила Спасителя, Діво нетлíнна.
Радуйся, Всецарице, що неду́ги наші благодаттю виліковуєш.
Кондак 2
Безначальне Слово через Тебе Дитя́тком стало, зцілення подаючи́ тим, хто Тебе, Діво, шанує та невимо́вне Його народження оспівує: алилуя.
Ікос 2
Бажа́ючи зрозуміти незбагне́нне, спитала Діва Архангела: «Як стану Я, чиста Отрокови́ця, Всевишнього Матір’ю, поясни́ Мені?». І мовив до Неї Гавриїл, зі стра́хом взива́ючи:
Радуйся, Предвічної Ради Обра́нице; радуйся, молито́вних благань Скоропослу́шнице.
Радуйся, ска́рбе Христового миру; радуйся, людей Твоїх надіє та сило.
Радуйся, ракової неду́ги дивна губи́телько; радуйся, усіх хвороб ціли́телько.
Радуйся, свíтові єдине засту́плення; радуйся, надійне у бідах ви́зволення.
Радуйся, бо плач і сльози Ти завжди втамо́вуєш; радуйся, бо вхід до спасіння усім відкриваєш.
Радуйся, насе́льників Афону державний покро́ве; радуйся, же́зле мирян і ченців.
Радуйся, Всецарице, що неду́ги наші благодаттю виліковуєш.
Кондак 3
Сила Всевишнього, ося́явши Тебе́, Отрокови́це, і невимо́вно втíлившись, показала Тебе соло́дкою нивою тим, хто хоче жати спасіння, співаючи: алилуя.
Ікос 3
Дивно прославилась ікона Твоя свята́, на́звана Всецарицею, коли ви́явилася через неї цілю́ща сила Богоматері, і хто мо́литься перед нею з вірою, тим одужання Ти подаєш, щоб примно́жувалися Тобі піснí:
Радуйся, Мати Світла незаходи́мого; радуйся, тих, хто перетерпíв до кінця, перемо́го.
Радуйся, лікування хворих і скорботних; радуйся, непору́шна стíно си́ріт і вдів.
Радуйся, бо двері райські Ти відчиня́єш; радуйся, бо стру́джених і обтя́жених заступа́єш.
Радуйся, за спасіння вірних піклува́льнице; радуйся, за людський рід моли́твенице.
Радуйся, небесна лíствице, що ведеш од землі до неба; радуйся, жива́ во́до, що омива́єш смертні гріхи.
Радуйся, а́гнице, що серця́ незлоби́вих оберіга́єш; радуйся, покро́ве, що церковних дітей захищаєш.
Радуйся, Всецарице, що неду́ги наші благодаттю виліковуєш.
Кондак 4
Дару́ючи світові життя, Владика світу всели́вся в утробу Твою, що мужа не знала, показавши Тебе́ Матір’ю вірних і покли́кавши їх у мирі співати: алилуя.
Ікос 4
Преславні чу́да зве́ршувалися через Тебе, місто Боже: зцíлення від ікони Твоєї святої; тож, цілющі потоки лікування прийма́ючи, о Всецарице, вдячно співаємо:
Радуйся, бальза́ме, що біль утамо́вує; радуйся, прохоло́до, що гарячку вгамо́вує.
Радуйся, бо пухли́ни ра́кові Ти, мов по́лум’ям, припіка́єш; радуйся, бо покинутих лікаря́ми зціля́єш.
Радуйся, бо пречистий Свій лик о́браним явля́єш; радуйся, бо від гріховних пут визволя́єш.
Радуйся, бо Ти дару́єш нам від смерти звíльнення; радуйся, бо через Тебе безліч вірних мають ви́правдання.
Радуйся, для людських помислів незбагне́нна висо́то; радуйся, лише́ Словом пíзнана глиби́но.
Радуйся, проро́цтво давніх патріархів; радуйся, наста́внице коли́шніх моли́твеників-ієра́рхів.
Радуйся, Всецарице, що неду́ги наші благодаттю виліковуєш.
Кондак 5
Пізна́ли ми, що Ти Пречи́стий Храм Спа́сів, Отрокови́це; до Те́бе припада́ємо, Чиста, і нас учини́ храмами Божества́, що співають Йому́: алилуя.
Ікос 5
Побачили а́нгельські чини́ на руках Твоїх Того́, Хто рукою Своє́ю людей сотвори́в, і, ви́знавши Тебе́ єдиною Влади́чицею, хоч і рабою Ти Себе́ нарекла́, поспішили пісня́ми послужи́ти Тобі, Благослове́нній, взива́ючи:
Радуйся, вище за небесні сили Богом поста́влена; радуйся, за безліч чудесних зцілень просла́влена.
Радуйся, бо небо Тобі хвалу і славу співає; радуйся, бо земля Тобі подяку возсила́є.
Радуйся, бо насіння тлíнности у серцях Ти знищила; радуйся, бо пу́та дия́вольських хи́трощів зруйнува́ла.
Радуйся, бо Ти землю плачу́ напо́внила радістю; радуйся, бо скорботи на небесну насоло́ду зміни́ла.
Радуйся, приємні Бо́гові па́хощі; радуйся, розка́яних грішників невимо́вні ра́дощі.
Радуйся, кольчу́го правди, що від спокус захища́єш; радуйся, щи́те, що від неспо́кою та ворожне́чі обороня́єш.
Радуйся, Всецарице, що неду́ги наші благодаттю виліковуєш.
Кондак 6
Проповідники красномо́вні, Спа́сові учні, дивом опини́лися біля Те́бе, Діво, коли від землі до Неба схо́дила Ти, щоб єдиним серцем і устами співати Богові: алилуя.
Ікос 6
Зася́яла дивно благодать від ікони Твоєї, Всецарице, коли юнак, уче́нням сатани́нським затьма́рений, перед нею впав і закля́к, але несподівано звíльнений від темних пут, зі страхом і радістю до Тебе взивав:
Радуйся, ви́правлення нечести́вого життя; радуйся, у лютих стражданнях утіхо.
Радуйся, бо полки́ бісíвські від Церкви відганя́єш; радуйся, бо темряву гріховну розсíюєш.
Радуйся, неви́димих пíдступів зни́щення; радуйся, всемогутнє подола́ння демонських чар.
Радуйся, світи́льнику, що зна́джених просвíчуєш; радуйся, хмари́но, що невинних од зла покриваєш.
Радуйся, верши́но, що небесною ма́нною годуєш; радуйся, низи́но, що смиренням Христо́вим наси́чуєш.
Радуйся, ка́меню Небесного Царства; радуйся, дзе́ркале предвíчного Світла.
Радуйся, Всецарице, що неду́ги наші благодаттю виліковуєш.
Кондак 7
Бажаючи прине́сти Себе́ в жертву за вірних, Хри́сте Боже, благоволи́в Ти втíлитися від Діви, щоб вони, прийма́ючи Пречи́сте Тіло Твоє, пізнава́ли Тебе́, Бога доскона́лого, і, дивуючись цій невимо́вній премудрості Твоїй, викли́кували: алилуя.
Ікос 7
Нове́ та́їнство показав утíлений Творець, коли з у́чнями Та́йну вече́рю Свою зверши́в; а ми, блага́ючи Всецарицю удосто́їти нас Божественної Святині, взиваємо до Неї:
Радуйся, пода́телько Хліба небесного; радуйся, роди́телько Життя вічного.
Радуйся, ча́ше, що з Христом поє́днуєш; радуйся, бо душу й тіло Ти з Богом з’єднуєш.
Радуйся, золота ложи́це7, повна Божественних Таїн; радуйся, дорогоцíнний киво́те, вмістилище великої Святині.
Радуйся, доло́не, що на Святу́ Євхари́стію вка́зуєш; радуйся, тра́пезо, що святу їжу нам пропону́єш.
Радуйся, бо гідних причасників Ти право́руч ставиш; радуйся, бо ревни́телів Божественної Літургії від пекла звільня́єш.
Радуйся, бо смертних до Джерела́ безсмертя приво́диш; радуйся, бо дітей Своїх ми́ром і силою огоро́джуєш.
Радуйся, Всецарице, що неду́ги наші благодаттю виліковуєш.
Кондак 8
Ба́чачи дивне Різдво, відкладíмо нині всяке жите́йське піклування, до Неба піднесíмо серця́, бо Всевишній явився, щоб спасти тих, хто співає Йому: алилуя.
Ікос 8
Незмінно в лоні Отця перебува́ючи, Слово неосяжне прийняло́ тіло на землі; Бог Великий звели́чив Діву, згля́нувшись на смирення Своє́ї раби́, що чує такі велича́ння:
Радуйся, бо невмісти́мого Бога Ти вмістила; радуйся, бо предвічного Творця світові яви́ла.
Радуйся, бо зруйнувалася смерти держава; радуйся, бо зціли́лась Ада́мова рана.
Радуйся, пла́стирю, що стру́пи душевні лікує; радуйся, оли́во, що рани тілесні зцíлює.
Радуйся, бо Ти страждання породíль угамо́вуєш; радуйся, бо тим, хто вмирає, муки полегшуєш.
Радуйся, бо пе́клу Ти завдала́ пора́зки; радуйся, бо смерти жа́ло Ти затупи́ла.
Радуйся, надіє на зага́льне воскресіння; радуйся, православних безсумнíвне спасіння.
Радуйся, Всецарице, що неду́ги наші благодаттю виліковуєш.
Кондак 9
Усі ангели й люди дивуються ве́личі незбагне́нного Твого́ втíлення, Сло́ве; не в змо́зі зрозуміти цієї великої тайни благочестя, зі стра́хом і тре́петом вдячно співаємо Тобі: алилуя.
Ікос 9
Хворі на всілякі недуги несподівано отри́мують зцілення від святої Твоєї ікони, о Всецарице, щоб вірою прийня́вши благодать, гу́чно взивати до Тебе:
Радуйся, міцна́ охоро́но здорових віря́н; радуйся, неду́жих уздоро́влення.
Радуйся, зцілення хворих дітей; радуйся, юних страждальців Мати.
Радуйся, з ло́жа неду́ги підве́дення; радуйся, ура́жених стра́хом смерти відра́до.
Радуйся, бо на людськí ридання Ти відгу́куєшся; радуйся, бо на наші сто́гони схиля́єшся.
Радуйся, земни́х бо́лістей подола́ння; радуйся, у тяжко́му стражданні надприро́дне терпіння.
Радуйся, бо тим, хто плаче, Ти радість готуєш; радуйся, бо ла́гідним кри́ла моли́тви подає́ш.
Радуйся, Всецарице, що неду́ги наші благодаттю виліковуєш.
Кондак 10
Бажаючи спасти́ зотлíле у гріхах людське єство, Творець зійшов на Тебе, як дощ на ру́но, і купино́ю неопали́мою показав Тебе́. Су́щий Бог людиною став, щоб ми взивали до Ньо́го: алилуя.
Ікос 10
Тверди́ня Ти для дів, Отрокови́це чиста, і для всіх, хто в чистоті перебуває, бо в Те́бе всели́вся Бог, очища́ючи розумні створіння Свої, щоб, позба́вившись скверни, взивали до Тебе:
Радуйся, співрозмо́внице мовча́льників; радуйся, вінцю́ дíвствеників.
Радуйся, поча́тку й дове́ршення духовного вдоскона́лення; радуйся, ска́рбе Божественного одкрове́ння.
Радуйся, у Раду Тройці втаємни́чена; радуйся, причи́но людсько́го спасіння.
Радуйся, недоступна для загордíлого розуму верши́но; радуйся, відкрите пристано́вище для смиренних сердець.
Радуйся, чиста, за небеса чистíша; радуйся, херуви́мів і серафи́мів чеснíша.
Радуйся, обра́дувана, бо від Архангела Ти радість прийняла́; радуйся, утíшена, бо ру́ки Твої обіймали воскре́слого Христа.
Радуйся, Всецарице, що неду́ги наші благодаттю виліковуєш.
Кондак 11
Нале́жні співи намагаємося прине́сти Спасові, але завжди не́мічними лишаємося, Владичице, раби Твої; хто бо зможе гідно оспіва́ти Бога, що Його ім’я́ духмянíє, як ми́ро; тим-то викли́куємо Йому: алилуя.
Ікос 11
Світло велике зася́яло тим, хто сидів у темряві; відвíдав нас Схід з висоти́, Син Твій і Бог Твій, о Діво; поста́вивши Тебе, мов свічу́ на свічнико́ві, щоби світлоно́сні діти церковні такі моління прино́сили Тобі:
Радуйся, зíрко розумного Сонця; радуйся, вмісти́лище Божественного вогню́.
Радуйся, сяйво, бо Ти ри́зи святим зітка́ла; радуйся, світильнику, бо темряву бісíвську Ти розігна́ла.
Радуйся, пошко́дженого розуму просвíтлення; радуйся, ося́яння грішних сердець.
Радуйся, прави́це, що з моря суєти́ виво́диш; радуйся, про́меню, що до Царства Небесного ведеш.
Радуйся, бли́скавко, що вража́є нерозка́яних грішників; радуйся, гро́ме, що губи́телів страши́ть.
Радуйся, затьма́реної со́вісти освíтлення; радуйся, Божого Су́ду умилости́влення.
Радуйся, Всецарице, що неду́ги наші благодаттю виліковуєш.
Кондак 12
Зво́ливши дати благодать, Податель Старо́го Завіту дарува́в нам Нови́й Завіт; а ми, прийня́вши благодать, не ділами закону, а лише́ вірою спасіння здобуваємо, вдячно співа́ючи: алилуя.
Ікос 12
Оспівуючи Твої Роди́ни, Богомати, як древній Ізра́їль оспівував на кимва́лах ски́нію Завіту, так і ми нині Тебе́, Скинію істинну, чесно́тами прославля́ємо, щоби чула Ти від усіх:
Радуйся, спíве, що лунає на небесах; радуйся, пса́лме, що звучить на землі.
Радуйся, що єдиному Богові достойно послужи́ла; радуйся, що Божественній Тройці смиренням догоди́ла.
Радуйся, бо Ти носила в Собі Того́, Хто носить віки́; радуйся, престо́ле Того, Хто тримає все́світ у руцí.
Радуйся, невимо́вна таємни́це віків і часíв; радуйся, надíє тверда́ племе́н і народів.
Радуйся, сердечна ра́досте ієре́їв благоговíйних; радуйся, скоре здíйснення молито́в церковних і келíйних.
Радуйся, осе́ле Премудрости, Богом ство́рена; радуйся, ча́шо милости, Богом о́брана.
Радуйся, Всецарице, що неду́ги наші благодаттю виліковуєш.
Кондак 13
О Всецарице Мати, що породила всіх святих святíше Слово, прийми́ нині наші співи, і від усякої смертоносної недуги зціли, і від майбутнього о́суду визволи нас, що взиваємо: алилуя.
Молитва до Пресвятої Богородиці
О Пречиста Богомати Всецарице! Почуй багатостражда́льне зітхання наше перед чудотворною iконою Твоєю, що з Афону до нас прине́сена, поглянь на дiтей Твоїх, важки́ми хворобами обтя́жених, які з вiрою до святого Твого зображення припада́ють. Як птах покриває кри́лами пташенят своїх, так i Ти нинi, Вседiво, покрий нас покро́вом крил Твоїх, захисти че́сним Твоїм омофо́ром. Там, де немає надiї, безсумнíвною надiєю будь. Там, де лютi скорботи панують, терпiнням i поле́гшенням явися. Там, де мо́рок вíдчаю в душу всели́вся, хай засяє свiтло Божества. Малодушних утiш, не́мiчних укрiпи, для зачерствíлих се́рцем пом’якшення i просвíчення дару́й. Зцiли хворих людей Твоїх, о Всемилостива Царице! Розум i руки тих, що лiкують нас, благослови, щоб послужили вони знаря́ддям Всемогу́тнього Христа́, Спаса нашого. Як живíй, су́щiй з нами, мо́лимося перед iконою Твоєю, Владичице. Простягни́ руки Твої, повнi зцiлень, Радосте скорботних, у печалях Утiхо, щоб, чудотворну допомогу скоро отримавши, прославляли Животворчу i Нероздiльну Тройцю — Отця, Сина i Святого Духа — на вíки вíчні. Амiнь.
Акафіст Пресвятій Богородиці на честь Її чудотворної ікони «Годувальниця»
Кондак 1
Обранiй з до́чок людських бути Матiр’ю Христа Бога нашого принесíмо вiд любові нашої похвальнi пiсні; а Ти, що Сина Божого незбагненно породила i як Немовлятко молоком годувала, збережи тих, що величають Тебе, вiд облоги зла, скорбот i напа́стей, щоб ми спiвали Тобi невпинно:
Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.
Iкос 1
Ангелiв хо́ри у вертеп прили́нувши й побачивши там Дiву Чисту, що Сина молоком годувала, заспiвали Тобi, Благословеннiй:
Радуйся, бо Ти породила Творця свiту; радуйся, бо годуєш молоком Годувальника всесвiту.
Радуйся, бо сповива́єш Того́, Хто сповиває небо хмарами; радуйся, бо на руках носиш Носи́мого на Херувимах.
Радуйся, бо, як звичайне дитя мале, народився вiд Тебе; радуйся, бо, як Дитятко, плаче i всьому свiтовi радiсть дає.
Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.
Кондак 2
Ба́чачи при грудях Своїх Богомладенця, Свята Дiва рече́ Йому: як можу Тебе годувати, Творця Мого́, що Йому всi воїнства небеснi викликують: алилуя.
Iкос 2
Усе розумне творiння осягну́ти не може, як Ти Дитя молоком годуєш, будучи Дiвою. Однак, невимо́вному таїнству цьому вiруючи, благоговiйно взиваємо:
Радуйся, Дiво, неподо́лана спокусою; радуйся, Дiви́це прекрасна.
Радуйся, жiно́к окра́со; радуйся, Мати, що живеш у чистотi.
Радуйся, дiвам взiрець; радуйся, Благословенна мiж жінками.
Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.
Кондак 3
Сила Вишнього осiнила Тебе, Богородице Дiво, i дала Тобi снагу́ сповива́ти й годувати Того, Кого всi краї землi величають i спiвають Йому величну пісню: алилуя.
Iкос 3
Ма́ючи велику смiливiсть звертатися до Народженого Тобою, зглянься на скорботи й біди, що оточили нас, умоли́ Годо́ваного Тобою за нас, грiшних i негiдних, щоб, визволившись вiд лютих напа́стей, заспiвали Тобi:
Радуйся, бо Ти народила найсолодшу Втiху нашу; радуйся, бо Ти виростила Благословенного благодаттю.
Радуйся, Мати наша всеблага́я; радуйся, бо Ти Своїми дíтьми нас нарекла́.
Радуйся, надiйне наше пристановище.
Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.
Кондак 4
Буря скорбот i напа́стей обляга́є нас, жахаємося, щоб не потонути в морi життєвому, але явися, як голуби́ця Но́єва, галу́зку надiї подаючи́ нам, що викликуємо Боговi: алилуя.
Iкос 4
Почувши слова життя вiчного, ска́занi Сином Твоїм, мудра жiнка прославила Тебе, викликуючи: «Благословенне ло́но, що носило Тебе, i груди, що годували Тебе», — тож прийми й нашi не́мiчнi похвали:
Радуйся, перли́но дорогоцiнна, всечу́дная Мати; радуйся, велика мiж жінка́ми.
Радуйся, па́росте вiчноквiту́чий; радуйся, Життя, що приймаєш Скарб освячення.
Радуйся, чаше золота́, що Христа — небесну Ма́нну — носиш; радуйся, бо Хлiбом життя нас вiдроджуєш.
Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.
Кондак 5
Богонатхненнi руки Твої, Всехвальна, простягни́ до нас не́мiчних, пiдiйми нас недбалих, спаси розпа́чливих, нехай у радостi душевнiй, нiчим не затьма́ренiй, викликуємо Синовi Твоє́му: алилуя.
Iкос 5
Побачив Тебе в Ду́сi богомовний Iсая, як Ти, будучи Дiвою, маєш у лоно прийняти Народженого Тобою, i ви́голосив Тобi:
Радуйся, бо Ти Предвiчного породила; радуйся, бо через Тебе з нами Бог перебуває.
Радуйся, пророкува́нь здiйснення; радуйся, пророкiв весе́лосте.
Радуйся, всього свiту сподiва́ння; радуйся, роду нашого розра́до.
Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.
Кондак 6
Проповiдники велемовнi Твого́ милосердя — це ряснí чудеса, що виливаються вiд святої Твоєї iкони, щедро дарованi нам, щоб ми, поклоняючись Тобi й Богомладенцю Христовi, виголошували слова похвали: алилуя.
Iкос 6
Зася́яла в обителi Сави Освя́ченого, як сонце свiтося́йне, всече́сна iкона Твоя, названа Годувальницею, перед нею ж преподобний з íноками завжди прославляли Тебе, спiваючи:
Радуйся, обителi нашої пречудна окра́со; радуйся, вiд ворогiв видимих i невидимих мiцна охоро́но й за́хисте.
Радуйся, бо молiння нашi Ти завжди вислуховуєш; радуйся, бо прохання нашi милостиво приймаєш.
Радуйся, бо гiркí зiтхання нашi втiшаєш; радуйся, бо нашi сльози утираєш.
Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.
Кондак 7
Бажаючи вiдiйти в життя вiчне, преподобний Сава пророкував, що по тривалiм часi при́йде до оби́телi цiєї царíв син, йому однойме́нний, та при́йме святу iкону Владичицi на благословення, i заспiває радiсно: алилуя.
Iкос 7
Новий угодник Сава, святитель Сербської землi, прийшов до обителi древньої, i прийня́в за словом його святу iкону, та принiс її на гору Афонську в обитель Хiланда́рську, i всi насе́льники її радiсно взивали до Владичицi свiту:
Радуйся, постiйна за нас грiшних пiклува́льнице; радуйся, бо Ти нiколи нас не забуваєш.
Радуйся, бо незлiче́нно у святих чудотворних iконах Ти милiсть Свою поновлюєш.
Радуйся, бо новими знаме́ннями щедрот Твоїх нинi променíєш; радуйся, бо великою любов’ю возлюбила тих, хто любить i шанує Тебе.
Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.
Кондак 8
Дивне чудо й незбагненне для невiрних i зарозумíлих, як вiд iкони Твоєї чудеса виливаються, ми ж, незлiче́нними ми́лостями в цьому запе́вненi, насмiлюємося Господу Богові, що дарува́в таку помiчницю родовi християнському, спiвати: алилуя.
Iкос 8
Увесь свiт видимий i невидимий хвалить Тебе, Богородице Дiво, як усе́рдну заступницю нашу, що повсякчас допомагає нам у морi поги́бельних бiд i скорбот. Тобi, єдинiй надiї нашiй, взиваємо:
Радуйся, бо Сина Твого́ за нас грiшних благаєш; радуйся, бо в обло́зi бiдува́нь скоро допомагаєш.
Радуйся, бо скоро чуєш молiння нашi; радуйся, бо гiрко́ти життя нашого незмiнно усолоджуєш.
Радуйся, бо мир i спокiй серцям нашим дару́єш; радуйся, бо вiру нашу змíцнюєш.
Радуйся, бо хрест життя нашого нести́ допомагаєш нам.
Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.
Кондак 9
Вельми вшановуючи Тебе, всеблагая, Iоан Дамаски́н промовляє: доре́чнiше мовчати, анiж оспiвувати Тебе́, але, любов’ю перемо́женi, величаємо Тебе i спiваємо Синовi Твоє́му величний спiв: алилуя.
Iкос 9
Пишномо́вити не хочемо, але з любов’ю та сльозами линемо до Тебе як до Матерi, що любить дiтей Своїх, i з глибини серця взиваємо:
Радуйся, радосте наша невимо́вна; радуйся, утiхо наша несказа́нна.
Радуйся, домiвок наших за́хисте; радуйся, немовлят наших покро́во.
Радуйся, о́трокiв наших виховання; радуйся, юних охороно вiд погибельних шляхiв.
Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.
Кондак 10
Спасти всiх нас i хочеш, i можеш, Пресвята Дiво, коли тiльки припада́ємо пiд Твою че́сну Покро́ву, тому мо́лимо Тебе: ви́зволи нас вiд гiрки́х бiд i скорбот, що охопили нас, приверни́ серця́ нашi до милостивого пристановища i навчи співати Боговi, що вiд Тебе народився: алилуя.
Iкос 10
Стiною нездола́нною Тебе називаємо i знаємо, що кажемо iстину, осягну́ли бо, як сильно любиш Ти рiд християнський, милостi й щедроти Твої завжди подаєш усiм, що спiвають Тобi:
Радуйся, бо вiд сíтей ворожих Ти нас охороняєш; радуйся, бо вiд на́клепiв злих людей нас спасаєш.
Радуйся, бо ворожнечу мiж рiдними на любов обертаєш; радуйся, бо мир i тишу в домах наших зберiгаєш.
Радуйся, бо добрим на́мiрам здiйсни́тися помагаєш; радуйся, бо добрi поради на серце покладаєш.
Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.
Кондак 11
Спiви всiлякi принесли Тобi, Пренепорочна, пророки, передба́чивши безсíменне зача́ття й народження вiд Тебе Сина Божого; па́стирi ж та мудрецi — побачивши Тебе, що народила й годуєш; i весь мир хреще́ний хва́лить Тебе. Вiруємо, що до кiнця вiку не змо́вкне пiсня похвали вiд роду християнського Народженому Тобою: алилуя.
Iкос 11
Свiти́ло найяснíше Ти єси, Пречиста, нам, що в темрявi грiхiв i при́страстей гинемо, Ти просвiчуєш затемненi нашi очi, осяваєш вищим розумiнням серце, що оспiвує Тебе:
Радуйся, бо Ти народила Дорогу, Iстину й Життя; радуйся, бо iстинному Боговi нас доручаєш.
Радуйся, бо свiтлом Євангелiя нашi душi темнi просвíтлюєш; радуйся, бо мудрiсть вiку цього на нiщо обертаєш.
Радуйся, бо мудрiсть найвищу, якою є любов, у серцях наших укорíнюєш; радуйся, по́моче всiм i в усьо́му.
Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.
Кондак 12
Благодать Божа дивно явилася в землi Українськiй вiд прине́сеного списку iкони Твоєї — Годувальницi. Тому й гора Афонська, i країна наша, що нинi дуже страждає, але на милiсть Твою непохитно уповає, викликують милосердному Боговi: алилуя.
Iкос 12
Оспiвуючи Тебе, що Спаса нашого породила та сповивала й молоком годувала, сподiваємося, що жодне Твоє прохання не залишиться без вiдповiдi вiд Нього, бо Сам Найсолодший Iсус обітува́в Тобi це; тому, маючи в цьому певну надiю, вшановуємо Тебе, радосте й утiхо наша:
Радуйся, бо Ти лютi скорботи на радiсть обертаєш; радуйся, бо зачерствíлi серця нашi любов’ю Твоєю пом’якшуєш.
Радуйся, бо любити Бога i ближнього нас навчаєш; радуйся, бо у скру́тi нашiй уповати на Бога наставляєш.
Радуйся, бо холоднi молитви нашi любов’ю Твоєю зiгрiваєш; радуйся, бо моління вiд нас, грiшних i недостойних, як милостива Мати, приймаєш.
Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.
Кондак 13
О Всехвальна Богородице Дiво, що Господа i Владику нашого молоком годувала, не вiдкинь цього скорботного молiння нашого, але ублагай Сина Твого, щоб дарував нам про́щення грiхiв i зцiлення не́мочей, щоб охорони́в нас вiд голоду, холоду, по́шести смертоносної, на́глої смерти та вiд усяких бiд i напа́стей, щоб, визволившись вiд них, радiсно спiвали Йому: алилуя.
Молитва
О Пресвята Владичице наша Богородице, Небесна наша Царице, що молоком Христа Бога нашого годувала i нас, негiдних i многогрiшних, Твоєю багатою милiстю годуєш. Спаси й визволи нас, грiшних рабiв Твоїх, вiд даремних наклепiв, вiд усякої бiди й напа́сти, i наглої смерти. Помилуй нас у де́нну, ра́нiшню й вечiрню по́ру та в усякий час збережи нас, чи то сидимо́, чи стоїмо́ — охорони, коли спимо вночi i коли хо́димо — на всiх шляхах покрий i заступи. Захисти нас, Владичице Богородице, вiд усiх ворогiв наших ви́димих i неви́димих та вiд усякого зла. На всякому мiсцi i на всякий час будь нам, Мати Преблагая, непобо́рною стiною й мiцним заступництвом завжди, нинi, i повсякчас, i на вiки вiчнi. Амiнь.
Акафіст святому великомученику і цілителю Пантелеймону
Святу голову вмч. Пантелеймона досі зберігають у Пантелеймоновому монастирі на Афоні, який заснували українці ще в ХІ ст. (з кінця ХІХ ст. належить РПЦ). А частки мощей перебувають у багатьох храмах по всьому світу.
Кондак 1
Ви́браний страстоте́рпцю Христо́вий і лікарю благодатний, що безопла́тно зціляєш недужих, за це пісня́ми тебе́, заступника нашого, прославляємо. А ти, ма́ючи відвагу перед Господом, від усяких бід і хвороб визволяй нас, що з любов’ю взиваємо до тебе:
Радуйся, великому́ченику і цілителю Пантелеймо́не.
Ікос 1
Як ангела земно́го і небесну людину знаємо тебе́, славний Пантелеймо́не. Ти, а́нгельською непоро́чністю і му́чеництвом прикра́шений, пересели́вся із землі на небо, тож з ангелами і всіма святими перед Престолом Господа слави перебува́ючи, молися за нас, земних, що вшано́вуємо тебе́ такими моліннями:
Радуйся, сяйво благоче́стя; радуйся, преславний світильнику Церкви.
Радуйся, мучеників прече́сних окра́со; радуйся, утве́рдження вірних у непохи́тному терпінні.
Радуйся, ю́ности найкраща похвало́; радуйся, во́їне Христо́вий, у мужності нездола́нний.
Радуйся, бо ти виріс у світі та над світом піднісся; радуйся, а́нгеле у пло́ті, що смертних переве́ршив.
Радуйся, небожи́телю всеблаже́нний; радуйся, вмісти́лище Божественного розуму.
Радуйся, бо ти віру звели́чуєш; радуйся, бо вороже обле́щення знищуєш.
Радуйся, великому́ченику і цілителю Пантелеймо́не.
Кондак 2
Бачачи тебе́ о́браним по́судом, Владика полюбив красу твоєї душі, бо ти зне́хтував усілякою земною славою та насолодою, а бажав прикра́ситися му́ченицьким вінцем і, про́йнятий Божественною любов’ю, натхненно співав: алилуя.
Ікос 2
Розум богонатхне́нний ма́ючи, о мужній воїне Пантелеймоне, здивував ти царя Максиміа́на мужністю своєї душі та словами, якими сміливо проповідував Христа. Прославляючи таку сміливість твою, взиваємо до тебе:
Радуйся, бо погрози Максиміана знева́жив ти; радуйся, бо порадам нечестивців не підкори́вся.
Радуйся, садівнику́ істинного Богошанува́ння; радуйся, викорíнювачу демонського служіння.
Радуйся, мучительської люті вия́внику; радуйся, ідольської омани перемо́жцю.
Радуйся, бо ти зібра́ння нечестивих розігнав; радуйся, бо тлінне на небесне переміни́в.
Радуйся, співрозмо́внику безтіле́сних ангелів; радуйся, бо радієш із со́нмом багатостражда́льних святих.
Радуйся, бо ти сатану посоро́мив; радуйся, бо в тобí просла́вився Христос.
Радуйся, великомученику і цілителю Пантелеймоне.
Кондак 3
Даро́ваною тобі силою Всевишнього та великим терпінням своїм ти знесилив зухва́лість мучи́телів, мужній переможцю; не побоя́вся ти вогню, звíрів, ко́леса, і всíчення мече́м перетерпíв, і вінець перемоги прийня́в ти від Христа Бога, співа́ючи Йому: алилуя.
Ікос 3
Оби́тель твоя, маючи як безцінний скарб твою́ голову че́сну, богомудрий страстоте́рпцю, радістю переповнюється і, з любов’ю оспівуючи дану тобі від Бога благодать зцілення, вдячно взиває:
Радуйся, Нікоми́дії світи́льнику пресвітлий; радуйся, оби́телі, що тебе́ шанує, невсипу́щий охоро́нцю.
Радуйся, бо ти посла́бив безбожництво; радуйся, бо ти богопізна́ння зрости́в.
Радуйся, ося́йна сла́во страстоте́рпців; радуйся, радісна звíстко православних.
Радуйся, благодатне джерело́ зцілень; радуйся, вмісти́лище великих дарува́нь.
Радуйся, духмя́не ми́ро, що па́хощами ду́ші напува́єш; радуйся, бо тим, хто кличе тебе, ти допомагаєш.
Радуйся, бо сліпим зір дару́єш; радуйся, бо кривих випросто́вуєш.
Радуйся, великомученику і цілителю Пантелеймоне.
Кондак 4
Бурею пога́нських помислів одержимий, збенте́жився нечести́вий цар, дізнавшись од за́здрісних лікарíв, що ти íменем Христовим усяку невиліко́вну хворобу зціляєш. Ми ж, радісно прославляючи дивного в тобі Бога, співаємо Йому: алилуя.
Ікос 4
Чули нікомидíйці про велике твоє співчуття до стражде́нних та про твоє безпла́тне лікування від усіх неду́г, і всі, поспішаючи до тебе з вірою в цілющу благодать, тобі даро́вану, оде́ржували скоре зцілення від усякої хвороби та прославляли Бога й величали тебе, всеми́лостивого цілителя свого́, взиваючи:
Радуйся, пома́заний ми́ром благодаті; радуйся, освя́чений храме Божий.
Радуйся, велика сла́во благочести́вих; радуйся, міцна́ тверди́не скорботних.
Радуйся, бо мудреців ти переве́ршуєш; радуйся, бо думки́ вірних освітлюєш.
Радуйся, вмістилище Божественних дарів і джерело́ різноманітних милостей Господніх; радуйся, скорий помічнику́ стра́дників.
Радуйся, засмучених пристановище; радуйся, заблу́длих наставнику.
Радуйся, бо хворих ти зада́рмо лікуєш; радуйся, бо щедро зцíлення подаєш.
Радуйся, великомученику і цілителю Пантелеймоне.
Кондак 5
Преславне диво сотвори́в через тебе Господь, коли служи́телеві Своє́му Єрмола́ю наказав покликати тебе у Свій чудовий світ. Бо коли від укусу єхи́дни великої померло немовля́, а по молитві твоїй до Христа — ожило́ і стало здоровим, то, пізна́вши у цьо́му Життєда́вця всіх, істинного Бога, з міцно́ю вірою ви́кликнув ти Йому: алилуя.
Ікос 5
Побачив світ сліпий, до якого доторкну́вся ти, славний, призва́вши імʼя́ Христове. Просвíчений пресвíтером Єрмола́єм, відкинув ти батькíвське пога́нство, прийнявши матери́нське благочестя, яким і батька просвіти́в. Тому́ до те́бе, славного уго́дника Божого і лікаря-чудотворця, взиваємо:
Радуйся, до кінця вíдданий Богові; радуйся, вічнося́йне по́лумʼя Божественної любови.
Радуйся, дія́льний послу́шнику священної науки Єрмола́я; радуйся, виконавцю матери́нських порад Евву́ли.
Радуйся, бо все роздав ти, щоб знайти Христа; радуйся, бо любов до світу Божественною любов’ю переміг.
Радуйся, бо замість насолод цього світу ти люті страждання за Христа перетерпíв; радуйся, бо став спíльником Христових страждань.
Радуйся, переможцю над усіма стражданнями; радуйся, прикра́шений благодатною безпри́страсністю.
Радуйся, бо ти дару́єш радість усім, хто до тебе звертається; радуйся, бо всіх безопла́тно зціляєш Христовою благодаттю.
Радуйся, великомученику і цілителю Пантелеймоне.
Кондак 6
Проповíдником істини став сліпець, якого ти просвіти́в духовно й тілесно: він, подібно до єва́нгельського сліпця, відважно перед усіма сповíдував істинне Христове Світло, що просвічує всяку людину, ви́кривши нечестивих царів і їхніх пога́нських богів та через усíчення мече́м зійшов до неме́ркного світла на небеса співати Богові: алилуя.
Ікос 6
Зі світлим обличчям став ти перед суди́лищем ца́рським, преблаже́нний, і сміливо ви́гукнув перед усіма́: цілюща сила моя і слава моя — Христос, істинний Бог, Владика всіх, що мертвих воскрешає і всяку хворобу виганяє. За таке сповіда́ння вшано́вуємо тебе, взиваючи:
Радуйся, бо ти став устами громоголо́сними Христового Божества; радуйся, бо вуста́ твої медоточи́ві сповіща́ють про Його врядува́ння.
Радуйся, красномо́вцю найвищого богослов’я; радуйся, мудрий сія́чу благочестя.
Радуйся, милозву́чна сопíлко віри; радуйся, славний проповíднику православ’я.
Радуйся, бо ще до смерти твори́в ти дива́; радуйся, бо після смерти зве́ршуєш чудеса.
Радуйся, бо славу Христову ти спогляда́єш; радуйся, бо вислухо́вуєш тих, хто до тебе звертається.
Радуйся, пода́телю ми́лости тим, хто її просить; радуйся, бо ти вимо́люєш бла́га тим, хто шанує пам’ять твою.
Радуйся, великомученику і цілителю Пантелеймоне.
Кондак 7
Ми́ро вилив на душу твою, богомудрий цілителю, Утіши́тель Дух; тому по смерті че́сне тіло твоє па́хощами своїми смо́рід при́страстей відганяє, зцíлення подаючи́ тим, хто з вірою взиває до Бога: алилуя.
Ікос 7
Коли побачили шанува́льники ідолів давно розсла́бленого, що по молитві твоїй піднявся й ходив, то багато з них увірували у Христа; жерцí ж бісíвські, погли́нуті заздрістю, підбу́рили царя на лють. Ми ж тобі, безжалісно за Христа стру́ганому й обпа́люваному, звору́шено викли́куємо:
Радуйся, бо земні насолоди знева́жив ти; радуйся, бо над мину́щими бла́гами піднісся.
Радуйся, бо всі красоти світу цього́ ти за ніщо вважав; радуйся, бо славу швидкоплинну відкинув.
Радуйся, бо ловив тебе Веліа́р, та не піймав; радуйся, бо пíдступи мучителя переміг.
Радуйся, бо за Христа життя свого́ не пощадив; радуйся, бо став ворогом гріховній пло́ті.
Радуйся, бо широту́ язи́чництва ти стісни́в; радуйся, бо силою Божественною ідолів подолав.
Радуйся, го́стра стрíло, що вражаєш ворогів; радуйся, заступнику, що захища́єш вірних.
Радуйся, великомученику і цілителю Пантелеймоне.
Кондак 8
Дивно являвся тобі Господь, підбадьо́рюючи та підтри́муючи в муках за ім’я́ Його, бо, поста́вши в о́бразі пресвíтера Єрмолая, кипля́че о́лово, в яке ти був укинутий, охолоди́в і в морі великий камінь із шиї твоєї зняв і вивів неушко́дженим на землю. Ти ж, знову ставши перед царем, урочи́сто співав Христу Богові: алилуя.
Ікос 8
На небеса підня́вшись, тих, що на землі, не залиши́в ти, перебуваючи з нами всече́сною головою твоєю, великий страстоте́рпцю Христовий, від Господа прийма́ючи й подаючи́ просвíту та освя́чення всім, хто до тебе взиває:
Радуйся, премудрости Божественної спо́внений; радуйся, у піклування Боже про нас утаємни́чений.
Радуйся, богомудрих умíв насоло́до; радуйся, боголюби́вих душ ра́досте.
Радуйся, пресвітла Христова перли́но; радуйся, душею й тілом освя́чений.
Радуйся, бо у двора́х пе́рвенців ти оселився на небесах; радуйся, бо перебуваєш у черто́гах вічного щастя.
Радуйся, бо Трої́чне світло ти спогляда́єш; радуйся, у молитва́х за нас до Бога теплий засту́пнику.
Радуйся, бо ти ду́ші просвічуєш; радуйся, бо ти скорботних утішаєш.
Радуйся, великомученику і цілителю Пантелеймоне.
Кондак 9
Усяке єство здивувалося, Пантелеймоне, сяйву благодаті в тобі та багатству чеснот: ангелоподібній твоїй чистоті, великій мужності в лютих стражданнях, міцнíй любові до Христа й безмежному співчуттю до людей, які, пізнавши преславні твої чудеса, співають: алилуя.
Ікос 9
Проповідники красномовні не можуть належно прославити боріння твої, славний переможцю, як ти на веснí літ древнього лютого ворога нездола́нною силою Божою переміг і посоро́мив ідольську ома́ну. Ми ж, охо́плені здивуванням, співаємо тобі:
Радуйся, радісне видо́вище ангелів; радуйся, благоговíйне здивування людей.
Радуйся, бо ти кров за Христа пролив і, вмираючи, молоко ви́точив; радуйся, бо тіло своє на му́ченицьку смерть за Нього віддав.
Радуйся, пра́вило сповíдництва; радуйся, мужній воїне Царя́ царíв.
Радуйся, бо воло́даря темряви ти переміг; радуйся, бо перемогою своєю ти небесних і земних звесели́в.
Радуйся, небесного світу блаже́нний ме́шканцю; радуйся, земного світу мудрий подоро́жній.
Радуйся, дерево, прикра́шене плодами благодатних дарува́нь; радуйся, бо отримав вíття перемоги.
Радуйся, великомученику і цілителю Пантелеймоне.
Кондак 10
Перейменува́в тебе Господь, Податель милости, Пантелеймо́ном, тобто Всемилостивим, че́сний стра́днику, бо, спо́внений співчуття, уподíбнився ти до Нього, проливаючи милість до всіх, хто звертається до тебе, і щедро виточуєш її й нам, що, дякуючи тобі, співаємо Богові: алилуя.
Ікос 10
Стіну міцну́, яку не в змо́зі зруйнувати жодні муки, побачив у тобі мучитель і надумав зламати твердість твою зубами звірів і ле́зом ко́леса, але й у цьому зазна́в поразки: бо сила Христова прибо́ркала звіря́чу лють, а страшне́ колесо, на якому оберта́ли тіло твоє, зруйнувалося. Тому викли́куємо тобі, непереможному страстоте́рпцеві:
Радуйся, істинний обра́нцю Христовий; радуйся, непорочні па́хощі Богові.
Радуйся, тверди́й адама́нте Церкви; радуйся, непохитний сто́впе, що сяга́є Небес.
Радуйся, бо ти видимих звірів приборкуєш; радуйся, бо невидимих драконів дола́єш.
Радуйся, обагре́ний за Христа своєю кров’ю, розчи́неною молоком; радуйся, бо ти отримав неувʼя́дний вінець.
Радуйся, бо ти радістю спо́внив ангелів і людей; радуйся, прославлений Богом на небесах і на землі.
Радуйся, небожи́телю, що з мучениками торжествуєш; радуйся, бо пресоло́дким спогляда́нням Христа насолоджуєшся.
Радуйся, великомученику і цілителю Пантелеймоне.
Кондак 11
Пісню прощальну, великомученику, приносимо твоїй священній жертві за Христа, в якій замість твоєї кро́ви витекло молоко, а оливкове дерево, під яким тебе всíчено, спо́внилося цілющих плодів. Тим-то Христові, Який дивно прославляє тих, хто славить Його, те́пло співаємо: алилуя.
Ікос 11
Світося́йним променем був ти, богомудрий, тим, що сидять у темряві багатобо́жжя, ведучи́ їх до Сонця Правди, Христа Бога. Молися ж Йому, щоб і ми завжди перебували у світлі заповідей Його та радісно прино́сили тобі такі моління:
Радуйся, пресвітла зірко, що сяє на тве́рді духовній; радуйся, ясни́й про́меню християн.
Радуйся, незбагне́нно запа́лений Сонцем Христом; радуйся, бо мудрістю своєю ти землю обійшов.
Радуйся, прекрасна осе́ле Всесвятого Духа; радуйся, прече́сний по́суде, що виливаєш зцілення.
Радуйся, скарбе чистоти; радуйся, милості однойме́нний.
Радуйся, Царства Небесного спадкоє́мцю; радуйся, вічної слави причаснику.
Радуйся, заступнику всіх, хто в житейському морі бідує; радуйся, безсрíбнику, що допомагаєш усім, хто з вірою до тебе звертається.
Радуйся, великомученику і цілителю Пантелеймоне.
Кондак 12
Благодаті багатство ти прийня́в, усеблаже́нний, за велику любов твою до Христа Бога, Який і показав тебе багатоцілю́щим джерело́м, що задарма лікує душевні й тілесні хвороби всіх, хто до тебе звертається і з вірою до Бога взиває: алилуя.
Ікос 12
Оспівуючи багатостраждальні по́двиги твої за Христа, славний страстоте́рпцю, хвалимо довготерпіння твоє, ублажаємо му́ченицьку смерть, шануємо священну пам’ять твою, заступнику наш і цілителю, і з подякою так до тебе взиваємо:
Радуйся, благозву́чна су́рмо благочестя; радуйся, ме́чу, що посіка́є нечестя.
Радуйся, стру́ганий на дереві за Того, Хто на дереві хре́снім простягну́в руки Свої; радуйся, бо ти, обпа́лений за Нього, піч омани погасив.
Радуйся, бо ранами своїми ти зра́нив ворогів; радуйся, бо кров’ю своєю потоки ідольської кро́ви ви́сушив.
Радуйся, в кипля́че о́лово вкинутий за Христа; радуйся, зану́рений у води морські за ім’я́ Його.
Радуйся, бо піклування Боже в усьо́му неушко́дженим тебе зберегло; радуйся, бо через вогонь і воду ти ввійшов у небесний спокій.
Радуйся, бо ти виточуєш вірним невиче́рпні потоки милости; радуйся, добрий і співчутли́вий лікарю, що благодатні зцілення подаєш.
Радуйся, великомученику і цілителю Пантелеймоне.
Кондак 13
О багатостражда́льний і преди́вний страстотерпцю Христовий і цілителю наш Пантелеймоне! Милостиво прийми це мале́ наше прино́шення, і від усяких неду́г вилікуй нас, і засту́пництвом твоїм збережи від ворогів видимих і невидимих, і Господа ублага́й, щоб позбавитися нам вічної му́ки і в Царстві Його співати: алилуя.
Молитва до святого великомученика і цілителя Пантелеймона
О великий Христовий угоднику і преславний цілителю, великомученику Пантелеймоне! Ти душею на небесах перед престолом Божим стоїш і триіпоста́сною Його славою насолоджуєшся, а тілом та іконою святою на землі у храмах Божих перебуваєш і даною тобі благодаттю тво́риш різноманітні чудеса. Споглянь милосердним оком твоїм на людей, що стоять і моляться перед че́сною іконою твоєю, благаючи від тебе цілющої допомоги й заступництва; піднеси до Господа Бога нашого теплі свої молитви́ та виблагай душам нашим прощення гріхів. Бо ми через беззаконня наші не можемо підняти очей до висоти небесної, ані підне́сти голосу моління до Його Божественної неприступної слави; серцем скорботним і духом смиренним тебе, заступника милостивого перед Владикою і молитовника за нас грішних, заклика́ємо, бо ти отримав благодать від Господа неду́ги відганяти і пристрасті зціляти. Тебе молимо: не зневаж нас недостойних, що молимося тобі та помочі твоєї потребуємо, будь нам у печалях утішителем, у лютих недугах лікарем, у напа́стях покровителем, недужим — подателем зцілення та прозріння, хворим дітям помічником. Випроси всім усе, що для їхнього спасіння корисне, щоб твоїми до Господа Бога молитвами отримали благодать і милість і прославляли Джерело всіх благ і Даропода́теля Бога, Єдиного в Тройці Святій, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на вíки вíчні. Амінь.
Акафіст подячний «Слава Богу за все»
Подячний акафіст «Слава Богу за все» написав митрополит Трифон (Туркестанов), нащадок давнього грузинського княжого роду. З дитинства подвижник пізнав на собі всемогутню силу Божого зцілення та піклування. Прославився як великий архієрей, блискучий проповідник та духоносний старець-подвижник. До нього безперервно йшов люд по розраду та духовні настанови. У 1920–1930-х роках слово владики Трифона було законом для тих, хто зберіг віру серед жахіття тоталітарного терору. Завершив земний шлях митрополит Трифон у 1934 році. Незадовго до кончини він написав неймовірно прекрасний акафіст, який став ніби його духовним заповітом. У всепереможних словах «Слава Богу за все» віддзеркалено досвід усієї Церкви Христової, яка долає найлютіші гоніння та підступи, яку невидимо зберігає Сам Христос. Так і кожна людина, що має зброю подячної молитви, стає нездоланною і зрештою перемагає будь-які випробування на шляху до вічної радості.
Цей акафіст варто читати і хворим, і тим, хто одужав, і кожному християнинові.
Кондак 1
Нетлінний Ца́рю вічности, що спасенною силою Промислу Твого тримаєш у прави́ці Своїй усі путі життя людського, дякуємо Тобі за всі явні й таємні благодія́ння Твої, за земне життя та за Небесні радощі Царства Твого́ майбутнього. Подавай і надалі Твої милості всім, хто співає Тобі:
Слава Тобі, Боже, повіки!
Ікос 1
Слабки́м і не́мічним дитям народився я у світ, але ангел Твій розпростер свої світлі кри́ла, охороняючи колиску мою. Відтоді любов Твоя сяє на всіх путях моїх, дивно направляючи мене́ до вічного Світла. Всещедрі дари́ Твого піклування явле́ні з першого дня і донині. Тому дякую і взиваю з усіма, що пізнали Тебе:
Слава Тобі, що покли́кав мене до життя.
Слава Тобі, що показав мені красу вселенної.
Слава Тобі, що розкриваєш переді мною як вічну книгу мудрости небо і землю.
Слава Твоїй вічності посеред світу тимчасового.
Слава Тобі за таємні та явні милості Твої.
Слава Тобі за кожне зітхання смутку мого́.
Слава Тобі за кожен крок життя, за кожну мить радости.
Слава Тобі, Боже, повіки!
Кондак 2
Господи, як добре бути з Тобою: ла́гідний вітер, го́ри, що здіймаються до небес, во́ди, немов безмежні дзерка́ла, що відсвічують золоте проміння і легкість хмар. Уся природа таємно шепоти́ть, уся вона спо́внена ласки; і птахи́, і звірі мають печать любови Твоєї. Благословенна мати-земля з її швидкопли́нною красою, що народжує ту́гу за вічною Батьківщи́ною, де в нетлінній красі лунає: алилуя.
Ікос 2
Ти привів мене́ до цьо́го життя, як у рай чарівни́й. Ми побачили небо, немов синю глибоку чашу, у блакиті якої співають птахи́; ми почули умиротво́рений шум лісу та милозвучну музику вод; споживали солодкі плоди та мед запашний. Тому добре в Тебе на землі й радісно в Тебе на Небесах:
Слава Тобі за свято життя.
Слава Тобі за па́хощі конвалій і троянд.
Слава Тобі за щедре розмаїття ягід і плодів.
Слава Тобі за діамантове сяйво ранко́вої роси.
Слава Тобі за у́смішку світлого пробудження.
Слава Тобі за земне життя, що готує до життя Небесного.
Слава Тобі, Боже, повіки!
Кондак 3
Силою Духа Святого духмянíє кожна квітка, тихе вíяння па́хощів і ніжність барв: краса великого в мало́му. Хвала і слава Животворчому Богові, що розстеляє поля, мов розцвíчений ки́лим; Богові, Який увíнчує лани́ золотим колоссям і блакиттю воло́шок, а ду́ші — радісним спогляда́нням. Тому веселіться і співайте Йому: алилуя.
Ікос 3
Який Ти прекрасний у буя́нні весни, коли все творіння воскресає і ти́сячами голосів радісно взиває до Тебе: Ти джерело життя, Ти переможець смерти. У світлі місяця та співі солов’їв лежать долини, а ліси — у білосніжному весільному вбраннí. Уся земля — Твоя нарече́на, вона очікує свого нетлінного Жениха. Якщо траву Ти зодягаєш так, то, коли нас воскресиш у майбутньому віці, як просвітя́ться наші тіла, як засяють душі!
Слава Тобі, що вивів із землі всілякі барви, смаки́ та пахощі.
Слава Тобі за щедрість і ласку всієї природи.
Слава Тобі за те, що обдарува́в нас ти́сячами Твоїх створінь.
Слава Тобі за незбагненний Твій розум, що віддзерка́люється в усьому світі, як у свіча́ді.
Слава Тобі, я з подякою цілую сліди Твоєї невидимої стопи́.
Слава Тобі, що запалив яскраве світло вічного життя.
Слава Тобі за надію безсмертної, нетлінної краси.
Слава Тобі, Боже, повіки!
Кондак 4
Як Ти втішаєш тих, хто думає про Тебе, яке життєдайне святе Слово Твоє, ніжніша за оли́ву й солодша за мед розмова з Тобою. Окрилює й жи́вить молитва до Тебе; яким трепетом наповнюється серце і якою величною та розумною стає тоді природа і все життя! Де немає Тебе — там темрява й порожнеча. Де Ти — там мир і радість душі, там животворчим потоком лине пісня: алилуя.
Ікос 4
Коли вечоріє на землі, коли царює спокій нічного сну і тиша дня, що згасає, бачу в о́бразі сяючих мерехтливих зірок Твій чертог. Вогонь і пу́рпур, золото й блакить оповіщають про несказа́нну красу Твоїх осель, урочи́сто заклика́ючи: йдíмо до Отця.
Слава Тобі за вечірню тишу.
Слава Тобі, що огорта́єш світ великим спо́коєм.
Слава Тобі за прощальний промінь призахíдного сонця.
Слава Тобі за відпочинок у благодатному сні.
Слава Тобі за Твою милість у темряві, коли віддаляється увесь світ.
Слава Тобі за розчу́лені молитви́ звору́шеної душі.
Слава Тобі за обíцяне пробудження до радости вічного нескінче́нного дня.
Слава Тобі, Боже, повіки!
Кондак 5
Житейські бурі не страшнí тому́, у кого в серці сяє світильник Твого вогню. Довкола негода й пітьма, жах і завивання вітру, а в душі у нього тиша та світло, там Христос. І серце співає: алилуя.
Ікос 5
Я бачу Небо Твоє, що сяє зірка́ми. О, який Ти багатий, скільки світла у Тебе! Промíнням далеких світил ди́виться вічність на ме́не — я такий мали́й і нікчемний, але зі мною Господь, і лю́бляча прави́ця Його повсю́ди оберігає мене́.
Слава Тобі за безперестанні турботи про мене.
Слава Тобі за невипадко́ві зустрічі з людьми.
Слава Тобі за любов до рідних і за вíдданість друзів.
Слава Тобі за лагідність тварин, що служать мені.
Слава Тобі за світлі хвилини мого життя.
Слава Тобі за яснí радощі мого серця.
Слава Тобі за щастя жити, рухатися і спогляда́ти.
Слава Тобі, Боже, повіки!
Кондак 6
Який Ти великий і близьки́й у поту́жній бурі, як видно могутню руку Твою у зги́нах промени́стих бли́скавок. Дивна велич Твоя! Голос Господній над полями й у шумі лісів, голос Господній у відлу́ннях громíв і дощів, голос Господній над усіма́ во́дами. Хвала Тобі в гу́ркоті вогнеди́шних гір. Ти стряса́єш землю, як о́дяг, Ти здіймаєш до неба хвилі морські. Хвала Тобі, що смиряєш гординю людську та збуджуєш голос покаяння: алилуя.
Ікос 6
Коли осяє блискавка небесні чертоги радости, то жалюгíдним стає світло ліхтарíв — ось так несподівано Ти висвітлював душу мою в час найбільших радощів життя. І після сонцеся́йного світла Твого якими безба́рвними, темними та прима́рними здавалися вони. Душа пра́гнула до Тебе.
Слава Тобі, кра́ю і ме́же найвищої людської мрії.
Слава Тобі за нашу невтамо́вну спра́гу Богоспілкува́ння.
Слава Тобі, що вдихну́в у нас невдово́леність земним.
Слава Тобі, що зодягну́в нас у найто́нше проміння Своє.
Слава Тобі, що знищив владу духів темряви, що засудив на знищення всяке зло.
Слава Тобі за одкровення Твої, за щастя відчувати Тебе і жити з Тобою.
Слава Тобі, Боже, повіки!
Кондак 7
У дивній гармонії звуків чуємо заклик Твій. Ти відкриваєш нам передчуття грядущого раю і мелодійність співу у зла́годженості, у висоті музичних барв, у блиску мистецької творчости. Усе істинно прекрасне могутнім закликом підносить душу до Тебе, спонука́є захоплено взивати: алилуя.
Ікос 7
Благодаттю Святого Духа Ти осява́єш думки́ художників, поетів, геніїв науки. Силою Вишнього розуму вони пророче осягають закони Твої та розкривають нам безмежність творчої премудрости Твоєї. Діла їхні мимоволі гово́рять про Тебе: о, який Ти великий у творіннях Своїх, о, який Ти великий в людині:
Слава Тобі, що явив неосяжну силу в законах усе́світу.
Слава Тобі, бо вся природа сповнена Твоїх законів буття.
Слава Тобі за все, що Ти відкрив нам зі Своєї бла́гости.
Слава Тобі за все, що зі Своєї мудрости Ти приховав.
Слава Тобі за геніальність людського розуму.
Слава Тобі за животворчу силу праці.
Слава Тобі за вогне́нні язики́ натхнення.
Слава Тобі, Боже, повіки!
Кондак 8
Як близько Ти у дні хвороби, Ти Сам відвідуєш хворих, Ти Сам схиляєшся над ліжком страждальця, і серце хворого розмовляє з Тобою. Ти миром осява́єш душу під час тяжки́х неду́г і страждань, Ти посилаєш несподівану допомогу. Ти втішаєш. Ти — любов, що випробовує і спасає, Тобі співаємо пісню: алилуя.
Ікос 8
Коли в дитинстві я вперше свідомо покли́кав Тебе, Ти почув молитву мою, і душу ося́яв благоговíйний спо́кій. Тоді я зрозумів, що Ти — благи́й, і блаженні ті, що вдаю́ться до Тебе. Я взивав до Тебе знову і знову, і нині взиваю:
Слава Тобі, що вико́нуєш добрі бажання мої.
Слава Тобі, що піклуєшся про мене вдень і вночі.
Слава Тобі, що лікуєш скорботи і втрати цілю́щим пли́ном ча́су.
Слава Тобі, бо з Тобою немає втрат безнадійних, Ти дару́єш усім вічне життя.
Слава Тобі, бо Ти обдарува́в безсмертям усе добре й високе, Ти обіцяєш нам ба́жану зустріч з померлими.
Слава Тобі, Боже, повіки!
Кондак 9
Чому природа усміхається в святкові дні? Чому тоді в серці розливається дивна легкість, ні з чим земним незрівня́нна, і саме́ повітря вівтаря та храму стає світлоно́сним? Це вíяння благодаті Твоєї, це вíдблиск Фаво́рського світла; тоді й Небо, і земля хвале́бно співають: алилуя.
Ікос 9
Коли Ти надиха́в мене служити ближнім, а душу осява́в смиренням, то один з незліче́нних променів Твоїх падав на серце моє, і воно сяяло, як метал у вогні. Я бачив Твій таємни́чий незбагненний лик.
Слава Тобі, що преобрази́в наше життя ділами добра́.
Слава Тобі, що позна́чив кожну заповідь Свою невимо́вною насолодою.
Слава Тобі, що Ти відчутно перебуваєш там, де духмянíє милосердя.
Слава Тобі, що посилаєш нам невдачі та скорботи, щоб ми ставали чутли́вішими до страждань інших.
Слава Тобі, що велику нагороду вклав у самоцíнності добра́.
Слава Тобі, що приймаєш високе порива́ння.
Слава Тобі, що підносиш любов над усім земним і небесним.
Слава Тобі, Боже, повіки!
Кондак 10
Не можна віднови́ти розбите доще́нту, але Ти відновлюєш тих, у кого зітліла совість, Ти вертаєш колишню красу душам, що безнадійно втратили її. З Тобою немає непопра́вного. Ти весь — любов. Ти — Творець і Спаситель, Тебе величаємо піснею: алилуя.
Ікос 10
Боже мій, Ти передбачив відпадіння гордого ангела Денни́ці, спаси мене силою благодаті, не дай мені відпа́сти від Тебе, не дай засумніватись у Тобі. Онови́ слух мій, щоб у всі хвилини життя свого́ я чув Твій голос таємний і взивав до Тебе Всюдису́щого:
Слава Тобі за передбачений збіг обставин.
Слава Тобі за благодатні передчуття́.
Слава Тобі за поради таємного голосу.
Слава Тобі за одкровення уві сні й наяву́.
Слава Тобі, що руйнуєш наші за́думи даремні.
Слава Тобі, що стражданнями визволяєш від ча́ду при́страстей.
Слава Тобі, що спасе́нно смиряєш гординю серця.
Слава Тобі, Боже, повіки!
Кондак 11
Крізь крижани́й ланцюг віків я відчуваю тепло Твого Божественного подиху та ди́хання і відчуваю пульсацію кро́ви. Ти вже близько, частина ча́су розсíялася. Я бачу Твій Хрест — він заради мене. Мій дух у по́росі перед Хрестом: тут торжество́ любови й спасіння, тут не змовкає повіки хвала: алилуя.
Ікос 11
Блаженний, хто сподобиться вече́рі в Царстві Твоєму, але вже тут, на землі, Ти залучи́в мене до блаженства цього́. Скільки разів подавав Ти мені Божественною правицею Тіло і Кров Твою, і я, многогрішний, приймав цю святиню і відчував Твою невимо́вну, надприродну любов.
Слава Тобі за неймовірну цілю́щу силу благодаті.
Слава Тобі, що заснував Церкву Твою, як тихе пристано́вище стражде́нного світу.
Слава Тобі, що відроди́в нас животворчими во́дами хре́щення.
Слава Тобі, бо Ти повертаєш розка́яним чистоту непорочних ліле́й.
Слава Тобі, невиче́рпне море про́щення.
Слава Тобі за Чашу життя, за Хліб радости вічної.
Слава Тобі, що приводиш нас на Небо.
Слава Тобі, Боже, повіки!
Кондак 12
Я бачив багато разів віддзерка́лення слави Твоєї на обличчях померлих. Якою неземною красою і радістю світилися вони, які невагомі й духовні були їхні риси, це було свято дося́гненого щастя, спо́кою; мовчанням вони взивали до Тебе. У годину кончини моєї просвіти́ й мою душу, що викликує: алилуя.
Ікос 12
Що моя хвала перед Тобою! Я не чув співу херувимів, бо це можливо лише святим, але знаю, як сла́вить Тебе природа. Узимку я спогляда́в, як земля в місячній тиші, немов одя́гнена в білу ризу й вибли́скуючи діамантами снігу, молилася Тобі. Я бачив, як на світанні сонце втішалося Тобою і хо́ри птахíв оспівували славу Твою. Я чув, як ліс таємно шелести́ть про Тебе, вітри співають, дзюрча́ть води, як проповідують про Тебе сузíрʼя небесні своїм зла́годженим рухом у нескінче́нному про́сторі. Що моя хвала! Природа слухняна, а я — ні. Допоки живу, я бачу любов Твою, хочу дякувати, молитися і взивати:
Слава Тобі, що показав нам світло.
Слава Тобі, що полюбив нас любов’ю глибокою, безмежною, Божественною.
Слава Тобі, що ося́юєш нас світлом, со́нмами ангелів і святих.
Слава Тобі, Всесвятий Отче, що заповів нам Царство Твоє.
Слава Тобі, Викупи́телю Сину, що відкрив нам путь до спасіння.
Слава Тобі, Ду́ше Святий, Животворче, Сонце майбутнього віку.
Слава Тобі за все, о Тройце Божественна, Всеблага́.
Слава Тобі, Боже, повіки!
Кондак 13
О Всеблага і Животворча Тройце, прийми подяку за всі милості Твої та зроби нас достойними Твоїх благодія́нь, щоб, примно́живши да́ні нам таланти, ми увійшли у вічну радість Господа свого́ з переможною хвалою: алилуя!
Навчання та поради святих
Сину мій! У хворобі не будь недбалий, але молися до Господа, і Він зцілить тебе. Залиш гріховне життя і виправи діла рук твоїх, і від усякого гріха очисти серце. Принеси щедру пожертву, наскільки можеш; і дай місце лікареві, бо і його створив Господь, і нехай не віддаляється він від тебе, бо він потрібен (Сир. 38: 4, 9–12).
Щойно захворіла людина — має передусім увійти в себе та дослідити, наскільки вона далека від Бога, у чому завинила перед ближніми та перед собою, наскільки осквернила та спотворила образ Божий, який закладено в неї. І разом з тим… має смиренно йти до лікаря й терпіти призначене лікування (митр. Антоній Сурозький).
Коли хто хворіє, то мусить особливо дослухатися до сумління, щоб очистити душу від усякого осуду, аби несподівано не обірвалося життя — і тоді не побиватися даремно й не плакати вічно (прп. Іоан Дамаскин).
У недузі належить мати такий настрій серця: «Усе в руках Божих: і життя, і смерть. Але Ти, Господи, усе дав на службу людині: Ти дарував нам і лікарську науку, і лікарів. Благослови ж, Господи, звернутися до такого-то лікаря та напоум його допомогти мені» (сщмч. Арсеній (Жадановський)).
Не добре посилено молитися за своє одужання, не знаючи, що тобі корисно. Помолися Богові так: «Владико! я в руках Твоїх, помилуй мене зі Своєї волі та, якщо мені корисно, зціли мене» (прп. Варсонофій Великий та Іоан).
Якщо хочеш, о любий, щоб ніяких недуг у домі твоєму не було, будь з усіма домашніми своїми у всі недільні дні причасником Боженственних Таїн Тіла і Крови Христових із чистим серцем9 (свт. Дмитро (Туптало)).
Часто трапляється: бувають безнадійно хворі, а після соборування одужують і ще довго живуть.
У ліках і лікуванні потрібно віддатися на волю Божу. Він має силу і лікаря скерувати, і лікам надати дію.
Хвороба нерідко змушує згадати про майбутнє життя й не захоплюватися спокусами світу. І розум після хвороби буває чистішим та прозорішим; недуга компенсує нестачу добрих діл наших.
Знай, що любить тебе найдорожчий наш Господь Ісус Христос, пославши тобі недугу тіла для очищення духу. «Тому ми не сумуємо, бо хоч наша зовнiшня людина i тлiє, то внутрiшня день у день оновлюється» (2 Кор. 4:16). Не шкодуй плоті — коли-небудь однак зітліє, а душа вічна… Нічого не варта тілесна хвороба: потрібно боятися, щоб душевні недуги не лишилися незціленими (прп. Макарій Оптинський).
З усіх бід лише гріх є справжньою бідою, а не бідність, хвороба, образа, лихослів’я чи навіть смерть. Прогнівити Бога і вчинити те, що Йому не до вподоби, — це справжнє нещастя (свт. Іван Золотоустий).
Якщо ми будемо з Христом і у Христі, то жодна скорбота нас не збентежить, а радість сповнить серце так, що ми й у скорботах, і під час випробування радітимемо (прп. Никон Оптинський).
Коли, як темна хмара, приходить сумнів за життя, промовляйте: «Надія моя Отець, пристановище моє Син, захист мій Дух Святий; Тройце Свята, слава Тобі!», — і Господь відживить надію в серці вашому на спасіння (прп. Антоній Оптинський).
Важкі почуття і відчай — це бісівський напад… Розум твій нехай не звертається ні до чого, що його пригнічує… Довір Богові те, що з людського погляду неможливо виконати, і позбавишся горя і скорботи (старець Паїсій Святогорець).
Якщо обступатимуть тебе скорботи, то знай, що вони відкриють тобі райські двері (прп. Єфрем Сирін).
Надійся ж на Господа і будь мужнім. Нехай кріпиться серце твоє. Чекай допомоги від Господа (Пс. 26:14).
Псалом 90
Хто живе надією на Всевишнього, той під покровою Бога Небесного спочиває. Каже він до Господа: «Ти моє пристановище і захист мій, Бог мій, і я надіюся на Нього». Він спасе тебе від сітки ловця і від пошести згубної. Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його. Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень. Ані пошести, що діє в темряві, ані напасти духа зла опівдні. Впаде коло тебе тисяча, і десять тисяч правобіч тебе, але до тебе не наблизиться. Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити. Бо ти сказав: «Господь — надія моя», і Всевишнього ти обрав за оборонця собі. Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї. Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх стежках твоїх. На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь. На гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева й змія. Бо скаже Господь: «За те, що він надію поклав на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає імʼя Моє. Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скрутний час, визволю його і прославлю його. Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє».
Українські прислівʼя на поміч
За терпіння Бог дає спасіння.
Бог терпів і нам велів.
Де мужність, там і перемога.
Весела думка — половина здоровʼя.
Без хвороби і здоровʼю не радий.
Клич Бога тепер, поки Він хоче почути тебе.
Богу молися, а до берега гребися.
Зроби все, що можеш, а в іншому покладися на Бога.
Що Бог не робить — усе на краще.
Молитовник за недужих / Упоряд. Ганна Куземська. — К.: ПАТ «ВІПОЛ», 2018. — 92 с.
Редактор — Віктор Куземський
Коректор — Зоя Болкотун
Верстка — Дмитро Редчук
На чільній сторінці обкладинки — Зцілення сліпородженого. Йов Кондзелевич. Ікона 1698—1705 рр., Івано-Франківщина. Інші ілюстрації в тексті: Богоматір Знамення з прпп. Антонієм і Феодосієм. Гравюра 1674 р., Київ; Воскресіння Христове і визволення людей з пекла. Гравюра XVII ст., Київ.
В оформленні молитовника використано гравюри українських стародруків.
Парафія Св. Архистратига Михаїла, Музей просто неба, Київ, Пирогів, 2018
Моб. т. 067–11–909–73, 095–388–29–16, https://parafia.org.ua/
ТОВ «АРТ СТУДІЯ ДРУКУ», 03680, м. Київ, вул. Попудренка, 18, оф. 29.
www.artprintstudio.com.ua
- Цю молитву читають перед кожною важливою справою — на благословення Боже. Звичайно ж, перед операцією, консультацією у лікаря, початком лікування тощо. Від Пасхи до Вознесіння замість «Царю Небесний» читають: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував» (тричі). Від Вознесіння до Трійці починають молитви з Трисвятого. [↩]
- Це Євангельське привітання Архангела Гавриїла до Діви Марії — одна з найважливіших молитов. Вона народжує в душі благодатний мир, захищає людину покровом Богоматері. Молімося так якомога частіше. [↩]
- Хворому та його рідним обовʼязково потрібно мати Псалтир і Новий Завіт (часто ця книга має назву «Євангеліє», але треба перевірити, чи є після Євангелій Діяння та Послання апостолів) і читати їх хоча б по кілька сторінок на день або хоча б по кілька рядків (як кому по силі). Біблійні слова мають благодатну силу, зціляють серце та розум, відганяють усе темне й лихе. З давніх-давен за зцілення хворих читали Святе Письмо. Євангеліє, за словом прп. Парфенія Київського, як вогнем спалює гріхи тих, за кого моляться, а Псалтир угамовує пристрасті, допомагає людині наблизитися до Бога й отримати Його допомогу. Також допомагає читання Діянь і Послань Апостолів. У Старому Завіті корисно читати «Книгу Товита» — цікаву та повчальну оповідь про цілющу силу та велику допомогу архангела Рафаїла праведній родині. [↩]
- Святий сповідник Іоан Руський (1690–1730) — воїн-українець, який у тяжкому турецькому полоні попри катування та приниження не зрікся віри Христової. Прославився чудесами ще за життя, а особливо по праведній кончині. «Руським» святого назвали турки тому, що Україну до середини ХVІІІ ст. знали та позначали на мапах світу як «Русь» (Росію ж увесь світ називав тоді Московією). Особливо шанований у Греції. Відомі численні випадки зцілень безнадійних хворих, особливо дітей, та порятунку в катастрофах і важких обставинах по молитві до цього святого. [↩]
- Ця молитва найсвятішим іменем нашого Спасителя і Бога Ісуса Христа перемагає всяке зло: і зовнішнє, і внутрішнє. Святі називають її скороченим Євангелієм і вчать промовляти її якнайчастіше в думках чи вголос із покаянним почуттям, скрізь, де б ми не були. [↩]
- Про ці молитви святі кажуть: у час недуги та скорботи молитва «Господи, помилуй!» — це 10 золотих, а молитва «Слава Тобі, Боже!» — 1000 золотих. Оскільки в напастях дякувати важче, то й цінність подячних молитов вища. Проте будь-яка молитва має бути щирою, і якщо людина не може дякувати, нехай знайде молитву, яка їй ближча до серця. [↩]
- Ложи́ця — літургійна ложечка, якою причащають мирян. [↩]
- Сьогоднішнє місто Ізміт, Туреччина. Назву та наголос «Нікоми́дія» пишемо згідно з давньоукраїнською богослужбовою традицією. Це відповідає і давньогрецькій традиції, і сучасній вимові назви міста. [↩]
- Ідеться про Святе Причастя. [↩]
