«Наша Парафія»

Чудотворна ікона Божої Матері «Годувальниця»

Iсторiя цiєї iкони дивовижна. Вона пов’язана з iменами трьох великих святих: преподобного Сави Освяченого, святителя Сави Сербського та преподобного Гавриїла Афонського.

За переказом, чудотворна «Годувальниця» спочатку перебувала у славнозвiснiй Лаврi преподобного Сави Освяченого поблизу Єрусалима. Цей святий муж перед своєю блаженною кончиною у VI ст. провiстив, що одного дня його Лавру вiдвiдає царствений прочанин iз Сербiї, якого теж зватимуть Савою, i що йому має бути даровано з благословенням жезл преподобного Сави та одну з найшанованiших iкон Пресвятої Богородицi «Годувальниця».

Понад шiстсот рокiв сплинуло, аж поки у ХIII ст. прийшов до Палестини, у Лавру, святий Сава, архиєпископ Сербський, син засновника самостiйної сербської держави, великого володаря Стефана Немáнi (у чернецтвi Симеона). Цьому прославленому на весь свiт щедрими благодiяннями святителю, великому миротворцю, суворому аскету, фундатору автокефальної Церкви свого народу, молитвенику i чудотворцю було передано заповiт преподобного Сави Освяченого, а разом iз ним жезл та чудотворну iкону Божої Матерi.

Коли святитель Сава повертався до Сербiї, то вiдвiдав заснований ним Хiландарський монастир на Святiй Горi Афон i там, у монастирськiй церквi, залишив цю велику святиню наче довiчною Настоятелькою монастиря, бо передбачив, що бiльше не повернеться на Афон. Дивовижно, що всупереч канону святий Сава поставив чудотворну iкону Богоматерi не лiворуч, а праворуч вiд Царських врат у намiсному рядi iконостасу, де за правилами має бути лише iкона Спасителя або Пресвятої Тройцi. Натомiсть образ Спасителя святитель поставив лiворуч, на мiсцi Богородичної iкони.

Вiдтодi свято iкони Божої Матерi «Годувальниця» вiдзначають у день пам’ятi святого архиєпископа Сави Сербського — 25 сiчня (за новим стилем).

Великими чудесами прославився також список з цiєї iкони, що перебував у Свято–Iллiнському скитi на Афонi. Знаменно, що перше чудо вiд цього списку «Годувальницi» сталося в Українi, у Харковi, пiд час збору пожертв для скита: у теслi, котрий без благоговiння торкнувся святого образу, понiмiли руки. Та пiсля молебну перед iконою сталося зцiлення. По тому вiдбулося i безлiч iнших чудес у багатьох мiстах нашої землi, тому на зворотi срiбно-золотого кивоту, яким прикрасили iкону богомольцi, вирiзьбленi описи чудес, що ними прославив Господь Свою Пресвяту Годувальницю.

Iншi найвiдомiшi чудотворнi списки з цiєї iкони пов’язанi з життям нашого українського святого — преподобного Гавриїла Афонського.

Святий народився 8 сiчня 1849 р. на Київщинi. З дитинства Георгiй (так тодi звали преподобного) вирiшив присвятити своє життя Боговi. Ставши сиротою у 12 рокiв, вiн обiйшов усi святинi Київщини, а пiзнiше потрапив на Святу Землю. У 20 рокiв прийняв постриг у Свято–Iллiнському скитi на Афонi (звiдки вперше прийшла в Україну благодатна «Годувальниця»). У 1876 роцi був рукоположений в iєромонаха. Через сiм рокiв його було призначено на вiтрильний корабель економом. Вiтрильник здiйснював рейси мiж Афоном, Константинополем, Одесою та Марiуполем. З 1891 року преподобний стає архимандритом афонського Св.–Iллiнського монастиря.

У 1893 роцi преподобний Гавриїл привiз список з чудотворної iкони «Годувальниця» разом з хрестовидною частиною Животворчого Хреста Господнього та лiвою стопою апостола Андрiя Первозванного в Одесу, де невдовзi заснував величний трипрестольний Свято–Iллiнський храм. Головний престол у храмi було освячено на честь чудотворної iкони Божої Матерi «Годувальниця».

Згодом святий образ, подарований шанованим отцем, було перенесено в одеський Свято–Успенський чоловiчий монастир, але збудована святителем церква не залишилася посиротiлою — бiля нового списку «Годувальницi» також почали вiдбуватися чисельнi чудеса.

Упокоївся преподобний Гавриїл у жовтнi 1901 року. А 22-го липня 1994 року в одеському Свято–Iллiнському храмi було вiднайдено його нетлiннi мощi — того дня у хрестильному примiщеннi над могилою угодника Божого зцiлився бiснуватий юнак.

Святий образ Божої Матері «Годувальниця», освячений пам’яттю трьох глибоко шанованих в Україні святих, i нині являє багато чудес по всій нашій землі. На Київських пагорбах, таких рідних святому Гавриїловi, є храм, у якому прославилася проста літографія ікони «Годувальниця».

Цю iкону, настiльки потемнiлу вiд часу, що образ її ледь проглядався, у 1990 роцi однiєю з перших принесли люди з села Пирогiв до щойно вiдродженого старовинного храму Архистратига Михаїла — першого храму на Київщинi, де лiтургiя зазвучала українською мовою. Невдовзi, пiсля початку богослужiнь, iкона оновилася, а хворi та знедоленi заступництвом Божої Матерi стали отримувати зцiлення й допомогу. Вiдтак парафiяни зодягли образ у рiзьблений кивот i вдаються до Пресвятої Богородицi i Вседiви Марiї зi щирою молитвою.

Тропар, глас 3

Без сiмени вiд Божественного Духа, / волею же Отчою зачала Ти Сина Божого, / вiд Отця без матерi перше вiкiв Сущого, / що заради нас вiд Тебе з’явився без отця, / у тiлi народила єси / i Младенця молоком годувала, / тим-то не переставай молити, / щоб визволитися вiд бiд душам нашим.

Акафіст Пресвятій Богородиці на честь Її ікони «Годувальниця»

Кондак 1

Обранiй з дочок людських бути Матiр’ю Христа Бога нашого принесемо вiд любовi нашої похвальнi пiсні; а Ти, що Сина Божого незбагненно народила i як Немовлятко молоком годувала, збережи тих, що величають Тебе, вiд облоги зла, скорбот i напáстей, щоб ми спiвали Тобi невпинно:

Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.

Iкос 1

Ангелiв хори у вертéп прилинувши й побачивши там Дiву Чисту, що Сина молоком годувала, заспiвали Тобi, Благословеннiй:

Радуйся, бо Ти породила Творця свiту; радуйся, бо годуєш молоком Годувальника всéсвiту.

Радуйся, бо сповивáєш Того, Хто сповиває небо хмарами; радуйся, бо на руках носиш Носимого на Херувимах.

Радуйся, бо, як звичайне дитя мале, народився вiд Тебе; радуйся, бо як Дитятко плаче i всьому свiтовi радiсть дає.

Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.

Кондак 2

Бáчачи при грудях Своїх Богомладенця, Свята Дiва речé Йому: як можу Тебе годувати, Творця Мого, що Йому всi воїнства небеснi викликують: Алилуя.

Iкос 2

Усе розумне творiння осягнути не може, як Ти Дитя молоком годуєш, будучи Дiвою. Однак,
невимoвному таїнству цьому вiруючи, благоговiйно взиваємо:

Радуйся, Дiво, неподолана спокусою; радуйся, Дiвице прекрасна.

Радуйся, жiнок Окрáсо; радуйся, Мати, що живеш у чистотi.

Радуйся, дiвам взiрець; радуйся, Благословенна мiж жонами.

Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.

Кондак 3

Сила Вишнього осiнила Тебе, Богородице Дiво, i дала Тобi снагу повити й годувати Того, Кого всi краї землi величають i спiвають Йому пiснь величну: Алилуя.

Iкос 3

Маючи велику смiливiсть звертатися до Народженого Тобою, зглянься на скорботи й біди, що оточили нас, умоли Годованого Тобою за нас, грiшних i негiдних, щоб, визволившись вiд лютих напáстей, заспiвали Тобi:

Радуйся, бо Ти народила Найсолодшу Втiху нашу; радуйся, бо Ти виростила Благословенного благодаттю.

Радуйся, Мати наша Всеблагáя; радуйся, бо Ти Своїми дiтьми нас нареклá.

Радуйся, надiйне наше Пристановище.

Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.

Кондак 4

Буря скорбот i напáстей облягає нас, жахаємося, щоб не потонути в морi життєвому, але явися, як голубиця Ноєва, галузку надiї подаючи нам, що викликуємо Боговi: Алилуя.

Iкос 4

Почувши слова життя вiчного, сказанi Сином Твоїм, мудра жiнка прославила Тебе, викликуючи: «Благословенна утроба, що носила Тебе, i груди, що годували Тебе», тож прийми й нашi нéмiчнi похвали:

Радуйся, бісере дорогоцiнний, Всечудная Мати; радуйся, велика мiж жонами.

Радуйся, Пáросте вiчноквiтучий; радуйся, Життя, що приймаєш Скарб освячення.

Радуйся, Чаше золота, що Христа — Небесну Манну — носиш; радуйся, бо Хлiбом життя нас вiдроджуєш.

Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.

Кондак 5

Богнатхненнi руки Твої, Всехвальна, простягни до нас немiчних, пiдiйми нас недбалих, спаси розпачливих, нехай у радостi душевнiй, нiчим не затьмаренiй, викликуємо Синовi Твоєму: Алилуя.

Iкос 5

Побачив Тебе в Дусi богомовний Iсая, як Ти, будучи Дiвою, маєш в утробу прийняти Народженого Тобою, i виголосив Тобi:

Радуйся, бо Ти Предвiчного породила; радуйся, бо через Тебе з нами Бог перебуває.

Радуйся, пророкувáнь здiйснення; радуйся, пророкiв Весéлосте.

Радуйся, всього свiту сподiвання; радуйся, роду нашого Розрáдо.

Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.

Кондак 6

Проповiдники велемовнi Твого милосердя — це ряснi чудеса, що виливаються вiд святої Твоєї iкони, щедро дарованi нам, щоб ми, поклоняючись Тобi й Богомладенцю Христовi, виголошували слова похвали: Алилуя.

Iкос 6

Засяяла в обителi Сави Освяченого, як сонце свiтосяйне, всечесна iкона Твоя, названа Годувальницею, перед нею ж преподобний з iноками завжди прославляли Тебе, спiваючи:

Радуйся, обителi нашої пречудна Окрáсо; радуйся, вiд ворогiв видимих i невидимих мiцна Охороно й Зáхисте.

Радуйся, бо молiння нашi Ти повсякчас вислуховуєш; радуйся, бо прохання нашi милостиво приймаєш.

Радуйся, бо гiркi зiтхання нашi втiшаєш; радуйся, бо нашi сльози утираєш.

Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.

Кондак 7

Бажаючи вiдiйти в життя вiчне, преподобний Сава пророкував, що по тривалiм часi прийде до обителi цiєї царiв син, йому однойменний, та прийме святу iкону Владичицi у благословення, i заспiває радiсно: Алилуя.

Iкос 7

Новий угодник Сава, святитель Сербської землi, прийшов до обителi древньої, i прийняв за словом його святу iкону, та принiс її на гору Афонську в обитель Хiландáрську, i всi насéльники її радiсно взивали до Владичицi свiту:

Радуйся, постiйна за нас грiшних Пiклувáльнице; радуйся, бо Ти нiколи нас не забуваєш.

Радуйся, бо незлiчéнно у святих чудотворних iконах Ти милiсть Свою поновлюєш.

Радуйся, бо новими знаменнями щедрот Твоїх нинi променієш; радуйся, бо великою любов’ю возлюбила тих, хто любить i шанує Тебе.

Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.

Кондак 8

Дивне чудо й незбагненне для невiрних i зарозумiлих, як вiд iкони Твоєї чудеса виливаються, ми ж, незлiченними милостями в цьому запевненi, насмiлюємося Господу Богу, що дарував таку Помiчницю родовi християнському, спiвати: Алилуя.

Iкос 8

Весь свiт видимий i невидимий хвалить Тебе, Богородице Дiво, як усердну Заступницю нашу, що повсякчас допомагає нам у морi погибельних бiд i скорбот. Тобi, Єдинiй Надiї нашiй, взиваємо:

Радуйся, бо Сина Твого за нас грiшних благаєш; радуйся, бо в облозi бiдувань скоро допомагаєш.

Радуйся, бо скоро чуєш молiння нашi; радуйся, бо гiркоти життя нашого незмiнно усолоджуєш.

Радуйся, бо мир i спокiй серцям нашим даруєш; радуйся, бо вiру нашу змiцнюєш.

Радуйся, бо хрест життя нашого нести помагаєш нам.

Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.

Кондак 9

Вельми вшановуючи Тебе, Всеблагая, Iоан Дамаскин промовляє: доречнiше мовчати, анiж оспiвувати Тебе, але, любов’ю переможен, i величаємо Тебе i спiваємо Синовi Твоєму величний спiв: Алилуя.

Iкос 9

Пишномовити не хочемо, але з любов’ю та сльозами линемо до Тебе як до Матерi, що любить дiтей Своїх, i з глибини серця взиваємо:

Радуйся, Радосте наша невимовна; радуйся, Утiхо наша несказанна.

Радуйся, домiвок наших Зáхисте; радуйся, немовлят наших Покрово.

Радуйся, отрокiв наших Виховання; радуйся, юних Охороно вiд погибельних шляхiв.

Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.

Кондак 10

Спасти всiх нас i хочеш, i можеш, Пресвята Дiво, коли тiльки припадаємо пiд Твою чесну Покрову, тому молимо Тебе: визволи нас вiд гiрких бiд i скорбот, що охопили нас, приверни серця нашi до милостивого пристановища i навчи взивати Боговi, що вiд Тебе народився: Алилуя.

Iкос 10

Стiною нездолáнною Тебе називаємо i знаємо, що кажемо iстину, осягнули бо, як сильно любиш рiд християнський, милостi й щедроти Твої завжди подаєш усiм, що спiвають Тобi:

Радуйся, бо вiд сiтей ворожих Ти нас охороняєш; радуйся, бо вiд нáклепiв злих людей нас спасаєш.

Радуйся, бо ворожнечу мiж рiдними на любов обертаєш; радуйся, бо мир i тишу в домах наших зберiгаєш.

Радуйся, бо добрим нáмiрам здiйснитися помагаєш; радуйся, бо добрi поради на серце покладаєш.

Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.

Кондак 11

Спiви всiлякi принесли Тобi, Пренепорочна, пророки, передбáчивши безсiменне зачаття й
народження вiд Тебе Сина Божого; пастирi ж та мудрецi — побачивши Тебе, що народила й годуєш; i весь мир хрещений хвалить Тебе. Вiруємо, що до кiнця вiку не змовкне пiсня похвали вiд роду християнського Народженому Тобою: Алилуя.

Iкос 11

Свiтило найяснiше Ти єси, Пречиста, нам, що в темрявi грiхiв i пристрастей гинемо, Ти просвiчуєш затемненi нашi очi, осяваєш вищим розумiнням серце, що оспiвує Тебе:

Радуйся, бо Ти народила Дорогу, Iстину й Життя; радуйся, бо iстинному Боговi нас доручаєш.

Радуйся, бо свiтлом Євангелiя нашi душi темнi просвiтляєш; радуйся, бо мудрiсть вiку цього на нiщо обертаєш.

Радуйся, бо мудрiсть найвищу, якою є любов, у серцях наших укорінюєш; радуйся, Помоче всiм i в усьому.

Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.

Кондак 12

Благодать Божа дивно явилася в землi Українськiй вiд принесеного списку iкони Твоєї — Годувальницi. Тому й гора Афонська i країна наша, що нинi дуже страждає, але на милiсть Твою непохитно уповає, викликують милосердному Боговi: Алилуя.

Iкос 12

Оспiвуючи Тебе, що Спаса нашого народила та пеленами Його сповивала й молоком годувала, сподiваємося, що жодне Твоє прохання не залишиться без вiдповiдi вiд Нього, бо Сам Найсолодший Iсус обiтував Тобi це; тому, маючи в цьому певну надiю, вшановуємо Тебе, Радосте й Утiхо наша:

Радуйся, бо Ти лютi скорботи на радiсть обертаєш; радуйся, бо зачерствiлi серця нашi любов’ю Твоєю пом’якшуєш.

Радуйся, бо любити Бога i ближнього нас навчаєш; радуйся, бо у скрутi нашiй уповати на Бога наставляєш.

Радуйся, бо холоднi молитви нашi любов’ю Твоєю зiгрiваєш; радуйся, бо молитви вiд нас, грiшних i недостойних, як милостива Мати приймаєш.

Радуйся, Богородице Дiво, Годувальнице, що милiстю Своєю повсякчасно годуєш нас.

Кондак 13

О Всехвальна Богородице Дiво, що Господа i Владику нашого молоком годувала, не вiдкинь цього скорботного молiння нашого, але ублагай Сина Твого, щоб дарував нам прощення грiхiв i зцiленн я нéмочей, щоб охоронив нас вiд голоду, холоду, пошести смертоносної, наглої смерти та вiд усяких бiд i напáстей, щоб, визволившись вiд них, радiсно спiвали Йому: Алилуя.

(Цей кондак читають тричi, а тодi Iкос 1-й i Кондак 1-й)

Молитва

О Пресвята Владичице наша Богородице, Небесна наша Царице, що молоком Христа Бога нашого годувала i нас, негiдних i многогрiшних, Твоєю багатою милiстю годуєш. Спаси i визволи нас, грiшних рабiв Твоїх, вiд даремних наклепiв, вiд усякої бiди й напáсти, i наглої смерти. Помилуй нас у дéнну, рáнiшню й вечiрню пору i в усякий час збережи нас, чи то сидимо, чи стоїмо — охорони, коли спимо вночi i коли ходимо — на всiх шляхах покрий i заступи. Захисти нас, Владичице Богородице, вiд усiх ворогiв наших видимих i невидимих та вiд усякого зла. На всякому мiсцi i на всякий час будь нам, Мати Преблагая, непоборною стiною й мiцним заступництвом завжди, нинi, i повсякчас, i на вiки вiчнi. Амiнь.

Акафіст видано видавничим відділом нашої парафії у 2008 році. Формат: 145х215мм, 16 сторінок, кольорова обкладинка.

Щодо придбання телефонуйте +380–67–11–909–73, +380–95–388–29–16, Віктор Сергійович Куземський, drukar@parafia.org.ua.