«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиВоскресний Октоїх і Загальна Мінея

Служба загальна апостолу одному

Вечірня

Стихири на Господи, взиваю,.. глас 8.

Як нам назвати тебе, апостоле? Чи небом, бо ти проповідував славу Божу? Чи рікою, бо всяку душу напоюєш таємно? Чи зорею, що освітлює Церкву? Чи чашею, що виливає пиття святе? Друже Христів найближчий, що разом з ангелами оселю маєш, молися за спасіння душ наших.

Апостоле, славний боговидче, прикрасилися ноги твої, що прямо йшли по шляху проповіді й стежки ворожі забували, поширюючи Божественне розуміння Слова, що явилося тілесно й тебе обрало як мученика преславного; моли ж Його за спасіння душ наших.

Апостоле славний, ти воістину був посланий Христом, як стріла світлоносна, що уражає ворогів, ураненим же душам явствено подає зцілення; тому тебе достойно ублажаємо і святкуємо святу пам’ять твою, моли, щоб спаслися душі наші.

Слава: і нині.

Богородичний: Незчисленно обіцяв я покаятися у своїх гріхах, Пречиста, але не полишає мене любий мені злий звичай; тому заради цього до Тебе взиваю і, припадаючи, молюся: Ти визволи мене від такого мучительства, настановлюючи мене на краще, що близьке до спасіння.

Хрестобогородичний: Побачивши на древі Тебе, Агнця і Пастиря, Агниця, що Тебе народила, ридала і як Мати до Тебе взивала: Сину Мій улюблений, як Тебе, довготерпеливий, розіп’яли на хресному древі; як Твої руки і ноги прицвяхували беззаконні, Слово; і кров Твою пролили, Владико.

Якщо самогласний. Слава,.. глас 6.

Пролилася благодать устами твоїми, славний апостоле (ім’я), і ти був свічником Церкви Христової, навчаючи овець словесних вірувати в Тройцю Єдиносущну, в Єдине Божество.

І нині…

Богородичний: Ніхто з тих, хто приходить до Тебе, не відходить від Тебе посоромленим, Пречиста Богородице Діво; але просить благодаті і приймає дар заради благого прохання.

Хрестобогородичний: Коли побачила Тебе Пречиста на хресті розіп’ятим, плакала і як Мати взивала: Сину Мій і Боже Мій, найсолодший Мій, як Ти терпиш страждання зневажливі.

Якщо свято з полієлеєм, промовляй богородичний воскресний, глас 6: Хто Тебе не ублажить…

Вхід. Прокимен дня.

Паремії три

Діян., зач. 2 (1, 12-26).

У ті дні повернулися апостоли до Єрусалима з гори, що зветься Єлеон і знаходиться поблизу Єрусалима, на відстані суботньої путі.

І, прийшовши, увійшли до світлиці, де й перебували: Петро та Яків, Іоан та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломій та Матфей, Яків Алфеїв та Симон Зилот і Юда Яковів. Усі вони однодушно перебували у молитві й благанні, з деякими жінками і Марією, Матір’ю Ісуса, та з братами Його. У ті дні Петро, ставши посеред учеників, сказав (зібралося ж близько ста двадцяти чоловік): «Мужі-браття! Належало статися тому, що у Писанні провістив Дух Святий устами Давидовими про Юду, колишнього вождя тих, що взяли Ісуса; він був зарахований до нас і одержав жереб служіння цього; але придбав землю неправедною мздою — і, коли звалився додолу, розпалося черево його і випали всі нутрощі його; і це стало відомо всім жителям Єрусалима, тому й земля та названа їхньою мовою «Акелдама», тобто «Земля крови». У книзі ж Псалмів написано: «Нехай опустіє двір його, і нехай не буде пожильця у ньому; і гідність його нехай прийме інший».

Отже, треба, щоб один із тих, котрі були з нами увесь час, коли перебував і ходив з нами Господь Ісус, починаючи від хрещення Іоанового до того дня, коли Він вознісся від нас, був разом з нами свідком воскресіння Його». І поставили двох: Йосифа, званого Варсавою, якого прозвали Юстом, та Матфія. І, помолившись, сказали: «Ти, Господи, Серцезнавче всіх, покажи з цих двох одного, якого Ти обрав прийняти жереб цього служіння і апостольства, від якого відпав Юда, щоб іти у своє місце». І кинули про них жереб, і впав жереб на Матфія, і зарахували його до одинадцятьох апостолів.

Діян. Зач. 6 (2, 38-47).

У ті дні сказав Петро до людей: «Покайтеся, і нехай охреститься кожен із вас в ім’я Ісуса Христа на відпущення гріхів; і приймете дар Святого Духа, бо вам належить обітниця, і дітям вашим, і всім дальнім, кого тільки покличе Господь Бог наш». І іншими багатьма словами він свідчив і умовляв, кажучи: «Спасайтеся від роду цього лукавого». Отже, ті, які охоче прийняли слово його, охрестилися; і приєдналося того дня близько трьох тисяч душ. Вони ж постійно перебували в ученні апостолів, і в єднанні та переломленні хліба, і в молитвах. Був же у кожній душі страх; і багато чудес і знамень сталося через апостолів у Єрусалимі.

Усі ж віруючі були разом і мали все спільне. І продавали майно і всяку власність, і ділили між усіма, зважаючи на потребу кожного. І щодня однодушно перебували у храмі і, переломлюючи по домах хліб, приймали їжу в радості та простоті серця, хвалячи Бога і перебуваючи в любові у всього народу. Господь же щодня залучав до Церкви тих, хто спасався.

Діян., зач. 15, від половини (5, 26-42).

Тоді начальник охорони пішов із служителями і привів їх без насильства, бо боялися народу, щоб не побили їх камінням. Привівши їх, поставили перед синедріоном; і спитав їх первосвященик, кажучи: «Чи не суворо заборонили ми вам учити про це ім’я? А ви ось наповнили Єрусалим ученням вашим і хочете навести на нас кров Чоловіка Того». Петро ж і апостоли сказали у відповідь: «Богу треба коритися більше, ніж людям. Бог отців наших воскресив Ісуса, Якого ви вбили, повісивши на дереві. Бог Своєю десницею возніс Його як Начальника і Спасителя, щоб дати Ізраїлеві покаяння і відпущення гріхів. Свідки Йому в цьому ми і Дух Святий, Якого дав Бог тим, хто кориться Йому». Вони ж, почувши це, розлютилися й радились, як убити їх.

Підвівшись у синедріоні, один фарисей на ім’я Гамаліїл, учитель закону, якого весь народ поважав, наказав вивести апостолів на короткий час, а їм сказав: «Мужі ізраїльські! Уважно подумайте про людей цих, що маєте робити з ними. Бо незадовго перед цим з’явився Февда, видаючи себе за когось великого, і до нього приєдналося близько чотирьохсот чоловік; але його вбито, і всі, хто слухав його, розійшлись і зникли. Після нього під час перепису з’явився Юда галілеянин і повів за собою чимало народу; але й він загинув, і всі, хто слухав його, розсипались. І нині кажу вам, відступіться від людей цих і облиште їх; бо якщо це починання і це діло від людей, то воно зруйнується; а якщо від Бога, то ви не можете знищити його; стережіться, щоб вам не стати і богоборцями». Вони послухались його; і, покликавши апостолів, били їх і, заборонивши їм говорити про ім’я Ісуса, відпустили їх. Вони ж (апостоли) пішли з синедріону, радіючи, що за ім’я Господа Ісуса сподобилися зазнати безчестя. І повсякдень у храмі і по домах не переставали вчити й благовістити про Ісуса Христа.

На стиховні стихири, глас 4

Одержав ти, апостоле, непереможну владу й силу над демонами — іменем Христовим проганяти силу їх, і всю землю обійшов, освітлюючи її, як сонце, і всі країни навчив, благовістуючи перше славне Христове спасенне пришестя.

Стих: По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх.

Своїм житієм ти уподібнювався Богу, благому за Своєю Божественною природою, і був мужем благим, (ім’я), за суттю своєю, а за благістю називаєшся сином і, маючи благий норов і чистий розум, явився істиним учеником Христовим.

Як голосний орган, Богом створений, апостоле (ім’я), ти присвятив себе, благовістю народам, навчаючи їх віри Христової словами й ділами, і всіх просвітив, щоб визнавали Ісуса як Бога, Спаса душ наших.

Слава,.. глас 2.

Залишивши земне, ти пішов за Христом і, натхнений Духом Святим, був посланий Ним до загиблих народів — навертати людей до світла богопізнання, апостоле (ім’я), і, закінчивши подвиги Божественними своїми стражданнями і різноманітними муками, душу свою Христу ти віддав; Його ж моли, всеблаженний, щоб Він дарував нам велику милість.

Якщо свято, промовляй богородичний воскресний:

О чудо нове…

Якщо ні, промовляй цей Богородичний: Як плодовите оливкове дерево, Діва виростила Тебе — плід життя, щоб плодоносити світові велику і багату милість.

Хрестобогородичний: На древі хресному розіп’ятого побачила Тебе неневісна, плачучи, промовляла: Сину Мій найсолодший, чому залишив Мене одну, що Тебе народила, Світло неприступне безначального Отця; поспіши прославитися, щоб побачили славу Божественну ті, що прославляють Твої Божественні страждання.

Тропар за уставом. Якщо ні, промовляй цей тропар, глас 3.

Апостоле святий (ім’я), моли милостивого Бога, щоб відпущення гріхів подав душам нашим.

Слава: і нині.

Богородичний за гласом тропаря.

Рання

На Бог Господь… тропар той самий.

Після 1-ї кафизми сідальний, глас 2.

Уловивши язичників, як рибу, славний апостоле (ім’я), і навчивши краї світу поклонятися Тобі, Христе Боже, з Отцем, і Духом, утверди Церкву Твою і вірним пошли благословення Твоє, єдиний милостивий Чоловіколюбче (двічі).

Слава: і нині.

Богородичний: Тобою, Богородице Приснодіво, ми стали причасниками Божественного єства; бо Ти породила нам Бога у плоті, тому достойно Тебе всі благочесно величаємо.

Після 2-ї кафизми сідальний, глас 4.

Христос, як Сонце правди, послав тебе, апостоле славний (ім’я) як промінь, щоб просвітив ти всю землю; і ти молитвами твоїми й Божественним світлом, що не вгасає, освітлюєш і просвіщаєш усіх, що з вірою прославляють святу пам’ять твою (двічі).

Слава: і нині.

Богородичний: Надія неосоромна тих, що на Тебе надіються, бо Ти єдина породила надприродно плоттю Христа Бога нашого; Його ж благай зі святими апостолами, щоб Він подав вселенній очищення гріхів, і всім нам раніше кінця життя — виправлення.

Полієлей і величання:

Величаємо тебе, апостоле Христів (ім’я, і шануємо болісті і труди твої, ними ж потрудився єси у благовісті Христовім.

Стих: Від сходу сонця і до заходу хвальне ім’я Господнє.

Стих: Побачили всі краї землі спасіння Бога нашого.

Слава: і нині.

Після полієлея сідальний, глас 8.

Неводом Божественного слова уловивши рибу словесну, ти приніс її, як дар, Богу нашому і, бажаючи прийняти на себе рани Христові, подібним у стражданнях до Нього став. Тому, зібравшись нині, ми шануємо, апостоле славний, святу пам’ять твою й одностайно взиваємо: моли Христа Бога, щоб дарував прощення гріхів тим, що з любов’ю прославляють святу пам’ять твою (двічі).

Слава: і нині.

Богородичний: Небесні двері й кивот, пресвяту гору, світлу хмару оспівуємо, і неопалиму купину, словесний рай, визволення Єви, велику скарбницю всієї вселенної, бо в Ній відбулося спасіння світу, і визволення від стародавніх гріхів; заради цього взиваємо до Неї: молися Сину Твоєму, щоб Він дарував прощення гріхів тим, що побожно поклоняються пресвятому Різдву Твоєму.

Ступеневі, 1-й антифон, глас 4.

Прокимен: По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх.

Стих: Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.

Все, що дише…

Потім Євангеліє від Матфея, зачало 34 (Мф. 9, 36; 10, 1-8).

Після 50 псалма стихира, глас 6.

Ти благодать Святого Духа прийняв і став спільником собору апостолів (ім’я), тому ти вдихнув вогняне дихання, що колись у вигляді вогненних язиків зійшло з неба, і попалив терня язичницького безбожжя: Христа Бога проповідниче, моли спастися душам нашим.

Канон, глас 8.

Пісня 1

Ірмос: Співаймо, вірні, пісню дивному Богу нашому, що визволив Ізраїля, пісню перемоги співаючи й виголошуючи: прославляємо Тебе, єдиного Владику.

Приспів: Святий апостоле (якщо євангеліст, то й євангелісте – ім’я), моли Бога за нас.

Коли стоїш ти, апостоле славний (ім’я), на небесах перед Владикою, Який тебе прославив й учеником Своїм світлим показав, просвіти мою душу, щоб я прославив пам’ять твою.

Багатство усякого блага дарував тобі Христос і показав тебе, апостоле, звершеним у всіх Божественних даруваннях — судом Своїм праведним, бо Він єдиний праведний.

Прийнявши духовну зорю, апостоле, що зійшла на тебе з небес, ти став вогненатхненним і попалив оману багатобожжя.

Богородичний: Те, що в мені є смертного й тлінного, Спасе, Ти показав, як нетлінне й безсмертне, оселившись в утробі Діви Пречистої і прийнявши на Себе природу людську.

Пісня 3

Ірмос: Нема святого, як Господь, і праведника, як Бог наш, Його ж оспівує все творіння; нема праведника, більшого від Тебе, Господи.

Таємницю Божественного втілення зрозумів ти воістину, апостоле (ім’я), угодниче Божий, одержавши від Самого Спаса просвічення небесне.

Слово безначальне й предвічне просвітило тебе, апостоле славний, як Свого служителя, світлим сяйвом Божественної благодаті.

Зорею розпалений і силою духовною, ти, апостоле славний, був посланий Христом, як стріла світлоносна, щоб просвітити світ ученням твоїм, блаженний.

Богородичний: Тебе, Богородице, провістив пророк, як свічник золотий, Ти носила Світ невечірній, Христа Бога нашого, що промінням Божества просвітлює весь світ.

Сідальний, глас 3.

Сяйвом Божественного Духа ти розвіяв темряву многобожжя й серця вірних просвітив, благовістивши спасительні заповіти, апостоле (ім’я) премудрий. Моли Христа Бога, щоб подав нам велику милість.

Слава: і нині.

Богородичний: Кожен, хто де спасається, там праведно і живе, і яке інше є пристановище, таке як Ти, Богородице, що покриває душі наші?

Хрестобогородичний: Як жезл сили маємо Хрест Сина Твого, Богородице, ним долаємо ворогів гординю, з любов’ю Тебе безперестанно величаючи.

Пісня 4

Ірмос: Богонатхненний пророк провістив, що хочеш Ти, Слово, народитися від гори, вкритої зеленню, дійсної Богородиці, і зі страхом прославив силу Твою.

Увесь ти, будучи скарбницею дарів євангельських, що благодаттю сповнена, став світлом світові й сіллю землі, апостоле (ім’я) преславний.

Речей грішних зрікся ти і сподобився побачити нематеріальне світло Божества, що прийняло матеріальну людську природу, апостоле славний.

Ти, як ученик Життя нетлінного, умертвив гріх, що в нас живе, життєносною силою Життєдавця, на себе прийняв її дійство.

Богородичний: Рівний з Отцем Своїм істотою, рівний Ти й з людьми за природою, прийнявши тіло наше, Владико, від Пречистої Діви.

Пісня 5

Ірмос: Ти, що вірою істинною весь світ просвітив, темряву несвідомости моєї світлом любови Твоєї просвіти, Господи.

Язик твій, боговидче, очистився духовним огнем, що його ти одержав любов’ю серця свого, коли сидів у світлиці сионській.

Ти, що в небесних оселях найвищих живеш, апостоле (ім’я), високе й велике вчення Христове благовістив нам.

Ти, маючи чистий розум у світлості Бога, серце чисте придбав і втіленого Бога бачив, неосяжного розумом.

Богородичний: Закон старий минув після Різдва Твого, Богородице, процвіла ж благодать, і правда засяяла.

Пісня 6

Ірмос: Ризу подай мені світлу, Ти, що в світло, наче в ризу, зодягаєшся, многомилостивий Христе Боже наш.

Як ученик і друг Христів, апостоле славний, ти всією повнотою любови послужив Господу Богу Вседержителю.

Через тебе Спаситель Божественні чудеса показав, давши тобі силу благодаті Своєї.

Ти, прикрашений Божественною благодаттю вчення, благовістив світу загальне спасіння, сущого над усім Бога, апостоле Христів (ім’я) всехвальний.

Богородичний: Нехай замовкнуть уста невірних, що не визнають Тебе, як Богородицю, всенепорочна, і лиця їхні нехай соромом покриються.

Кондак за уставом. Якщо ні, промовляй цей кондак, глас 4:

Як зірку пресвітлу, Церква назавжди здобула тебе, апостоле (ім’я), просвітлюючись даруванням многих чудес твоїх. Тому взиваємо до Христа: спаси тих, що з вірою шанують пам’ять Твого апостола, многомилостивий.

Ікос: Подай мені струмінь слова, Господи, що створив водне єство; і серце моє укріпи, милосердний, що утвердив землю словом Твоїм; і просвіти мої помисли Ти, що зодягаєшся у світло, як у ризу, щоб я говорив і співав шанування, достойне Твого апостола, многомилостивий.

Пісня 7

Ірмос: Юнаки єврейські сміливо зневажили полум’я в печі, змінивши вогонь на росу, взиваючи: благословенний Ти, Боже, повіки.

Дивну любов маючи до Бога, нині стоїш ти перед престолом Владики, апостоле (ім’я), як служитель Христів, увінчаний проповідниче Божий, і виголошуєш: благословенний Ти, Господи Боже, повіки.

Радість маючи разом зі Словом і розмовляючи з Ним, ти до Царства Небесного прилучився і взиваєш: благословенний Ти, Господи Боже, повіки.

Ти мудрістю покритий, благодаттю осяяний, красою миру прикрашений, богоносний апостоле святий, що взиваєш: благословенний Ти, Господи Боже, повіки.

Богородичний: Улещуванням колись змій вигнав із раю праотців; а Ти, Божа Мати, повернула тих, що взивають: благословенний, Пречиста, плід утроби Твоєї.

Пісня 8

Ірмос: Милозвучні органи грали, і безліч людей ідолу поклонялося в Деірі, а троє юнаків, не скорившись, Господу співали, прославляючи Його по всі віки.

Якими прекрасними були твої ноги, і величними уста твої, які сповіщали славу Христову, Ти навчи і нас взивати: Господа оспівуйте і прославляйте по всі віки.

Чеснотами світлими і сяйвом чудес прикрашений, ти був визнаний людьми, як насіння благословенне, навчаючи їх взивати: Господа оспівуйте і прославляйте по всі віки.

Як святий ученик, навчений таємниць небесних, обійшов ти весь світ, благовістуючи віру Христову й невимовну благодать, взиваючи: Господа оспівуйте й прославляйте повіки.

Богородичний: Розум не має змоги Різдво Твоє зрозуміти, і язик сили не має висловитись, як Ти Діво, породила Бога, Якого ми прославляємо по всі віки.

Пісня 9

Ірмос: Воістину Богородицею визнаємо Тебе ми, спасенні Тобою, Діво Пречиста, і з безплотними хорами Тебе прославляємо.

Дійшов ти до країв світу, апостоле (ім’я), осяяний світлом Божественним, і, одержавши духовний вогонь, як світло показав себе, тому тебе величаємо.

Увесь покладаючись на Бога, з’єднався ти з Ним; ублагай Його нині, апостоле богоявлений, за нас, що з вірою й любов’ю тебе вихваляємо.

Твою, всеблаженний, пам’ять святкуючи, завжди молимось, щоб ти позбавив нас багатьох хвилювань сміливістю твого заступництва; його ж, як апостол Христів, маєш, боговидче всечесний.

Богородичний: Заступницю всіх людей, що сяйвом Божественної чистоти світ освітила, піснями величаємо.

Світильний: Повернувши поступ прекрасних ніг Твоїх, апостоле (ім’я), зійшов ти на небо з радістю і, ставши перед Святою Тройцею, бачиш в Отці Сина й Духа Божественного. Тому ми з вірою святкуємо пам’ять божественну Твою.

Богородичний: Про час Страшного Суду пам’ятаю, безліч моїх злих діл жахають мене і страшать, але змилосердься, Пречиста, щирою Твоєю молитвою, і подай мені спасіння: бо Ти можеш все, що хочеш.

На Хваліте… стихири, глас 4

Неводом благодаті виловлював ти, славний апостоле (ім’я), людей із глибокої марноти, виконуючи повеління Учителя, Який розум твій просвітив і апостолом та почесним благовісником Його незбагненного Божества тебе показав (двічі).

Дух сяяння на тебе зійшов у вогняному вигляді і тебе, блаженний, створив вмістилищем Божественним, щоб скоро розганяти темряву безбожжя, і світ просвіщати сяянням премудрих твоїх повчань, тайнопроповідниче, апостолів прикрасо, самовидець Христів блаженний.

Сяйвом свого проповідання тих, що сиділи у темряві невідання, ти, славний, просвітив і показав їх синами Владики і Бога заради їхньої віри; Його ж стражданням і смерті ти уподібнився і став спадкоємцем слави, як мудрий і благовісник, як ученик Ісуса.

Слава,.. глас 8.

Покинувши все земне, пішов за Христом ти і, Духом Святим натхнений, посланий був навчати народи, що загибали, й навертати людей до світла істинної віри, апостоле (ім’я), а скінчивши подвиги Божественних страждань і всяких мук, душу свою Богу віддав. Моли Його, всеблаженний, щоб подав нам велику милість.

І нині…

Богородичний: Все уповання моє покладаю на Тебе, Мати Божа, охорони мене покровом Твоїм.

Хрестобогородичний: Коли чиста Агниця побачила Свого Агнця, Якого як людину добровільно вели на заколення, ридала, промовляючи: Ти, Христе, хочеш залишити Мене, що Тебе народила, бездітною. Для чого це вчинив Ти, визволителю всього? Однак оспівую і славлю Твою незбагненну розумом і словом безмежну благість, Чоловіколюбче.

Велике славослів’я, єктенії і відпуст.

На Літургії

Прокимен, глас 8: По всій землі розійшлось віщування їх, і в кінці вселенної слова їх.

Стих: Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.

Апостол, зач. 131 (1 Кор. 4, 9-15).

Браття, нам, посланцям останнім, Бог судив бути ніби засудженими на смерть, бо ми були видовищем світові, ангелам і людям. Ми безумні Христа ради, а ви мудрі у Христі; ми немічні, а ви міцні; ви у славі, а ми в безчесті. Навіть донині терпимо голод, і спрагу, і наготу, і страждаємо, і поневіряємося, і трудимось, працюючи своїми руками. Лихословлять нас, ми благословляємо; гонять нас, ми терпимо; ганьблять нас, ми благаємо: ми як сміття для світу, як порох, що усі топчуть донині. Це пишу не для того, щоб вас посоромити, а наставляю на розум вас, як дітей моїх улюблених, бо хоч у вас тисячі наставників у Христі, та не багато отців; я родив вас у Христі Ісусі благовістям. Тому благаю вас: ставайте подібні мені, як я Христу.

Євангеліє, зач. 35 (Мф. 10, 9-20).

Причасний: По всій землі розійшлось віщування…

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору