Служба загальна апостолам двом або багатьом
Вечірня
На Господи, взиваю… стихири, глас 4.
Ви, ученики славні, ублажаєтеся як самовидці і свідки втілення Сина Божого; ви явилися світові, як блискавка осяйна, і, як гори духовні, виточуєте насолоду, як райські ріки, що, розділившись, завжди течуть, язичницькі зібрання напоюєте Божественними водами.
Ви у весь світ були послані, як проміння, що сяє духовною зорею, беззаздрісно звершуючи чудеса, будучи служителями таїн Христових і Богописаними скрижалями Божественної благодаті, на яких написані Богонавчені закони, священнотаїнники преславні.
Тростина рибалок перекреслила премудрих хитання і струмки ораторів Богомудрими вченнями Божественних догматів, що ясно висвітлюють Євангелія спасительні тайни і подають вічну поживу, й ангельську насолоду, і постійну славу.
Слава: і нині.
Богородичний: Радуйся, сонце світлосяйне, Сонця незаходимого носителька, через Яку засяяло Сонце незбагненне. Радуйся, розум, що сяє Божественним сяйвом; промінь блискучий, що просвітлює всі краї землі; Ти воістину золотозарна, всеблаженна і непорочна, що Світло невечірнє вірним засвітила.
Хрестобогородичний: Бачачи Тебе розіп’ятим і в ребра списом проколотим, Христа Чоловіколюбця, Пречиста плакала, взиваючи: що це, Сину Мій, що Тобі невдячні люди вчинили за те, що Ти добро зробив їм; і хочеш залишити Мене бездітною, улюблений Сину; дивуюся, милосердний, Твоєму добровільному розп’яттю.
Якщо є самогласний, Слава,.. глас 8.
Все творіння, до якого приходили, просвітили Спасові ученики, оману ідольську попалили, як хмиз, вченням вашим, народи спасли від глибини нерозуміння Божественним розумом; і нині моліться Христу, щоб Він був милостивим до нас у день судний.
І нині…
Богородичний: Прийми голос Твоїх благальників, Пречиста Діво Богородице, і моли безперестанно Господа, щоб Він дарував нам відпущення гріхів.
Хрестобогородичний: Господи, коли Тебе, Сонце праведне, побачило сонце на древі розіп’ятим, проміння сховало, і світло місяця змінилося на темряву; непорочна ж Твоя Мати серцем мучилась.
Якщо свято з полієлеєм, промовляй богородичний воскресний: Царю Небесний…
Вхід. Прокимен дня.
Паремії три
Соборного послання першого святого апостола Петра читання (зач. 58, від половини; 1 Петр. 1, 3-9).
Браття, благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Який з великої Своєї милости відродив нас воскресінням Ісуса Христа з мертвих для живого уповання, для спадщини нетлінної, чистої, нев’янучої, яка зберігається на небесах для вас, яких сила Божа через віру охороняє для спасіння, що готове відкритися в останній час. Цьому радійте, посумувавши тепер трохи, якщо треба, від різних спокус, щоб випробувана віра ваша виявилася коштовнішою за золото, що гине, хоч і очищається вогнем, на похвалу і честь і славу під час об’явлення Ісуса Христа, Якого, не бачивши, любите, і в Якого віруєте, хоч донині не бачили, і радієте радістю невимовною і преславною, досягаючи, нарешті, вірою вашою спасіння душ.
Соборного послання першого святого апостола Петра читання (зач. 58, від половини; 1 Петр. 1, 13-19).
Улюблені, підперезавши стегна розуму вашого, пильнуючи, майте досконалу надію на благодать, що подається вам у явленні Ісуса Христа. Як слухняні діти, не потурайте похотям, що були в час вашого невідання, але, за прикладом Святого, Який покликав вас, і самі будьте святі в усіх вчинках. Бо написано: «Будьте святі — Я бо святий». І якщо ви називаєте Отцем того, Який, не зважаючи на особу, судить кожного по ділах, то зі страхом проводьте час мандрування вашого, знаючи, що не тлінним сріблом або золотом визволені ви від суєтного життя, переданого вам від батьків, а дорогоцінною Кров’ю Христа, як непорочного і чистого Агнця.
Соборного послання першого святого апостола Петра читання (зач. 58, від половини; 1 Петр. 2, 11-24).
Улюблені, прошу вас, як пришельців і подорожніх, сторонитися тілесних похотей, які повстають проти душі, і провадити доброчесне життя ваше між язичниками, щоб вони за те, за що лихословлять на вас, як злочинців, побачивши добрі діла ваші, прославили Бога в день відвідання. Отже, будьте покірні всякому людському начальству заради Господа: чи цареві, як верховній владі, чи правителям, як від Нього посланим для покарання злочинців і для похвали тим, хто робить добро, — бо така є воля Божа, щоб ми, роблячи добро, закривали вуста неуцтву нерозумних людей, — як вільні, не як ті, хто використовує свободу для прикриття зла, але як раби Божі. Усіх шануйте, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте. Слуги, коріться з усяким страхом господарям, не тільки добрим і лагідним, але й суворим, бо те угодне Богу, коли хто, думаючи про Бога, терпить скорботи, страждаючи несправедливо. Бо яка похвала, якщо ви терпите, коли вас б’ють за провини? А якщо, роблячи добро і страждаючи, ви терпите, це угодно Богу. Бо ви до цього покликані: тому що і Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли по слідах Його. Він не вчинив ніякого гріха, і не було лукавства в устах Його. Коли Його лихословили, Він не лихословив взаємно; страждаючи, не погрожував, а передавав те Судді Праведному. Він гріхи наші Сам возніс тілом Своїм на дерево, щоб ми, звільнившись від гріхів, жили для правди.
На стиховні стихири, глас 6.
Ви, богослови й ученики, що бачили Бога, були служителями великих Божих таїн і прийняли благодать зцілень, усіх людей від немочей зціляєте.
Стих: По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх.
Ви, боговидці апостоли Господні, є великим пристановищем і покровом для душ наших, тому ми вас завжди шануємо.
Стих: Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.
Від усякої недолі, і напастей бісівських, і провин, і полону злого визволіть, Божественні апостоли славні, тих, що з вірою величають вас.
Слава,.. глас 4.
Апостоли — органи, добре складені Божественною мудрістю, — ви покликали народи через віру, наставляючи їх на пізнання Христове словами й ділами; і всіх навчили визнавати істинне Ісуса Божество, Спаса душ наших.
І нині…
Богородичний воскресний: Зваж на моління…
Якщо не свято, промовляй цей Богородичний:
Маючи Тебе, Богородице, упованням і заступництвом, ми не боїмося ворожих спокус, бо Ти спасаєш душі наші.
Хрестобогородичний: Зброя, як говорив Симеон, пройняла серце Твоє, всесвята Владичице, коли побачила Ти Слово, що з Тебе невимовно засяяло, беззаконними засудженим на розп’яття на хресті, Який вкусив оцет і жовч, і в ребра був проколотий, руки й ноги Якого прибили цвяхами; Ти, ридаючи, викликувала і, як Мати, взивала: що це, Сину Мій найсолодший, за нове таїнство!
Тропар за уставом. Якщо ж ні, промовляй цей тропар, глас 3.
Апостоли святії, моліть милостивого Бога, щоб гріхів відпущення подав душам нашим.
Слава: і нині.
Богородичний за гласом тропаря.
Рання
На Бог Господь… тропар той самий.
Після 1-ї кафизми сідальний, глас 1.
Бог Всевишній послав у світ таємно духовний собор апостолів, які стали лікарями тих, що страждали в неволі, закликаючи Триіпостасне Єдине Божество, премудро зобразивши втілення Еммануїла Господа (двічі).
Слава: і нині
Богородичний: Оспівуємо Тебе, Діво, купину неопалиму, що її бачив Мойсей, гору Божу, святу хмару, скинію чисту, Богоприємну трапезу, палату Вишнього Царя і всесвітні непрохідні двері.
Після 2-ї кафизми сідальний, глас 4.
Господні апостоли, небесні таїнники, ви світлопромінним сяянням, як зірки, просвітлюєте краї землі ученням святої проповіді (двічі).
Слава: і нині.
Богородичний: Теплу заступницю тих, що в недолі, нашу помічницю і переміну нашу в Бозі, ради Якої ми визволилися від смерти, Богородицю, ми, вірні, ублажаємо.
Після Хваліте ім’я Господнє… величання:
Величаємо Вас, святі апостоли, що весь світ ученням своїм просвітили і всі краї до Христа привели.
Псалом вибраний: Небеса повідають славу Божу…
Після полієлея сідальний, глас 3.
Божественні труби Утішителя, ви проголошували слова спасіння світові; і тих, що спали у мороці омани, розбудили і привели до світла богопізнання; апостоли Божественного Світла, моліть Христа Бога спастися душам нашим.
Слава: і нині.
Богородичний: Від Божественного єства не відлучившись, Він став плоттю в Твоєму лоні, але Богом втіленим перебував, і після Різдва Тебе, Матір, залишив Дівою і після Різдва, єдиний Господь; Його ж щиро моли, щоб Він дарував нам велику милість.
Ступеневі, 1-й антифон, глас 4.
Прокимен: По всій землі розійшлося віщування їх, і по всій вселенній слова їх.
Потім Євангеліє від Луки, зач. 8 (Лк. 2, 25-38).
Після 50 псалма стихира, глас 6.
Всечесне свято апостолів прийшло до Церкви Христової, сприяючи спасінню всіх нас; тому, таємно плещучи до них руками, промовмо: радуйтеся, світильники тим, що в темряві, духовного Сонця зірки блискучі; радуйтесь, апостоли, міцна основа Божественного вчення, друзі Христові, сосуди пречесні; прийдіть до нас невидимо, сподобляючи дарів духовних тих, що ваше свято величають піснями.
Канон, глас 4
Пісня 1
Ірмос: Моря Червоного безодню немокрими стопами древній перейшовши Ізраїль, хрестовидними Мойсеєвими руками Амаликову силу в пустелі переміг.
Бажаючи оспівувати собор апостолів, даруй мені, Христе, молитвами їх, як Бог, зорю Пресвятого Духа і світло Твоєї премудрости.
Зміцнившись силою Твоєю і благодаттю, Христе, чесні Твої апостоли зруйнували силу супротивних ворогів, бувши боговидцями, за невичерпним Твоїм повелінням.
Творячи зцілення Твоїм, Владико, ім’ям, славні апостоли язичницькі зібрання уловили Твоїм вченням і світлом Твоїм просвітили.
Навчившись небесної премудрости, преславні Христові апостоли явно посоромили, премудрі, багатослів’я нечестивих своєю проповіддю.
Богородичний: Єдиного від Тройці Божественної Ти, Пречиста, породила, Який тілом явився серед нас благоволінням Того, Який народив Його, і дією Пресвятого Духа, Діво Мати.
Пісня 3
Ірмос: Веселиться Тобою Церква Твоя, Христе, взиваючи: Ти моя сила, Господи, і пристановище, й утвердження.
Небесні і чесні вчення боговістячи на землі, ви, проповідники Христові, передали, язиками вогненними навчені.
Ти, Владико, показав учеників Твоїх словесними небесами, які сповіщали славу Твою всім краям.
Ви, премудрі, були вписані на небесах і оселилися разом з Христом; тих, хто шанує вас з любов’ю, збережіть.
Богородичний: Той, Хто живе в вишніх, оселився з нами, Пречиста: плоть бо прийняв від Тебе безсіменно і явився.
Сідальний, глас 8: Ви уловили словесну рибу сіттю слів Божественних, і принесли її як початок Богу нашому, і, у Христові рани бажаючи зодягнутися, стали подібними до Нього у стражданнях; тому, зібравшись, достойно шануємо вашу всесвяту пам’ять, апостоли славні, і одностайно взиваємо до вас: моліться Христу Богу, щоб Він дарував відпущення гріхів тим, хто з любов’ю шанує святу пам’ять вашу.
Слава: і нині.
Богородичний: Всі роди людські, ублажаємо Тебе, як Діву і єдину в жонах, що безсіменно породила Бога у плоті, — бо вогонь Божества оселився в Тобі, — і, як немовля, годувала Творця і Господа; тому ангельські сили і людський рід достойно славимо Твоє Різдво і одностайно взиваємо до Тебе: моли Христа Бога, щоб Він дарував відпущення гріхів тим, хто з вірою поклоняється пречистому Твоєму Різдву.
Хрестобогородичний: Агнця, і Пастиря, і Спасителя світу на хресті бачачи, Мати Твоя мовила, плачучи: світ радіє, приймаючи визволення, але моє серце горить, дивлячись на розп’яття Твоє, яке Ти за всіх терпиш, Сину й Боже Мій.
Пісня 4
Ірмос: Вознесеним Тебе бачила Церква на хресті, Сонце праведне, і стала в чині своєму, достойно взиваючи: слава силі Твоїй, Господи.
Всю вселенну пройшло вогневидне віщування слів Божественних апостолів, попаляючи оману і просвітлюючи благодаттю зібрання благочестивих.
Почорнілий морок безбожного світу боговидні світила просвітили зорею благодаті, ученики Господні явилися сяянням проповідання.
Просвічені священною зорею духовного Сонця, всехвальні, як сонце сяєте, світлом Божественним розганяючи морок омани.
Жезлом сили маючи хрест Твій, самовидці Твої, Слово, солоне житейське море, як коні, розсікли, засмучуючи багатобожжя води.
Богородичний: Прикрашене різноманітним сяйвом небо одухотворене, Діва Пречиста нині як Богородиця прославляється Тобою, Христе, Царем царів.
Пісня 5
Ірмос: Ти, Господи мій, Світло, що у світ прийшло, Світло Святе, що виводить з темряви невідання тих, хто з вірою оспівує Тебе.
Божественні Твої і премудрі служителі світлом просвітили світ, сповіщаючи всіх про Тебе як про Світло, що не заходить.
Апостоли, що явно виявили всяке доброчинство, зруйнували різні сплетіння бісівської злоби.
Апостоли, провіщаючи вогненними язиками, явили нам Троїчне сяяння у єдиному Божестві.
Богородичний: Тебе, як непереможну зброю, на ворогів маємо; Тебе придбали ми, утвердження і надію нашого спасіння, Богоневісто.
Пісня 6
Ірмос: Приношу Тобі жертву голосом похвали, Господи, — взиває Церква до Тебе, від бісівської крови очистившись кров’ю, що витекла з ребер Твоїх ради милости Твоєї.
Ти, Спасе, утвердив Твоїх учеників премудрістю і чудесами, і вчинив їх сильнішими за марнослів’я еллінів, зруйнувавши їхню оману.
Ви — божественні ріки премудрости, що напоїли спасительними водами всі ниви церковні, спасительними струмками, що течуть із джерела.
Будучи живими зірками, ви, все хвальні, зруйнували всю темряву омани світлосяйним сяянням і засвітили світло богопізнання.
Богородичний: В Тебе, голубицю чисту і лагідну, лілею, польову квітку; о Богомати, Жених мислений в Тебе оселився.
Кондак за уставом, якщо ні, цей кондак, глас 4.
Лозами винограду Христового явилися ви, мудрі, плоди чеснот приносячи, вино спасіння подаючи, що його приймаємо, радістю сповнюючись. Святкуємо чесну пам’ять вашу, Господні апостоли, моліть, щоб даровано нам було велику милість і відпущення гріхів.
Ікос: Як ученики Владики всього, ви, боговидці, сіттю ваших молитов витягли із глибини гріхів смиренну мою душу, спійману сіткою бісівських напастей, щоб добре минув останок днів життя мого; оспівую вас з любов’ю і славлю життя ваше непорочне, яке ви прожили на землі, тяжко затьмарених просвітили, Тройцю Божественну шанувати навчивши, Господні апостоли.
Пісня 7
Ірмос: У печі персидській юнаки Авраамові, опалені любов’ю благочестя більше, ніж полум’ям, взивали: благословен єси в храмі слави Твоєї, Господи.
Синами вчинив учеників Твоїх Ти, що од віку єством Бог, з любови явив їх спадкоємцями насліддя Отця, преблагий, і благоволив їм ходити з Тобою як з Богом і Владикою.
Ти, Слово, дарував ученикам Твоїм потоки премудрости, широту серця і язик доброзичливий і послав проповідувати Євангеліє Царства всім краям.
З’явившись як хмари Божественного світла, апостоли посилають дощ — воду животворчу, взиваючи: благословен єси в храмі слави Твоєї, Господи.
Богородичний: Прикрашеною Божою славою явилася Ти, Пречиста, що єдина од віку зачала Слово Боже, Мати Діво; благословенна Ти в жонах, всенепорочна Владичице.
Пісня 8
Ірмос: Руки розпростерши, Даниїл пащі левів затулив у рові; вогненну ж силу погасили, опоясавшись доброчесністю, благочестиві юнаки, взиваючи: благословіть, усі творіння Господні, Господа.
Божественний премудрий собор апостолів Христових вогнем Духа, як кукіль, попалив різноманітні бісівські капища і вірних серця просвітив, взиваючи: благословіть, усі творіння Господні, Господа.
Божественних учеників Христових, апостолів, що як грім сповістили нам Божественні повеління, пристановище вірних, благодійників усього людства, Спасових служителів одностайно шануймо.
Шануймо всечесні і місткі сосуди чеснот, початки людства, труби проповідання, потоки нетлінного життя, богоносні блискавки, джерела зцілень, швидкі ноги Євангелія.
Богородичний: Повнота всього смиряється заради нас, щоб ми стали причасниками Його повноти; в Пречисте бо лоно Твоє ввійшов Безмежний, від Отчого лона не відступивши, втілився; тому Тебе всі благословляємо, Маріє Богоневісна.
Пісня 9
Ірмос: Камінь нерукосічний від Тебе, Діво, нерозсіченої гори, відсікся і став наріжним каменем — Христос, роз’єднані єства з’єднав; тому, радіючи, Тебе, Богородицю, величаємо.
Боговидці, ви прийняли владу від Владики відпускати гріхи полоненим; очистіть гріхи тих, що оспівують вас, і спасіння їх сподобіть.
Ви, славні апостоли, всі сприйняли вседуховну Зорю, що явилась вам істотою, в світлиці навчившись високого проповідання і вчення; і нині достойно ублажаємо вас.
Вам, друзям Своїм спочилим, Христос подає нині вінці нетлінні і баченням Божества наповнює; Йому ж нині моліться, щоб Він спас усі Церкви.
Богородичний: Той, Хто благозволив прийти у плоті, Хто все прикрасив словом, оселився в Тобі, знайшовши Тебе єдину святішу за всіх, і явив Тебе істинною Богородицею, Мати Діво.
Світильний: Пресвята Владичице чиста, єдина неневісна, спасіння й уповання, Ти благай Того, Хто народився від Тебе, Бога нашого, спасти світ від омани, і бід, і скорбот.
На Хваліте… стихири, глас 8
Господи, Ти сяянням Утішителя просвітив апостолів і вчинив їх світилами, утвердженням віри, Твого розуму мисленим просвіченням, Владико; ради цього поклоняємося невимовному Твоєму чоловіколюбству.
Ви явилися разом основою церковною, як коштовне каміння, зорею світлою сяючи вселенній богопізнанням, апостоли Божественні, що стоїте перед престолом Святої Тройці, і молитвеники за душі наші.
Господи, Ти через апостолів огородив стадо Твоє це, від спокуси ворожої неушкодженим зберігаючи; бо Ти чесною кров’ю викупив його із рабства диявола, як милосердний і Чоловіколюбець.
Слава,.. глас 4.
Як крилаті орли, ви всю землю облетіли, святе вчення сіючи і кукіль омани вириваючи благодаттю, приносячи повноколосий плід, всехвальні; ним наповнюються житниці духовні навіки, що зберігаються для безсмертного Владики.
І нині…
Богородичний: Маючи Тебе, Богородице, упованням і заступництвом, не страшимося ворожих нападів, бо Ти спасаєш душі наші.
Хрестобогородичний: Бачачи Тебе, Христа Чоловіколюбця, розіп’ятим і в ребра проколотим списом, Пречиста, плачучи, взивала: що це, Сину Мій, чим Тобі невдячні люди відплатили за те, що Ти вчинив їм добро, поспішаючи зробити Мене бездітною; дивуюся Твоєму добровільному розп’яттю, милосердний.
На Літургії
Прокимен, алилуарій і причасний (див. за посиланням вище, або стор. 293)
Апостол до Коринф’ян, зач. 131 (1 Кор. 4, 9-16).
Браття, нам, посланцям останнім, Бог судив бути ніби засудженими на смерть, бо ми були видовищем світові, ангелам і людям. Ми безумні Христа ради, а ви мудрі у Христі; ми немічні, а ви міцні; ви у славі, а ми в безчесті. Навіть донині терпимо голод, і спрагу, і наготу, і страждаємо, і поневіряємося, і трудимось, працюючи своїми руками. Лихословлять нас, ми благословляємо; гонять нас, ми терпимо; ганьблять нас, ми благаємо: ми як сміття для світу, як порох, що усі топчуть донині. Це пишу не для того, щоб вас посоромити, а наставляю на розум вас, як дітей моїх улюблених, бо хоч у вас тисячі наставників у Христі, та не багато отців; я родив вас у Христі Ісусі благовістим. Тому благаю вас: ставайте подібні мені, як я Христу.
Євангеліє від Луки, зачало 50 (Лк. 10, 1-15) або 51 (Лк. 10, 16-21).
