«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиТріодь Постова

У святий і Великий понеділок

На ранній

Після Шестипсалмія співаємо Алилуя, на глас 8, голосно і з милозвучністю, а потім тропар повільно й голосно, і також з милозвучністю, глас 8.

Ось, Жених гряде опівночі, і блажен раб Його, якого застане Він не сплячим, а недостойний, що його знайде недбалим. Гляди, отже, душе моя: сну не піддавайся, щоб на смерть тебе не було віддано і щоб поза Царством тебе не було замкнено, але опам’ятайся, взиваючи: свят, свят, свят єси, Боже, Богородиці ради помилуй нас (тричі).

Далі звичайне читання кафизм з поклонами.

Після 1-ої кафизми сідальний, глас 1.

Страждання чесні нинішнього дня, як світила світлосяйні, освітлюють світ: Христос бо гряде страждати з благости; Той, Хто все тримає в руках, добровільно простягає руки на древі, щоб спасти людину.

Слава: і нині, той самий.

Після 2-ої кафизми стиховний сідальний, глас 1.

Невидимий Суддя, як Ти став видимим і йдеш, щоб бути вбитим мужами беззаконними, наше осудження осуджуючи стражданнями Твоїми; тому, возсилаючи хвалу, одностайно приносимо велич і славу державі Твоїй, Слове.

Слава: і нині, той самий.

Після 3-ї кафизми, стихословний сідальний, глас 8.

Страждань Господніх початок, нинішній день світлоносний, прийдіть же, святолюбці, зустріньмо піснями: Сотворитель гряде хрест прийняти, випробування і рани, Пилатом засуджений: тому і рабом був ударений по голові; Він усе терпить, щоб спасти людину. Заради цього взиваймо до Нього: Чоловіколюбче, Христе Боже, даруй прощення гріхів тим, що з вірою поклоняються пречистим стражданням Твоїм.

Слава: і нині, той самий.

І зразу ж після читання з тлумачення Євангелія від Матфея, слово Іоана Золотоустого про засохлу смоковницю, його ж початок:

Коли ж побачив… і щоб сподобитися нам вислухати.

Євангеліє від Матфея, зачало 84, без переступки:

Одного разу Ісус, повертаючись у місто, зголоднів…

Кінець у зачалі 88 …і дане буде народові, який буде приносити плоди його.

Після цього псалом 50.

Далі: Спаси, Боже, людей Твоїх…

Господи, помилуй (12 разів).

Трипіснець, творіння преподобного Косьми. В другий день, тобто в понеділок. Ірмоси по двічі, тропарі на 12.

Приспів: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі (такий самий весь тиждень).

Далі ірмос, обидва кліроси разом.

Пісня 1, глас 2

Ірмос: Непрохідне схвильоване море Ти Божим Своїм повелінням висушив, і проходити через нього ізраїльських людей настановив; Господу співаємо, славно бо прославився.

Невимовне сходження Слова Божого: Христос є один і Той самий Бог і людина; Бог не вважав привласненням, коли прийняв образ раба, показуючи це ученикам: славно бо прославився.

Послужити Сам прийшов і добровільно обкладається Сотворитель образом творіння; коли Адам зубожів, Він збагачує його Божеством; безстрасний Божеством хоче визволити мою душу.

Кондак, глас 8: Яків ридав, позбавившись Йосифа, а той, славний, сидів на колісниці, як цар шанований, не підкорившись тоді похоті єгиптянки; його прославив Той, Хто знає серця людські й посилає вінець нетлінний.

Ікос: Нині ж ридання додамо до ридання і проллємо сльози з Яковом, що оплакував Йосифа приснопам’ятного і цнотливого, тіло якого ув’язнили, але душу він зберіг непоневоленою, і царював над усім Єгиптом; Бог бо подає Своїм рабам вінець нетлінний.

Пісня 8

Ірмос: Вжахнулися юнаки благочестиві, коли від неоскверненого, як і душа, тіла їхнього відступив вогонь, що мав властивість легко спалювати безліч речей. Присносущний же зав’ялив полум’я, і вічна пісня співалася: Господа всі діла оспівуйте і прославляйте по всі віки.

Вас, Моїх учеників, тоді пізнають усі, коли зберігатимете Мої заповіді, — говорить Спас друзям, ідучи на страждання; мир майте в собі, й між усіма, і, будучи смиренними, піднесетеся; знаючи Мене, Господа, оспівуйте і прославляйте по всі віки.

Язичницький чин шанування є супротивним для вас, він є силою можновладців і не Мій жереб; мукою стає розум самохвальний; хто хоче бути з вас найкращим, нехай буде після всіх останнім; знаючи Мене, Господа, оспівуйте і прославляйте по всі віки.

Хвалимо, благословляємо…

І знову ірмос. Чеснішу… не співаємо.

Пісня 9

Ірмос: Звеличив Ти, Христе, Богородицю, що Тебе народила; від Неї ж, Сотворителю наш, зодягнувся Ти в тіло, подібне нашому в усьому, крім наших гріхів; Її ж ублажають усі роди, Тебе величаючи.

Скверну всю пристрастей відкинувши, розум благомудрий, достойний Божественного Царства, Ти передрік Твоїм апостолам, Премудросте всіх: ним же прославилися ви, світліші за сонце світлосяйне.

Дивлячись на Мене, сказав Ти, Господи, ученикам Твоїм: не думайте про себе високо, але уподібніться смиренним; Мою чашу, яку Я п’ю, пийте, щоб у Царстві Отця Мого зі Мною прославитися.

Далі ірмос: Звеличив Ти, Христе… І поклін до землі. Екзапостиларій співаємо тричі, повільно і милозвучно. Він же співається до Великого четверга — посеред церкви співцем, а потім двома кліросами.

Чертог Твій бачу, Спасе мій, прикрашений, і одежі не маю, щоб увійти в нього: просвіти одежу душі моєї, Світлодавче, і спаси мене.

На хвалітних стихири самогласні на 4, глас 1.

Гряде Господь на вільні страждання й апостолам говорить у путі: ось входимо в Єрусалим, і зрадять Сина Людського, як написано про Нього. Прийдімо ж і ми, з очищеними думками, підемо разом з Ним, і розіпнемося, і помремо заради Нього для житейських пристрастей, щоб і ожити з Ним, і почути слова Його: не в земний Єрусалим, щоб страждати, але йду до Отця Мого й Отця вашого, Бога Мого і Бога вашого, і піднесу вас до горнього Єрусалима, в Царство Небесне (двічі).

Глас 5: Дійшовши, вірні, до спасительних страждань Христа Бога, невимовне Його довготерпіння прославмо, щоб Він Своїм милосердям підніс і нас, умертвлених гріхом, як Благий і Чоловіколюбець (двічі).

Слава: і нині, глас той самий.

Господи, що грядеш на страждання, утверджуючи Твоїх учеників, прийнявши їх окремо, Ти говорив їм: чому слів Моїх не пам’ятаєте, які раніше сказав вам, чи не написано кожним пророком, що тільки в Єрусалимі повинен бути вбитим; нині ж час настає, про який говорив вам: ось, віддаюсь на ганьбу в руки грішників, які і на хресті Мене розіпнуть, і погребінню віддадуть, і виставлять на ганьбу, як мертвого. Однак тримайтеся, триденним встану на радість вірним, і на життя вічне.

На стиховні самогласні, глас 5.

Господи, не розуміючи таїнства невимовного Твого провидіння, мати синів Заведеєвих просила Тебе дарувати почесті тимчасового царства синам її, але замість цього чашу смерти обіцяв Ти випити друзям Твоїм; цю чашу раніше за них вип’єш Сам, — говорив Ти, — на очищення від гріхів. Тому до Тебе взиваємо: спасіння душ наших, слава Тобі.

Стих: Наповни нас вранці милістю Твоєю, Господи:

Про досконале думайте, — навчав Ти, Господи, учеників Твоїх, — і не уподібнюйтесь язичникам, щоб володіти меншими; не так повинно бути у вас, Моїх учеників, — говорив Ти, — бо убогим хочу бути: хто хоче бути першим серед вас, нехай буде всім слугою: а начальник нехай буде підлеглим: а найстарший — як останній. Бо Я прийшов Сам зубожілому Адаму послужити, і віддати душу Свою за визволення багатьох, хто взивають до Мене: слава Тобі.

Стих: І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас: покарання засохлої через неплідність смоковниці устрашимося, браття, достойні плоди покаяння принесімо Христу, Який подає нам велику милість.

Слава: і нині, глас той самий.

Іншу Єву знайшов змій — єгиптянку, яка намагалася пестощами уловити Йосифа, але той, залишивши ризу, утік від гріха; і нагим не осоромився, як первозданний Адам колись через непослух. Того молитвами, Христе, помилуй нас.

Далі: Благо є… І все інше, як звичайно, з поклонами.

Потім відпуст: Гряде Господь на вільні страждання заради нашого спасіння, Христос істинний Бог наш…

Цей же відпуст буває у вівторок і в середу. Нехай буде відомо, що на 1-му і на 9-му часах кафизми не читаються весь Страсний тиждень, а читаються тільки три псалми як звичайно. 3-й же і 6-й часи співаємо з кафизмами, Читається також і Четвероєвангеліє: в понеділок, у вівторок і в середу.

О третій годині дзвонар ударяє в било за звичаєм монастиря, Зібравшись у церкві, співаємо 3-й час, з кафизмою, і чинимо звичайні поклони. Далі тропар: Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа… і Богородице, Ти єси лоза істинна… (три поклони). На прикрашеному аналої кладеться Євангеліє і ставляться світильники запалені, всі стоять з непокритими головами. Священик кадить весь храм і братію. А на 6-му часі кадить тільки Євангеліє На 9-му часі кадить також і весь храм і братію. Після нього читає Євангеліє. Після закінчення читання Євангелія промовляємо: Господь Бог благословенний… та все інше за послідовністю. Читається також і кондак дня: Яків ридав… і звичайні поклони.

Потім починаємо 6-й час. Прийдіть, поклонімось… (тричі) і звичайні псалми. Кафизма рядова. Далі тропар: Ти, що в шостий день же і годину… Богородичний: Через превеликі гріхи наші сміливости не маємо… (три поклони). Далі тропар пророцтва, глас 6: Душею розчуленою припадаю до Тебе і молю Тебе, Спасе світу, бо Ти єси Бог тих, що каються.

Слава: і нині, той самий.

Прокимен, глас 4: Коли повертав Господь з полону Сион (Пс. 125, 1).

Стих: Тоді були душі наші повні радости (Пс. 125, 2).

Пророцтва Ієзекиїля читання (Ієз. 1, 1-20).

І було в тридцятий рік, в четвертий місяць, в п’ятий день місяця, коли я знаходився серед переселенців на річці Ховар, відкрилися небеса, і я побачив видіння Божі. В п’ятий день місяця, це був п’ятий рік полону царя Іоакима, було слово Господнє до Ієзекиїля, сина Вузія, священика, в землі Халдейській при річці Ховарі; і була на ньому там рука Господня. І я бачив: і ось, буря йшла з півночі, велика хмара, і вогонь клубком, і сяяння навколо нього, а із середини його — ніби світло полум’я із середини вогню; і із середини його було видно подобу чотирьох тварин, — і таким був вигляд їх: зовнішність у них була, як у людини; і у кожного чотири лиця, і у кожного з них чотири крила; а ноги їхні — ноги прямі, і ступні ніг їхніх — як ступні ніг тільця, і виблискували, як блискуча мідь (і крила їхні легкі). І руки людські були під крилами їх, з чотирьох боків їх; і лиця у них і крила у них — у всіх чотирьох; крила їхні торкались одне до одного; під час ходу свого вони не обертались, а йшли вони кожне у напрямі лиця свого. Подоба облич їх — лице людини і лице лева з правого боку у всіх їх чотирьох; а з лівого боку лице тільця у всіх чотирьох і лице орла у всіх чотирьох. І обличчя їх і крила їх зверху були розділені, але у кожного два крила доторкались одне до одного, а два покривали тіла їхні. І йшли вони, кожне в той бік, який був перед лицем його; куди дух хотів йти, туди і йшли; під час ходу свого вони не обертались. І вигляд цих тварин був як вигляд палаючих вуглин, як вигляд лампад; вогонь ходив між тваринами, а сяйво від вогню і блискавка виходили з вогню. І тварини швидко рухалися туди і сюди, як спалахує блискавка. І дивився я на тварин, і ось, на землі біля цих тварин по одному колесу перед чотирма лицями їх. Вигляд коліс і будова їх — як вигляд топаза, і подоба у всіх чотирьох одна; і за виглядом і за улаштуванням їх здавалося ніби колесо знаходиться в колесі. Коли вони йшли, йшли на чотири свої боки; під час ходу свого не обертались. Обіддя ж їх — високі і страшні; обіддя у всіх чотирьох навкруг повні були очей. І коли йшли тварини, йшли й колеса поруч з ними; а коли тварини піднімались від землі, тоді піднімались і колеса. Куди дух хотів іти, туди ішли й вони; куди б не пішов дух, і колеса підіймалися нарівні з ними, бо дух тварин був у колесах.

Прокимен, глас 4: Коли не Господь будує дім, даремно трудяться будівничі (Пс, 126, 1).

Стих: Коли не Господь береже місто, даремно пильнує сторожа (Пс. 126,1).

І читається Євангеліє за написаним чином. Після читання: Скоро пошли нам щедроти Твої, Господи… Трисвяте з поклонами, по Отче наш… кондак дня. Господи, помилуй (40 разів). І все інше, як звичайно, і відпуст.

Нехай буде відомо, що Євангеліє від Матфея читається все; подібно і від Марка, і від Луки; від Іоана ж читається до початку страждань, тобто до: Нині прославився Син Людський… Читається так три дні: в понеділок, у вівторок і в середу. І закінчується в середу на 9-му часі. Буває ж від Луки три читання, інші — по два. Разом усіх читань дев’ять, і не більше. 9-ий час у ці три дні не має кафизм. Але після трьох псалмів священик: Ти, що о дев’ятій годині… Слава: і нині. Благий, що ради нас народився від Діви… І буває читання з Четвероєвангелія. Після цього промовляємо: Не залиш нас до кінця… Трисвяте з поклонами: по Отче наш… кондак дня. У Царстві Твоїм пом’яни нас, Господи… І дальші послідування, як звичайно; промовляємо ж і кондак дня. Приєднуємо і вечірню.

На вечірні

Після передпочаткового псалма звичайне читання. До Господа, коли скорблю, я взиваю… На Господи, взиваю… ставимо стихів 10. І співаємо стихири самогласні на 4, по двічі, а два по одному, глас 1.

Гряде Господь на вільні страждання й апостолам говорить у путі: ось входимо в Єрусалим, і зрадять Сина Людського, як написано про Нього. Прийдімо ж і ми з очищеними думками, підемо разом з Ним, і розіпнемося, і помремо заради Нього для житейських пристрастей, щоб і ожити з Ним, і почути слова Його: не в земний Єрусалим, щоб страждати, але йду до Отця Мого й Отця вашого, Бога Мого і Бога вашого, і піднесу вас до горнього Єрусалима, в Царство Небесне (двічі).

Господи, що грядеш на страждання, утверджуючи Твоїх учеників, прийнявши їх окремо, Ти говорив їм: чому слів Моїх не пам’ятаєте, які раніше сказав вам, чи не написано кожним пророком, що тільки в Єрусалимі повинен бути вбитим; нині ж час настає, про який говорив вам: ось, віддаюсь на ганьбу в руки грішників, які і на хресті Мене розіпнуть, і погребінню віддадуть, і виставлять на ганьбу, як мертвого. Однак тримайтеся, триденним встану на радість вірним, і на життя вічне.

Господи, не розуміючи таїнства невимовного Твого провидіння, мати синів Заведеєвих просила Тебе дарувати почесті тимчасового царства синам її, але замість цього чашу смерти обіцяв Ти випити друзям Твоїм; цю чашу раніше за них вип’єш Сам, — говорив Ти, — на очищення від гріхів. Тому до Тебе взиваємо: спасіння душ наших, слава Тобі.

Про досконале думайте, — навчав Ти, Господи, учеників Твоїх, — і не уподібнюйтесь язичникам, щоб володіти меншими; не так повинно бути у вас, Моїх учеників, — говорив Ти, — бо убогим хочу бути: хто хоче бути першим серед вас, нехай буде всім слугою: а начальник нехай буде підлеглим; а найстарший — як останній. Бо Я прийшов Сам зубожілому Адаму послужити, і віддати душу Свою за визволення багатьох, хто взивають до Мене: слава Тобі.

Глас 8.

Стих: І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас: покарання засохлої через неплідність смоковниці устрашимося, браття, достойні плоди покаяння принесімо Христу, Який подає нам велику милість.

Слава: і нині, глас той самий.

Іншу Єву знайшов змій — єгиптянку, яка намагалася пестощами уловити Йосифа, але той, залишивши ризу, утік від гріха; і нагим не осоромився, як первозданний Адам колись через непослух. Того молитвами, Христе, помилуй нас.

Далі вхід з Євангелієм. Світло тихе…

Прокимен, глас 6: Нехай благословить тебе Господь від Сиону. І побачиш блаженство Єрусалима (Пс 127, 5).

Стих: Блаженні всі, що бояться Господа. Ті, що ходять путями Його (Пс. 127, 1).

Виходу читання (Вих. 1, 1-20).

Ось імена синів Ізраїлевих, які ввійшли в Єгипет з Яковом, батьком їхнім, ввійшли кожен з усім домом своїм: Рувим, Симеон, Левій та Іуда, Іссахар, Завулон і Веніамін, Дан і Неффалим, Гад і Асир. Всіх же душ, що пішли від лона Якова, було сімдесят п’ять, а Йосиф був уже в Єгипті. І помер Йосиф і всі браття його і весь рід їх; а сини Ізраїлеві розплодились і розмножились, і виросли й укріпилися надзвичайно, і наповнилася ними земля та. І став у Єгипті новий цар, який не знав Йосифа, і сказав своєму народу: ось народ синів Ізраїлевих численний і сильніший за нас; перехитримо ж його, щоб він не розмножувався; інакше, якщо виникне війна, з’єднається і він з нашими ворогами, і озброїться проти нас, і вийде із землі нашої. І поставили над ним начальників робіт, щоб виснажували його тяжкою працею. І він побудував фараону Пифом і Раамсес, міста для запасів; (і Он, він же Іліополь). Але чим більше виснажували його, тим більше він примножувався і тим більше він зростав, так що єгиптяни побоювалися синів Ізраїлевих. І тому єгиптяни з жорстокістю примушували синів Ізраїлевих до праці і робили життя їхнє гірким від тяжкої праці над глиною і плімфами, і від усякої польової праці, до якої приневолювали їх з жорстокістю. Цар єгипетський повелів повитухам єврейок, з яких одній ім’я Шифра, а другій Фуа, і сказав їм: коли ви будете повивати у єврейок, то спостерігайте при пологах: якщо буде син, то умертвляйте його, а якщо дочка, то нехай живе. Але повитухи боялися Бога і не чинили так, як сказав їм цар Єгипетський, і залишали дітей живими. Цар Єгипетський покликав повитух і сказав їм: для чого ви робите так, що залишаєте дітей живими? Повитухи сказали фараону: єврейські жінки не такі як єгипетські; вони здорові, бо коли прийде до них повитуха, вони вже народили. За це Бог чинив добро повитухам, а народ примножувався і дуже посилювався.

Прокимен, глас 6: Благословення Господнє на вас (Пс. 128, 8).

Стих: Багато разів бороли мене від юности моєї (Пс. 128, 2).

Іова читання (Іов. 1, 1-12).

Був чоловік в землі Уц, Ім’я його Іов; і був чоловік цей непорочним, справедливим і богобоязким і уникав зла. І народилось у нього сім синів і три дочки. Господарство у нього було: сім тисяч дрібної худоби, три тисячі верблюдів, п’ятсот пар волів і п’ятсот ослиць, і дуже багато служників; і був чоловік цей найзнаменитішим серед усіх синів Сходу. Сини його сходилися, влаштовували бенкети кожен у своєму домі у свій день, і посилали й запрошували трьох своїх сестер їсти й пити з ними. Коли коло гостинних днів завершувалось, Іов посилав за ними й освячував їх і, встаючи рано вранці, возносив всепалення по числу всіх їх (і одного тільця за гріх за душі їхні). Бо Іов говорив: може, сини мої згрішили і зневажили Бога у серці своєму. Так чинив Іов у всі такі дні. І був день, коли прийшли сини Божі стати перед Господом; між ними прийшов і сатана. І сказав Господь сатані: звідкіля ти прийшов? І відповів сатана Господу і сказав: я ходив по землі й обійшов її. І сказав Господь сатані: чи звернув ти увагу твою на раба Мого Іова? Бо немає такого, як він, на землі: чоловік непорочний, справедливий, богобоязкий і уникає зла. І відповів сатана Господу і сказав: хіба даремно богобоязкий Іов? Чи не Ти навколо огородив його і дім його і все, що у нього? Діло рук його Ти благословив, і стада його розповсюджуються по землі, але простягни руку Твою і доторкнись до всього, що у нього, — чи благословить він Тебе? І сказав Господь сатані: ось, усе, що у нього, у руці твоїй, тільки на нього не простягай руки твоєї. І відійшов сатана від лиця Господа.

Далі: Нехай наповниться молитва моя… потім Євангеліє від Матфея, зачало 98, 24, 3-35: Одного разу, коли Ісус сидів на горі Елеонській… і далі послідовність літургії Ранішосвячених дарів. Так повинно бути й у великий вівторок, і у велику середу.

Якщо ж літургії Ранішосвячених дарів не буває, співаємо на Господи, взиваю… половину зі стихир на 6. Стихира, глас 1: Гряде Господь на вільні страждання… (двічі). Досягли вірні… (двічі). Господи, до таїнства невимовного… (двічі). Слава: і нині. Господи, Грядий на страждання… Після цього вхід з Євангелієм. Далі: Сподоби, Господи… і єктенія: Доповнимо вечірню молитву… на стиховні, з тих же стихир, стихира, глас 5: Господи, про досконале думати… стих: До Тебе, що перебуваєш на небі, зводжу очі мої… і знову ту саму стихиру, стих: Помилуй нас, Господи… глас 8: Засохлої смоковниці… Слава: і нині, глас той самий. Іншу Єву знайшов змій… далі: Нині відпускаєш… і все інше з поклонами. І після кінцевого Трисвятого, по Отче наш… Господи, помилуй (12 разів). Потім молитва: Всесвята Тройце… і Нехай буде ім’я Господнє… і відпуст.

На трапезі дотримуємося сухоїдіння, і цим задовольняємось. І як в перший тиждень Великого посту, так і в ці дні, у Великий понеділок, у вівторок, і в середу належить поститися.

Слід знати, що і Шостий великий Собор повелів: дні спасительних страждань вірним проводити в пості, молитві й розчуленості серця. На полуношниці ж Великої суботи закінчуємо піст, за божественними євангелістами Матфеєм і Лукою: один про пізню суботу говорив, а другий — про ранній ранок, коли повільно закінчувалася ніч, написав.

На повечір’ї

Повечір’я читаємо велике, на повечір’ї трипіснець преподобного Андрія Критського.

Пісня 2, глас 8

Ірмос: Слухай, небо, і возвіщу, і прославлю Христа, Який від Діви воплотився на спасіння наше.

Підемо з Христом на гору Елеонську, таємно з апостолами приєднаємося до Нього.

Розумій, смиренне моє серце, що означає притча про жорна, яку раніше розповідав Христос, і протверезись.

Готуй сама себе, о душе моя, до кончини, пришестя наближається непідкупного Судді.

Богородичний: Пречиста Богородице Діво, єдина всечесна, Сина Твого благай за рабів Твоїх.

Інший, глас той самий.

Ірмос: Знайте, знайте, що Я є Бог, що колись Ізраїля провів через Червоне море, і годував, і спас, і від гіркої неволі фараонової визволив.

Знайте, знайте, що я є Бог, Який раніше буття всього, і раніше створення землі й неба, і знаю все: і Сущий весь в Отці, і Всього ношу в Собі.

Словом створив разом небо і землю: з Отцем бо був, і Словом ношу все, як Слово, Мудрість і Сила, і Образ, і співдіючий і рівнодіючий.

Хто час поклав, хто віки створив, хто все визначив і співдіє, як не Безначальний, що завжди з Отцем, як зоря у світлі.

О безмірне Твоє чоловіколюбство, Ісусе! Ти сказав нам про кінець світу, утаємничив час, з’ясував же ознаки його.

Все відаєш, все знаєш, Ісусе, бо маєш усе в Собі Божественне достояння Отця, і всього Духа носиш у Собі, Співприсносущого Отцеві.

Владико Господи, віків Творче, сподоби і нас почути священний той глас, що закликає обраних Отцем до Царства Небесного.

Слава…

Безначальна, нестворена Тройця, нероздільна Єдинице, троє Сущих і Єдині: Отче, Сине і Душе, єдиний Боже, прийми спів від уст тлінних, як від уст полум’яних.

Богородичний: Оселею Божою святою стала Ти, Діво, бо в Тебе вселився плоттю Цар небесний, пройшов величний, людину в Собі воплотивши божественно.

Сідальний, глас 2: Милосердям натхненний, Христе, добровільно йдеш страждати, Благодійнику, бажаючи нас визволити від пристрастей і присуду до пекла. Тому, оспівуючи Твої чесні страждання, славимо всі Твоє, Спасе, крайнє смирення.

Пісня 8

Ірмос: Ангели й небеса Того, Хто на престолі слави сидить, як Бога безперестанно славлять: благословляйте, оспівуйте і прославляйте Його повіки.

Все чула ти, душе, як Христос прорік божественним Своїм апостолам, говорячи про кінець світу; розуміючи свій кінець, готуйся: час кончини прийде.

Знаєш ти, неплідна душе, притчу про лукавого раба; бійся і не будь байдужою до дарувань, які отримала, щоб не закопувати їх у землю, але щоб дбала про надбання.

Нехай просвітлиться світильник і наповниться він єлеєм, як колись дівам — співстражданням, щоб знайти тоді, душе моя, чертог Христів відкритим.

Втеча в суботу і взимку, говорить Вчитель, передрікаючи бурю сьомого дня нинішнього віку, коли прийде, як зима, кончина.

Як несподіваність блискавки, буде тоді страшне те пришестя Владики твого, душе моя; чула ти, будь готовою до нього.

Коли прийде Суддя з тисячами і десятками тисяч ангельських чинів і сил, який тоді буде страх, душе моя, який трепет! Горе мені, всі будуть стояти нагими.

Благословим Отця, і Сина, і Святого Духа, Господа.

Єдин Бог — Тройця: ні Отець не переходить у синівство, ні Син не перемінюється на сходження, але властиве обом світло Бога; Трьох славимо повіки.

І нині…

Богородичний: Молитвами Богородиці, Боже, прийми молитву нашу, пошли на нас милості Твої багаті і мир Твій подай людям Твоїм.

Хвалимо, благословляємо, поклоняємося Господу, оспівуючи і прославляючи по всі віки.

Потім ірмос: Ангели й небеса Того, Хто на престолі…

Пісня 9

Ірмос: Явлене на горі законоположнику у вогні й купині Різдво Присподіви для нашого, вірних, спасіння, піснями невмовкними величаємо.

Чула ти, душе моя, проречення Судді і вчення про час кончини світу: готуй діла для відходу, щоб не стала нерозумною, бо Богом відкинута будеш.

Від смоковниці навчись, о душе моя, кончини! Коли молодим буде листя і проросте віття, прийде час жнив: і ти, коли це побачиш, розумій, що при дверях є.

Хто інший, крім Тебе, знає Твого Отця; або хто, крім Тебе, знає годину або день; у Тебе в скарбниці премудрості все в середині є, Христе Боже.

Книги тоді розкриються, престіл буде поставлений, діяння ж відкриються, оголеними всі будуть стояти, ні свідків, ні наклепників присутніх: все оголене перед Богом.

Гряде Суддя всіх, усіх виведуть на суд, на престолі херувимському сяде Той, Хто повинен стати перед Пилатом і за всіх постраждати, щоб спасти Адама.

Наближається до нас Пасха велика й божественна: після двох днів, попереджає Христос, нагадуючи про день страждань, коли приведеться Отцю жертва.

Біля хреста Твого, Спасе, стояла Мати і бачила Твоє неправедне заколення, взиваючи: горе Мені, Сину Мій! Горе Мені, невечірнє Світло! Засяй усім, Сонце слави і світла.

Слава…

О Єдинице свята, Тройце — єдине Божество і Тройце — Єдинице Боже, триіпостасне Єство, єдиночесна і нероздільна Славо, визволи від бід душі наші.

І нині…

Богородичний: Прийми, Христе, Матері Твоєї молитву, щоб Її молитвами примирити світ і Церкви Твої з’єднати воєдино.

Ірмос 9-ої пісні: Явлене на горі законоположнику…

Замість Достойно… і поклін до землі.

Трисвяте, по Отче наш… кондак дня; далі — Господи сил, з нами будь… і все як звичайно. Відпуст.

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору