Неділя четверта Великого посту. Творимо пам’ять святого Іоана Ліствичника
У суботу на вечірні
Після передпочаткового псалма стихословимо Блажен муж… На Господи, взиваю… стихири Октоїха 7 і Тріоді 3, глас 8: Отче Іоане преподобний, ти завжди проголошував воістину Божі похвали, навчаючись творчої богонатхненної проповіді, премудрий; з того джерела благодаттю збагатився єси і, ставши блаженним, зруйнував усі злі наміри нечестивих.
Отче Іоане преславний, джерелами сліз душу очистивши і всенічними молитвами умилостививши Бога, ти, блаженний, удостоївся любови й краси Божої і ними достойно тепер насолоджуєшся у вічній радості, спільно із співстрадниками твоїми, богомудрий преподобний.
Отче Іоане преподобний, піднісшись розумом до Бога з вірою, зневажив ти нестійкість житейської суєти і, взявши хрест свій, за Всевидцем пішов, невгамоване тіло подвигами досконалости силою Божественного Духа розумові підкоривши.
Слава… глас 5:
Преподобний отче, послухавши голос Євангелія Господнього, ти світ залишив, славу і багатство на ніщо обернувши. Відтоді ти всіх закликав: полюбіть Бога — і знайдете благодать вічну, нічого не ставте вище за любов до Нього і, коли прийде Він у славі Своїй, знайдете упокоєння з усіма святими; їхніми ж молитвами охорони, Христе, і спаси душі наші.
І нині…
Богородичний догматик гласу.
На стиховні стихири воскресні, глас 2.
Прославмо Іоана — ангела на землі і на небесах чоловіка Божого, величну окрасу світу, насолоду милостивих, чеснот постових похвалу. Покликаний до Церкви Божої, він процвів праведно і, наче кедр у пустелі, примножив стадо Христове словесних овець у побожності і правді.
І нині…
Богородичний того самого гласу.
О чудо нове, вище за всі чудеса давні! Хто ж бо знав Матір, що без мужа породила і на руках носила Владику всіх? З волі Божої походить Народжений. Його ж, Пречиста, що на Своїх руках Його носила і до Нього материнську сміливість маєш, безперестанно моли за тих, що величають Тебе, щоб помилувати і спасти душі наші.
Після Нині відпускаєш… Богородице Діво, радуйся… (двічі) і тропар святому, глас 1:
Пустельним жителем і ангелом у тілі й чудотворцем став ти, богоносний отче наш Іоане. Постом, невсипущим подвигом, молитвою небесні дарування прийнявши, ти зціляєш недужих і душі тих, що з вірою до тебе припадають. Слава Тому, Хто дав тобі силу, слава Тому, Хто увінчав тебе, слава Тому, Хто дарує тобою всім зцілення.
На ранній
На Бог Господь… тропар рядового гласу (двічі). Слава… Пустельним жителем і ангелом у тілі… І нині…
Богородичний, глас 1: Коли Гавриїл привітав Тебе, Діво, — радуйся, з його гласом Владика всіх втілився в Тобі — святім кивоті, як і сказав праведний Давид. Стала Ти просторішою за небеса, бо носила Сотворителя Свого. Слава Оселеному в Тобі, слава Народженому Тобою, що визволив нас народженням Своїм.
Воскресний з богородичним на 6. Тріоді на 4 і святого на 4.
Пісня 1
Ірмос: Спасителю Богу, що людей у морі з немокрими ногами наставляв і фараона з воїнством потопив, Йому єдиному співаймо, бо Він прославився.
Приспів: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Як той, що потрапив до рук розбійників, побитий і ледве живий ними залишений, так і я зранений гріхами моїми, Христе Спасе.
Кличу, ридаючи, не відкинь, Спасе, мене, що впав у люту недугу, на розбійників розтративши багатство Твоє; тому молюся я: змилуйся і спаси мене.
Христе Спасе, Ти зцілив мене, що мав убитий виразками гріхів розум; від неправедних і лукавих помислів розбійників спаси мене як милостивий.
Богородичний: Пречиста Мати Божа, безперестанно моли Бога, що від Тебе тіло прийняв і від лона Отчого не віддалився, щоб від усякого лиха спас створених Ним.
Канон преподобному, глас 8
Ірмос: Воду перейшовши, наче сушу, і єгипетського лиха уникнувши, Ізраїль взивав: Визволителю й Богові нашому співаймо.
Приспів: Преподобний отче Іоане, моли Бога за нас.
Від печалі житейської у світ духовний і мислений перейшов ти, Іоане преподобний: молитвами твоїми до Господа просвіти мене.
Вбираючи в себе насолоду стриманости, відкинув ти гіркоту ласощів, тому краще за мед у стільниках насолоджуєш, отче, наші почуття.
Зійшовши на висоту чеснот, низькі насолоди зневаживши, втіхою спасіння став ти, преподобний отче, стаду своєму.
Богородичний: Ти, що несказанно Премудрість і Бога Слово породила, зціли рану душі моєї і болість серця мого втихомир.
Катавасія: Відкрию уста мої…
Пісня 3
Ірмос: Силою хреста Твого, Христе, утверди мої помисли, щоб величати і прославляти Твоє триденне Воскресіння.
Дорогу життя гріховно проходячи, Христе, вкрився я ранами пристрастей від розбійників, але направ мене — молюся.
Розбили душу мою розбійники і покинули ледве живого в ранах гріхів моїх, але зціли мене, Господи.
Через пристрасті втратив я заповіді Твої, Спасе Христе, і через насолоду вкрився ранами, але вияви до мене милість.
Богородичний: Безперестанно моли, Чиста, Того, Хто з лона Твого народився, щоб визволитися від спокуси диявола тим, що Тебе, Матір Божу, величають.
Інший ірмос, преподобному: Ти єси твердиня для тих, що припадають до Тебе, Господи, Ти єси світло затьмарених, і прославляє Тебе дух мій.
Попалив ти преславно вугіллям навчання терня пристрастей і зігріваєш зібрання ченців.
Ти — миро освячення від постових пахощів, преподобний отче, весь перетворився на духовні пахощі Божі.
Настанови Закону вивчаючи, ти пристрасті потопив у потоках сліз своїх, подібно як колись фараонове військо потонуло.
Богородичний: Зупини мої нестримні в помислах занепокоєння, Мати Божа чиста, і до Сина Твого почуття мої направ.
Сідальний, глас 5: Пречистий хрест Твій, Спасе наш, як зброю спасіння маємо, тому взиваємо до Тебе: спаси нас як многомилостивий, усіх Боже, що добровільно постраждав за нас.
Слава… преподобному, глас 4:
Засяявши чеснотами до небес, на істинній основі ти піднісся благочесно до безмірної глибини Богопізнання. Перемігши демонські підступи, охороняючи людей від шкоди, Іоане — ліствице чеснот, Ти й нині молишся за спасіння рабів твоїх.
І нині…
Богородичний: Той, Хто на престолі херувимськім сидить і в лоні Отця оселився тілесно, як на престолі святому Своєму, сидить в утробі Твоїй, Владичице. Так бо воцарився Бог над усіма народами, і ми розумно нині Йому співаємо; Його ж і Ти, Чиста, моли про спасіння рабів твоїх.
Пісня 4
Ірмос: Почув я вість про силу хреста Твого, що ним рай відкрився, і взивав: слава силі Твоїй, Господи.
Розбійники обікрали діяння мої Божественні й покинули мене мучитися від ран.
Нестійкі думки мої відволікай мене, Спасе, від заповідей Твоїх, з того часу я зранений гріхами.
Левіт, побачивши мене, ранами вкритого, мимо пройшов, але Ти, Спасе мій, спаси мене.
Богородичний: Як Владичицю прославляємо Тебе, Богородице неневісна, і до Твого заступництва ми, вірні, прибігаємо.
Інший ірмос, преподобному: Почув я, Господи, про провидіння Твого таїнство, зрозумів діла Твої і проставив Твоє Божество.
Як квітник запашний і чеснот рай одушевлений, постом розцвів ти і ним же наситив усіх, хто шанує тебе.
Отче, тебе, законоположника чернечих правил смирення, як Мойсея і Давида, величаємо.
Посаджений на водах постового стримання, став ти, блаженний отче, як пишно квітуча лоза, що приносить грона благочестя.
Богородичний: Сама бувши під владою Ти, Богородице, породила нам Того, Хто від Отця превічно засяяв. Його ж моли спасти нас, що прославляємо Тебе.
Пісня 5
Ірмос: Зранку взиваємо до Тебе, Господи: спаси нас, Ти бо єси Бог наш, крім Тебе, іншого не знаємо.
Ісусе Христе, зглянься на рани душі моєї, як колись на того, що потрапив до розбійників, і вилікуй недугу мою, — молюся.
Знемагаю я від болю ран гріховних, Христе мій, і з того часу лежу, позбавлений божественних чеснот; молюся — спаси мене.
Ієрей і левіт бачили мене і, пройшовши мимо, не прийшли на поміч мені. Але Ти Сам як милосердний подав мені спасіння нині і спас мене.
Богородичний: Не відкинь, Владико, мене окаянного, болісно поранили душу мою розбійники, але змилосердься, молюся, молитвами Богородиці.
Інший ірмос, преподобному: Навіщо відкинув мене від лиця Твого, Світло незаходиме. Темрява ворожа покрила мене окаянного, але наверни мене до світла заповідей Твоїх, путі мої направ, молюся.
Погасивши всі пристрасті росою подвигів твоїх, отче блаженний, потужно запалив ти вогнем любови і віри світильник стримання, просвіченння і безпристрастя, і сином дня став ти.
Божественними трудами твоїми, отче, ти випестив грона віри, виточивши виноградні соки, довершив труди навчання, наповнив чашу духовну стриманням і звеселяєш серця вірних твоїх.
Чесно перетерпівши напади і рани від непокірних ворогів, став ти твердинею терпіння і наставляєш вірних своїх палицею божественною на духовну поживу стримання і на води виховання, блаженний.
Богородичний: Слідуючи словам уст Твоїх, Всечиста, Тебе ублажаємо. З Тобою воістину величне створив Господь, прославив Тебе Народжений з утроби Твоєї й істинною Божою Матір’ю показав Тебе.
Пісня 6
Ірмос: Оточила мене безодня, і кит став гробом для мене; я ж до Тебе, Чоловіколюбця, взивав, і спасла мене правиця Твоя, Господи.
У пристрастях прожив я дане мені Богом життя, Владико, і, тяжко зранений всілякими гріхами, припадаю до Тебе: змилуйся наді мною, молюся.
Розграбували багатство моє і, як мертвого, покинули мене розбійники, зранивши пристрастями душу мою, але, змилосердившись, спаси мене, Господи.
Коли побачив левіт моє страждання від ран, не терплячи вигляду болю, пройшов мимо мене; Ти ж, Чоловіколюбче, виявив до мене Твою велику милість.
Богородичний: Тебе, купину неопалиму, і гору, і ліствицю одушевлену, і двері небесні, Маріє преславна, православних похвало, достойно величаємо.
Інший ірмос, преподобному: Очисти мене, Спасе, великі бо беззаконня мої, і з глибини зла виведи, молюся, до Тебе бо взивав я і Ти почуй мене. Боже спасіння мого.
Вмістив ти в душі божественне багатство духу, непорочну молитву, чистоту, чесність, повсякчасні подвиги, труди стримання — і через це визнаний був оселею Божою.
Марність земного єства пізнав ти, премудрий, духовною ж молитвою підніс розум і став спадкоємцем небесного упокоєння — ради досконалости життя.
Подвигами посту воістину погасив ти вугілля стріл ворожих і, засяявши вогнем віри, спалив ти невірство підступних єресей.
Богородичний: Засяяла з Тебе, Пренепорочна, надзвичайна краса від Сиону Вишнього, через тілесне народження у невимовній сполуці явлене, і світ просвітила.
Кондак, глас 4: Господь поставив тебе, наставниче, отче наш Іоане, на висоті стримання, як зорю істинну, що освітлює всі краї землі.
Пісня 7
Ірмос: Преславний отців Господь полум’я погасив, покрив росою юнаків, які однодушно співали: Боже, благословен єси.
Розбійники напали на мене, окаянного, і зраненого залишили мене мертвим і бездиханним; тому молюся Тобі: Боже, змилосердься наді мною.
Розум мій полонили помисли неприкаяні і, зранивши пристрастями, залишили мене мертвим з безліччю гріхів, але, Спасе, зціли мене.
Коли побачив мене левіт у муках від ран, то не стерпів їх і прошов мимо, але Сам зціли мене, Спасе мій.
Богородичний: Ти, що від Діви тіло прийняв, Христе, спас мене, на рани мої виливаючи велику милість щедрот Твоїх: тому й славлю Тебе.
Інший ірмос, преподобному: Юнаки, що з Юдеї прийшли, колись у Вавилоні вірою в Тройцю полум’я в печі перемогли, співаючи: отців наших Боже, благословен єси.
На пасовищі вишнього Царства ти, отче, стадо виховав і, жезлом догматів лютість єресей відігнавши, співав: отців наших Боже, благословен єси.
До горнього непорочного чертогу Христового Царства увійшов ти, зодягнений в одежу, достойну Господаря, і в ньому упокоївся, взиваючи: отців наших Боже, благословен єси.
Богородичний: З утроби Твоєї, Діво, тілом народився Господь усіх. Тому Тебе, Богородицю, сповідуючи православно, до Сина Твого взиваємо: отців наших Боже, благословен єси.
Пісня 8
Ірмос: Тобі, Творче всього, юнаки в печі, всесвітній хор склавши, співали: всі творіння, Господа хваліть і проставляйте по всі віки.
Злочинними помислами осквернив я, Спасе, ранами гріхів життя моє і через те втратив Божественний Твій образ, Чоловіколюбче Боже, але змилуйся наді мною.
Прийшов Ти на землю з небес, Спасе, змилостивившись наді мною, ударами уразливих гріхів зраненим, Щедрий, і вилив на мене, Христе, милість Твою.
Тіло й душу Ти, Владико Спасе, дав як викуп за мене, мечем гріхів зраненого, і спас мене від не зцілених ран як милостивий.
Богородичний: Тебе, Діво, що незбагненно Богомужним словом породила Господа і Дівою залишилася, всі творіння благословляють і прославляють по всі віки.
Інший ірмос, преподобному: Царя Небесного, що Його славлять воїнства ангельські, хваліть і величайте по всі віки.
Як істинну одушевлену твердиню і образ стриманости тебе придбавши, всі твою пам’ять шануємо, отче Іоане.
Зібрання ченців радіють і собори преподобних і праведних торжествують: вінець бо слави достойно прийняв ти.
Прикрашений чеснотами, в палату несказанної слави ввійшов ти, співаючи пісню Христу повіки.
Богородичний: Не відкинь, Діво, тих, що потребують Твоєї допомоги, співають і прославляють Тебе повіки.
Чеснішу від херувимів…
Пісня 9
Ірмос: Ісає, радій, Діва мала в утробі і породила Сина Еммануїла, Бога і Чоловіка, Схід ім’я Йому; Його ж величаючи, Діву прославляємо.
Заповідей Твоїх, Владико, не зберігши розумом своїм, впавши у пристрасті насолод, позбувся я благодаті, і в ранах викинутий нагим; тому молю Тебе, Спасе, спаси мене.
Навіть левіт не зміг обмити струпів моїх, але Ти, співстраждаючи, прийшов до мене, Благий, і вилив на мене милість щедрот Твоїх, Спасе, як найдосконаліший Лікар, зціляючи мене.
Як істинно милосердний, Христе Спасе, змилостивившись, Ти спас мене, тяжко ушкодженого ранами від розбійників, віддавши душу й тіло Своє на викуп за мене, як два динарії.
Богородичний: Незбагненне Різдво Твоє, Мати Божа, бо без мужа зачаття в Тобі і в дівстві народження відбулися, тому що Роджений є Бог: Його ж величаючи, Тебе, Діво, ублажаємо.
Інший ірмос, преподобному: Чисту славно вшануймо…
Бувши лікарем від Бога для тих, що страждають від гріхів, ти, блаженний, став гонителем і підкорювачем лукавих духів, тому ми тебе ублажаємо.
Землю, як оселю тління, покинув ти, отче, в землі смиренних оселився і з ними радієш, втішаючись Божественною благодаттю.
Нині день святковий всіх ченців собори скликає до хору духовного, на трапезу і поживу нетлінного життя.
Богородичний: В Тобі, Пренепорочна, оселився Той, Хто чоловіковбивцю, який підступно спокусив родоначальників, знищив і спас усіх нас.
Екзапостиларій воскресний і преподобного.
Слава…
Шкідливих пристрасних принад світу уникнув ти, отче преподобний, і, постом тіло зів’яливши, оновив силу душі й славою небесною збагатився, тому не переставай молитися за нас, Іоане.
І нині…
Як істинну Богородицю ми, Тобою спасенні, визнаємо Тебе, Владичице, бо Ти невимовно породила Бога, Який хрестом знищив смерть і закликав до Себе собори преподобних, з якими і ми прославляємо Тебе, Діво.
На Хваліте… стихири Октоїха.
Стих: Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука Твоя, і не забудь убогих Твоїх до кінця (Пс. 9, 33).
Слава… глас 1:
Прийдіть, потрудімось у таємному винограднику, приносячи в ньому плоди покаяння, не про їжу й пиття турбуючись, але в молитвах і пості чесноти примножуючи. Вдоволений цими ділами, Господь віддасть нам нагороду і врятує душі наші від провин гріховних як єдиний Многомилостивий.
На Літургії
Прокимен чергового гласу і преподобного, глас 7: Нехай звеличаться преподобні у славі і зрадіють в оселях своїх (Пс. 149, 5).
Апостол: Євр. 6, 13-20, зач. 314.
Преподобному — Еф. 5, 9-19, зач. 229.
Алилуя: Насаджені в домі Господнім у дворах Бога нашого розцвітуть (Пс. 91, 14).
Євангеліє: Мк. 9, 17-32, зач. 40.
І преподобному — Мф. 4, 25 — 5, 12, зач. 10.
Причасний 1: Хваліть Господа з небес, хваліть Його в вишніх.
Причасний 2: У пам’ять вічну буде праведник, лихої слави він не убоїться (Пс. 3, 6-7).
В ту ж неділю на вечірні
На Господи, взиваю… стихир 10; стихири покаянні Октоїха 4, глас 3.
Великі подвиги стриманости в цей час покажімо, вірні, щоб велику славу заслужити, милістю Великого Бога будучи визволеними від полум’я геєнського.
Доживши тепер до середини посту, початок божественного життя явно покажімо і досягнути кінця благочесного життя ревно поспішаймо, щоб прийняти блаженство безконечне.
Глас 7: Доживши до середини цього священного постового подвигу, до майбутнього радісно поспішаймо, щоб сподобитися нам поклонитися Божественним страстям Христа Бога нашого й зустріти світле і святе Воскресіння.
А також з Мінеї 3 стихири. Вхід. Світло тихе…
Прокимен великий: Не відверни лиця Твого від отрока Твого, бо я сумую, скоро почуй мене. Поглянь на душу мою і спаси мене… із стихами, як і з неділю Сиропусну на вечірні.
На стиховні, глас 7:
Спаситель близько, Він виноград насадив і розбійників покликав. Прийдіть, подвижники посту, приймімо нагороду, багатий бо Господар і милостивий: мало попрацювавши, приймімо душевну милість.
Глас 6: Підкорившись свавільним помислам, зі спокушеним розумом і з розбитою душею, лежав Адам нагий без захисту: не було ще закону, щоб священик вислухав його, ані левіт за законом не зглянувся на нього. І тільки Ти, Боже, врятував його, не з Самарії прийшовши, а від Богородиці народившись, Господи, слава Тобі.
Мученичий: Мученики Твої, Господи, не зреклися Тебе і не відступили від заповідей Твоїх: їхніми молитвами помилуй нас.
Слава: і нині.
Богородичний, глас 6: По-архангельськи прославмо, вірні, небесну палату і двері істинно запечатані; радуйся, бо через Тебе прийшов для нас Спаситель всіх Христос, Життєдавець і Бог. Знищи, Владичице, мучителів — безбожних ворогів наших рукою Твоєю, Пречиста, християн Надіє!
Кінець вечірні звичайний.
В неділю на вечірні стихира, г. 7-й: «Спаситель близько, Він виноград насадив і розбійників покликав…» — Яких розбійників?? Робітників!!