«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиСлужебник

Чин Святої і Божественної літургії святих отців наших Іоана Золотоустого і Василія Великого

Священик, маючи намір правити Св. Літургію, наперед готує себе до відправи належними за Церковним Богослужіннями, а саме: Вечірньою, Ранньою і Часами, а також повинен прочитати положене Уставом — Правило перед Св. Літургією і Молитви перед Св. Причастям. Насамперед він повинен бути в мирі зі всіма, ні на кого нічого не мати, зберігаючи серце, по змозі, від лукавих думок, і з вечора стриматися від їжі та пиття аж до часу, поки не звершить Служби Божої. В самий день відправи Св. Літургії священик із дияконом, кожен маючи на собі підрясник, а не священні одежі, поклоняються тричі на схід перед Райськими вратами. Тоді ДИЯКОН промовляє: Благослови, владико.

СВЯЩЕНИК: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні.

ДИЯКОН: Амінь. Царю Небесний, Утішителю, Душе Істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.

Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас. Господи, очисти гріхи наші. Владико, прости беззаконня наші. Святий, зглянься і зціли немочі наші імени Твого ради. Господи, помилуй (тричі).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі; хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

СВЯЩЕНИК: Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

ДИЯКОН: Амінь.

І моляться кожний окремо.

Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо, жодного оправдання не маючи, ми, грішні, Тобі, як Владиці, цю молитву приносимо: помилуй нас.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Господи, помилуй нас, бо на Тебе ми надіємось: не прогнівайся дуже на нас і не пам’ятай беззаконь наших, але зглянься і нині, як Благий, і визволь нас від ворогів наших. Бо Ти Бог наш, а ми, люди Твої, всі творіння рук Твоїх і ім’я Твоє призиваємо.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Милосердя двері відкрий нам, Благословенна Богородице, щоб ми, на Тебе надіючись, не загинули, а від усякого лиха Тобою визволилися. Бо Ти єси спасіння роду християнського.

Потім підходять до образа Христа й цілують його, промовляючи:

Пречистому Твоєму образові поклоняємось, Благий, благаючи прощення провин наших, Христе Боже, бо Ти з волі Своєї тілом зійшов на хрест, щоб визволити створених Тобою з ворожої неволі. Тому вдячно співаємо Тобі: Ти радістю наповнив усе, Спасе наш, прийшовши спасти світ.

Тоді цілують також і образ Богородиці, промовляючи тропар:

Богородице, Ти єси джерело милосердя! Сподоби і нас Твоєї милости, зглянься на грішних людей, покажи, як завжди, силу Твою, на Тебе-бо надію покладаючи, співаємо Тобі: «Радуйся», як колись Гавриїл, Безтілесних архистратиг.

Схиливши голову, СВЯЩЕНИК молиться:

Господи простягни руку Твою з висоти святої Оселі Твоєї і зміцни мене на відправу цієї Служби Твоєї, щоб я неосудно став перед страшним Престолом

Твоїм і безкровне священнодійство відправив, бо Твоя є сила і слава на віки вічні. Амінь.

Вклонившись один одному, кланяються народові та йдуть південними дверима до вівтаря і моляться кожний окремо:

Увійду в дім Твій, поклонюся храмові святому Твоєму в страсі перед Тобою. Господи, веди мене правдою Твоєю, супроти ворогів моїх вирівняй путь мою пред Тобою; бо немає правди в устах їх: серце їх суєтне, горло їх — гріб відкритий, язики їх улесливі. Суди їх, Боже; нехай відпадуть від замірів своїх; за їхню превелику безбожність відкинь їх, бо багато прикростей учинили Тобі, Господи. А всі, що надіються на Тебе, нехай звеселяться, нехай повік радіють, і Ти оселишся між ними, і хвалитися будуть Тобою всі, що люблять ім’я Твоє. Бо Ти благословляєш праведника, Господи, ласкою, як щитом благовоління, вкриваєш нас.

У вівтарі кланяються тричі земно перед святим престолом і цілують Св. Євангеліє і престіл. Тоді кожний бере в руки свій стихар і, тричі вклоняючись на схід, кожний про себе каже:

Боже, очисти мене грішного і помилуй мене.

Диякон підходить до священика з стихарем та орарем у правій руці і, вклонившись перед ним, каже:

Благослови, владико, стихаря з орарем.

СВЯЩЕНИК (благословляє, промовляючи): Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

ДИЯКОН: Амінь.

Диякон відходить і облачається в стихар і поручі, читаючи Молитви облачень (дивись Молитви облачень). Облачившись, приготовляє все на жертовнику до Проскомидії. СВЯЩЕНИК, поклавши підризника на ліву руку, тричі хреститься і кланяється на схід, тоді благословляє знаком хреста підривник, проказуючи:

Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

І одягає його, проказуючи:

Зрадується душа моя в Господеві, бо одягнув мене в ризу спасіння і в одежу радощів одяг мене; мов на жениха поклав на мене вінець і як невісту прибрав мене красою.

Також благословляє єпитрахиль і, накладаючи на себе, проказує:

Благословен Бог наш, що проливає благодать Свою на священиків Своїх, мов миро на голову, що на бороду спливає, на бороду Ааронову, що спливає до краю одежі його.

Тоді бере пояс і, підперізуючись, проказує;

Благословен Бог, що підперезує мене силою, стелить непорочною путь мою, зміцнює ноги мої, як у лані, і на висотах ставить мене.

Благословляючи поручі і одягаючи на праву руку, проказує:

Правиця Твоя, Господи, прославилась силою; права рука Твоя, Господи, перемогла ворогів і великою славою Твоєю стер єси супротивників.

Також і на ліву руку:

Руки Твої створили мене і впорядкували мене; врозуми мене, — і навчуся заповідей Твоїх.

Також благословляє і одягає набедреника (якщо має на це право) і проказує:

Прив’яжи меч Твій до стегна Твого, Сильний, силою Твоєю і красою Твоєю, і натягни лук, і йди щасливо, і царствуй правди ради і лагідности і справедливости, і дивно поведе Тебе правиця Твоя завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Благословляє фелонь, цілує та вдягає, проказуючи:

Священики Твої, Господи, зодягнуться в праведність, і святі Твої радітимуть завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Підходять до умивальниці і умивають руки, проказуючи:

Умию в невинності руки мої і обійду жертовник Твій, Господи, щоб було чути голос хвали і щоб оповісти про всі чудеса Твої. Господи, полюбив я красу дому Твого і місце перебування слави Твоєї. Не погуби душі моєї з грішниками і життя мого з людьми кровожерними, що в їх руках злочинство, а правиця повна підкупів. А я ходжу в моїй непорочності: визволи мене, Господи, і помилуй. Нога моя стоїть на прямій путі; в церквах благословлятиму Тебе, Господи.

СВЯЩЕНИК, як облачиться і умиє руки, благословляє на Часи:

Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Тоді підходять до жертовника для звершення Проскомидії.

На Часи завіса Райських врат відкривається.

Коли священик править без диякона, то в Проскомидії сам виконує всі чинності і виголошення диякона, за винятком спеціально дияконських, як напр.: «Благослови, владико», «Проколи, владико», «Час правити» і т.ін.

Коли Літургію правлять собором кілька священиків, то Проскомидію повинен правити тільки один священик.

ПРОСКОМИДІЯ

СВЯЩЕНИК і ДИЯКОН тричі вклоняються перед жертовником і кожен промовляє:

Боже, очисти мене грішного і помилуй мене (тричі).

Далі кожен промовляє:

Вкупив Ти нас від прокляття Закону найсвятішою Твоєю кров’ю, коли на хресті Тебе прибито, а коли списом проколото, став Ти джерелом безсмертя для людей, Спасе наш, слава Тобі. ДИЯКОН: Благослови, владико. СВЯЩЕНИК: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні. ДИЯКОН: Амінь.

СВЯЩЕНИК бере в ліву руку першу просфору з печаткою: ІС. ХС. НІ. КА., а копіє в праву, тричі хрестить копієм просфору поверх печатки і промовляє:

На спомин Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа (тричі).

І надрізує копієм з правого боку печатки (з лівої руки священика) а надрізуючи, промовляє:

Як ягня на заколення ведено Його.

З лівого боку надрізуючи:

І як агнець непорочний перед тим, що стриже його, — мовчить, так і Він не відкриває уст Своїх.

Верхню сторону печатки надрізуючи:

В покорі Його суд над Ним відбувся.

Долішню сторону печатки надрізуючи:

Але про рід Його хто оповість?

ДИЯКОН, побожно дивлячись на це священнодійство і ораря в руці тримаючи, при кожному надрізуванні промовляє:

Господеві помолімось.

Після цього промовляє:

Візьми, владико.

СВЯЩЕНИК, відрізуючи копієм з правого боку просфори (з лівої руки священика), виймає Святий Хліб (Агнця), промовляючи:

Бо візьметься від землі життя Його.

І кладе його печаткою вниз на дискос при словах ДИЯКОНА:

Принеси в жертву, владико.

СВЯЩЕНИК глибоко надрізує Святий Хліб навхрест, промовляючи:

Приноситься в жертву Агнець Божий, що бере гріх світу ради життя світу і спасіння.

І повертає його догори печаткою.

ДИЯКОН промовляє:

Проколи, владико.

СВЯЩЕНИК, проколюючи Святий Хліб копієм в правий бік печатки (з лівого боку священика), промовляє:

Один із воїнів списом проколов йому ребра, і зараз витекла кров і вода. І той, що бачив, засвідчив, і свідчення його правдиве.

ДИЯКОН, узявши вино і воду, промовляє до священика:

Благослови, владико, святе З’єднання.

І вливає до святої чаші разом вино і воду.

СВЯЩЕНИК, благословляючи, промовляє:

Благословенне З’єднання Дарів Твоїх нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

СВЯЩЕНИК бере другу просфору з печаткою МБ (Мати Божа) і промовляє:

На честь і пам’ять Преблагословенної Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії. Молитвами Її прийми, Господи, жертву цю в наднебесний Твій жертовник.

Вийнявши часточку, кладе її праворуч Святого Хліба, промовляючи;

Стала Цариця праворуч Тебе, в ризи позолочені одягнена, прикрашена.

Далі бере третю просфору і, вийнявши з неї першу часточку, кладе її ліворуч Святого Хліба і промовляє, починаючи перший рядок;

Чесного славного пророка, Предтечі і Хрестителя Іоана.

Тоді промовляє:

Святих славних пророків: Мойсея і Аарона, Іллі і Єлисея, Давида і Ієсея, святих трьох Отроків і Даниїла пророка і всіх святих пророків.

І, вийнявши часточку, кладе її попід першою. Тоді промовляє;

Святих славних і всехвальних апостолів Петра і Павла і всіх інших святих апостолів.

І так кладе третю часточку, закінчуючи перший рядок. Тоді промовляє;

Святих отців наших, святителів; Василія Великого, Григорія Богослова і Іоана Золотоустого, Афанасія і Кирила,

Миколая Мірлікійського, Михаїла і Макарія, митрополитів Київських, Димитрія Ростовського, Інокентія Іркутського, Феодосія Чернігівського, Іоасафа Білгородського і всіх святих святителів.

І, вийнявши четверту часточку, кладе її біля першої, починаючи другий ряд. Тоді знову промовляє:

Святого апостола первомученика і архидиякона Стефана, святих великих мучеників; Димитрія, Юрія, Феодора Тирона, Феодора Стратилата і всіх святих мучеників; мучениць: Фекли, Варвари, Киріякії, Євфимії, Параскеви, Катерини і всіх святих мучениць.

Вийнявши п’яту часточку, кладе її під четвертою. Тоді промовляє:

Преподобних і Богоносних отців наших: Антонія, Євфимія, Сави, Онуфрія, Афанасія Афонського, Антонія і Феодосія Печерських, Іова Почаївського, Афанасія Берестейського, Миколи, князя Луцького, Макарія Канівського, Феодора, князя Острозького і всіх преподобних отців; і преподобних матерів: Пелагії, Феодосії, Анастасії, Фегаонії, Євфросинії, Марії Єгипетської, Юліянії, княжни Ольшанської і всіх святих і преподобних матерів.

Вийнявши шосту часточку, кладе її під п’ятою, закінчуючи другий ряд. Тоді знову промовляє:

Святих чудотворців безсрібників Косьми і Даміяна, Кира і Іоана, Пантелеймона і Єрмолая і всіх святих безсрібників.

Вийнявши сьому часточку, кладе її зверху, починаючи третій ряд. Тоді знову промовляє:

Святих і праведних Богоотців Іоакима і Анни; і святого (якого храм і якого день); святих рівноапостольних Мефодія і Кирила, учителів слов’янських, святого рівноапостольного Великого князя Володимира і всіх святих. Молитвами їх зглянься на нас, Боже.

І кладе восьму часточку під сьомою. Тоді промовляє:

НА ЛІТУРГІЇ СВ. ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО:

Святого отця нашого Іоана, архиєпископа Царгородського, Золотоустого.

НА ЛІТУРГІЇ СВ. ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО:

Святого отця нашого Василія Великого, архиєпископа Кесарії Каппадокійської.

І так, вийнявши дев’яту часточку, кладе її під восьму, закінчуючи третій ряд. Тоді, взявши четверту просфору, промовляє:

Пом’яни, Владико Чоловіколюбче, святійших патріархів православних, Святійшого Отця нашого Патріарха (ім’я) і Преосвященнійшого Владику нашого Єпископа (ім’я правлячого Єпископа), і все єпископство право­славне, почесне пресвітерство, у Христі дияконство і ввесь чин духовний; благодійників, працівників і всіх пара­фіян святого храму цього, і всіх християн, що Ти з Твоєї великої милости закликав до єднання з Тобою, Всеблагий Владико.

Вийнявши часточку, кладе її нижче Святого Хліба, праворуч просфори. Тоді промовляє:

Пом’яни, Господи, Боголюбиву, Тобою бережену Україну нашу, уряд військо і всю людність її.

І, вийнявши часточку, кладе її нижче Святого Хліба, ліворуч просфори. З цієї ж просфори і з тих, що їх подають вірні, священик виймає часточки за здоров’я живих, поминаючи їх імена, кладе їх в один ряд нижче і промовляє:

Пом’яни, Господи, рабів Твоїх (імена).

Тоді, взявши п’яту просфору, промовляє:

На спомин і відпущення гріхів усіх спочилих патріархів православних, благочестивих князів і гетьманів, блажен­них фундаторів святих храмів Божих, отців, матерів, братів і сестер наших і за спочилих благодійників, працівників і парафіян святого храму цього і за всіх, що спочили з надією на воскресіння і життя вічне з Тобою.

Також священик поминає єпископа, що його висвятив, якщо він уже упокоївся, та інших небіжчиків. Виймаючи часточки за них, промовляє:

Пом’яни, Господи, спочилих рабів Твоїх (імена).

Всі часточки за спочилих кладе в один ряд нижче часточок за живих. І виймає із четвертої просфори за живих часточку для себе, кладе її коло часточок за живих і промовляє:

Пом’яни, Господи, і мою недостойність і прости мені всяку провину вільну і невільну.

Потім губкою чи копієм впорядковує часточки, щоб вони не змішувались.

Тоді ДИЯКОН бере кадило і, поклавши до нього ладану, промовляє до священика:

Благослови, владико, кадило. Господеві помолімось.

СВЯЩЕНИК читає Молитву кадила:

Кадило Тобі приносимо, Христе Боже наш, як пахощі духовні, Ти ж прийми їх у Свій наднебесний жертовник і пошли нам благодать Пресвятого Твого Духа.

ДИЯКОН: Господеві помолімось.

СВЯЩЕНИК бере звіздицю і, потримавши п над кадилом, ставить на дискос над Святим Хлібом, промовляючи:

І прийшовши, звізда стада над тим місцем, де було Дитя.

ДИЯКОН: Господеві помолімось.

СВЯЩЕНИК обкаджує малий покрівець і покриває ним дискос поверх звіздиці, промов­ляючи:

Господь воцарився, вдягнувся у величність. Одягнувся Господь в силу і опоясався, бо Він утвердив вселенну, і не захитається вона. Престіл Твій готовий з того часу, споконвіку Ти єси. Піднесли ріки, Господи, піднесли ріки голос свій, піднесли ріки хвилі свої. Господь же на висоті могутніший від шуму великих вод, від сильних хвиль моря. Свідчення Твої вельми правдиві. Домові Твоєму, Господи, належить святість на довгі дні.

ДИЯКОН: Господеві помолімось. Накрий, владико.

СВЯЩЕНИК обкаджує другий покрівець і покриває ним св. чашу, промовляючи;

Вкрила небеса звершеність Твоя, Христе, і хвали Твоєї повна земля.

ДИЯКОН: Господеві помолімось. Накрий, владико.

СВЯЩЕНИК, обкадивши воздух, накриває одно й друге, промовляючи:

Покрий нас покровом крил Твоїх, Господи, віджени від нас усякого ворога і супротивника, втихомир життя наше, Господи, помилуй нас і світ Твій і спаси душі наші, як Благий і Чоловіколюбець.

Тоді СВЯЩЕНИК, узявши кадило, тричі кадить жертовник, промовляючи:

Благословен Бог наш, що так зволив, слава Тобі.

А диякон кожного разу промовляє:

Завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

І обидва побожно вклоняються три рази.

Тоді диякон промовляє, взявши від священика кадило:

За принесені чесні дари Господеві помолімось.

СВЯЩЕНИК читає Молитву принесення:

Боже, Боже наш, Ти послав Хліб Небесний, поживу всьому світові, Господа нашого і Бога Ісуса Христа, Спаса Визволителя і Благодійника, що благо­словляє і освячує нас; Сам благослови це принесення і прийми його в наднебесний Твій жертовник. Як Благий і Чолові­колюбець, пом’яни тих, що принесли, і тих, за кого принесено, і нас неосудженими збережи в святій відправі Божественних Твоїх Таїн. Бо святе й прославлене всечесне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

І тоді чинить відпуст, промовляючи:

Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі.

ДИЯКОН: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Господи, помилуй. Господи, помилуй. Господи, помилуй. Благослови.

Коли неділя,

СВЯЩЕНИК: Христос, що воскрес із мертвих, Істинний Бог наш…

Коли ж ні, то

Христос, Істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Матері,

НА ЛІТУРГІЇ СВ. ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО:

Святого отця нашого Іоана, архи­єпископа Царгородського, Золотоустого,

НА ЛІТУРГІЇ СВ. ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО:

Святого отця нашого Василія Великого, архиєпископа Кесарії Каппадокійської, і всіх святих, помилує і спасе нас, бо Він Благий і Чоловіколюбець.

ДИЯКОН: Амінь.

ДИЯКОН після відпусту кадить святий жертовник і святий престіл навкруги, проказуючи;

У гробі тілом, у пеклі душею, як Бог,

Б раю ж з розбійником і на Престолі був Ти, Христе, з Отцем і Духом, все наповняючи. Неописанний.

Далі кадить ввесь вівтар, іконостас, всю церкву, священика і людей, читаючи про себе 50-й псалом. Тоді знову кадить тричі перед святим престолом і віддає кадило.

СВЯЩЕНИК і ДИЯКОН стають разом перед святим престолом, тричі вклоняються, промовля­ючи:

Боже, очисти нас грішних і помилуй нас, —

і моляться:

Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.

СВЯЩЕНИК півголосом молиться з підне­сенням рук:

Слава в вишніх Богу, і на землі мир, між людьми благовоління.

Господи, відкрий уста мої, і язик мій сповістить хвалу Твою.

Священик цілує Євангеліє, а диякон престіл, ДИЯКОН, схиливши голову перед священиком і тримаючи орар трьома пальцями правої руки, промовляє:

Час правити Господеві. Владико, благо­слови.

СВЯЩЕНИК, благословляючи його, промовляє:

Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

ДИЯКОН: Амінь. Помолися за мене, владико святий.

СВЯЩЕНИК: Господь нехай напра­вить стопи твої.

ДИЯКОН: Пом’яни мене, владико святий.

СВЯЩЕНИК: Нехай пом’яне тебе Господь Бог у царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

ДИЯКОН: Амінь.

Диякон, вклонивщись, відчиняє Райські врата, які залишаються відчинені ввесь час Літургії та зачиняються тільки після «Отче наш» перед виголосом «Святеє святим».

Ставши на звичайному місці, проти Райських врат, ДИЯКОН вклоняється тричі, про себе промовляючи:

Господи, відкрий уста мої, і язик мій сповістить хвалу Твою.


Рання | Зміст | Божественна літургія

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору