Кафи́сма пе́рвая
Дави́да Проро́ка і царя́ пíсні
1 Блаже́н муж, íже не іде́ на совíт нечести́вих, і на пу́ті грíшних не ста, і на сіда́лищі губи́тель не сíде.
2 Но в За́коні Госпо́дні во́ля єго́, і в За́коні Єго́ поучи́тся день і нощ.
3 І бу́дет, я́ко дре́во сажде́ноє при ісхо́дищих вод, є́же плод свой даст во вре́м’я своє́, і лист єго́ не отпа́дет, і вся, єли́ка а́ще тво́рит, успíєт.
4 Не та́ко нечести́вії, не та́ко: но я́ко прах, єго́же возміта́єт вітр от лица́ земля́.
5 Сего́ ра́ди не воскре́снут нечести́вії на суд, ні грíшници в совíт пра́ведних,
6 я́ко совíсть Госпо́дь путь пра́ведних, і путь нечести́вих поги́бнет!
1 Воску́ю шата́шася язи́ци і лю́діє поучи́шася тще́тним?
2 Предста́ша ца́ріє зе́мстії, і кня́зі собра́шася вку́пі на Го́спода і на Христа́ Єго́.
3 «Расто́ргнім у́зи їх і отве́ржім от нас íго їх»!
4 Живи́й на небесе́х посміє́тся їм, і Госпо́дь поруга́єтся їм.
5 Тогда́ возглаголе́т к ним гнíвом Свої́м, і я́ростію Своє́ю см’яте́т я.
6 Аз же поста́влен єсм Цар от Не́го над Сіо́ном, горо́ю свято́ю Єго́.
7 Возвіща́яй повелíніє Госпо́днє. Госпо́дь рече́ ко Мні: «Син Мой єси́ Ти, Аз днесь роди́х Тя.
8 Проси́ от Ме́не, – і дам Ти язи́ки достоя́ніє Твоє́, і одержа́ніє Твоє́ ко́нца земля́.
9 Упасе́ши я па́лицею желíзною, я́ко сосу́ди скуде́лнича сокруши́ши я».
10 І ни́ні, ца́ріє, разумíйте, накажíтеся, всі судя́щії землí:
11 работа́йте Господе́ві со стра́хом, і ра́дуйтеся Єму́ со тре́петом!
12 Приймíте наказа́ніє, да не когда́ прогніва́єтся Госпо́дь і поги́бнете от пу́ті пра́веднаго, єгда́ возгори́тся воско́рі я́рость Єго́. Блаже́ні всі, надíющіїся Нань!
внегда́ отбіга́ше
от лица́ Авесало́ма, си́на своє́го
2 Го́споди, что́ся умно́жиша стужа́ющії ми?
3 Мно́зі воста́ют на́ м’я, мно́зі глаголю́т душí моє́й: «Ність спасе́нія єму́ в Бо́зі єго́!»
4 Ти же, Го́споди, Засту́пник мой єси́, сла́ва моя́, і вознося́й гла́ву мою́.
5 Гла́сом мої́м ко Го́споду возва́х, і услиша́ м’я от гори́ святи́я Своє́я.
6 Аз же усну́х, і спах, воста́х, я́ко Госпо́дь засту́пит м’я.
7 Не убою́ся от тем людíй, о́крест напада́ющих на́ м’я.
8 Воскресни́, Го́споди, спаси́ м’я, Бо́же мой, я́ко Ти порази́л єси́ вся вражду́ющия ми всу́є: зу́би грíшником сокруши́л єси́.
9 Госпо́днє єст спасе́ніє, і на лю́дех Твої́х благослове́ніє Твоє́.
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).
Го́споди, поми́луй (три́жди).
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
в коне́ц, в пíніїх
2 Внегда́ возва́х, услиша́л м’я єси́, Бо́же пра́вди моє́я. Во ско́рбі распространи́л м’я єси́. Ущедри́ м’я і усли́ши моли́тву мою́.
3 Сино́ве члове́честії, доко́лі тяжкосе́рдії? Вску́ю лю́бите су́єтная і íщете лжа?
4 І увíдите, я́ко удиви́ Госпо́дь Преподо́бнаго Своє́го. Госпо́дь усли́шит м’я, внегда́ воззову́ к Не́му.
5 Гнíвайтеся, і не согріша́йте, я́же глаголе́те во се́рдцах ва́ших, на ло́жах ва́ших умилíтеся.
6 Пожрíте же́ртву пра́вди і упова́йте на Го́спода.
7 Мно́зі глаголю́т: «Кто яви́т нам блага́я?» Знамена́ся на нас світ лица́ Твоє́го, Го́споди.
8 Дал єси́ весе́ліє в се́рдці моє́м, от пло́да пшени́ця, вина́ і єле́я своє́го умножи́шася.
9 В ми́рі вку́пі усну́ і почíю, я́ко Ти, Го́споди, єди́наго на упова́нії всели́л м’я єси́.
О наслідству́ющих
2 Глаголи́ моя́ внуши́, Го́споди, разумíй зва́ніє моє́.
3 Во́ньми гла́су моли́тви моє́я, Ца́ру мой і Бо́же мой, я́ко к Тебí помолю́ся, Го́споди.
4 Зау́тра усли́шиши глас мой, зау́тра предста́ну Ти, – і узри́ши м’я.
5 Я́ко Бог не хотя́й безако́нія Ти єси́. Не присели́тся к Тебí лукавну́яй,
6 нíже пребу́дут законопресту́пници пред очи́ма Твої́ма, возненави́діл єси́ вся творя́щия беззако́ніє.
7 Погуби́ши вся глаголю́щия лжу. Му́жа кро́вій і льсти́ва гнуша́єтся Госпо́дь.
8 Аз же во мно́жестві ми́лости Твоє́я вни́йду в дом Твой, поклоню́ся ко це́ркві святíй Твоє́й во стра́сі Твоє́м.
9 Го́споди, наста́ви м’я пра́вдою Твоє́ю, враго́в мої́х ра́ди іспра́ви пред Собо́ю путь мой.
10 Я́ко ність во устíх їх íстинни, се́рдце їх су́єтно, гроб отве́рст – горта́нь їх, язи́ки сво́їми льща́ху.
11 Суди́ їм, Бо́же, да отпа́дут от ми́слій свої́х. По мно́жеству нече́стія їх ізрини́ я, я́ко прогніва́ша Тя, Го́споди.
12 І да возвеселя́тся всі упова́ющії на́ Тя, во вíки возра́дуются, і всели́шися в них, і похва́лятся о Тебí всі любя́щії ім’я́ Твоє́.
13 Я́ко Ти благослови́ши пра́ведника, Го́споди, я́ко ору́жієм благоволе́нія вінча́л єси́ нас.
2 Го́споди, да не я́ростію Твоє́ю обличи́ши мене́, нíже гнíвом Твої́м пока́жеши мене́.
3 Поми́луй м’я, Го́споди, я́ко не́мощен єсм, ісціли́ м’я, Го́споди, я́ко см’ято́шася ко́сті моя́.
4 І душа́ моя́ см’яте́ся зíло. І Ти, Го́споди, доко́лі?
5 Обрати́ся, Го́споди, і ізми́ ду́шу мою́! Спаси́ м’я ра́ди ми́лости Твоє́я.
6 Я́ко ність во сме́рті помина́яй Тебе́, во а́ді же кто ісповíсть Ти ся?
7 Утруди́хся воздиха́нієм мої́м, ізми́ю на вся́ку нощ ло́же моє́, слеза́ми мої́ми посте́лю мою́ омочу́.
8 См’яте́ся от я́рости о́ко моє́, обетша́х во всіх вра́зіх мої́х.
9 Отступíте от ме́не, всі творя́щії беззако́ніє, я́ко услиша́ Госпо́дь глас пла́ча моє́го.
10 Услиша́ Госпо́дь моле́ніє моє́, Госпо́дь моли́тву мою́ прия́т.
11 Да постидя́тся і см’яту́тся всі вра́зі мої́, да возвратя́тся і устидя́тся зíло воско́рі.
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).
Го́споди, поми́луй (три́жди).
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Єго́же воспíт Господе́ві
о словесе́х Ху́сія, си́на Ієменíїна
2 Го́споди Бо́же мой, на́ Тя упова́х, спаси́ м’я от всіх гоня́щих м’я і ізба́ви м’я.
3 Да не когда́ похи́тит, я́ко лев, ду́шу мою́, ні су́щу ізбавля́ющу, нíже спаса́ющу.
4 Го́споди Бо́же мой, а́ще сотвори́х се, а́ще єст непра́вда в ру́ку моє́ю,
5 а́ще возда́х возда́ющим ми зла, да отпа́ду у́бо от враго́в мої́х тощ!
6 Да пожене́т у́бо враг ду́шу мою́ і пости́гнет і попере́т в зе́млю живо́т мой, і сла́ву мою́ в персть всели́т!
7 Воскресни́, Го́споди, во гнíві Твоє́м, вознеси́ся в ко́нцех враго́в Твої́х і воста́ни, Го́споди Бо́же мой, в повелíнії, íмже заповіда́л єси́.
8 І сонм людíй оби́йдет Тя, і о том на висоту́ обрати́ся.
9 Госпо́дь су́дит люде́м. Суди́ ми, Го́споди, по пра́вді моє́й і по незлобí моє́й на мні.
10 Да сконча́єтся злоба́ грíшних, і іспра́виши пра́веднаго, іспита́яй се́рдца і утро́би, Бо́же.
11 Пра́ведна по́мощ моя́ от Бо́га, спаса́ющаго пра́вия се́рдцем.
12 Бог – суди́тель пра́веден, і крíпок, і долготерпе́лив, і не гнів наводя́й на всяк день.
13 А́ще не обрати́теся, ору́жіє Своє́ ізме́т, лук Свой напря́же, і уготова́ ї.
14 І в нем уготова́ сосу́ди сме́ртния, стрíли Своя́ сгоря́щими соділа́.
15 Се болí непра́вдою, зача́т бо́лізнь і роди́ беззако́ніє.
16 Ров ізри́, і іскопа́ ї, і впаде́тся в я́му, ю́же соділа́.
17 Обрати́тся бо́лезнь єго́ на главу́ єго́, і на верх єго́ непра́вда єго́ сни́йдет.
18 Ісповíмся Господе́ві по пра́вді Єго́ і пою́ íмени Го́спода Ви́шняго.
2 Го́споди Госпо́дь наш, коль чу́дно ім’я́ Твоє́ по всей землí! Я́ко взя́тся велелíпота Твоя́ пре́вишше небе́с.
3 Із уст младе́нец і ссу́щих соверши́л єси́ хва́лу враго́в Твої́х ра́ди, да раздруши́ши вра́га і ме́стника.
4 Я́ко узру́ небеса́, дíла перст Твої́х, луну́ і звíзди, я́же Ти основа́л єси́,
5 что єст члове́к, я́ко по́мниши єго́, іли́ син члове́ч, я́ко посіща́єши єго́?
6 Умали́л єси́ єго́ ма́лим чим от А́нгел, сла́вою і че́стію вінча́л єси́ єго́.
7 І поста́вил єси́ єго́ над дíли ру́ку Твоє́ю, вся покори́л єси́ под но́зі єго́.
8 О́вця і воли́ вся, єще́ же і ско́ти по́льния.
9 Пти́ця небе́сния і ри́би мо́рскія, преходя́щія стезя́ мо́рскія.
10 Го́споди Госпо́дь наш, я́ко чу́дно ім’я́ Твоє́ по всей зе́млі.
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).
Го́споди, поми́луй (три́жди).
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Трисвято́є. О́тче наш. Та́же тропарí сíя:
Блаже́нства і доброче́стія лиши́хся і в путь нече́стія уклони́хся, єстество́м ума́ заблуди́х, доброса́днаго ра́зума пло́да вíри лише́н бих. Сади́телю благи́м і Наказа́телю несмисле́нним, си́лою Креста́ Твоє́го спаси́ м’я!
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху.
От стужа́ющаго ми ра́зума і гнíвнаго по́мисла ізба́ви м’я, Го́споди, я́рости преще́нія Твоє́го боя́ся, глаголи́ болізне́нними вопію́ Ти: ісхити́ от все́льшихся в м’я вся́ких зол, і спаси́ м’я.
І ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Пречи́стая Богоро́дице Благослов́енная, на небесí і на землí прославля́ємая, ра́дуйся, Невíсто, при́сно Дíво.
Го́споди, поми́луй (четирдеся́т). А́ще Пост Вели́кий: Го́споди, поми́луй (п’ятдеся́т).
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Честнíйшую Херуви́м і Славнíйшую без сравне́нія Серафи́м, без істлíнія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, Су́щую Богоро́дицу Тя велича́єм (с покло́ном).
Отверзи́, о Влади́ко, О́тче небесе́ і землí бога́тую Си ру́ку в подая́нії умиле́нія окая́нной і го́ркой моє́й душí. Дару́й смире́ніє се́рдцу моє́му і отими́ от не́го горди́ню, зíло мні су́щу, не мо́жет бо земля́, а́ще і насíянная от себе́, прорасти́ти без присіще́нія бла́гости Твоє́я, нíже се́рдце человíческоє умили́тися кро́мі посіще́нія благода́ти Твоє́я, Человіколю́бче! Сего́ ра́ди, в сокруше́нії і смире́нії се́рдца моє́го припада́я, молю́ся Твоє́му благоутро́бію: дару́й ми, О́тче Святи́й, в глагола́нії зача́тих псалмо́в сих пред Твої́м Вели́чеством се́рдцем мої́м умили́тися, і рида́ти, я́коже до́лжно єст грíшному. Дару́й ми, Премилосе́рде, внима́ти гріхо́м мої́м ви́ну в покая́нії і пла́катися, я́коже подоба́єт. Отверзи́ мисле́нниї уста́ се́рдца моє́го і веществе́ннії устнí мої́ ко хвале́нію Твоє́му, Благоутро́бне Го́споди. Просвіти́ ми ум, і іспра́ви движе́нія вну́трних мої́х ко Твоє́й Божестве́нной во́лі. Найпа́че оми́й м’я от беззако́нія моє́го і от гріха́ моє́го очи́сти м’я, я́ко мно́га єст, і неізслідова́нна, і неісче́тна пучи́на человіколю́бія Твоє́го. Очи́сти м’я Пресвяти́м і Всеосвяща́ющим Ти Ду́хом, да і аз, недосто́йний, храм освяще́нія бив, да́ром благода́ти Твоє́я досто́йно воспіва́ю і сла́влю непостижи́мую ми́сльми, і весма́ неізрече́нную человíческим язи́ком си́лу Ца́рства Твоє́го. І да бу́дет, Го́споди, сíя предложе́нная моя́ же́ртва благоприя́тна пред Тобо́ю, я́ко Тебе́ то́чію возлюби́ і лю́бит моя́ окая́нная душа́. От Тебе́ бо вся́ко дая́ніє благо́є і всяк дар соверше́нний ісхо́дит, і Тебе́ сла́вит вся твар, – Безнача́лнаго Отца́ со Єдиноро́дним Ти Си́ном і со Пресвяти́м, Благи́м і Животворя́щим Ти Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́в. Амíнь.
Чин ка́ко подоба́єт пíти Псалти́р на єди́ні
(Вступні молитви) | Зміст | Кафи́сма 2
- Подаємо молитви із Київського Псалтиря 1715 року, оскільки подібних молитов немає в жодному сучасному Псалтирі. Схожі молитви є у Новгород-Сіверському (1675 р.) та Львському (1697 р.) Псалтирях. [↩]
А де є псалтир 1715 року? Чи інші перелічені?
Псало́м 4
…
3. Сино́ве члове́честії, – в Псалтирі 1715р.: чЕловІчестії.
Доброго дня, а де можна побачити в електронному вигляді Псалтирі Новгород-Сіверський (1675 р.) та Львівський (1697 р.)???