Молитви перед Святим Причастям
Молитва Василія Великого, 1-ша
Владико, Господи Ісусе Христе, Боже наш, Джерело життя і безсмертя. Творче всього творіння видимого й невидимого, Рівновічний і Співбезпочатковий Сину Безпочаткового Отця! Ти з безмірної благости в останній час тіло прийняв і був розп’ятий і похований за нас, невдячних і нерозсудливих, і Твоєю Кров’ю обновив понівечену гріхом природу нашу. Сам, Безсмертний Царю, прийми покаяння і від мене грішного, і нахили вухо Твоє до мене і вислухай слова мої. Бо згрішив я, Господи, згрішив перед небом і перед Тобою і став недостойним поглянути на висоту слави Твоєї, бо я прогнівив Твою благість, порушив Твої заповіді і не послухав Твоїх повелінь. Але Ти, Господи, незлопам’ятливий, довготерплячий і многомилостивий, не віддав мене на погибель з беззаконнями моїми і навернення мого чекаєш. Бо Ти ж, Господи, сказав через пророка Твого: «Не бажаю Я смерти грішника, але нехай він покається і буде живий». Бо Ти‚ Владико, не хочеш погубити творіння рук Твоїх, і не люба Тобі погибель людська, але хочеш, щоб усі спаслися і до пізнання істини прийшли. Тому і я, хоч і недостойний неба і землі, і цього дочасного життя, бо всього себе піддав гріхові, віддав у неволю пристрастям і осквернив Твій образ; але Твоїм ділом і творінням бувши, я, окаянний, не втрачаю надії на своє спасіння і приходжу, на Твоє безмірне милосердя надію поклавши. Прийми ж і мене, Чоловіколюбче Господи, як блудницю, як розбійника, як митаря і як блудного, і візьми мій важкий тягар гріхів Ти, що гріхи світу взяв, що зцілюєш немочі людські, що кличеш до Себе і заспокоюєш знеможених і обтяжених, що прийшов покликати не праведників, а грішників до покаяння. Очисти мене від усякої скверни тілесної і навчи мене приступати до святощів зі страхом Твоїм, щоб, приймаючи в чистім свідоцтві сумління мого частину святощів Твоїх, я з’єднався з Святим Твоїм Тілом і Кров’ю і щоб Ти жив і перебував у мені з Отцем і Святим Твоїм Духом. Так, Господи Ісусе Христе, Боже мій, не на осуд нехай буде мені причастя пречистих і животворчих Твоїх Таїн, і нехай не буду я немічний душею і тілом, недостойно причастившись їх. Але дай мені аж до останнього зітхання мого неосудно приймати частину святощів Твоїх на спільність із Духом Святим, на шлях до життя вічного і на добру відповідь на страшнім суді Твоїм; щоб і я з усіма обранцями Твоїми був спільником нетлінних Твоїх благ, які Ти підготував для тих, що люблять Тебе, Господи; вони ж прославляють Тебе повіки. Амінь.
Молитва Іоана Золотоустого, 2-га
Господи, Боже мій, я знаю, що я недостойний і негідний того, щоб Ти ввійшов під покрівлю дому душі моєї, бо він увесь спустошений і занепалий, і не маєш у мені достойного місця, де б голову прихилити. Але як Ти з висоти задля нас смирив Себе, так і нині смирися до моєї недостойности. І як Ти зволив лягти у печері в яслах тварин нерозумних, так благозволь увійти в ясла нерозумної моєї душі і в осквернене моє тіло. І як Ти не вважав за недостойне ввійти і повечеряти з грішниками в домі Симона прокаженого, так благозволь увійти і в дім покірної моєї, прокаженої і грішної душі. І як Ти не відкинув подібної до мене блудниці й грішниці, що прийшла і доторкнулася до Тебе, так змилосердься і наді мною грішним, що приходжу і доторкаюсь до Тебе. І як Ти не погордував скверними і нечистими її устами, що цілували Тебе, так не погордуй і моїми ще більш, ніж її, скверними і нечистими устами та скверним і найнечистішим моїм язиком. Але нехай буде вугіль Пресвятого Твого Тіла і дорогоцінної Твоєї Крови на освячення і на просвітлення і на здоров’я покірної моєї душі й тіла; на полегшення тягарів моїх многих провин, на збереження від усякого диявольського діла, на віддалення і припинення мого злого і лукавого звичаю, на змертвіння пристрастей, на сповнення заповідей Твоїх, на примноження Божественної Твоєї благодаті і на здобуття Царства Божого. Бо я приходжу до Тебе, Христе Боже, не з погордою, але з сміливою надією на невимовну Твою благість; і щоб мене, надовго віддаленого від спільности з Тобою, не уловив вовк мислений. Благаю ж Тебе, Владико, Єдиний Святий, освяти мою душу й тіло, розум і серце, нутро й істоту, і всього мене обнови, і вкорени страх Твій у суглоби мої, і освячення Твоє вчини незнищенним у мені. І будь мені помічником і заступником, провадячи в спокої життя моє, сподобляючи мене стояти праворуч Тебе разом із святими Твоїми, молитвами й благанням Пречистої Твоєї Матері, безтілесних Твоїх слуг, і пречистих Сил, і всіх святих, що від віку Тобі вгодне вчинили. Амінь.
Молитва Симеона Метафраста, 3-тя
Єдиний Чистий і Нетлінний Господи! Ти, що з невимовної милости чоловіколюбства прийняв цілу нашу тлінність від чистої і непорочної крови Тієї, яка надприродно породила Тебе, Христе Ісусе, Премудросте Божа, Спокою і Сило, зішестям Божественного Духа і благоволінням Віковічного Отця. Ти, що через Твоє воплочення прийняв животворчі й спасенні страждання, хрест, цвяхи, спис, смерть, – умертви мої душогубні пристрасті тілесні. Ти, що Твоїм погребінням полонив царство пекельне, поховай добрими думками мої лукаві замисли й знищ духа лукавства. Ти, що Твоїм на третій день живоносним воскресінням підвів упалого праотця, піднеси мене, грішного, подаючи мені способи покаяння. Ти, що Твоїм преславним вознесінням на небо обожествив прийняте Тіло і вшанував його перебуванням праворуч Отця, сподоби мене через причастя святих Твоїх Таїн здобути блаженну долю спасенних. Ти, що через пришестя Утішителя Твого Духа, вчинив святих Твоїх учеників почесним сосудом, яви й мене вмістилищем Його пришестя. Ти, що знов прийдеш судити вселенну по правді, благоволи, щоб і я зустрів на хмарах Тебе, мого Суддю і Творця, з усіма святими Твоїми, щоб я безконечно прославляв і оспівував Тебе з одвічним Твоїм Отцем і Пресвятим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва Іоана Дамаскина, 4-та
Владико, Господи Ісусе Христе, Боже наш, Єдиний, що маєш владу прощати людям гріхи, прости, як Благий і Чоловіколюбець, усі мої провини свідомі й несвідомі; і сподоби мене неосудно причаститися Божественних‚ і найславніших, і пречистих, і животворчих Твоїх Таїн не на муку, не на примноження гріхів, але на очищення‚ й освячення‚ й запоруку майбутнього життя й царства, на оборону й допомогу, і на поборення супротивників, і на знищення многих моїх провин. Бо Ти Бог Милостивий‚ і Милосердний‚ і Чоловіколюбний‚ і Тобі славу віддаємо з Отцем і Святим Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва Василія Великого, 5-та
Знаю, Господи, що я недостойно причащаюся Пречистого Твого Тіла і дорогоцінної Твоєї Крови, і винний я, і в осуд для себе їм і п’ю, не розважаючи про Тіло і Кров Твою, Христа і Бога мого. Але сміливо покладаючись на милосердя Твоє, приходжу до Тебе, що сказав: «Хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров, той у Мені перебуває, і Я в ньому». Змилосердься, Господи, і не докоряй мені грішному, але вчини зо мною з милости Твоєї. І нехай будуть мені ці святощі на зцілення‚ і очищення, і просвічення, і збереження, і спасіння, і освячення душі і тіла; на відігнання всякої примхливої думки, і лукавого вчинку, і діла диявольського, що через розум діє в суглобах моїх; на сміливість і любов до Тебе; на поправу життя і певність; на збільшення чесноти й звершености; на сповнення заповідей; на спільність із Духом Святим; на путь до життя вічного і на добру відповідь на страшнім суді Твоїм; не на суд і не в осуд. Амінь.
Молитва Симеона, Нового Богослова, 6-та
Від скверних уст, від мерзенного серця, від нечистого язика, від оскверненої душі прийми благання, Христе мій, і не відкинь ні слів моїх, ні благань, ані зухвальства. Дай мені, Христе мій, сміливо говорити те, що я хочу, але й навчи мене, що мені треба чинити й говорити. Згрішив я більше, ніж блудниця, що, довідавшись, де Ти перебуваєш, і купивши мира, сміливо прийшла намастити Твої ноги, Бога мого, Владики й Христа мого. Як не відкинув Ти її, що прийшла від щирого серця, так і мною не погордуй, Слово, а дозволь мені Твої ноги і тримати, і цілувати, і потоками сліз, як дорогоцінним миром, сміливо їх намащати. Обмий мене сльозами моїми, очисть мене ними, Слово, відпусти і провини мої і подай мені прощення. Ти знаєш множество злих вчинків моїх, знаєш і струпи мої, і рани бачиш мої, але і віру знаєш, і прагнення бачиш, і зітхання чуєш. Не втаїться від Тебе, Боже мій, Сотворителю мій, Визволителю мій, ні крапля сльози, ані частина краплі. Спостерегли очі Твої те, чого я не доконав ще, і в книзі Твоїй записано також і те, чого я не вчинив. Поглянь на покору мою, поглянь на неміч мою, яка вона велика. І всі гріхи відпусти мені, Боже всього, щоб я з чистим серцем, з трепетною думкою і сокрушенною душею причастився непорочних Твоїх і пресвятих Таїн, що оживляють і обожествляють усякого, хто їсть і п’є з чистим серцем. Бо Ти, Владико мій, сказав: «Кожний, хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров, той у Мені перебуває, і Я в ньому».
Правдиве кожне слово Владики і Бога мого, бо хто учасник Божественних і Боготворчих милостей, той уже не самотній, але з Тобою, Христе мій, трисонячним світлом, що світ просвічує. Щоб не перебувати мені одному без Тебе, Життєдавче, Дихання моє, Життя моє, Утіхо моя, Спасіння світу, я до Тебе приступив, як бачиш, зі сльозами і сокрушенною душею, благаючи визволення від моїх провин і неосудного причастя Твоїх животворчих і непорочних Таїн, щоб Ти перебував, як і сказав, зо мною, найнещасливішим: щоб спокусник, знайшовши мене без Твоєї благодаті, не заволодів мною підступно і, спокусивши, не відвернув від Твоїх слів. Тому я до Тебе припадаю й гаряче взиваю до Тебе: як прийняв Ти блудного й блудницю, що прийшла, так прийми, Милосердний, мене блудного і розпусного, мене, що нині до Тебе приходжу з душею сокрушенною. Знаю, Спасе, що ніхто інший так не згрішив Тобі, як я, і не вчинив таких діл, які я вчинив. Але знаю також і те, що ні страшні провини, ані безліч гріхів не перевищують великого довготерпіння і найвищого чоловіколюбства Бога мого. Але тих, що щиро каються, Ти оливою милости і очищаєш, і освітлюєш, і учасниками світла чиниш, щедро творячи спільниками Твого Божества, і на диво ангелам і людському розумінню многократно розмовляєш із ними, як із правдивими друзями Твоїми. Це дає мені сміливість, це окрилює мене надією, Христе мій. І я, сміливо надіючись на Твої великі добродійства для нас, радіючи і разом тремтячи, приймаю вогонь, будучи травою, і, дивне чудо, покриваюся росою невидимою, наче справді купина, що колись горіла неопалимо. І тому вдячною думкою і вдячним серцем, вдячними моїми суглобами душі й тіла мого поклоняюся, величаю і прославляю Тебе, Боже мій, бо Ти благословен нині й повіки. Амінь.
Молитва Іоана Золотоустого, 7-ма
Боже, полегши, відпусти і прости мені провини мої, якими я згрішив перед Тобою чи словом, чи ділом, чи думкою, волею чи неволею, свідомо чи несвідомо – все мені прости, як Благий і Чоловіколюбець, і молитвами Пречистої Твоєї Матері, духовних слуг Твоїх і святих Сил і всіх святих, що від віку вгодне Тобі чинили, благоволи, щоб я неосудно прийняв Святе і Пречисте Тіло Твоє і дорогоцінну Кров на зцілення душі й тіла і на очищення лукавих моїх думок. Бо Твоє є Царство‚ і сила, і слава з Отцем і Святим Духом нині‚ і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва Іоана Золотоустого, 8-ма
Я недостойний того, щоб Ти, Владико, Господи, ввійшов під покрівлю душі моєї, але тому, що Ти‚ як Чоловіколюбець, хочеш жити в мені, я сміливо приступаю. Накажи, я відчиню двері, що їх Ти один сотворив, і Ти ввійдеш чоловіколюбно, яким Ти єси з природи, ввійдеш і просвітиш затемнений розум мій. Вірую, Ти вчиниш це, бо блудницю, яка прийшла до Тебе з сльозами, Ти не віддалив; і митаря, що покаявся, Ти не відкинув; і розбійника, що пізнав Царство Твоє, Ти не відігнав; і гонителя, що покаявся, Ти не залишив тим, ким він був; але всіх, що прийшли до Тебе з покаянням, Ти серед друзів Твоїх умістив, Єдиний благословенний завжди, нині і на віки безконечні. Амінь.
Молитва Іоана Золотоустого, 9-та
Господи, Ісусе Христе, Боже мій, полегши, відпусти, очисти і просвіти мені, грішному, і нікчемному, і недостойному рабу Твоєму, провини, гріхи й помилки мої, що ними від молодих літ аж до цього дня й години я згрішив свідомо й несвідомо, словами чи ділами, помислами, думками і намірами та усіма моїми почуттями. І молитвами Пречистої Приснодіви Марії, Матері Твоєї, що безсіменно Тебе породила, єдиної неосоромної надії, захисниці і спасіння мого, сподоби мене неосудно причаститися пречистих, безсмертних, животворчих і страшних Твоїх Таїн на відпущення гріхів і на життя вічне, на освячення, і просвічення, і зміцнення, і зцілення, і здоров’я душі і тіла; на знищення і цілковите вигублення лукавих моїх міркувань, помислів, намірів і нічних примар темних‚ і лукавих духів. Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, і честь, і поклоніння з Отцем і Святим Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва Іоана Дамаскина, 10-та
Перед дверима храму Твого я стою і від страшних думок не визволяюся. Але Ти, Христе Боже, що митаря виправдав, і хананеянку помилував, і розбійникові двері раю відчинив, відчини мені милосердя чоловіколюбства Твого і прийми мене, що приходжу і доторкаюся Тебе, як блудницю і кровоточиву. Бо одна, доторкнувшись до краю одягу Твого, одразу зцілення прийняла; а друга, обнявши Твої ноги, відпущення гріхів дістала. Я ж‚ нещасний, що насмілився все Твоє Тіло прийняти, нехай не буду опалений. Але прийми мене, як і їх, і просвіти мої душевні почування, спаливши мої духовні провини молитвами Пречистої, що безсіменно породила Тебе, і Сил Небесних, бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь.
