Глас 3. Четвер
У четвер на ранній
Прийдіть усі, прославимо апостолів як керманичів: бо ідольську оману вони зруйнували, і привели до світла життя, і навчили вірити в Тройцю; тому нині, звершуючи їх чесну пам’ять, вірні, славимо Христа Бога нашого.
Стих: По всій землі розійшлося віщування їх, і в краї вселенної слова їхні.
Апостолів Твоїх пам’ять Ти, Господи, просвітив, як всесильний, бо Ти укріпив їх уподібнюватися Твоїм стражданням і перемогти мужньо ворожу силу; тому й прийняли вони благодать зцілення; їхніми молитвами, Чоловіколюбче, подай мир людям Твоїм.
Слава, і нині… Богородичний: Неосяжного і неописаного, єдиносущного безначальному Отцю, в утробі Твоїй таємниче вмістила Ти, Богородице. Єдине і незмішане у Тройці Божество розуміємо, славлячи в світі Твоє Різдво; тому вдячно взиваємо до Тебе: радуйся, Обрадувана.
Всю землю напоїли ви, апостоли, Словом Божим, і виростили колоски віри, і наповнили краї вселенної; плевели ж усі знищили; тому всіх привели до Христа Бога, хрестячи їх у Тройцю нестворену.
Стих: Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.
І знову читаємо той же сідальний.
Стих: Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів. Страстотерпці святі, моліть милостивого Бога, щоб Він подав прощення гріхів душам нашим.
Слава, і нині… Богородичний: Пророки проповідували, апостоли навчили, мученики сповідали, і ми віруємо в Тебе, сущу Богородицю; тому й величаємо Твоє Різдво, Пречиста.
Апостолів Твоїх, Христе, Ти послав у кінці землі, як милосердний, як заточені сильні стріли, знищуючи всяке нечестя і злу суєтність, насаджуючи спасительне вчення; їхніми молитвами, Щедрий, подай мир душам нашим.
Тебе, проповідника істини і пресвітлого світильника світу, хвалячи, оспівуємо, Миколаю, і взиваємо, з вірою благаючи: як ти вирвав у смерті невинних, так, святителю, і нас визволи від бід, і скорбот, і від усякого лютого озлоблення.
Слава, і нині… Богородичний: Умертвлену мою душу многими гріхами, Всенепорочна Владичице, оживи, бо Ти маєш сміливість матірню перед Сином Твоїм: Ти бо єдина народила незбагненно і невимовно Слово, безначальне з Отцем і Духом, завжди подаючи світові життя і нетління і велику милість.
Творіння преподобного Феофана. Глас 3
Ірмос: Води в давнині повелінням божественним в єдине зібрав і розділив море ізраїльським людям. Цей Бог наш прославлений; Йому єдиному співаємо, бо Він прославився.
Прийдіть, всі вірні, ублажимо святих апостолів -церковні стовпи, основу віри, утвердження благочестя, щоб молитвами їхніми спастися (двічі).
Раніше суду, убоявшись, сам себе, блудний, засуджую, бо здійснив безліч злих діл; тому молюся Тобі, праведний Судде, мене, безнадійного, спаси божественними молитвами апостолів Твоїх.
Непохитні стовпи благочестя, виправте мене, скривдженого оманою ворожою і на землі лежачого в біді і нерозуміючого, щоб я отримав прощення своїх гріхів.
Богородичний: Зі святими пророками, з апостолами і мучениками моли, Пречиста, із Тебе втіленого Господа, щоб Він умертвив усі наші плотські пристрасті і дарував нам життя вічне.
Другий канон святому і великому чудотворцю Миколаю.
Творіння преподобного Йосифа. Глас 3
Ірмос: Співаємо Господеві, що сотворив дивні чудеса в Червоному морі: хвилею покрив супротивних і спас Ізраїля; Йому єдиному співаємо, бо Він прославився.
Пресвітлого невгасимого світильника, сущого стовпа на землі, що закликає всіх до божественного пристановища, тих, хто завжди потопляється хвилями житейськими, Миколая всі вшануймо і любов’ю ублажаймо.
Силою божественною укріплений, всеблаженний, ти придбав ревність благочестя розумно; тому ти визволив тих, що невинно повинні були вмерти; заради цього благаємо тебе: визволи нас від усякого неправедного озлоблення, святителю Миколаю.
Принось постійно молитви Господеві, отче Миколаю, щоб Він визволив нас від гріхів, і від мук у вічному полум’ї, і напастей, і скорбот, як Єдиний Благий.
Богородичний: Божественний ковчег, який вмістив Законодавця, що наші гріхи відпускає, заради невимовної глибини божественного милосердя; Марію Всенепорочну єдинодушно оспіваймо.
Ірмос: Ти, що із небуття до буття все привів, Словом створивши, Духом звершивши, Вседержителю Вишній, в любові Твоїй утверди мене.
Ви, що краї землі наповнили божественним вченням, душу мою наповніть чеснотами і благими помислами, Христові самовидці (двічі).
Від многих спокус лукавого, і від усякої скорботи, і від усяких тяжких обставин визволіть мене, ученики Христові.
Горе мені, душе окаянна і смиренна, часто згрішаючи і Бога прогнівляючи, як ти випросиш прощення провин, які не перестаєш чинити.
Богородичний: Божественна ліствице, яку бачив Яків, по якій зійшов Бог, щоб піднести нас, тепло моли з апостолами ущедрити нас.
Інший.
Ірмос: Неплідна душе і бездітна, придбай плід благославний і радіючи взивай: утвердився Тобою, Боже, нема святого, нема праведного, крім Тебе, Господи.
Гострим мечем явився ти, мудрий: лукаві плевели єретиків ти посік і вирівняв стежки спасительні вірним, отче Миколаїв.
До тебе, джерела, що виточує потоки зцілень, молимося, святителю: омий скверни пристрастей всіх нас молитвами твоїми і визволи від бід і скорбот.
Сильними твоїми молитвами перемагаючи ворогів, і нині укріпи наші ослаблені помисли пристрасними підступами, закликанням святих твоїх молитов, отче Миколаю.
Богородичний: Розум не може зрозуміти незбагненне народження чудесного Твого Різдва, Всенепорочна Богородице; тому благаю Тебе: розум мій облагодять, щоб я завжди прославляв Тебе.
Ірмос: Виявив Ти до нас велику любов, Господи, бо Єдинородного Твого Сина за нас Ти віддав на смерть; чому вдячно взиваємо до Тебе: слава силі Твоїй, Господи.
Як блискавки і як промені незаходимого Сонця, апостолів послав Ти, Слове, в краї землі, які просвітили всіх і розігнали морок безбожжя (двічі).
Море лютого гріха, Слове, збурює мене, хвилі нечистих помислів засмучують смиренну душу мою; Керманичу Господи, спаси мене молитвами учеників Твоїх.
Жахаюся, думаючи про Твоє страшне пришестя, Владико, маю бо всередині совість, яка раніше суду засуджує мене і раніше страшних мук — нечутливість мою.
Богородичний: Слове Божий, що від Діви Богородиці народився, визволи душі наші від всяких тяжких обставин і всякої біди Її заступництвом святим і премудрих Твоїх апостолів, Спасе.
Інший.
Ірмос: У горі, покритій зеленню, пророк Авакум передбачив Твою утробу, Чиста; тому взивав: від півдня прийде Бог, і Святий від гори, покритої зеленню.
Кожний вірний завжди пропонує тебе, Миколаю, заступником перед Богом; тому тебе молимо, визволи нас, отче, від лютих напастей і гріховних надінь.
Маючи в серці благодать Господню, як живу воду, ти завжди зрошуєш тих, хто страждає від спеки скорбот і засухи гріхів, які мають загинути у своєму окаянстві, всеблаженний.
Ти, що визволив колись неправедно засуджених на смерть, всеблаженний, нині спасай і нас від утиску згубних людей і від усякої бісівської омани.
Богородичний: Ти невимовно народила втілене Слово заради великого благосердя; Йото моли, Пречиста, визволити всіх пас від плотських пристрастей, і скверни, і всіх житейських бід.
Ірмос: На землі явився Ти, невидимий, і з людьми з волі Своєї пожив, неосяжний; з ранку до Тебе молимось і оспівуємо Тебе, Чоловіколюбче.
Воплотившись на землі, Ти покликав учеників; небеса сповіщають славу Твою, Христе; заради них, Господи, помилуй душі наші (двічі).
Від пристрастей і від усяких бід, від тяжких обставин визволи рабів Твоїх, Слове, благоприємними молитвами Твоїх апостолів.
Горе мені, душе всепристрасна, як ти хочеш явитися на страшний суд, будучи безплідною? Поспіши, покайся, і вирости плоди чеснот.
Богородичний: Того, Хто явився невимовно на землі з плоттю, від чистих кровей Твоїх, Пречиста, благай завжди як Сина Твого дарувати нам очищення.
Інший.
Ірмос: Світлом Твоїм невечірнім, Христе, просвіти, Боже, смиренну душу мою і настанови на страх Твій, бо світло є повеління Твої.
Стоячи перед чистим Світлом і зорями, що постійно від Нього походять, просвіщуючись, отче Миколаю, виблагай всім нам очищення і мир.
Мене, що більше за всіх людей прогнівав Тебе нерозумно, Преблагий, ущедри теплими молитвами Миколая.
Проживши у безнадійності моє життя, молюся тобі, отче Миколаю: підніми до покаяння мої осквернені думки.
Богородичний: Як єдина радість ангелів, Богорадувана, наповни радістю мої скорботні думки, у лінивстві занурені.
Ірмос: Безодня остання гріхів охопила мене, і щезає дух мій; але простягни, Владико, всемогутню силу Твою і, як Петра, спаси мене, Керманичу.
Безодню премудрості духовної виточив апостольський собор, і висушив потоки земних мудрувань, і напоїв зібрання благочестивих (двічі).
Зітхни і пролий сльози, смиренна моя душе, і взивай до Господа, промовляючи: згрішив перед Тобою, Владико, очисти мене, Благоутробний, молитвами премудрих Твоїх апостолів.
Потекли потоки пристрастей і потопили мій душевний дім; будучи духовними ріками, святі апостоли, оновіть життя моє загибле.
Богородичний: Собор апостолів з Народившою Тебе, Христе, благають: пошли очищення і мир рабам Твоїм, як Чоловіколюбець і Бог многомилостивий. Інший.
Ірмос: Глибина пристрастей повстала на мене і буря супротивних вітрів, але попередивши, Спасе, Ти мене спаси і визволи із тління, як Ти спас від звіра пророка.
Умертвивши стриманістю тіло, ти придбав життя нестаріюче; сотвори і нас спільниками його твоїми молитвами, мудрий Миколаю, через стримання від злого гріха.
Вітрилом святих твоїх молитов визволи нас із безодні різноманітних напастей і гріховної глибини і приведи до пристановища життя, мудрий святителю.
Прикрасивши Мирлікійський престол, ти явився красою святителів; але молитвами твоїми спасай нас неушкодженими від земних напастей, святителю Миколаю.
Богородичний: Слово, що оселилось в утробі Твоїй, Мати Пречиста, як Бог єдиний, прогнав геть тління, що оселилося з давнини в людях через гріх, заради милосердя милості.
Ірмос: Раніше золотому ідолу в персидському капищі юнаки не поклонилися, троє співали посеред печі: отців Боже, благословенний Ти.
Христос, Який є світлом для світу, показав вас світлом, світлоносні апостоли, ви розганяєте темряву омани і просвіщаєте думки вірних (двічі).
Богогласні апостоли, сокрушіть сіті, поставлені проти нас, і вирівняйте для нас путі через покаяння, що до вас звертаємося.
Юродиву душу мою через плотські пристрасті, богопроповідники Господні апостоли, будучи божественною сіллю, очистіть і оживіть вірою.
Богородичний: Доброта Яковова, просвіти мене добрими образами, молюся: благай нині з апостолами Народженого із чистих кровей Твоїх.
Інший.
Ірмос: Три юнаки в печі Тройцю прообразували, муки вогняні перемогли і співаючи взивали: благословенний, Боже отців наших.
Безумного Арія, який у давнині губив Господніх людей, ти, отче Миколаю, удавив жилами слів твоїх, як пастирів істинний начальник. Свято прожив ти житіє твоє, і нині живеш зі святими, отче Миколаю, посилаючи освячення і просвіщення тим, хто побожно тебе ублажає.
Як швидкого визволителя, як теплого заступника завжди закликаємо тебе, отче Миколаю: визволи нас від пристрастей і несподіваних напастей, що надходять на нас.
Богородичний: Мені, що недбайливістю душу затьмарив, запали світильник мого серця, Пречиста, бо Ти народила Світло, щоб я благим старанням прославляв Тебе.
Ірмос: Нестерпимого вогню доторкнувшись, побожні юнаки стояли в полум’ї непошкодженими, співаючи божественну пісню: благословляйте, всі діла Господні, Господа і прославляйте по всі віки.
Уранився я зброєю пристрастей і покрив серце моє струпами безумства злобою лукавого; апостоли славні, зціліть мене всього нерозумного, будучи лікарями душ і тіл (двічі).
По всій землі розійшлося божественне віщування апостолів, які православно навчали про єдину Істоту, шанувати єдине єство Святої Тройці, і воістину єдине володіння, і єдине Царство по всі віки.
Мене, багатогрішного, що прожив Твоє божественне довготерпіння в гріхах, наверни, Владико, знаючи мою неміч, Слове, і лінивство, і суємудрість.
Богородичний: Божественна кліще, Богородице, Яка прийняла невимовно божественне вугілля, погаси розпалене вугілля моїх пристрастей росою Твоїх молитов, Пречиста, і славних святих апостолів.
Інший.
Ірмос: Ангелами невмовкно у вишніх славимого Бога, небеса небес, земля, і гори, і пагорби, і моря, і весь рід людський, піснями Його як Сотворителя і Визволителя благословляйте і прославляйте по всі віки.
Ти успадкував землю лагідних, будучи лагідним, преподобний; тому молюся тобі з вірою: втихомир молитвами твоїми лукаві хвилювання, що завжди борються проти мене.
Як ти визволив воєвод, які повинні були неправедно померти, так визволи нас від озлоблення лукавих людей і від усяких бісівських наклепів, отче Миколаїв, благаючи Спаса.
Ти показав людям путь праву і спасительну, на неї настанови нас у житті земному, отче Миколаю, молитвами твоїми, щоб нам разом увійти у ворота життя.
Богородичний: Кріпкість і пісня моя є Той, Хто народився із Тебе, Пречиста; Його ж тепло моли, Діво, щоб Він укріпив мене, розслабленого пристрастями, творити Його спасительні повеління.
Далі співаємо пісню Богородиці: Величає душа моя Господа, з поклоном.
Ірмос: У законі тіней і писань образ бачимо, вірні: всяка чоловіча стать, що розкриває лоно, посвячується Богу; тому Єдинородне Слово, Отця безначального, Сина першонародженого Матір’ю безмужньо, величаємо.
Безначального Отця Слове, Ти проповіддю учеників Твоїх утвердив краї землі; їхніми молитвами ущедри і мене, що безсловесними пристрастями сповзаю і бісівською оманою потопаю (двічі).
Душе моя, поневолена пристрастями, принеси молитви заради нас Постраждалому, щоб Він визволив тебе від гріхів молитвами святих учеників, які уподібнились Його стражданням у плоті.
Христові ученики, коли ви сядете з Ним судити тих, що підлягають суду, збережіть мою душу незасудженою, осквернену нечистими ділами, як благі мої заступники і як захисники світу.
Богородичний: Діво Чиста, Діво Пречиста, Христова палато, Діво Пресвята, що невимовно народила святого святих Бога, молися зі святими апостолами за всіх нас.
Інший.
Ірмос: На Синайській горі бачив Тебе в купині Мойсей, що неопалимо зачала в утробі вогонь Божества; Даниїл же бачив Тебе як нерозсічену гору; жезлом, що зацвів від кореня Давидового, назвав Тебе Ісая.
Як божественну огорожу, і утвердження, і добре пристановище придбав тебе земний світ: твоїм заступництвом, отче Миколаю, ми визволяємось від усяких спокус і бід; тому похвалами вірно тебе ублажаємо.
Будучи обтяжений многими бідами, всеблаженний, звертаюся до теплих твоїх молитов і взиваю до тебе: зціли хвороби душі моєї, втихомир хвилі відчаю і подай мир засмученому розуму моєму.
Наближається пришестя Творця судити всю землю, а я, окаянний, не готовий; жахаюся, думаючи про безліч моїх гріхів; Господи довготерпеливий, ущедри і спаси мене божественними молитвами Миколая, Твого преподобного.
Богородичний: Ти явилася спасительним моїм просвіщенням, народивши Світло, що розганяє хмари мороку і темряви, щоб я став сином дня, Твоїми молитвами роблячи діла праведні, і піснями оспівував Тебе, ублажаючи.
Далі: Достойно є… єктенія і світильний.
По всій землі розійшлося віщування ваше, святі апостоли: ідольська омана знищена, богопізнання проповідується. Це ваш добрий подвиг, блаженні; тому оспівуємо і прославляємо вашу пам’ять.
Стих: Наповни нас вранці милістю Твоєю, Господи, і зрадіємо та звеселимося. Звесели нас у всі дні наші: за ті дні, коли Ти смирив нас, за літа, коли ми бачили зло. І подивись на рабів Твоїх і на діла Твої, і навчи синів їх.
Христові заповіді непорочно зберігши, святі апостоли, задарма прийняли, задарма подаєте, зціляючи пристрасті душ і тіл наших; тому, маючи сміливість, моліть Його помилувати душі наші.
Стих: І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас, діла рук наших виправ, і в ділах рук наших допомагай нам.
Як світила в світі сяєте і після смерті, святі мученики, подвигом добрим ви подвизалися; маючи сміливість, моліть Христа помилувати душі наші.
Слава, і нині… Богородичний: Без сімені зачала Ти від Духа Святого; прославляючи, оспівуємо Тебе: радуйся, Пресвята Діво.
Далі: Благо є сповідатися Господеві… час 1-й і відпуст.
У четвер блаженні. Глас 3
Христе, Ти вигнав із раю праотця Адама, який відкинув заповідь Твою; розбійника ж оселив у ньому, Щедрий, бо він сповідав Тебе на хресті, взиваючи: пом’яни мене, Спасе, у Царстві Твоїм.
Стих: Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне. Ви, апостоли, тростиною хресною вивели людей із глибини невідання і еллінську оману відігнали на землі, ставши воістину правдивими спасителями вірних; тому ублажаємо вас.
Стих: Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть та зводитимуть на вас усяке лихослів’я і наклепи — Мене ради.
Як таємні промені і світила Сонця правди, славні апостоли, ви розігнали темряву нечестя і просвітили світлом богопізнання всіх людей; тому ми вас шануємо.
Стих: Радуйтесь і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах.
Ви, страстотерпці, перетерпіли розпалені муки, прийнявши з небес росу благодаті; і, як Христові угодники, завжди зціляєте людські пристрасті; тому вірно шануємо вас, святі мученики.
Слава… Тройці священні проповідники, Петре і Павле, Марку і Луко, Матфею, Симоне, Якове, Андрію, Іоане, Фомо, Варфоломію і Филипе, мудрі, завжди Її благайте визволити нас від усякої біди.
І нині… Апостолів доброто і святих страстотерпців радування, Богоблагодатна Владичице, за нас моли Спаса всіх і Бога, щоб прийняти нам прощення гріхів і бути всім причасниками божественного життя.
У четвер на вечірні
стихири хресні. Глас 3
Стих: Коли на беззаконня наші зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїть? Бо в Тебе очищення є.
Господи, будучи безстрасним Твоїм божественним єством, Ти перетерпів страждання людською Твоєю природою, будучи на хресті розіп’ятим і списом у ребра проколотим, виточивши із них для мене дві ріки таїнств невимовних.
Стих: Ради імені Твого страждаю за Тебе, Господи, страждає душа моя за Слово Твоє, бо уповає душа моя на Господа.
Вінцем терновим увінчався Ти ганебно, Царю всіх, розірвавши заборону тернового гріха, Спасе; прийнявши ж у руки тростину, в книзі небесній Ти написав усіх нас, що в Тебе вірують.
Стих: Від ранньої зорі до ночі, від ранньої зорі нехай уповають люди на Господа.
Ніяк не припинилася неправедна заздрість євреїв, ні тих, що розіп’яли Тебе, незлобивий, ні коли Ти помер, Христе; але й тоді звели наклеп як на обманщика, коли просили у Пилата дозволу охороняти гріб; о, люті, гніву незцілимого.
Стих: Бо в Господа милість, і велике в Нього визволення. Він визволить нас від усіх беззаконь наших.
Коли Ти побачила Того, Хто із лона Твого засяяв, Сонце незаходиме, Яке на хресті зайшло, Сонце, що посилає зорю, взивала болісною душею у глибокій печалі: Ти зайшов з волі Своєї, і знову засяй для Моєї радості і світу.
Стих: Хваліть Господа, всі народи, прославляйте Його, всі люди.
Владичице, що народила грядущого Суддю живих і мертвих, мою душу, померлу від гріхів, оживи покаянням і божественною кров’ю, що витекла із ребер Сина Твого; і вчини мене виконавцем Його заповідей.
Стих: Велика милість Його над нами, й істина Його перебуває повік.
Коли народжувала Тебе, Сину, безболісно, Агниця і Мати промовляла, не мала скорботи і мороку печалі; але нині, дивлячись на Тебе, розп’ятого на хресті, утроба Моя, серце стріли пронизують, і в безмежну печаль занурююсь, Владико.
Слава, і нині… Богородичний: Світ був помилуваний, Слове, через Твоє розп’яття, творіння просвітилося, народи спасіння одержали, Владико, взивала Пречиста: Я ж нині розриваюся, дивлячись на Твої вільні стаждання.
Хресту Твоєму чесному поклоняємось, Христе, хоронителеві світу, спасінню нас, грішних, великому очищенню, похвалі всієї вселенної.
Стих: До Тебе, що перебуваєш на небі, зводжу очі мої. Як очі рабів звертаються до рук господарів їхніх, як руки рабині до рук господині її, так очі наші — до Господа Бога нашого, аж поки помилує нас.
На горі Мойсей хрестовидно простягнув руки до неба і переміг Амалика; Ти ж, Спасе, простягнувши руки на чесному хресті, обійняв мене, і спас від неволі ворожої, і дав мені знамення життя, щоб уникати лука супостатів; заради цього, Слове, поклоняюся хресту Твоєму чесному.
Стих: Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження. Надміру має душа наша ганьби від багатих та зневаги від гордих.
Велика сила хреста Твого, Господи, бо встановлений на одному місці, а діє в усьому світі, і показав рибалок апостолами і із язичників мучеників, щоб вони молилися за душі наші.
Слава, і нині… хрестобогородичний: Дивлячись на Тебе, Христе мій преблагий, розп’ятого на древі, Всенепорочна плакала як Мати і взивала: Сипу Мій улюблений! Як беззаконне зібрання розіп’яло Тебе на хресті?
У четвер на повечір’ї
Ірмос: Води в давнині повелінням божественним в єдине зібрав і розділив морс ізраїльським людям. Цей є Бог наш препрославлений: Йому єдиному співаємо, бо Він прославився.
Тебе, покриту зеленню гору, Яку передбачив Духом пророк Авакум, благаю, Пречиста, покрити мене, обпаленого пристрастями, і визволити із тіні смертної і лютих бід.
Окропленням божественної крові, яка витекла із божественних ребер Твою Сина, Чиста, омий рани мого серця, щоб я звеличував Тебе і достойно прославляв, Присноблаженну і Пренепорочну.
Слава… Рівнодіяльне Отцю Слово народила Ти, що оновило людську істоту; Його благай сподобити блаженної утіхи мене, нерозумного і знесиленого ворожими підступами. Чиста.
І нині… Очищення гріхів подай мені божественнми Твоїми молитвами, Діво, бо Ти маєш всесильну молитву, Владичице; і тих, хто Тебе оспівує, визволи від гріхів і пристрастей, скорбот і тяжких обставин.
Ірмос: Ти, що із небуття до буття все привів, Словом сотворив, звершив Духом, Вседержителю Вишній, в любові Твоїй утверди мене.
У милості невимовного і в щедротах багатого ублагай, Пречиста, будучи милосердною, ущедрити нас озлоблених.
Будучи храмом Творця всього, Пречиста Діво, помолися Утішителю оселитися в мені, колишньому вертепі розбійників душетлінних.
Слава… Того, Хто повелінням божественним усе иоснть, Ти, Богородице, на руках носила, споглянь на мене і визволи мене від споглядання на нечисті пристрасті.
І нині… Милосердя милості Твоєї відкрий мені, Богородице Пречиста, благаю; і будь мені помічницею теплою і спасінням у напастях.
Ірмос: Виявив Ти до нас велику любов. Господи, бо Єдинородного Твого Сина послав за нас на смерть; тому вдячно співаємо Тобі: слава силі Твоїй, Господи.
Рани і заколення перетерпівши з волі Своєї як Бог, зціли уранену мою душу озлобленням бісівських розбоїв молитвами народившої Тебе, Єдиний Многомилостивий.
Я є творіння і діло рук Твоїх, Сотворителю, але злоба змія пристрастями життя сокрушила мене, тому, Христе, онови мене молитвами Народившої Тебе, Слове.
Слава… Ти невимовно народила Слово Отче, Яке визволило людей від усякого безсловесся; Його ж старанно моли звільнити мене, поневоленого безсловесними насолодами, єдина Приснодіво.
І нині… Завжди подаєш нам зцілення із рук Своїх, всеосвячешні Покрове, будучи вся наповнена світлом, усім виточуєш миро запашне, Пречиста Богоневісто.
Ірмос: Коли побачив Ісая образ на престолі прославленого Бога, ангелами слави дориносимого, взивав: о, окаянний я, передбачив бо втіленого Бога, Світло невечірнє, і миром володіючого.
Хвороби плоті моєї зціли, душевну печаль мою і хмари відчаю розжени, Діво, хмаро світла, і подай мені здоров’я і визволення від хвороб, що оспівую і з любов’ю Тебе прославляю.
Тебе заступницю і молитовницю пропоную нині до Народженого із Тебе, Діво, будучи сповненим усяким гріхом, будь для мене виправленням житія і наставницею на путь божественного пізнання.
Слава… Освяти мій розум, Діво, і душу просвіти, і сотвори причасником божественної слави; бо я наповнився злом, і поневолився всяким насолодам, і осквернену маю совість.
І нині… Виноград божественний, який виростив прекрасне гроно, що дає душам ниття незаздрісне, Діво свята Богородице, Ти напій мене його солодкістю, і відніми пияцтво, і спаси мене.
Ірмос: Ми, що дійшли до кінця життя, Чоловіколюбче, і в біді гинемо від хвилювання напастей, взиваємо: не зневаж, але спаси, Спасе, як Ти спас від звіра пророка.
Я перевершив марнославством фарисея і зійшов у безодню безлічі гріхів; визволи мене, єдина Чиста, і ущедри, бо я смирився дуже.
Ти, що мала пречудне зачаття і Різдво, нині покажи на мені, окаянному, Твої милості, бо я в беззаконнях зачатий, і народився, і пристрастями поневолений.
Слава… Ридаю, плачу і стогну, коли згадую про страшне судилище: бо я придбав лукаві діла; але Ти, безневісна Діво Мати Божа, явися на допомогу в страшний час.
І нині… Зрозуміти і висловити не може ніякий розум, Діво Чиста, виявлене на Тобі чудо дивне і преславне: як Ти народила і знову перебуваєш чистою? Бог є Той, Хто народився у плоті.
Далі: Господи, помилуй (тричі). Слава, і нині…
Безневісна Чиста Мати Твоя, Христе, побачивши Тебе мертвим, розп’ятим на хресті, як Мати ридала і промовляла: чим Тобі віддячив єврейський беззаконний люд і безблагодатний, що насолоджувався Твоїми многими і великими дарами, Сину Мій? Оспівую Твоє божественне приниження.
Ірмос: Три юнаки в печі Тройцю прообразували, покарання вогняне подолали і співаючи взивали: благословенний, Боже отців наших.
Від діл нема мені спасіння, Владичице, бо я прибавляю гріхи до гріхів і злобу до злоби; попередь мене Твоєю молитвою, Чиста, і спаси мене.
Суд при дверях і судилище готове, готуйся, смиренна душе, і взивай: коли будеш судити мене, Слове, не засуди мене молитвами Народившої Тебе.
Слава… Об’ївшись гріховними плодами, я умертвився і приношу душу неплідну, взиваючи до Тебе, Пречиста: покажи мене плодоносним, бо Ти плодом Твоїм знищила тління.
І нині… О, дивне таїнство! О, жахливе для розуму! Як Бог явився на землі як людина? Бо знає, бо хоче, бо благозволив, і діє як хоче.
Ірмос: Нестерпимого вогню доторкнувшись, благочестиві юнаки стояли в полум’ї неушкодженими, божественну
пісню співаючи: благословляйте, всі діла Господні, Господа і прославляйте по всі віки.
Як уся добра і як найближча до Царя всіх, Богородице, наповни мене благими ділами, що в гріху прожив і в лінивстві все житіє моє закінчую, щоб я прославляв Тебе по всі віки.
Як Ти, Слове Божий, у давнині визволив преславно пророка із утроби кита, так нині визволи мою душу, яка спустилася в глибину загибелі, маючи Молитовницю перед Тобою безневісну Діву, Яка народила Тебе.
Слава… У прекрасну одежу одягненого, зустріли мене розбійники і роздягли; але Сама, Богородице Діво, просвіти одежею покаяння, молитвами Твоїми, Богородице.
І нині… Того, перед ким тремтить усе творіння, Ти, Чиста, на руках носила, бо Він заради милосердя став Немовлям; Його благай спасти всіх, хто з вірою взиває: Тебе, Пречиста, прославляємо по всі віки.
Ірмос: У законі тіней і писань образ бачимо, вірні: всяка чоловіча стать, що розкриває лоно, посвячується Богу; тому Єдинородне Слово, Отця безначального, Сина першонародженого Матір’ю безневісною, величаємо.
Не зневаж, Діво нетлінна, мене, зітлілого розумом і душею, що злобою осквернив совість і став нагим добрих діл, але прикраси мене ділами благочестя.
Наповнився я злом, наповнився помислами, які роблять мене чужим перед Тобою, Чоловіколюбче; тому я стогну і взиваю: прийми моє покаяння і не відкинь мене заради молитов Народившої Тебе, Благодійнику Многомилостивий.
Слава… Визволи мене Твоїми молитвами, Всенепорочна Діво, від усякого гніву, і пристрастей смертоносних, від лютого геєнського вогню, від людей неправедних, і від ворогів злих, бо я удаюся під покров Твій і закликаю Тебе на поміч.
І нині… Прекрасну душею, прекрасну помислами, прекрасну тілом, знайшов Тебе Прекрасний і з утроби Твоєї дівственної воплотився, як знав, прикрашаючи наше нечестя, Діво; Його ж моли спастися нам.
Далі: Достойно є… і поклін. Трисвяте по Отче наш… тропарі та інше звичайне і відпуст.
Глас 3. Середа | Зміст | Глас 3. П’ятниця
