Глас 1. Середа
У середу на ранній
Коли розіп’явся Ти, Христе, згинули муки, і була подолана сила ворожа; бо ні ангел, ні людина, але Ти Сам спас нас, слава Тобі.
Стих: Возносіть Господа Бога нашого і поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо воно святе.
Древу хреста Твого поклоняємось, Чоловіколюбче, бо на ньому розіп’явся Ти, Життя всіх, і рай відкрив Ти, Спасе, розбійникові, який прийшов до Тебе з вірою, і споживи сподобив Ти того, хто сповідав: пом’яни мене, Господи; прийми як його і нас, що взиваємо: всі згрішили, милосердям Твоїм не зневаж нас.
Слава, і нині… Богородичний: Коли побачила Агниця на хресті Агнця між розбійниками Тебе, Довготерпеливий Слове, і списом у ребра проколотого, вигукувала, взиваючи як Мати: що за дивне і страшне таїнство, Ісусе Мій, яке невимовно звершується? Як покриваєшся Ти гробом, неосяжний Боже? Не залиш Мене, Яка народила Тебе, Сину Мій найсолодший.
Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, перемогу над супротивниками даруй хрестом Твоїм і зберігай оселю Твою.
Стих: Бог же Цар наш раніше віків вчинив спасіння посеред землі.
Зброя хресна з’явилася колись на війні побожному царю Костянтину, непереможна перемога на ворогів заради віри; перед Ним тремтять супротивні сили; він є вірних спасіння і Павлова похвала.
Стих: Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів.
Мученичий: Стражданнями святих, які за Тебе постраждали, будь умоленим, Господи; і всі наші хвороби зціли, Чоловіколюбче, молимося.
Слава, і нині… хрестобогородичний: Маючи Твоє заступництво, Пречиста, Твоїми молитвами ми визволяємося від бід; хрестом Сина Твого охороняємось; Тебе всі побожно достойно величаємо.
Коли побачило Тебе, Слове, сонце, за милосердя милості, розіп’ятим на древі плоттю добровільно, не терплячи сміливості, затьмарилося; тому затьмарену мою душу просвіти неприступним світлом Твоїм і спаси мене, молюся.
Простягнув Ти, Щедрий, на хресті руки Твої; народи, які були далеко від Тебе, Ти зібрав, щоб вони прославляли велику Твою благість; але зглянься на насліддя Твоє і подолай воюючих проти нас хрестом Твоїм чесним.
Слава, і нині… хрестобогородичний: Нескверна Агниця, побачивши на древі розіп’ятого Агнця і Пастиря, плачучи, взивала і як Мати вигукувала: як Я стерплю Твоє невимовне приниження, Сину Мій, і вільні страждання і погребіння, Боже преблагий?
Творіння преподобного Йосифа. Глас 1
Ірмос: Від гіркої неволі визволився Ізраїль, море пройшовши як по суші, побачивши ворога потопленим, пісню співав Богу як Благодійнику, що чудодіяв силою великою, бо прославився.
На хресті піднесений, Христе, Ти підняв грішну людину, і всю ворожу силу знищив Ти, Слове; тому оспівую Твої страждання, бо Ти постраждав і від пристрастей визволив мене.
Ти є Господь слави, Який славою увінчав людину, терном вінчався Ти, щоб терноподібне єство наше створити плодоносним, Насадителю божественних діянь.
Мученичий: Собор святих, праведно постраждавши, все творіння освятив струмками крові святих; і скверні жертви, які приносились бісам, знищив Богом Отцем.
Мученичий: Хмари ваших мук, святі мученики, не сховали терпеливого боріння; тому ви, славні, явилися кращими за сонячне проміння, явно сяючи зорею спасіння.
Богородичний: Зброєю страждань Сина Твого Ти була уранена, Пречиста, побачивши Його, проколотого списом, через який відступила зброя, що забороняла вхід у рай і не дозволяла вірним божественний вхід.
Другий канон Пресвятій Богородиці. Глас 1
Ірмос: Твоя переможна правиця боголіпно в кріпкості прославилася; вона бо, Безсмертний, як всемогутня супротивників знищила; ізраїльтянам же путь у глибині новостворила.
Струмки сліз душевних даруй мені, Всенепорочна, що народила Джерело очищення; гріховну скверну омиваючи, щоб я в смиренні життя моє проводив.
Ти, Пречиста, стала вищою за все творіння, Бога воплотивши, тому благаю Тебе: від гною пристрастей підніми мене і піднеси на висоту божественного безстрастя.
Милостивою будь до мене, Пречиста, в день судний, молюся; визволяючи мене від страшного стояння і лютих мук, бо я вдаюся під покров Твій, Пречиста Владичице.
Мороком гріховним покритого мене і упалого підніми, Пречиста, подаючи мені хмару сліз, якими омию скверні діла; Тебе бо єдину Заступницю маємо, Богородице.
Ірмос: Нехай не хвалиться смертний ні мудрістю, ні багатством своїм, але вірою Господньою православно взиває до Христа Бога і завжди співає: на камені Твоїх заповідей утверди мене, Владико.
Беззаконні прицвяхували Твої руки і ноги, Ісусе мій Який раніше невимовно рукою створив людину, Христе Боже, і стражданнями визволив усіх від пристрастей і тління.
Нехай зупиниться, взивав Ісус, місяць і сонце, світло яких затьмарилося, побачивши на хресті Владику, що страждав плоттю, Яким були посоромлені лукаві начала темряви.
Мученичий: Старанно терпіли рани славні мученики і, будучи уранені, кріпко уранили веліара змія; тому завжди зцілюють рани душ наших Божественним повелінням.
Мученичий: Ви, святі мученики, зруйнували капища бісівські і храми; стражданнями ж і мужністю самі себе створили храмами благодаті, які вміщають Отця, і Сина, і Святого Духа.
Богородичний: Під час страждань Ти, Діво, бачила Прекрасного добротою, Який не мав иі вигляду, ні доброти; Ти, Чиста, гірко взивала, вигукуючи: горе Мені, як Ти страждаєш, Сину, бажаючи визволити всіх від страждань.
Інший.
Ірмос: Ти єдиний знаєш неміч людської істоти і милостиво в неї воплотився; опояши мене з висоти силою, щоб взивати до Тебе, Святий: одухотворений храме невимовної слави Твоєї, Чоловіколюбче.
Ти, Пречиста, була храмом Царюючого над усім; мене, який є вертепом душетлінних розбійників, вирви з їхнього озлоблення, і вчини мене оселею Божественного Духа (двічі).
Пошли мені хмару сліз, які висушать лукаві мої діяння, молюся, бо Ти народила милосердя тиху безодню – Христа Бога нашого, Богородице Діво всехвальна.
Богорадувана, будь для нас фортецею, і стовпом непохитним, і щитом, і зброєю непереможною, захищаючи нас від мислених полків ворога, Богородице Пречиста, вірою і любов’ю шануючих Тебе.
Ірмос: Почув у давнину Авакум, Христе, чудну чутку про Тебе і зі страхом взивав: від півдня Бог прийде, і Святий від гори, покритої зеленню, спасти помазаних: слава силі Твоїй, Господи.
Рани і язви перетерпів Ти, Христе, рани серця мого зціляючи; жовчі спожив Ти гіркої, відніми шкоду тлітворного смаку; на древі ж розіп’ятий, Ти знищив древню клятву.
Народи, які стояли далеко від Тебе, Ти наблизив через розп’ятгя на хресті, і примирив нас з Отцем, Довготерпеливий, у Своє середовище ввів як Спаситель, і посеред землі перетерпів ганебні страждання.
Мученичий: У морі крові вашої, богоблаженні, потонув фараон мислений з усім своїм воїнством; тому, спасшись, ви в радості прийшли до обітованої землі і стали небесними громадянами.
Мученичий: Ви, блаженні, перемогли, укріплені Христовими стражданнями, прийнявши своєю чесною плоттю різноманітні муки; заради цього спасаєте від пристрастей душі і тіла тих, хто завжди прославляє і ублажає вас.
Богородичний: Дивлячись на Твоє, Христе, неправедне заколення, народивша Тебе взивала до Тебе: правосудний Сину, як Ти був неправедно засуджений, бажаючи виправдати тих, що в давнину були засуджені за провини і зійшли до тління.
Інший.
Ірмос: Тебе, гору, благодаттю Божою покриту, прозорливий Авакум побачив очима і проголосив про народження від Тебе Святого на спасіння наше і оновлення.
Мене, якого бісівські омани відволікли від заповідей Божих, не зневаж, Блага; але ущедри, молюся, і вчини мене вищим за ті омани, бо я вдаюся до Твоєї, Пречиста, милості (двічі).
Єдиний милостивий, Христе Боже, молитвами Народившої Тебе, тих, хто на Тебе уповає, помилуй, і ущедри, і настанови на світло заповідей Твоїх, і сподоби вічного життя.
Заснулого на смерть і лежачого у гробі відчаю, закованого в залізо моїх гріхів, підніми, Пречиста, Твоєю теплою молитвою і приведи до покаяння, молюся.
Ірмос: Світло Твоє незаходиме засяй, Христе, в серцях вірно оспівуючих Тебе, мир подавай нам, незбагненно; тому, від ночі невідання до дня світлом Твоїм линучи, славословимо Тебе, Чоловіколюбче.
Сонце, Спасе, позбавилося світла, побачивши Тебе на древі нагим розіп’ятого, що повісив на водах землю; каміння ж, відчувши піднесеним Тебе на камені, зі страху розпалося, і основи захиталися.
Піднесений на древо, і цвяхами прицвяхований, окровавлений, Довготерпеливий, і списом проколотий в ребра, Ти зцілив рани Адама, який послухав ту, яка з ребра, і не послухав Творця свого.
Мученичий: Раєм стали численні мученики, маючи посередині древо Христа, за Якого мужньо перетерпіли ганебну смерть, і божественною силою умертвили змія, що споживою умертвив начальників роду людського.
Мученичий: Краплями крові Христові страстотерпці висушили глибину безбожжя, і божественними струмками священних чудес пристрасті душ і тілес стримуєте, тому достойно ублажаємо вас.
Богородичний: Здивувалася Непорочна, побачивши на древі Христа, розіп’ятого добровільно, і, плачучи, взивала: Сину Мій і Боже, Я уникла болістей в Різдві, нині страждаю від болістей, бо Ти неправедно розіп’ятий беззаконними.
Інший.
Ірмос: Просвітив сяянням пришестя Твого, Христе, і осяяв хрестом Твоїм світу краї; серця просвіти світлом Твого Богопізнання православно оспівуючих Тебе.
Потоки безлічі гріхів ринули, і храм душі моєї впав, Пречиста; але Ти, Богородице, є виправлення праотців, підніми мене, раба Твого.
В омуті пристрастей моїх загрузаю, окаянний, і в бурі безлічі гріхів потопаю; подай мені руку, Владичице, і виведи мене до пристановища покаяння.
Даруй мені очищення душевних скверн, і від плотських хвороб зціли, молюся, і лютого відчаю, що охопив мене, позбав молитвами Твоїми.
Ірмос: Весь пристрастями безмежними покритий я ідо кита зла попав, але виведи мене із тління, Боже, як раніше Іону, і вірою даруй мені безпристрастя, щоб голосом хваління і спасіння Духом я приносив Тобі жертву.
Коли Мойсей підняв руки на висоту, Твої страждання проображав, що простягнув руки на древі, і зруйнував згубну державу лукавого, тому, знаючи Тебе, Визволителя і Спасителя, оспівуємо Тебе, Чоловіколюбче.
Смерть перетерпів Ти розіп’ятим на хресті, і умертвив нашого умертвителя, і оживив рукою Твоєю, Христе, творіння; в ребро ж списом проколотий, Ти виточив два струмки прощення, у двох волях оспіваний.
Мученичий: Чесною ваша смерть стала нині перед Господом, святі мученики, що вшанували всіх чесними своїми стражданнями і безчесного веліара посоромили, який різноманітними муками чинив усім вам підступи.
Мученичий: Всією душею ви відійшли від нас через різноманітні страждання, премудрі мученики, і одержали всю допомогу, яка сприяла вам від Того, Хто одягнувся у все людське; тому, на частки розсічені і вогнем палимі, ви веселилися.
Богородичний: Дивлячись на Твоє розп’яття, Пречиста взивала: Сину, що за дивне видіння? Ти, що хворих зціляєш, як Ти, Христе, терпиш страждання? Що Тобі вчинили за благодіяння ті, які приймали благодать? Інший.
Ірмос: Обняла нас остання безодня, немає визволителя, вважаємося за овець, що на заколення; спаси людей Твоїх, Боже наш, бо Ти є кріпкість немічних і виправлення.
Рукописання гріхів моїх, Пречиста, розірви списом, заради Народженого безсіменно з утроби Твоєї, і сподоби написати мене в книзі обраних, що звертаюся до Твого божественного покрову (двічі).
Очисти, Христе, рабів Твоїх молитвами народившої Тебе і даруй прощення гріхів як єдиний Благий; бо Ти є Спас і Визволитель усіх, хто надіється на Тебе. Умертвленого мене пристрастями, Пречиста Діво, що народила Життєдавця, оживи нині Твоїми молитвами, і вчини мене переможцем над злим ворогом; бо Тебе єдину маємо Помічницею нашою перед Богом.
Ірмос: Пройшли колись, як чертог, нестерпний вогонь печі юнаки святі, які явно показали благочестя, одностайно співаючи пісню: отців Боже, благословенний Ти.
Будучи Владикою, Ісусе мій, Ти прийняв удари від раба, бажаючи визволити від ворога, який поневолив мене; на хресті ж розіп’явшись, спасаєш мене, що співаю: отців Боже, благословенний Ти.
Затряслося усе творіння, коли Ти був розіп’ятий, благосердний Господи; проколотий списом, Ти наніс ворогу всетілесну рану; уранений же Адам зцілився, взиваючи: благословенний Бог отців наших.
Мученичий: Хрестом озброєне славне страстотерпців воїнство знищило благодаттю ворожі ополчення і прийняло вінці перемоги, взиваючи: отців наших Боже, благословенний Ти.
Мученичий: Страстотерпці, маючи волю, сильнішу за вогонь, не опалилися, вогню причастившись, але попалили злочестя лукаві речі, взиваючи: благословенний Бог отців наших.
Богородичний: Різдво Твоє, Діво, преславно породило віки; розіп’ятий на хресті підняв упалих і вчинив жителями неба взиваючих: отців Боже, благословенний Ти.
Інший.
Ірмос: Тебе, духовну піч, Богородице, пізнаємо вірні, бо як спас трьох юнаків Прославлений, світ оновив у лоні Твоїм хвалимий Бог отців і препрославлений.
Ти, що народила джерело життя, воскреси померлу мою душу живоносною правицею, Пречиста, і сподоби взивати у зворушенні серця мого: прославлений отців Боже, благословенний Ти (двічі).
Новий Адам зволив бути від чистих кровей Твоїх, Який є раніше віків Бог; Його ж нині благай онови ти мене, застарілого в гріхах, що взиваю: прославлений отців наших Боже, благословенний Ти.
Богородичний: Ворог, приходячи шляхом гніву, хоче викрасти нещадно смиренну душу мою; його раду зруйнуй, Пречиста, і мене, що оспівую Тебе, ущедри: прославлений отців Боже, благословенний Ти.
Ірмос: Чуда надприродного образ показала вогнеросна піч у давнину: вогонь бо не опалив юнаків, являючи Христове безсіменне від Діви божественне Різдво; тому оспівуючи взиваємо: нехай благословляє все творіння Господа і прославляє по всі віки.
Розіп’ятий був Ти на хресті волею, що повелінням простягнув небо; цвяхами ж прицвяхований, благозволив знищити пристрасний намір первозданного Адама; тому оспівуючи взиваємо: нехай благословляє все творіння Господа і прославляє Його повіки.
Коли Тебе, Камінь, каменосердечне зібрання піднесло на камені, гори заколихалися, земля затремтіла, Слове Божий; і душі, які хиталися, утвердилися у божественному житті, завжди взиваючи: нехай благословляє все творіння Господа і прославляє Його повіки.
Мученичий: Святі страстотерпці виткали собі спасительний одяг, страждаючи терпеливо в наготі тілесній, приймаючи посипання на рани; тому оспівуючи взивають: нехай благословляє все творіння Господа і прославляє Його повіки.
Мученичий: Вас, страстотерпці, немилостиво кігтями стругали, і нещадно сікли члени тіла, і, всілякі рани терплячи, ви не принесли жертви ідолам, являючи вірним стовп мужності: благословляйте Христа всі діла, взиваючи, і прославляйте Його повіки.
Богородичний: Нехай не засмучує Тебе безумне зібрання, намагаючись узяти Тебе від землі: бездітною стою я, і печалюсь, і як Мати уболіваю серцем, Безневісна колись взивала, бачачи Тебе на хресті розп’ятого; з Нею ж творіння славить Тебе, всіх Визволителя, Ісусе, повіки.
Інший.
Ірмос: В печі юнаки Ізраїлеві, як в горнилі, добротою благочестя чистіше за золото сяяли, промовляючи: благословляйте, всі діла Господні, Господа, співайте і прославляйте по всі віки.
Просвіти мої очі сердечні, будучи дверима світла, Чиста, розганяючи хмару пристрастей і глибоку темряву, щоб я співав: усі діла Господні, Господа оспівуйте і прославляйте Його повіки (двічі).
Не переставай благати, Пречиста Владичице, як Матір Божа, Діво Всенепорочна, за всіх, що тебе прославляють і взивають: благословляйте, всі діла Господні, Господа, співайте і прославляйте Його повіки.
Причину спасіння – Христа невимовно народивши, благай за всіх, хто старанно взиває, Діво Всехвальна: благословляйте, всі діла Господні, Господа, співайте і прославляйте Його повіки.
Далі співаємо пісню Богородиці: Величає душа Моя Господа… і поклони.
Ірмос: Невимовне Діви Таїнство: небо бо Вона, і престол херувимський, і світлоносний чертог Христа Бога Вседержителя; її як Богородицю побожно величаємо.
Як побачив Тебе, Спасе, на древі розіп’ятого, що землю повісив на водах безмежних, розбійник благорозумний вірно взивав до Тебе: пом’яни мене; з ним же Твої страждання побожно прославляємо.
Розіп’ятий похитнув основи землі, проколотий же списом, Ти виточуєш краплі безсмертя; кров’ю і водою Ти очистив від пристрастей людство, Ісусе; тому оспівуючи Тебе величаємо.
Мученичий: Раділи в муках святі, самі себе підбадьорюючи ніби на насолодження, мужні мученики; станьмо, взивали вони: ось відкрив нам путь Христос, вінці нині подає тим, кого полюбив.
Мученичий: Просвіщається всяке торжество вірних, шануючи болісті і страждання безлічі непереможних мучеників, заради яких вони сподобилися безболісної солодкості, і життя, і вічного блаженства.
Богородичний: Чоловіколюбця Слова невимовно народивша, бачачи Його, від людей волею страждаючого, взивала: Бог безстрасний терпить страждання, щоб визволити від страждань тих, хто з вірою поклоняється Йому.
Інший.
Ірмос: Образ чистого Різдва Твого, вогнепалима купина показалася неопалимою, і нині жорстоких напастей піч погасити молимося, щоб ми Тебе, Богородице, безперестанно величали.
Візьми важкий тягар моїх гріхів, Богородице Всехвальна, і найлегше іго Сина і Бога Твого сподоби мене носити, і йти стежкою до звершення небесної нагороди (двічі).
Тремчу, думаючи, Всенепорочна, про страшний день пришестя Христового; бо все житія моє в гріхах проходить, і душа моя наповнена пристрастями, але ущедри мене і визволи мене тоді від усякого засудження.
Прийми, Пречиста Владичице, моління недостойного раба Твого і зміни смуток душі і тіла мого на глибоку тишу, щоб я величав Тебе спасенний.
Далі: Достойно є… і поклін. Єктенія мала і світильний. Потім звичайні псалми.
Тебе на древі прицвяхованого плоттю і життя нам дарувавшого, як Спаса і Владику, оспівуємо безперестанно.
Стих: Наповнилися зранку милості Твоєї, Господи, і зраділи і звеселилися, в усі дні наші звеселяємося: за дні, в які Ти смирив нас, літа, в які ми бачили зле, і зглянься на рабів Твоїх і на діла Твої, і навчи синів їхніх.
Твоїм хрестом, Христе, єдиним стадом стали ангели і люди, і в єдиному зібранні небо і земля веселяться, взиваючи: Господи, слава Тобі.
Стих: І нехай буде світлість Господа Бога нашого на нас, і діла рук наших виправи в нас, і діло рук наших виправи.
Вас, всехвальні мученики, не могли розлучити від Бога ні скорботи, ні утиски, ні голод, ні гоніння, ні рани, ні лютість звірів, ні меч, ні вогонь нестерпний; з любов’ю до Нього ви подвизалися ніби в чужих тілах, забувши єство, смерть зневажили; тому й за мужнє терпіння болістей ви прийняли нагороду і стали спадкоємцями Небесного Царства; безперестанно моліться за душі наші.
Слава, і нині… Хрестобогородичний: Біля хреста Твого, Слове Божий, стояла Агниця і Мати Твоя, ридаючи, взивала: горе Мені, Сину, як Ти умираєш на хресті? Горе Мені, світло Моє солодке, де Твоя доброта нині, зник вигляд, Найпрекрасніший за всіх людей.
Далі: Благо є сповідатися Господеві… Трисвяте по Отче наш… тропар. Священик виголошує єктенію і відпуст. Потім 1-й час, звичайні псалми і кінечний відпуст.
У середу блаженні. Глас 1
Плодом вивів ворог із раю Адама; хрестом же Христос ввів у нього розбійника, який взивав: пом’яни мене, коли прийдеш у Царстві Твоїм.
Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне.
Ганебну смерть перетерпів Ти, Христе; і всяке ганьблення наше Ти зняв, Благий, і явив нас причасниками Небесного Царства, що поклоняємося Твоєму зішестю.
Блаженні, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть та зводитимуть на вас усяке лихослів’я і наклепи — Мене ради.
Адамову наготу Ти, Христе, покриваючи, обважився плоттю; піднісшись же на хрест, Ти підніс нас із глибини зла; тому славимо Твоє, Слове, святе приниження.
Стих: Радійте і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах.
Святими вашими струпами, всехвальні мученики, безліч бісів вкрилася струпами; всі людські рани і струпи ви завжди зціляєте воістину благодаттю.
Слава… Тройця просвіщає всіх, хто чисто Її шанує і знає Її, Яка має державу непохитну; Їй же взиваймо: спаси, Пресвята Тройце, тих, хто з любов’ю шанує Тебе.
І нині… Стоячи біля хреста, Всенепорочна, і дивлячись на Христа, розіп’ятого плоттю, вигукуючи, взивала: куди нині зайшла Твоя, Милосердний, доброта; слава Тобі.
У середу на вечірні
стихири святих апостолів. Глас 1
Стих: Коли на беззаконня наші зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїть? Бо в Тебе очищення є.
Апостоли святі, Христові ученики богообрані, вселенські вчителі, знайшовши Господа Бога і Спасителя людей, до Нього боголіпно приліпилися і Його як Бога і як вседовершену Людину у світі ясно проповідували.
Стих: Ради імені Твого страждаю за Тебе, Господи; страждає душа моя за Слово Твоє; бо уповає душа моя на Господа.
Апостоли премудрі, Христові ученики богообрані, учителі Вселенної, вашими молитвами укріпіть мене божественним вченням і допомагайте мені завжди ходити тісною стежкою, щоб я досяг райських осель.
Стих: Від ранньої зорі до ночі, від ранньої зорі нехай уповають люди на Господа.
Петра первоверховного оспівую, Павла, Якова, Андрія і Филипа, Симона, Варфоломія і Фому, Матфея і Іоана, Марка і Луку, які написали Євангеліє, собор богообраний, з іншими сімдесятьма, як свідки Слова і проповідники.
Стих: Бо в Господа милість, і велике в Нього визволення. Він визволить нас від усіх беззаконь наших.
Церковні квіти облітаючи, як пташеня небесного гнізда ангельського, Миколаю триблаженний, завжди молишся Богу за всіх людей, які в тяжких бідах і спокусах, і визволяєш молитвами твоїми.
Стих: Хваліть Господа, всі народи, прославляйте Його всі люди.
Небесну доброту звершуючи, ти пізнав її велику славу, святу святих, тому і нам являєш небесними словами вічні видіння, священний отче.
Стих: Бо велика милість Його над нами, й істина Його перебуває повік.
Красу священних риз ти, отче богоносний, зробив ще світлішою добрими ділами; тому і нам священнодієш дивно славними чудесами, заради Христа, визволяючи нас від лютих напастей.
Слава, і нині… Богородичний: Безоднею гріхів схвильований, до тихого пристановища удаюся – до пречистої Твоєї молитви, Богородице, і взиваю до Тебе: спаси мене, простягнувши кріпку руку Твою рабу Твоєму, Всенепорочна.
Далі: Світло тихе… Прокимен дня. Потім: Сподоби, Господи…
Глас 1
Апостольська милозвучна сопілка, що рухається Святим Духом, мерзотні жертви бісам знищила, і, проповідавши єдиного Господа, визволила народи від ідольської омани, і навчила поклонятися Тройці єдиносущній.
Стих: До Тебе, що перебуваєш на небесах, зводжу очі мої; як очі рабів звертаються до рук господарів їхніх, як очі рабині до рук господині її, так очі наші – до Господа Бога нашого, аж поки помилує нас.
Петра і Павла однодушно похвалимо, Луку, Матфея, Марка, Іоана, Андрія, Фому, Варфоломія, Симона Каноніта, Якова і Филипа, і весь собор учеників достойно прославимо.
Стих: Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження. Надміру має душа наша ганьби від багатих та зневаги від гордих.
Мученичий: Всехвальні мученики, вас ні земля не сховала, але небо вас прийняло, і відкрилися вам райські двері, і, будучи в раю, древом життя насолоджуєтеся; Христу моліться дарувати душам нашим мир і велику милість.
Слава, і нині… Богородичний: Радуйся, радосте прадідів, апостолів і мучеників веселість, і покров наш, Діво, рабів Твоїх.
Далі: Нині відпускаєш раба Твого… Трисвяте по Отче наш… тропар і відпуст.
У середу на повечір’ї
Ірмос: Пісню останню співаємо всі Богу, Який сотворив дивні чудеса великою силою і спас Ізраїля, бо Він прославився.
Купина прообразувала Тебе, Богородице; бо Ти носила вогонь воістину нестерпний і залишилася неопаленою; тому Тебе вірними голосами завжди оспівуємо в піснях.
Одягнувся Бог Слово в людину, із Тебе незбагненно втілившись, Пречиста; тому Тебе прославляє все, що дише, і поклоняється Тобі, і достойно шанує.
Слава… Зачала Ти невимовно Слово, Яке утримує всі краї землі, і Його народила Ти; Його ж старанно моли помилувати нас.
І нині… Ти, Пречиста Владичице, єдина народила в літо втіленого безлітного Бога; багатолітні моєї душі пристрасті зціли.
Ірмос: Нехай утвердиться серце моє у волі Твоїй, Христе Боже, що над водами утвердив друге небо і заснував на водах землю, Всесильний.
Щоб обожити людство, Бог став Людиною із Тебе, Пречиста Діво, незбагненно і невимовно; заради цього Тебе однодушно вірні ублажаємо.
Той, Хто єством неописаний, воплотився і від Тебе описався, Богоблагодатна Чиста; Його ж безперестанно моли ущедрити і просвітити душі тих, хто ублажає Тебе.
Слава… Всі неплодоносні думки моєї неплідної душі віджени і покажи мою душу плодоносною чеснотами, Пресвята Богородице, вірних Помічнице.
І нині… Визволи мене, Всенепорочна, від усяких обставин і багатьох спокус змія, вічного вогню і темряви, Ти бо народила нам Світло незаходиме.
Ірмос: Духом передбачив пророк Авакум втілення Слова, проповідуючи, взивав: коли наблизяться літа – пізнаєшся, коли прийде час – покажешся; слава силі Твоїй, Господи.
У пречисте Твоє тіло оселився Христос, Пресвята Владичице; обожив нас Той, Хто прийняв плоть одухотворену; тому Тебе, Чисту Матір, православно оспівуємо, Владичице, світові Помічнице.
Свята Богородице, освяти нас, бо Ти народила плоттю Пресвятого, Який волею уподібнився людям і вчинив усіх причасниками Царства Небесного, Пречиста, молитвами Твоїми.
Слава… Діво Богородице, нескверна тінь, нині очисти мене, оскверненого гріхами, зорями чистими щедрот Твоїх і подай мені руку допомоги, щоб я взивав: слава силі Твоїй, Господи.
І нині… Ти явилася Церквою, освяченою Богові, Який оселився в Тобі незбагненно; Його моли очистити скверну гріхів наших, щоб ми стали храмами і оселею Святого Духа.
Ірмос: Твій мир подай нам, Сину Божий, іншого крім Тебе бога не знаємо, ім’я Твоє прославляємо, бо Ти є Бог живих і мертвих.
Мертвим мене зробила колись в Едемі спожива лукава; Життя ж народивши, Пречиста, Яке оживило померлого в давнину через дерево, тому, прославляючи, Тебе оспівую.
Спаси мене, Пречиста, від лютих бід; підніми мене від пристрастей гнійних, і визволи мене, що любов’ю шанує Тебе, із полону і озлоблення лукавих бісів.
Слава… Хмару і рай, і двері світла, трапезу і руно знаємо Тебе, і стамну, що всередині носить манну, солодкість світу, Чиста Діво Мати.
І нині… Народивши Всенепорочна Бога Еммануїла, Який став Людиною заради милосердя, Його моли як Чоловіколюбця, Чиста, ущедрити грішних людей.
Ірмос: Як пророка Іону, визволи життя моє із тління, Христе Боже; взиваю до Тебе, Чоловіколюбче, бо у Тебе є життя, і нетління, і сила.
Мене, оскверненого безліччю гріхів, благаю Тебе, благу і нескверну скинію: відмий від усякої скверни заступництвом Твоїм. Керманичем, Чиста, будь мені, що хвилююся в лютій безодні житейських напастей, і приведи до тихого пристановища, і спаси мене. Слава… Хвилювання помислів, і пристрастей повінь, і глибина гріхів, охоплює буря окаянну душу мою; допоможи мені, Свята Владичице.
І нині… Священна тінь – прообразована Марія, освяти осквернену пристрастями окаянну душу мою і сотвори мене причасником божественної слави.
Далі: Господи, помилуй (тричі). Слава, і нині…
Діво і Годувальнице єдиного від Тройці, раю прекрасний, земнородних спасіння, спасай покровом Твоїм тих, хто побожно оспівує Тебе: бо Ти народила Проголошеного пророками, Ти носила Того, Хто утримує все, як Мати Христа Бога.
Ірмос: Сущих у печі юнаків Твоїх, Спасе, не доторкнувся і не опалив вогонь; тоді троє як єдиними устами співали і благословляли, промовляючи: благословенний Бог отців наших.
Безначального Отця Син оселився в утробі Твоїй, прийнявши начало, щоб визволити нас як Бог від лукавих начал темряви, Богородице Чиста, тих, хто кланяється Йому.
Прикрашена божественними чеснотами, Чиста Діво, Ти народила Слово, безначальне з Отцем, що воістину покрило чеснотами небеса; Його ж завжди благай ущедряти нас.
Слава… Освяти наші помисли, утверди душі всіх добре чинити виправдання, Мати Божа, заради невимовного милосердя втіленого із Тебе, Діво, Слова, безначального з Отцем.
І нині… Умертвлений безліччю пристрастей розум мій оживи, Всенепорочна; і укріпи мене чинити боговгодне, щоб я величав Тебе як постійну Заступницю християн і уповання.
Ірмос: Його ж жахаються ангели і всі воїнства, як Творця і Господа; священики, оспівуйте, юнаки, прославляйте, люди, благословляйте по всі віки.
Визволяємося ми від всяких спокус Твоїми до Бога постійними молитвами, бо знаємо Тебе, Богородице благословенна і обрадувана.
Втілюється Безплотний із Тебе боголіпно, Його ж благай, Пречиста, умертвити пристрасті моєї плоті і оживити мою душу, умертвлену гріхами.
Слава… Ти, Пречиста, народила Бога Спаса, Який зцілив рани земного Адама; Його ж благай зцілити рани душі моєї, що болять невиліковно.
І нині… Підніми мене, лежачого в глибині зла, і подолай ворогів, які нині поборюють мене, які з’їли душу мою безглуздими пристрастями; не зневаж мене, Пречиста, але ущедри і спаси мене.
Ірмос: Світлоносна хмаро, з Якої Владика всіх, як дощ з неба на руно, зійшов і воплотився заради нас, ставши Людиною, Безначальний; величаємо Тебе всі як чисту Матір Бога нашого.
Світло божественне народивши від Отця засяявшого, Всенепорочна, затьмарену мою душу оманами
життя, і ставшого посміховищем ворогів, ущедри і сподоби світла спасительного покаяння, Пречиста.
Всенепорочна, побачив Тебе Ісая світловидною хмарою, з якої засяяло нам Сонце правди; таємниче просвіти творіння; заради цього вірою оспівуємо Тебе, добру в жонах.
Слава… Будучи гріхолюбним, живу я в лінивстві, тремчу перед судилищем непідкупним, на якому збережи мене святими Твоїми молитвами, Діво Богоневісто, незасудженим, щоб я завжди ублажав Тебе як Заступницю.
І нині… Тремчу перед судилищем, Діво, і незабутніми очима Твого Сина, бо я вчинив безліч гріхів на землі; і заради цього до Тебе взиваю: Всемилостива Владичице, допоможи мені, і тодішньої біди позбав мене, і вчини мене неосудженим, Чиста.
Далі: Достойно є… і поклін. Потім Трисвяте по Отче наш… тропарі, інше звичайне і відпуст.
Глас 1. Вівторок | Зміст | Глас 1. Четвер
