«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиМінея святкова. Частина II

Місяць липень, 11-й день. Преставлення святої і блаженної рівноапостольскої великої княгині київської Ольги, у святому хрещенні Єлени

На великій вечірні

На Господи, взиваю… стихири на 8, глас 4.

Як сонце, засяяла нам преславна пам’ять твоя, Ольго богомудра, мати князів Київських; Христова найменша дочка, на апостольському вченні вихована, повстала ти на ідолів, а ще більше на диявола, силою Святого Духа просвічена, ти привела всю країну і людей від темряви нерозумности до Бога; Його ж благай за тих, хто святкує пам’ять твою.

Розумом духовним ти посоромила ворога, який спокусив Єву, і його зброю знищила; ти виростила церковний богонасаджений рай, хрест поставила і, маючи трапезу божественної споживи — джерело невичерпне крови Христової, з якого ти пила і тому в нетлінні перебуваєш, завжди за всіх нас молишся.

Духовно радійте, всі краї землі нашої, святкуючи пам’ять Ольги богомудрої, бо вона молиться завжди Христу з чудотворцями і мучениками, маючи помічницею Пресвяту Богородицю, щоб визволитися від бід і печалі тим, що з вірою оспівують її і поклоняються нетлінному її тілу.

Прийдіть, христолюбиві люди Київської Руси, прославмо похвальними піснями праматір нашу, що показала велику мудрість і мужність, славу світу знехтувала і полюбила більше за все Христа Бога істинного, і так до неї взиваймо: о, преславна угоднице Христова, молися за людей землі нашої, щоб вони ніколи не відвернулися від православної віри ніякими спокусами ворожими і щоб завжди перебували у благочесті.

Слава… глас 6.

Прийдіть, люди українські, піснями прославмо Ольгу премудру; прийдіть ті, що хваляться розумом, і від неї навчіться приводити розум до послуху віри; прийдіть, мужі, і воздайте шану славній жоні; прийдіть, жінки, і уподібніться їй у великій мужності; прийдіть ті, що володарюють, і зрозумійте славу нетлінну, яка перевершує все земне; прийдіть, усі онуки її, і в день її пам’яті світло торжествуйте, бо вона тепло молиться до Господа, щоб просвітити душі наші.

І нині…

Богородичний: Хто Тебе не ублажить…

Вхід. Прокимен дня. Паремії три.

Суддів читання (4, 1-5, 12).

Коли помер Іод, сини Ізраїлеві знову стали чинити зле перед очима Господа. І віддав їх Господь у руки Іавина, царя Ханаанського, який царював у Асорі. Воєначальником у нього був Сисара, який жив у Харошеф-Гоімі. І воззвали сини Ізраїлеві до Господа, бо у того було дев’ятсот залізних колісниць, і він жорстоко пригнічував синів Ізраїлевих двадцять років. В той час була суддею Ізраїля Девора-пророчиця, дружина Лапидофова; вона жила під Пальмою Девориною, між Рамою і Вифлеємом, на горі Єфемовій; і приходили до неї туди сини Ізраїлеві на суд. Девора послала і покликала Варака, сина Авиноамового, із Кедеса Нефалимового, і сказала йому: повеліває тобі Господь Бог Ізраїлів — піди, піднімись на гору Фавор і візьми з собою десять тисяч людей із синів Нефалимових і синів Завулонових; а Я приведу до тебе, до потоку Кисону, Сисару, воєначальника Іавинового, і колісниці його, і багатолюдне (військо) його, і віддам його до рук твоїх. Варак сказав їй: якщо ти підеш зі мною, піду, бо я не знаю дня, в який пошле ангела зі мною. Вона сказала: піти з тобою піду, тільки знай, що не твоя вже буде слава на цьому шляху, яким ти йдеш, але в руки жінки віддасть Господь Сисару. І встала Девора і пішла з Вараком у Кедес. Варак скликав завулонян і нафалимлян у Кедес, і пішли слідом за ним десять тисяч чоловік, і Девора пішла з ним. А кенеянин Хевер відділився тоді від кенеян, синів Ховава, родича Мойсеєвого, і розкинув намет свій біля діброви у Цаанимі поблизу Кедеса. І доповіли Сисарі, що Варак, син Авиноамів, піднявся на гору Фавор. Сисара зібрав усі колісниці свої, дев’ятсот залізних колісниць, і весь народ, який з ним, із Харошеф-Гоіма, біля потоку Кесону. І сказала Девора Вараку: встань, бо це той день, в який Господь віддасть Сисару в руки твої; Сам Господь піде перед тобою. І зійшов Варак з гори Фавор, і за ним десять тисяч чоловік. Тоді Господь привів у замішання Сисару, і всі колісниці його, і все ополчення його від меча Варакового; і зійшов Сисара зі своєї колісниці, і побіг пішки. Варак переслідував його колісниці й ополчення до Харошеф-Гоіма, і загинуло все ополчення Сисарине від меча, не залишилося нікого. Сисара ж утік пішки у намет Іаілі, дружини Хевера кенеянина; бо між Іавимом, царем Асорським, і домом Хевера був мир. І вийшла Іаіль назустріч Сисарі і сказала йому: зайди, господарю, зайди до мене, не бійся. Він зайшов до неї в намет, і вона накрила його килимом своїм. Сисара сказав їй: дай мені напитися трохи води, я хочу пити. Вона розв’язала міх з молоком, напоїла його, знову накрила його. Сисара сказав їй: стань біля дверей намету, і якщо хто прийде і спитає у тебе і скаже: чи нема тут кого? ти скажи: нема. Іаіль, дружина Хеверова, взяла кілок від намету, і взяла молоток у руки свої, і підійшла до нього тихенько, і устромила кілок у скроню його так, що приколола до землі; а він спав від утоми — і помер. І ось Варак женеться за Сисарою, Іаіль вийшла назустріч йому і сказала йому: ввійди, я покажу тобі людину, яку ти шукаєш. Він зайшов до неї, і ось, Сисара лежить мертвий, і кілок у скроні його. І смирив Господь у той день Іавина, царя Ханаанського, перед синами Ізраїлевими. Рука синів Ізраїлевих посилювалася все більше і більше над Іавином, царем Ханаанським, поки не знищили вони Іавина, царя Ханаанського.

В той день заспівали Девора і Варак, син Авиноамів, цими словами: Ізраїль помстився, народ показав ревність; прославте Господа! Слухайте, царі; будьте уважні, вельможі: я Господу співаю, граю Господу Богу Ізраїлевому. Коли виходив Ти, Господи, від Сеіра, коли йшов з поля Єдомського, тоді земля тряслася, і з неба капало, і хмари проливали воду; гори танули від лиця Господа, навіть цей Синай — від лиця Господа Бога Ізраїлевого. У дні Самегара, сина Анафового, у дні Іаілі, були порожніми дороги, і ті, що раніше ходили прямими шляхами, ходили тоді обхідними дорогами. Не стало жителів в оселях Ізраїля, не стало, поки не повстала я, Девора, поки не повстала я, мати в Ізраїлі. Обрали нових богів, звідси війна при воротях. Чи бачили щит і спис у сорока тисяч Ізраїля? Серце моє до вас, начальники Ізраїлеві, до ревнителів серед народу: прославте Господа! Ті, що їздять на білих ослицях, ті, що сидять на килимах і що ходять по дорозі, співайте пісню! Серед голосів тих, що збирають отари біля колодязів, там нехай співають хвалу Господу, хвалу вождям Ізраїля. Тоді вийшов до воріт народ Господній. Піднесись, піднесись, Деворо! Піднесись, піднесись! Заспівай пісню! Встань, Вараку! І веди полонених твоїх, сину Авиноамів!

Юдифи читання (13, 2-20).

В наметі залишилась одна Юдиф з Олоферном, який упав на постіль свою, тому що був переповнений вином. Юдиф повеліла своїй служниці стати поза спальнею її і чекати її виходу, як було кожного дня, сказавши, що вона вийде на молитву. Те саме сказала вона і Вагою. Коли всі від неї пішли, і нікого у спальні не залишилося, ні малого, ні великого, Юдиф, ставши біля постелі Олоферна, сказала в серці своєму: Господи, Боже всякої сили! Споглянь у час цей на діла рук моїх для піднесення Єрусалима, бо тепер час захистити насліддя Твоє і виконати мій намір — знищити ворогів, які повстали проти нас. Потім, підійшовши до стовпчика постелі, що стояв у головах у Олоферна, вона зняла з нього меч його і, наблизившись до постелі, схопила волосся голови його і сказала: Господи Боже Ізраїля, укріпи мене в цей день! І з усієї сили ударила двічі по шиї Олоферна і зняла з нього голову і, скинувши з постелі тіло його, взяла зі стовпів завісу. Трохи згодом вона вийшла і віддала служниці своїй голову Олоферна, а та поклала її в мішок з харчовими припасами, і обидві разом вийшли, за звичаєм своїм, на молитву. Пройшовши стан, вони обійшли навкруг ущелину, піднялися на гору Ветилуї і пішли до воріт її. Юдиф здаля кричала охоронцям біля воріт: відкрийте, відкрийте ворота! З нами Бог, Бог наш, щоб дарувати ще силу Ізраїлю і перемогу над ворогами, як дарував Він і сьогодні. Як тільки почули мужі міста голос її, поспіхом прийшли до міських воріт і скликали старійшин міста. І збіглися всі, від малого до великого, оскільки прихід її був для них несподіваним, і, відчинивши ворота, прийняли їх і, запаливши вогонь для освітлення, оточили їх. Вона ж сказала їм гучним голосом: хваліть Господа, хваліть, хваліть Господа, що Він не відібрав милості Своєї від дому Ізраїлевого, але в цю ніч знищив ворогів наших моєю рукою. І, взявши голову з мішка, показала її і сказала їм: ось голова Олоферна, вождя Ассирійського війська, і ось завіса його, за якою він лежав від сп’яніння, — і Господь уразив його рукою жінки. Живий Господь, Який зберіг мене на путі, якою я йшла! Бо обличчя моє спокусило Олоферна на його загибель, але він не вчинив зі мною скверного і ганебного гріха. Увесь народ надзвичайно здивувався; всі упали, поклонилися Богові й однодушно сказали: благословенний Ти, Боже наш, що знищив сьогодні ворогів народу Твого! А Озія сказав їй: благословенна ти, дочко, Всевишнім Богом більше за всіх жінок на землі, і благословенний Господь Бог, що створив небеса і землю і настановив тебе на знищення голови начальника ворогів наших; бо надія твоя не відступить від серця людей, що пам’ятають силу Божу, повіки. Нехай поставить тобі це Бог у вічну славу і нехай нагородить тебе благами за те, що ти життя свого не пощадила, коли принижували рід наш, але виступила вперед; коли ми падали, ти правдиво ходила перед Богом нашим. І весь народ сказав: нехай буде! Нехай буде!

Притч читання (31, 10-13).

Хто знайде доброчесну дружину? Вартість її вища за перлини; впевнене в ній серце чоловіка її, і він не залишиться без прибутку; вона нагородить його добром, а не злом в усі дні життя свого. Здобуває вовну і льон, і з охотою працює руками своїми.

На літії стихири, глас 1.

Сьогодні скликається на радість уся земля українська, бо настала пам’ять праматері нашої, яка привела нас до світла Христової віри і путь спасіння нам показала, і поклала початок благоустрою нашої держави.

Слава… глас 6.

Сьогодні торжествуємо, браття, і святкуємо пам’ять святої Ольги, не піснями тільки прославляємо праматір нашу, а й ділами християнськими славу Господу воздаємо; відкиньмо залишки язичництва у душах наших, і нечестя життя нашого залишмо, щоб не до кінця прогнівався Чоловіколюбець Господь за гріхи наші.

І нині… богородичний.

На стиховні стихири, глас 8.

О, преславне чудо! Жоною упав рід людський, Жоною підносить предивно Чоловіколюбець Господь, і в останні літа жону посилає для навернення роду руського, Ольгу преславну, її хрещенням кладе початок просвічення Руси Київської на спасіння душ наших.

Стих: Близько Господь до всіх, хто закликає Його; до всіх, хто призиває його в істині.

Радуйся, богоспасенний граде Києве, що виточив світло Христове всім краям землі нашої, і першу угодницю в ній показав, Ольгу всечесну; радуйся, Вишгороде, насліддя її чесне, радуйся, жон руських зібрання, що принесло нам хвалу на спасіння душ наших.

Стих: Волю тих, що бояться Його, сотворить, і молитву їх почує, і спасе їх.

Звеселися, неплідна руська земле; торжествуй, що не зазнала болів при родах: нині народжуєш дитя твоє — Єлену блаженну, вона ж закличе до Господа отця нашого Василія, і приведе для уподібнення собі собори угодників Його, що прославлять Його подвигами своїми в містах і лісах твоїх, на спасіння душ наших.

Слава… глас той самий.

Велика слава твоя, і пам’ять твоя з похвалами, Ольго премудра; суєтність ідолів зневаживши і зрозумівши істину Євангельську, розум твій у сивині підкорила у послуху Христові, і всім людям руським ти показала істинну путь життя; молися ж за нас Єдиному Чоловіколюбцю.

І нині… богородичний.

Тропар, глас 1: Крилами богопізнання піднісши свій розум, злетіла ти вище видимого творіння; знайшовши Бога і Творця всього і Його придбавши, духовне народження хрещенням прийняла Ти; життєносним древом насолоджуючись, нетлінною навіки перебуваєш, Ольго всеславна.

Інший тропар, глас 8.

В тобі, богомудра Олено, відомий образ спасіння був у Русі Київській, бо, прийнявши святе хрещення, ти пішла слідом за Христом, творячи ж і навчаючи залишити ідольську оману і прийняти турботу про душу безсмертну; тому і з ангелами радіє, рівноапостольна, дух твій.

Інший тропар, глас 4.

Залишивши оману ідольську, пішла ти слідом за Христом, безсмертним Женихом, Ольго богомудра; в Його ж оселях радіючи, безперестанно молися за тих, що з вірою і любов’ю святкують святу пам’ять твою.

Інший тропар еллінський, глас 3.

Свята рівноапостольна обранице Христова, княгине Ольго, ти напоїла народ твій духовним чистим молоком Христовим, молися ж милостивому Богу, щоб Він подав прощення гріхів душам нашим.

Слава: і нині, богородичний.

На ранній

На Бог Господь… тропар Ольги. Слава… інший тропар. І нині… богородичний за гласом.

Після 1-ї кафизми сідальний, глас 3.

Воістину серед жон ти явилася наймудрішою, Ольго славна, оману язичницьку відкинувши й у Христа увірувавши, і Володимира до того ж спонукавши; не забудь же, як праматір, нас, недостойних дітей твоїх, і утверди в православ’ї і благочесті, богоугодними твоїми молитвами.

Слава: і нині, богородичний.

Жорстокі від злоби серця наші пом’якши, Діво Пречиста, печалі наші вгамуй, бо Ти багато скорбот перетерпіла біля хреста Сина Твого, і благання наші почуй, як блага Скоропослушниця.

Після 2-ї кафизми сідальний, глас 4.

Господом стежки людські виправляються; тому і тебе, свята Ольго, направив Той, Хто знає і випробовує серця, до Царства Небесного; його ж нехай не позбавить і нас, молитвами твоїми.

Слава: і нині, богородичний.

Уповання христян неосоромне і стіно незборима, Владичице Богородице, не відкинь благань тих, що до Тебе прибігають, але як блага заступи і помилуй нас.

Полієлей. Величання: Величаємо тебе, блаженна і рівноапостольна княгине Ольго, і шануємо святу пам’ять твою; ти ідолів знищила і многих людей руських святим хрещенням просвітила.

Інше величання.

Величаємо тебе, свята рівноапостольна княгине Ольго, як зорю ранню, що на землі нашій засяяла і світло віри православної народу своєму сповістила.

Псалом вибраний: Блажен муж…

Після полієлея сідальний, глас 5.

Достойно ім’ям рівноапостольної цариці ти названа була, блаженна; бо ти уподібнилася тій, яка старанно знайшла хрест Христів, і знайшла Христа Бога істинного, і хрест Його на себе поклала; Його ж благай, щоб понести благий тягар хреста і нам, гріхами обтяженим, і уповання небесне одержати.

Слава: і нині.

Богородичний: Віднині ублажатимуть Мене всі роди, — сказала Ти, Пречиста Діво, прийнявши привітання від праведної Єлизавети; тому і ми від отців наших як Богородицю і Матір Світла навчилися Тебе оспівувати.

Ступеневі, 1-й антифон 4-го гласу.

Прокимен, глас 4: По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх.

Стих: Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.

Все, що дише…

Євангеліє від Матфея, зачало 104 (13, 33, 44-50).

Після 50-го псалма стихира, глас 6.

Провісницю віри і до спасіння провідницю богообрану, Ольгу премудру, прославмо і піснями вшануймо святу пам’ять її, бо вона молиться зі всіма святими землі нашої за спасіння душ наших.

Канон Богородиці: Многими обтяжений напастями… на 6, і канон святої рівноапостольної Ольги на 8, глас 5.

Пісня 1

Ірмос: Того, Хто гордого фараона в морі потопив зі зброєю і вершниками, Ізраїля ж славно спас і по суші провів, оспівуємо Христа, бо Він прославився.

Велич наша і похвала ти, Ольго богомудра; бо тобою ми визволилися від ідольської омани. Нині молися за роди і роди, які ти привела до Бога, оспівуючи Христа, бо Він прославився.

Величного диявола ти прогнала з Руси Київської, нечестивих ідолів зовсім знищила, всіх людей визволила від беззаконь, мудрістю навчаючи оспівувати Христа, бо Він прославився.

Скверну гріха зовсім відмила таїнством хрещення і Христа полюбила; стоячи перед Ним, молися за рабів твоїх, що з вірою прославляють тебе.

Богородичний: Ісая жезлом Тебе називає, Пречиста; Давид же — престолом Господнім; Авакум — покритою зеленню горою; купиною — Мойсей; ми ж Тебе іменуємо Матір’ю Божою.

Катавасія: Відкрию уста мої…

Пісня 3

Ірмос: Державною рукою і сильним словом Ти сотворив небо і землю; викупив Твоєю чесною кров’ю Церкву Твою, Яка утверджується в Тобі, взиваючи: нема Святого, крім Тебе, Господи.

Державною рукою, і мудрими сильними словами учила ти свого сина закону Христового, і людям заборонила ти приносити жертву ідолам, Ольго преславна; зійшовшись нині у пам’ять твою, тебе прославляємо.

Ти, як бджола, добро і розум, що цвіли далеко, знайшла — Христову віру; і, як райський мед, хрещення в Царгороді знайшовши, твоєму граду і людям дарувала; ним же наситившись, ми всі гіркоти гріха позбавляємося.

Похвалу і моління приносимо тобі, Ольго, бо тобою ми Бога пізнали, перед Яким ти нині стоїш; благай про мир для вітчизни, і над невірними перемогу, і прощення гріхів душам нашим, що оспівуємо тебе, присноблаженна.

Богородичний: Вмістилищем явилася Ти, Діво, для неприступного Бога, тому Тебе оспівують ангельські чини, підкорюючись Владиці, бо Ти народила слово Отче співбезначальне, без отця; о, чудо! Святий бо Дух осінив тебе.

Інший кондак, глас 4: Явилася нині благодать Божа і прославила в Русі Київській Ольгу богомудру; молитвами її, Господи, подай людям відпущення гріхів.

Інший ікос: Для народу Руси у Псковському краї була ти обрана, щоб назватися його праматір’ю, Ольго; і тих, що раніше ходили у темряві нечестя, всіх чесним хрестом осяяла, і святим хрещенням омила ідольську скверну; найменші назвалися людьми Бога, бо ти сміливо молишся за нас до Нього, щоб Він подав людям прощення гріхів.

Сідальний, глас 3: Подвиг твій шануємо, блаженна Ольго, дивна бо сила духу твого явилася у немічному тілі; язичницьку оману зневаживши, ти сміливо проповідала віру Христову, подаючи нам образ ревности у Господі.

Слава: і нині.

Богородичний: Той, що невимовно від чистої Твоєї крови воплотився, приготував престіл у Твоєму лоні, Пречиста Діво; Тебе усі роди як Богородицю достойно славлять.

Пісня 4

Ірмос: Духом Божим, що надихав його, очистився пророк, Авакум божественний, і, боячись, промовляв: коли наблизяться літа, пізнають Тебе, Боже, люди на спасіння.

Дух Божий спочив на тобі, як колись на пророчиці Деворі, Ним же просвітившись, ти укріпила Володимира мудрого, яким диявола знищила у сітях хрещення, як колись Варак — Сисару у потоці Кисоні.

Течії ріки уподібнившись, ти, Ольго богомудра, молячись Богу смиренним серцем, визволила людей роду твого від служіння ідолам і від полону ворожого, Христа закликавши на поміч нам.

В особливий день святого твого преставлення ми радісно святкуємо, благальні пісні возсилаючи Христу, Який нетлінним вінцем увінчав тебе, Ольго богомудра; проси прощення гріхів для нас, що з вірою тебе прославляємо.

Богородичний: Ісая провістив Тебе, бо Ти зацвіла від кореня Єсеєвого, і виростила Квітку — Христа, і носила у плоті Безначального, Жезл Духа Божого; прославляємо Тебе як Божу Матір і Чисту Діву.

Пісня 5

Ірмос: Слово Боже всесильне, мир усьому світу пошли, і світлом істинним освіти і просвіти всіх, хто серед ночі Тебе прославляє.

Як голубка цнотлива, маючи священні посріблені крила, піднялася ти на фінікову пальму чеснот, на яку злетіла й угніздилася на древі райської споживи, славна Ольго.

Про тебе раніше співав Соломон: поза виноградником зацвіло царське оливове дерево; ти бо в Русі Київській насадила святу виноградну лозу, що творить плід покаяння, яким Сам Христос веселиться.

Змилосердься, Владико, над новопросвіченими Твоїми людьми, не віддай нас до рук невірних за безліч беззаконь наших, але молитвами наставниці нашої Ольги визволи нас від усякої напасти.

Богородичний: Проливайте, всі хмари, радість земнородним, як написано, бо Син Божий — Христос, Який очищає світ від гріхів, воплотився від Діви і дається нам.

Пісня 6

Ірмос: В Церкву небесну святу Твою нехай прийде молитва моя, — взиваю до Тебе, як Іона, із глибини серця морського: від гріхів моїх визволи мене, молюся Тобі, Господи.

Ревність Святого Духа в серце прийнявши, ти зненавиділа вітчизняне зловір’я і, знайшовши Христа істинного Бога, стала дочкою Світла, і серед первістків святих на небесах торжествуєш.

Новою ученицею Христовою в Русі Київській стала ти; обходячи міста і села, ти знищувала ідолів і учила людей поклонятися єдиному Богу, Його ж моли за тих, що оспівують тебе.

О, богоблаженна Ольго, помолися за твоїх дітей Богу; мир міцний для вітчизни нашої виблагай і відпущення гріхів усім, хто завжди прославляє тебе.

Богородичний: Пізнавши через Тебе неописане Слово Боже, Сина Єдинородного Вседержителя, ми, земнородні, взиваємо до Тебе: радуйся, благословенна Богородице, уповання душ наших.

Кондак Ольги, глас 4: Оспівуємо нині Благодійника всіх Бога, що прославив у Русі Ольгу богомудру; нехай молитвами її подасть душам нашим визволення від гріхів.

Ікос: Бачачи житіє християн і розуміючи язичницьке нечестя, так сказала ти сама в собі, Ольго богомудра: о, безодня премудрости і благости Творця всіх! Як Ти утаївся від мене до цього? Як я зможу віднині шанувати ідолів? Бо ніхто, споживши солодкого, не захоче гіркого, заради цього, хоч і в старості, поклич мене, Свята Тройце, і подай мені відпущення гріхів.

Пісня 7

Ірмос: Полум’я печі покрило побожних юнаків, тому Ти з неба зросив їх, що були готові бути опаленими тілом, але надприродно мужньо взивали: благословенний Ти, Господи, на престолі слави Царства Твого.

Подібно до Юдифи зробила ти: ввійшовши до ідольської кумирні, начальника їх — диявола — сокрушила і шанувальників демонів посоромила, всіх же людей навчила в чистоті взивати до Христа: благословенний Ти, Господи, на престолі слави Царства Твого.

Похвальні квіти, як царський вінець, приносимо богомудрій твоїй главі у день пам’яті твоєї, яку увінчав Христос нетлінним вінцем, Ольго славна; молися за твою паству, щоб визволитися від усякого зла тим, що взивають: благословенний Ти, Господи, на престолі слави Царства Твого.

Чи назвемо тебе Ливанською горою, бо на тебе зійшла роса небесна? Чи рікою Фисон, найкоштовнішим сапфіром, каменем чесним, бо мала Володимира, який просвітив Русь-Україну? Але молися за нас, що взиваємо: благословенний Ти, Господи, на престолі слави Царства Твого.

Богородичний: Кивотом, позолоченим Духом, Тебе іменуємо, що спас світ від духовного потопу; Діво, спаси нас, бо на Тебе надіємося і до Тебе прибігаємо, визволи нас, що у відчаї в безодні гріха і напастей взиваємо: благословенний Ти, Господи, на престолі слави Царства Твого.

Пісня 8

Ірмос: Кріпкі три юнаки, зодягнувшись силою Святої Тройці, уловили і перемогли халдеїв, і дивно змінилася природа: як вогонь перетворився на росу, без зброї зберіг їх, як пеленами? Ти пролив мудрість на всі діла Твої, Боже, Тебе прославляємо повіки.

Сильна, як левиця, зодягнена силою Святого Духа, ти єдина спрямувалася всюди знищити ідолів; і дивно — на небі і на землі, як пізнає Бога жона, через яку раніше падав духовно весь рід? Нею ж нині спасені, співаємо: о, Ти, що пролив мудрість на всі діла Твої, Боже, Тебе прославляємо повіки.

Премудрість Божа написала про тебе раніше: ось, ти добра і прекрасна, і порока нема в тобі. Сяйво лиця твого, як пахощі мира, що прообразували твоє хрещення, Ольго, бо посеред ідольської омани Христос одухмянив тебе і всіх нас привів від демонського смороду до покаяння милістю Своєю.

Пом’яни, княгине Ольго, мене, убогого раба твого, обікраденого ворогом і грішного більше за всіх людей, і помолися Христу, щоб Він подав мені прощення всіх гріхів, які я нерозумно вчинив, окаянний, щоб у покаянні я взивав: о, Ти, що пролив мудрість на всі діла Твої, Боже, Тебе прославляємо повіки.

Богородичний: Не зневаж, Діво, моління рабів Твоїх, бо ми Тобою хвалимося, Твоєю малою паствою ми є, поспіши на захист наш і визволи нас від ворогів наших, ущедри тих, що знають Тебе як Матір Божу і до Сина Твого взивають: о, Ти, що пролив мудрість на всі діла Твої, Боже, Тебе прославляємо повіки.

Пісня 9

Ірмос: З Едема вийшов рід наш, через праматір Єву; покликаний же Тобою, що народила нам нового Адама-Христа, у двох природах, Діво Чиста, зрадів Адам праотець, визволившись від першої клятви; ми ж Тобою хвалимося, бо ради Тебе Бога пізнали, і Тебе величаємо.

Веселися, Єво праматір, бо той, хто тебе спокусив і з Едема вивів, нині знищений твоїм нащадком. Ось бо Ольга живоносне древо — хрест Христів — у Русі Київській насадила, яким усім вірним відкрився рай; ми ж хвалимося, бо через неї пізнали Бога, і з Володимиром її величаємо.

Жоною за єством називаємо тебе, але ти подвизалася більше, ніж у жіночій силі. Безліч твого золота ти витратила, щоб знайти учителів закону Христового, якими просвітила всю землю Руську, ми ж тобою хвалимося, бо тобою пізнали Бога, і з мучениками тебе величаємо.

Закону наставнице чиста й учителько віри Христової, прийми похвалу від рабів недостойних і піднеси молитву до Бога за нас, що чесно святкуємо пам’ять твою, щоб визволитися нам від напастей і бід, і печалей, і тяжких гріхів; і ще ж і від мук, що чекають на нас, спаси нас, молимося тобі, безперестанно тебе величаючи.

Богородичний: Ось Церква, ось двері, ось свята Божа гора, ось жезл і сосуд золотий, ось джерело запечатане, ось рай святий нового Адама, ось престіл величний, ось Мати Божа Пречиста, заступниця всіх нас, що Її оспівують.

Світильний: Світлом благодаті Божої просвічена, ти, Ольго богомудра, запалила світильник істинної віри у вітчизні твоїй, і образ дала Володимиру, просвітителю нашому, яким і ми з темряви невідання були приведені до Світла Христового.

Слава: і нині, богородичний.

У темряві беззаконь перебуваючи і нечистотою гріховною осквернені, маємо Тебе провідницею до Світла невечірнього; тому і мою окаянну душу до небесної чистоти приведи всесильним Твоїм заступництвом, Діво Пречиста.

На Хваліте… стихири, глас 3.

Прославмо, о, братіє, Спаса нашого і Господа за великі Його благодіяння: Він бо, будучи Чоловіколюбцем, вклав вогонь божественної любови у серце праматері нашої Ольги, і через неї по всій нашій землі явив багаті плоди Свого просвічення: у князях наших — вождів істинних у Царство Небесне, в архиєреях — наставників мудрих на спасіння, у всякому соборі преподобних — стовпів віри і благочестя, їхніми ж молитвами спаси від смерти душі наші.

Заспівайте Господеві пісню нову, діброви і доли землі Української, у пам’ять наставниці нашої; і виголошуйте Богу голосом радування, гори і пагорби, що раніше жертвами ідольськими були осквернені і служили загибелі отців наших; нині ж окропилися росою благодаті Творця свого і, осінені хрестом Сина Його, поклоняєтеся разом з нами Тому, Хто спасає душі наші.

За гріхи наші примножилися серед нас безумні, які не тільки говорять у серцях своїх: нема Бога, — але й проповідують нам учення загибельні і розбещені, слабодушних від Святої Церкви відривають, однак від цих, молитвами блаженної Ольги, нехай спасе Господь душі наші.

Слава… глас 8.

О, мати наша улюблена, скажи нам, як ти благодаттю Вишнього всі підступи ворожі перемогла, щоб і ми, навчені тобою, були спроможними спасати душі наші.

І нині… богородичний.

Богородице, Мати Безневісна, Ти для нас пристановище і сила, Ти наше уповання і стіна незборима, не відкинь нас від Твого лиця, але моли Сина Твого і Бога нашого, щоб Він спас Тобою душі наші.

Славослів’я велике, і відпуст.

На літургії

Блаженні з канону святої, пісні 3-я і 6-а.

Прокимен, глас 8: По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх.

Стих: Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.

Апостол: Діяння святих апостолів зачало 37 (15, 35-16, 15) і в зачалі 39 (17, 1-4).

Алилуя, глас 1: Сповідають небеса чудеса Твої, Господи, і істину Твою в церкві святих.

Стих: Бог прославляється в раді святих.

Євангеліє від Луки, зачало 33 (7, 36-50).

Причасний: Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, Який послав Мене, не покличе його, — говорить Господь.

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору