«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиМінея святкова. Частина I

Місяць, вересень, 17-й день. Святих мучениць Віри, Надії і Любови та матері їх Софії

На вечірні

На Господи, взиваю… стихири свята 3, глас 1.

Хрест воздвигається, і демони проганяються, розбійник врата раю відчиняє, смерть умертвлюється, і нині є спустошеною, Христос звеличується. Тому веселіться, всі земнородні, клятва знімається.

Прийдіть, усі боголюбиві, Хрест чесний воздвигнутий бачачи, звеличимо разом, і славу віддамо єдиному Визволителю і Богу, взиваючи: розіп’ятий на древі хреснім, не відкинь нас, що молимося Тобі.

Гіркоту в давнину усолодивши, Мойсей визволив Ізраїля, накресливши образ хреста, ми ж, усі вірні, побожно таємно зображаючи його в наших серцях завжди, спасаємся силою його.

Інші стихири мучениць, глас 4.

Діви отроковиці, з’єднані законом єства і явно укріплені любов’ю Творця, пута омани розірвали вірою і слабкого ворога мужніми ногами стерли і, вінцем перемоги світлосяйно прикрасившись, у небесному царстві дів оселилися, радіючи.

Віра всехвальна, і Любов славна, і Надія богомудра, явилися світлішими за тезоімениті чесноти, стражданнями знищивши лукавого, який підступно спокусив праматір, увійшли в райські оселі обоженими за всіх моляться.

Ви, всечесні, зневажили вогонь, і різноманітні муки, і смерть, вірою шукаючи доброти величного Жениха, прикрасившись різними ранами; з Ним з’єдналися Софіїні паростки: Віра, Надія і Любов; їх же заради, Господи, визволи нас від лютих страждань.

Слава: і нині, свята, глас 1.

Насаджене на лобному місці Древо Життя, на якому вчинив спасіння Предвічний Цар посеред землі, нині воздвигається, освячуючи краї світу, й оновлюється дім Воскресіння; радіють ангели на небесах, і веселяться люди на землі, разом з Давидом взиваючи і промовляючи: возносьте Господа Бога нашого, і поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо воно святе, що подає світу велику милість.

На стиховні стихири, глас 2.

Водою боготворною, і кров’ю Твоєю, Слове, світло Церква прикрашається, як невіста, оспівуючи хреста славу.

Стих: Возносьте Господа Бога нашого, і поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо воно святе.

Спис з хрестом, цвяхи та інше, чим животворне Тіло було розіп’яте, підносячи, поклонімось.

Стих: Бог же, Цар наш споконвіку, вчинив спасіння посеред землі.

Коли Амалика Мойсей перемагав, догори руки хрестовидно піднімав, прообразуючи пречисті Христові страждання.

Слава: і нині, глас 1.

Прообразуючи хрест Твій, Христе, патріарх Яків онукам благословення  дарував, поклавши на голови руки хрестовидно. Його ж нині воздвигаючи, Спасе, ми взиваємо: даруй христолюбивому воїнству перемогу, як Костянтину подолання.

Тропар свята: Спаси, Господи, людей Твоїх…

На ранній

Після 1-ї кафизми сідальний, глас 2.

Ти, Владико Христе, розіп’явшись, древом хресним смерти державу зруйнував, і все мучительство вороже подолав, і оживив нас, що померли в давнину через древо непослуху; тому оспівуємо страждання Твої.

Слава: і нині, той самий.

Після 2-ї кафизми сідальний, глас 4.

В тобі, всеблаженний і життєдайний хресте, люди утверджуються і святкують разом з безплотними силами; собори архиєрейські побожно оспівують, безліч монахів і посників поклоняються — Христа розіп’ятого всі прославляємо.

Слава: і нині, той самий.

Канон свята з ірмосом на 8, і святих на 4.

Канон свята, глас 8

Пісня 1

Ірмос: Хрест накреслив Мойсей жезлом, Червоне море розділивши, й Ізраїль пройшов стопами; коли ж увійшли фараонові колісниці, ударивши, з’єднав, зворотно написавши непереможню зброю; тому Христа оспівуємо, Бога нашого, бо Він прославився.

Образ пречистої страсти колись Мойсей у собі самому прообразував, стоячи серед обраних, хрест зобразивши розпростертими руками, переміг державу Амалика губителя. Тому Христу співаємо, Богу нашому, бо Він прославився.

Поклав Мойсей на стовпі лікування, спасіння від загибелі, від ядовитого укусу, і до дерева хрестовидно змія прив’язав, викривши в цьому шкоду лукаву. Тому Христу співаємо, нашому Богу, бо Він прославився.

Показало небо хрест як перемогу ревнителя благочестя і царя богомудрого; ворогів же лють він хрестом подолав, омана припинилася, і віра божественна поширилася по всій землі. Тому Христу співаємо, Богу нашому, бо Він прославився.

Інший канон мучениць, глас 1,

Пісня 1

Ірмос: Твоя переможна правиця боголіпно у кріпості прославилася, вона, Безсмертний, як всемогутня противників знищила, а ізраїльтянам у глибині нову путь проклала.

Предвічної Твоєї, Христе, і невимовної премудрости сяяння даруй мені, Владико, щоб я оспівав Твоїх прекрасних і благославних мучениць, Софії породження.

Ти прикрасилася в житті своїм ім’ям, богомудра, бо все своє житіє проводила, шукаючи премудрости, славна Софіє, і була осяяна благодаттю премудрости.

Твій всеблаженний плід прикрасився числом Пресвятої Тройці, страждаючи за Неї, подвизалася, всемудра Софіє, премудрости Божественної тезоіменита.

Тіло і душу чеснотами очистивши, три отроковиці — діви були приведені як мучениці до Тебе, Жениха Христа: Віра з Надією, і Любов славна.

Богородичний: Весь мій вигляд прийнявши, Той, Хто від віку є Образ Бога, всього оновив, у Твоєму лоні боголіпно оселившись, Пречиста. Тому, всі вірні, Богородицю Тебе славимо.

Пісня 3

Ірмос: Жезл як образ таїни сприймається, народження бо передбачає священика; для неплідної раніше Церкви нині зацвіло древо Хреста, на державу й утвердження.

Коли ударом у камінь виточив воду непокірним і жорстокосердим людям, виявилося богообраної Церкви преславне таїнство, для якої хрест є держава й утвердження.

Із ребра пречистого, списом проколотого, вода з кров’ю витекла, і відновила завіт, і гріх омився: бо для вірних хрест є похвалою, для царів — держава й утвердження.

Інший.

Ірмос: Єдиний, що знаєш людської істоти неміч і милостиво її образ прийняв, опояши мене з висоти силою, щоб взивав я до Тебе, святий: одушевлений храме невимовної слави Твоєї, Чоловіколюбче.

Почувши голос Христа, який закликає до безсмертного і безболісного життя, ви, вінценосні діви і мучениці, пішли за Ним, щоб взивати до Тебе, святий: храм одухотворений пречистої Твоєї слави, Чоловіколюбче.

Силу вам дарував Христос, як обіцяв, коли ви стояли перед судилищем як мучениці, і наповнив вас богонатхненною мудрістю, і показав світлими мученицями, які перемогли, сяючими благодаттю дівства.

Насичені небесною Христовою мудрістю, обрані як мудрі і благорозумні, три дочки посоромили жорстокість мучителів і нестриману лютість красномовністю Божественного вчення.

Богородичний: Святих святого Христа Ти свято породила, святині святу оселю, що у святих спочиває. До Нього ж взиваємо: святий храм одухотворений невимовної слави Твоєї, Чоловіколюбче.

Кондак святих, глас 1: Чесної Софії священне віття — Віра, і Надія, і Любов учинили благодаттю еллінську мудрість безумством; і, постраждавши, явилися переможницями, увінчані від Христа, Владики всіх, вінцями нетлінними.

Сідальний, глас 1: Словесні агниці Агнця і Пастиря, ви були віддані вогню і мукам, і стали рівночесними ангелам; тому всі святкуємо вашу святу пам’ять у радості сердець, діви богомудрі.

Слава: і нині, свята.

Колись на війні явився хрест побожному царю Костянтину і став зброєю непереможної перемоги заради віри; перед ним тремтять супротивні сили, він є спасінням вірних і Павловою похвалою.

Пісня 4

Ірмос: Почув, Господи, провидіння Твого таїнство, зрозумів діла Твої і прославив Твоє Божество.

Древом Мойсей гірку воду джерел у пустелі перемінив колись, хрестом виявляючи переміну людей до благочестя.

В глибину занурене древо розсікло Йордан, знаменуючи хрестом і хрещенням відсічення омани.

Чверть людей постала перед скинією свідоцтва, утворивши хрест, хрестовидним способом прославившись.

Дивно розпростертий хрест сонячне проміння випромінює, і сповіщають небеса славу Бога нашого.

Інший.

Ірмос: Тебе, як гору, благодаттю Божою осінену, побачивши прозорливими очима, Авакум провістив, що з Тебе вийде Святий Ізраїлів на спасіння наше й оновлення.

Укріпившись божественною благодаттю, добропобідні Віра, Любов і Надія посоромили мужньо погрозу мучителів, вогнем були обпалені, богомуді, і до Христа Жениха приведені.

Осінені всезброєю хреста, Віра, Любов і Надія змогли благочесно стерпіти рани страждань, аж до крови, силою противлячись гріху.

Як три свічки, сяючи мудрістю, Віра, Любов і Надія ясно просвічені сяянням Пресвятої Тройці, пресвітло Церкву просвічують на спасіння наше і на захист.

Богородичний: Святих свята, Богородице всехвальна, очікування народів і спасіння вірних, із Тебе засяяв Спаситель Життєдавець і Господь на спасіння нас, що оспівуємо Тебе.

Пісня 5

Ірмос: О, триблаженне древо, на ньому розіп’явся Христос, Цар і Господь, ним же впав той, що спокусив деревом, спокусившись Тобою, Богом  розіп’ятим плоттю, що подаєш мир душам нашим.

Від тебе, оспіване древо, на якому розіп’явся Христос, сторожа, що охороняла Едем, відвернулася, посоромившись хреста, херувим відступив, заради розіп’ятого на тобі Христа, що подає мир душам нашим. Підземні сили бояться хреста, накресленого знамення у повітрі, яким ходять небесні й земні роди, коліна схиляючи перед Христом, що подає мир душам нашим,

Зірками нетлінними явився божественний хрест засліпленим людям, заблудлим в омані, засяяло божественне світло, що просвічує всіх, хто вірує в Христа розіп’ятого, що подає мир душам нашим.

Інший.

Ірмос: Ти, Христе, що просвітив сяйвом Твого пришестя і хрестом Твоїм освітив світу кінці, просвіти світлом богопізнання Твого серця тих, що православно Тебе оспівують.

У терпінні муки переносячи і будучи у Бозі, тайни мудрости промовляючи, три діви богомудрі посоромили владоможця, з’єднані вірою і єством.

Радіє прамати, бачачи переможеним лукавого, який вигнав її з раю, богомудрими жонами: Надією, Вірою і Любов’ю, народженими Софією.

Отруйного улещення мучителя уникнувши і рани мук добровільно перетерпівши, чесні отроковиці Твоєю, Христе, любов’ю зігріті і Божественною Твоєю утіхою.

Богородичний: Веселяться Небесні Сили, бачачи Тебе, радіють з ними і люди; Різдвом бо Твоїм, Діво Богородице, вони з’єдналися, його ж достойно прославляємо.

Пісня 6

Ірмос: В утробі морського звіра руки Іона хрестовидно простягнув, спасительні страждання прообразовуючи явно; тому триденним вийшов, всесвітнє воскресіння проповідуючи, Христа Бога плоттю розіп’ятого, Який триденним воскресінням світ просвітив.

Старістю і хворобою обтяжений, Яків, руки схрестивши, показав дію живоносного хреста: старозавітне писання, що має прообрази, по-новому написав, зобразивши хрест, на якому розіп’явся Бог, і душепагубну недугу омани відігнав.

На юні голови поклав руки божественний Ізраїль, хрестовидно благословляючи старшого за славою, за звичаєм законослухняних людей. Тому він не змінив життєносного образа і на тому, кого підмінили оманою, взиваючи: прийдуть бо люди Христові Божі новоутверджені, що хрестом охороняються.

Інший.

Ірмос: Обняла нас остання безодня; нема визволителя; стали ми як вівці на заколення; спаси людей Твоїх, Боже наш бо Ти сила немічних і оновлення.

Радіючи, три отроковиці, Тройці рівночисельні, на Твої, Владико, пречисті руки поклали надію, всехвальні.

Сяючи дівства добротою, прикрашені ранами мук, три отроковиці прийняли вінці з небес від Христа Життєдавця милосердного.

Привели, Владико, у храм Твій — Царя всіх — скарбниці чесного дівства, щоб приєднатися до Царства Твого; бо Ти є для них світлом і радістю.

Богородичний: Радіють Тобою, Діво Пречиста, роду нашого праотці, прийнявши через Тебе рай, який втратили через гріх; Ти бо Чиста і до народження і після народження.

Кондак свята, глас 4: Вознісся на хрест волею, Христе Боже, даруй щедроти Твої новому людові Твоєму, що носить ім’я Твоє. Звесели силою Твоєю благовірних людей, подаючи їм перемогу над супротивниками зброєю миру — хрестом Твоїм — непоборним знаменом перемоги.

Ікос: Той, хто був вознесений до третіх небес у рай і чув невимовні божественні слова, які не можна передати мовами людськими, пише до галатів, як ревнителів Писання: прочитайте і пізнайте — мені, говорить, нема чим хвалитися, тільки єдиним хрестом Господнім, на якому, постраждавши, Він убив пристрасті; його ж і ми за звичаєм тримаємо, хрест Господній — похвалу нашу: бо це древо є спасительним для нас — зброя миру, непереможна перемога.

Пісня 7

Ірмос: Злочестивих людей схвилювало безумне повеління мучителя, що дихало погрозами і злохулінням богомерзенним; однак трьох юнаків не застрашили ні лють звіряча, ні вогонь, що все спалював, але дух росоносний протистояв; тому ті, що у вогні, співали: прославлений отців і наш Боже, благословенний Ти.

Від дерева споживши плоду, перший з людей оселився у тлінні, смертю був покараний, і весь світ через нього занурився у тління; але земноводні, визволені хресним древом, взивають: оспіваний отцями і нами Боже, благословенний єси.

Порушив Адам заповідь Божу непослухом, і дерево принесло смерть людям; утвердження ж пречесного древа дарувало життя і відкрило рай благорозумному розіп’ятому розбійнику, що взивав: отців і наш Боже, благословенний єси.

Передбачаючи майбутнє Царство Боже, Ізраїль узяв жезл Йосифа як прообраз преславного хреста; він бо царів переможна похвала і світло для тих, що з вірою взивають: оспіваний отцями і нами Боже, благословенний єси.

Інший.

Ірмос: Тебе, Богородице, ми, вірні, піччю духовною визнаємо, бо, як трьох отроків спас прославлений, так і світ оновив в утробі Твоїй всесильний, хвальний отців Бог і препрославлений.

Трисяйною єдністю благодаті осяяні, діви зруйнували темряву лютости демонів, Світло ж Триіпостасне благословляючи й оспівуючи: хвальний отців Бог і прославлений.

Маючи на небесах чертоги, світлоносні душі з ангелами нині весело радіють, бачачи славу вічносущу і прославляючи: хвальний отців Бог і прославлений.

Терпінням, як юнаки, спротив показавши, діви, рівночисельні тим, вогонь мужньо подолали, розум рівноважний одержавши, богомудрі, хвального отців вічного Бога і прославленого.

Богородичний: Подаєш, Пречиста, прощення гріхів тим хто оспівує Тебе вірно, визволяючи від напастей і всякої недолі; Тебе бо маємо за пристановище, Богоневісна, бо Ти носила на руках хвального отців Бога.

Пісня 8

Ірмос: Благословляйте, юнаки, Тройці рівночисельні, Творця Бога Отця, оспівуйте Слово, що зійшло і вогонь на росу перетворило, і прославляйте Духа Всесвятого, що всім життя подає, повіки.

Воздвигнуте древо, окроплене кров’ю втіленого Сина Божого, небесні сили, оспівуйте земнородних визволення; люди, святкуючи, поклоняйтеся хресту Христовому, яким спасіння світу — повіки.

Земнородні, возносьте побожно руками джерело благодаті — хрест, на якому стояв Христос Бог, і спис, що проколов тіло Слова Божого, щоб усі народи бачили спасіння Боже, прославляючи Його повіки.

Божественним судом напередобрані радіють, християнські вірні царі хваляться переможною зброєю, прийнявши від Бога хрест чесний, ним бо ті, що хочуть війни, розвіються повіки.

Інший.

Ірмос: Отроки Ізраїлеві в печі, наче в горні, ясніше від золота красою благочестя засяяли, промовляючи: благословіть, усі діла Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте по всі віки.

Діви богосвітлі — Віра, Надія і Любов, красою благочестя яскравіше за золото сяючи, промовляли: благословіть, усі діла Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте по всі віки.

Осяйних дів, що витерпіли муки і просвітилися, оспіваймо, вірні, промовляючи: благословляйте, усі діла Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте по всі віки.

Рака страстотерпиць завжди виточує щедро і багато струмок зцілень тим, що з вірою взивають: благословіть, усі діла Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте по всі віки.

Богородичний: Бувши землеюсвятого, Ти, Пречиста, породила життєносний Колосок, вічного життя Подателя Христа, до Нього ж усі взиваємо: благословіть, усі діла Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте по всівіки.

Пісня 9

Ірмос: Таємний Ти, Богородице, рай, що нерукотворно виростив Христа, Ним же хресне живоносне на землі посаджене древо. Тому нині, винесеному Йому поклоняючись, Тебе величаємо.

Нехай радіють усі дерева дібров, бо освятилася їх природа, коли на древі був розіп’ятий Христос, Яким від початку вони були насаджені. Нині, коли його возносять, поклоняючись йому, Тебе величаємо. Священна постала сила, і глава всім богомудрим — хрест, яким духовно знищується вся сила грішників. Нині, коли його возносять, поклоняючись йому, Тебе величаємо.

Інший.

Ірмос: Образ  чистого Різдва Твою показала неопалима купина; і нині молимося: погаси вогонь напастей, що нападають, на нас, щоб Тебе, Богородице, безперестанно ми величали.

Світлом трисяйним наповнені і сяянням Божественним насичуючись, чеснотам співіменні Любов Надія і Віра, утвердіть нас у вірі, надії і любові.

Нехай вишня сила нині втихомирить бурю єресей о, страстотерпиці непереможні, і подасть вірним єдинодушність, — благайте, молимо вас безперестанно, чесні діви.

Ніч життя минула, богомудрі, прийшов день невечірній, ви радієте як мучениці і хвалитеся благодаттю дівства, сподобившись божественного нетлінного Царства.

Богородичний: О, як Діва народила вічне Слово й іпостасне, сяяння Отчої Іпостасі, нашого Благодійника і Господа, Який з Неї воплотився; Його ждостойно величаємо.

Світильний: Хрест — охоронитель усієї вселенної; хрест — краса Церкви; хрест — вірних утвердження; хрест — ангелів слава і демонів рана.

Слава: і нині, той самий.

На стиховні стихири, глас  6.

Там, де стояли ноги Христові, тому місцю поклонімося, воздвигаючи триблаженний хрест, на якому виточилася кров Владики, Який виточив світу воскресіння.

Стих: Возносьте Господа Бога нашого і поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо воно святе.

Умертвивши пристрасті плоті, і дух поспішімо підвести від земного у небесний спокій, богомудрі, через воздвиження Христа, співрозіп’явшись з Владикою Христом.

Стих: Бог же, Цар наш раніше віку, вчинив спасіння посеред землі.

Божественні ребра Спасові виточують життєдайне джерело, що напоює душі, які з вірою поклоняються Божественним страстям Його, хресту і Воскресінню.

Слава: і нині, глас2.

Прийдіть, усі народи, поклонімося благословенному древу, через яке стала вічна правда; бо той, хто Адама ввівв оману, хрестом спокусився, й упав падінням дивним, стражданням Адам одержав царські палати: кров’ю Божою отрута змієва відмивається. клятва виміняється праведного осудження, бо неправедний суд осудив праведника; древом подобалодревозцілити. Тому слава Тобі. Христе Царю, за Твоє мудре за нас провидіння, яким Ти спас усіх нас як благий і Чоловіколюбець.

Славослів’я велике, єктенії і відпуст.

На літургії

Блаженні свята, пісня4, на 6.

Прокимен загальний мученицям, а також Апостол і Євангеліє.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору