Місяць жовтень, день 26-й. Святого і славного великомученика Димитрія Мироточивого
На великій вечірні
Співаємо Блажен муж… антифон 1.
На Господи, взиваю… стихири на 8, глас 2.
Ти завжди світиш вітчизні своїй, славний Димитрію мученику, як зірка світла, завжди захищаєш її від нападу ворогів і визволяєш від озлоблення й усякої бурі; тому, щорічно святкуючи пам’ять твою, блаженний, з вірою і любов’ю оспівуємо Господа, що тебе прославив (двічі).
Мученику страстотерпче Христів, ти чудесами світиш, як сонце, святий Димитрію; тому в пам’яті твоїй усі насолоджуємося твоїми чудесами, блаженний, особливо радіючи вірою. Маючи сміливість, молися Господу, щоб Він спас від смерти і скорбот рабів твоїх.
Ти був проколотий у ребра, заради проколотого на хресті в ребра Спаса; Того ранам з любов’ю ревнував ти, страстотерпче Димитрію, являючи всім непереможне твоє свідчення. Тому й уранений гонитель тобою був знищений, прийнявши спокусу твого сповідання, страднику Христів.
Інші стихири, глас 8.
О, преславне чудо! На небесах і на землі радість нині в нам’яті засяяв мученик Димитрій: від ангелів вінчається похвалами, і від людей приймає оспівування. О, як постраждав! Як добре подвизався! Через нього упав ворог лукавий, якого переміг Христос (двічі).
О, преславне чудо! Чудесами пресвітлими, світлішими за сонце, завжди світить Димитрій краям землі, від невечірнього Світла осяяний, і в світлі, що не заходить, красується. Його ж сяянням були відігнані хмари варварські, недуги проганялися і демони перемагалися.
О, преславне чудо! Заради Христа проколотий, триблаженний Димитрію, для ворогів ти завжди був зброєю двосічною, перемагаючи ворогів гордість, знищуючи демонів жорстокість. До тебе ж взиваємо: святий Димитрію, покрий нас, що завжди вірно з любов’ю шануємо тебе.
Слава…
Глас 6.
Нині скликає нас страстотерпця всесвітнє торжество. Прийдіть, вірні, світло святкуймо пам’ять його, промовляючи: радуйся, бо ти ризу нечестя розідрав вірою, мужністю ж духа себе одягнув; радуйся, бо ти знищив злодійства лукавого силою, даною тобі від Бога; радуйся, бо ти проколотим тілом блаженні страждання Христові нам живописав. Його ж моли, страждальців красо, Димитрію, щоб визволитися нам від видимих і невидимих ворогів, і спастися душам нашим.
І нині…
Богородичний: Хто Тебе не ублажить…
Вхід. Прокимен дня.
Паремії три.
Пророцтва Ісаї читання (63, 15-19; 64, 1-5, 8-9).
Поглянь з небес і подивися з дому святині Твоєї і слави Твоєї: де ревність Твоя і могутність Твоя? — Благоутробність Твоя і милості Твої до мене утримані. Тільки Ти — Отець наш; тому що Авраам не впізнає нас, і Ізраїль не визнає нас своїми; Ти, Господи, Отець наш, від віку ім’я Твоє — Спаситель наш. Для чого, Господи, Ти попустив нас спокуситися на шляхах Твоїх, озлобитися серцю нашому, щоб не боятися Тебе? Споглянь заради рабів Твоїх, заради колін насліддя Твого. Короткий час володів нею народ святині Твоєї: вороги наші потоптали святилище Твоє. Ми зробилися такими, якими Ти начебто ніколи не володів і над якими не іменувалося ім’я Твоє.
О, якби Ти розверз небеса і зійшов! Гори розтанули б від лиця Твого, як від вогню, що плавить, як від киплячої води, щоб ім’я Твоє зробити відомим ворогам Твоїм; від лиця Твого здригнулися б народи. Коли Ти звершував страшні діла, для нас несподівані, і сходив, — гори танули від лиця Твого. Тому що від віку не чули, не сприймали вухом, і ніяке око не бачило іншого бога, крім Тебе, Який стільки зробив би для тих, що уповають на нього. Ти милостиво зустрічав того, хто радіє і чинить правду, хто поминає Тебе на путях Твоїх. Але ось, Ти прогнівався, тому що ми здавна грішили; і як же ми будемо спасені? Але нині, Господи, Ти — Отець наш; ми — глина, а Ти — Сотворитель наш, і всі ми — діло рук Твоїх. Не гнівайся, Господи, без міри, і не вічно пам’ятай беззаконня. Поглянь же, ми усі народ Твій.
Пророцтва Єремії читання (2,2-12).
Так говорить Господь: іди і викликни у вуха дочки Єрусалима: Я згадую про дружбу юности твоєї, про любов твою, коли ти була невістою, коли пішла за Мною в пустелю, у землю незасіяну. Ізраїль був святинею Господа, початком плодів Мого; усі, хто з’їдав його, були осуджувані, недоля спіткала їх, говорить Господь. Вислухайте слово Господнє, дім Якова і всі роди дому Ізраїля! Так говорить Господь: яку неправду знайшли в Мені отці ваші, що віддалилися від Мене і пішли за суєтою, і осуєтились, і не сказали: де Господь, Який вивів нас із землі Єгипетської, вів нас по пустелі, по землі порожній і безлюдній, по землі сухій, по землі тіні смертної, по якій ніхто не ходив і де не жила людина? І Я ввів вас у землю плодючу, щоб ви споживали плоди її і добро її; а ви ввійшли й осквернили землю Мою, і надбання Моє зробили мерзотністю. Священики не говорили: де Господь? І вчителі закону не знали Мене, і пастирі відпали від Мене, і пророки пророкували в ім’я Ваала і ходили вслід тим, що не допомагають. Тому Я ще буду судитися з вами, — говорить Господь, — і із синами синів ваших буду судитися. Тому підіть на острови Хиттимські і подивіться, і пошліть у Кидар і розвідайте старанно, і розгляньте: чи було там що-небудь подібне до цього? Чи перемінив який народ богів своїх, хоча вони і не боги? А Мій народ проміняв славу свою на те, що не допомагає. Дивуйтеся цьому, небеса, і здригніться, і вжахніться, — говорить Господь.
Премудрости Соломона читання (4, 7- 5, 7).
Праведник, якщо і помре передчасно, знайде спокій, бо не в довголітті — чесна старість, і не кількістю років виміряється; мудрість — сивина для людей, і непорочне життя — вік старости. Як той, що благовгодив Богу, він улюблений, і, як той, що жив серед грішників, преставився, вознісся, щоб злоба не змінила розуму його або лукавство не спокусило душу його. Бо вправляння в нечесті затьмарює добре, і жадання похоті розбещує розум нелукавий. Досягнувши довершености за короткий час, він виконав довгі роки; душа його стала угодною Господу, тому і прискорив Він — узяти його з середовища нечестя. А люди бачили це і не зрозуміли, навіть і не подумали про те, що благодать і милість зі святими Його і Провидіння про обраних Його. Праведник, помираючи, осудить живих нечестивців, і молодість, що швидко досягла довершености, — довголітню старість неправедного; бо вони побачать кончину мудрого і не зрозуміють, що Господь так визначив про нього і для чого поставив його в безпеку; вони побачать і знищать його, але Господь насміється над ними; і після цього вони стануть ганебним трупом і соромом між померлими навік, бо Він кине їх ниць безмовними і зрушить їх з основ, і вони вкінець запустіють і будуть в скорботі, і пам’ять про них загине; усвідомлюючи гріхи свої, прийдуть зі страхом, і беззаконня їхні осудять їх в особах їхніх. Тоді праведник з великою сміливістю стане перед лицем тих, що ганьбили його і зневажали подвиги його; вони ж, побачивши, збентежаться з великим страхом і здивуються несподіваності спасіння його і, розкаюючись і зітхаючи в тривозі духу, будуть говорити самі в собі: «Це той самий, якого колись ми ганьбили і він був предметом глузування. Безумні, ми вважали життя його божевіллям і кончину його безчесною! Як же він причислений до синів Божих і частка його між святими? Отже, ми збилися з дороги істини, і світло правди не світило нам, і сонце не сяяло над нами. Ми переситилися ділами беззаконними і загибельними і ходили пустелями непрохідними, а путі Господньої не пізнали».
На літії стихира храму і святого стихира, глас 1.
Веселися в Господі, місто Фессалоніки, радуйся і торжествуй, вірою світло одягнувшись, маючи в собі скарб — Димитрія всеславного і свідка істини; насолоджуйся чудесами, бачачи зцілення, і дивись, як він знищує іноплемінників гординю, і з подячністю до Спаса взивай: Господи, слава Тобі.
Красою пісень освітлимо сьогоднішній день і прославимо подвиги мученика, стоїть бо перед нами у славі великий Димитрій; він підступи демонів мужньо подолав, до святилища ідольського старанно прийшов і з перемогою славно виніс ідолів; він Спасу молиться за спасіння душ наших.
Глас 2: В небесні оселі покликав Христос Бог дух твій, Димитрію, мученику мудрий, бо ти був поборником Тройці, і в ідольському святилищі мужньо постраждав, як адамант твердий; проколотим був ти у ребра твої нетлінні, всечесний, уподібнюючись Проколотому на древі за спасіння всього світу; прийняв ти чудес дійство, подаючи людям безліч зцілень. Тому нині твоє успіння достойно святкуємо, прославляючи Господа, що прославив тебе.
Слава… глас 5.
Зійшовшись з вірою і любов’ю, святково взиваймо і всі заплещімо руками у сьогоднішньому торжестві першоначальника нашого. Воїнства небесні нехай веселяться, і проколотого за Проколотого списом Царя і Господа, що гординю Лієву сміливо знищив, нехай величають. Нехай дивуються земля і море преславним знаменням світлого світильника; нехай достойно прославляють юні юности приборкувача, у старості жезл, у бідах заступника, убогих збагатителя, у благошестві супутника, воїнів сподвижника, в морі спільного плавателя, надійного споборника града Фессалонік; молячись, так промовляймо: преславний Димитрію, попередь і визволи нас від усяких обставин, і спаси рабів твоїх молитвами твоїми.
І нині… богородичний, глас той самий.
Засурмімо сурмою пісні, поклоняючись Небесній Цариці Матері Діві, що вінчає благословеннями тих, хто оспівує Її; царі і князі нехай збираються, й оспівують у піснях Царицю, Яка народила Царя, що чоловіколюбно благозволив визволити тих, хто раніше був зв’язаний смертю. Пастирі і вчителі, зійшовшись, прославмо доброго пастиря — Пречисту Матір — священика золотосяйного, світлоносну хмару, ширшу за небеса, одухотворений кивот, вогнезримий престіл Владики, золоту стамну, що вміщує манну, зачинені двері Слова, всіх християн пристановище; боговіщаними піснями Її прославляючи, так промовмо: Палато Слова, сподоби нас, смиренних, Небесного Царства, бо нічого нема неможливого для Твого заступництва.
На стиховні стихири самогласні, землетрусу, глас 2.
Земля засмучується від страху гніву Твого, пагорби і гори трясуться, Господи; але, споглянувши на нас благосердним оком, не люттю Твоєю прогнівайся на нас, а змилосердься над творінням рук Твоїх і визволи нас від страшного землетрусу як благий і Чоловіколюбець.
Глас 6.
Стих: Подивишся на землю, і вона трясеться.
Страшний Ти, Господи, і хто витерпить праведний Твій гнів? Або хто Тебе вблагає? Або хто ублажить Тебе за людей, що згрішили і впали у відчай? Небесні Сили, ангели, начала і власті, престоли, господства, херувими і серафими за нас до Тебе взивають: свят, свят, свят єси, Господи, діла рук Твоїх не зневаж, Благий, заради милости, і спаси місто це, що страждає.
Стих: Потряс Ти землю, і засмутив її.
Ніневитяни, які згрішили, почувши про свою загибель від гніву землетрусу, покаялися, через знамення Іони, що був у киті. Але, як плач тих людей Твоїх, немовлят і худоби ущедряв, і нас, покараних, пощади і помилуй заради триденного Твого воскресіння.
Слава… глас 8.
Твоя божественна і непорочна душа, приснопам’ятний Димитрію, має оселею небесний Єрусалим, його ж стіни живонаписані руками невидимого Бога; і всечесне й багатостраждальне твоє тіло має на землі цей славний храм, скарб чудес, який неможливо вкрасти, і недуг зцілення, куди приходячи, зцілення черпаємо. Збережи, всехвальний, град, що тебе прославляє, від нападів супротивника, бо ти маєш сміливість перед Христом, Який тебе прославив.
І нині…
Богородичний: Безневісна Діво…
Нині відпускаєш…
На благословенні хлібів тропар Димитрія, глас 3.
Великого оборонця, знайшла тебе в бідах вселенна, страстотерпче, що ворогів перемагаєш, бо, як Лієву подолав ти гординю і на подвиг сміливий надихнув Нестора, так, святий Димитрію, моли Христа Бога дарувати нам велику милість (двічі).
І Богородице Діво, радуйся… (один раз).
На ранній
На Бог Господь… тропар землетрусу, глас 8.
Ти, що споглядаєш на землю, і вона трясеться, позбав нас від погрози страшного землетрусу, Христе Боже наш, і пошли нам багаті Твої милості, молитвами Богородиці, і спаси нас (двічі).
Слава… Димитрію.
І нині… землетрусу.
Після 1-ї кафизми сідальний, глас 4.
Нині святкуємо побожно свято страстотерпця, бо він безперестанно Христу молиться, щоб послати всім мир і милість (двічі).
Слава: і нині…
Тепле заступництво тим, що в бідах, і помічницю нашу, і в Бозі нашу переміну, Тобою ж ми від тління визволилися; Богородицю, вірні, ублажаємо.
Після 2-ї кафизми сідальний, глас 4.
Пам’ять твоя, мученику Димитрію, просвітлює нині Церкву Христову, і всіх зібрала піснями достойно прославити тебе, богомудрий, як істинного воїна і ворогів поборника; тому молитвами твоїми визволи нас від спокус (двічі).
Слана: і нині…
Оспівуємо Тебе, Богоневісто Мати Христа Бога нашого, прославляючи Різдво Твоє незбагненне, ним же ми визволилися від омани диявола, й від усяких бід, Владичице Богородице, і вірно взиваємо: помилуй паству Твою, єдина Всехвальна.
Полієлей і величання.
Величаємо тебе, страстотерпче святий Димитрію, і шануємо чесні страждання твої, які за Христа ти перетерпів.
Псалом вибраний: Бог нам пристановище і сила, Помічник у скорботах, що находить на нас вельми.
Після полієлея сідальний, глас 8.
Ти сяянням, як промінням, осяваєш і всі краї світу просвітлюєш, як зірка пресвітла, і радісно благовістиш, як інший рай, і душі звеселяєш, і немочі лікуєш; тому тебе, всеблаженний, достойно оспівуємо, і з любов’ю шануємо пам’ять твою. Страстотерпче Димитрію, моли Христа Бога дарувати прощення гріхів тим, хто з любов’ю шанує пам’ять твою (двічі).
Слава: і нині…
Богородичний: Тебе як Діву і єдину в жонах, що безмежно породила Бога плоттю, весь рід людський ублажає, бо в Тебе вселився вогонь Божества, і як немовля Ти годувала Творця і Господа. Тому ангельські чини і людський рід достойно славлять Різдво Твоє, і ми одностайно взиваємо: моли Христа Бога дарувати прощення гріхів тим, хто з вірою поклоняється пресвятому Різдву Твоєму.
Ступеневі, 1-й антифон, глас 4: Від юности моєї…
Прокимен, глас 4: Дивний Бог у святих своїх, Бог Ізраїлів.
Стих: Святим, що на землі Його, сотворив Господь усі бажання Свої в них.
Євангеліє від Матфея, зачало 36 (10, 16-22).
Після 50-го псалма стихира, глас 6.
Нині скликає нас страстотерпця…
Канон землетрусу
З ірмосом на 6, глас 6.
Пісня 1
Ірмос: Як по суші, перейшов Ізраїль по безодні стопами, бачачи, як гонитель фараон потопляється; пісню перемоги Богові співаймо, взиваючи.
Який страшний гнів твій, від якого Ти нас позбавив, Господи, не поховав у землі всі наші рухи; тому ми вдячно Тебе завжди славимо.
Ти, Владико, завжди радієш остаточному нашому виправленню, наче гнилий лист, колихаєш усю землю, страхом Твоїм утверджуючи вірних, Господи.
Визволи від найтяжчого землетрусу всіх нас, і не дай, Господи, остаточно загинути насліддю Твоєму, яке безліччю гріхів прогнівало Твоє довготерпіння.
Богородичний: Як раби взиваємо до Тебе, Мати Божа: звичайні милості Твої на місті і людях милостиво показуючи, визволи нас від найтяжчого землетрусу і смерти.
І святого два канони, на 8. Перший канон, глас 4.
Ірмос: Моря Червоного безодню…
Божественним мученицьким вінцем вінчаний, ти у Бога радієш, всебічним сяйвом сяючи і просвітленням наповнений, великомученику славний.
Як істинний свідок, і навіть до крови терпеливий страдник, блаженний, ти твердо показав спротив мучителям, тому тебе Владика прийняв.
Носія злоби ти, Димитрію, скинув на землю, і мученичим твоїм списом убив, будучи божественною благістю незбагненною силою на це укріплений, блаженний.
Богородичний: Без матері як Бог, від віку Сущий, став безотчим заради нас, Богородице Всехвальна, прийнявши плоть із Тебе, Він залишився єдиним; це вище слова і розуму.
Інший канон, глас 8.
Ірмос: Колісниці гонителя фараона…
Мира запашного і дорогоцінного відкрите джерело, Димитрію, обмий моє серце від нечистих пристрастей і, показавши мене Христовим доброчинцем, облагодій мій розум, щоб я прославляв твою божественну милість.
Ріки води живої потечуть із серця вірних, каже Слово Боже. Тому проливається джерело невичерпне твого мира, струмки якого веселять місто Боже, що прославляє твою мученицьку сміливість.
Жезл Мойсеїв колись ударив по каменю в землі пустельній, і відкрив струмки рік повноводих; тіло ж твоє, Димитрію, проколоте списом, показало джерело мира, що прохолоджує новий Ізраїль.
Те, що ти маєш у нагороду за твої мученицькі рани, Димитрію, ні око не бачило, ні вухо не чуло; нині ж, як нагороду за чистоту, ти виливаєш усім краям світу мира море, що очищає пристрасті душ.
Богородичний: Пренепорочним вмістилищем, Пречиста, знайшло Тебе Слово Боже й у Твоє лоно вселилося; і Те, що від Тебе прийняв, помазав Своїм Божеством, Єдиний пройшов у двох природах, і вилитим миром назвався, Христос бо Бог і Людина.
Катавасія: Відкрию уста мої…
Пісня 3
Ірмос: Нема святого як Ти, Господи, Боже мій, що підніс рід вірних Твоїх, Блаже, і утвердив нас на камені сповідання Твого.
Земля вкривається ранами, коли ми зле поводимося, і гнів Твій завжди піднімається на нас, милосердний Царю, але змилуйся, Владико, над рабами Твоїми.
Потряс Ти, Господи, землю, і знову утвердив; караєш і милуєш неміч нашу, бажаючи утвердити нас Твоїм Божественним страхом, Преблагий.
Братіє, біжімо від гріха, що породжує гірку смерть, і тяжкі землетруси, і нестерпні моровиці, і Богу покаянням догодимо.
Богородичний: Будучи єдиною благою, старанно ублагай преблаге Слово, щоб сьогоднішнього землетрусу і гніву позбавитися всім, Богородице Пречиста, молимося.
Інший.
Ірмос: Веселиться Тобою Церква…
Ти вважав за нікчемні повеління мучителя щодо тебе, бо Слово Боже більше за все переважало в тобі, страстотерпче.
Ти був у скинії світильником світлосяйним страждання, сяючи божественним сяйвом, мученику, страстотерпче Димитрію.
Придбавши тебе як святе і дивне джерело зцілень і скарб, що не крадеться, місто твоє радістю збагатилося.
Богородичний: Лікуючи зітлілий образ земнородних, в нього зодягнувся із Тебе Той, Хто перебуває, як і був, Чоловіколюбцем.
Інший.
Ірмос: Небесного кола…
Народившись з небес від Бога, ти став спадкоємцем божественних благ, назвався сином і наслідувачем Христовим, і царюєш з Ним: бо миро є образом цього, Димитрію.
Ти укорінився, за Давидом, як дерево біля витоку води, славний, і приніс великий плід страждань; і нині є джерелом мира, що досягає країв землі.
Почерпнувши благодать Христову із ребра, що виточило кров і воду ти пролив кров свою, заради Нього будучи проколотим списом; і нині, як воду, проливаєш серцям вірних запашне миро, Димитрію.
Богородичний: Священні твої душевні сосуди, Пречиста, повні пахощів і мира Божественного Духа, що найшов на Тебе; бо Ти, Бога народивши, перемінила вірних від смороду пристрастей.
Кондак землетрусу, глас 6.
Позбав усіх нас, Господи, тяжкого землетрусу і нестерпної моровиці за наші гріхи. Змилуйся, Господи, над православними твоїми людьми, яких Ти придбав Твоєю кров’ю, Владико; і місто не віддай на загибель землетрусом страшним, бо ми не маємо іншого Бога, крім Тебе. І промов тим, хто співає: Я є з вами і ніхто проти вас.
Сідальний мученика, глас 4.
Як до мужнього страдника і сильного воїна Христа Царя взиваємо з псалмоспівцем: радуйся, мучеників похвало і прикрасо; радуйся, світла зірко Церкви, і стіно, і пристановище тих, хто прибігає до тебе, великомученику славний Димитрію; спасай тих, хто оспівує тебе, від усяких напастей чужинців і озлоблення (двічі).
Слава: і нині, землетрусу, глас 4.
Тих, що згрішили перед Тобою безмежно, Ти не відкинув, але, покаравши милостиво, виправив; Божественним Твоїм провидінням Ти, Владико довготерпеливий, потряс землю, ніяк не ушкодивши всіх рабів Твоїх заради великого милосердя. Тому вдячними голосами Тебе славословимо і зі страхом прославляємо.
Пісня 4
Ірмос: Христос моя сила, Бог і Господь, чесна Церква побожно співає, взиваючи, від помислу чистого Господа прославляючи.
Ти, Господи, трясеш землю, бажаючи утвердити в усіх нас істинний страх, що трясеться підступами облесливого борця — диявола.
Божественною Твоєю силою Ти трясеш усе, і вжахаються серця людей, що живуть на землі, Владико; послаб, Господи, хвилі Твого праведного гніву.
Тих, хто не має в душі страху Твого, Ти страшиш трясінням усієї землі, єдиний Милостивий; але здивуй нас звичайною милістю Твоєю.
Богородичний: Знаючи Тебе, Владичице, як храм Божий, у святому храмі Твоєму зворушено підносимо руки в молінні: зглянься на скорботу нашу і подай нам поміч.
Інший.
Ірмос: Побачивши Тебе вознесеним на хресті…
Тебе, що переміг оману нечестя, всемогутнє Боже Слово увінчало славою, Димитрію, бо ти співав: слава силі Твоїй, Господи.
Протиставивши омані перемогу, ти, Димитрію, прийняв переможний вінець правди, взиваючи до Творця твого: слава силі Твоїй, Господи.
Керований рукою життєдайною, ти досяг тихого пристановища, де нині, радіючи, взиваєш, Димитрію: слава силі Твоїй, Господи.
Богородичний: Як найсвятіша за все творіння, Ти єдина сподобилася бути Матір“ю Бога, бо, народивши Його, світ просвітила благодаттю богопізнання.
Інший.
Ірмос: Ти моя кріпкість…
Відкинувши нечестя плотського народження, Ти зберіг до кончини чистоту хрещення у купелі відродження, тому, Димитрію, Христос перетворює природну вологу на миро, як перетворив воду на вино.
Як вогонь спалює все, а сила його зберігається цілою, так твоє миро, великомученику, всіма почерпується, але ніколи не вичерпується; тому нині, побожно поклоняючись, оспівуємо Бога, що дав тобі таку благодать.
Хто достойно прославить Тебе, Христе Слово, бачачи Твою благодать, яку Ти дав Твоїм мученикам; бо це миро мученика Димитрія виточується як з джерела, пахощами ж дихає і знищує затьмарення зла.
Джерело, що виходить із землі, напоює раніше, ніж дощ напоїть лице землі; ти ж, мученику, схований під землею, став джерелом мира запашного, Димитрію, і нині напоюєш краї світу.
Богородичний: Знаємо Тебе, Невісту і Матір Божу, Богородице: Тебе знайшло Слово Боже, як мирозапашний паросток, що зацвів смиренням у долині людства; Він побажав Твоєї доброти і вийшов із Тебе носієм плоті, вірних облагодіявши.
Пісня 5
Ірмос: Божественним світлом Твоїм, Блаже, просвіти, молюся, душі тих, що зрання линуть до Тебе, пізнати Тебе, Слово Боже, істинного Бога, що з темряви гріхів взиває.
І ти, серце, захитайся нині, бачачи Божу погрозу, що наблизилась, і взивай: пощади людей Твоїх, Владико Господи, і зупини праведний гнів Твій, Благосердий.
Людей і місто, яких Ти, Ісусе, придбав Своєю кров’ю, не віддай на загибель, бо засмучується земля через страшний землетрус, благає Тебе собор апостолів.
Від путі Твоєї праведної ми відхилилися через розбещений норов, ввели у гнів Тебе, милостивого і незлопам’ятного, але милостивим і щедрим будь до рабів Твоїх.
Богородичний: Нині прийшов час допомоги, нині ублагай, Пречиста, Сина Твого і Господа, щоб Він був милостивим до нас, грішних, і визволив від гніву, що надходить.
Інший.
Ірмос: Ти, Господи, моє світло…
Вогонь божественної любови маючи в серці, ти погасив вогонь безбожного ідолослужіння, славний Димитрію.
Визволяй нас від бід, Димитрію, покриваючи твоїми молитвами тих, хто з вірою і любов’ю прославляє тебе.
Хто з щирою вірою приходить до храму твого, Димитрію, той скоро зціляється від недуг і пристрастей душезгубних.
Богородичний: Слово Боже, єдиносущне з Отцем, стає Твоїм Сином, єдиносущним з Тобою, незбагненно і невимовно.
Інший.
Ірмос: Навіщо Ти мене відкинув…
Ти був пристановищем Того, Хто зійшов з небес заради милости; ти напоїв таємничими даруваннями, як дощ, або краплі, що тихо капотять; і нині із гробу виточуєш ти миро запашне, Димитрію.
У стражданнях, законно відмовившись від любови до світу, Ти, мученику, наповнився єлеєм благодаті Духа; перемігши ж темряви начала, ти отримав нагороду — виточувати миро запашне, Димитрію.
Паростком, що зацвів, став ти у винограднику Господньому, Димитрію, обагрившись кров’ю мук і розсіченими ранами, і болістями страждань, і розпаленням печі; і нині миро виточуєш ти безперестанно.
Ось знову бачиться божественний ковчег — храм мученика, всередину якого священик вносить гріб, що виточує миро і єлей; навколо нього, духовно радіючи, прославимо великого Димитрія.
Як новий Ілля, розпалений ревністю Христової любови, ти царя викрив, а самого себе віддав на смерть, однак і тепер живеш, бо гріб твій показав джерело мира, як сосуд єлея невичерпний.
Богородичний: Написав у давнину про Твоє, Діво, таїнство Твій праотець, співаючи: слава дочки Царевої в путі її, який і Тебе прославив як блаженнішу за всіх людей. Радуйся, всього світу визволення.
Пісня 6
Ірмос: Житейське море, схвильоване бурею напастей, бачачи і до тихого пристановища Твого прийшовши, благаю: визволи з тління життя моє, Многомилостивий.
Не маючи сміливости, Владико, молитися до неба, ми, смиренні, закликаємо обраних Твоїх ангелів до теплої молитви; заради них визволи нас від Твого гніву.
Нині ми пізнали, що Ти не захотів сховати нас під землю з безліччю лютих гріхів; тому Тебе з вдячністю славимо.
Ти повеліваєш коливатися основам землі, щоб ми, смиренні, перестали коливатися в чеснотах і страхом Твого слова утвердилися у кращому житті.
Богородичний: Свята Богоневісто, ущедри нині схвильованих людей; і материнськими Твоїми молитвами гнів Божий на нас скоро перетвори на радість, молимо Тебе.
Інший.
Ірмос: Принесу в жертву Тобі…
Єдинодушно зійшовшись, ми оспівуємо славну і світлоносну пам’ять твою, повну чудес і дарувань Святого і пречесного Духа, блаженний.
Розірви пута моїх гріхів молитвами твоїми, бо як
непереможний мученик ти маєш сміливість перед Владикою, і будь для мене пристановищем і покровом, Димитрію.
Богородичний: Чистою серед терня знайшов Тебе, як чисту лілею, як квітку в долині, о Богомати, Жених; в утробі Твоїй Слово оселилося.
Інший.
Ірмос: Очисти мене, Спасе…
Зацвів ти духовно, як олива плодюча, і списоносними руками був силою умертвлений; вірних же нині утішаєш, миро виточуючи із божественного твого гробу, Димитрію.
Образ бджоли ти показав сам на собі, як виконавець усіляких божественних чеснот, зберігаючи душу твою непорочною для тіла, як для сотів; і нині виточуєш миро, що насолоджує душі.
Ти полюбив Христа всією душею, і до Нього пішов, як до запашного мира, і Його причастився; і нині струмки мира ти виточуєш безперестанно, Димитрію.
Краплини страдницької твоєї крови викраплюючи на землю, ти зробив її джерелом мира; і нині ти безперестанно виточуєш його тим, хто черпає його, Димитрію.
Потом крови твоєї обмитий, ти, мудрий, подаєш твоє миро, як із нового джерела, на зцілення тим, хто потребує і щиро приходить до тебе, блаженний.
Богородичний: Бачачи золотовидий світильник світла, що не заходить, приступімо до нього ми, що маємо душі, затьмарені безліччю гріхів, бо він дає просвітлення і відганяє всіляке затьмарення.
Кондак мученика, глас 2.
Струмками твоєї крови, Димитрію, Церкву Бог окропив, давши тобі силу непереможну і зберігаючи місто твоє непорушним, бо ти його твердиня.
Ікос: Його, великого, всі оспівуємо, зібравшись з вірою, як воїна Христового і мученика, Димитрія, у піснях і співах взиваючи до Владики і Творця вселенної: визволи нас від землетрусу і бід, Чоловіколюбче, молитвами Богородиці й усіх святих Твоїх мучеників, бо на тебе всі надію покладаємо, щоб визволитися від бід і скорбот, бо Ти єси наше утвердження.
Пісня 7
Ірмос: Росоносною піч учинив ангел преподобним юнакам, халдеїв же опаляючи, веління Боже мучителя нахилило взивати: благословен єси, Боже отців наших.
Прославлений і довготерпеливий, Господи, Ти не умертвив рабів Твоїх землетрусом і страшним коливанням землі, а настрашив, намагаючись навернути від зла і дати життя всім нам.
Випустимо зітхання від серця і проллємо сльози, щоб Владика Христос був милостивим до нас і не знищив усіх нас землетрусом за безліч гріхів наших.
Горе нам, викликнімо, і руки простягнімо до Бога Небесного, і перестаньмо далі чинити зло; ось бо Спас, гніваючись, трясе всю землю, бажаючи нас утвердити.
Богородичний: Споглянь на нас, Пречиста, і спаси всіх, хто Тебе оспівує і має бути знищений гнівом Божим, і ярістю великою і страшною; нині вже надходить погроза за безліч гріхів наших.
Інший.
Ірмос: В печі Авраамові юнаки…
Прикрашений божественною славою і благодаттю, мученику страстотерпче, ти сяєш світлом і просвітлюєш тих, що взивають: благословенний Ти в храмі слави Твоєї, Господи.
Як багряницею, прикрашений своєю кров’ю, мученику Димитрію, маючи замість скіпетра хрест, ти, славний, нині з Христом царюєш, взиваючи: благословенний Ти в храмі слави Твоєї, Господи.
Богородичний: Препрославлена і просвітлена Мати Діво, охорони всіх, хто визнає Тебе воістину Богородицею, взиваючи: благословенна Ти в жонах, всенепорочна Владичице.
Інший.
Ірмос: Юнаки єврейські…
Ісая, що колись закликав спраглих черпати воду, якби побачив твій, Димитрію, гріб, безумовно виголосив би: ідіть до джерела мира і почерпуйте спасіння.
Будучи породженням землі, ти оселився в землі лагідних, де вода насолоди; її напившись вдосталь, ти, Димитрію, відкрив нині постійне джерело мира.
О, нові твої боріння! О, дивні мученицькі страждання! Твій бо піт, за Христа пролитий, Він прийняв і явив тебе, блаженний, джерелом мира.
Струмок мира твого проливаючи, ти показав велике море чудес, якими потопляєш недуги душ і тіл, Димитрію, і напасті й усілякі бурі втихомирюєш.
Богородичний: Молоком годувала Ти, Діво, плотеносця Твого — народженого Бога, щоб полегшити у пеклі болісті Адама, що спожив від древа пізнання і заповідь порушив.
Пісня 8
Ірмос: 3 полум’я преподобним росу виточив і жертву праведника водою спалив; бо все твориш, Христе, з волі Своєї; Тебе прославляємо по всі віки.
Ми засмутилися від праведного Твого, Чоловіколюбче, гніву, що несподівано найшов на нас, і остаточним відчаєм охоплені, бачачи Твоє на нас обурення.
Простягнімо руки, вірні, і піднімімо очі до єдиного Владики, Який має спасти, взиваючи: Христе, відверни від нас гнів Твій, бо Ти, Чоловіколюбець.
Тисячі ангелів, собори мучеників, пророків і апостолів, преподобних і святителів святі зібрання благають Тебе, Владико: пощади людей Твоїх смиренних.
Ти знаєш, Милосердний, неміч нашу, і схильність до гріха, і нерозкаяність усіх; але полегши гнів і заспокой наше горе, і Твоєю милістю ущедри світ.
Богородичний: Милостива Богородице, що милостивого породила Спаса, споглянь на горе і стогін людей Твоїх і поспіши ублагати, щоб Він помилував нас.
Інший.
Ірмос: Руки простягнув Даниїл…
Затьмарив ти, славний мученику Димитрію, весь гнів ворожий і напасть, озброєний непереможною силою хреста, і, ставши переможцем, взивав: благословляйте, усі творіння Господні, Господа.
Показавши мучеників благостояння, ти успадкував благозвання мученика: омившись водою святого хрещення, яке вдруге не оскверняється гріховними спокусами, списом проколотий, ти взивав: благословляйте, всі діла Господні, Господа.
Безліч твоїх чудес, якими обдарував тебе Христос, вище всякого розуміння, вони всім свідчать; і благодать зцілень, що вище слова, яскраво проповідує про твою милість до нас, що взиваємо: благословляйте, всі діла Господні, Господа.
Богородичний: Єдину з усіх родів Матір Діву і Богородицю чисту оспівуємо, бо Вона заступниця нашого спасіння, що народила Спасителя світу; до Нього ж ми взиваємо: благословляйте, всі діла Господні, Господа.
Інший.
Ірмос: Семикратно піч…
Бог показав сущим у світі тебе, Димитрію, невгасимою свічкою душевною, що завжди єлеєм діянь; і чертога двері тобі відкрив; і невичерпним джерелом мира тебе явив, подаючи цю благодать як нагороду за чистоту.
Не від крови й не від хотіння тілесного, як говорить Євангеліє, народився ти, Димитрію, а від Бога, увірувавши у втіленого Бога; проливши ж за Нього кров твою, ти одержав з небес дивну благодать і виточуєш миро запашне, що душі духмянить.
Ти став ліствицею одухотвореною, що утверджена плотськими стопами на землі і до небес досягає, бо ти, мученику, Богом збагатився, Який перебував у тобі; ти також стовп, помазаний єлеєм подвигом страждань, і нині виточуєш джерело божественного мира тим, хто приходить до тебе.
Пророк Давид, співаючи, назвав тебе рікою, Богом наповненою, бо невичерпним є твоє миро. Тому і безліч рік, наповнюючись водою, піднімають свій голос, руками ж плещуть у славу Бога, Який прославив тебе через них.
Господь єдиний Трисвятий, Бог наймогутніший, Його ж богословствуючи, страдник Димитрій у в’язницю був кинутий, і разом зі скорпіоном умертвив змія безтілесного, і гординю Лієву подолав через Нестора божественного, списом був проколотий, і нині з гробу виточує миро.
Богородичний: За Адама — Господь, за Єву — Ти, Пречиста, Гавриїл же — за облесливого змія, хрест же — за дерево, замість Едема — сад з гробом; «радуйся» — замість печалі, спис замість вогняної зброї, і багряниця замість листя смоківниці; тому Тебе оспівуємо, Діво як причину всього.
Пісня 9
Ірмос: Бога людям неможливо бачити, бо на Нього не сміють чини ангельські дивитись: через Тебе, всечиста, Слово стало тілом і явилося людям; величаючи Його, з Небесними Силами Тебе ублажаємо.
Всі ми згрішили, і страшно від того, що земля, не згрішивши, страждає: Чоловіколюбець, караючи нас, усю її потрясає; опам’ятаймося і про своє спасіння подбаймо.
Будучи Владикою часу і років, Господи, з волі Своєї Ти можеш миттєво стерти рабів Своїх, але з великого Свого милосердя утримуєшся; дякуємо Тобі, безмовні раби Твої, єдиний Чоловіколюбче.
Землетрусу, меча, гіркого полону і язичницького хитання, падіжу і голоду, недолі і всякої іншої біди позбав, Христе, місто і всяку країну, що вірно прославляють Тебе.
Земля без’язична, стогнучи, взиває: навіщо ви, люди, оскверняєте мене безліччю злих діянь; вас бо Владика щадить, а мене єдину покриває ранами; опам’ятайтеся і покаянням умилостивте Бога.
Богородичний: Тління в Різдві Ти не зазнала, від тління ж визволи всіх нас, Діво, і від тяжкого землетрусу, і від скорботи, вгамовуючи Владичний гнів Твоїми материнськими благаннями, Богорадувана.
Інший.
Ірмос: Камінь нерукосічний…
Розірви кайдани гріхів тих, що прославляють тебе, страстотерпче, зупини підступи пристрастей, знищ єресі і втихомир бурю напастей молитвами твоїми.
Направ на праведні стежки до небесного Царства священну паству твою, вінценосне мученику Димитрію, на пасовище спасіння, на місце вічного спокою.
Ублагай, великомученику Димитрію, Життєдавця Господа і Царя Небесних Сил, щоб Він сподобив небесного Царства і вінців слави тих, хто тебе прославляє.
Богородичний: Тебе, Діво, всі вірні з надією прославляють як корінь, джерело і основу нетління, бо Ти виточила нам особисте безсмертя.
Інший.
Ірмос: Вжахнулося від цього небо…
Прийнявши твій душевний сосуд, наповнений божественним миром, Христос прихилив твою, мученику, главу й упокоїв тебе заради життя твого, що сяє чистотою; тому ублажаємо тебе, бо ти сповнився благодаті виточувати миро всім краям землі.
Ти для тих, що надіються на тебе, нагорода невимовним світлим Преображенням; ти джерело мира невичерпного, о великомученику! Стоячи перед Богом зі сміливістю мученика, виблагай православним перемогу над ворогами і збережи царство.
Силою хреста-переможця, ти переміг Лієве зухвальство, і Нестора-переможця зробив мучеником; і нині всі варварські народи підкорив православним християнам, співдіючи, співвоїнствуючи, укріплюючи краї землі й звеличуючи їх.
Тих, хто прибігає до твого чесного ковчегу, що виточує мира ріку, з теплою любов’ю від щирого серця і твоїми молитвами, мученику Христів, визволи від діл душогубних і від потопу злосмороду пристрастей; покажи їх запашними перед Господом.
День духовної радости святкуємо, Димитрію, бачачи твоє джерело, що безперестанно виточує миро; ти ж, сповнений божественного світла, розжени морок пристрастей, настановляючи нас ходити побожно, як удень, і бачити неприступне Боже Світло.
Богородичний: Ти, Пречиста, — золота голубиця, Яка принесла оливкову гілку — Слово Боже, що помазало плоть Свою єлеєм Божества. Його ж мученик прийняв у серце своє, як у ковчег, і з гробу виточує миро, і намащує лиця вірних.
Світильний: Ти озброїв хрестом Нестора, і через нього на видовищі подолав Лієву гординю, Димитрію, як Христос, відкрив ти ребра свої для списа, ними ж паству свою збережи (двічі).
Слава: і нині…
Господи, Ти споглядаєш на землю з небес і всю її трясеш, визволи нас від землетрусу молитвами Богородиці, бо Ти дав Її християнам Заступницею.
На Хваліте…стихири мученика, на 6, глас 4.
Будучи проколотим, ти поранив борителя твоїми списами і зробив його мертвим і недіючим; його ж злоби позбав нас, Димитрію, і вчини нас міцними проти пристрастей, що мучать нас, святими твоїми молитвами, зворушуючи божественним страхом наші серця і душі, святий Димитрію.
Знаючи тебе, святий Димитрію, як ріку, наповнену водою духовною, молимо тебе: священно зроси душі наші, омертвілі від пристрастей злочинних, заради великої твоєї милости, і обмий тих, що у скверні, і визволи від многих бід і вічної муки.
Як зірка світлосяйна, явився ти на землі сяянням чудес, завжди просвітлюючи піднебесну, славний Димитрію, морок затьмарення відганяючи твоїми молитвами від душ наших і недуги зцілюючи тих, що з любов’ю святкують пам’ять твою, славо мучеників і похвало.
Інші стихири, глас 5.
Прийди, мученику Христів, до нас, що потребуємо твоєї милости, і визволи озлоблених мучительними погрозами і лютістю єретиків, бо вони нас гонять, ніби нагих і полонених, переганяючи часто з місця на місце, і ми блукаємо в горах по печерах; будь милостивим до нас, прехвальний, і дай нам послаблення, втихомир бурю, і погаси обурення на нас, благаючи Бога, що подає світу велику милість.
Ти наша тверда стіна, що не боїться полону; ти нашестя варварів перемагаєш, і недуги та скорботи вгамовуєш; ти сходи, що не руйнуються, і стіна незборима, і градодержець і насельник, і захисник міста твого, Димитрію. Його ж, що нині люто бідує і обтяжений скорботами, спаси, блаженний, твоїми молитвами, благаючи Христа, що подає світу велику милість.
Всі чесноти маючи, ти ввійшов до собору страстотерпців, тому достойно успадкував насолоду блаженного життя; предивно прикрашений ним, і уподібненням Христу вшанований, рівністю списів прославлений, щиро благай, Димитрію, Христа, щоб Він визволив нас, що шануємо тебе, від пристрастей і злої недолі, Він бо подає світу велику милість.
Слава… глас 4.
Через списи ти успадкував благодать Спасову від проколотого списом ребра, з якого Спас виточує нам життя і воду нетління. Вшануймо Димитрія, премудрого в навчанні, вінценосця серед мучеників, що кров’ю закінчив страждання і чудесами засяяв по всій вселенній, ревнителя Владики і милостивого убогих любителя, заступника фессалонікійців у багатьох і частих лютих бідах; його ж щорічну пам’ять святкуючи, прославмо Христа Бога, що подає заради нього всім зцілення.
І нині…
Богородичний: Визволи нас від недолі, Мати Христа Бога, що народила Творця всіх, щоб ми всі взивали: радуйся, єдина заступнице душ наших.
Славослів’я велике, і відпуст.
На літургії
Блаженні з канону землетрусу, пісня 3, на 4; і святого, пісня 6, на 4.
Прокимен: Звеселиться праведник у Господі, і уповає на Нього.
Стих: Почуй, Боже, голос мій, коли ми молимося до Тебе.
Апостол: Послання до Тимофія святого апостола Павла читання, зачало 242 (2, 1-10).
Алилуя, глас 4: Праведник, як фінік, зацвіте і як кедр, що в Ливані, примножиться.
Стих: Насаджені в домі Господньому, у дворах Бога нашого зацвітуть.
Євангеліє від Іоана, зачало 52 (16, 17-27).
Причасний: В пам’ять вічну буде праведник, лихої слави він не убоїться.
На вечірні
На Господи, взиваю… стихири на 8, глас 8.
Несторе, страднику дивний, ти всеозброїв себе Христом, і вступив у тілесну боротьбу з Лієм, і знищив його; невидимими ж стрілами ти поборов невидимого Веліара й умертвив його. Тому Господь, великих дарів Податель, увінчав главу твою вінцем перемоги.
Укріплений божественними словами мученика Димитрія, ти, премудрий Несторе, гордого мучителя мужньо умертвив; і, сповідавши Бога безсмертного, що помер і пекло зруйнував, ти, славний, смерть неправедну прийняв і тому, радіючи, життя вічне успадкував.
Ти був юнаком Божим, красою тіла сяяв, і благодаттю Божою був прикрашений, і силою обдарований, тому силу Лієву подолав — силою Вседержителя, радіючи, постраждав, і приєднаний до собору страдників; з ними ж, радіючи, нас поминай.
Слава: і нині…
Богородичний: Тебе благаємо, заступницю нашу: нас, що у смутку і печалі, не зневаж до кінця, щоб не загинули раби Твої, але визволи нас від нинішнього гніву і печалі, о богообрадувана Пресвята Діво, бо Ти наша стіна і поміч незборима.
Хрестобогородичний: Побачивши Тебе, розіп’ятого на хресті, Ісусе, як Ти страждаєш з волі Своєї, Діва і Мати Твоя, Владико, взивала: горе Мені, Сину найсолодший! Як Ти терпиш неправедно рани, Лікарю, що зціляєш людську неміч і визволяєш все від тління милосердям Твоїм.
Тропар, глас 4: Мученик Твій, Господи, Нестор, у стражданні своїм вінець нетлінний прийняв від Тебе, Бога нашого; маючи бо силу Твою, мучителів подолав, сокрушив і демонів немічні спокуси; його молитвами спаси душі наші.
