«Наша Парафія»

На вечірні

На Господи, взиваю… стихири апостола, глас 4.

Духа благодаттю просвітив ти помисли, на вигляд, як ангел, став ти, Стефане, осяявши тіло внутрішньою світлістю, і явив зорю душевну тим, хто бачить. Заради неї одержав ти і бачення Світла, коли були відкриті для тебе небеса, начало мучеників і похвало.

Як сходинки і ліствиця на небеса було для тебе кидання каміння; зійшовши, ти побачив Господа праворуч Отця, Який поклав на тебе тезоіменитий вінець правицею живоносною. Близько від Нього ти предстоїш як добропобідний і серед мучеників верховний.

Знаменнями і чудесами осяяний, ти погасив догмати зборища беззаконних; вони тебе вбивали і каміння в тебе кидали, а ти молився за прощення гріхів убивць, уподібнюючись Спасу, в Його ж руки віддав ти дух твій, святий Стефане.

Інші стихири преподобного, глас 8.

До ран від мандрування приклалися тобі, преподобний, рани від лютого ув’язнення, що незаконно утримувало престіл законний, люто утискувало закони віри, відкидало пречистий образ Спасів; його ж благодаттю божественною ти посоромив, угоднику Христів.

Ні в’язниця, ні тіснота, ні навіть темрява несвітла, ні рани, ні побиття не змогли відлучити тебе, отче Феодоре, від любови Божої, ні довга, тяжка і нестерпна недуга, ні мізерна їжа, богопросвітлений, але все це ти мужньо перетерпів, передбачаючи нагороду за твої труди.

Замість скорботи — послаблення, замість болістей — насолоду, замість темряви — осяяння дарував тобі Подвигоположник праведний. Замість же дивного на лиці твоєму написання, ти був записаний у книгу життя; до Церкви первородних ти приєднався на небесах і прийшов, радіючи, до торжества ангелів.

Слава… глас 2.

Царю і Владиці всіх, що народився на землі, приноситься пресвітлий вінець, не коштовним камінням прикрашений, а твоєю кров’ю. Мучеників шанувальники, прийдіть, узявши квіти пісень, і сплетімо вінці на голови, і в піснях промовмо: ти, що мудрістю і благодаттю просвітив душу, першомученику Стефане, у Христа Бога проси нам миру і великої милости.

І нині… глас той самий.

Велике і преславне чудо звершилося нині: Діва народжує, і утроба не зітліває; Слово втілюється і від Отця не відлучається; ангели з пастирями славлять, і ми з ними взиваємо: слава в вишніх Богу, і на землі мир.

На стиховні стихири, глас 1.

Із Отця перше віків засяяв Ти і як Син у лоні Отчім єдиносущний в останні літа на руках Материнських, як на престолі, сидів Ти. Оспіваймо нині Його, Якому поклоняються ангели, пастирі і волхви.

Стих: Із лона перше денниці родив Тебе, клявся Господь і не розкаявся.

У Вифлеємі зійшовшись, вірні, побачимо Творця всіх, що лежить у яслах, і обраних від землі халдейської, що принесли дар із трьох речей, як Царю і Богу і заради нас триденному мерцю.

Стих: Сказав Господь Господеві моєму: сиди праворуч Мене.

Від Діви народився Ти у вертепі, і воїнства ангелів оточували Тебе, взиваючи: слава в вишніх Тобі Богу, що народився в образі раба, й оновив світ у лоні Діви і безневісної Матері.

Слава… глас 6.

Ти, Стефане апостоле, став першим серед мучеників і дияконів, страдників похвало, вірних утвердження, славо праведних; стоячи перед престолом Христа Царя, виблагай тим, то святкують чесну пам’ять твою, очищення від гріхів і Царство Небесне.

І нині… глас той самий.

Торжествують ангели на небесах, і радуються люди нині, веселиться ж усе творіння заради народження у Вифлеємі Спаса Господа; бо всяка омана ідольська припинилася, і царює Христос повіки.

Тропар святого, глас 4.

Подвигом добрим подвизався ти, першомученику Христів і апостоле, мучителів викрив ти нечестя; камінням був побитий руками беззаконних, вінець прийняв від правиці з небес і до Бога взивав, промовляючи: Господи, не постав їм гріха цього.

Слава… преподобному, глас 8.

Православ’я наставнику, благочестя і чистоти вчителю, вселенної світильнику, ченців богонатхненна похвало, Феодоре преподобний, ученням твоїм всіх просвітив, сопілко духовна. Моли Христа Бога, щоб спастися душам нашим.

Тропар: Різдво Твоє, Христе Боже наш…

На ранній

На Бог Господь… тропар свята (один раз), і апостола (один раз).

Слава… преподобного.

І нині… свята.

Після 1-ї кафизми сідальний, глас 3.

Безмужне зачаття народжує Спасителя, і волхви приходять Життю поклонитися, люди з ангелами славословлять; вертеп же і ясла дари приносять, оспівуючи народжене Немовля, превічного Бога.

Слава: і нині, той самий.

Після 2-ї кафизми сідальний, глас 4.

Невмістимий усюди, як Ти вмістився в утробі? Сий у лоні Отчому, як Ти на руках Матері? Всяко — як знаєш, як побажав і як благозволив; будучи Безплотним, воплотився волею; і будучи Тим, Яким не був, і не відступивши від єства, заради нас причастився нашої природи; у двох природах народився Христос, бажаючи горній світ наповнити.

Слава: і нині, той самий.

Канон свята перший, з ірмосом на 6, глас 1: Христос народжується… і святих два канони на 8.

Канон апостола, творіння Іоана Дамаскина, глас 5

Пісня 1

Ірмос: Коня і вершника…

Грядіть, вінцями пісень славно увінчаємо першомученика Христової Церкви й увінчаємося божественною Степановою благодаттю, пісню перемоги співаючи.

Маючи лагідну душу вчителя і від любови боготворне смирення, достославний Стефане, ти був першим серед дияконів і заступником вдів.

Ти в поміч апостолам достойно був покликаний і, як вірний диякон, тезоіменитий Стефане, був там, де Христос, прийшовши кров’ю.

Богородичний: Ти за людей, Христе, як Немовля був повитий, ставши Людиною від Діви; Твій же першомученик, побитий камінням, від людського звільнився.

Інший канон преподобного Феофана, глас 4.

Ірмос: Моря Червоного безодню…

Написи на твоєму лиці побачивши, херувими відступили від древа життя; вогненна зброя побожно повертається назад, премудрий Феодоре.

Напис над главою Христа Царя був написаний на хреснім древі; напис же на твоєму лиці був накреслений божественно, премудрий Феодоре.

Піднесений був на хрест Господь, і був проколотий у ребра; ти ж був розтягнутий на лавці, терпляче зносячи проколення, як вівця, особливо назнаменована, священнотаїннику Феодоре.

Будучи прикрашеним мудрістю, отче Феодоре, ти імператора викрив явно злу єресь; терпінням же мук привів його до страху за його мудрування.

Богородичний: Премудрої Мудрости вмістилищем була Ти, Пречиста Богородице, єдине вірних спасіння й оспівування; Ти бо народила нам нині божественне Визволення.

Пісня 3

Ірмос: На нічому поставив Ти землю…

Законно, як воїн Христа, ти, Стефане, виступив проти боговбивць, у непереможну Його силу зодягнувшись; беззаконних лукаве противлення ти викрив.

Розпалений ревністю Христової любови і сповнений віри і Божественного Духа, ти пішов на подвиг, первомученику, проповідуючи всім Божий суд разом з рибалками.

Як проповідник воістину сокровенного і божественного життя, ніби забувши теперішнє, первомученик ділом показав усім переможну істину, Владико, добровільно обравши смерть.

Богородичний: В житейський вертеп увійшов Владика заради нас, принизивши Себе; початок же мучеників, Стефан, виходить із людських страждань, переможений Владичною любов’ю.

Інший.

Ірмос: Веселиться Тобою Церква Твоя, Христе, взиваючи: Ти моя сила, Господи, і пристановище, й утвердження.

Не маючи чого протиставити твоєму вченню, преподобний отче, до ран вдається мучитель, сповнений еллінської жорстокости.

Ти терпляче прийняв рани заради Христа — на плечах і на грудях, і удари по голові, богонатхненний Феодоре.

Мудрістю духовною і гостротою розуму ти посоромив злочестивого і беззаконного мучителя священними твоїми догматами.

Богородичний: Давид пророчими очима побачив Тебе, Мати Божа, як ковчег у Вифлеємі, що носить Немовля Пребожественне.

Кондак свята, глас 3: Діва днесь…

Сідальний, глас 1: Апостоле Христів, перший серед дияконів первомученику премудрий, мучеників верховний, краї землі ти освятив своїми стражданнями, і чудесами просвітив душі людей; визволи, всехвальний Стефане, тих, що шанують тебе, від усяких бід.

Слава… преподобного.

Сідальний, глас 3: Ти мав сміливі уста і посоромив своєю мудрістю і терпінням страждань гордість мучителя; будучи зраненим у лице за всечесну ікону Христову, ти, Феодоре, навчав усіх шанувати її і прославляти, просячи нам великої милости.

І нині…

Богородичний: Різдво безмужне бачачи, Всенепорочна дивувалася і до Народженого Нею взивала: якщо Ти і прийняв вигляд людини, але речі проповідують Тебе Богом, Дитя безначальне безначального Отця і співбезначальне, подавай усім велику милість.

Пісня 4

Ірмос: Не хресті Твоє Божественне страждання передбачивши, Авакум, вжахнувшися, взивав: Ти, Милосердний, владу сильних знищив, зійшовши до сущих у пеклі, як всесильний.

Ревнуючи ангельському старанню, ангельським виглядом прикрашений, ти бачиш божественну славу і її сяяння.

Неправдомовця суддю ж і мучителя, людиновбивцю і батька неправди ти, Стефане, переміг, бо він розставив сіті на себе.

Як перший мученик, Стефан показав путь до страждань, вінцем мученика увінчаний, і, як вінценосець, радується.

Богородичний: Засяяв Ти від Діви, як Сонце, Христе, засвітивши, як денницю, славну пам’ять першомученика, Своєю прикрасивши світлістю.

Інший.

Ірмос: Вознесеним Тебе бачила Церква на хресті, Сонце праведне, і стала в чині своєму, достойно взиваючи: слава силі Твоїй, Господи.

Простягнутого на дошці начертали тебе, Феодоре, за поклоніння Христовій іконі і Богоматері, нелюдською жорстокістю і варварським злодійством.

Від юности ти служив Владиці постом і утриманням, маючи до Нього постійну любов, блаженний Феодоре; ти ще більше прикрасився кров’ю мученика.

Світлий, як сонце, ти зі сходу вийшов, випромінюючи зорю сповідання твого красномовного і мужнього протистояння.

Богородичний: Благословенний Бог Слово, грядущий у Вифлеєм як благоутробний, від безневісної утроби Твоєї, Пречиста; Його ж моли нині спасти тих, хто до Тебе звертається.

Пісня 5

Ірмос: До Тебе, що в світло, як у ризу, зодягнувся, зранку молюся і взиваю: душу мою затьмарену просвіти, Христе, як єдиний милосердний.

Засяяв, як ангел, Твій першомученик, будучи вищим за небесні чини, Христе, і славою Твоєю невимовною насолоджуючись, Чоловіколюбче.

Богословними устами напоєний, першомученик подолав скверних убивць, які вилили на нього потік каміння, і як переможець увінчався.

Непереможна першомученика сміливість, сповнена божественної ревности, бо аж до крови на боговбивць мужньо ополчився.

Богородичний: Того, Хто прийшов від безмужної Матері, першомученик Стефан бачив на небесах у славі незмінного Божества Отця.

Інший.

Ірмос: Ти, Господи мій, Світло, що у світ прийшло, Світло святе, що виводить з темряви невідання тих, хто з вірою оспівує Тебе.

На землі дивній оселившись, ти взяв на себе подорожування, рани, ув’язнення жорстоке і в’язницю перетерпів.

Нині ти воістину радієш в день світлий і світлосяйний, сподобившись переможного вінця божественного першомученика.

Ти виконав до кінця обітницю цнотливости і благочестя, будучи нездоланним, непереможний Феодоре.

Богородичний: Тебе, непереможну зброю на ворогів, пропонуємо; Ти поміч і надія нашого спасіння, Богоневісто.

Пісня 6

Ірмос: Смертоносною бурею схвильоване море пристрастей утихомир, Владико Христе, і від тління відведи мене, як милосердний.

Славний чиноначальник мучеників Стефан, вірні, закони природи благодаттю переміг, божественною славою нині сяє.

Будучи особливо подібним у чесних стражданнях до Тебе, Владико Христе, Стефан воздав убивцям благословенням.

Від скверного діяння вбивць убережи нас, Христе, і сподоби Твоїх співців насліддя першомученика як Благоутробний.

Богородичний: Різдво Твоє, Христе, було початком всесвітнього спасіння й основою богославного сповідання мучеників.

Інший.

Ірмос: Приношу Тобі жертву голосом похвали, Господи, — взиває Церква до Тебе, від бісівської крови очистившись кров’ю, що витекла з ребер Твоїх ради милости Твоєї.

Ще зрошуючись потом подвигів, ти постав перед Подвигоположником, що править усім творінням і судить праведно, богоносний всеблаженний Феодоре.

Ніщо не могло відлучити тебе від любови Христової: ні рани тіла, ні погрози засудження на смерть, ні суєтність земного, всеблаженний Феодоре.

Будучи сином світла і пресвітлого дня, ти преставився до Божественного сяяння, наповнений світлом, яке ні вдень, ні вночі не зменшується, богоприємний Феодоре.

Богородичний: Тебе єдину знайшов серед терня як найчистішу лілею і квітку в долині, о, Богомати, Жених духовний і в Тобі оселився.

Кондак, глас 3: Вчора Владика прийшов до нас плоттю, нині ж раб з плоті виходить; вчора Цар народився плоттю, нині раб побивається камінням. Того ради і представляється першомученик божественний Стефан.

Ікос: Як зірка світла, нині засяяв разом з зіркою Різдва Христового першомученик Стефан сяючий, який просвічує краї землі; тільки затьмарив усе юдейське злочестя, мудрістю слова викривши їх, від Писання пояснюючи і умовляючи їх, що народжений Дівою Ісус Син Божий є Бог; і посоромив їх нечестиві злодіяння першомученик божественний Стефан.

Пісня 7

Ірмос: Преславний отців Господь полум’я погасив, покрив росою юнаків, що одностайно співали: Боже, благословен єси.

Зубами скреготали беззаконні, дихаючи вбивством, як звірі, схопивши, убивали Стефана, який божественно співав: Боже, благословенний Ти.

Наче яскравими і прекрасними квітами, Стефане, прикрашений камінням, ти сам себе привів до Христа Життєдавця, співаючи: Боже, благословенний Ти.

Ти непереможне протистояння Павлове, який раніше гнав угодників Божих, а нині приводить народи до Христа, повіки.

Взятий Духом Святим, Стефане, ти невимовно побачив Сина з Отцем, взиваючи до Тройці: Боже, благословенний Ти.

Богородичний: Тобі, що засяяв від Діви божественної чистої, був принесений як Царю вінець, який божественно оспівував Тебе: Боже, благословенний Ти.

Інший.

Ірмос: У печі персидській юнаки Авраамові, опалені любов’ю благочестя більше, ніж полум’ям, взивали: благословенний Ти у храмі слави Твоєї, Господи.

Розпалений православною ревністю, премудрий Феодоре, ти сміливо відкинув скверну і люту споживу єресі, взиваючи: благословенний Ти, Боже мій і Господи.

Слово мудрости, слово догматів, слово знання, слово вчення отців благочестивих Бог-Слово дарував тобі, що взивав: благословенний Ти, Боже мій і Господи.

Засяявши зі сходу, як сонце, ти засвітив на землі зорю благочестя, яка просвічувала і навчала і поклонятися іконі Христовій, отче Феодоре.

Богородичний: Прикрашеною, препрославленою, сяючою світлом дівства явилася Ти, Богомати, народивши Бога плоттю і повивши пеленами Того, Хто всіх явно повиває.

Пісня 8

Ірмос: Тобі, Творче всього, юнаки в печі, всесвітній хор утворивши, співали: всі діла Господа оспівуйте і прославляйте по всі віки.

Прийдіть, духовною Стефановою славою осяяні, оспіваємо втіленого Бога, взиваючи: всі діла Господа оспівуйте і прославляйте по всі віки.

Тобі, як переможцю беззаконної омани, вінець страждань був сплетений, Стефане; тому ти взивав: Господа оспівуйте і прославляйте по всі віки.

Явився тобі Христос у славі Отчій, сповіщаючи явно про нагороду за твої страждання; тому ти взивав: Господа оспівуйте і прославляйте по всі віки.

Зібрали нам собор Владичне Різдво і пам’ять першомученика; тому безперестанно Господа оспівуємо і прославляємо по всі віки.

Богородичний: Тебе, що незбагненно словом народила Господа і дівство зберегла, Діво, всі діла благословляємо і прославляємо по всі віки.

Інший.

Ірмос: Руки розпростерши, Даниїл пащі левів затулив у рові; вогненну ж силу погасили, опоясавшись доброчесністю, благочестиві юнаки, взиваючи: благословіть, усі творіння Господні, Господа.

Як лев, всеблаженний, з твердою надією в душі, ти не убоявся устремління єретиків, тезоіменитого лютости; його ж зневаживши, до людей, радіючи, ти взивав: благословляйте, всі діла Господні, Господа.

Прикрасивши мужністю душу, цнотливістю ж — бажання, світлий розум придбавши, ти керував своїми помислами праведністю, взиваючи: благословляйте, всі діла Господні, Господа.

Бурхливий потік єресі ти, отче, висушив, твоїми повчаннями, преподобний, і премудрими настановами хитрощі злочестивих зруйнував, взиваючи: благословляйте, всі діла Господні, Господа.

Богородичний: Той, Хто створив на початку людську природу, Бог, зодягнувся в неї від пречистої Твоєї і святої утроби, Пречиста, нині народившись у Вифлеємі за пророцтвом; тому всі Тебе благословляємо, Маріє Богоневісто.

Пісня 9

Ірмос: Ісає, радій! Діва мала в утробі і породила Сина Еммануїла, Бога й людину, Схід — ім’я Йому; Його величаючи, Діву ублажаємо.

Всякий рівень похвал перевищив ти, Стефане, і неложно перевершуєш ти кожне слово; знемагає бо людський розум, щоб сплести тобі достойний вінець похвал.

О, блаженний твій, Стефане, глас, яким ти провіщав! Не постав, Владико Христе, убивцям у гріх, але як Бог і Сотворитель прийми дух мій, як жертву запашну.

Ти прийняв нагороду за страждання — переможний вінець від руки Вседержителя; і нині, всеблаженний Стефане, стоячи перед Царем, увінчай тих, що славою і благодаттю оспівують тебе.

Богородичний: Земного буття початок прийняв від Діви плоттю Син безлітний від Отця; Його ж ради убивають Стефана, подібного до Христа; нині він наслідував від початку вічне життя.

Інший.

Ірмос: Камінь нерукосічний від Тебе, Діво, нерозсіченої гори, відсікся і став наріжним каменем — Христос, і роз’єднані єства з’єднав; тому, радіючи, Тебе, Богородицю, величаємо.

Переможений божественним бажанням, ти, богомудрий, перетерпів ополчення гонінь, і жорстокого гонителя знищив, прийнявши подвигів вінець, отче Феодоре.

Багатство небесне знайшов ти і вічну оселю замість гіркої в’язниці, подорожування і пересування; і нині насолоджуєшся вічною насолодою.

Не переставай, отче, приносити моління і благання за мою неміч і за братію, щоб, разом поживши, досягли разом і обоження.

Богородичний: Тебе, Діво, що вище розуму і слова нині породила у Вифлеємі Бога-Слово і в пеленах Його поклала, як істинну Богородицю і Діву величаємо.

Світильний: Ти бачив Слово пребезначальне, що стояло праворуч Отця, і сповнилося лице твоє невимовного світла, апостолів похвало і мучеників славо; прикрасився ж ти вінцем через побиття камінням, і кончину прийняв ти божественну.

Слава: і нині, світильний свята.

В яслах Ти був покладений, ставши Немовлям; зірка ж покликала тройцю волхвів; пастирі ж чуду дивувалися, поспішаючи побачити Бога втіленого; ангельські сили, дивуючись, взивали: слава в вишніх Богу.

На Хваліте… стихири на 6.

Страдницький вінець сплетімо, вірні, першостраднику із словесних квітів, бо він мученикам приготував путь, і в радості взивав: ось, я бачу небеса відкритими, і Сина Божого, що стоїть праворуч Отця.

Глас 2.

Перший у дияконах, першим і серед мучеників став ти, святий Стефане; ти став дорогою для святих, і багато мучеників привів до Господа; тому тобі небо відкрилося, і Бог тобі явився; Його моли, щоб спастися душам нашим.

У святиню зодягнувся ти, блаженний Стефане, першомученику і перший дияконе, ангелів співпричаснику; заступай і молися за нас Спасу безгрішному.

Першомученика і мужнього Христового угодника Стефана, першого диякона, достойно вшануймо; бо він, стоячи серед беззаконних, праворуч Отця Сина побачив.

Глас 4.

Стефане славний, небесний громадянине, блаженний угоднику Христів, сотвори молитву за душі наші.

Глас той самий.

Стефан є добрим початком мучеників, повним благодаті і сили; він творить знамення і великі чудеса в людях; беззаконними був побитий камінням, але просвітився, як ангел, і бачив славу Твою, розіп’ятого заради нас, праворуч Сили, і духом благодаті був узятий на небеса, і тому з чинами ангельськими оселився і молиться, щоб спастися душам нашим.

Слава… глас 5.

Першомученику апостоле і перший дияконе, двері мучеників і славо праведних, апостолів похвало, ти бачив небеса розкритими, стоячи на судилищі, і Сина Божого праворуч невидимого Отця.

Тому, як ангел, просвітившись лицем, взивав за тих, що побивали тебе камінням: не постав їм цього за гріх; і нині виблагай тим, що з любов’ю прославляють тебе, очищення від гріхів і велику милість.

І нині… глас той самий.

Неосяжне звершилося сьогодні у Вифлеємі таїнство: Невидимий стає видимим, Безплотний втілюється, Слово оземлюється, і Сущий стає тим, яким не був. Діва народжує у вертепі Немовля, Творця природи; ясла стають престолом небесним, худоба утворює оточення херувимське, пастирі дивуються, волхви дари приносять, ангели, оспівуючи, промовляють: слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління, Незмінний Еммануїле.

На стиховні стихири, глас 6.

Веселить радістю свято все творіння, і небеса з нами радіють; в яслах бо Сотворитель від Діви втілюється, й у Вифлеємі Юдейському Слово преславно являється Немовлям; люди, промовляймо: благословенний народжений Боже наш, слава Тобі.

Стих: Із утроби перше денниці родив Я Тебе — клявся Господь і не розкаявся.

Щоб створити земних небесними, Ти прийшов на землю і воплотився від Діви, і став видимим Немовлям, будучи превічним Словом; волхвів покликав із Персії на поклоніння Тобі, Щедрий; з ними ж взиваємо: благословенний народжений Боже наш, слава Тобі.

Стих: Сказав Господь Господеві моєму: сиди праворуч Мене. Юним дитям явився Ти, Ісусе, що раніше віків із Отця засяяв, бажаючи оновити всіх людей, що через гріхопадіння застаріли. Тому до Тебе всі вдячно завжди взиваємо: благословенний народжений Боже наш, слава Тобі.

Слава… глас 8.

Радуйся в Господі, вінценосне Стефане, подібний до Владики, бо і першомучеником став ти Христа Царя нашого, і оману беззаконних юдеїв ти знищив; молись же за нас до Господа.

І нині… глас той самий.

Як висловлю велике таїнство? Безплотний втілюється; Слово оземлюється; Невидимий стає видимим; Недоторканий стає доторканим; Безначальний починається; Син Божий стає Сином людським; Ісус вчора і сьогодні, і по всі віки Той Самий.

На літургії

Блаженні свята, пісня 1, на 4; і святого, пісня 3, на 4.

Прокимен свята, і до віддання; і апостола, глас 8.

По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх.

Стих: Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.

Діяння святих апостолів читання, зачало 17 (6, 8-15; 7, 1-5. 47-60).

Алилуя, глас 1: Сповідують небеса чудеса Твої, Господи, і істину Твою в Церкві святих.

Євангеліє від Матфея, зачало 87 (21, 33-42).

Причасний свята, і до віддання: По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх.

Опубліковано: 07.09.2012.