«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиЛітургікон, або Служебник

Вхідні молитви

Священик, маючи намір правити Святу Літургію, наперед готує себе до відправи належними за церковним Уставом богослужіннями, а саме: вечірнею, утренею і часами, а також повинен прочитати належне за Уставом правило перед Святою Літургією і молитви перед Святим Причастям. Насамперед він повинен бути в мирі зі всіма, ні на кого нічого не маючи, зберігаючи серце, по змозі, від лукавих думок, і з вечора стриматися від їжі та пиття аж до часу, поки не звершить Служби Божої. В самий день відправи Святої Літургії священик із дияконом, кожен маючи на собі підрясник, а не священні одежі, поклоняються тричі на схід перед царськими дверима. Тоді диякон промовляє:

Диякон: Благослови, владико.

Священик: Благословенний Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Диякон: Амінь. Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі Царю Небесний. Святий Боже. Пресвятая Тройце. Отче наш.

Священик: Бо Твоє є Царство…    

Диякон: Амінь.

І моляться кожний окремо:

Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо жодного оправдання не маючи, ми, грішні, Тобі, як Владиці, цю молитву приносимо: помилуй нас.

Слава… Господи, помилуй нас, бо на Тебе ми надіємось: не прогнівайся дуже на нас, і не пам’ятай беззаконь наших, але зглянься і нині, як Милосердний, і визволи нас від ворогів наших. Бо Ти Бог наш, а ми люди Твої, всі творіння рук Твоїх, і ім’я Твоє призиваємо.

І нині… Милосердя двері відкрий нам, благословенна Богородице, щоб ми, на Тебе надіючись, не загинули, а від усякого лиха Тобою визволилися. Бо Ти єси спасіння роду християнського.

Потім підходять до образа Христа і цілують його, промовляючи:

Пречистому Твоєму образові поклоняємось, Милосердний, благаючи прощення провин наших, Христе Боже, бо Ти з волі Своєї тілом зійшов на хрест, щоб визволити створених Тобою з ворожої неволі. Тому вдячно співаємо Тобі: Ти радістю наповнив усе, Спасе наш, прийшовши спасти світ.

Тоді цілують також і образ Богородиці, промовляючи тропар:

Богородице, Ти єси джерело милосердя! Сподоби і нас Твоєї милости; зглянься на грішних людей; покажи, як завжди, силу Твою, на Тебе бо надію покладаючи, співаємо Тобі: «Радуйся!» — як колись Гавриїл, безтілесних архистратиг.

Схиливши голову перед святими дверима, священик молиться:

Господи, простягни руку Твою з висоти святої оселі Твоєї і зміцни мене на відправу цієї Служби Твоєї, щоб я неосудно став перед страшним престолом Твоїм і безкровне священнодійство відправив, бо Твоя є сила і слава на віки вічні. Амінь.

Перед літургією Ранішосвячених Дарів ця молитва не читається.

Вклонившись один одному, кланяються народові і входять південними дверима до святилища, промовляючи:

Увійду в дім Твій, поклонюся храмові святому Твоєму в страсі перед Тобою. Господи, веди мене правдою Твоєю, супроти ворогів моїх вирівняй путь мою перед Тобою; бо немає правди в устах їх: серце їх суєтне, горло їх — гріб відкритий, язики їх улесливі. Суди їх, Боже: нехай відпадуть від замірів своїх; за їхню превелику безбожність відкинь їх, бо багато прикростей учинили Тобі, Господи. А всі, що надіються на Тебе, нехай звеселяться, нехай повік радіють, і Ти оселишся між ними, і хвалитися будуть Тобою всі, що люблять ім’я Твоє. Бо Ти благословляєш праведника, Господи, ласкою, як щитом, вкриваєш нас.

У вівтарі кланяються тричі земно перед святим престолом і цілує священик святе Євангеліє і престол, а диякон — престол. Тоді кожен бере в руки свій стихар і, тричі вклоняючись на схід, кожний про себе каже:

Боже, очисти мене грішного і помилуй мене (тричі).

Диякон підходить до священика з стихарем та орарем у правій руці і, вклонившись перед ним, каже:

Диякон: Благослови, владико, стихар з орарем.

Священик благословляє, промовляючи:

Священик: Благословенний Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Диякон: Амінь.

Диякон відходить і облачається в стихар, проказуючи:

Зрадується душа моя в Господеві, бо нарядив мене в ризу спасіння і в одежу радощів одяг мене; мов на жениха, поклав на мене вінець і, як невісту, прибрав мене красою (Іс. 61:10).

І, поцілувавши орар, кладе його на ліве плече.

Одягає поручі на праву руку, проказуючи:

Правиця Твоя, Господи, вславилась силою; права рука Твоя, Господи, перемогла ворогів і великою славою Твоєю стер єси супротивників (Вих. 15:6–7).

Також одягає поруч і на ліву руку, проказуючи:

Руки Твої створили мене і впорядкували мене; врозуми мене — і навчуся заповідей Твоїх (Пс. 118:73).

Облачившись, диякон приготовляє все на жертовнику до проскомидії: дискос ставить з лівого боку, а чашу з правого, і розкладає все інше.

Священик, поклавши підризник на ліву руку, тричі хреститься і кланяється на схід, тоді благословляє знаком хреста підризник, проказуючи:

Благословенний Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

І одягає його, проказуючи:

Зрадується душа моя в Господеві, бо нарядив мене в ризу спасіння і в одежу радощів одяг мене; мов на жениха, поклав на мене вінець і, як невісту, прибрав мене красою (Іс. 61:10).

Також благословляє єпітрахиль і, накладаючи на себе, проказує:

Благословен Бог наш, що проливає благодать Свою на священиків Своїх, мов миро на голову, що на бороду спливає, на бороду Ааронову, що спливає до краю одежі його (Пс. 132:2).

Тоді бере пояс і, підперезуючись, проказує:

Благословен Бог, що підперезує мене силою, стелить непорочною путь мою, зміцнює ноги мої, як улані, і на високостях ставить мене (Пс 17:33–34).

Благословляючи поручі і одягаючи на праву руку, проказує:

Правиця Твоя, Господи, вславилась силою; права рука Твоя, Господи, перемогла ворогів і великою славою Твоєю стер єси супротивників (Вих. 15:6–7).

Також і на ліву руку:

Руки Твої створили мене і впорядкували мене, врозуми мене – і навчуся заповідей Твоїх (Пс. 118:73).

Якщо має набедреник, благословляє його і одягає, проказуючи:

Прив’яжи меч Твій до бедра Твого, Сильний, силою Твоєю і красою Твоєю, і натягни лук, і йди щасливо, і царствуй правди ради і лагідности і справедливости, і дивно поведе Тебе правиця Твоя завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь

Благословляє фелон, цілує та одягає, проказуючи:

Священики Твої, Господи, зодягнуться в праведність, і преподобні Твої радітимуть завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь (Пс. 131:9).

Підходять до умивальниці і умивають руки, проказуючи:

Умию в невинності руки мої і обійду жертовник Твій, Господи, щоб було чути голос хвали і щоб оповісти про всі чудеса Твої. Господи, полюбив я красу дому Твого і місце перебування слави Твоєї. Не погуби душі моєї з грішниками і життя мого з людьми кровожерними, що в їх руках злочинство, а правиця повна підкупів. А я ходжу в моїй непорочності; визволи мене, Господи, і помилуй. Нога моя стоїть на прямій путі; в церквах благословлятиму Тебе, Господи (Пс. 25:6–12).

Тоді відходять до жертовника для звершення проскомидії.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору