Миколаївська церква1601рік
Лудинська церква – одна з найдавніших дерев’яних церков усієї Волині, тож увагою науковців не обділена. Та й її світлин у всесвітньому павутинні доста. Як видно, не лякають аматорів УЦА ані прикордонна зона із суворими табличками, ані жахливі дороги.
Не злякалися й ми. Тож, їдучи уздовж колишньої оборонної лінії з підірваними дотами, вкотре дякували Богові за збереження древньої святині у полум’ї воєн, що прокочувалися краєм з печальною регулярністю.
Логвин у відповідній статті чотиритомника «Пам’яток УРСР» спокушає мандрівця згадкою про «безцінні витвори станкового живопису XVІ (!) – ХVІІІ ст.» в інтер’єрі. Та марно, всередину церкви ми не потрапили, оскільки священик, що мешкає поблизу Миколаївської церкви, служить в іншому селі. А настоятель лудинського храму, навпаки, живе не в Лудині… Недовідомі шляхи Господні і місцевого єпископа… Вочевидь, і інші фотографи схопили облизня – світлин «станкового живопису» ми так і не знайшли.
Але щастя, хоч і не повне, нас таки зігріло. Велична й гармонійна церква, гарна й затишна церковна садиба, тепла провесінь і спів першої вівсянки… Що іще потрібно нормальним романтикам?