Дерев’яні (Д)Муровані (М)Усі
Наддніпрянська школа Сіверсько-чернігівська школа Слобожансько-полтавська школа Східноподільська школа Поліська школа Волинська школа Галицька школа Західноподільська школа Бойківська школа Гуцульська школа Лемківська школа Буковинська школа Марамороська школа Берестейська школа Український класицизм (Д) Український історизм (Д) Український модерн (Д) Давньоруські церкви Українське Відродження Українське бароко
Український класицизм (М) Український історизм (М) Український модерн (М)
Полтавська область, м. Полтава, вул. Паїсія Величковського 2А

Хрестовоздвиженський собор Хрестовоздвиженського монастиря (Г, К)
1689 – 1709 (перша пол. ХVІІІ ст.?) рр.

В часі перших національно-визвольних змагань, а саме у 1650 році, з благословення київського митрополита Сильвестра Косова і з нагоди перемоги над польським військом на околиці Полтави постав Хрестовоздвиженський монастир.

Місце обрали красивезне — на маківці зарослої віковою дібровою гори, над долиною річечки із суто полтавською назвою Тарапунька. Певна річ, перші монастирські споруди зводилися із міцної дубової деревини.

Аж ось 1689 року за ктиторства гетьмана Івана Самойловича почалося спорудження мурованого Хрестовоздвиженського храму. Та справу не завершили: через шість років монастир майже дощенту поруйнували кримські татари. Після того набігу за собор узялися генеральний суддя Василь Кочубей зі своїм кумом Іваном Мазепою. Проте й на цей раз не заладилося. Вікопомна Мотря і події Північної війни, що розгорнулися на Полтавщині, знову призупинили будівництво собору. Розділені українці, як відомо, у тій війні програли, незалежно з якого боку — Петра чи Мазепи, вони знаходилися. Та життя тривало і гріхи треба було спокутувати. І нарешті, вже після 1709 року — достеменна дата невідома — над Полтавою таки вознісся собор нечуваної краси. Не менш прекрасним був і перший іконостас храму, виконаний геніальним Василем Реклинським, вихованцем Києво-Печерської ікономалярської майстерні. На жаль, і цей, і другий, пізніший іконостас знаменитого Сисоя Шалматова зникли у вирі часу… Точніше, перший згорів ще у 1750-х, а другий знищили войовничі безбожники у 1930-х… На жаль, створений у 1990-х роках новий іконостас явно програє своїм бароковим попередникам, хоча його різьблення й заслуговує на похвалу.

Та досить ламентацій. Краще обійдімо Хрестоздвиженський храм навколо. В ньому цілком унікально поєдналися гетьманське та козацьке бароко, внаслідок чого він має три нави і сім бань. Незвичайна простота і чіткість обрису, а також скромна і водночас вишукана орнаментика стін вигідно вирізняє собор навіть в ряду високомистецьких шедеврів Києва і Чернігова.

Будете в Полтаві — не проминіть один з найкращих українських храмів.

Усі фото