Дерев’яні (Д)Муровані (М)Усі
Наддніпрянська школа Сіверсько-чернігівська школа Слобожансько-полтавська школа Східноподільська школа Поліська школа Волинська школа Галицька школа Західноподільська школа Бойківська школа Гуцульська школа Лемківська школа Буковинська школа Марамороська школа Берестейська школа Український класицизм (Д) Український історизм (Д) Український модерн (Д) Давньоруські церкви Українське Відродження Українське бароко
Український класицизм (М) Український історизм (М) Український модерн (М)
Полтавська область, Лубенський р-н, с. Снітин

Воскресенська церква (Т, ЕК)
1805 рік

Нинішній Снітин — то давньоруське посульське місто Кснятин, про що гордо сповіщає поблякла таблиця на в’їзді у село. Сумовито виглядає не лише напис. На пустирі з потрісканим асфальтом стоїть чудова церква, яка має вельми обшарпаний вигляд. Колись над нею линув у небесну блакить гарний купол, а стіни були потинькованими і біленькими. За бузувірної влади купол зруйнували, накривши новітню «колгоспну комору» чотирисхилим дахом.

Вже пізніше, за вільної України, тиньк зі стін обсипався самотужки… Зате з-під нього проступила гарна лекальна цегла карнизів. Ось так усе таємне поступово стає явним. Явною стала і імперська дурість Павла І, який у 1801 році заборонив будувати церкви у «малоросійському вкусє», а вперті малороси (зокрема, бунчукові товариші, брати Андрій та Яким Новицькі) все одно їх будували, приховуючи за модним класицизмом свою мазепинську сутність.

Дай же Боже, щоб і сучасні снітинці не забували, якого вони роду-племені, і колись таки відновили свою церкву в усій первісній красі.

Усі фото