Дерев’яні (Д)Муровані (М)Усі
Наддніпрянська школа Сіверсько-чернігівська школа Слобожансько-полтавська школа Східноподільська школа Поліська школа Волинська школа Галицька школа Західноподільська школа Бойківська школа Гуцульська школа Лемківська школа Буковинська школа Марамороська школа Берестейська школа Український класицизм (Д) Український історизм (Д) Український модерн (Д) Давньоруські церкви Українське Відродження Українське бароко
Український класицизм (М) Український історизм (М) Український модерн (М)
Полтавська область, Диканський р-н, смт. Диканька, вул. Белінського 1

Троїцька церква (Т)
1780 рік

Троїцьку церкву збудували коштом Павла Кочубея – прямого нащадка того самого любителя «русскаго міра» і супротивника Мазепи. Одначе попри важкий імперський спадок, храм вийшов цілком українським. Класичний тетраконх (без виділеного центрального об’єму) дуже вдало замкнув перспективу від панського маєтку до мальовничого диканського ставу.

На жаль, від пишного пізньобарокового інтер’єру церкви не збереглося геть нічого. Не зберігся і «Страшний Суд», намальований ковалем Вакулою, про що так яскраво написав Микола Васильович у своїх «Вечорах»…

Та все ж довгий час принаймні іззовні церква виглядала по-гоголівськи романтичною і веселковою. На жаль, це ніяк не розраджувало місцевого батюшку із кочубеївського Патріархату, який страшенно бідкався на зубожіння і відсутність парафіян. Але ж лукавив служитель культу – бо десь після 2012 року коток євроремонту щосили прокотився по архітектурно-літературній красуні….

Відтак маємо конкретне прохання до нових поколінь Вакул та інших іконописців: створюючи канонічні композиції Страшного Суду, не бійтеся розширювати пекло зображеннями євроремонтників пам’яток архітектури.

Усі фото