Церква св. Іоана Богослова (васильківська група)1726 рік (добудована 1884)
Довгий час услід за чотиритомником «Пам’ятки УРСР» ми вважали, що церква Іоана Богослова у Розкопанцях — найяскравіший представник українського історизму. Та все змінилося, коли стараннями та «розкопками» київського архітектора Івана Бикова відкрилася правдива історія не історичної, а, як виявилося, істинно народної наддніпрянської церкви — скромного шедевру невідомих майстрів.
Тож слово першовідкривачеві (під нашою редакцією).
«Не кожен день знаходиш храми початку ХVІІІ століття, «зашифровані» під кінець ХІХ-го … Розкопанці лежать між пагорбами на захід від Богуслава, біля річки Рось. Село засноване на початку ХІХ-го століття. Перші його мешканці буцімто жили в землянках, викопаних («розкопаних») у згаданих пагорбах. Звідси й назва.
У центрі села стоїть п’ятизрубна трибанна церква Івана Богослова. Пам’ятка архітектури національного значення за № 920. Всі джерела називають датою побудови храму 1880-ті рр. Мене завжди дивувало, як могли у епоху «єпархіального» стилю побудувати такий автентичний, народний храм. Правда, в каталозі церков Київської області зазначено: «1880 (перенос)». Звідки ж була перенесена і коли побудована ця чудова церква? Істина відкрилася після прочитання реферату про історію розкопанецької середньої школи. Наприкінці 1870-х рр. жителі села придбали в сусідньому Богуславі стару Покровську церкву. У місті якраз збиралися будувати нову. Стара церква була побудована ще в 1726 р. (за свідченням Лаврентія Похилевича) і стояла на кам’янистому острові, де нині парк і пам’ятник Марусі Богуславці. До речі, у Покровській церкві, попередниці героїні моєї розповіді, служив священиком батько тієї самої легендарної Марусі Богуславки. Спочатку церква була тризрубною, триверхою, подібною до тієї, що прикрашає сусіднє с. Бородані. У 1884 р., після перенесення в Розкопанці, до старої будівлі Покровської церкви прибудували більш низькі бічні зруби та шатрову дзвіницю. Оновлену церкву освятили в ім’я Івана Богослова».
Слід зазначити, що існує й інша версія щодо мандрівки церкви із Богуслава в Розкопанці. Як стверджують деякі джерела, це сталося ще у 1826 році у зв’язку з частими підтопленнями храму водами річки Рось.
І все ж остаточно у давності церкви нас переконали не шкільні реферати чи інтернет-дописи, а світлини інтер’єру, виконані тим же п. Іваном Биковим. Старі ригелі, бруси та розписи не залишили жодного простору для маневру думкою. Фізика, вона й у Богуславі не лірика.
Наостанок додамо ще кілька фактів із біографії церкви. Знаменно, що саме в ній був охрещений майбутній художник, друг та визволитель із кріпацтва Великого Кобзаря Іван Максимович Сошенко. У ХХ столітті цікавого було мало. За колективізації святиню було зачинено; під час Другої світової війни вона повернулася до життя, але ненадовго. В 1950-60-х роках церкву використовували як приміщення для клубу, згодом — як сховище мінеральних добрив. І тільки у 1990 році в храмі відновилося богослужіння.
Будете проїздом у Богуславі — не полінуйтеся завернути до близьких Розкопанців. Слово честі, не пошкодуєте!