Церква св. Йосипа Обручника (васильківська група)1766 рік
В селі з такою назвою і церква мала б бути не тільки поетичною а й, так би мовити, якоюсь старосвітською. Вірте, не вірте, але очікування повністю справдились.
Ми приїхали у Житні Гори восени, «у теплі дні збирання винограду» (М. Рильський), і одразу відчули напівзабуту, давню теплоту старого храму. Закінчувалася всенішна, і бабульки-півчі лагідно і злагоджено славили Бога, що показав нам світло… А Творець Неба і землі зі Своїми найближчими друзями та пророками, зображеними на чудовому, первісному іконостасі, іще лагідніше осяяв наші темні і натомлені серця…
І нехай церква св. Йосипа Обручника не змогла похвалитися сміливими архітектурними знахідками, — вона обдарувала нас чимось незміримо більшим: смиренням, миром і зустріччю із минулим, без якого не буде грядущого…
P.S. Прикро, але казка скінчилася: автентичний інтер’єр храму можна побачити тільки на наших світлинах. Десь на початку 2010-х старий рококошний іконостас було піддано руйнівній «реставрації» під «бароко», причому чимало іконостасних ікон зникло в невідомому напрямку. На довершення злочину вандали-«реставратори» заховали під потворною вагонкою виразні склепіння церкви разом із різьбленими ригелями.
Тож перед відвідинами Житніх Гір радимо запастися бромом…
Усі фото
