Церква Різдва Пресвятої Богородиці (центральна група)1784 рік
Один з наймонументальніших храмів школи. Особливо це відчувається зблизька, коли впритул підходиш до потужних нижніх вінців, оголених часом і незавершеною реставрацією радянських часів. Очевидно, старих дубів у ХVІІІ ст. в Тулинцях не бракувало — таких великих колод ще треба пошукати. Попри прибудову до бабинця у другій половині ХІХ ст. незугарної дзвіниці, церква справляє колосальне враження. Його не псує навіть явно завелика новітня баня на наві. Усередині враження посилюється архаїкою асиметричних площин і лаконічних форм. Навіть ригелі-стяжки тут чомусь геть нерізблені. Гарні професійні розписи кінця ХІХ ст. не зазнали змін від часів створення — і слава Богу! Від хорів на західній стіні нави лишилася тільки огорожка як пам’ятник навіки зниклим бароковим хорам звичайних сільських храмів…
Церква вигідно виглядає з усіх боків. Але тільки у безлиствяну пору. Дуже вже багато дерев виросло на древньому городищі, де нині височить храм. Втім, може ця гущавина та глушина свого часу і врятували святиню від знищення?..