Церква Перенесення мощів свт. Миколая (центральна група)1899 рік
На зламі ХІХ — ХХ ст. подібні церкви будувалися сотнями — чи за смаком народних майстрів, чи за проектами знаних архітекторів (найчастіше — В. Нагірного). І все ж таки усі ці храми різні. Ті з них, що суміщають риси кількох шкіл — окрім галицької ще й гуцульської чи бойківської, ми зараховуємо до історизму. Решту вважаємо традиційними і включаємо до центральної групи школи.
Миколаївська церква із бориславських Тустановичів має аж дві родзинки: цікаві випусти вівтарних брусів і зовнішню казальницю на західному фасаді. Вельми щільний цвинтар навколо храму, де ростуть не лише бур’яни, а й вікові дуби, схиляє до задуми. Втім, вирости до філософських узагальнень тій задумі заважає гамірна траса, по якій ганяють спраглі прихильники трускавецької мінералки…
Усі фото
