Місяць січень 1-й день. Обрізання господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа і пам’ять святого отця нашого Василія Великого архиєпископа кесарії Каппадокійської
На великій вечірні
Співаємо Блажен муж… і антифон 1.
На Господи, взиваю… стихири на 8.
Свята на 4, глас 8.
Як сходив Спас до роду людського, був повитий пеленами, і незневажив плотського обрізання, восьмиденний по Матері, і безначальний по Отцю; до Нього, вірні, взиваємо: Ти Бог наш, помилуй нас (двічі).
Не посоромився всеблагий Бог обрізатися плотським обрізанням, але дав Самого Себе за образ і накреслення всім на спасіння; бо Творець Закону виконує законне, і пророків провіщання про Нього. Ти, що все тримаєш у руках і пеленами повиваєшся, Господи, слава Тобі (двічі).
Інші стихири святого Василія, на 4, глас 4.
Ти названий був тезоіменитим Царству, будучи царським священством, народом Христовим святим, ти премудро керував ним; тоді ти, отче Василію, прикрасився вінцем Царства Того, Хто царює над усіма царями, Господа, народженого і з’єднаного з Отцем, превічного Сина і співбезначального; Його ж моли спасти і просвітити душі наші (двічі).
Святительськими одежами прикрашений, ти з радістю проповідував Євангеліє Царства, отче Василію, виточуючи учення Православної Церкви, яким нині і ми просвічуємося; єдине Божество, що в Отці Вседержителі, і в Єдинородному Слові Божому, і в Божественному Дусі, благословляємо і славимо у Трьох лицях нероздільно; Його ж моли спасти і просвітити душі наші.
Перебуваючим з Небесними Силами, отче Василію, і живучи ще на землі у плоті, ти, як безплотний, ревнував їх житію світлістю і чистотою житія твого; моли Христа Бога нашого спасти від бід і темряви невідання тих, що насолоджуються богонатхненним твоїм ученням, і просвітити душі наші.
Слава… глас 8.
Ти, преподобний, був ревнителем премудрости і всього божественного, постійно пам’ятаючи про смерть, ти благо чесножитіє проводив, огородивши плотські пристрасті силою стриманости і повчанням Божественного закону, ти зберіг непідкореним духовний сан. Багатством чеснот ти підкорив духу всяке плотське мудрування; тому плоть і світ і диявола зненавидівши, ти предстоїш Христу; проси душам нашим великої милости.
І нині… глас той самий, перша стихира: Як сходив Спас до роду людського…
Вхід. Прокимен дня.
Паремії три.
Буття читання (17, 1-14).
Явився Господь Аврамові і сказав йому; Я Бог твій всемогутній; ходи переді Мною і будь непорочним; і поставлю завіт Мій між Мною і тобою, і дуже розмножу тебе. І упав Аврам на лице своє. Бог продовжував говорити з ним і сказав: ти будеш отцем безлічі народів, і не будеш ти більше називатися Аврамом, але буде тобі ім’я; Авраам, тому що Я зроблю тебе отцем безлічі народів; і дуже розмножу тебе, і народжу від тебе народи, і царі вийдуть від тебе; і поставлю завіт Мій між Мною і тобою і між нащадками твоїми після тебе в роди їх, завіт вічний, і Я буду Богом твоїм і нащадків твоїх після тебе; і дам тобі і нащадкам твоїм після тебе землю, по якій ти мандруєш, усю землю Ханаанську, у володіння вічне; і буду їм Богом. І сказав Бог Аврамові: ти ж збережи завіт Мій, ти і нащадки твої після тебе в роди їх. Цей є завіт Мій, щоб ви зберігали його між Мною і між вами і між нащадками твоїми після тебе в роди їхні; нехай буде у вас обрізана уся чоловіча стать; обрізуйте крайню плоть вашу: і це буде знаменням завіту між Мною і вами. Восьми днів від народження нехай буде обрізане у вас в роди ваші всяке немовля чоловічої статі, народжене у домі і куплене за срібло в якого-небудь іноплемінника, який не від твого сімені. Обов’язково нехай буде обрізаний народжений у домі твоєму і куплений за срібло твоє, і буде завіт Мій на тілі вашому завітом вічним. Необрізаний же чоловічої статі, який не обрізає крайньої плоті своєї у восьмий день, знищиться душа його з народу свого, тому що він порушив завіт Мій.
Притч читання (8, 22-30).
Господь створив мене початком путі Своєї, на діла Свої, раніше творіння Свого, споконвіку; від віку я помазана, від початку, раніше буття землі. Я народилася, коли ще не існували безодні, коли ще не було джерел, наповнених водою. Я народилася раніше, ніж піднялися гори, раніше пагорбів, коли ще Він не створив ні землі, ні ланів, ні початкового пороху всесвіту. Коли Він уготовляв небеса, я була там. Коли Він проводив кругову рису по лицю безодні, коли утверджував угорі хмари, коли зміцнював джерела безодні, коли давав морю повеління, щоб води не переступали меж його, коли закладав основи землі, тоді я була при Ньому художницею, і була радістю кожного дня, веселилася перед лицем Його в усі часи.
Притч читання (10, 31-32; 11, 1-12).
Вуста праведника виточують мудрість, а язик зловредний відсічеться. Вуста праведного знають благоприємне, а вуста нечестивих — розбещене.
Неправильні терези — мерзенність перед Господом, але правильна вага угодна Йому. Прийде гордість, прийде і посоромлення; але зі смиренними — мудрість. Праведник, умираючи, залишає жаль; але раптова і радісна буває загибель нечестивих. Непорочність щирих буде керувати ними, а лукавство підступних погубить їх. Не допоможе багатство в день гніву, правда ж спасе від смерти. Правда непорочного вирівняє путь його, а нечестивий упаде від нечестя свого. Правда щирих спасе їх, а беззаконники впадуть від нечестя свого. Зі смертю людини нечестивої зникає надія, і очікування беззаконних гине. Праведник спасається від біди, а замість нього потрапляє в неї нечестивий. Вустами лицемір губить ближнього свого, але праведники прозірливістю спасаються. При благоденстві праведників веселиться місто, а після загибелі нечестивих буває торжество. Благословенням праведних підноситься місто, а вустами нечестивих руйнується. Недоумкуватий висловлює презирство до ближнього свого; але розумна людина мовчить.
На літії стихира храму, і святого Василія, глас 3.
Христа прийнявши в душу свою, як джерело життя, ти святим твоїм житієм, святий Василію, виточив ріки благочестивих повчань вселенній; ними ж напоєні, вірні церковні люди, плоди вуст твоїх визнаючи, приносить подяку Богу, що прославив пам’ять твою повіки віків.
Миро вилитої на тебе благодаті помазало тебе священнодіяти Євангеліє Царства небесного, Василію богоявлений; будучи Христовою духмяністю, пахощами розуму Його всю вселенну ти наповнив. Тому благоприємний глас рабів твоїх прийми і виблагай нам, що шануємо пам’ять твою, велику милість.
У святительські ризи одягнений, Василію — Тройці поборнику, ти постав на судилищі за гнану віру, показуючи готовність до страждання, і тим посоромив гнів правителя, розпаленого силою нечестя, що погрожував тобі жорстоким покаранням; ти, отче, щиро попередньо розсудивши, став мучеником добровільним, і тому прийняв вінець перемоги від Христа, що подає велику милість.
Слава… глас 6.
Виливалася благодать із уст твоїх, преподобний отче, і був ти пастирем Христової Церкви, повчаючи словесних овець вірувати в Тройцю єдиносущну, в єдиному Божестві.
І нині… глас 8.
Як сходив Спас до роду людського…
На стиховні стихири святого, глас 1.
О, божественна і свята бджола Церкви Христової, Василію всеблаженний, озброївши себе жалом божественної любови, ти розвіяв оману богопротивних єресей і придбав душам вірних насолоду побожности, і нині, перебуваючи в нетлінних райських оселях, поминай і нас, стоячи перед Тройцею єдиносущною.
Стих: Уста мої промовляють премудрість, і повчання серця мого — розум.
Всіх святих чесноти ти зібрав, Василію отче наш: Мойсеєву лагідність, й Ілліну ревність, Петрове сповідання, Іоанове богослів’я; як Павло, ти взивав безперестанно: хто знемагає, з ким би я не знемагав? Хто спокушається, щоб і я не розпалювався? Тому, перебуваючи з ними, молися, щоб спастися душам нашим.
Глас 2.
Стих: Уста праведного навчаються премудрости, і язик його сповіщає суд.
Сущих пізнавши єство, й у всіх побачивши нестійкість, ти знайшов Єдиного стійкого — превічного сущого Творця всіх; до Нього ж ще більше прихилився, несущих бажання ти відкинув. Моли, священноявлений Василію, щоб і нам одержати божественну любов.
Слава… глас 6.
Благодать чудес ти прийняв з неба й оману ідольську викрив ученням, святителів славо й утвердження, всеблаженний Василію, і всіх преподобних образ учення. Маючи сміливість перед Богом, моли Його, щоб спастися душам нашим.
І нині… глас 8.
Не посоромився всеблагий Бог обрізатися…
Тропар святого, глас 1: Розійшлося віщування твоє по всій землі, що прийняла слово твоє, яким достойно навчив єси, природу єства з’ясував єси, людські звичаї прикрасив єси, царське священство, преподобний отче Василію, моли Христа Бога, щоб спастися душам нашим.
Слава: і нині, свята, глас той самий.
На престолі вогневидім, на небесах сидиш Ти з Отцем Безначальним і Божественним Твоїм Духом, благозволив єси народитися від Богоотроковиці, безневісної Твоєї Матері, Ісусе; тому ж і обрізаний був, як людина восьмиденна. Слава всеблагому Твоєму зволенню, слава провидінню Твоєму, слава смиренню Твоєму, єдиний Чоловіколюбче.
На ранній
На Бог Господь…тропар свята (двічі).
Слава… святого, І нині… свята.
Після 1-ї кафизми сідальний, глас 5.
Як царське прикрашення Церкви, всі прославмо святителя Василія, скарбницю невичерпну вчення, бо він навчив нас Тройцю Святу шанувати, з’єднану істотою і розділену іпостасями.
Слава… глас 1.
Василію премудрий, стоячи перед Тройцею, молися, щоб одержали в день суду благодать, милість і очищення гріхів ми, що оспівуємо тебе і шануємо пам’ять твою; щоб ми устами прославляли Єдиного Чоловіколюбця.
І нині…
Творець усього і Владика світу, Який з Отцем і Духом угорі, як Немовля, обрізується на землі на восьмий день. Істинно божественні і дивні діла Твої; Ти бо, Владико, заради нас обрізався як Сущий Виконавець Закону.
Після 2-ї кафизми сідальний, глас 8.
Невимовної премудрости таємне багатство боговидно почерпнувши, ти всім виточив православ’я воду, що божественно радувала серця вірних, невірних же веління достойно потопила; тому подвійними трудами ти став непереможним поборником Святої Тройці. Святителю Василію, молися Христу Богу, щоб Він дарував прощення гріхів тим, що з любов’ю святкують святу пам’ять твою.
Слава… глас 3.
Всю вселенну ти напоїв, як водою, ученням твоїм; зібрані догмати благочестя воістину стали джерелом твого життя, отче Василію. Його ж моли, богонатхненний, маючи сміливість, щоб Він дарував нам велику милість.
І нині… глас 4.
Ти, єством невидимий, нині став видимим плоттю; Слово нестворене нині створюється, народжуючись із Діви чистої; тому заради нас, людей, за законом обрізується, як восьмиденне Немовля; Йому поклонімось, як Спасу нашому.
Полієлей і величання: Величаємо тебе, святителю отче Василію, і шануємо святу пам’ять твою, ти бо молиш за нас Христа Бога нашого.
Псалом вибраний: Слухайте це, всі народи, почуйте всі, хто живе по вселенній.
Після полієлея сідальний, глас 8.
Силою слів божественних ти подолав єресі затьмарені; всі хитання Євполієві потопив; людям проповідував Духа, Який є Богом; і піднесенням на молитві рук ворогів умертвив; прогнав усе служіння Савелія; всі ж мудрування Несторія знищив; святителю Василію, молися Христу Богу, щоб Він дарував прощення гріхів тим, що з любов’ю святкують святу пам’ять твою.
Слава…
Благодать твоїх божественних слів і таємнича висота догматів стали для нас ліствицею божественного сходження; ти, отче, одержав Духа Святого сурму, якою проповідував божественне вчення; тому й оселився ти на місці плодоносному, прийнявши нагороду за твої подвиги, преподобний святителю Василію; молися Христу Богу, щоб Він дарував прощення гріхів тим, що з любов’ю святкують пам’ять твою.
І нині…
Владика всього і Творець із пречистої Твоєї утроби плоть прийняв, і показав Тебе заступницею людей, Всенепорочна. Заради цього ми всі до Тебе звертаємося, благаючи очищення від гріхів, Владичице, і визволення від вічних мук, і від усякого озлоблення лютого диявола. Заради цього взиваємо до Тебе: молися Твоєму Сину і Богу, щоб Він дарував прощення гріхів тим, що з вірою поклоняються всесвятому Різдву Твоєму.
Ступеневі, антифон 1, глас 1.
Прокимен, глас 4: Уста мої промовляють премудрість, і повчання серця мого — розум.
Стих: Слухайте це, всі народи, почуйте всі, хто живе по вселенній.
Євангеліє від Іоана, зачало 36 (10, 9-16).
Після 50-го псалма стихира, глас 6.
Вилилася благодать із уст твоїх, преподобний отче, і був ти пастирем Христової Церкви, навчаючи словесних овець вірувати в Тройцю єдиносущну, в єдиному Божестві.
Канон свята
Ірмоси по двічі, тропарі ж на 4, глас 2.
Пісня 1
Ірмос: Грядіть, люди, співаймо пісню Христу Богу, що розділив море, і спас людей, яких вивів із неволі єгипетської, бо Він прославився.
Вісім днів носять образ будучого, Твоєю, Христе, вільною убогістю просвічуються й освячуються; в цей день бо за законом Ти обрізався плоттю.
Обрізання приймає Христос на восьмий день після Свою народження, і Його тінь нині зникає, бо засяяло світло нової благодаті.
Інший канон святителя Василія, на 8. Глас і ірмос ті самі.
Твоєму гласу подобає прийти, Василію, щоб почати похвалу твою тим, які хочуть; але, отче, прийми молитву і подай нам благодать.
Жорсткою дорогою чеснот ішов ти, і досяг гла́дкого і безперешкодного сходження на небеса, і для всіх став ти образом, Василію.
Пристрастей горіння, що мучить плоть, ти втихомирив любов’ю до мудрости; тому й оселився в нетлінному Царстві, отче Василію.
Душевні пристрасті разом із тілесними ти подолав мечем духовним, себе ж приніс у жертву Владиці.
Ти, Василію, був таїнником невимовного, Царству Христовому навчив єси таємниче, святий отче, ясно Троїчне світло засвітив нам.
Богородичний: Хто може достойно описати Твоє невимовне зачаття; Ти бо народила Бога плоттю, Пречиста, Спаса і Господа, Який явився нам.
Катавасія: Глибини відкрив дно, і Своїх веде сушею, в якій покрив водою супротивників, сильний у брані Господь, бо Він прославився.
Інший: Проходить Ізраїль схвильоване бурею море, що стало для нього сушею; Червоне море разом покрило колісниці єгипетські, ставши водотлінним гробом, силою могутньої правиці Владичної.
Пісня 3
Ірмос: Утверди нас в Тобі, Господи, що древом умертвив гріх, і страх Твій пошли в серця наші, що співають Тобі.
Слово втілене превічне обрізується для припинення закону, і подає нам початок Божественної благодаті й нетлінного життя.
Закону виконавцем явився втілений Христос, а не як супротивний Богу, і сподобився волею обрізатися на восьмий день.
Преподобного: Зійшлося свято твоє, отче, з Різдвом Христовим, і разом з ним славиться; бо невимовну таїну його ти своїм ученням з’ясував.
Ти укріпився страхом Господнім, бо він є початок премудрости, і вищою любов’ю до премудрости ти окрилив себе, отче Василію.
Збагатившись усяким вченням, не тільки земним і тимчасовим, ти став для світу набагато більшим світлом, святителю Василію.
Василію премудрий, ти діянням піднісся, і показав діяння Божественного видіння, пізнавши розумом суще.
Богородичний: Безсіменно в утробі Ти зачала Бога, і невимовно народила Втіленого, на Якого не можуть дивитися Небесні Сили, чиста Приснодіво.
Катавасія: Кріпкість дає людям нашим Господь, і силу помазаних Своїх підносить Той, Хто від Діви народився, гряде ж до хрещення. Тому, вірні, взиваймо: нема святого, крім Бога нашого.
Інший: Ті, що від давніх звільнилися сітей, і від левів, що розривали тіло, радіймо і відкриймо уста, складаючи слова милозвучні, насолоджуючись даруванням.
Кондак свята, глас 3: Всіх Господь обрізання терпить, і людські гріхи як Благий обрізує, подає нині спасіння світу; радіє в вишніх і Сотворителя ієрарх світлоносний, божественний таїнник Христів Василій.
Потім сідальний святого, глас 8.
Навчившись премудрости слова і відкинувши писання Закону, ти всім проповідував слово благодаті, і скрижалі душ згладив словами твоїми, якими ти написав божественне вчення; тому, пройшовши через морок хмари — покрову тіла, ти засяяв духом, святителю Василію. Моли Христа Бога, щоб Він подав прощення гріхів тим, що з любов’ю святкують пам’ять твою (двічі).
Слава: і нині, свята, глас 4.
Будучи безоднею чоловіколюбства, Ти, Владико, одягнувся в образ раба, і плоттю обрізався, даруючи всім людям велику Твою милість.
Пісня 4
Ірмос: Почув, Господи, вістку про Твоє провидіння, і прославив Тебе, єдиний Чоловіколюбче.
Обрізання припинилося після того, як Христос обрізався, спасаючи многі народи благодаттю.
Будуче нескінченне життя восьмого віку прообразуючи, у восьмий день Владика обрізується плоттю.
Преподобного: Прикрашається невіста Христова, Церква, — як народженням Христовим, так і пам’яттю твоєю, преблаженннй Василію.
Непереможним був ти у боротьбі за Бога, Василію, у всьому підкорюючись Його повелінням.
Бог дарував Церкві огорожу і стіну міцну, Василія преблаженного.
Для супротивників Божества ти був мечем, що все розсікає, і вогнем, що спалює оману, отче Василію.
Богородичний: Благаємо Тебе, Пречиста, що Бога безмужно зачала, завжди молися за рабів Твоїх.
Катавасія: Почув, Господи, голос Твій, яким промовляв Ти, голос волаючого в пустелі, коли прогримів Ти над водами многими; засвідчуючи Твого Сина, увесь явився сходженням Духа; тому взиваю: Ти єси Христос, Божа мудрість і сила.
Інший: Вогнем очистившись для бачення таємного, оспівує пророк людей оновлення; виголошує голос, духом плещучи, втілення являючи невимовного Слова, Яким стерлися держави сильних.
Пісня 5
Ірмос: Світла подателю, і віків Творче, Господи, світлом Твоїх повелінь навчи нас; бо, крім Тебе, іншого бога не знаємо.
Ти, Господи, невимовно вийшов із Діви Матері, і сподобився одягнутися в людський образ; як Немовля, законно виконав закон.
Ночі уподібнилася тінь закону, що прообразувала Ту, Яка народила; із Неї ж засяяло світло для світу — Христос.
Преподобного: Нині Церква святкує воістину подвійне свято: явлення на землі Владики, як Немовляти, і пам’ять раба мудрого і триблаженного.
Незбагненне світло спочило на тобі, преподобний; Христос показав тебе пресвітлим світильником світу; тому оспівуємо твою пам’ять, святителю Василію.
Затемненим написав на Синаї буття Мойсей; ти, блаженний Василію, із божественної скарбниці роз’яснив його всім.
Не законоположник Мойсей, не Йосиф, що відміряв у Єгипті пшеницю на споживу і був після Тебе, а Сам явився Ти, обрізаний плоттю.
Богородичний: До Тебе, що народила Христа, Сотворителя всіх, взиваємо: радуйся, Чиста; радуйся, що засвітила нам Світло; радуйся, що вмістила Бога невмістимого.
Катавасія: Ісус, життя Начальник, гряде звільнити від осудження Адама первозданного; очищення ж як Бог не потребуючи, впалого очищає в Йордані; в ньому ж ворожнечу вбивши, вищий за всяке розуміння мир дарує.
Інший: Від ворога темного й осквернення отрутою омиті й очищені Духом, поставлені ми на нову неосквернену стежку, що приводить до недоступної радости, доступної тільки тим, що примирилися з Богом.
Пісня 6
Ірмос: Безодня велика гріховна мене оточує, і взиваю до Тебе, уподібнюючись пророку: із тління, Господи, визволи мене.
Прийшов кінець Закону з того часу, коли Христос став Немовлям і виконав закон, прийнявши обрізання, і звільнив від клятви законної.
Суботство й хитання єврейського обрізання припинилися, коли явився Христос, і засяяла благодаті весна.
Преподобного: Нагодував ти вдосталь душі убогих, що гинули від голоду, і серця́ голодних наповнив божественною радістю, святителю Василію.
Нагодував ти вдосталь споживою небесною: хлібом бо ангельським є слово твоє, святителю Василію, через яке ти став особливим роздавачем пшениці.
Ти, святителю Василію, працелюбно зібрав, як бджола, чесноти з усіх квітів, і став художником, тому тебе ублажаємо.
Поспішаючи зі світом розлучитися й у Бозі пожити, ти, преблаженний Василію, тимчасове і тлінне залишив, і як мудрий вічне отримав.
Богородичний: Спаси від бід рабів Твоїх, Богородице, бо ми всі після Бога до Тебе прибігаємо, як до непорушної стіни і заступниці.
Катавасія: Глас Слова, світильник Світла, денниця Сонця, Предтеча в пустелі взивав до всіх людей: покайтеся й очистіться, ось бо предстоїть Христос, від тління світ визволяючи.
Інший: Улюбленого засвідчив всеблаженним гласом Отець, Його ж з утроби народив; ось, — виголошує, — Цей є Син Мій єдиносущний і світлозарний, що вийшов із людського роду: Слово ж Моє живе і Людина — провидінням.
Кондак, глас 4: Явився ти непохитною основою Церкви, подаючи всім людям скарби, що не можуть бути украденими, утверджуючи твоїми повчаннями, небоявлений Василію преподобний.
Ікос: Цнотливости чаша, уста премудрости і сходинки вчення, Василію великий, ти всім духовно сяєш. Прийдіть же і станьмо в домі Божому, і побачимо прекрасні його чудеса, як промінням, просвітлюючись житієм, чистим духом прохолоджуючись, уподібнюючись йому у вірі, і теплоті, і смиренні, через що він став домом єства Божого; його ж оспівуючи, взиваємо: небоявлений Василію преподобний.
Пісня 7
Ірмос: Коли на полі в Деірі золотому ідолові поклонялися, троє Твоїх юнаків зневажили безбожне повеління; вкинуті ж у вогонь, вони, зрошені, співали: благословенний Ти, Боже отців наших.
Світле і пресвітле Різдво Христове відкрило нині таїнство будучого оновлення, бо Спас за Законом обрізується — не як Бог, а як Людина, і Закон виконує.
Закон виконує Творець Закону, плоттю нині волею обрізується; здійснюючи обрізання гріховної зими, і закликає взивати: благословенний Ти, Боже отців наших.
Преподобного: Образ Отця — Син, а Сина — Дух; ти ж, Василію, чисте дзеркало Духа й оселя всієї Тройці. Блаженна пам’ять твоя, і хто прославляє її, сам прославляється.
Заглибившись розумом у недосяжні Божі глибини і зібравши дорогоцінні перлини розуміннями наповнив світ премудрістю і навчив взивати: благословенний Ти, Боже отців наших.
О, єдиний натхненний розум священної двоїці! Як єдина душа в двох тілах, — у Григорії Василій, нероздільно божественною волею з’єднані, у Василії ж — Григорій; нині моліться Христу за паству свою.
Отець сиріт, і захисник вдів, і багатство убогих, хворих утіха, багатих управитель, жезлом старости явився ти і наставником юности, і правилом чеснот для ченців, святителю Василію.
Очистивши від усякого брудного осквернення розум, святителю Василію, ти з’єднав духовне з любов’ю твого духу; тому, оспівуючи сміливо Тройцю, Ти взивав: благословенний Ти, Боже отців наших.
Богородичний: Тебе Мойсей передбачив на Синайській горі у купині неопалимій, Пречиста, бо Ти прийняла неопалимо нестерпиму зорю незбагненної Істоти, Яка з’єдналася з земною плоттю в єдину святу іпостась.
Катавасія: Юнаків благочестивих, вкинутих у піч вогненну, Дух неушкодженими зберіг росою і ангела Божого сходженням. Тому вони, зрошені у полум’ї, взивали: прославлений отців Господи Боже, благословенний Ти.
Інший: Обпаливши струменем високого полум’я печі голови зміїв, для юнаків благочестивих Ти утихомирив нестримний морок гріха, омивши росою Духа.
Пісня 8
Ірмос: Незбагненною мудрістю Бог Слово все створив, і привів із небуття до буття; Його ж благословляйте діла як Господа, і прославляйте по всі віки.
У восьмий день обрізується Владика, як Немовля; і приймає ім’я Ісус, бо Він є Спасителем світу і Господом.
До Різдва Христового достойно приєднується у восьмий день преславна пам’ять святителя, якого, вшановуючи з вірою, Господи, оспівуємо і прославляємо повіки.
Преподобного: Того, Хто невимовним провидінням дарував світу Василія, світло благочестя і сурму богослів’я, благословляйте, діла Господні, Господа.
Того, Хто багатим дійством оселився у мудрому Василії і через нього благочесно богословствував, благословляйте, діла Господні, Господа.
Насолодившись твоїми божественними словами, святителю Василію, безперестанно радіючи у твоїй пам’яті, взиваємо: благословляйте, діла Господні, Господа.
Проміння слів випустив ти, святителю Василію, світу, світлом настановляючи шанувати єдине Троїчне єство; благословляйте, діла Господні, Господа.
Богородичний: Із Отця народженого раніше віків безлітного Бога Слово, Який в останнє літо засяяв із Діви, благословляйте, діла Господні, Господа.
Катавасія: Таїну преславну показала Вавилонська піч, виточивши росу, наче струмками; Йордан же має сприйняти нетілесний вогонь і обійняти Сотворителя, що хреститься плоттю; Його ж благословляйте, люди, і прославляйте по всі віки.
Інший: Вільними стають творіння, і сини світу, що раніше були затьмарені; єдиний стогне предстоятель темряви. Нині нехай щиро благословляє Спасителя все насліддя раніше оскверненних людей.
На 9-й пісні Чеснішу… не співаємо, а співаємо приспіви Обрізання.
Величай, душе моя, за Законом обрізаного Господа.
Пісня 9
Ірмос: Раніше сонця засвічений Світильник Бога, що плоттю прийшов до нас із утроби дівочої, Ти невимовно воплотила, благословенна і пречиста; Тебе, Богородице, величаємо.
Інші ж три співаємо перед тропарями.
Величай, душе моя, Того, Хто у восьмий день прийняв обрізання. Нині Владика обрізується плоттю, як Немовля, виконуючи закон (двічі).
Нині Владика обрізується плоттю, Ісусом називається (один раз).
Христос перевищив закони всієї людської природи, надприродно народившись із Діви; і, як повеліває Писання Закону, плоттю обрізався, і став виконавцем Закону.
Прийдіть, радіймо у святині в день найменування Владики Христа, сьогодні Він був боголіпно названий Ісусом; з цим же і пам’ять святителя величаємо.
Потім приспіви святого до тропарів його.
Величай, душе моя, в ієрархах Василія Великого (двічі).
Величай, душе моя, вселенної пресвітлий світильник (двічі).
Величай, душе моя, від Кесарії Василія Великого (двічі).
Замість Слава… Величай, душе моя, того, хто прикрасив Христову Церкву.
Замість І нині… Величай, душе моя, чеснішу від небесних воїнств Діву Пречисту Богородицю.
Ти, Василію, як вірний агнець Христів, пішов за стопами живоносними першого Пастиря, бо мучителеві мужньо віддав життя твоє, страждаючи за Церкву, преславний отче.
Церковне все священство Христове ти бачив у єднанні, прикрашене твоїм святительством; всегубитель, як від грому, розколовся і загинув мучитель, не стерпівши сяяння твого духу, премудрий Василію.
Ти, святителю Василію, сподобився престолу апостолів, вінка мучеників Христових, патріархів скинії, насолоди праведників і радости пророків, бо ти був служителем Богородиці і тайнознавцем Пресвятої Тройці.
Богородичний:Єдиний Господь, Який високими хвилями покриває море і висушує безодні, від Тебе, Пречиста, плоть прийнявши, з Вифлеєма поспішає до Йордану хреститися плоттю.
Катавасія: Не в змозі будь-який язик достойно благохвалити, дивується ж розум, як оспівати Тебе, Богородице; однак, будучи Благою, віру прийми, бо Ти знаєш божественну любов нашу; Ти бо християн заступниця, Тебе величаємо.
Інший: О, вище розуму Різдва Твого чудеса, Невісто Пречиста, Мати благословенна! Тобою ж одержавши вседовершене спасіння, достойно прославляємо як благодійницю, в дар приносячи пісню подячну.
Світильний: Бажаючи мудрости, ти, отче, обрізав з душі твоєї покривало і з’явився світові, як сонце, чудесами, і просвітив помисли вірних, богомудрий Тройці тайнознавцю, Василію мудрий і служителю Богородиці (двічі).
Слава: і нині, свята.
Плоттю обрізується, виконуючи закон, як Немовля восьмиденне, Творець віків; і пеленами повивається, як Людина; і молоком годується Той, Хто безмірною могутністю все тримає як Бог і повелінням підносить.
На Хваліте… стихири, на 6, глас 5.
Терпить обрізання плоттю Той, Хто як Слово незбагненно народжується від Отця, не зазнавши розділення і тління, як Бог від Бога, в незмінному перебуваючи Божестві; тих, що в законі, будучи вищим за Закон, від клятви законної визволяє всіх, і небесне благословення дарує. Тому преблаге Його сходження восхваляючи, оспівуємо і подячно прославляємо, благаючи Його дарувати душам нашим велику милість (двічі).
Будучи за благодаттю сином Божим, відродженим божественним хрещенням, Ти, преподобний отче, сповідував єством і істотою превічного Сина Божого і Слово, єдиносущного Отцю і співбезначального, і закрив світлістю твоїх слів уста єретиків, що не закривалися. Тому й оселився ти у Царстві Вишнього, царюючи разом з єдиним і за природою Царюючим Христом, Який щедро роздає світові велику милість.
Всередині небесного храму оселився ти як святий святитель, одягнений в одежу видіння премудрости і діянь. І нині священнодіючи у небеснім жертовнику, предстоячи Богу, звершуючи духовну службу, всеблаженний Василію, милостиво поминай тих, що святкують твою святу пам’ять, благаючи Христа, Який подає світу велику милість.
Присвятивши всього себе Богу, будучи з дитинства всебічно освіченим і осяяним зорями божественної мудрости, ти розум вірних просвітив, ясно пояснюючи, і мудро проповідуючи; благочестиві звичаї утвердив через звершення побожних діл. Тому тебе прославляємо як богослова і вчителя благочестя, і світлоносний церковний світильник; моли Христа, щоб Він дарував світу велику милість.
Утвердившись страхом Божим, ти, святителю Василію, зрозумів начало премудрости; ти, отче, перевищив страх премудрістю і житіє праведністю; ти розчинився в любові Божій і уподібнився Йому. Тому ти навчився божественних оправдань і провидіння; ти вивчив звичаї людей, і прикрасив розум вірних, утвердив собор духовними законоположеннями. Моли Христа, щоб Він дарував душам нашим велику милість.
Слава… глас 6.
Вилилася благодать із уст твоїх, преподобний отче; і був ти пастирем Христової Церкви, навчаючи словесну паству вірувати в Тройцю єдиносущну, в єдиному Божестві.
І нині… глас 8.
Зійшовши до роду людського, Спас був повитий пелена́ми, і не зневажив плотського обрізання, восьмиденний по Матері, безначальний по Отцю. Тому, вірні, взиваймо: Ти єси Бог наш, помилуй нас.
Славослів’я велике.
Після Трисвятого тропар Василія.
Слава: і нині, свята. Єктенії і відпуст.
На літургії
Блаженні з канону свята, пісня 3; і святого, пісня 6.
Після входу тропар свята, і святого. Слава… кондак святого; І нині… свята.
Прокимен, глас 6:Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє.
Стих: До Тебе, Господи, взиватиму. Боже мій, не відвертайся мовчки від мене.
І святого: Уста мої промовлятимуть премудрість, і повчання серця мого — розум.
Апостол: Послання до Колосян, зачало 254 (2, 8-12).
І святого: Послання до Євреїв, зачало 318 (7, 26-28; 8, 1-2).
Алилуя, глас 8: Пастирю Ізраїлю, поглянь, Ти, що водив Йосифа, наче ягня.
Стих: Уста праведного повчаться премудрости, і язик його промовлятиме правду.
Євангеліє від Луки, зачало 6 (2, 20-22).
І святого: від Луки, зачало 24 (6, 17-23).
Відправляється літургія святого Василія Великого.
Замість Достойно є… Тобою радується…
Причасний: Хваліть Господа з небес, хваліть Його в вишніх.
Інший: В пам’ять вічну буде праведник. Лихої слави він не убоїться.
На вечірні
На Господи, взиваю… стихири, глас 4.
Передсвяткові пісні чесного хрещення Бога нашого побожно проголосимо; ось бо Він хоче, як людина, плоттю прийти до Свого Предтечі і просити спасительного хрещення для повчання всіх, хто вірою просвічується і причащається Духа.
Христос показується, Бог являється, як Давид ясно провістив, і до раба гряде, просячи хрещення. Йордане-ріка, веселістю наповнюйся; земля і море, гори і пагорби, і людські серця нині торжествуйте, світло духовне сприймаючи.
Як Тебе, Господи, ріку світу і потоки, що все наповнюють, як написано, приймуть струмки річкові, всесильний? Як сходиш нагим Ти, що покриваєш небо хмарами, і розкриваєш усяку ворожу злобу, і земнородних нетлінням одягаєш?
Інші стихири святого, глас 8.
Отче святителю Сильвестре, світлом священства просвітлений, ти вірних просвітив світлопромінним вченням — шанувати Єдиницю єством, Триіпостасну Істоту, і розігнав темряву єресей; тому нині світлоносну твою пам’ять, радіючи, святкуємо.
Отче богоносний Сильвестре, ти явився як вогняним стовп, побожно керуючи святим собором, і, як хмара, осіняючи, від єгипетської омани вірних визволяючи, до Божественної землі приводиш правдивими твоїми повчаннями. Тому шануємо благословенну і всесвяту пам’ять твою.
Отче богославний Сильвестре, струмками твоїх молитов ти міцно покрив різновидого змія, священнодивуючи. Безліч еллінів ти привів до Бога; жорстокість же євреїв смирив, творячи перед ними явні чудеса. Тому тебе шануємо і ублажаємо.
Слава: і нині, глас 6.
Гряде до Йордану Христос — істина, хреститися від Іоана, який промовляє до Нього: я повинен від Тебе хреститися, а Ти грядеш до мене? Не насмілююсь, будучи сіном, доторкнутися до вогню; Ти мене освяти, Владико, Божественним явленням Твоїм.
На стиховні стихири, глас 6.
Світле свято, що минуло, але світліше те, що приходить, Спасе: той ангела має благовісника, а Цей знайшов Предтечу, який підготовлює; той, через кров, пролиту у Вифлеємі, ридає як бездітний; Цей же через благословенні води стає багатодітною купіллю; тоді зірка сповістила волхвів, нині ж Отець показав Тебе світу; Господи, Ти, що воплотився і знову явно грядеш, слава Тобі.
Глас 2.
Стих: Заради цього пом’янув Тебе на землі Йорданській і Єрмонській.
Знову Ісус мій очищається в Йордані, більше ж очищає гріхи наші; воістину гряде до хрещення, бажаючи омити Адамове рукописання. І говорить до Іоана: іди, Хрестителю, і послужи основі дивного таїнства; іди і простягни скоро свою руку, і доторкнися до глави Того, Хто стер главу змія і відкрив рай, що його зачинило гріхопадіння через оману змія, споживою колись від дерева.
Глас 3.
Стих: Побачили Тебе води, Боже; побачили Тебе води і убоялися.
Ясне свято, що минуло, славніший же теперішній день; у той волхви Спасу поклонилися, в цей же славний раб Владику хрестив; там пастирі, що на сопілках грали, побачили і дивувалися; тут же глас Отця Сина Єдинородного проповідує.
Слава: і нині, глас той самий.
Прийдіть, усі вірні, юдейську країну залишивши, перейдім до пустелі Йорданської, і побачимо там сьогодні Того, Хто заради нас явився у плоті, і просить хрещення в струменях Йорданських; Хреститель відмовляється і взиває зі страхом: не насмілююся покласти тілесну руку на Вогонь. Йордан і море побігли, Спасе, і повернулися назад; і як я покладу руку на Твою главу, перед Яким тремтять серафими? Побіг Йордан, коли прийняв Єлисей милоть Ілліну; як не зійшов у безодню і глибину, побачивши Тебе нагим у струменях? Як же не обпалить мене всього вогонь Твій? Чого не наважуєшся, Хрестителю, хрестити Господа мого, взиває Йордан до Іоана? Чому не дозволяєш очистити многих? Все творіння освяти, залиш освятити й мене, і водну природу, бо для цього Він явився.
Тропар Сильвестра, глас 4: Правилом віри і образом лагідности…
Слава: і нині, передсвята, глас той самий.
Готуйся, Завулоне, і прикрашайся, Нефалиме, Йордане-ріко, зупинися, піднімися, граючи, бо хреститися гряде Владика, Веселися, Адаме з праматір’ю; не ховайте себе, як колись у раю; бо, побачивши вас нагими, Він явився, щоб одягнути вас у першу одежу; Христос явився, бажаючи все творіння оновити.
Якщо бажаєте відправляти службу преподобному Серафиму, див. липень, 19-й день.
