Місяць листопад, день 24-й. Святої великомучениці Катерини і святого великомученика Меркурія
На вечірні
На Господи, взиваю… стихири святої, глас 1.
Нині красується град Олександрія, премудро маючи у храмі твоїм пелени твої. Тому і ми побожно святкуємо, Катерино, святу пам’ять твою; молися за тих, хто шанує тебе.
Катерини пам’ять нині святкуємо, бо вона істинно всі ворожі сили і словом і ділом твердо скрушила, і красномовство перемогла; молитвами її визволи нас, Боже, від безбожних ворогів.
Радуйся, всеславна мученице Катерино чесна, бо Синайська гора, на якій Мойсей бачив купину неопалиму, нині зберігає богоугодне тіло твоє, яке Христос учинив нетлінним, аж до часів другого Свого пришестя.
Інші стихири мученика, глас 4.
Силою Духа, страстотерпче Меркурію, ти переміг супротивника як воїн непереможний, зброєю віри ти посік розумових муринів темряви, і звершив твій праведний подвиг, і з усіма страдниками був увінчаний, великомученику блаженний.
Ангел з небес, посланий Божественним Духом, зцілив твої рани; після зцілення тебе рожном прокололи, облесливо розпаленим, ти був повішений і розтягнутий, і до каменя важкого був прив’язаний, і весь був облитий своєю кров’ю, і все терпів, мученику достославний.
Ти, Меркурію, був воїном царя земного, який повелів тобі принести жертву демонам; богомудрий і блаженний, ти муки перетерпів, спалення вогнем і насильницьку смерть; ти прийшов до Христа як вінценосець і з’єднався з собором мучеників, молися ж за світ.
Слава… глас 2.
Радісно на свято богомудрої мучениці Катерини зберімося, о, мучеників шанувальники! І похвалами, як квітами, її прикрасьмо, — радуйся, — взиваючи до неї: ти бо неправдомовних риторів пустослів’я викрила, як неосвічених, і привела їх до божественної віри; радуйся, бо ти тіло своє віддала на різноманітно сплетені муки заради любови до Творця твого, і не перемогли тебе, як діву негинучу; радуйся, ти бо як нагороду успадкувала насолодження вічною славою, бажаючи якої твої піснеспівці не позбавилися надії.
І нині… глас 8.
Після народження Твого, Богоневісто Владичице, прийшла Ти в храм Господній, щоб виховатися у святому святих, як освячена; тоді Гавриїл був посланий до Тебе, всенепорочної, приносити Тобі їжу; Небесні Сили здивувалися, побачивши Духа Святою, Який у Тобі оселився. Тому, Пречиста і нескверна, Яку на небесах і на землі прославляють, Мати Божа, спаси рід наш.
На літургії стихири, глас 1.
Як на твердому камені сповідання Христового, була ти поставлена, Катерино всехвальна, гонителя облесливого ти у морок опустила, і вінець перемоги достойно прийняла.
З Небесними Силами ти, славна, з’єдналася; світ залишивши, ти Христа полюбила, Катерино всечесна, проси нам великої милости.
Глас 2.
Як сосуд мира, кров свою принесла ти Жениху твоєму Христу, Катерино мученице, страстотерпице непереможна, нагороду ж прийняла ти — вінець від Нього нетлінний, достославна. Тому і началозлобного ворога прекрасними твоїми ногами потоптала, закликанням імені Ісуса Христа, заради цього ти і в небесних чертогах оселилася, як діва і мучениця Христова багатостраждальна.
Глас 4.
Славимо Твоє, Христе, милосердя і благість Твою до нас, бо і жони руйнують оману ідолобісся силою хреста Твого, Чоловіколюбче; мучителя не убоявшись, подолала обманщика, і змогла слідом за Тобою йти, і прийшла до Твого запашного мира, благаючи за душі наші.
Слава… глас 6.
Праворуч Спаса стала діва, і страстотерпиця, і мучениця Катерина, одягнена у непереможні чесноти, й прикрашена єлеєм чистоти і кров’ю страждання, взиваючи до Нього з радістю: до запашного мира Твого я йшла, Христе Боже, уражена Твоєю любов’ю, не відлучи мене, Жениху Небесний. Її молитвами, пошли нам, Всесильний Спасе, милості Твої.
На стиховні свята, глас 1.
Прийдіть, усі шанувальники свята, піснями оспіваємо єдину Богородицю Пречисту і Діву; бо Вона вводиться у храм Божий, щоб жити в ньому світло, найсвятіший воістину храм Христа, і радости всілякої винуватиця.
Стих: Приведуться Царю діви слідом за Нею, і ближні Її приведуться Тобі.
Двері, пророче, відкрий, вірою приймаючи приведену у храм Господній, похвалу всіх ангелів і людей, і світло радування, щоб усередині жити і веселитися Тій, Яка є храмом Божим і оселею.
Стих: Приведуться у веселощах і радуванні, введуться у храм Царя.
Богородиця Марія у храм приведена, прийняла хліб від ангела, що з’явився, взиваючи до Неї: радуйся, Ти зачнеш Сина безмужно, Богоневісна благословенна Богородице Діво, земнородних благонасліддя й оновлення.
Слава… глас 2.
Житіє духовно проживши, судилища безбожною досягла і стала переможницею Катерина славна, цвітоносячи Божу світлість; Божественною силою одягнена, ти над повелінням мучителя посміялася, і риторів подолала неправдиві слова, багатостраждальна.
І нині… свята, глас 8.
Давид, проголошуючи Тебе, Пречиста, передбачивши освячення входу Твого до храму, здійснення чого ми нині святкуємо, — прославляв Тебе, Всехвальна: Ти бо і до Різдва Діва, і після Різдва перебуваєш нетлінною, Мати Слова Життя. Нині у храмі Захарія веселиться, прийнявши Тебе, Владичице, і святе святих радіє, прийнявши Тебе, джерело життя нашого. Заради цього і ми разом із псалмоспівцем взиваємо до Тебе: за нас моли Сина Твого і Бога нашого дарувати нам велику милість.
Тропар мучениці. Глас 4.
Чеснотами, як промінням сонячним, просвітила ти невірних мудреців; і, як світлий місяць, тим, що ходять уночі, темряву невір’я розігнала, і царицю привела до віри, разом же і мучителя посоромила, богозвана невісто, блаженна Катерино, жаданням піднялася ти до небесного чертога — до величного Жениха, і від Нього царським вінцем вінчалася; перед Ним же з ангелами стоїш, молися за нас, що святкуємо святу пам’ять твою.
Слава… мученика, глас той самий.
Мученик Твій, Господи, Меркурій, у стражданні своїм вінець прийняв нетлінний від Тебе, Бога нашого; маючи велику силу Твою, мучителів подолав, скрутив і демонів неміч; його молитвами спаси душі наші.
І нині… свята.
На ранній
На Бог Господь… тропар свята (один раз) і Катерини (один раз).
Слава… мученика, і нині… свята.
Після 1-ї кафизми сідальний святої, глас 8.
Струмками твоєї крови, мученице Христова, ти завжди виточуєш потоки благочестя, прехвальна; дощем же благодатним ти напоюєш духовні ниви і вирощуєш на них благодаттю колосся віри. Тому і після смерти ти преславно виточуєш життя, у нагороду за страждання, страстотерпице прехвальна Катерино, моли ж Христа Бога дарувати прощення гріхів тим, хто святкує з любов’ю святу пам’ять твою.
Слава: і нині, свята, глас 1.
Вихваляйте, діви; матері, святкуйте; люди, прославляйте; священики благословляйте Пречисту Матір Божу; бо, будучи немовлям плоттю, раніше приноситься в храм, щоб стати найсвятішим храмом Божим. Тому, святкуючи духовне свято, оспіваємо Її як заступницю людського роду.
Після 2-ї кафизми сідальний святої, глас 4.
Ту, що прийшла до Христа волею і прикрасила чеснотами серце, побожно оспіваємо, премудру Катерину, вірних множество; бо вона посоромила зухвальство мучителів, засяявши, як сонце, серед беззаконників, і після кончини стала для земних божественним утвердженням, разом і держави.
Слава: і нині, свята, глас 1.
Богородиця, будучи святою святих, достойно приводиться жити у святому як одухотворений Господній кивот, і істинне божественне вмістилище Святого Духа; Діво Мати, тому й оселився в Тобі безмужно Єдинородний Отцю і Святому Духу єдиноприродний Твій Син, і обожив усе людство.
Після полієлея сідальний святої, глас 8.
Воістину з небес, з уст Михаїла архангела прийнявши премудрість, ти, всехвальна мученице Катерино, стала у стражданнях непереможною; мудрість красномовців світу ти посоромила; мудрістю ж божественною ти оману обплювала. Тому, побачивши подвиги твої, Сотворитель, явившись, укріпляв тебе, промовляючи: гряди, піднімайся, бо твоя скарбниця готова. Його ж моли дарувати прощення гріхів тим, хто з любов’ю святкує святу пам’ять твою.
Слава: і нині, сідальний свята, який після 3-ї пісні.
Ступеневі, антифон 1, глас 4.
Прокимен, глас 4: Дивний Бог у святих своїх, Бог Ізраїлів.
Стих: В церквах благословляйте Бога, Господа від джерел Ізраїлевнх.
Все, що дише…
Євангеліє від Матфея, зачало 104 (25, 1-13).
Після 50-го псалма стихира, глас 2.
Дівства твого краси зажадав Цар Слави Христос, як непорочну невісту тебе заручив із Собою, єднанням нетлінним, бо Своєю волею подав твоїй доброті силу; проти ворогів же і проти пристрастей показав непереможною; тебе, що перетерпіла тяжкі рани і муки жорстокі, подвійним вінцем увінчав і поставив праворуч Себе, як царицю прикрашену. Його моли, мученице чесна і багатостраждальна Катерино, подати співцям твоїм спасіння, життя і велику милість.
Канон свята, з ірмосом на 6, і святих два канони, на 8.
Канон свята, глас 4
Пісня 1
Ірмос: Відкрию уста мої, і наповняться духом, і слово промовлю до Цариці Матері і, світло радіючи, прославлю Її чудеса.
Як премудрости і благодаті скарбницю знаємо Тебе, Пречиста, що виточує джерело вічне розуму, і просимо: пошли краплі Твого дощу, Владичице, щоб оспівувати Тебе завжди.
Будучи вищою за небеса, Пречиста, храмом і чертогом, у храм Божий увійшла, щоб стати Божественною оселею Його пришестя.
Засвітивши світло благодаті, Богородице, Ти всіх просвітила й об’єднала, щоб прикрасити піснями пресвітле Твоє свято; прийдіть, до Неї зберімось.
Двері славні, для помислів непрохідні, відкрили двері храму Божого; нині повеліває нам, зібраним, насолодитися Її божественними чудесами.
Канон мучениці, глас 8. Пісня 1
Ірмос: Фараона з колісницями чудотворний жезл Мойсеїв колись потопив, навхрест ударивши й розділивши море; Ізраїля ж спас — втікача, пішоходця, що співав пісню Богові.
Молитвами премудрої мучениці Катерини, Христе, просвіти затьмарене око душі моєї, зорю подай мені, Владико, Твого сяяння, що розсіює весь морок душетлінних моїх падінь.
Навчена Божественними повеліннями Владики, премудра, і Його любов’ю розпалена, ти твердо пішла на подвиг, і розум мучителів настрашила, Катерино, словом, мудрістю і благодаттю.
Керована могутньою рукою Христовою, Ти, славна мученице, позбавилася ідольської бурі, безбідно перепливши під вітрилом хреста і з Божественним вітром Духа, пісню співаючи Богу.
Радіючи дівственим чеснотам, Катерино мудра, і маючи Божественні знамення з небес, ти посоромила мужньо і благосміливо представників лжеіменного знання, подолавши їх силою.
Богородичний: Той, хто проповідує Тебе, Пречиста, Богородицею, всякі єресі відкидає; будучи у плоті, Ти, Богомати, незмінно народила Вищого за всяке творіння, Слово Боже вічне.
Інший канон мученика, глас 8.
Ірмос: Розсічений нерозсіченого пересік, і побачила земля сонце, якого не бачила; лютого ворога вода потопила, і непрохідне пройшов Ізраїль; Господу співаймо, славно бо прославився.
З небесними силами ти, Меркурію, радіючи, стоїш перед джерелом блага і божественною насолодою наповнюєшся, приснопам’ятний; зберігай тих, хто з любов’ю святкує твою пам’ять і Господу співає, славно бо прославився.
Ти, мудрий, вільно ввійшов на тризну страждань, укріплений силою Христа, який заради нас спасительні страсті волею перетерпів плоттю; радіючи, ти взивав: Господу співаймо, славно бо прославився.
Слова мучителя ти, блаженний, відкрито зневажив, прикрашений сповіданням Христовим; всілякі болісті ти, Меркурію, перетерпів і, радіючи, взивав до Того, Хто тебе укріпляв: Господу співаймо, славно бо прославився.
Богородичний: Від Діви Отроковиці Ти явився, воплотившись заради нас, і став Людиною, маючи вірного свідка страстей Твоїх — Меркурія, мужнього Твого страдника, який співає Тобі: Господу співаймо, славно бо прославився.
Пісня 3
Ірмос: Богородице, живоносне й достатнє джерело, співців Твоїх, що врочисто Тебе прославляють, духовно укріпи і в Божественній Твоїй славі вінців слави сподоби.
Невістоприкрасителем став нині величний Діви храм і чертог, прийнявши одухотворений чертог Божий — чисту, і непорочну, і світлішу за все творіння.
Давид, починаючи торжество, грає і веселиться з нами, і Царицею називає Тебе, Пречиста, прикрашеною, що стоїш у храмі перед Царем і Богом, Всечиста.
Грають ангельські воїнства і безліч людей ідуть перед Тобою, Пречиста, свічконосиці, взиваючи: велич Твоя в домі Божому.
З якої вийшло в давнину гріхопадіння роду людського, із Такої ж виправлення і нетління зацвіло, Богородиця нині приводиться в дім Божий.
Інший.
Ірмос: Небеса напочатку премудро утвердив Ти, Христе, і землю на водах поставив, утверди мене на камені заповідей Твоїх, бо нема святого, крім Тебе, єдиний Чоловіколюбче.
Вільним твоїм устремлінням пішла ти на страждання, волею Христу уподібнюючись, і, світло перемігши темряви миродержця, стала ти вінценосицею, Катерино богоприємна.
Силою розуму ти викрила мучителів, які валялися у глибині безбожжя, красномовно проповідуючи догмати богопізнання, будучи просвіченою Божою мудрістю, всехвальна.
Той, хто рівнобожжя у вуха Єви нашептав, нині потоптується юною дівою; зброєю хреста захищена, Катерина мучениця посоромила його.
Богородичний: Умертвлений мій розум піднеси життєдайною силою Того, Хто з Тебе явився світу і знищив рани і струпи гріховні, єдина Богородице Всенепорочна.
Інший.
Ірмос: Ти єси утвердження тих, що притікають до Тебе, Господи, Ти єси світло затьмарених, і оспівує Тебе дух мій.
Весь розпалений божественною любов’ю, славний Меркурію, ти вважав за сон вогонь і рани, мечі і муки.
Ти оспівував Сотворителя, терплячи люті рани, мученику премудрий, і зцілення приймав, славний.
Укріплений жезлом Божественним, ти, мученику мужній, ворожу жорстокість достойно смирив як страдник.
Богородичний: Щоб прообразувати Твоє, Пречиста, вище за розуміння Різдво, купина вогнем горіла і не згорала.
Кондак свята, глас 4: Пречистий храм Спасів, дорогоцінний чертог і Діва, священна скарбниця Божої слави сьогодні уводиться в дім Господній, благодать з Собою вводячи, що в Дусі Божественнім, Її ж оспівують ангели Божі: Вона є оселя небесна.
Ікос: Незбагненні Божі і Божественні тайни бачимо в Діві, благодать явлену і явно діючу, й радіємо; образ дивний і невимовний зрозуміти не можемо — як обрана єдина Чиста явилася вищою за творіння видиме і невидиме? Тому, бажаючи Її прославити, вжахаємося розумом же і словом, але, насмілившись, проповідуємо і величаємо: Вона є оселя небесна.
Інший кондак святої, глас 3.
Красномовствуючи нині, Катерина-мучениця викрила душезгубну єресь мудреців; ангел бо зійшов з небес до неї і силу Всевишнього приніс; її ж прийнявши, мужньо сказала: Христос є мучеників похвала.
Інший ікос святої.
Світлом Твоїм, Христе, просвіти серце моє, і Духом Твоїм розкрий нині уста мої, щоб достойно оспівати Твою страстотерпицю; бо вона, будучи воістину захищеною словом і благодаттю, мудрістю і духом, усією зброєю Тройці Пресвятої, посоромила багатьох красномовців, що хвалилися суєтою, і привела їх до Тебе, свого Бога, Владики і Спаса усіх, що взивають: Христос є мучеників утвердження.
Далі кондак Меркурія, глас 4.
У битвах непереможного воїна і в бідах неосоромного заступника, піснями ублажімо Меркурія, прославляючи, бо він визволяє від скорбот тих, що в радості святкують пам’ять його.
Сідальний святої, глас 4.
Жениха твого Христа полюбивши, світильник твій світлим наготувавши, ти, славна, чеснотами засяяла, тому увійшла з Ним у чертог і вінець страждань від Нього прийняла; від бід визволи, Катерино, нас, що святкуємо пам’ять твою.
Інший сідальний святої, глас той самий.
Хор духовний зберімо, браття, премудрої доброї мучениці Катерини, до Господа взиваючи: слава Тобі, що просвічуєш серця людей; слава Тобі, що почув мужню у стражданнях; її молитвами, Христе Боже, спаси душі наші.
Слава… мученика, глас той самий.
Мученик Меркурій у подвизі диявола посоромив і став достойним вінценосцем Христовим, тому нині, причислений до небесних соборів, вишньою славою достойно насолоджується; заради цього святу пам’ять його святкуємо вірно.
І нині… свята, глас той самий.
Давиде, прийди раніше у храм Божий і, радіючи, прийми Царицю нашу і взивай до Неї: увійди, Владичице, у храм Царя, ввійди! Її ж слава утаємнюється, із Неї хоче засяяти всім нам Світло — Христос.
Пісня 4
Ірмос: Недослідима Божа Рада про втілення від Діви; Тебе, Вишнього, побачивши, пророк Авакум взивав: слава силі Твоїй, Господи.
Двері непрохідні нині приймає Божий дім, припиняється всяке служіння Закону, бо істинно явилася сущим на землі Істина.
Гору осінену передбачив у давнину Авакум, провістив Ту, що вмістить у лоні Бога, зацвівши чеснотами у святому святих, завершуючи очікування народів.
Преславно побачила вся земля преславні і дивні речі — як Діва приймає їжу від ангела, являючи образ спасіння.
Храм, і палата, і небо одухотворене — Богоневіста Царева приводиться нині до храму законного, для Нього збережена, Пречиста.
Інший.
Ірмос: Ти моя кріпость, Господи, Ти моя і сила, Ти мій Бог, Ти моя радість, що не залишив лона Отчого і нашу убогість відвідав; Тому з пророком Авакумом взиваю до Тебе: слава силі Твоїй, Чоловіколюбче.
У стражданнях ти показала спротив, Катерино мученице приснопам’ятна, ворогу дуже терпеливо противлячись, і потоптала його прекрасними ногами силою хреста, страстоносице, мучеників похвало.
Невістою Христовою стала ти, Катерино всеблаженна, світловидим промінням Божественної краси просвітлена і добротою осяяна; тому і веселишся, піснеспіваючи Владиці: силі Твоїй слава, Чоловіколюбче.
Гординю мучителів ти подолала і божественним словом твоєї мудрости вирвала із глибини диявольської омани спокушених, навчивши взивати до Христа, піснеспіваючи: силі Твоїй слава, Чоловіколюбче.
Благословенне і світлоносне свято славної твоєї пам’яті, всехвальна Катерино, зухвальство ворога подолало, як сонце засяявши; на ньому ж голосно взиваємо до Владики: силі Твоїй слава, Чоловіколюбче.
Богородичний: Нині була переможена сила тих, що відмовляються поклонятися Твоєму, Пречиста Діво, образу, і незбагненно із Тебе Втіленого, що весь світ просвітив, і всіх святих; тих же, що вірою шанують Тебе, просвіти, єдина Всехвальна.
Інший.
Ірмос: Почув я, Господи, про Провидіння Твого таїнство, зрозумів діла Твої і прославив Твоє Божество.
Ти став своїм для твого Сотворителя, богомудрий, засвідчивши Його Божество у стражданнях, і прийняв від Нього світлий вінець, славний, як непереможний.
Ти, мученику, нині одягнувся у виткану із вишньої благодаті ризу, скинувши з себе ризу тління і мертвости.
Аж до крови ти, славний, боровся проти гріха і став переможцем, і сподобився небесної слави, Меркурію.
Богородичний: На Тебе, Приснодіво, зійшло спасительне Слово, як хмара, і висушило повінь багатобожжя.
Пісня 5
Ірмос: Здивувалося усе Божественній славі Твоїй у чеснім входженні Твоїм, Ти бо, нетлінна Діво, всередину ввійшла храму Божого, як найчистіший храм, усім, хто оспівує Тебе, мир подаючи.
Освячення славне і священне приношення, нині Пречиста Діва приноситься в храм Божий Царю нашому Богу, щоб зберігатися Йому єдиному за оселю, як Сам знає.
Велич душі Твоєї, Пречиста, колись побачивши, вірою Захарія взивав: Ти єси визволення, Ти єси радість усіх, Ти єси покликання наше; у Тобі ж Невмістимий умістився і мені явився.
О, вищі за розуміння чудеса Твої, Пречиста! Дивне Твоє Різдво, дивний образ зростання Твого, дивне і преславне все в Тобі і для людей незбагненне.
Будучи світильником всесвітлим, Богоневісто, нині Ти засяяла у домі Господньому і просвічуєш нас чесними дарами чудес Твоїх, чиста Богородице всехвальна.
Інший.
Ірмос: Навіщо відкинув мене від лиця Твого, Світло незаходиме? Темрява ворожа покрила мене, окаянного; але наверни мене і до світла заповідей Твоїх путі мої направ, молюся.
Любов’ю Владики твого вогнеопалена, мученице славна, шукаючи, як Його незбагненну велич побачити, добровільно віддала себе на рани, сяючи благодаттю дівства.
Велично прикрасивши саму себе священними стражданнями, добропобідна діво, ти зійшла в небесний чертог Христа і нині світло радієш зі своїм Женихом, з’єднавшись з Ним, всеблаженна.
Діво всесвітла, ти полюбила Єдиного жаданого і слідом за Ним твердо пішла, як за запашним миром твого душевного страждання, взиваючи до Нього: іду, Жениху мій.
Богородичний: Як істинну Богородицю ми всі Тебе знаємо, Пречиста Владичице, Тобою народженого Бога Слово пізнавши, проповідуємо у двох природах, і двох волях самовладних, Мати Богоневісто.
Інший.
Ірмос: Зранку взиваємо до Тебе, Господи, спаси пас, Ти бо єси Бог наш, іншого, крім Тебе, не знаємо.
Тебе, Меркурію, розтягнутого неослабно, розсікали, і ти терпів, божественною надією укріплений.
Каменем духовним ти укріпив своє серце, Меркурію славний, і не змінився від прив’язаного каменя.
Бувши співпричасником страждань Владики твого, ти сподобився слави Його і божественного сяяння.
Богородичний: Умертви, Діво, гріх, що живе в мені, бо Ти народила Життя, Яке умертвило смерть.
Пісня 6
Ірмос: Божественне це і всечесне справляючи свято Богоматері, прийдіть, богомудрі, руками заплещемо, народженого від Неї Бога прославимо.
Той, Хто носить усе, почув молитву праведних і тому звільнив неплідну від недуги як благосердий і радости причину їм дарував.
Бажаючи сповістити людям Своє спасіння, Господь нині прийняв від людей Безневісну — знамення примирення й оновлення.
Будучи домом благодаті, в якому лежить скарбниця незбагненного Божого Провидіння, Пречиста у храмі причастилася нетлінної насолоди.
Прийнявши Тебе, як царську діадему, Богоневісто, храм просвітився, бо наближалося краще, побачивши на Тобі звершення передреченого.
Інший.
Ірмос: Безодня гріхів і буря провин мене засмучують, і тягнуть мене у глибину відчаю, але простягни кріпку Твою руку, як Петрові, о, Спасителю, і спаси.
Побачивши тебе, що вся сяяла зорею доброти дівства і була мученичою кров’ю обагрена, діво, благе Слово і пречисте оселило тебе в чертогах небесних.
Ти змогла зруйнувати хрестом державу мучителів і мудрости світу викрила суєту, проповідуючи богонатхненного вчення догмати, премудра Катерино приснопам’ятна.
Того, хто раніше оманою вигнав Адама із райської насолоди, ти, славна мученице, сокрушила на землі, перетерпівши болісті тяжких ран, і вінцем Царства увінчалася.
Богородичний: Милостивим до мене сотвори в день Суду Суддю, Сина Твого і Визволителя від вічних страждань, Богородице Діво, Твоїми молитвами, на Тебе бо, Мати, єдину покладаю надію.
Інший.
Ірмос: Молитву проллю я до Господа і Йому звіщу печалі мої, злом бо сповнилася душа моя, і життя моє до пекла наблизилось; і молюсь, як Іона: від тління, Боже, мене визволи.
Укріпляло тебе вічносуще Слово, бачачи, як ти, мученику мудрий, терпиш за Нього різні муки, і через ангела повеліло насмілюватися, Меркурію, і не боятися ніяких мук супротивників.
Умертвився різноманітний змій, і був потоптаний прекрасними ногами страдника і мужнього воїна, бо він добровільно пішов на муки, рани і смерть і наповнився славою.
Ти, мученику, вседовершено приніс Владиці всесердечне бажання, заради Нього перетерпів страждання і, як переможець, був увінчаний Ним; і перед Ним стоїш нині на небесах з мучениками, Меркурію.
Богородичний: Зачала Ти, Діво, гласом ангела Великої Ради Ангела, і від Твоєї пречистої крови народила, Всенепорочна, Втіленого, що всім показав вхід до Життя заради невимовної милости.
Кондак святої, глас 2.
Хор чесний божественний зберіть нині, мучениколюбці, щоб ушанувати премудру Катерину, бо вона на тризні Христа проповідувала і змія подолала, риторів розум смиривши.
Ікос: Від Бога з дитинства отримавши мудрість, мученице, і мудрости світу добре навчившись, пізнавши через неї творіння і рух стихій, спочатку створених словом Творця, Йому подяку вдень і вночі ти приносила, ідолів сокрушила, і розум риторів, які безглуздо служили їм, смирила.
Пісня 7
Ірмос: Не поклонилися тварі замість Творця побожні юнаки, але, вогненну погрозу сміливо зневаживши, радувалися, співаючи: преславний Господи, Боже отців, благословен єси.
Ось нині засяяла краям землі весна радісна, що просвічує нашу душу, помисли і розум благодаттю; торжеством Богородиці нині таємниче утверджуємося.
Нехай прославляє нині все Царицю Матір Божу: небо і земля, ангелів чини і людей безліч, і нехай взивають: у храм вводиться радість і спасіння.
Писання минає, і Закон слабшає, як тінь, а проміння благодаті засяяло, коли ввійшла Ти, Діво Мати Чиста, у храм Божий, у ньому благословенна.
Підкорюються Різдву Твоєму, Пречиста, як Творцю і Богу, небо, земля і пекло, і всі народи сповідують, що явився Господь, Спас душ наших.
Інший.
Ірмос: Божого зшестя вогонь посоромився колись у Вавилоні; тому юнаки в печі, немов у квітнику, веселими ногами ходили і, радіючи, співали: благословен єси, Боже отців наших.
Похвалою мучеників, учителькою благочестя була ти, до світлого Жениха твого, Христа, безліч мучеників привернувши; з ними ж взиваєш, всехвальна, співаючи: благословенний Бог отців наших.
Твоє слово премудре, свята Катерино, багатьох привело до спасіння, від ідолослужіння визволивши, і явило їх світлоносними мучениками, які з тобою взивають: благословенний Бог отців наших.
Діва юна, йдучи слідом за Тобою, Христе, прийшла до Тебе всічена мечем, уподібнившись Тобі у пречистих страстях і до Тебе взиваючи: благословенний Бог отців наших.
Богородичний: Святий святих у Тебе свято вселився, Пречиста Діво Богородице, і втіленим із Тебе народжується, щоб спасти тих, що з вірою взивають: благословенний Бог отців наших.
Інший.
Ірмос: Юнаки єврейські в печі подолали вогонь сміливо і на росу вогонь перетворили, взиваючи: благословенний Ти, Господи Боже, повіки.
Світлом горнього просвітлення осяяний, мужній воїне, тих, хто нині тебе оспівує, ти просвічуєш, піснеспіваючи: благословенний Ти, Господи Боже, повіки.
Ти, блаженний, оспівував Благодійника всіх, палаючи Його ревністю, вогнем природним опалений, піснеспіваючи: благословенний Ти, Господи Боже, повіки.
Каменю приносили шану ті, що мали скам’янілі почуття, прив’язавши камінь до шиї твоєї, мученику Меркурію, що співав: благословенний Ти, Господи Боже, повіки.
Ти, Меркурію, свою кров змішав з кров’ю чесного Владики Чоловіколюбця, будучи спільником Його страждань, взиваючи: благословенний, Ти, Господи Боже, повіки.
Богородичний: Чини ангельські вжахаються глибині таїнства Твого, Богородице: Бог бо воплотився із Тебе; Йому ж піснеспіваємо: благословенний Ти, Господи Боже, повіки.
Пісня 8
Ірмос: Почуй, Отроковице, Діво Чиста, нехай же сповіщає Гавриїл Раду Вишнього споконвічну істинну; будь готовою до прийняття Бога, через Тебе Невмістимий з людьми поживе. Тому, радіючи, взиваю: благословляйте, всі діла Господні, Господа.
Приводячи Пречистий храм у дім Божий, колись Анна, взиваючи з вірою, промовила до священика:
дитя, дане мені Богом, прийми, нині введи у храм Творця твого і, радіючи, співай Йому: благословляйте, всі діла Господні, Господа.
Побачивши, Захарія колись сказав Духом Анні: ти вводиш істинну Матір Життя, Яку світло проповідували пророки Божі Богородицею, і як храм умістить Її? Тому, дивуючись, взиваю: благословляйте, всі діла Господні, Господа.
Я раба Божа, — сказала йому Анна, призиваючи його з вірою і молитвою прийняти плід її болістей і після прийняття привести народжену до Того, Хто дав Її, тому взиваю: благословляйте, всі діла Господні, Господа.
Воістину це є діло Закону, — священик каже їй, — дивну ж дуже річ розумію, дивлячись на приведену у дім Божий: вона преславно перевершує благодаттю святеє. Тому, радіючи, взиваю: благословляйте, всі діла Господні, Господа.
Інший.
Ірмос: Семикратно піч халдейський мучитель для побожних отроків у люті розпалив і, побачивши, що вони спасенні Силою Вищою, до Творця й Визволителя став взивати: отроки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.
Навчена тобою, цариця Олександра, увірувавши, прийшла до благочестивого життя і, твердо перетерпівши болісті, сподобилася вічного Царства Небесного, співаючи Владиці: священики, співайте, люди, прославляйте Бога по всі віки.
Нехай буде з мучениками прохання вірних, страстотерпиця бо предстоїть Христу, просячи кращого і спасіння благаючи тим, хто всечесну і святу пам’ять її вірно святкує і піснеспіває: люди, прославляйте Христа повіки.
Відкривши двері раю, прийняв тебе, премудра, Жених, і в чертозі жити тебе оселив, і причасницею Царства показав, як спільницю страждань. Йому ж нині предстоїш, дочко Царя, світлоприкрашеною; не забудь нас.
Хитрими словами спокушав мучитель і ласкою улещував лютий, сподіваючись ослабити силу твою, але ти, бажаючи бути невістою Христовою, взивала до Владики: священики, оспівуйте, люди, прославляйте Христа повіки.
Богородичний: Ти, Богородице всенепорочна, була святішою за небесні чини ангелів, бо народила їх Творця і Господа з дівственої і безневісної утроби, у двох природах незлитно і незмінно, у єдиній же Іпостасі Бога втіленого.
Інший. Ірмос той самий.
Страдників собор прийняв тебе, прикрашеного і світлого чесною красою через пречисті твої страждання і благочесне і чесне твоє свідчення, і нині взиваєш безперестанно: священики, благословляйте, люди, прославляйте Христа повіки.
Благочестиво і мудро ти, славний, звершив подвиг, мужньо посоромивши ворога; перемогу небесну як переможець одержав, з ангельськими силами нині веселишся, з ними ж безперестанно взиваєш: священики, благословляйте, люди, прославляйте Христа повіки.
Загинув ти, всеблаженний Меркурію, від меча й одержав жаданий тобою кінець; землю ж пролитою кров’ю напоїв, переможне і блаженне тіло твоє явилося білішим за сніг, а ти співав: священики, благословляйте, люди, прославляйте Христа повіки.
Богородичний: Як нашого оновлення винуватицю, всі вірні оспівуємо Тебе, Пречиста; Бога бо всевинного, вищого за вину, Ти породила; Він зруйнований злом образ оновив Своїм благосердям, єдина преблагословенна й обрадувана.
Пісня 9
Ірмос: До одушевленого Божого кивоту нехай не доторкнеться рука скверних, уста ж вірних, Богородиці невмовкно гласом ангельським співаючи, з радістю нехай взивають: істинно Ти вища за всіх, Діво чиста.
Пресвітлу душевної чистоти маючи доброту, Богородице Пречиста, благодаттю ж Божою наповнена з Небес, Ти завжди просвічуєш світлом присносущним тих, хто радісно взиває: істинно Ти вища за всіх, Діво Чиста.
Твоє чудо, Богородице чиста, перевищує силу слова; тіло бо Твоє течії гріховної не зазнало невимовно.
Тому вдячно взиваю до Тебе: істинно Ти вища за всіх, Діво чиста.
Преславно прообразував Тебе, Чиста, Закон як скинію і Божественну стамну, дивний кивот і катапетасму, і жезл, храм непорушний і двері Божі; тому й навчають взивати до Тебе: істинно Ти вища за всіх, Діво чиста.
Співаючи пісні Тобі, Давид, провіщаючи, назвав Тебе Дочкою Царевою, красою чеснот, що стоїть праворуч Бога; він бачив Тебе прикрашеною, тому, пророкуючи, взивав: істинно Ти вища за всіх, Діво чиста.
Інший.
Ірмос: Вжахнулося небо, і кінці землі здивувалися, як то — Бог явився людям тілесно, і утроба Твоя стала просторішою небес; тому Тебе, Богородице, ангелів і людей чиноначальства величають.
Преставилася ти в чертоги світлосяйні, як невіста, прикрашена красою, маючи світильник дівочий у правиці, а в другій руці тримаючи відсічену главу твою. І нині, стоячи перед Христом, Женихом твоїм, збережи тих, що оспівують тебе.
Прийнята твоя молитва, богомудра, бо тих, хто з вірою призиває ім’я твоє, Владика спасає від спокус і подає здоров’я, спасаючи від усяких недуг душевних і тілесних. Тому тебе, Катерино, з радістю величаємо.
Пристала ти нині до тихого пристановища, благополучно і легко море житейське перепливши, мученице, не піддавшись спокусі, премудра, приносячи Христу різноманітне багатство — множество мучеників, Катерино, всеблаженна діво.
В чертогах небесних нині у соборі дів радієш, осяяна промінням мучеництва, Катерино премудра, розв’яжи пута моїх падінь, щиро благаючи Благодійника всіх, бо ти за Нього кров твою пролила.
Богородичний: Явилася Ти, о Діво Мати Божа, надприродно народивши в тілі благе Слово, Його ж від серця Свого Отець висловив раніше всіх віків як благий; Його ж нині розуміємо вищим за тіло, хоч і в тіло зодягнувся.
Інший.
Ірмос: Убоявся кожен, почувши про невимовну Божу милість; як то Всевишній з волі Своєї аж до тіла зійшов, від дівочої утроби людиною ставши; тому ми, вірні, Пречисту Богородицю величаємо.
Гноїння мучениче нині благодаттю виточує пахощі, і злосморідні наші пристрасті невимовним словом відганяються, і кістки виточують воду зцілень і напоюють душі тих, що оспівують їх чудодіяння.
Як великого стовпа Церкви Христової побожно шануємо тебе, мученику, як стіну нездоланну, як град воістину неполонений, як воїна мужнього Бога Всецаря, як переможця ворогів, як світильника духовного і всесвітнього.
Ти, богомудрий, одержав ангела світлого, що йшов у стражданнях до тебе, тому ти, страстотерпче Христів, не устрашився, коли тебе роздирали, і свічками підпалювали, і розсікали люто, і мечем рубали.
День, повний просвічення, веселощів і радости, засяяв нам — божественна пам’ять твоя, мученику Меркурію, в ньому ж поминай нас, що святкуємо пам’ять твою, і визволи нас від лютих спокус, бід і пристрастей.
Богородичний: Двері Світла, просвіти душу мою, засліплену пристрастями і лукавими помислами затьмарену, що страждає від бід; і визволи мене від спокус, бід і скорбот, щоб я прославляв Тебе, надію вірних і утвердження.
Світильний святої.
Укріплена мудрістю, Катерино, діво всечесна, жон-мучениць слава, ти мудрість філософів виявила в Бозі, як оману і байку, придбавши помічницю собі, всенепорочну Матір Божу.
Слава: і нині, свята.
Ангельські сили і мучеників собори святкують нині з нами божественне введення Богоотроковиці і Матері Господньої Іоакимом і Анною, разом же мужнього Меркурія і преславної Катерини, щоб їхніми молитвами одержати нам прощення безлічі гріхів, молимося.
На Хваліте… стихири на 4, глас 4.
Всесвяту пам’ять святкуючи чесного твого страждання, Катерино всехвальна, славимо гласами безперестанними Того, Хто дарував тобі терпіння тверде і показав тебе переможницею, і дав тобі слово, що посоромило красномовців, Ісуса Чоловіколюбця, і Спаса, і Господа.
Катерино всеславна, ти стала мученицею добровільною, мучителя твердо викрила і сокрушила люту жорстокість багатобожжя сяянням богопізнання і божественною благодаттю; тому — і як мученицю, і як діву непорочну — Христос тебе увінчав, Спас душ наших.
Катерино всеславна, ти прийняла благодать Духа через відкриття вуст, очистивши себе саму житієм, і помислом терпеливим гордість мучителів подолала, і перед тілесною красою віддала перевагу душевній доброті, богомудра, страстотерпців похвало.
Слава… глас 2. Вавили ченця.
Житіє духовне полюбивши, ти прийшла на судилище безбожне і стала переможницею, Катерино славна, несучи, як квітку, божественне світло і Божественною силою одягнена, повеління мучителя зневажила і красномовців облудні слова вгамувала, мученице багатостраждальна.
І нині… глас 6. Сергія Агіополита.
Нині, собори вірних, зійшовшись, духовно святкуймо, і Богоотроковицю Діву і Богородицю, приведену в храм Господній, побожно прославмо, вибрану з усіх родів на оселю всіх Царя Христа і Бога; діви, несучи свічки, передуйте, шануючи Приснодіви чесне входження; матері, печаль свою відкинувши, радісно йдіть слідом за Матір’ю Бога і радости світу заступницею. Всі ж радісно взиваймо з ангелом: радуйся, обрадувана, завжди молися за душі наші.
На стиховні стихири, глас 2.
Світло Трисяйне Тебе, Богородице, засвітивши, в храмі слави посилає Тобі їжу небесну, прославляючи Тебе.
Стих: Приведуться Царю діви слідом за Нею, і ближні Її приведуться Тобі.
Із кореня Давидового виросла Ти, Діво; Гавриїл, приносячи Тобі радість, взиває: Бога народиш, Пречиста.
Стих: Приведуться у веселості і радості, введуться в храм Царя.
Благо ж священному і божественному подружжю Іоакима та Анни, від них Пречиста народилася, і приведена нині Творцеві Своєму.
Слава: і нині, глас той самий.
Двері небесні, прийміть Діву Марію, неневісну, чисту Богородицю, від Неї ж спасіння людей.
На літургії
Блаженні свята, пісня 7 і 8, на 4, і святої, пісня 6.
Прокимен, глас 4: Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів.
Стих: В церквах благословляйте Бога, Господа від джерел Ізраїлевих.
Апостол: Послання до Ефесян, зачало 233 (6, 10-17).
Алилуя, глас 1: Взивали праведні, і Господь почув їх.
Стих: Багато скорбот у праведника, і від усіх них визволить його Господь.
Євангеліє від Луки, зачало 106 (21, 12-19).
Причасний: Радуйтеся, праведні, праведним подобає похвала.
Слава Ісусу Христу! А на вечірні має бути у стихирі на «Господи, взиваю» Духа Святою чи Духа Святого?
І на вечірні є «На Лігургії». Може, мало би бути «На литії»?