Григорій Верета
Напевно, ніхто не зможе розказати про Григорія Верету краще, ніж його вихованці — студенти й випускники Стрітівської вищої педагогічної школи кобзарського мистецтва. Саме напружена творча співпраця, завдяки якій аматорський кобзарський колектив перетворився на високопрофесійний ансамбль бандуристів «Барви України» відкрила дітям, юнакам духовну красу їхнього керівника.
«Григорій Степанович Верета — це людина з великої літери, професіонал своєї справи та патріот своєї держави. Людина, яка ніколи не боялась труднощів, яка працює тільки на максимальний результат і завжди його отримує. Талановитий диригент, композитор, аранжувальник, сильний як особистість, він має підхід до кожної людини, студента, учня, може згуртувати людей навколо єдиної справи» /Павло Ласкавчук, випускник 2006 р. та викладач школи/.
«Григорій Степанович Верета — дуже цікава людина. Він вміє по-особливому підійти до кожного з нас. Репетиції у нього надзвичайно цікаві. Ми їх чекаємо з нетерпінням. Незважаючи на демократизм особистості Григорія Степановича, на репетиціях у нього панує сувора дисципліна. Я завжди дивуюся, як у нього це добре виходить: такий великий склад ансамблю — і повна тиша. Низький уклін Вам, Григорію Степановичу! Живіть довго та весело, з музикою в душі. Велике Вам спасибі і многая літа!» /Олександр Мірошниченко, IV курс/.
«Григорію Степановичу! Ви відкрили мене несподівано і для самої себе. Дякую Вам, я вийду зі школи зовсім іншою, ніж сюди поступила на навчання. Я пройшла хорошу школу на Ваших заняттях… Дякую Вам за все. Завжди пам’ятатиму Ваші уроки. Дуже шкода, що так швидко пролетіли роки навчання у Вас, у Стрітівці» /Віра Багринець, IV курс/.
«Мій життєвий шлях перетнувся з Григорієм Степановичем у чарівному селі Стрітівка, у кобзарській школі. Я був старостою ансамблю, де керівником працював Григорій Степанович. Бути його підлеглим у навчанні — це неймовірно цікаво та захоплююче. Щирий, турботливий, дотепний — ну от початок нескінченного списку слів, які описують цю, без сумніву, геніальну людину. За роки перебування на посаді старости мені вдалося перейняти певну частку того професійного досвіду, котрий має Григорій Степанович. А почалося все з того, що він створив квартет зі студентів нашого курсу. Робота у квартеті ще більше зблизила мене з викладачем. Самовіддача Григорія Степановича як у роботі з окремими студентами, так і з нашим квартетом, а також з ансамблем вражає. Свої знання і досвід він намагається передати всім зацікавленим. І взагалі, про цю людину можна довго розповідати, тому я, і мої однокурсники низько вклоняємося цьому видатному викладачеві» /Володимир Вікарчук, випускник 2010 року/.
«З Григорієм Степановичем я познайомився у Стрітівській вищій педагогічній школі кобзарського мистецтва в 2007 році. На той час я був на четвертому курсі, навчання підходило до свого логічного завершення, я писав дипломну роботу, готував сценарій випускного і роздумував над тим, чим займатимусь далі, як складеться моя доля після завершення цього закладу. Певний час я трохи вагався, чи саме з педагогічною діяльністю я пов’язуватиму своє майбутнє, та після знайомства з Григорієм Степановичем я остаточно вирішив, що це потрібна справа для нашої країни і справді є на кого рівнятись та з кого брати приклад. Григорій Степанович — професіонал з великої букви. Як на мене — це найкращий випадок, коли людина все життя займається улюбленою справою, має шалений досвід у цій сфері, викладається на повну і робить це невимушено, з почуттям гумору та щиро. Це суворий, але справедливий викладач, який знає, де і коли треба викластись на всі сто, а де можна і відпочити, і пожартувати. Я думаю, нема людини, яка б сказала, що їй не цікаво на уроках пана Григорія, навпаки, студенти чекають на нього, радіють зустрічі з ним, люблять і поважають. І це головне.
Просто треба дякувати Богу, що у нас ще є такі професійні музиканти, диригенти, керівники капел, викладачі та просто чудові люди, які щиро люблять свою країну, свою національну, самобутню культуру і наполегливо навчають нас шанувати, розуміти, берегти її та бути такими ж самовідданими викладачами в майбутньому, шанувати своє коріння і, звичайно ж, бути гідним прикладом для своїх учнів» /Ярослав Джусь, випускник 2008 р./.
Григорій Степанович Верета народився 4 травня 1951 року в с. Лучиці Сокальського району, Львівської області в селянській родині. Навчався в місцевій школі. З дитинства любив музику та українські пісні. Мабуть, тому й обрав шлях музиканта. У 1972 році закінчив інститут культури в Києві. З 1983 року працював диригентом Київської капели бандуристів України імені Г. Майбороди. У 1991 році надано вчене звання — доцент кафедри оркестрового диригування, у 1998 році звання — народний артист України.
2007 року Григорій Степанович розпочав свою педагогічну діяльність у Стрітівській вищій педагогічній школі кобзарського мистецтва. Завдяки йому було створено ансамбль бандуристів «Барви України». У своїй роботі викладач поєднує свої музично-професійні знання з педагогічними.
Високий інтелект, компетентність, тактовність, чуйність, підтримка і мудра порада, доброзичливий жарт чи просто усмішка, демократизм допомагають будувати такі стосунки в колективі, які сприяють його високій працездатності, згуртованості, постійному творчому пошуку, злету фантазії. У колективі панує дух взаєморозуміння, поваги, подвижництва. Це відмічають усі, хто хоч раз побував у нашій школі.
Як людині музично обдарованій і освіченій йому притаманне прагнення до гармонії і в стосунках з людьми. Не командувати, не контролювати, а довіряти колективу. «Найвищий контроль — совість вчителя, його професійна гідність і гордість», — говорить Григорій Степанович.
Він виховує у студентів уміння грамотно виконувати твори, розуміти чарівний світ музики, насолоджуватись нею, розуміти й любити народну пісню.
Завдяки йому ансамбль став високохудожнім колективом, який добре знають у районі та області. Неодноразово ставав переможцем мистецьких конкурсів.
До репертуару ансамблю входять як твори із скарбниці народної творчості, так і фрагменти класичних творів, пісні вітчизняних та зарубіжних авторів. Йому притаманне своє трактування і розуміння музичних творів.
Ансамбль завжди демонструє високу виконавську майстерність, художній смак, сценічну культуру.
Григорій Степанович — видатний український композитор, член Національної Спілки композиторів, фольклорист і педагог, який відроджує традиційну культуру українців, відкриває духовні джерела нації та власним прикладом виховує нові покоління талановитих українських музикантів-співаків. Енергійний, працьовитий, невтомний, натхненний до роботи, до виступів. Дивуєшся, скільки годин у його добі! Самозречено відданий своєму покликанню, він шукає молоді таланти серед студентів закладу, адже прагне зберегти кожну краплинку народної мудрості, розвивати творчий та професійний потенціал у своїх вихованців. Власне заради таких щасливих хвилин і долає, здавалося б, нездоланні труднощі.
Зичимо митцеві й надалі йти по життю з піснею, насолоджуватися творчістю, дарувати людям радість спілкування з Вами, шановний колего, Вчителю!
Короткі біографічні відомості
Григорій Верета закінчив 1973 року Київський ін-т культури, композиції вчився в народного артист України, професора В. Д. Кирейка.
Із серпня 1973 р. до листопада 1978 р. працював директором Качківської дитячої музичної школи Ямпільського району Вінницької області.
З 11.1978 р. до 11.1988 р. і з 10.1994 р. до 10.2000 р. — диригент заслуженої капели бандуристів України. З капелою гастролював в Україні, Росії, Казахстані, Узбекистані, Білорусі, Туркменістані, Югославії, Польщі, Канаді, Англії, Франції, Іспанії.
З 11.1989 р. до 10.1993 р. і з 10.2000 р. до 08.2205 р. — на посадах: викладача, доцента, професора за наказом, завідувача кафедрою кобзарського мистецтва та бандури — Київського Національного університету культури і мистецтв.
З 10.1993 р. до 10.1994 р. — головний хормейстер ансамблю пісні і танцю МВС України (один із засновників ансамблю);
З 09.2006 до 08.2007 — на посаді доцента кафедри методики музичного виховання та хорового диригування Київського Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.
З 09.2007 р. до 08.2011 р. — на посаді викладача ансамблю бандуристів Стрітівської вищої педагогічної школи кобзарського мистецтва Кагарлицького району Київської області.
Твори: Симфонія до-мінор, вокальні, вокально-симфонічні, хорові та інструментальні, обробки українських народних пісень.
До попередніх зворушливих слів, сказаних студентами та викладачами Стрітівської школи, і надто лаконічної біографічної довідки, наданої (не без нашого тиску) самим композитором і диригентом, хотілося б додати кілька рядків.
Григорій Верета — людина надзвичайної скромності та величезної працездатності. Це людина глибоко порядна, доброзичлива, щедра, з тонким почуттям гумору, щиросерда й цілком позбавлена жодних амбіцій. Це високий професіонал своєї справи.
Хлопчиком Григорій Степанович співав у церковному хорі та крізь усе життя проніс глибоку внутрішню побожність і певний духовний досвід, що, здається, освячує всю його музику — як світську, так і церковну. Григорій Верета — прекрасний церковний композитор. Його духовні твори виразно національні, прості для виконання, проникливо глибокі, чисті та світлі.
Розповідають, що, працюючи другим диригентом у капелі бандуристів, Григорій Верета захистив від звільнення головного диригента, славнозвісного Миколу Гвоздя, проти якого воювало Міністерство культури (занадто бо був непохитний та свідомий). Тоді до капели прийшла висока комісія, щоб будь-що-будь звільнити Гвоздя. Посаду головного диригента запропонували Григорію Вереті, і він не побоявся й не завагався заявити, що не бачить жодних підстав звільняти керівника, узяв аркуш паперу та сказав: «Хто за те, щоб залишити на посаді Миколу Гвоздя, прошу підписатися», — і підписався першим. А за ним — уже вся капела.
Іще хотілося б сказати про те, на який рівень підняв Григорій Верета учбовий ансамбль бандуристів Стрітівської вищої школи кобзарського мистецтва. Йдеться не лише про високий професіоналізм (який справді дивує й захоплює), але й про високу школу морального, культурного та інтелектуального гарту — виховання духовно здорової української молоді. Варто подивитися на одухотворені обличчя юнаків ансамблю (це можна побачити з відеозапису), щоб зрозуміти, який багатий внутрішній світ заховано в їхніх душах! Поза сумнівом велика заслуга в цьому належить їхньому диригенту, педагогу, який зумів міцно згуртувати юнаків навколо високої справи, запалити їхні серця своєю незгасною любов’ю до рідної землі, збагатити їх невичерпними скарбами нашої національної культури.
Коли ансамбль старшокласників зі своїм маестро на чолі приїхав 2009 року на фестиваль у містечко Городок, що поблизу Львова, вийшов на сцену та заспівав — зал піднявся і стоячи прослухав усю програму. Стрітівські бандуристи отримали Гран-прі, але, напевно, то була не найвища нагорода, яку вони здобули того дня. Усе це — величезною працею, душею, вкладеною в них досвідченим і мудрим диригентом.
Нарешті варто згадати, що Григорій Степанович видав 14 (!) нотних збірок (і 15-та у друці), що в наш час можна назвати справжнім подвигом.
Напевно, більшої частини того, за що можна було б похвалити цю людину, композитора та диригента, не сказано (з православного погляду це й правильно). Проте, ми наважилися написати цей коментар заради спільної користі: на радість і на взірець усім, хто читатиме; сподіваючись, що композитор, не маючи інтернету, не побачить і не викреслить цих справедливо добрих про нього слів :-)
св. Арх. Михаїла.
Друковані збірки:
- Дитячий альбом для бандури — К.: Муз. Україна, 1991
- Стрілецькі пісні. Обробки для чоловічого хору — К.: Муз. Україна, 1994
- Калиновий цвіт. Пісенник (фольклорні записи українських народних пісень) — Львів: Свічадо, 2004
- «Українські технології», Солоспіви — К.: Альтерпрес, 2006
- Кобзарева пісня. (кантата для солістів та мішаного хору в супроводі симфонічного оркестру) — К.: Альтерпрес, 2006
- Твори для капел бандуристів (партитури) — К.: Альтерпрес, 2006
- Духовні хорові твори — Львів: Свічадо, 2006
- Обробки церковних пісень — К.: Альтерпрес, 2006
- Слава в вишних Богу (Літургія) — К.: Муз. Україна, 2006
- Пісні для дітей в супроводі бандури — Луцьк: Вол. обл. друк, 2008
- Ой у полі нивка (обробки українських народних пісень для чоловічого хору в супроводі фортепіано) — Луцьк: Вол. обл. друк, 2008
- Вокальні твори в супроводі бандури — Луцьк: Вол. обл. друк, 2009
- Коло млина коло броду (обробки українських народних пісень для чоловічого хору а капела) — Луцьк: Вол. обл. друк, 2009
- Обробки церковних пісень. (Видання друге, змінене та доповнене) — Луцьк: Вол. обл. друк, 2010
