Післямова до бесід на Псалми. Вірш на честь великого світильника і вчителя Церкви Золотоустого

БібліотекаСвятоотцівські твориСвятитель Іоан Золотоустий --- Повне зібрання творінь у 12 томахТворіння святого Іоана Золотоустого. Том V. Книга 2

Післямова до бесід на Псалми. Вірш на честь великого світильника і вчителя Церкви Золотоустого

Після Мойсея та його наступника Ісуса Навина, після так званих суддів ізраїльських і після того, як Саул прийняв царювання над ізраїльтянами і був відкинутий, Бог поставив їм царя, добродійного, праведного і пророка, який під натхненням Духа Святого і склав книгу із 150 псалмів (написаних) злагодженою мовою, властивою його рідній мові, які співалися милозвучно на різні голоси під акомпанемент різних музичних інструментів урочистісто — з приспівами. Сам він використовував псалтир й управляв різними хорами менших пророків. Так він називав мужів, які перебували з пророками, а іноді називав їх синами пророчими. Вони мали різні музичні інструменти: один — кімвали, інший — флейти, той — тимпан, цей — труби, інший — псалтир і гуслі, ще інший — так звані пастуші сопілки. Причому кожний хор мав начальника, серед яких одного звали Асафом, іншого — Ідифумом, інших — синами Кореєвими, ще іншого — Єфамом Ізраїльтянином, іншого — Мойсеєм, чоловіком Божим.

Отже, коли Давид підносився духом провіщати чи про поневолення народу, чи про його повернення, чи про моральне навчання, чи про Провидіння Боже, чи про Владику Христа, то він складав злагодженою мовою псалом так, що кожний відповідав своєму змісту, тому і є малі й великі псалми, і віддавав його якому-небудь хору. Якщо ж він наказував зупинитися на середині псалма і передати наступну частину псалма іншому хору, то такий перехід співу називався зміною тону (διάψαλμα). Так, коли він хотів у середині псалма передати його так званим пастушим сопілкам, то це називалося ώδή διαψάλματος, оскільки далі решту псалма продовжували співати (під акомпанемент) сопілки (Пс. 9, 17). Хто бажає, то про це може довідатися із книг Параліпоменон, в яких написано: «У цей день Давид уперше дав псалом для славослів’я Господу через Асафа» (1 Пар. 16, 7). Після того, як перший хор передавав псалом другому, тоді інші хори, то кожний окремо, то всі разом, милозвучно і злагоджено один на одних, інший на інших музичних інструментах поперемінно і з піднесенням співали псалом на честь і славу Божу. Про це можна довідатися із того, що сам Давид, коли повертав кивот від іноплемінників, веселився перед ним, і коли його дружина Мелхола дорікала йому, то він відповів: «Перед Господом грати і танцювати буду» (2 Цар. 6, 21), — він не тільки не перестав, а ще й виявив намір робити це із більшою старанністю.

Деякі, не вникнувши в порядок і суть справи і не бажаючи навчитися того від тих, які знають, спотворюють істину і навіть почали стверджувати, ніби не всі псалми належать Давиду, а належать і тим особам, які прийняли від нього (псалми) й імена яких у них зазначені. Однак ані Господь, ані апостоли ніде не згадують про будь-якого іншого письменника якогось псалма, окрім Давида. Отже, для того, щоби слухач мав чітке уявлення про суть справи, уявімо собі Давида сидячим, а перед ним і праворуч, і ліворуч — хори.

Далі ми скажемо і про ті псалми, в яких він удостоївся провістити про домобудівництво Господа, про Його страждання і воскресіння в людській природі, — про псалми, які є різноманітними за своїм складом і формою. Так само він сповістив, що Господь є вічним за Божеством, що Він є Творцем й Обновителем усього світу, що Він визначає мету всього богодухновенного Писання. Хор Ідифума, хор синів Кореєвих, хор Єфама Ізраїльтянина, хор Асафа і хор Мойсея, чоловіка Божого, — ось хори пророків, які були під його управлінням, які, граючи на різних музичних інструментах, із піднесенням співали на славу Божу 150 псалмів, поданих від Духа Святого.

Вірш
на честь великого світильника
і вчителя Церкви Золотоустого