Глас 3. Середа
У середу на ранній
Хрест був поставлений на землі і доторкнувся до небес; не те щоб древо досягло висоти, але через Тебе, що сповнив усе на ньому.
Стих: Возносіть Господа Бога і поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо воно святе.
На кипарисі, на певзі і на кедрі піднісся Ти, Агнче Божий, щоб спасти тих, хто з вірою поклоняється Твоєму вільному розп’яттю, Христе Боже, слава Тобі.
Слава, і нині… хрестобогородичний: Придбавши жезл сили — хрест Сина Твого, Богородице, ним знищуємо ворогів хитання, з любов’ю безперестанно Тебе величаючи.
Тебе били по щоках за рід людський, і Ти не прогнівався, щоб визволити із тління життя наше, Господи, і спасти нас.
Стих: Бог же Цар наш раніше віків вчинив спасіння посеред землі.
Ангельські воїнства, дивлячись, дивувалися необмеженій владі Твоїй і добровільному розп’яттю; як Невидимий уранився плоттю, бажаючи визволити від тління людство? Тому як до Життєдавця взиваємо до Тебе: слава, Христе, благосердю Твоєму.
Стих: Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів.
Мученичий: Озброївшись зброєю Христовою і одягнувшись у зброю віри, мученики Христові, ви стражданнями перемогли полки ворогів, бо теплою надією на життя перетерпіли всі погрози мучителів і рани, тому і вінці одержали, страстотерпці терпеливодушні.
Слава, і нині… хрестобогородичний: Безневісна Чиста Мати Твоя, Христе, побачивши Тебе мертвим на хресті, як Мати плакала і промовляла: чим Тобі відплатив єврейський беззаконний і невдячний народ, який насолоджувався Твоїми великими і многими дарами, Сину Мій? Оспівую Твоє божественне сходження.
Прийнявши розп’яття і смерть, Ти дарував нам, Христе Спасе, життя безсмертне і світ визволив від тління; тому прославляємо Твої, Життєдавче Чоловіколюбче, спасительні страждання, якими всі спасаємось; маючи непереможну зброю чесного животворчого хреста і мир.
Ти, Владико, Вищий за всяке творіння, хрест перетерпів безчесно, щоб ушанувати мене, раніше збезчещеного; списом у ребра Твої був проколотий, Довготерпеливий, бажаючи визволити із тління мене, Твоє творіння; оспівую Твоє велике благосердя і благість, Чоловіколюбче.
Слава, і нині… хрестобогородичний: Коли побачила Тебе, Владико, розіп’ятим на древі Безневісна і Всенепорочна, Чиста Діва і Матір Твоя, взивала: горе Мені, Сину Мій найсолодший, як Тебе беззаконне зібрання засудило на хрест, Творця всього і Владику? Оспівую Твою крайню благість.
Творіння преподобного Йосифа. Глас 3
Ірмос: Води в давнині божественним повелінням в єдине зібрав і розділив море ізраїльським людям. Цей є Бог наш; Його єдиного оспівуємо, бо Він прославився.
Багатоболісні пристрасті знищив Ти, Слове, стражданням пречистої Твоєї плоті і спас людей, яких у давнині уранив супротивник диявол, що побожно поклоняються невимовному Твоєму провидінню.
Того, хто в раю оманою зв’язав людину через порушення заповіді, Ти, Господи, зв’язав його ланцюгами нерозв’язними, будучи з волі Своєї зв’язаний плоттю, відпускаючи наші гріхи, Чоловіколюбче.
Мученичий: Дивлячись на страждаюче творіння, що утопає в омані демонів, страстотерпці явилися для вірних тихим пристановищем, зануривши всю силу гордого струмками крові, великоімениті.
Мученичий: Собор мучеників, з’єднавшись із небесними силами, завжди просвіщається сяйвом нествореного Божества, і сущих на землі просвіщає тих, хто прославляє Його чудеса.
Богородичний: Ти, Пречиста, явилася вищою за небесні сили, народивши на землі Бога Слово, що підніс нас на небеса Своїми стражданнями і чесним хрестом заради благості.
Інший канон до Пресвятої Богородиці.
Ірмос той самий
Пророк Авакум передбачив Духом Тебе, як гору, покриту зеленню; благаю, Пречиста, визволи і покрий мене, пристрастю проколотого, що знаходжуся у тіні смертній, охоплений гріхами (двічі).
Присноблаженна і пренепорочна, обмий мої сердечні рани окропленням божественного струмка із божественного струмка Сина Твого, щоб я величав Тебе і достойно прославляв Тебе.
Ти, Чиста, народила рівного Отцю Творця — Слово, що обожило людську істоту, але моли Його, щоб Він сподобив божественної втіхи мене, знесиленого ворожими підступами і безнадійного.
Ірмос: Ти, що із небуття усе привів до буття, створив Словом, звершив Духом, Вседержителю Вишній, в любові Твоїй утверди мене.
Тебе, що єством Божественним безстрасний, постраждалого плоттю заради благості, єврейське зібрання умертвило на древі; але Ти дарував нам безсмертя.
На воді Ти повісив землю, з волі Своєї Тебе повісили на древі, щоб піднести мене до небес, що упав у рів зла.
Мученичий: Покриті ранами, Христові всехвальні страждальці, ви стоїте перед Господом, приймаючи від Його найбагатшої руки нагороду.
Мученичий: Радісною душею терплячи рани, ви, мученики, вчинили змієві останню печаль і наповнили радістю ангельські чини.
Богородичний: Бачачи розп’ятим на хресті Христа, Безневісна плакала і промовляла: зайшов Ти, Сонце слави, від очей Моїх, просвіщаючи тих, що лежать у темряві.
Інший.
Ірмос той самий.
Ти, Всесвята, будучи багатою милістю, моли Того, Хто в милості невимовний і багатий в щедротах, щоб Він ущедрив нас озлоблених.
Будучи домом Творця, благай, щоб Утішитель оселився в мені, колишньому вертепі душетлінних розбійників, Чиста Діво.
Ти, що все носиш божественною рукою, носився в обіймах Богородиці, зглянься на мене і визволи мене від пристрастей, які затьмарили мій розум.
Ірмос: Виявив Ти до нас велику любов, Господи, бо Єдинородного Твого Сина за нас на смерть віддав; тому вдячно взиваємо до Тебе: слава силі Твоїй, Господи.
Ти, що вищий за всяку шану, Владико Христе, воістину перетерпів ганьбу: Тебе били по голові тростиною, щоб ушанувати мене, ославленого гріхом, Чоловіколюбче.
Ти, з волі Своєї, був увінчаний терновим вінцем, Довготерпеливий, як істинний Цар, і вирвав з коренем терноносний гріх; оспівую піснями Твої, Спасе, страждання.
Мученичий: Ви, мученики, залишилися нездоланними болістю ран, подолавши оману ворога і ногами вашими потоптавши, що безмежно хвалиться і у своєму безумстві в’яне.
Мученичий: Тлінними тілами ви, всехвальні мученики, придбали божественне нетління, уподібнившись стражданнями чесним стражданням Безстрасного, і приєднались до всіх безплотних.
Богородичний: Колись пророк побачив Тебе, Діво, як сувій, на Якому рукою Божою написалося втілене Слово, що списом розідрало рукописання праотця Адама, Пречиста.
Інший.
Ірмос той самий.
Ти, Христе, що з волі Своєї перетерпів рани і заколення, уранену мою душу розбійничим озлобленням демонів зціли молитвами Народившої Тебе, Єдиний Многомилостивий.
Тіло моє — творіння рук Твоїх, Сотворителю, зруйнувалося злобою зміїною і житейськими насолодами; тому онови мене святими молитвами Народившої Тебе.
Ти невимовно народила Слово Отче, Яке визволило людей від усякого безсловесся; Його старанно благай визволити мене із полону безсловесних пристрастей, єдина Приснодіво.
Пречиста Богоневісто, Ти завжди подаєш нам руками Твоїми зцілення, будучи святим покровом, сповненою світлом і миром запашним.
Ірмос: На землі Невидимий з’явився, і з людьми з волі Своєї пожив Неосяжний; до Тебе зранку взиваємо, оспівуючи Тебе, Чоловіколюбче.
Як Агнець Ти був піднесений на древо і приніс за нас жертву Отцю, Благий; ідольські жертви припинив, Всесильний.
Будучи проколотим списом у ребра, Ти, Життєдавче, виточив два джерела спасіння тим, що Тебе проповідують одного із Пресвятої Тройці, Який має дві волі і два дійства.
Мученичий: Утвердження міцне і непохитний камінь, мужні страстотерпці знайшли Тебе, Ісусе, вірою і зробили себе коштовними каменями.
Мученичий: Укріплені у вірі силою Божою, ви, страстотерпці мученики, перемогли всю люту силу лукавого і світло увінчалися.
Богородичний: Зітліле раніше гріхом наше єство, нетлінно народивши Христа, Ти оновила, Пречиста Владичице, Заступнице душ наших.
Інший.
Ірмос: Коли побачив Ісая образ Бога прославленого на престолі, ангелами слави дориносимого, взивав: о, окаянний я, бо передбачив втіленого Бога, Світло невечірнє, і миром володіючого.
Хвороби тіла мого і душевні болісті переміни і хмару лінивства віджени, Діво, хмаро світла, і подай мені здоров’я і від бід визволення, що благаю Тебе і з любов’ю Тебе прославляю.
Заступницю і молитовницю нині пропоную Тебе Тому, Хто від Тебе народився, будучи сповненим усякого гріха, Діво, будь моєю заручницею і виправленням моїм, направляючи на путі божественного богопізнання.
Освяти мій розум, і душу веди у світлі, Діво, і сотвори причасником божественної слави; бо я переповнився усякими гріхами, і поневолився усяким насолодам, і маю нечисту совість.
Ірмос: Безодня остання гріхів охопила мене, і щезає дух мій, але простягни, Владико, всемогутню силу Твою і, як Петра, спаси мене, Керманичу.
Змій вивів мене із Едема, споживою омани спокусив лукавий; Христос же, з волі Своєї розіп’явшись на древі, подає мені знову древній вхід.
Уранився той, що нас уранив, і перебуває незціленим, через уранене Твоє ребро, Благодійнику Господи; вірні ж зцілилися Твоїми ранами, якими Ти з волі Своєї був уранений.
Мученичий: Ви, премудрі Христові воїни, явилися посеред вогню, як агнці спечені, і принеслися Богу Царю всіх на трапезу, і невимовну радість успадкували.
Мученичий: Подаєте ріки зцілень, почерпаючи із невичерпної скарбниці, і висушуєте шкоду пристрастей, страстотерпці, і напоюєте зібрання вірних.
Богородичний: Дивлячись на умертвлення із Твоїх кровей втіленого Слова, Всенепорочна, як Мати взивала; і причину життя Ти звеличила, Мати Діво Владичице.
Інший.
Ірмос: Тих, що дійшли до кінця життя, Чоловіколюбче, схвильованих напастями і бідами загибельними, не зневаж, бо вони взивають: спаси, Спасе, як Ти спас від звіра пророка.
Фарисея я перевершив марнославними помислами і завжди гордістю, і прориваюся до прірви безмежних гріхів; єдина Чиста, ущедри мене, що смирився в бідах (двічі).
Ти, що мала дивне зачаття і народження, здивуй мене, окаянного, Твоєю милістю, бо я в беззаконнях зачатий і, народившись, поневолився насолодам.
Вигукую, плачу і ридаю, коли згадую про Страшний суд, бо маю лукаві діла; Безневісна Діво Мати Божа, у час страшний захисти мене.
Ірмос: Раніше ідолу золотому у персидському капищі юнаки не поклонилися, троє співали посеред печі: отців наших Боже, благословенний Ти.
Болістями Твоїми Ти зупинив наші болісті, Чоловіколюбче, і нині Ти привів до життя безболісного тих, що побожно поклоняються чесним Твоїм стражданням, Боже всіх.
Коли побачило Тебе творіння розіп’ятим, змінилося і тремтіло: земля тряслася, каміння ж розкололося, і сонце сховало світло своє.
Мученичий: Підкорюючись Закону Христовому, мученики уникли лестощів беззаконників і як праведники, постраждавши на судилищі, славно увінчалися.
Мученичий: Страстотерпці — Господні вінценосці, не обпалені вогнем, ви придбали тепліше за вогонь благовоління, взиваючи: Боже, благословенний Ти.
Богородичний: Ти стояла, Пречиста, дивлячись на розіп’ятого на хресті Христа, Якого народила, і взивала: не залишай Мене бездітною, Яку Ти зберіг чистою і після Різдва.
Інший.
Ірмос: Троє юнаків у печі Тройцю прообразували, вогняне покарання подолавши, і співаючи взивали: благословенний, Боже отців наших.
Від діл нема мені спасіння, Владичице, бо я приєдную гріхи до гріхів і злобу до злоби; ущедри ж Твоєю молитвою, Пречиста, і спаси мене (двічі).
Суд біля дверей, судилище готове, приготуйся, смиренна душе, і взивай: Слове, коли Ти будеш судити, не засуди мене, молитвами Народившої Тебе.
Споживши плоди гріха, я умертвився і, маючи неплідну душу, взиваю до тебе: покажи її плодоносною, бо Ти плодом Твоїм знищила тління.
Ірмос: Вавилонська піч юнаків не обпалила, і вогонь Божества не розтлів Діву; тому з юнаками, вірні, взиваємо: благословляйте, діла Господні, Господа.
Коли Ти розіп’явся, знову відкрився рай і зброя, направлена проти нас, повернулася назад, посоромившись списа, що проколов Твої святі ребра, Христе Многомилостивий.
Твоїм списом ворог уранився і впав, упалий же Адам повернувся до життя, взиваючи до Тебе, що з волі Своєї приніс Себе в жертву, Христе: благословляючи Тебе, прославляю, Боже мій Многомилостивий.
Мученичий: Світ просвіщається вашими подвигами, святі мученики; визволяється від безлічі хвороб многими чудесами, з вірою взиваючи: благословляйте, діла Господні, Господа.
Мученичий: Смішним бачиться той, що лежить під ногами вашими, святі мученики, що раніше хвалився знищити землю і море; Христос же прикрашає вас, приснославні, живоносною правицею нев’янучими вінками.
Богородичний: В літо народила Ти Того, Хто вище за літа і розв’язує багатолітні кайдани Адама первозданного Своїми ланцюгами, Пречиста, і зв’язує його союзом Своєї солодкої любові.
Інший.
Ірмос: Нестерпимого вогню доторкнувшись, побожні юнаки стояли серед полум’я неушкодженими, співаючи божественну пісню: благословляйте, всі діла Господні, Господа і прославляйте по всі віки.
Будучи доброю і ближньою до Царя всіх, Богородице, наповни мене добрими ділами, що споживав злобу і в лінивстві закінчив життя; щоб я прославляв Тебе по всі віки.
Як Ти, Слове Божий, славно визволив у давнині пророка із черева кита, так визволи мою душу із глибини загибелі, маючи, Спасе, молитовницею Діву, Яка безмужньо народила Тебе.
Мене, одягненого в прекрасну одежу Твоїм богонародженням, Богородице, зустріли ті, що роблять зло, і роздягли мене; але Ти просвіти мене божественною одежею покаяння, молитвами Твоїми, Діво.
Далі: Пісня Богородиці: Величає душа Моя Господа…
Ірмос: Купиною і вогнем на Синаї прообразував законодавець Мойсей Ту, Яка неопально зачала в утробі божественний вогонь, і невгасимий світильник, сущу Богородицю, піснями шануючи, величаємо.
Щоб знайти загублену драхму, Христе, Ти запалив на хресті Твою плоть, Благий, і сотворив нас спільниками радості з Твоїми небесними силами, Чоловіколюбче; з ними ж Тебе як Благодійника оспівуємо, піснями величаючи.
Коли Ти, Христе, простягнув на хресті Твої руки, Ти укріпив силою Твоєю мої руки, ослаблені многими пристрастями, і утвердив ослаблені коліна для виконання божественних заповідей; тому Тебе величаємо.
Мученичий: Згораючи в полум’ї безмежних ран, Твої мужні і дивні страстотерпці знайшли в Тобі, Христе, росу прохолодну; тому, радіючи, йшли дорогою шани, піснями Тебе безперестанно величаючи.
Мученичий: Безліч мучеників святих благає Тебе, Христе, за собор людей, що багато прогнівляють; великою Твоєю милістю очисти безліч беззаконь наших як Чоловіколюбець.
Богородичний: Ти, Діво, народила Отче Сяяння, Яке носило образ земний; сонце ж, побачивши Його на хресті розп’ятим, не стерпіло і затьмарилося; і морок ідолопоклонства ослаб, тому з Ним Тебе, Богородице, величаємо.
Інший.
Ірмос: У законі тіней і писань прообраз бачимо, вірні; кожна чоловіча стать, що розкриває лоно, посвячується Богу; тому Єдинородне Слово Отця безначального, Сина першонародженого Матір’ю безмужньо, величаємо.
Розтлінного розумом, розтлінного душею і совістю, злобою оскверненого і нагого від усяких благих діл, не зневаж мене, Діво нетлінна і непорочна, але прикрась мене ділами благочестя.
Наповнився гріхами, наповнився помислами, які відчужують мене від Тебе, Чоловіколюбця; через це і стогну і взиваю: прийми мене, що каюся, і не відкинь мене заради молитов Народившої Тебе, Благодійнику Многомилостивий.
Визволи мене, Всенепорочна Діво, Твоїми молитвами від усякого гніву, смертоносних пристрастей, лютої геєни і вогню, від людей неправедних, від ворогів лукавих, бо я звертаюся до Твого покрову і закликаю Тебе на поміч.
Як Мати Божа, моли народженого із Тебе Господа Бога і Царя, щоб визволитися Твоєму рабу, Пречиста, від усякого покарання і лукавих звичаїв, що надіється на Тебе від утроби матері моєї, Владичице.
Далі: Достойно є… Єктенія та інше.
Заради заздрості солодкого я був вигнаний і впав у люте падіння, але Ти, Владико, не зневажив мене; прийнявши мою плоть, Ти розіп’явся, щоб спасти мене і ввести в славу, Визволителю мій, слава Тобі.
Стих: Наповни нас вранці милістю Твоєю, Господи, і зрадіємо та звеселимося. Звесели нас у всі дні наші: за ті дні, коли Ти смирив нас, за літа, коли ми бачили зло. І подивись на рабів Твоїх і на діла Твої, і навчи синів Твоїх.
Хрестовидно до неба простягнув Мойсей руки на горі і Амалика переміг; Ти ж, Спасе, простягнувши руки на чеснім хресті, обняв мене, і спас від неволі ворожої, і дав знамення життя, щоб уникати від лука моїх супротивників; заради цього, Слове, поклоняюся хресту Твоєму чесному.
Стих: І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас, діла рук наших виправ, і в ділах рук наших допомагай нам.
Мученичий: Як світила сяєте в світі і після смерті, святі мученики: подвигами добрими ви подвизалися; тому, маючи сміливість, моліть Христа помилувати душі наші.
Слава, і нині… хрестобогородичний: Дивлячись на Тебе, розп’ятого на хресті, Всенепорочна, ридаючи, взивала до Тебе, Христе Мій преблагий: Сину Мій улюблений, як беззаконне зібрання засудило Тебе на хрест?
У середу блаженні. Глас 3
Відкинувши заповідь Твою, Христе, праотець Адам був вигнаний із раю; розбійник же, сповідавши Тебе на хресті, оселився в ньому, взиваючи: пом’яни мене, Спасе, у Царстві Твоїм.
Стих: Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне.
Розіп’явся Ти заради мене і був проколотий в ребра, Ісусе мій; два спасительні джерела виточив мені; тому, спасшись, стражданнями Твоїми, Христе, оспівую і славлю Твоє благосердя: пом’яни мене, що взиваю, у Царстві Твоїм.
Стих: Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть та зводитимуть на вас усяке лихослів’я і наклепи — Мене ради.
До беззаконних приєднаний, Ти, Ісусе, взяв на Себе беззаконня всіх нас і терням увінчався як Цар всіх, викорінюючи терня Адамового гріха, Христе; тому вірою нині славимо Твої страждання.
Стих: Радуйтесь і веселіться, бо велика ваша нагорода на небесах.
Ви, що уподібнилися стражданням Христовим, мужні страстотерпці, всеславні мученики, силою божественною зруйнували оману ворога і одержали славу небесну, моліться за всіх нас, святії.
Слава… Триіпостасна Єдинице і нероздільна Тройце, істото єдина і сила, покрий від усякої шкоди ворожої співців Твоїх і сподоби Царства Твого тих, що добре прожили.
І нині… Бачачи на хресті Того, Кого воплотила із чистих кровей, Ти, Діво Богородице, плакала і взивала: за що, Сину, лукаве зібрання віддячило Тобі, умертвивши Тебе, життя всіх вірних і воскресіння?
У середу на вечірні
Стихири святим апостолам. Глас 3
Стих: Коли на беззаконня наші зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїть? Бо в Тебе очищення є.
Молитвами чесних і божественних апостолів Твоїх, Чоловіколюбче Щедрий, єдиний милостивий, смирення Твоє подай рабам Твоїм і спаси від бід тих, що оспівують Тебе і з вірою поклоняються.
Стих: Ради імені Твого страждаю за Тебе, Господи, страждає душа моя за слово Твоє, бо уповає душа моя на Господа.
Коли сядете на дванадцяти престолах з Суддею всіх, судити все творіння, не засудіть мене і позбавте мене темряви і всяких мук, благодійники мої, божественні апостоли.
Стих: Від ранньої зорі до ночі, від ранньої зорі нехай уповають люди на Господа.
Від стріл нечестивого визволіть мене, як Божі самовидці, погашаючи його підступи; і зросіть мене духовною росою, благаю вас, мудрі благодійники мої, божественні апостоли.
Далі стихири із Мінеї святому. Якщо немає в Мінеї, інші стихири святому і великому чудотворцю Миколаю, глас той самий.
Стих: Бо в Господа милість, і велике в Нього визволення. Він визволить нас від усіх беззаконь наших.
Уранений був я, окаянний, змієвим укусом, і лежу упавши без дихання; підніми мене скоро, блаженний святителю, твоїми мольбами благальними, щоб я прославляв твою швидкопослушну благодать.
Стих: Хваліть Господа, всі народи, прославляйте Його, всі люди.
Бачачи мене, затьмареного розумом злими помислами, лукавий не перестає спокутувати мене, але як Бог ущедри і спаси мене, молитвами Миколая.
Стих: Велика милість Його над нами, й істина Його перебуває повік.
Великим спасінням явився для всіх нас ти, преблаженний Миколаю; бо ти визволяєш нас від усяких бід, і напастей, і спокус, і недугів, і тяжких обставин, і невидимих ворогів, рабів Твоїх.
Слава, і нині… Богородичний: Велика сила чудес Твоїх, Чиста: визволяєш Ти від бід, і спасаєш від смерті, і вириваєш із несподіваних напастей і різних скорбот, і очищаєш гріхи людей.
Далі: Світло тихе… прокимен дня.
По всій землі розійшлося віщування ваше, святі апостоли, ідольську оману зруйнували, проповідавши богопізнання; цей подвиг ваш є добрий, блаженні; заради цього оспівуємо і прославляємо вашу пам’ять.
Стих: До Тебе, що перебуваєш на небі, зводжу очі мої. Як очі рабів звертаються до рук господарів їхніх, як очі рабині до рук господині її, так очі наші — до Господа Бога нашого, аж поки помилує нас.
Будучи лозою живоносною винограду, славні апостоли самі себе принесли Богу як плід благочестя; тому маєте сміливість перед Ним благати дарувати мир і велику милість душам нашим.
Стих: Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження. Надміру має душа наша ганьби від багатих та зневаги від гордих.
Мученики Твої, Господи, утвердилися вірою і надією укріпилися, любов’ю до хреста Твого душевно з’єдналися, муки ворожі перемогли; і, отримавши вінці, з безплотними моляться за душі наші.
Слава, і нині… Богородичний: Мене, що тяжко згрішаю, Діво, визволи великою Твоєю молитвою із нестерпного полум’я; і виправи Твоїми молитвами, Чиста, настановляючи мене на спасительні путі, Матірною Твоєю мольбою.
У середу на повечір’ї
Ірмос: Води в давнині повелінням божественним в єдине зібрав і розділив море ізраїльським людям. Цей є Бог наш прославлений; Йому єдиному співаємо, бо Він прославився.
Стогнання смиренне подай мені, Богородице, і сльозу душевну, щоб я оплакав многі мої гріхи і очистив совість, Діво, благаю милосердя Твоє.
Помислами сповзаю і падаю в безодню загибелі; благаю Твоє заступництво, утверди непохитно неміч розуму мого на камені твердому заповідей Божих.
Слава… Смоківницю ношу безплідну, і боюся посічення, щоб не послав мене Сотворитель мій Бог у вогонь; Владичице, попередь і зроби мене плідним через діла покаяння, щоб я прославляв Тебе.
І нині… Як непорочний храм Царя, осквернивши серце моє нерозумними пристрастями, молюся, Пречиста: очисти мене через цнотливість і чисте житіє і збагати ділами, Богоблагодатна.
Ірмос: Ти, що з небуття до буття все привів, Словом сотворивши, звершивши Духом, Вседержителю Вишній, в любові Твоїй утверди мене.
Багато у мене супротивників і зневажаючих, і не можу знайти послаблення і визволення від напастей моїх, але не зневаж моління мого, Пречиста.
Обтяжений безліччю зла і многими моїми гріхами, на висоту небесну не можу піднести очі мої, але Ти подай мені прощення, Пречиста.
Слава… Змій лукавий кожного дня намагається зруйнувати смиренну душу мою, але сокруши, Богородице, його душетлінні зуби.
І нині… Визволи мене, Богородице, від усякої біди, що надходить, і гріховної бурі, раба Твого, і направ мене до спасительного пристановища Твоїми молитвами.
Ірмос: Виявив Ти до нас велику любов, Господи, бо Єдинородного Твого Сина віддав на смерть за нас; тому вдячно взиваємо до Тебе: слава силі Твоїй, Господи.
Тремчу, думаючи про безодню моїх гріхів і велике хвилювання супротивних помислів, але Ти скеруй і направ мене до тишини, Пречиста.
Тяжка несвідомість охопила нині душу мою, нерозумність і забуття гріхів, які я вчинив у своєму житті; але Ти, Пречиста, наведи мене на покаяння скоєних гріхів.
Слава… Вогонь пристрастей погаси струмками сліз і житейське хвилювання, яке пригнічує мій розум, і попали вогнем Божественного Духа терня, Богородице, бо Ти мій Покров і похвала.
І нині… Потоплюваний весь напастями і хвилюванням лукавих помислів, постійно сповзаючи в глибину відчаю, взиваю до Тебе: Владичице, спаси раба Твого.
Ірмос: Коли побачив Ісая образ на престолі прославленого Бога, ангелами слави дориносимого, взивав: о, окаянний я, бо передбачив втіленого Бога, Світло невечірнє, і миром володіючого.
Душі моєї болісті і плоті моєї неміч Ти знаєш, Владичице, і розуму мого гнилість і непостійність; тому сподоби мене милості і благодаті Твоєї, щоб я прославляв Тебе, спасаємий під покровом Твоїм.
Не закрий для мене милосердя щедрот Твоїх, Всенепорочна Владичице, але подай мені Твою милість, що приходжу до Тебе у зворушливості, і прощення, і визволення від бід, щоб я вдячно оспівував Твою велич.
Слава… Нині примножилися ненависники мої даремні і ганьбителі, більше ніж волосся на голові моїй, Діво Чиста, бажаючи розірвати мене і створити собі поживу; наповни їх соромом і наверни.
І нині… Ти, що мир світові і спасіння всім дарувала, бо народила Божественний Мир, Діво, боротьбу пристрастей в душі і тілі моєму втихомир страхом і любов’ю Спаса Христа, Пречиста.
Ірмос: Безодня остання гріхів охопила мене, і щезає дух мій, але простягни, Владико, всемогутню Твою силу і, як Петра, спаси мене, Керманичу.
Немає на землі гірше прожившого, ніж я, чи в ділі, чи в слові, чи в діянні; тому прошу, Владичице, Твого чоловіколюбства і милості.
Гріхи злих діянь усім породжують печалі, тому нині ми охоплені гіркими напастями; допоможи нам, бо Ти, Пречиста, єдине християнам спасіння.
Слава… І народивши, після Різдва залишилася чистою, Богородице Діво; тому завжди благай Твоє Різдво, щоб визволилися Твої раби від усякої шкоди ворожої.
І нині… Молитвами Пречистої Твоєї Матері, і всіх пророків, і мучеників, і святих учеників, Слове Божий, подай усім мир і очищення гріхів.
Далі: Господи, помилуй (тричі). Слава, і нині…
Все життя моє провів я у великому лінивстві, Пречиста, і нині наблизився до закінчення мого часу, і страшуся ворогів моїх, щоб не схопили душу мою, Всенепорочна, і в глибину загибелі мене не вкинули; але ущедри раба Твого, Діво, і визволи мене від їхнього озлоблення.
Ірмос: Як у давнину трьох побожних юнаків зросив Ти у полум’ї халдейському, світлим Божества вогнем і нас просвіти, що взивають: благословенний, Боже отців наших.
Тебе, Матір Божу чисту і непорочну, благаю, Владичице, я, осквернений тілом і душею і забруднений нечистими ділами, надіючись на милість Твою: ущедри мене, Пречиста.
Множество гріхів моїх і лихе випробування нерозумінням дуже обтяжує мене і тягне мене у глибину відчаю; але Ти, Пречиста Владичице, спаси мене, гинучого і утопаючого.
Слава… Множеством щедрот Твоєї благості покрий, Благий, множество наших гріхів і будь благим до тих, хто невмовкно взиває: благословенний Ти, Господи, Боже отців наших.
І нині… Від земних пристрастей, і глибини скорбот, і житейських напастей приведи нас до безстрастя, Чиста, і радісної веселості тих, що взивають: благословенна Ти, єдина Богоблагодатна.
Ірмос: Полум’я природного вогню духовним погасили юнаки, що бачили Бога і співали: благословляйте, всі діла Господні, Господа.
Гіркота пристрастей пройняла всі тілесні почуття, і душу мою безумно осквернила, і тягне до смерті; Владичице світу, будь моїм спасінням.
На Тебе, Владичице, покладаю душу, і серце, і тіло, бо не маю іншої надії, крім Тебе, від Якої одержу милість; тому подай мені багату милість і благодать.
Слава… Змій, що приповз із отрутою, плотською пристрастю окаянну душу мою умертвив; але оживи її протилежними ліками, Чиста, Твоїми молитвами.
І нині… Ти, що Бога і Спаса народила, начальника миру, Його моли скоро послати мир світові, щоб у мирі ми прославляли Його.
Ірмос: Тебе, неопалиму купину, і святу Діву, Матір Світла, і Богородицю, надію всіх нас, величаємо.
Скверну пристрасних помислів мого розуму очисти, Пречиста, і одягни мене в світлу ризу безстрастя.
Відкрий мені, Діво, божественні входи покаяння і закрий входи пристрастей і насолод моїх, забороняючи силою Твоєю.
Слава… Почуй голос стогнання мого, і голос плачу мого, і подай очищення і спасіння окаянній моїй душі, Діво Всенепорочна.
І нині… Побачив пророк Даниїл Твоє Різдво, Діво; побачив воістину велич, яку бачив на престолі; Його ж назвав ветхим днями.
Далі: Достойно є… і поклін. Трисвяте по Отче наш… тропарі та інше звичайне і відпуст.
Глас 3. Вівторок | Зміст | Глас 3. Четвер
