«Наша Парафія»

1. «Радій від радості, дочко Сиону» (Зах. 9: 9): «Проповідуй радість, дочко Єрусалиму: радійте, люди міста Божого» (Пс. 47: 2); заграйте, ворота і стіни Сиону, і вся земле; «заспівайте, гори» (Іс. 44: 23), і «пагорби» в захваті «заграйте» (Пс. 113: 6): «Річки заплещіть руками» (Пс. 97: 8), «і, люди, обійдіть навколо Сиону» (Пс. 47: 13), бачачи в ньому пришестя Бога. Нехай з’єднають нині свій голос небесні жителі із земними і нехай заспіває горній з земним Єрусалимом, бо тут Христос Небесний і земний перебуває. Навкруги Небесного, розумні Сили, радійте; земного, земнородні, з ангелами оспівуйте.

2. Бо нині «явися Бог богів в Сионі» (Пс. 83: 8); «нині преславне говорять про тебе, місто Боже» (Пс. 86: 3), Єрусалиме, «місто Царя Великого» (Пс. 47: 3). Відкрий (Пс. 23: 7) ворота Тому, Хто всім відкрив ворота небесні, і відкрив всім райські двері; Тому, Хто відкрив ворота гробів (Мф. 27: 12), на Хресті (висячи), Хто зруйнував пекельні (Пс. 106: 16; Іов. 38: 17) кайдани вічні і запечатав преславно дівочі двері. Нині Той, Хто колись з Мойсеєм розмовляв на горі Синай боголіпно (Вих. 20: 1), виконує закон, «під законом бувши» (Гал. 4: 4) раболіпно. Нині «Бог від Феману» (Авв. 3: 3) в Сион приходить; нині Жених Небесний, з Богоматірним чертогом у храмі являється. Дочки Єрусалиму (Пісн. 3: 11), вийдіть на зустріч Йому. Світлі світильники світлу істинному запаліть; ризи душевні Жениху-Христу (Мф. 25: 6) прикрасьте.

3. З Сионом народи, світильники носячи, вийдемо на зустріч, увійдемо у храм, разом з Храмом, Який є Бог і Христос. З ангелами викликнімо пісню ангельську: «Свят, Свят, Свят Господь Саваоф, повне небо і земля слави Його» (Іс. 6: 3); наповнені кінці світу Його благістю, сповнене все творіння Його хвали; наповнене все людство Його поблажливістю. Небеса, земля і пекло сповнені милосердя Його, повні милості Його, повні щедрот, повні дарів, сповнені благодіянь Його.

4. Отже, «всі народи, заплещіть руками» (Пс. 46: 2), всі кінці землі, «прийдіть і побачите діла Божі» (Пс. 66: 5), «все, що дише, нехай хвалить Господа» (Пс. 150: 6), «вся земля нехай поклониться» (Пс. 66: 4) і кожен «нехай співає», кожен нехай славословить Немовля Бога, сорокаденного і передвічного; Немовля мале і «вітхе днями» (Дан. 7: 9), Немовля, яке ссе, і Творця часу (Євр. 1: 2). Немовля бачу, Бога мого пізнаю; Немовля ссуще, яке світ годує; Немовля, яке плаче і світу життя, і радість дарує; Немовля сповите, яке мене від пелен гріховних визволяє; Немовля в обіймах Матері з тілом істинно і невідлучно на землі; і Того Самого в лоні Отчому істинно і невідлучно на небесах.

5. Немовля бачу, яке від Вифлеєма в Єрусалим входить, не відлучаючись від горнього Єрусалиму. Немовля бачу, яке за законом у храмі жертву приносить на землі: і Того Самого, Який на небесах приймає благочестиві всіх жертви: Цього на руках старця за промислом, і Того Самого на херувимських престолах боголіпно (Пс. 79: 2); Цього приношуваного й очищуваного, і Того, яке все освячує й очищає. Сам дар і Сам храм є; Сам Архієрей, Сам жертовник і Сам очистилище, Сам і Той, Який приносить, Сам принесений за світ в жертву, Сам дерево життя і пізнання (Бут. 2: 9). Сам Агнець, і Сам вогонь: Сам всепалення (Бут. 22: 6, 7, 9, 10, 13). Сам ніж «духовний» (Еф. 6: 17): Сам Пастир, Сам і Ягня: Сам жрець, і Сам жертва; Сам принесений, і Сам, Хто жертву приймає; Сам закон і Сам нині під законом знаходиться (Гал. 4: 4).

6. Але послухаємо про цей день від Священних Євангелій. Бо дивний Лука про Христа сказав: «І коли настали дні очищення за законом Мойсеєвим, то принесли Його до Єрусалима, щоб поставити перед Господом, як написано в законі Господньому, щоб усяка дитина чоловічої статі, яка розкриває утробу, була посвячена Господеві» (Лк. 2: 22-23). Хоча і Самуїл й Ісаак, також Яків, Йосиф й інші, народжені від непліддя без надії, які відкрили неплідні утроби матерів, святими для Господа названі; але Христос, Один (Єдиного Отця Єдинородний Син) від Однієї Діви народився і Дівственних врат не відкрив, не тільки «Святий Господу», але «Святий Святих» (Дан. 9: 24) і «Господь над господами» (1 Тим. 6: 15), і Бог богів, і Первородний з первородних, і Князь князів, і Цар царюючих (Одкр. 19: 16), і назветься, і вірою сповіданий буде, і Йому будуть поклонятися, і тепер у храмі від Симеона проповіданий буде.

7. «Був,  — говорить євангелист, — в Єрусалимі чоловік, на ім’я Симеон. Він був муж праведний, і Дух Божий Святий був у ньому. Йому було обіцяно Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього. І був він приведений Духом у храм. І коли батьки внесли Немовля Ісуса, щоб зробити з Ним за законним звичаєм, він (Симеон) взяв Його на руки, благословив Бога і сказав: Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм з миром, бо побачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх людей, Світло на просвітлення народів і славу людей Твоїх Ізраїля» (Лк. 2: 25-32). «Хто висловить могутність Господа, звістить усі хвали Його?» (Пс. 105: 2) «Той, Який обіймає всю землю в долоні» (Іс. 40: 12), в обіймах старця вміщається: і носиться Той, Хто «носить все словом сили Своєї» (Євр. 1: 3).

8. Нехай радіє Адам, який через Симеона до Христа говорить: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм з миром» (Лк. 2: 29); нині звільняєш мене від вічних уз, нині звільняєш мене від тління, нині звільняєш мене від смерті, нині звільняєш мене від печалі, Сину мій і Боже! Цього у храмі Симеон, взявши на руки, і дивну таємницю промислу всім народам і юдеям благовістячи, грає і радіє, і, світлим і ясним голосом про Нього взиваючи, говорить: Ось Сущий і раніше Сущий, і Отця соприсносущий: Єдинородний, Єдинопрестольний, Єдинославний, Єдиносильний, Рівносильний, Всесильний, Безначальний, Нестворений, Незмінний, Неописанний, Невидимий, Невимовний, Неосяжний, Невідчутний, Незбагненний, Необмежений.

9. Він є «сяйвом Отчої слави» (Євр. 1: 3); Він є накресленням сутності всіх речей. Він є Світлом світла, який з Отцівського лона засяяв. Він є «Бог богів» (Пс. 49: 1) від Бога Бог, Який пізнається. Він є «джерелом життя» (Пс. 35: 10), Який від джерела, (від) життя Отцівського походить. Він є «рікою Божою» (Пс. 45: 3, Пс. 64: 10), яка від безодні Божої виходить, але не розлучається. Він є скарб Отцівської благості і безкінечного блаженства. Він є водою «життя» (Ін. 4: 14), яка життя дарує світові. Він є промінь нестворений, який від першосвітлого Сонця народжується, але не відсікається.

10. Він є «Бог Слово» (Ін. 1: 1), Який одним словом з небуття до буття усі речі привів. Він є Денниця, яка раніше денниці влаштувала безплотні Сили небесних, безтілесних (Іов. 38: 7), невидимих воїнств і чинів. Він є Той, Хто «розпростер небеса» (Іов. 9: 8), і Той, Який ходить по морю, як по землі. Він є Той, Хто «хмарами оповив безодню» (Іов. 38: 9). Він є Той, Хто «утвердив землю на водах» (Пс. 135: 6). Він є Той, Хто «обмежив море піском» (Іов. 38: 10, 11). Він є Той, Хто світло «відділив від темряви» (Бут. 1: 4). Він є Той, Який створив круги зірок. Він є Той, Хто весь видимий і мислений світ премудрістю створив. Він є Той, Який руками нерукотворними з пороху склав і зобразив людину (Бут. 2: 7). Він є Той, Хто «за образом Божим» створив нас, і тепер Сам за образом нашим став людиною. Людина, але разом і Бог. Людина видима, вся, як і я сам, і з частинами, з яких я складаюся, щоб, очистивши їх, спасти мене; Бог досконалий, Який від досконалого Отця має сутність і уявляється в розумі. Той, що в «образі Божому» є Владикою (Флп. 2: 6-7), нині «прийняв» мій «образ раба», не применшуючи достоїнство Божества, але освятивши поєднання мого єства. Увесь на небі і на землі, увесь Той Самий пізнаваний; Той, Який на небі народився поза часом і на землі безсіменно. Горніх Творець як Бог і земне творіння як людина.

11. «Почуйте всі народи» (Пс. 48: 2); слухай Ізраїлю, Господь Бог твій Цей є, Якого я, твій священик Симеон, на руках носячи, гучним проповідую голосом, свідчачи народу у храмі. Тому «слухайте, люди Мої, слова Мої, нахиліть вухо своє до слів уст Моїх» (Пс. 77: 1). Це є Немовля, про якого Ісая провістив, кажучи: «Бо Немовля народилося нам, Син і дано його нам: і наречуть ім’я Його великої Ради (Отчої) Ангел: Дивний, Радник, Бог кріпкий, Володар (Ізраїль!) Князь миру, Отець майбутнього віку» (Іс. 9: 6). І якщо Богом «кріпким» є це Немовля, то очевидно, що про Нього Давид сказав: «Явиться Бог богів в Сионі» (Пс. 83: 8). Про це Немовля Єремія взиває: «Як Бог на землі явився, і знаходився між людьми» (Вар. 3: 38).

12. Це Немовля, Яке розділило Ізраїлю колись море (Вих. 14: 21), а фараона потопило; і закон дало ізраїльтянам, і манну послало дощем з неба, і стовпом вогняним єврейський рід водило, і камінь розкрило (Чис. 20: 8), і купину від вогненосного полум’я зберегло неопалимою (Вих. 3: 2). Це Немовля вчинило сорокарічного Мойсея губителем єгипетського народу (Вих. 2: 11), і впродовж сорока років його пастирем овець показало (Вих. 3: 1) і впродовж сорока років вождем Ізраїлю поставило, і сорок днів посту його зміцнило (Вих. 24: 18); як і саме це Немовля після хрещення сорок днів постило (Мф. 4: 2), і після сорока днів Свого із мертвих воскресіння (Діян. 1: 3, 9, 11) в горній Єрусалим вознеслося; і після сорока днів Свого від Діви народження нині в земний Єрусалим увійшло.

13. Про це Немовля Аввакум, провіщаючи, говорив: «Бог від Фемана», тобто, з Півдня «прийде» (Авв. 3: 3). Бо з південної країни, від Вифлеєму нині в Сион увійшло. Про це Немовля Мойсей вам засвідчив, кажучи: «Пророка із середовища твого, із братів твоїх, воздвигне вам Господь Бог твій: і всяка душа, яка не послухає Його, винищиться з народу» (Втор. 18: 15, 20; Діян 3: 22.). Про це Немовля пророк Давид молився, кажучи: «Ти, що сидиш на херувимах, явися» (Пс. 79: 2); «піднеси силу Твою, і прийди, щоб спасти нас» (Пс. 79: 3). І знову: «Скоро пошли нам милість Твою, Господи» (Пс. 78: 8). І знову: «Господи, прихили небеса і зійди» (Пс. 143: 5). І ще: «Господи, Боже сил: вислухай і відвідай усі народи» (Пс. 58: 6). Заради цього «розумійте народи і покоряйтеся» (Іс. 8: 9).

14. Дивіться, юдеї, і віруйте, що це Немовля оспівують ангели; Йому вклоняються архангели; перед Ним тремтять влади: Його прославляють сили; Йому служать херувими; Його благословляють серафими, Йому служить сонце, Йому служить місяць, Його слухають стихії, Йому підкоряються джерела. Побачивши це Немовля, ворота пекла зруйнувалися, ворота ж небесні відкрилися (Іов. 38: 17), і пекло, побачивши, затремтіло. Це Немовля смерть знищило, диявола осоромило, клятву зруйнувало, печаль припинило, змія стерло (Бут. 3: 15), «середостіння» зруйнувало (Еф. 2: 14), супротивні рукописання гріхів роздерло (Кол. 2: 14), гріх потоптало, лестощі розорило, творіння відновило. Це Немовля Адама визволило, Єву відтворило, народи закликало, світ просвітило.

15. Отже, прийдіть і ви, христолюбці і боголюбці, щоб зустріти Господа і Владику, з радістю і в чистоті вийдемо, не законним обрядом, але духовно, не служачи для насолоди утроби, але духом радіючи, «не вином впиваючись, але духом палаючи» (Рим. 12: 11). Так сьогодні будучи світлими, прикрасьмо гарно світильники; так, оскільки сини світла (Ін. 12: 36); свічі істинному Світлу Христу принесемо, як «світло на просвічення народам» (Лк. 2: 32) світу з’явилося. Тому як світлоносні від світла, краще «за сніг очистимося, білішими за молоко станемо, краще за камінь сапфір» засяємо (Плач. 4: 7); краще за «голубів чистих» (Іс. 60: 8) злетівши на небеса, так на зустріч Господу вийдемо.

16. Всі тепер і завжди святкові заспіваймо пісні, з ангелами зрадіймо (Лк. 2: 13), з пастирями світлом осяймося (Лк. 2: 9), з волхвами поклонімося (Мф. 2: 2), з Вифлеємом святкуймо, з Сионом зустріньмо (Пісн. 3: 11), з храмом освятімося, з Дівою величаючи, зрадіймо (Лк. 1: 46, 47), з Йосифом принесімо, як «два голуби» (Лк. 2: 24), душу і тіло, з Симеоном Христа в обійми приймімо і з Анною сповідуймо (Лк. 2: 28, 38), щоб так до насолоди небесних благ увійти нам благодаттю, щедротами і людинолюбством Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа, Якому слава і держава з Отцем і Святим Духом, на віки віків. Амінь.

Опубліковано: 01.06.2014.