Неділя святої П’ятдесятниці
У суботу ввечері на малій вечірні
На Господи, взиваю… ставимо стихів 4 і співаємо стихири, глас 1.
П’ятдесятницю святкуємо, і Духа пришестя, і виконання обіцяного, і сповнення надії, і таїнство — таке велике, як і чесне. Тому взиваємо до Тебе: Сотворителю всіх, слава Тобі.
Мовами чужими оновив Ти, Христе, Твоїх учеників, щоб ними про Тебе проповідували, безсмертного Бога — Слово, що подає душам нашим велику милість.
Все подає Дух Святий: відкриває пророцтва, ставить священиків, навчає некнижних мудрости, рибалок показує богословами, збирає весь собор церковний; єдиносущний і співпрестольний Отцю і Сину, Утішителю, слава Тобі.
Слава: і нині, глас 8:
Коли Ти, Господи, послав Духа Твого апостолам, що сиділи, тоді сини єврейські, побачивши це, вжахнулися страхом, бо чули, як вони говорили різними давніми мовами — як Дух подавав їм: будучи некнижними, стали мудрими, і народи вловили вірою, Божественне проповідуючи; тому і ми взиваємо до Тебе: Ти, що на землю явився і від омани спас нас, Господи, слава Тобі.
На стиховні самогласні:
Ми бачили Світло істинне, прийняли Духа Небесного, знайшли віру істинну, нероздільній Тройці поклоняємося, бо Вона спасла нас.
Стих: Серце чисте створи в мені, Боже…
Через пророків сповістив нам путь спасіння і через апостолів засвітив, Спасе наш, благодать Духа Твого, Ти бо єси перший. Ти і після всього, і повіки Ти єси Бог наш.
Стих: Не відкинь мене від лиця Твого…
В оселях Твоїх оспівую Тебе, Спасителя світу, і, схиливши коліна, поклоняюся Твоїй непереможній силі. Ввечері, вранці й опівдні і повсякчас благословляю Тебе, Господи.
Слава: і нині, глас той самий:
Тройцю єдиносущну оспівуємо — Отця, і Сина, з Духом Святим; так проповідували всі пророки й апостоли з мучениками.
Нині відпускаєш… Трисвяте… Пресвята Тройця… Отче наш… Бо Твоє є Царство…
Відпустительний тропар, глас 8: Благословенний Ти, Христе, Боже… і все звичайне.
І відпуст.
На великій вечірні
Звичайний початок. На Господи, взиваю… ставимо стихів 10. І співаємо стихири самогласні 3 перші, повторюючи першу.
Глас 1:
П’ятдесятницю святкуємо, і Духа пришестя, і виконання обіцяного, і сповнення надії, і таїнство — таке велике, як і чесне. Тому взиваємо до Тебе: Сотворителю всіх, слава Тобі.
Мовами чужими оновив Ти, Христе, Твоїх учеників, щоб ними про Тебе проповідували, безсмертного Бога — Слово, що подає душам нашим велику милість.
Все подає Дух Святий: відкриває пророцтва, ставить священиків, навчає некнижних мудрости, рибалок показує богословами, збирає весь собор церковний; єдиносущний і співпрестольний Отцю і Сину, Утішителю, слава Тобі.
Глас 2:
Ми бачили Світло істинне, прийняли Духа Небесного, знайшли віру істинну, нероздільній Тройці поклоняємося, бо Вона спасла нас.
Через пророків сповістив нам путь спасіння і через апостолів засвітив, Спасе наш, благодать Духа Твого, Ти бо єси перший, Ти і після всього, і повіки Ти єси Бог наш.
В оселях Твоїх оспівую Тебе, Спасителя світу, і, схиливши коліна, поклоняюся Твоїй непереможній силі. Ввечері, вранці й опівдні і повсякчас благословляю Тебе, Господи.
В оселях Твоїх, Господи, вірні, схиливши коліна душ і тіл, оспівують Тебе, безначального Отця, і співбезначального Сина, і співприсносущного і Пресвятого Духа, Який просвічує і освячує душі наші.
Тройцю єдиносущну оспівуємо, Отця, і Сина, з Духом Святим; так проповідували всі пророки і апостоли з мучениками.
Слава: і нині, глас 8, творіння Льва владики:
Прийдіть, люди, Триіпостасному Божеству поклонімося, Синові в Отці зі Святим Духом: Отець бо безлітно народжує Сина співприсносущного і співбезначального, і Дух Святий є в Отці, що з Сином прославляється: єдина сила, єдина істота, єдине Божество. Йому ж поклоняючись, усі взиваємо: Святий Боже, Який усе створив Сином за співдією Святого Духа, Святий Кріпкий, бо через Нього Отця пізнали, і Дух Святий прийшов у світ, Святий безсмертний, утішительний Душе, що від Отця походиш і в Сині спочиваєш: Тройця Свята, слава Тобі.
Вхід. Світло тихе… Прокимен дня, паремії.
Чисел читання (Чис. 11, 16-17, 24-29).
І сказав Господь Мойсею: збери Мені сімдесят мужів із старійшин Ізраїлевих, яких ти знаєш, що вони старійшини і наглядачі його, і візьми їх до скинії зібрання, щоб вони стали там з тобою; Я зійду і буду говорити там з тобою, і візьму від Духа, Який на тобі, і покладу на них, щоб вони несли з тобою тягар народу, а не один ти носив. І зібрав Мойсей сімдесят мужів із старійшин народу, і поставив їх біля скинії. І зійшов Господь у хмарі, і говорив з ним, і взяв від Духа, Який був на ньому, і дав сімдесяти мужам — старійшинам. І коли спочив на них Дух, вони стали пророкувати, але потім перестали. Двоє з мужів залишалися у стані, одному ім’я Елдад, а іншому ім’я Модад; але й на них спочив Дух (вони були з числа записаних, тільки не входили до скинії), і вони пророкували у стані. І прийшов юнак сповістити Мойсею і сказав: Елдад і Модад пророкують у стані. У відповідь на це Ісус, син Навина, слуга Мойсея, один з обраних його, сказав: господарю мій Мойсею, заборони їм. Але Мойсей сказав йому: чи не ремствуєш ти за мене? О, якби всі в народі були пророками, коли б Господь послав Духа Свого на них.
Пророцтва Іоіля читання (Іоіл. 2, 23-32).
Так говорить Господь: Сини Сиону, радійте і веселіться у Господі Бозі вашому, бо Він пошле вам дощ достатній; і буде посилати вам дощ, дощ ранній і пізній, як і раніше. І наповняться стодоли ваші хлібом, і переповняться точила виноградним соком і оливою. І воздам вам за ті роки, коли пожирали сарана, черва, жуки і гусінь велике військо Моє, яке послав Я на вас. І до ситости буде їсти і насичуватися, і славити ім’я Господа Бога вашого, Який дивне вчинив з вами, і не осоромиться народ Мій повіки. І дізнаєтеся, що Я посеред Ізраїля, і Я — Господь Бог ваш, і немає іншого, і Мій народ не осоромиться повіки. І буде після того, виллю від Духа Мого на всяку плоть, і будуть пророкувати сини ваші і дочки ваші; старці ваші будуть бачити сни, і юнаки ваші будуть бачити видіння. І також на рабів і на рабинь у ті дні виллю від Духа Мого. І покажу знамення на небі і на землі: кров і вогонь і стовпи диму. Сонце перетвориться на темряву, і місяць — на кров, раніше, ніж прийде день Господній, великий і страшний. І буде: всякий, хто прикличе ім’я Господнє, спасеться.
Пророцтва Єзекиїля читання (Єзек. 36, 24-28).
Так говорить Господь: візьму вас із народів, і зберу вас з усіх країн, і приведу вас у землю вашу. І окроплю вас чистою водою, і ви очиститеся від усіх нечистот ваших, і від усіх ідолів ваших очищу вас. І дам вам нове серце, і дух новий дам вам; і візьму з плоті вашої серце кам’яне, і дам вам серце з плоті. Вкладу в нутро ваше дух Мій, і вчиню те, що ви будете ходити у Моїх заповідях і постанови Мої будете зберігати і виконувати. І будете жити на землі, яку Я дав отцям вашим, і будете Моїм народом, і Я буду вашим Богом.
На літії стихири самогласні 3, глас 2:
Через пророків звістив Ти нам путь спасіння, і в апостолах засяяла, Спасе наш, благодать Духа Твого; Ти бо перший, Ти і після всього, і повіки Ти єси Бог наш.
В оселях Твоїх оспівую Тебе, Спасителя світу, і, схиливши коліна, поклоняюся Твоїй непереможній силі. Ввечері, вранці й опівдні і повсякчас благословляю Тебе, Господи.
В оселях Твоїх, Господи, вірні, схиливши коліна душ і тіл, оспівують Тебе, безначального Отця, і співбезначального Сина, і співприсносущного і Пресвятого Духа, Який просвічує і освячує душі наші.
Тройцю єдиносущну оспівуємо, Отця, і Сина, з Духом Святим; так проповідували всі пророки і апостоли з мучениками.
Слава: і нині, глас 8, творіння Льва владики: Прийдіть, люди, Триіпостасному Божеству поклонімося, Синові в Отці зі Святим Духом: Отець бо безлітно народжує Сина співприсносущного і співбезначального, і Дух Святий є в Отці, що з Сином прославляється: єдина сила, єдина істота, єдине Божество. Йому ж поклоняючись, усі взиваємо: Святий Боже, Який усе створив Сином, за співдією Святого Духа, Святий Кріпкий, бо через Нього Отця пізнали, і Дух Святий прийшов у світ, Святий безсмертний, утішительний Душе, що від Отця походиш і в Сині спочиваєш: Тройця Свята, слава Тобі.
Слава: і нині, глас 8:
Коли Ти, Господи, послав Духа Твого апостолам, що сиділи, тоді сини єврейські, побачивши це, вжахнулися страхом, бо чули, як вони говорили різними давніми мовами — як Дух подавав їм: будучи некнижними, стали мудрими, і народи вловили вірою, Божественне проповідуючи; тому і ми взиваємо до Тебе: Ти, що на землю явився і від омани спас нас, Господи, слава Тобі.
На стиховні стихири самогласні, глас 6:
Не розуміли народи, Господи, сили Пресвятого Духа, що була на апостолах Твоїх. Зміну мов пояснювали пияцтвом. Ми ж, утвердившись у вірі від них, безперестанно взиваємо так: Духа Твого Святого не відніми від нас, молимося Тобі, Чоловіколюбче.
Стих: Серце чисте створи в мені, Боже…
Господи, апостоли Твої, сповнившись зішестя Духа, почали говорити іншими мовами. Те, що для вірних стало спасінням, невірні, маючи сумнів, пояснювали пияцтвом; його ж сяйва сподоби і нас, молимося Тобі, Чоловіколюбче.
Стих: Не відкинь мене від лиця Твого…
Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.
Слава: і нині, глас 8:
Колись змішав Бог мови народів, щоб вони не розуміли один одного, нині умудрив народи, щоб пізнали Тебе Бога. Тоді осудив Бог нечестивих за гріх, нині Христос просвітив рибалок Духом. Тоді стали безгласними і від того мучилися, нині ж оновлюється єдинодушність для спасіння душ наших.
Відпустительний тропар, глас 8:
Благословенний Ти, Христе Боже наш, що премудрими рибалок явив, пославши їм Духа Святого, і ними уловив вселенну. Чоловіколюбче, слава Тобі (тричі).
Потім благословення хлібів. І читання Діянь святих апостолів.
Якщо не буде всенічної: після Нині відпускаєш… тропар свята один раз. На повечір’ї, після Достойно є… і після Трисвятого, кондак свята. Полуношницю співаємо, як звичайно.
Канон читаємо троїчний з Октоїха, гласа.
На ранній
На Бог Господь… тропар свята (тричі).
Після кафизми 1 — сідальний, глас 4:
Післясвяточне і кінцеве свято святкуємо радісно, вірні, це є П’ятдесятниця, виконання обіцяння і свідчення, бо в цей день вогонь Утішителя зійшов на землю в подобі вогняних язиків і просвітив учеників, показавши їх неботаємниками. Світло Утішителя прийшло і світ просвітило (двічі).
І буває читання з Тлумачень Іоана Золотоустого, Слово 8.
Після кафизми 2 — сідальний, глас 8:
Духа джерело, прийшовши на землю, розділилося на вогняні ріки духовні, зрошуючи і просвічуючи апостолів, і стало для них хмарою, що зрошує вогонь, просвічуючи їх, проливає дощ на вогонь; через них ми прийняли благодать, вогнем же і водою. Світло Утішителя прийшло і світ просвітило (двічі).
Величаємо Тебе, Життєдавче Христе, і шануємо Всесвятого Духа Твого, що Його від Отця послав божественним ученикам Твоїм.
Після полієлея, сідальний, глас 8:
Після воскресіння із гробу, і на висоту небесну божественного вознесіння, Ти, Милосердний послав боговидцям славу Твою — Духа Святого, Який оновив учеників. Тому, як на музичних гуслях, Божественними звуками проявилися таїна благовістя і Твоє провидіння, Спасе (двічі).
Ступеневі антифон 1, глас 4.
Прокимен, глас 4: Дух Твій благий наставить мене на землю правди. Стих: Вислухай, Боже, молитву мою, і не зневаж мене. Все, що дише…
Євангеліє від Іоана, зачало 65.
Воскресіння Христове… не співаємо, відразу псалом 50. Далі: Слава… Молитвами апостолів… І нині… Молитвами Богородиці… Потім Стих: Помилуй мене, Боже… Стихира, глас 6: Царю Небесний…
Канони свята два. Ірмоси обох канонів по двічі, а тропарі на 12. Потім послідовно співають один клірос — ірмос 1, другий клірос — ірмос 2.
Канон. Творіння Косьми-ченця, глас 7
Пісня 1
Ірмос: Морем покрив фараона з колісницями Той, Хто сокрушив ворогів могутньою силою; співаймо Йому, бо Він прославився.
Пресвята Тройце, Боже наш, слава Тобі.
Послав Ти, Христе, Утішителя Духа, як обіцяв раніше ученикам Твоїм, і засвітив світові світло, Чоловіколюбче.
Провіщане вдавнину Законом і Пророками — сповнилося: бо нині благодать Божественного Духа вилилася на всіх вірних.
Інший канон. Творіння преподобного Іоана Ірклійського, глас 4.
Пісня 1
Ірмос: Божественним мороком покритий, повільномовний Мойсей проголосив красномовно богописаний Закон: пелену бо скинувши з очей духовних, побачив Сущого і навчився духу розуму, прославляючи божественними піснями.
Сказали чисті й чесні вуста: розлучення з вами не буде, о друзі. Я бо, сидячи з Отцем на небеснім престолі, пошлю Духа, Який засвітить благодать тим, хто забажає.
Дійшовши до кінця, істинне Слово тихо діє в серцях: діло бо закінчивши, обрадувавши друзів диханням і вогняними язиками, Христос подав Духа, як обіцяв.
Катавасія: Морем покрив фараона…
Пісня 3
Ірмос: З висоти силою поки не одягнетеся, залишайтеся в Єрусалимі, — сказав Христос ученикам; Я ж пошлю іншого Утішителя, Такого, як Я, Духа Мого і Отця, Ним же утвердитеся.
Сила Божественного Духа, що зійшла, божественно з’єднала розділених вдавнину мовами, які домовилися на зло, врозумляючи вірних пізнанням Тройці, в Ній же ми утверджуємося.
Інший.
Ірмос: Розірвала кайдани утроби неплідної, осудження ж нестерпне благодітної, єдина молитва вдавнину пророчиці Анни, яка мала дух смиренний, до всемогутнього Бога розуму.
Незбагненною є Богоначальна: показала некнижних рибалок красномовними і мудрими, бо закривали уста словом, і від глибокої темряви визволила безліч людей сяянням Духа.
Всесильне сяюче Світло, яке походить від ненародженого Світла, що через Сина владою Отця нині являє єдиноістотне просвітлення народам через вогняний глас у Сионі.
Потім сідальний, глас 8:
Спасові улюблені ученики радістю сповнились, і сміливість отримали ті, що раніше боялися; бо Дух Святий зійшов нині з небес на дім учеників, і кожен став говорити до людей, вогонь бо розділився у вигляді язиків, і вони їх не опалили, а тільки зросили.
Слава: і нині, той самий.
Пісня 4
Ірмос: Передбачаючи Твоє, Христе, в останні дні пришестя, пророк взивав: почув я про силу Твою, Господи, що Ти прийшов спасти помазаників Твоїх.
Той, що говорив через пророків і проповідував спочатку Законом недовершеним, Утішитель — Дух істини, нині відкривається служителям і свідкам Слова.
Носячи знамення Божества, Дух розділився і явився апостолам у дивних язиках, бо Він — сила Божественна, що сходить від Отця, і є самовладна.
Інший.
Ірмос: Царю Царів, єдине Слово, Який від Такого ж Безначального Отця, істинно послав рівносильного Духа на апостолів, що його як Благодійника оспівують: слава державі Твоїй, Господи.
Ти, єство Триіпостасне, словом наповнив божественну купіль нового народження і, як дощ, виточуєш мені струмки із нетлінно проколотого Твого ребра, о Боже — Слово, запечатуючи теплотою Духа.
Всі схиляють коліна перед Утішителем, Сином Отчим, Отцем єдиноістотним, у Трьох Особах бачачи істинну істоту, недоторкану, безлітну, єдину, яка засвітила світло благодати Духа.
Ті, що служать Трисвітлій Істоті, нехай наповнюються Богоначальним, бо Він як благодійник звершує надприродне; Христос вогнесвітить на спасіння, подаючи повноту благодаті Духа.
Пісня 5
Ірмос: Дух спасіння, зі страху перед Тобою, Господи, зачатий серед пророків і народжений на землі, серця апостолів робить чистими, і Правий вірних оновлює; бо світло і мир — повеління Твої.
Нині зійшла сила ця — Дух благий, Дух премудрости Божої, Дух, що від Отця походить, і через Сина подається нам, вірним, в яких Він вселяється святим єством.
Інший.
Ірмос: Прийміть вогнедухновенну Духа росу — повне очищення гріхів, о сини світлообразні церковні; нині бо від Сиону вийшов закон, язиковогнеобразна Духа благодать.
З волі Своєї, самовладно, Дух, що від Отця походить, умудряє апостолів серед народів, запечатує живоносне Слово, рівне за силою з Отцем, Його ж Образу, про Якого Спас сказав.
Щоб зцілити розум від гріха, Бог — Слово безначальне — вчиняє апостолів пречистим домом, в якому оселяється світло Духа, єдиносильного і єдиноістотного.
Пісня 6
Ірмос: Плаваю в безодні житейських турбот, і потопаю з кораблем гріха, але, викинутий душогубному звірові, як Іона, взиваю до Тебе, Христе: із смертоносної глибини виведи мене.
Від Духа Твого вилив Ти на всяку плоть, як сказав Ти, Господи, і все наповнилося пізнанням Твоїм, що Син нетлінно народжується від Отця, а Дух нероздільний сходить від Отця.
Інший.
Ірмос: Очищення наше, Христе, і спасіння, Владико, засяяв Ти від Діви, щоб, як пророка Іону з утроби звіра морського, від тління визволити Адама упалого — всіх родоначальника.
Дух істинний і правий онови у нутрі нашому, Вседержителю, що від Отця походиш, і спалюєш скверни й очищаєш від нечистот розум.
Жадане насліддя апостолів, що в Сионі чекали Твого пришестя, Дух розуму, Отцем народженого Слова, Ти ясно показав жорстокість язичницької омани, вогнедухновенно утвердивши учеників.
Кондак, глас 8: Коли Ти зійшов, мови змішав, розділив Ти народи, Всевишній. Коли ж вогненні язики роздавав, то покликав усіх до єдності, і однодушно славимо Святого Духа.
Ікос: Швидке й необхідне подай утішення рабам Твоїм, Ісусе, коли впадають у відчай душі наші; не відлучайся від душ наших у скорботах, не віддаляйся від думок наших у різних обставинах, але завжди нас попереджай. Наблизься до нас, наблизься, Всюдисущий, як з апостолами Твоїми Ти завжди був, так і тих, що прагнуть Тебе, з’єднай з Собою; щоб, об’єднавшись, ми оспівували Тебе і прославляли Всесвятого Твого Духа.
Пісня 7
Ірмос: У піч вогненну вкинуті, побожні юнаки змінили вогонь на росу, співаючи: благословенний Ти, Боже отців наших.
Коли апостоли красномовно проповідували про діла Божі, невірні пояснювали сп’янінням дію Духа, Яким пізнається Тройця, єдиний Бог отців наших.
Православно богословствуємо про нероздільне єство: Бога Отця безначального, тієї ж влади Слово і Духа, взиваючи: благословенний, Боже отців наших.
Інший.
Ірмос: Одноголосно пролунала органна пісня, скликаючи шанувати золотоствореного бездушного ідола; утішителева ж світлоносна благодать, закликає шанувати Тройцю єдину, рівносильну, безначальну, благословенну.
Гласу пророковіщального не зрозуміли, безумні, коли слухали дивну проповідь апостолів, пояснюючи це сп’янінням від вина; ми ж побожно взиваємо до Тебе: Благодійнику всіх, благословенний Ти.
Божественне вчення проголосив богонатхненний Іоіль, коли побачив видіння; Богоначальний сказав: виллю Духа Мого на тих, хто взиває: Триіпостасне єство світле, благословенний Ти.
Троїчна благодать розділяється видимо, щоб явити Три Іпостасі і шанувати їх в єдності влади, а нині, в Господній день, Отець, Син, і Дух благословенний.
Пісня 8
Ірмос: Неопалима вогнем на Синаї купина явила Бога повільномовному і гугнявому Мойсею: і трьох юнаків любов до Бога показала непереможеними вогнем, що співали: всі діла Господні, оспівуйте Господа і прославляйте по всі віки.
Коли животворче дихання Святого Духа з шумом з неба зійшло на рибалок у подобі вогняних язиків, тоді вони красномовно проповідували про діла Божі: всі діла Господні, оспівуйте Господа і прославляйте по всі віки.
Не боячись вогню страшного, як і ті, що піднімаються на недосяжну гору, прийдімо і станьмо на Сионі, в місті Бога живого, взиваючи нині з духоносними учениками: всі діла Господні, оспівуйте Господа і прославляйте по всі віки.
Інший.
Ірмос: Розриває кайдани, і зрошує полум’я Трисвітлий Богоначала образ: юнаки співають, все творіння благословляє ж єдиного Спаса і Вседержителя як Благодійника.
Пам’ять про спасительні для людей Христові слова, які Він чув від Отця і сказав апостолам, Дух нагадує через язиковогняне видіння і наставляє на благословенне розуміння; відчужене ж творіння оспівує Тебе.
Будучи єдиним спасительним, самовладним і самосяйним Світлом і подателем світла, прийшов Ти, сповнивши їх, рабів Твоїх, повнотою Духа.
Оспівує пророк духоносними устами Твоє, о, Царю, тілесне пришестя, і Духа Святого, що з лона Отця походить, нествореного, Творця творіння, співпрестольного Тобі, — для честі вірних.
Чеснішу… не співаємо.
Пісня 9
Приспів: Величай, душе моя, Всесвятого Духа, що від Отця походить.
Ірмос: Мати неневісна, Діво Богородице, не зазнавши тління при народженні, Ти всемудрому Слову плоть дала; вмістилище Невмістимого, оселе неосяжного Творця Твого, Тебе величаємо.
Вогненатхненний ревнитель, що вдавнину вознісся на вогняній колісниці, прообразував зішестя нині Духа на апостолів, Який осяяв їх і просвітив проповідувати всім Тройцю.
Надприродне, дивне чули від апостолів: єдиний Дух послав благодать, а різні люди просвітилися; племена і народи пізнали Божественну велич Тройці.
Інший.
Ірмос: Радуйся Царице, Материнськодівствена славо, ніякі бо красномовні богоглаголиві уста не можуть Тебе оспівати достойно; ніякий розум не може Твоє Різдво зрозуміти; тому Тебе одностайно славимо.
Оспівувати подобає живу за природою Діву, бо Вона єдина вмістила у Своєму лоні Бога — Слово, що прийняв недугуюче людське єство; Він нині, сидячи праворуч Отця, послав благодать Духа.
Ті, на кого дихнула боготочива благодать, що осяває і просвічує, дивно зазнали боголіпної зміни, прославляючи Трисвітлу Істоту, рівносильну Премудрість.
Потім: Катавасія, два кліроси співають разом.
Екзапостиларій: Всесвятий Душе, що від Отця походиш і через Сина прийшов до некнижних учеників, тих, що пізнали Тебе, Бога, спаси і помилуй усіх (двічі).
Слава: і нині.
Світло — Отець, Світло — Син, Світло — і Дух, що у вигляді вогняних язиків зійшов на апостолів і просвічує весь світ шанувати Святу Тройцю.
На Хваліте… Все, що дише… ставимо стихів 6 і співаємо ці самогласні, глас 4, повторюючи першу.
Преславне нині бачили усі народи у граді Давидовім, коли Дух Святий зійшов у вигляді вогняних язиків, як богонатхненний Лука повістує, промовляючи: коли зібралися ученики Христові, то стався шум, як від сильного вітру, і наповнив дім, де сиділи вони, і всі почали говорити дивними словами дивні повчання Святої Тройці (двічі).
Дух Святий був завжди, є і буде; не має початку, не має і кінця, завжди з Отцем з’єднаний і в Сині перебуває: Життя і Життєдавець; Світло і світла Податель; Самоблагий і Джерело добра; через Нього Отець пізнається, і Син прославляється, і всіма пізнається єдина сила, єдине єство, єдине поклоніння Святої Тройці (двічі).
Дух Святий — Світло і Життя, і живе Джерело розуму; Дух премудрости, Дух розуму, благий, правий, розумний; володіє, очищає гріхи; Бог і обожує, Вогонь і від Вогню походить; говорить, діє, розділяє дарування, від Нього ж усі пророки і божественні апостоли з мучениками вінці отримали; дивне слухання, дивне видіння, вогонь розділяється і подає дари (двічі).
Слава: і нині, глас 6:
Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.
Славослів’я велике. Відпустительний тропар свята.
Далі єктенії.
І священик виголошує цей відпуст: Христос, що у вигляді вогняних язиків послав з небес Пресвятого Духа на святих Своїх учеників і апостолів, — істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, і всіх святих помилує і спасе нас, бо Він Благий і Чоловіколюбець.
І час перший. На часі першому тропар свята. Після Трисвятого кондак свята. І кінцевий відпуст.
На Літургії
Співаємо ці антифони.
Антифон 1, псалом 18, глас 2.
Стих 1: Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.
Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
Стих 2: День дневі передає слово, і ніч ночі сповіщає розуміння.
Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
Стих 3: По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх.
Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
Слава: і нині.
Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
Антифон 2, псалом 19, глас той самий,
Стих 1: Вислухає тебе Господь в день скорботи, захистить тебе ім’я Бога Якова.
Спаси нас, Утішителю Благий, співаємо Тобі: Алилуя.
Стих 2: Пошле тобі поміч із святині і від Сиону захистить тебе.
Спаси нас, Утішителю Благий, співаємо Тобі: Алилуя.
Стих 3: Дасть тобі Господь по серцю твоєму і весь задум твій сповнить.
Спаси нас, Утішителю Благий, співаємо Тобі: Алилуя.
Слава: і нині.
Єдинородний Сину і Слово Боже…
Антифон 3, псалом 20, глас 8.
Стих 1: Господи, силою Твоєю звеселиться цар і спасінням Твоїм вельми зрадіє.
Тропар, глас той самий: Благословенний Ти, Христе Боже наш, що премудрими рибалок явив, пославши їм Духа Святого, і ними уловив вселенну; Чоловіколюбче, слава Тобі.
Стих 2: Бажання серця його дав йому і благання уст його Ти не відкинув.
Тропар, глас той самий: Благословенний Ти, Христе Боже наш, що премудрими рибалок явив, пославши їм Духа Святого, і ними уловив вселенну; Чоловіколюбче, слава Тобі.
Стих 3: Бо попередив Ти його благословенням благосним, і поклав Ти на голову його вінець з дорогоцінного каміння.
Тропар, глас той самий: Благословенний Ти, Христе Боже наш, що премудрими рибалок явив, пославши їм Духа Святого, і ними уловив вселенну; Чоловіколюбче, слава Тобі.
Вхідне: Вознесися, Господи, силою Твоєю, оспівуємо і співаємо сили Твої.
Далі тропар: Благословенний Ти, Христе Боже наш…
Слава: і нині.
Кондак, глас 8: Коли Ти, зійшовши, мови змішав, розділив Ти народи, Всевишній. Коли ж вогненні язики роздавав, то покликав усіх до єдності, і однодушно славимо Всесвятого Духа.
Замість Трисвятого: Усі ті, що у Христа хрестилися, у Христа зодягнулися. Алилуя.
Прокимен, глас 8: По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх.
Стих: Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.
І до віддання.
Апостол в Діяннях, зачало 3 (Діян. 2, 1-11).
Алилуя, глас 1: Словом Господнім небеса утвердилися, і духом уст Його вся сила їх.
Стих: З небес поглянув Господь і побачив усіх синів людських.
Євангеліє від Іоана, зачало 27.
Замість Достойно є… співаємо до відання Ірмос: Радуйся, Царице…
Причасний: Дух Твій благий наставить мене на землю правди. Алилуя (тричі).
Після відпусту на літургії читається час дев’ятий, як звичайно.
Увечері в неділю святої П’ятдесятниці
Чинопослідовність коліновклонних молитов, що звершуються у день святої П’ятдесятниці одразу після Божественної літургії на вечірні, задля прикликання Святого Духа, за звичаєм Святої Східної Церкви.
Після відпусту Божественної літургії закриваються Царські врата і катапетасма (завіса). Читається час дев’ятий, наприкінці якого, перед початком вечірні, завіса у вівтарі знову відкривається.
Священик, стоячи на амвоні перед Царськими вратами, відразу після молитви часу дев’ятого, дає початковий виголос вечірні: Благословенний Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Читець: Амінь. Прийдіть, поклонімось Цареві нашому, Богу, Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа — Царя нашого, Бога. Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа — Царя і Бога нашого.
І читає початковий псалом 103: Благослови, душе моя, Господа… як подано у Часослові.
Під час читання псалма священик з непокритою головою на амвоні читає тихо світильничні молитви вечірні. Коли ж прочитає читець після псалма: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, на віки віків. Амінь. Та Алилуя, Алилуя, Алилуя, слава Тобі, Боже (двічі). Клірос співає: Алилуя… Слава Тобі, Боже… диякон (або сам священик, якщо диякона немає) виголошує на амвоні Велику єктенію з доданням особливих прохань про зіслання Святого Духа…
Диякон: У мирі Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй (і так після кожного прохання).
Диякон: За мир з неба і за спасіння душ наших, Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: За мир усього світу, за добрий стан святих Божих Церков і за з’єднання всіх Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: За святий храм цей і за тих, що з вірою, побожністю та страхом Божим входять до нього, Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: За владику й отця нашого — Святійшого Патріарха Філарета, і за владику нашого — преосвященнійшого єпископа (ім’я правлячого єпископа), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: За Богом бережену Україну нашу, владу і військо її Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: За місто (село) наше та за всяке місто, село і країну, і за тих, що у вірі живуть у них, Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: За добре поліття, за врожай плодів земних і за часи спокійні Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: За подорожніх, за недужих, знеможених та поневолених і за спасіння їх Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: За людей, що стоять і очікують благодаті Святого Духа, Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: За тих, що схилили перед Господом серця і коліна свої, Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: За освячення душ і тіл всіх нас, що з вірою і побожністю зійшлися до пречистого храму цього, Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Щоб сподобитися нам Царства нетлінного благодаттю Святого Духа, Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб стати нам храмом і оселею Святого і Животворчого Духа, Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб зберегти нам віру і любов бездоганну благодаттю Святого Духа, Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб отримати нам благодать і милість Всесвятого Духа, Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб стати нам спільниками Святого Духа, Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб отримати нам відпущення гріхів і пізнання благодаті, Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб не були ми позбавлені Святого Духа у час грізного і праведного Суду Христового, Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: За дарування багатої милости і щедрот та благодаті Святого Духа Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб Святий Дух визволив нас від усяких пут ворожих, Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: За спасіння з висоти тих, що схилили у вірі коліна, серця і тіла в день цей п’ятдесятий, Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб почув Господь Бог наш нас, грішних, і зіслав на нас Духа Святого та освятив нас, Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб поклонятися нам завжди душами і тілами та оспівувати Святу Єдиносущну Тройцю в єдності, Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб благовоління Господа Бога перебувало на нас, що схилили коліна свої, і щоб зіслав Він на нас Святого Свого Духа, Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб приємні були колінопреклоніння і молитви наші перед Ним, як пахощі духовні, Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб стати нам спільниками сяйва Божественного, Істинної і Животворчої Тройці, Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву, небезпеки та недолі, Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, Пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву
Марію, зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
Клірос: Тобі, Господи.
Священик: Бо Тобі належить всяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Клірос: Амінь.
Потім співаємо: Господи, взиваю… глас 4.
Клірос: Господи, взиваю…
Читець читає псалми 140 та 141: потім стихи з псалмів 129 та 116, між якими співаються стихири самогласні на глас 4.
Стих: Коли на беззаконня наші зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїть? Бо в Тебе очищення є.
Стихира: Преславне нині бачили усі народи у граді Давидовім, коли Дух Святий зійшов у вигляді вогняних язиків, як богонатхненннй Лука повістує, промовляючи: коли зібралися ученики Христові, то стався шум, як від сильного вітру, і наповнив дім, де сиділи вони, і всі почали говорити дивними словами дивні повчання Святої Тройці (двічі).
Стих: Заради імени Твого страждаю за Тебе, Господи, страждає душа моя за слово Твоє, бо уповає душа моя на Господа.
І повторюється стихира: Преславне нині бачили…
Стих: Від ранньої зорі до ночі, від ранньої зорі нехай уповають люди на Господа.
Стихира: Дух Святий був завжди, є і буде; не має початку, не має і кінця, завжди з Отцем з’єднаний і в
Сині перебуває: Життя і Життєдавець; Світло і світла Податель; Самоблагий і Джерело добра; через Нього Отець пізнається, і Син прославляється, і всіма пізнається єдина сила, єдине єство, єдине поклоніння Святої Тройці (двічі).
Стих: Бо в господа милість і велике у ньому визволення; Він визволить нас від усіх беззаконь наших.
І повторюється стихира: Дух Святий був завжди, є і буде…
Стих: Хваліть Господа всі народи, прославляйте його всі люди.
Стихира: Дух Святий — Світло і Життя, і живе Джерело розуму; Дух премудрости, Дух розуму, благий, правий, розумний; володіє, очищає гріхи; Бог і обожує, Вогонь і від Вогню походить; говорить, діє, розділяє дарування, від Нього ж усі пророки і божественні апостоли з мучениками вінці отримали; дивне слухання, дивне видіння, вогонь розділяється і подає дари (двічі).
Стих: Велика милість Його над нами, і істина його перебуває повік.
І знову повторюється стихира: Дух Святий — Світло і Життя…
Потім співаємо на глас 6:
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Царю Небесний, Утішителю, Душе Істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.
Під час співу стихири на Слава: і нині відкриваються Царські врата і звершується вхід з кадилом. Тоді диякон (або сам священик), стоячи у Царських вратах і зображаючи знак хреста кадилом, виголошує:
Премудрість. Станьмо побожно.
Клірос співає: Світло тихе святої слави Безсмертного Отця Небесного, Святого, Блаженного, Ісусе Христе. Прийшовши на захід сонця, бачивши світло вечірнє, оспівуєм Отця, Сина і Святого Духа — Бога. Достойний єси в усі часи оспіваним бути голосами преподобними, Сину Божий, що життя даєш; тому світ Тебе славить.
Прокимен великий на глас 7:
Хто Бог Великий, як Бог наш? Ти єси Бог, що твориш чудеса.
Стих: Ти показав у людях силу Твою.
Стих: І промовив: нині почав, це зміна правиці Вишнього.
Стих: Пом’яну діла Господні, бо згадаю від початку чудеса Твої.
І знову: Хто Бог Великий, як Бог наш? Ти єси Бог, що твориш чудеса.
Тоді виголошує диякон або Священик: Ще і ще, схиливши коліна, Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй (тричі).
Всі стають на коліна та схиляють голови (ченці та духовенство знімають головні убори) і уважно слухають молитви. Священик же, стоячи на колінах у Царських вратах обличчям до народу і тримаючи в руці запалену свічку та квіти, читає голосно (щоб чули всі), зі зворушенням і не поспішаючи цю молитву першу:
Пречистий, Нескверний, Безначальний, Невидимий, Неосяжний, Недослідимий, Незмінний, Непереможний, Неперевершений, Безмірний, Незлобивий Господи, Єдиний, що маєш безсмертя і в світлі живеш неприступному, що створив небо і землю, море і все, що існує в них; перш, ніж попросимо, всі наші прохання задовольняєш, — Тебе благаємо і Тобі молимося, Владико Чоловіколюбче, Отче Господа нашого Ісуса Христа, що заради нас, людей, і задля нашого спасіння зійшов з небес і прийняв тіло від Духа Святого і Марії Приснодіви, преславної Богородиці; що спочатку словами навчав, а згодом і ділами показав, коли спасительні страждання витерпів, і навчив нас, смиренних, грішних і недостойних рабів Своїх, моління приносити Тобі, схиливши голови й коліна, за прощення провин наших і несвідомість людей. Сам, многомилостивий і чоловіколюбний, вислухай нас, в який би день ми не взивали до Тебе, а особливо в день цей п’ятдесятий, в який після Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа на небеса, коли Він сів праворуч Тебе, Бога і Отця, послав на святих Своїх учеників і апостолів Пресвятого Духа, що спочив на кожному з них, — і сповнилися всі невичерпної благодати Його, і стали говорити різними мовами про велич Твою і пророкувати. Ось і нині вислухай та пом’яни нас, смиренних і осуджених, що молимося Тобі, і визволи з гріховного полону душі наші ради милости Твоєї. Прийми нас, що припадаємо до Тебе і взиваємо: ми згрішили. Від народження ми належимо Тобі, від утроби матері нашої Ти єси Бог наш, але тому, що дні життя нашого минають у суєті, ми позбулися Твоєї допомоги і не маємо жодного виправдання. Проте, уповаючи на милосердя Твоє, благаємо: гріхів молодости і несвідомости нашої не поминай, і від таємних гріхів наших очисти нас; не відкинь нас у час старости, коли зменшуватиметься сила наша, не залиши нас; перш, ніж ми у землю повернемося, сподоби нас до Тебе повернутися; зглянься на нас Своїм благоволінням і благодаттю; вимірюй беззаконня наші милосердям Своїм, протистав безодню Своїх щедрот безлічі гріхів наших. Споглянь з висоти святої Твоєї, Господи, на присутніх людей Твоїх, що очікують від Тебе багатої милости. Відвідай нас благовістю Своєю, пом’яни нас у щедроті Своїй, врятуй нас від насильства диявола; утверди життя наше святими Твоїми і священними законами. Ангела, вірного охоронителя, пристав до людей Твоїх; усіх збери у Царство Твоє; даруй милість усім, що уповають на Тебе; відпусти їм і нам гріхи, очисти нас дією Святого Духа Твого і зруйнуй супротивні підступи ворожі.
Читає також і цю молитву:
Благословенний Ти, Владико Боже Вседержителю, що освітив день промінням сонячним і ніч осяяв зорями палаючими, що сподобив нас пройти довготу дня і наблизитися до початку ночі. Вислухай молитви наші й усіх людей Твоїх і, всім нам простивши вільні і невільні гріхи, прийми вечірні наші молитви і пошли багатство милости і щедрот Твоїх на насліддя Твоє. Оточи нас святими ангелами Твоїми, озброй нас правдою Твоєю, збережи нас істиною Твоєю, охорони нас силою Твоєю; визволи нас від усякої небезпеки та підступів ворожих. Даруй нам і вечір цей з наступною ніччю перейти у досконалості, святості, мирі, без гріха, без спокус, без примар, як і всі наступні дні життя нашого, за молитвами Святої Богородиці і всіх святих, що від віку Тобі угодне вчинили.
І одразу диякон виголошує: Заступи, спаси, помилуй, підійми й охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Всі підіймаються з колін.
Клірос співає: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, Пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію, зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
Клірос: Тобі, Господи.
Священик: Бо Тобі належить милувати і спасати нас, Господи Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Клірос: Амінь.
Диякон же виголошує єктенію:
Промовмо всі, з усієї душі, з усього розуміння нашого, промовмо.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: Господи Вседержителю, Боже отців наших, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Клірос: Господи, помилуй (тричі), (і так співають після кожного прохання).
Диякон: Ще молимося за Владику і отця нашого — Святійшого Патріарха Філарета, і за владику нашого — преосвященнійшого єпископа (ім’я правлячого єпископа), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей, і за все у Христі братство наше.
Клірос: Господи, помилуй (тричі).
Якщо у монастирі, то додає ще й оці прохання.
Диякон: Ще молимося за відпущення гріхів отця нашого архимандрита (ігумена) (ім’я) і всієї у Христі братії нашої.
Клірос: Господи, помилуй (тричі).
Диякон: Ще молимося за всіх, що служать і служили у святій обителі цій.
Клірос: Господи, помилуй (тричі).
Диякон: Ще молимося за Богом бережену Україну нашу, владу, і військо її.
Клірос: Господи, помилуй (тричі).
Диякон: Ще молимося за все у Христі братство наше.
Клірос: Господи, помилуй (тричі).
Диякон: Ще молимося за блаженних і повік незабутніх фундаторів святого храму цього (у монастирі: святої обителі цієї) і за всіх отців та братів наших, раніше спочилих, що тут і повсюди лежать, православних.
Клірос: Господи, помилуй (тричі).
Диякон: Ще молимося за тих, що дари приносять і добро діють у святому і всечесному храмі цьому; за тих, що трудяться, співають, і за всіх присутніх людей, що сподіваються від Тебе великої і багатої милости.
Клірос: Господи, помилуй (тричі).
Диякон: Ще молимося за всю братію нашу і за всіх православних християн.
Клірос: Господи, помилуй (тричі).
Священик: Бо Ти милостивий і чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Клірос: Амінь.
І знову диякон виголошує:
Ще і ще, схиливши коліна, Господу помолимось.
Люди: Господи, помилуй (тричі).
І всі схиляють коліна, як вище написано.
Священик же читає молитву оцю другу:
Господи Ісусе Христе, Боже наш, Ти, що за життя наше, перебуваючи з нами, мир Свій завжди подаєш вірним, дар Пресвятого Духа у невід’ємному спадкоємстві. Особливо ж сьогодні Ти благодать цю явно зіслав Своїм ученикам і апостолам і уста їхні утвердив вогняними язиками так, що через них весь рід людський богопізнання сприйняв рідними мовами своїми, і ми просвітилися сяйвом Духа та від омани, немов від темряви, визволилися, і чуттєвих та вогняних язиків даром і надприродною дією навчилися вірувати в Тебе і славити Тебе як Бога, з Отцем і Святим Духом, в єдиному Божестві, силі та владі. Ти, Отцеве Сяйво, Істоти і Єства Його незмінний і непорушний Образ, Джерело премудрости і благодати, відкрий і мені, грішному, вуста і навчи мене, як належить і про що слід молитися. Ти бо знаєш велику безліч гріхів моїх, але милосердя Твоє переможе їх безмірність. Ось бо зі страхом стою перед Тобою, в глибину милости Твоєї ввергнувши відчай душі моєї. Ти, що все творіння невимовною силою премудрости спрямовуєш, направ життя моє. Ти, затишне пристановище охоплених бурею спокус, покажи мені шлях, яким маю іти. Духа премудрости Твоєї подай помислам моїм, Духа розуміння безумству моєму даруй, Духом страху Твого осіни мої вчинки, Духа праведного віднови у мені і Духом Владичним утверди безсумнівними думки мої, щоб я, повсякдень Духом Твоїм Благим наставлюваний, сподобився виконувати заповіді Твої і про Твоє завжди пам’ятав славне пришестя, коли всі ми дамо відповідь про вчинене нами. І не допусти, щоб я спокусився тлінною красою світу цього, але зміцни у мені прагнення майбутніх скарбів. Ти бо, Владико, сказав, що коли хтось попросить що-небудь в ім’я Твоє, то неодмінно отримає від Твого Співвічного Бога і Отця. Тому і я, грішний, у день пришестя Святого Твого Духа, молю Твою благість: все, що просив я, даруй мені для спасіння. Так, Господи, всякого благодіяння багатий і благий Подателю, Ти вельми щедро подаєш усе, що просимо. Ти прощаєш і милуєш, бо став тілесної природи нашої спільником в усьому, крім гріха, і до тих, що схилили перед Тобою коліна, милосердно нахиляєшся, подаючи очищення гріхів наших. Вияви ж, Господи, щедрість Твою до людей Твоїх; почуй нас із Неба святого Твого; освяти нас силою спасительної правиці Твоєї; захисти нас покровом крил Твоїх і не відкинь творіння рук Твоїх. Проти Тебе єдиного ми грішимо, але й Тобі єдиному служимо; не вміємо ні кланятися богу чужому, ані простягати руки наші, Владико, до бога іншого. Відпусти нам гріхи і, прийнявши наші коліновклонні моління, подай усім нам руку допомоги; прийми молитву всіх, як приємне кадіння, що приноситься у Твоєму преблагому Царстві.
Священик читає також і цю молитву:
Господи, Господи, що зберіг нас від усякої стріли, що настигає вночі, прийми жертву вечірню — підношення рук наших. Сподоби нас час нічний бездоганно пройти, не зазнавши лиха, і визволи нас від усякого збентеження та страху, що від диявола на нас приходять. Даруй душам нашим зворушення і помислам нашим — піклування про іспит на страшному і праведному Суді Твоєму; розіпни страхом Твоїм тіла наші й умертви земні члени наші, щоб у тиші сну ми просвітилися спогляданням майбуття Твого. Віддали від нас усякі марення непотребні і хтивість згубну. Підійми ж нас від сну в час молитви зміцненими у вірі і успішно виконуючими заповіді Твої.
Диякон виголошує:
Заступи, спаси, помилуй, підійми і охорони нас, Боже, Своєю благодаттю.
Клірос: Господи, помилуй.
І всі підіймаються з колін.
Диякон: Пресвяту, Пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію, зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
Клірос: Тобі, Господи.
Священик: Благоволінням і благодаттю Єдинородного Твого Сина, з Ним же благословенний Ти, з Пресвятим благим і животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Клірос: Амінь.
Читець: Сподоби, Господи, у вечір цей без гріха вберегтися нам. Благословенний Ти, Господи, Боже отців наших, і хвальне і прославлене ім’я Твоє навіки. Амінь.
Нехай буде, Господи, милість Твоя до нас, бо ми уповаємо на Тебе. Благословенний Ти, Господи, навчи мене оправдань Твоїх. Благословенний Ти, Владико, врозуми мене оправданнями Твоїми. Благословенний Ти, Святий, просвіти мене оправданнями Твоїми.
Господи, милість Твоя повік, Творіння рук Твоїх не зневаж. Тобі подобає хвала, Тобі подобає оспівування, Тобі слава подобає, Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Диякон: Ще і ще, схиливши коліна, Господу помолимось.
Клірос: Господи, помилуй (тричі).
І всім, що знову коліна схилили, священик читає цю третю молитву:
Вічноплинне, животворче і просвітительне Джерело, співвічна з отцем творча Сило, що все провидіння спасіння людського чудово здійснив, Христе, Боже наш. Ти розірвав нерозривні пута смерти, розбив засуви пекла і безліч лукавих духів подолав. Ти приніс Себе у непорочну жертву, пречисте тіло Своє віддавши, вільне від усякого гріха і неприступне для нього, і ради цього страшного і несказанного священнодійства життя вічне нам дарував. Ти до пекла зійшов і, кайдани вічні розірвавши, тим, що в темряві перебували, вихід показав; началозлобного ж і глибинного змія богомудрою принадою зловив і, оковами мороку його зв’язавши у безодні пекла та у невгасимому вогні, незміримо могутньою силою у безпросвітній пітьмі замкнув. О великоіменита Премудросте Отцівська. Для тих, що зазнають нападів ворожих, Ти великим Помічником став і просвітив тих, що сидять у темряві та тіні смертній. Ти — вічної слави Господь і Отця Всевишнього улюблений Син, споконвічне Світло від споконвічного Світла, Сонце Правди. Вислухай нас, що молимося Тобі, і упокой душі рабів Твоїх, раніше спочилих отців і братів наших та інших родичів за плоттю, і всіх близьких у вірі, яких і пам’ять звершуємо нині, бо у Тебе влада над усіма, і в руці Своїй Ти утримуєш усі кінці землі. Владико, Вседержителю, Боже отців і Господи милости, Творче роду смертного і безсмертного й усякого єства людського, що з’являється на світ і знову відходить; Сотворителю життя і кончини, перебування тут і преставлення в інший світ, що роки життя визначаєш і час смерти призначаєш, зводиш до пекла і звідти виводиш, зв’язуєш неміччю і в силі від неї звільняєш; теперішнє, як це потрібно, влаштовуєш і майбутнє до корисного спрямовуєш; смертним жалом уражених, надією на воскресіння звеселяєш. Владико всіх, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кінців землі і тих, що в морі далеко, Ти Сам у цей останній і великий спасительний день свята П’ятдесятниці відкрив нам таїну Святої, єдиносущної, споконвічної, неподільної і незлитної Тройці та явлення і пришестя Святого і животворчого Духа Твого, що Його у вигляді вогняних язиків на святих Своїх апостолів вилив і благовісниками їх зробив благочесної нашої віри та сповідниками і проповідниками істинного богослів’я вчинив. Ти в це вседосконале і спасительне свято умилостивлювальні молитви за тих, що в пеклі утримуються, зволив приймати, велику надію на послаблення їхнього смутку і втіху від Тебе подаючи нам. Вислухай нас, смиренних рабів Твоїх, що молимося Тобі, і упокой душі рабів Твоїх, раніше спочилих, у місці світлому, у місці квітучому, у місці прохолоди, де немає ні недуги, ні журби, ні зітхання, і осели їх в оселях праведних, миру і полегшення сподоби їх. Бо не мертві хвалитимуть Тебе, Господи, ані ті, що в пеклі перебувають, насміляться сповідання принести Тобі, але ми, живі, благословляємо Тебе і молимо, і умилостивлювальні молитви та жертви приносимо Тобі за душі їхні.
Читає священик також і цю молитву:
Боже великий і вічний, Святий, чоловіколюбний, що сподобив нас у час цей стати перед неприступною Твоєю славою для оспівування і похвали чудес Твоїх. Змилуйся над нами, недостойними рабами Твоїми, і даруй благодать, щоб зі смиренням та з упокореним серцем приносити Тобі трисвяте славослів’я і подяку за великі Твої благодіяння, які Ти зробив і завжди чиниш нам. Пом’яни, Господи, неміч нашу і не погуби нас із беззаконнями нашими, але сотвори велику милість з нами, смиренними, щоб ми, позбувшись гріховної темряви, у світлі правди ходили і, зодягнувши зброю світлоносну, залишалися неушкодженими від усяких підступів лукавого та зі сміливістю за все прославляли Тебе, єдиного істинного і чоловіколюбного Бога. Твоє бо воістину велике і справжнє таїнство, Владико всіх і Творче: дочасна смерть і розпад, а потім — воскресіння й упокоєння навіки. Тобі подяку за все приносимо: за наше з’явлення у світ цей і за відхід з нього, за Твою вірну обіцянку, на яку надіємось, нашого воскресіння і життя нетлінного, що його отримаємо під час майбутнього другого пришестя Твого. Ти бо єси воскресіння нашого первісток, і тих, що жили, нелицемірний та чоловіколюбний Суддя, і гідних нагороди Владика і Господь. Ти прийняв, з надмірної любови до нас, плоть і кров нашу, щоб випробувати їх, і, наші гріховні пристрасті бажаючи вгамувати, добровільно страждання зазнав із безмежного милосердя Твого. Ти, перетерпівши спокусу, позбувся її, та Своїм, визначеним волею Божою і добровільно взятим Тобою задля спасіння людей стражданням, Ти, як і обіцяв, став Помічником нам у випробуваннях та спокусах, піднявши нас до Своєї безстрасности. Прийми ж, Владико, благання і молитви наші, і упокой усіх і кожного з нас, отців, матерів, дітей, братів, сестер, друзів та родичів усіх, і душі всіх, що спочили у надії на воскресіння і життя вічне; імена їх запиши у Книзі Життя й осели їх на лоні Авраама, Ісаака та Якова, в країні живих, у Царстві Небесному, в раю насолоди, вводячи всіх у святі оселі Твої за посередництвом світлих ангелів Твоїх, воскрешаючи разом і тіла наші в день, який призначив Ти згідно зі святою і правдивою обітницею Твоєю. Бо ж смерти не існує, Господи, для рабів Твоїх, коли ми покидаємо тіла наші і до Тебе, Бога нашого, відходимо, бо це лише перехід від жалюгідного життя до кориснішого і солодшого, до заспокоєння і радости. А коли у чомусь і згрішили ми перед Тобою, — милостивий будь до нас і тих, що відійшли: бо немає жодного чистого перед Тобою від скверни, хоч би й життя його тривало один день, тільки Ти один, Господь наш Ісус Христос, був на землі безгрішним, і через Тебе всі ми милість і відпущення гріхів отримати надіємось. Тим-то й нам і їм як благий та Чоловіколюбець полегши, відпусти і прости гріхопадіння вільні й невільні, свідомі і несвідомі, явні і приховані, що вчинили ми ділами, помислами, словами і всіма нашими звичками та порухами. Тим, що відійшли від нас, визволення і полегшення даруй, а нас, що тут перебуваємо, благослови, і дай благий та мирний кінець життя нам і всім людям Твоїм, милости та чоловіколюбства Твого безодню відкриваючи нам у час страшного і грізного Твого пришестя, і Царства Твого достойними бути нас вчини.
Священик читає і цю молитву до Святого Духа (творіння Святійшого Патріарха Константинопольського Філофея), яка цьому святу вельми личить, і хоч у греків її не читають, проте в усіх слов’янських давніх збірниках служб вона подається.
Царю Небесний, Утішителю Владико, співбезпочатковий, споконвічний, єдиносущний і рівночесний Душе з Отцем і Сином; Душе істинний, сущий, благий, Святий, владичний і животворчий, що від Отця походиш невимовно і в Сині спочиваєш невід’ємно, всиновлення й обоження людського роду Співучаснику, теперішніх і майбутніх благ Скарбе; Душе праведний, Душе владичний, що в лоні Отця перебуваєш і з Божественних та безначальних уст його несказанно виходиш, співіпостасне Дихання, Премудросте і Сило. Душе Божий і від Бога, Душе Отчий і від Отця, Душе Синівський, Душе Христів, що маєш з Ними єдину природу і нерозлучно перебуваєш, але разом і сходиш від Них, з’являєшся і промовляєш. Ти, Благий Владико, один із Тройці Боже, істинний Боже від істинного Бога, розумних і тілесних істот створив разом з Отцем і Сином, і невимовною премудрістю і силою та стримуючою дією незбагненного Промислу несказанно їх спрямовуєш і зв’язуєш між собою, стверджуєш і зберігаєш. Безначальний, невидимий, незбагненний, неосяжний, недослідимий, несказанний, незліченний, безмежно сильний і всемогутній Господи, що спочатку отцям і пророкам різноманітні дії являв і промовляв, Святої Тройці таїну показав і невимовну таємницю втілення Єдинородного Сина і Бога відкрив, а після сходження Його з тілом на небеса, у це велике і звершене спасительне свято П’ятдесятниці, заради властивих Тобі дарів благодаті, в самій істоті у вигляді вогняних язиків просвітив світ, і на святих апостолах та учениках спочив, і Твоєю Божественною силою їх покрив та сповнив надприродної і незбагненної благодати, згідно з правдивою обіцянкою Христовою; через них же всяке єство людське, віри слово прийнявши, істинного Богопізнання і благочестя навчилося, і ми, лише Твоєю просвітившись несказанною силою та дією, Єдиному Богові в Трьох Особах поклонятися навчилися. Сам же, Владико, Отче Сяйво, живий і незмінний Образе Отчий, а також і Сина непорушний Образе, відбиток істоти і природи їх, Джерело освячення, безсмертя і життя, кінцева святим нагородо і вінчання в грядущому і безкінечному віці, що має Бога причиною і джерелом, і в якому єдиний нероджений і безначальний Отець і Бог через Єдинородного Сина і Бога все благе щедро та невимовно подає і надприродно діє у цьому і майбутньому віці; прийми від мене, грішного і недостойного, моління у цей час, бо Ти один безліч моїх гріхів знаєш. Помилуй мене з великої милости Твоєї, і з безмежности щедрот Твоїх беззаконня мої очисти, особливо вимий багно гріхів моїх і гнітючу скверну душі моєї очисти. Єдиний чистий і пречистий Господи, що від усякої скверни, смороду і пристрастей очищуєш, від таємних гріхів моїх очисти мене і від чужих визволи раба Твого; гріхів молодости і несвідомости моєї, і старости моєї окаянства не пом’яни; просвіти мої затьмарені розумові очі і, згаслий світильник благодаті запаливши, навчи мій розум через досвід, звичай і дію бачити, що воістину в розумній істоті перебуває Дух Святий. Даруй мені слово благодатне, силу, висоту і міць, щоб молитви чисті і розпростерті приносити за людей Твоїх, і за Вселенську Церкву Твою, і за паству, яку Ти силою і дією Своєю, кров’ю Єдинородного Сина і Бога викуплену, боголіпно поставив і зібрав. Утверди нас усіх — паству Церкви Твоєї — на камені сповідання Божества непохитною і непорушною, вчини її міцнішою і вищою за двері пекла, від бісівських дій і нападів недоторканою і неушкодженою, сповненою щедро Твоєї сили і благодаті. Прийми, Царю, колінопреклоніння та благання людей спільні й однодушні, розпростерті молитви і ревні прохання, віру і надію. І дай, щоб вони на Тебе єдиного неухильно дивилися вночі і вдень, і нічого іншого не хотіли бачити, крім Тебе, Бога і Владики, і від Тебе Єдиного спасіння чекали. Простивши ж їм і нам усякі провини вільні і невільні як Бог преблагий і всемогутній від нинішнього зла нас визволи і вічних благ сподоби, милістю та чоловіколюбством Бога Отця і єдиносущного Його Сина і Тебе. Пресвятого і єдиночесного Духа, єдиного Триіпостасного Божества, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Читає також і цю молитву, якою завершуються коліновклонні молитви:
Боже великий і Всевишній, єдиний, що маєш безсмертя і в світлі живеш неприступному, — Ти все творіння премудро створив, світло від темряви відділив і поставив сонце володіти днем, а місяць і зорі володіти ніччю. Ти сподобив нас, грішних, сьогодні стати перед Тобою з хвалою і вечірню службу Тобі принести. Сам, Чоловіколюбче Господи, піднеси молитву нашу, наче кадіння перед Тобою, і, як приємні пахощі, прийми її. Подай нам вечір і ніч, що надходять, мирними; зодягни нас у зброю світла; визволи нас від страху нічного та від усякої небезпеки, що приходить у темряві; і сон, що його Ти дарував для відпочинку немочі нашої, пошли нам вільний від усякої примари диявольської. Так, Владико, всіх благ Подателю, вчини, щоб і на ложах наших, каючись, ми згадували вночі пресвяте ім’я Твоє і, навчанням заповідей Твоїх просвічуючись, у радості душевній встали для прославлення Твоєї благости, молитви і благання Твоєму милосердю приносячи за гріхи власні і всіх людей Твоїх, на яких милостиво зглянься за молитвами Пресвятої Богородиці.
Диякон виголошує: Заступи, спаси, помилуй, підійми і охорони нас, Боже, Своєю благодаттю.
Всі підіймаються з колін.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, Пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію, зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богу віддамо.
Клірос: Тобі, Господи.
Священик: Ти бо єси упокоєння душ і тіл наших, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Клірос: Амінь.
Диякон виголошує єктенію:
Доповнимо вечірню молитву нашу Господу.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Своєю благодаттю.
Клірос: Господи, помилуй.
Диякон: Вечора всього звершеного, святого, спокійного і безгрішного у Господа просимо.
Клірос: Подай, Господи (і так після кожного прохання).
Диякон: Ангела миру, вірного провідника, охоронителя душ і тіл наших у Господа просимо.
Клірос: Подай, Господи.
Диякон: Прощення і відпущення гріхів та провин наших у Господа просимо.
Клірос: Подай, Господи.
Диякон: Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просимо.
Клірос: Подай, Господи.
Диякон: Останок життя нашого в мирі та покаянні скінчити у Господа просимо.
Клірос: Подай, Господи.
Диякон: Християнського кінця життя нашого, безболісного, бездоганного, мирного і доброї відповіді на Страшному Суді Христовім просимо.
Клірос: Подай, Господи.
Диякон: Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію, зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
Клірос: Тобі, Господи.
Священик: Бо Ти Благий і Чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Клірос: Амінь.
Диякон: Голови наші вклонімо перед Господом.
Священик читає тихо звичайну молитву, як подано у Служебнику.
Клірос: Тобі, Господи.
Священик виголошує: Нехай буде держава Царства Твого благословенна і найславніша, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Клірос: Амінь.
І зачиняються Царські врата.
Співаються стихири самогласні на глас 3:
Нині явним знаменням для всіх язики стали, юдеї бо, від яких Христос за плоттю, хворіючи на невірство, відпали від благодаті Божої, а ми, що від язичників походимо, Божественного світла сподобилися, ствердившись словами учеників, які промовляли про славу Благодійника всіх, Бога. З ними ж, серця і коліна схиливши, з вірою поклонімося Святому Духу, ствердившись Спасителем душ наших.
Стих: Серце чисте створи в мені, Боже, і Духа праведности віднови в нутрі моєму.
Нині утішительний Дух зійшов на всяке тіло, почавши від собору апостолів, за співучастю від них вірним благодать подаючи, і запевнив Своє могутнє пришестя у вогненному вигляді, роздаючи ученикам язики для оспівування і слави Божої. Тому, серцем духовно просвічені й у вірі стверджені, Святому Духу помолімось за спасіння душ наших.
Стих: Не відкинь мене від Лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене.
Нині зодягаються силою вишньою Христові апостоли, оновлює бо їх Утішитель, сповнюючи таємничим оновленням розуму; і вони дивними та високомовними словами проповідуючи, завжди суще і просте Триіпостасне Єство Благодійника всіх, Бога, шанувати навчають. Тож, просвітившись їхнім навчанням, Отцю поклонімось з Сином і Духом, молячись за спасіння душ наших.
Слава: і нині, глас 8:
Прийдіть, люди, Триіпостасному Божеству поклонімось, Сину в Отці зі Святим Духом; Отець бо споконвіку родив Сина, співвічного і співпрестольного, і Дух Святий був в Отці з Сином прославлений; єдина Сила, єдина Сутність, єдине Божество. Йому ж, поклоняючись, усі промовляємо: Святий Боже, що все твориш Сином за співдіяння Святого Духа; Святий кріпкий, через Якого ми Отця пізнали і Яким Дух Святий зійшов у світ; Святий безсмертний, утішительний Душе, що від Отця походиш і в Сині перебуваєш, — Тройце Свята, слава Тобі.
Читець: Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, що Ти приготував для всіх людей, — Світло на просвічення народів і славу людей Твоїх, Ізраїля.
Святий Боже, Святий кріпкий, Святий безсмертний, — помилуй нас (тричі).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас.
Господи, очисти гріхи наші.
Владико, прости беззаконня наші.
Святий, зглянься і зціли немочі наші, імени Твого ради.
Господи, помилуй (тричі).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Священик: Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Клірос: Амінь.
Царські врата відчиняються. Клірос співає тропар свята, глас 8:
Благословенний Ти, Христе Боже наш, що премудрими рибалок явив, пославши їм Духа Святого, і через них весь світ уловив; Чоловіколюбче, слава Тобі.
Диякон: Премудрість.
Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.
Клірос: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово народила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.
Священик: Слава Тобі, Христе Боже, надія наша, слава Тобі.
Люди: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Господи, помилуй (тричі). Благослови.
Священик, стоячи обличчям до людей в Царських вратах, чинить відпуст:
Христос, що з Отчого і Божественного лона принизив Себе і з небес на землю зійшов, і все наше єство прийняв та обожив його, після ж цього на небеса знову вознісся і сів праворуч Бога і Отця, а Божественного, і Святого, і єдиносущного, і рівносильного, і рівночесного, і співвічного Духа послав на святих Своїх учеників і апостолів і цим просвітив їх, а через них і світ увесь, — істинний Бог наш, молитвами Пречистої і пренепорочної святої Своєї Матері, святих славних і всехвальних богопроповідників та духоносних апостолів і всіх святих, помилує і спасе нас як благий і Чоловіколюбець. Амінь.
У ту ж неділю восьму на повечір’ї
Канон Святому Духу
Пісня 1
Ірмос: Гіркої роботи позбавився Ізраїль, непрохідне море пройшовши, як по суші, побачив ворога потопленим; пісню співає Богу як благодійнику, що чудодіє силою великою, бо Він прославився.
Приспів: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Божественний Душе Святий, що всім роздаєш дари і все твориш з волі Своєї, вдихни в мене світлоносне Твоє дарування, щоб я славив Тебе, з Отцем і Сином з’єднаного.
Ти, що Небесним Силам подаєш святкове дуновення Твоєї благодати, Утішителю, очистивши, як Благий, скверну мого розуму, наповни мене Твоєю святістю.
Слава…
Джерело життя віруючим, і струмок природної благости, Душе Божий Святий, розум мій умертвлений оживи, Твоїм дійством настав оспівувати Твоє Божество.
І нині…
Богородичний: Будучи храмом Божим, зішестям Духа, співдіюча Його сила дарувала Тобі, Благодатна, силу, якою Ти народила плоттю Слово безначальне.
Пісня 3
Ірмос: До раніше віків від Отця родженого нетлінно Сина, і в останні часи від Діви безмежно втіленого, Христа Бога, взиваймо: Ти, що підніс силу нашу, свят єси, Господи.
Маючи за природою силу сходити волею, Небесним Силам як Бог співдіючи, Дух Святий безперестанно навчає взивати: свят єси, Господи.
Благодать Духа, що осяяла богонатхненних апостолів диханням буремним, єдинодушно прославляймо невмовкними піснями, з безплотними силами, взиваючи: свят єси, Господи.
Слава…
Єдину владу, Божество єдине і силу, єдине Начало і Царство Святої Тройці, в мудрості оспівуємо, трисвятим гласом взиваючи: свят єси, Господи.
І нині…
Богородичний: Коліснице світлоносна, і Світла вмістилище, Всечиста, Ти вища за херувимів, бо Бога в обіймах носила. Тому Тебе, Чиста, всі оспівуємо, взиваючи: радуйся, Всеблаженна.
Пісня 4
Ірмос: Жезл від кореня Ієсеєвого, і квітка від нього, Ти, Христе, проріс від Діви: з гори, вкритої зеленню, прийшов Ти, втілившись від Безневісної, безплотний Боже; слава силі Твоїй, Господи.
Велике дарував нам Дух Всесвятий, коли зійшов на апостолів як Божественний і благий, наповнюючи все, обожуючи, освячуючи, як Творець усього, Владика самовладний.
Сидячи на престолі Отчому, Христе, послав Ти ученикам Твоїм Утішителя, як обіцяв, Спасе, як Бога грядущого, не проти Його волі, як Творця всіх, що від Отця походить.
Слава…
Дух Всесвятий навчив пророків у давнину говорити язиком про майбутнє, язиками ж премудрі апостоли іншими мовами сповіщали про велич Божу після буремного дихання Того, Хто Істотою співвічний.
І нині…
Богородичний: Вратами Світла розуму називаємо Тебе, Богомати, якими увійшов до нас Христос, величним явився у сяянні Божества; покритий одягом плоті, невидимий як Бог, нині ж став для нас видимим.
Пісня 5
Ірмос: Бог миру, Отець щедрот, великої ради Твоєї ангела, що подає мир, Ти послав до нас; тому, наставлені світлом богорозуміння, від ночі до ранку славословимо Тебе, Чоловіколюбче.
О Душе премудрости і страху Божого, істини, ради і розуму, мир подавай, вселися в нас, щоб, освятившись Твоїм вселенням, віл ночі до ранку ми славословили Тебе, Чоловіколюбче.
Ти, що все тримаєш, і всіх сущий Господь, що все творіння зберігаєш від напастей, подай нам святість і просвічення, щоб, наситившись Твоїм світлом, від ночі до ранку ми славословили Тебе, Чоловіколюбче.
Слава…
Ти, що в давнину Закон накреслив Мойсею, Нового Завіту повеління і закон благодати ясно в апостольських серцях написав Твоїм зішестям, Божественний Утішителю, як Чоловіколюбець.
І нині…
Богородичний: Ти, Діво, Твоїм Різдвом знищила клятву Єви, праматері всіх, світу засяявши благословення Христа; тому радіючи, устами і розумом сповідуючи Тебе, Богородице, ублажаємо.
Пісня 6
Ірмос: Із утроби, як немовля, викинув морський звір Іону, якого прийняв; Слово ж, що вселилося в Діву і прийняло плоть, вийшло, зберігши Її нетлінною; Той, Якого не торкнулося тління, Ту, що народила, зберіг неушкодженою.
Виконуючи обіцяне, Ти, Христе, послав ученикам Твоїм Духа, що творить великі чудеса, дарує вогневиді язики, щоб Твоїм пізнанням наповнити народи.
Прийди до нас, Душе Святий, творячи нас причасниками Твоєї святости, і світла невечірнього, і Божественного життя, і благозапашного роздавання; Ти бо ріка Божества, від Отця через Сина походиш.
Слава…
Спаси, Утішителю, тих, що вірно оспівують велич Твого пришестя, і очисти від усякої скверни як благосердий, і покажи достойними Твого осяяння, і світлом Твого богопізнання сотвори їх дзеркалом нескверним.
І нині…
Богородичний: Весь собор пророків, Богом тайнонавчений, передрік таїнство невимовного і Божественного втілення Бога Слова із Тебе, Діво Мати; Ти бо відкрила істинну і віковічну Раду.
Сідальний, глас 8:
Всесвятий Дух нині зійшов на апостолів у вогняному вигляді і наповнив страхом зібрання народів, через вогняні язики тих, що говорили, кожен почув свою мову. Тому і чудо стало для невірних виявом пияцтва, а для вірних воістину спасительним пізнанням. Заради цього славимо державу Твою, Христе Боже, просячи дарувати прощення гріхів рабам Твоїм.
Пісня 7
Ірмос: Юнаки, благочестя навчені, злочестиве повеління зневажили, вогняної погрози не убоялися; але серед полум’я стояли, співаючи: отців Боже, благословен єси.
Нині обітниця Христова сповнилася: бо розділення язиків показало ученикам пришестя Духа, осяянням єдиного від Тройці Божественного.
В давнину розділилася злагода людей безсловесних, нині ж до єдності явної прийшли зібрані дією чесного і Божественного Духа, єдиного від Пребожественної Тройці.
Слава…
З небес зійшло дихання Святого Духа, велич Божу славно проповідували апостоли Христові, однодушно співаючи: отців Боже, благословен єси.
І нині…
Богородичний: Образ Твого Різдва три юнаки показали в печі, бо перебували у вогні неушкодженими; Ти збереглася чистою, прийнявши в лоно Вогонь нестерпний, отців Бога благословенного.
Пісня 8
Ірмос: Чуда надприродного росодайна піч показала образ, бо не спалила юнаків, яких прийняла; так і Вогонь Божества — Діву, в лоно Якої ввійшов. Тому, оспівуючи, взиваємо: нехай благословляє все творіння Господа і прославляє по всі віки.
Святий Душе, що від Бога походиш, подай святість усім, хто в Тебе вірує, бо Ти Святий, і подаєш людям святість; тому, оспівуючи Тебе, взиваємо: нехай благословляє все творіння Господа і прославляє по всі віки.
Утішителю, Ти як благодійник подаєш дар благости тим, хто Тебе оспівує, бо Ти єси добра Податель і благости Безодня; тому, оспівуючи Тебе, взиваємо: нехай благословляє все творіння Господа і прославляє по всі віки.
Слава…
Господь є животворчий Дух, саморухомий, самовладний, роздає дари, як хоче, самовладичний, самоповелительний, безначальний; тому, оспівуючи його, взиваємо: нехай благословляє все творіння Господа і прославляє по всі віки.
І нині…
Богородичний: Хто не дивується багатству Твого милосердя, Безначальне Слово; будучи багатим, заради нас Ти зубожів, і в утробі Діви оселився; тому, оспівуючи Тебе, взиваємо: нехай благословляє все творіння Господа і прославляє по всі віки.
Пісня 9
Ірмос: Радуйся, дівствена похвало, радуйся, Мати Пречиста, Тебе все творіння піснями величає.
Ось Ти послав нам іншого Утішителя, єдиносущного з Тобою, Слове, і з Твоїм Отцем співпрестольного.
Спаси від спокус, Утішителю, тих, хто визнає Тебе Богом і прославляє Твоє превічне буття.
Слава…
Прийди до нас, Утішителю, і Твоїм утішанням наповни тих, що прославляють Твою невимовну славу.
І нині…
Богородичний: Невісто Божа всенепорочна, тих, що прославляють Тебе і достойно шанують, визволи від спокус молитвами Твоїми.
Замість Достойно є… співаємо ірмос той самий.
Після Трисвятого кондак святі.
«Після Трисвятого кондак святі.»
А мало би бути:
«Після Трисвятого кондак святу.»
Слава Ісусу Христу!
Знайшов ще одну помилку на великій вечірні:
Прокимен дня.
Тобто суботній? Бо в той день субота, і я не можу зрозуміти.
Слава Ісусу Христу!
А на великій вечірні що означає «І читання Діянь святих апостолів.»? Тобто, читається вся книга, як і ввечері Страсної суботи? Не розумію.